Фінансове господарство міста Львова 1730-1750 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І. КРИП'ЯКЕВИЧА

УДК 940.05 (477.8)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ФІНАНСОВЕ ГОСПОДАРСТВО МІСТА ЛЬВОВА У 1730-1750 РР.

Спеціальність 07.00.01 - Історія України

ЛИЛЬО ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

Львів 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського державного університету імені Івана Франка

Науковий керівник:Шуст Роман Мар'янович кандидат історичних наук, доцент завідувач кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського державного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти:Котляр Микола Федорович член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України

Пришляк Володимир Васильович кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Волинського державного університету імені Лесі Українки

Провідна установа:Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича кафедра історії України

Захист відбудеться “5” липня 1999 р. в 11. 00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 32.222.01. Інституту українознавства ім. І. Крип'якевичата та Інституту народознавства НАН України (290026 м. Львів, вул. Козельницька 4)

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України (290026 м. Львів, вул. Козельницька 4)

Автореферат розісланий “3” червня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стеблій Ф.І.

історіографічний львів самоврядування влада

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Фінансове господарство Львова 1730-1750 рр. ще недостатньо досліджене. Подальша урбанізація надає вивченню еволюції міського господарства особливо важливого значення. Провідні історичні школи Європи вже виробили систему досліджень фінансового господарства міст. Українська історична наука лише відкриває для себе значення студій у цьому напрямку. Через специфіку збереження документальних матеріалів історія фінансового господарства Львова 1730-1750 рр. створює добрі можливості для відповідних студій.

Об'єктом дослідження є фінансове господарство Львова 1730-1750 рр.

Предметом дослідження є джерельні матеріали, сконцентровані у фонді 52 "Магістрата міста Львова" Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Хронологічні рамки роботи 1730-1750 рр., охоплюють період відносної стабілізації фінансового господарства Львова. Обмеження рамок студій зумовлене обсягом та інформаційною вартісністю письмових джерел та важливістю змін, що відбувалися у міських господарських структурах. Інформаційні прогалини у міських рахункових книгах за 1730-1750 рр. незначні.

Це, є великою перевагою подібного роду документів, враховуючи специфіку економічного розвитку міста XVIII ст. Фактом, що додатково стимулював звернення саме до цього періоду був початок проведення у місті з 1746 р. фінансово-адміністративної реформи, що в подальшому внесло корективи у загальноміський розвиток.

Мета і завдання дослідження - прослідкувати розгортання вдосконалення та перетворення окремих фінансових структур Львова в об'єкти нових економічних механізмів, політики магістрату щодо прибутків та видатків міста. Робота ставить на меті акцентування, передовсім, на тих моментах, де свідчення документальних матеріалів мають особливо вагомий характер. Головну увагу було сконцентровано на дослідженні:

- стану міських прибутків та видатків у 1730-1750 рр.;

- вивченні маловідомих джерел з фінансової історії міста;

- ролі письмових джерел у проведенні статистичних та історіографічних студій з історії Львова;

- - роль міських монополій, підприємств та мит у львівському фінансовому господарстві та їх впив на формування економічних процесів;

- взаємовідносинам представників міської влади та контрольних органів громадського самоврядування.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є принципи об'єктивності та історизму. В роботі було застосовано комплексний підхід при використання джерел із застосуванням історіографії, соціотопографії, історії економіки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що це одна з перших в українській історіографії спроб відтворення цілісної картини діяльності львівського фінансового господарства в один з невеликих періодів XVIII cт. В роботі простудійовано документальні матеріали, про історію економічного розвитку Львова. Залучено до наукового обігу комплекс неопублікованих джерел, які перебували поза увагою дослідників. Перевірено за першоджерелами впроваджені до літератури раніше відомості про діяльність окремих економічних органів Ради і зроблено суттєві доповнення та уточнення до них. Господарство Львова 1730-1750 рр. розглядається в загальному контексті історичного процесу в Галичині та розвитку міських фінансових структур під впливом загальноєвропейських економічних тенденцій. Обґрунтовується роль та значення досліджень з господарської історії міст для вивчення загальноісторичних процесів ХVIII ст. на західних землях України. Практичне значення дослідження полягає в тому, що узагальнений фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані при написанні наукових робіт з історії міст Галичини і України, при розробленні навчальних посібників з історії України і Польщі.

Дисертація апробована на засіданнях кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Львівського державного університету імені Івана Франка, в опублікованих статтях і виступах на наукових конференціях викладачів історичного факультету (Львів, 1998), (Львів 1999) та міжнародній науковій конференції: Львів - місто, суспільство, культура (Львів, 1998).

Результати дисертаційного дослідження опубліковані у п'яти статтях у збірниках наукових праць та тезах наукових конференцій.

В основу структури дисертації покладено проблемно-хронологічний принцип. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та літератури, таблиць, додатку, переліку умовних скорочень. Обсяг дисертації 190 сторінок. Список використаних джерел та літератури включає 222 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання дисертації, хронологічні рамки, наукову новизну та практичне значення.

У першому розділі "Стан наукового опрацювання теми та характеристика джерел" окреслено основні етапи дослідження проблеми фінансової та економічної історії Львова XVII-XVIII ст., а також проаналізовано джерела.

В питаннях історіографії економічної історії Львова було здійснено низку досліджень. Перші дослідження були зроблені ще у хроніках І. Ходиніцького та Д. Зубрицького. На початковому етапі розвитку усі автори обмежувалися загальною характеристикою суспільно-господарських процесів і не приділяли належну увагу окремим аспектам фінансовго розвитку Львова. У 20-30-х рр. XX ст. завдяки діяльності при Львівському університеті школи економічної історії під керівництвом професорів Францішка Буяка та Яна Рутковського було розпочато роботу з опрацювання конкретних аспектів діяльності господарських структур, подано окремі характеристики щодо економічного стану господарських підрозділів міста у XVI-XIX ст. Допомогу школі надавав професор Ян Птасьнік. Його дослідження боротьби міськогого поспільства проти ради Кракова у XVI-XVIII ст. дозволило провести певні паралелі з аналогічними подіями у Львові. Коло інтересів львівської школи економічної історії стосувалося усіх аспектів міського господарства. У 1921 р. її представник Станіслав Левіцький опублікував роботу „Львівські торги XIV-XIX ст." у якій простежив торговий розвиток міста до часу остаточного набуття Львовом статусу міста-посередника. Недоліком роботи можна вважати певні неточності при характеристиці окремих періодів та помилки допущені С. Левіцьким при визначенні причин втрати містом економічної могутності. Автор зробив також спробу проаналізувати діяльність конфратерії - відродженого цехового об'єднання львівських купців XVIII ст.

Один із найталановитіших учнів школи Ф. Буяка Роман Зубик детально розглянув економічну ситуацію Львова у другій третині XVII ст. Його праця створила прецедент докладно опрацюваного господарського стану міста і дозволила, врахувуючи специфіку суспільно-політичного життя, витворити цілісну картину львівського середовища другої третини XVII ст. Монографія Р. Зубика була визнана провідною на той час французькою школою економічної історії найкращою книгою з даної тематики у Європі. Велика кількість таблиць та характеристика окремих частин міського господарства значно посилили її наукову цінність. Розроблена у монографії схема вивчення діяльності окремих підприємств та монополій була позитивно відзначена професором Ф. Буяком.

Важко переоцінити науковий доробок ще однієї дослідниці Львова - Люції Харевічової. Саме завдяки її старанням побачила світ низка праць із суспільної та господарської історії міста. Окремі монографії Л. Харевічової присвячені господарському розвитку Львова. Більшість з праць друкувалася у серії „Львівська бібліотека". Для XVIII ст. найбільшу цінність становлять дві праці, у яких з огляду історичної перспективи вивчався не просто розвиток того чи іншого економічного інституту, але й робився аналіз причин їх посилення чи занепаду.

Плідною була наукова діяльність львівського вченого Станіслава Гошовського, предметом зацікавлення якого стали процеси цінотворення у Львові в XVI-XIX ст. Завдяки його доробку Львів став першим містом у світі, котре отримало зібрані та докладно систематизовані ціни товарів, розміри оплат робітників та міських урядників впродовж тривалого періоду. Поєднання аналізу цінової ситуації у Львові з станом вартості тогочасної грошової одиниці Речі Посполитої лише посилило наукову вартість студій.

Чи не єдиною на сьогодні докладною працею, що розглядає діяльність муніципальної влади у XV-XVII ст. залишається монографія колишнього директора Центрального архіву стародавніх актів у Львові Олександра Чоловського. З особливою наполегливістю наголошував на важливості та необхідності ретельного вивчення фінансових книг (в першу чергу шосових реєстрів) для розуміння суспільно-господарської еволюції міста ще один науковець Станіслав Кутшеба. Окремою маловивченою групою праць до історії економічного розвитку Львова є неопубліковані праці слухачів школи економічної історії, що зберігаються у Відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

Повоєнний період студій з історії економічного розвитку Львова представлений монографіями І. Крип'якевича та Я. Кіся. Попри узагальненість окремих з висвітлених питань, вони виконали своє завдання звернувши увагу дослідників на необхідність докладнішого вивчення економічної історії Львова. Значної уваги заслуговують роботи Г. Яценко, котрі стали логічним продовженням цього напряму і присвячені економічним процесам, що відбулися на території львівських юридик. При вивченні економічних процесів у юридиках авторка активно користала з документації львівських цехів.

Однак, поза цими окремими спробами, так і не було зроблено цілісного аналізу господарства міста. В. Інкін концентрував свою увагу на аналізі розвитку торгових операцій та загального стану купецьких гільдій на фоні змін торговельних шляхів та їх спеціалізації. Усталена в літературі думка про загальний затяжний занепад міста у XVIII ст. не сприяла ростові зацікавлення науковців до цих питань.

Джерельною базою дисертації стали оригінальні письмові матеріали з фонду 52 "Магістрат міста Львова" Центрального державного історичного архіву України у Львові, та систематично опрацьовані фінансові книги львівського магістрату.

Джерельний матеріал було класифіковано за окремою схемою та розділено на підгрупи залежно від інформаційної цінності. Його основу складають міські рахункові книги, утворені шляхом перенесення на місцевий ґрунт зразків північнонімецької муніципальної документації з врахуванням нормативних та звичаєвих змін, яких документи зазнали, у процесі проходження документів через територію Польщі Серед них особливу увагу було звернено на вивчення тижневих рахункових книг (мануалів), річних підсумкових книг (рецесів), книг контрольних органів, міських привілеїв, що охоплюють протоколи засідань та вироки ради, постанови короля та його комісій, ухвали судових рішень, книги уряду ради, фасцикули. Другим щодо значення та інформаційного навантаження джерельним матеріалом є міські інвентарі - (Inventarze). Це звіти про діяльність економічних кас Львова перед контрольною комісією "сорока мужів", що працювала впродовж року над обліком фінансової діяльності ради.

Наступна категорія документів - фасцикули, розрізнені та систематизовані лише у хронологічному порядку документи, які допомагали у вирішенні окремих питань роботи. Найбільше інформації містять документи, що фіксували суперечності між економією та чиншовиками сіл Голоско та Замарстинів. У фасцикулах зберігається багато скарг про незаконне захоплення міщанами окремих комунальних будинків та ділянок. Дуже корисними виявились фасцикули, що стосувалися фінансової діяльності львівських шпиталів. У цих документах є інформація про кадук - права міста на майно громадян, котрі померли не залишивши спадкоємців.

Важливим доповненням до книг королівської та муніципальної каси є рахунки про прийом до міста нових громадян та звіти про роботу водопровідно-дорожної каси. Система діловодства останньої дещо відрізняється від тижневих рахунків міської та королівської економій. Хоча ці документи теж заповнювалися за схемою поділу на тижневі надходження та видатки з підведенням річних підсумків діяльності економії, однак вони додатково вміщують детальні записи щодо заборгованості окремих міщан та громадських організацій та їх будівель, за послуги отримані від користування водотягом.

Вони входять у окрему групу документів на рівні з податковими списками і використовувалися переважно для одержання можливих додаткових відомостей.

Система діловодства, розроблена у фінансових книгах попри докладність опису діяльності переважної більшості міських підприємств чи стану оподаткування нерухомостей та їх власників, не завжди могла дати повне уявлення про стан міського господарства. У 1730-1750 рр. писар нотував лише чисті (netto) надходження до бюджету, не беручи до уваги попередні відрахування від прибутку. Окремі з прогнозованих скарбницею прибутків (штукове, горілчане) часто були непідконтрольними раді, а активна діяльність підприємств, що користали з міських господарських ресурсів, на непідконтрольних міській владі юридиках утруднювала можливість усестороннього вивчення економічного становища Львова.

Поєднуючи ці джерела із фактами, отриманими на підставі опублікованих раніше у „Актах Ґродських та Земських" та книзі „Привілеї міста Львова XIV-XVIII ст. матеріалів, вдалося вивчити становище та основні засади господарських взаємовідносин між міщанами, шляхтою та економічними органами львівського магістрату.

Другий розділ дисертації „Прибутки" присвячений аналізу прибуткової частини львівського бюджету 1730-1750 рр. Фінансове становище Львова першої половини XVIII ст. утвердилося у науковій літературі виключно як період суцільної господарської кризи, пов'язаної із занепадом економічної могутності Польської держави та втратою загальноприйнятих у суспільстві засад моралі. Ця думка була сприйнята як аксіома більшістю пізніших дослідників. Але, опираючись на реальні джерельні матеріали, можна ствердити, що ще однією характерною для цього періоду історії міста особливістю став початок проведення у Львові глибоких структурних змін економічного та адміністративного характеру, які дозволили розпочати процес поступового переходу до нової моделі економічних відносин.

Якщо в минулі століття господарський розвиток Львова мав подвійний характер, підтвердженням чого було існування двох окремо діючих економій - королівської та міської, то уже в другій третині XVIII ст. розпочався поступовий відхід від цієї схеми. Через загальне ослаблення Польщі та зміну історичної ситуації Львів поступово втрачав значення великого центру. Частина грошей, що раніше витрачалися на забезпечення його обороноздатності, тепер скеровувалася на вирішення питань внутрішнього загосподарування. Однак і цих сум не вистарчало через постійно зростаючу заборгованість скарбниці, спричинену утриманням коштом громади польських та іноземних військових залог. Економічні органи магістрату ще продовжували діяти за старою схемою. З цього огляду значною проблемою залишалися питання внутрішнього устрою міської влади та зростаюче узалежнення загального стану господарства міста від впливу, який здійснювали окремі представники ради на господарські інституції Львова. Перша половина XVIII ст. остаточно перемістила акценти захисту привілеїв та прав міської спільноти із площини зовнішньополітичної активності на постійно тривалі внутрішні конфлікти між радою та міщанством. Сукупність цих проблем неминуче підштовхувала Львів до змін, які реально позначалися на фінансовому стані господарства.

Реалії поступово змусили економію здійснити чіткіший розподіл господарської структури міста на окремі фінансові групи. Кожна з них розглядалася при написанні роботи як важлива складова частина усього господарського механізму.

Під час роботи над джерелами було виділено наступні господарські групи:

1) маєток обох кас (нерухомості розташовані у середмісті та на передміських ґрунтах);

2) муніципальні та королівські підприємства і монополії;

3) податки та господарські оплати;

4) мита;

5) поточний кредит та боргові зобов'язання перед містом.

Основну частину прибутків міської каси складав маєток та монополії, серед яких в окрему групу було виділено підприємства. Житлові та торговельні кам'яниці, торгові місця у середмісті, міські села, окремі земельні наділи у "місті в мурах" та передмістях давали до скарбниці Львова стабільний і гарантований прибуток.

Монополії утворювали другу за значенням та чисельністю групу прибутків. Серед них шротарство, тлумацтво та півміркове належали до міської каси, королівська контролювала міську вагу та вимір сукна. Правничою підставою до діяльності кожної з них були королівські привілеї, надані у минулі роки. Рада всіляко заохочувала діяльність і розвиток монополій та оберігала їх від ймовірних збитків.

У 1730-1750 рр. з міських рахункових книг зникли записи, пов'язані з прибутками від права складу. Поясненням цього було "випадання" Львова із загальної схеми торговельних шляхів "Схід-Захід". Зменшення зовнішнього товарообігу значно скоротило грошові надходження, однак одночасно стимулювало інші форми міської торгівлі та підприємництва.

Третю категорію надходжень до бюджету міста творили найрізноманітніші оплати за надання міщанам комунальних послуг, штрафи та відшкодування. Стабільна ситуація спостерігалася під час фіксування вибраного мита на право торгівлі. До нього була застосовано програму поступової переорієнтації із занепадаючої зовнішньої торгівлі на внутрішній львівський ринок. Саме з цієї причини в роки фінансової стабілізації економіки мита, отримані від внутрішньої торгівлі, значно посилювали бюджет.

У третьому розділі - "Видатки" проаналізовано систему розподілу видатків скарбниці Львова. Головним завданням економій було задоволення основних потреб господарського розвитку міста. Залишаючись цілковито залежними від стану надходжень до бюджету готівки, вони керувалися економічною доцільністю спрямування окремих інвестицій на розвиток пріоритетних проектів та намагалися творити схему передбаченості таких виплат. Гроші від податків та митних зборів витрачалися впродовж фінансового року на поточні господарські справи, але часто обставини змушували раду вносити у свою політику суттєві корективи.

Райці постійно декларували перед містом бажання провадити реальну економічну політику, оперту на максимальне збалансування прибуткової та витратної частин бюджету. Опрацьований джерельний матеріал дозволяє стверджувати, що рада так і не змогла виконати поставлене перед собою завдання. Впродовж 1730-1750 рр. у львівському бюджеті прибуткова частина лише періодично переважала над видатками, тому рада не могла розраховувати у своїй політиці лише на грошові надходження від прогнозованих прибутків.

Інвестиційна політика влади викликала серед міщанського загалу найбільший інтерес, що пояснювалося як прямою залежністю від її ефективності загального добробуту громадян, так і процесами, які деколи стимулювалися не завжди якісним виконанням безпосередніх обов'язків окремими економами. Саме цим і пояснювався додатковий та посилений контроль над видатковою частиною львівського бюджету з боку контрольних органів громади у 1730-1750 рр.

Згідно з правилами ведення фінансової документації, кожна витрата бюджету вписувалася до рахункових книг і підлягала суворій звітності наприкінці року. Відповідно це створювало досить чітку структуру документації. Виходячи із врахування її особливостей та послуговуючись методологією дослідження застосованою раніше при аналізі прибутків міста, було розроблено схему поділу львівських видатків:

1) адміністраційні видатки та кошти спрямовані на задоволення внутрігосподарських потреб Львова;

2) кошти, витрачені на презентацію економічних та правничих інтересів міста.

У свою чергу, кожна з них розподілялася на менші підпункти. Пояснювалося це тим, що основну частину складали гроші, що витрачалися на безпосередні, тобто - повсякденні потреби міста. Ці видатки створювали розгалужену та складну систему. Однак найбільш стабільними та пріоритетними напрямками залишалися:

1) проведення необхідних ремонтних робіт та розбудова міської інфраструктури;

2) витрати на утримання райців;

3) оплата муніципальної служби;

4) кошти для забезпечення діяльності економій;

5) утримання служб правопорядку.

Окремі, додаткові позиції становили важко прогнозовані та узалежнені від реального економічного стану Львова витрати на представницькі потреби, Ради та видатки, відомі у книгах під назвою речових. Останні не завжди включались до загального балансу через те, що вважалися львівською традицією. Під ними насамперед розумілися щорічні обдарування райців, канцелярські товари для економії, їжа, вино та предмети зовнішнього оформлення Ратуші, що використовувалися під час щорічних перевиборів.

Перша, найбільша підгрупа - будівельні матеріали, чи, властиво кошти, що використовувались при ремонті комунальних будинків та впорядкуванні об'єктів загальногромадського користування.

Наступну групу становили розрахунки з усіма групами міських та королівських службовців. Кожен з них мав у тижневих рахунках заздалегідь визначене місце.

Окремими рахунковими книгами відображені витрати водопровідно-дорожної каси. Їх аналіз показав, що діяльність цієї каси продовжувала залишатися цілковито узалежнененою від надходження готівки з комунальної та королівської економій. Власне з цієї причини динаміка розвитку водопровідно-дорожної каси часто розглядалася як частина обох кас.

Тому характерною особливістю її діяльності у 1730-1750 рр. було зростаюче виділення Радою через структуру каси грошей на ремонт громадських комунікацій. Другу, прогресуючу частину прибутків, каса отримувала від податку з торгівлі та розрахунків з нею за отримані послуги окремими громадянами.

Великий інтерес викликають видатки, не включені у підгрупи, що спрямовувалися на доброчинну діяльність львів'ян, - утримання коштом громади осиротілих дітей та підтримка громадян, які постраждали від військових дій чи стихійних лих. Львів надавав допомогу міщанам утримуючи міські шпиталі. Одночасно підтримувалася міська школа. Специфічну категорію становили фінансові стосунки магістрату з церквою. Дуже складним, з огляду на господарське становище міста, залишалося питання повернення старих боргів з взятих раніше кредитів та залучення нових обігових коштів.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати дослідження і викладено основні положення дисертації. Узагальнені результати дисертаційного дослідження викладено в основних положеннях, що виносяться на захист:

1. Фінансове господарство Львова мало подвійний характер розвитку і було підпорядковане міській (комунальній), королівській (державній) та водопровідно-дорожній касам.

2. Попри процеси незначної стабілізації у 1730-1733 рр. та 1746-1750 рр. міське фінансове господарство продовжувало залишатися збитковим і мало значний внутрішній та зовнішній борг.

3. Головними причинами зменшення темпів розвитку фінансового господарства Львова у 1730-1750 рр. були:

а) загальний економічний занепад Польщі і його відображення у фінансовій ситуації на львівському ринку;

б) неефективне керівництво економічних органів львівського магістрату;

в) зміни у соціотопографічному складі населення міста пов'язані із зростанням кількості приватних територій - юридик.

4. Комунальна, королівська та водопровідно-дорожна каси продовжували застосовувати застарілу систему ведення міської фінансової документації.

5. В наслідок судового процесу 1746 р. згідно з рішеннями королівських комісій через комісію сорока мужів було впроваджено додатковий контроль над діяльністю Ради.

6. Заходи, які здійснював магістрат спільно з орендарями щодо підвищення якості роботи підприємств та монополій, були недостатніми.

Основні положення дисертації відображено у наступних публікаціях автора

1. Проблеми економічного та фінансового життя Львова XVII-XVIII ст. у дослідженнях львівської школи економічної історії першої половини XX ст. // Вісник Львівського університету. Серія історична. - Львів, 1997. - Вип. 32. - С. 199-205.

2. Митна політика львівської економії у першій половині XVIII ст. // Збірник наукових праць Чернівецького університету. Кафедра історії України. - Чернівці. - Вип. 2. - 1998. - С. 28-34.

3. Відомості до мистецької історії Львова у фінансових книгах міського уряду 30-50-х рр. XVIII ст. // Народознавчі зошити Інституту народознавства НАН України. - Львів, 1998. - № 6. - С. 616-618.

4. Фінансові аспекти доброчинної діяльності львівського маґістрату у 1730-1750 рр. // Наукові праці історичного факультету факультету Запорізького державного університету. - Вип IV. - Запоріжжя: Просвіта, 1998. - C. 23-30.

5. Уряд економів (лонгерів) у системі самоврядування Львова другої третини XVIII ст. // Львів: місто, суспільство, культура. [Вісник Львівського університету. Спеціальний випуск] - Львів, 1999. - Т. 3. - С. 167-178.

АНОТАЦІЇ

Лильо І. М. Фінансове господарство міста Львова 1730-1750 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 01. - історія України. - Львівський державний університет імені Івана Франка. - Львів, 1999.

Досліджено однин з аспектів економічної історії Львова та Галичини у 1730-1750 рр. - функціонування фінансового господарства міста у контексті його розвитку на тлі складних економічних та політичних процесів у Польській державі. На підставі опрацювання джерельного матеріалу вивчено структуру та ефективність діяльності міського фінансового господарства у 1730-1750 рр. Автор досліджує узалежнення окремих господарських об'єктів міста від зміни економічної кон'юнктури ринку та значення впливів діяльності адміністративного апарату Львова на мікроекономічне середовище міста.

Ключові слова: Львів, фінансове господарство, економічний розвиток, адміністрація, маґістрат.

Лильо И.Н. Финансовое хозяйство города Львова 1730-1750 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 00. 07. 01. - история Украины. - Львовский государственный университет имени Ивана Франко. - Львов, 1999.

Исследуется один из аспектов економической истории Львова и Галиции 1730-1750 гг. Финансовое хозяйство города анализируется в контексте экономических и политических процессов в Польше, влияния административного аппарата магистрата на микроекономическую среду рынка. После экономического упадка города, вызваного захватом Львова войсками шведского короля Карла XII в 1704 г., понадобилось более четверти века для восстановления утраченого экономического потенциала. Финансовое хозяйство продолжало развиваться по устаревшим экономическим законам магдебургии и было убыточным. Значительный урон экономическому развитию нанесeн противозаконной деятельностю горожан юридик - частных владений шляхты и духовенства.

Прослеживаются правовые отношения, во Львове между правящей городской олигархией и экономическими контрольными органами общины, основные принципы структурного построения и формирования городского бюджета, значение городской финансовой документации в процессе изучения экономического развития Львова XVIII в.

Ключевые слова: Львов, финансовое хозяйство, економическое развитие, административный апарат, магистрат.

Lylo I. M. Financial economy of the city of L'viv in 1730-1750. - Manuscript.

A Dissertation for defending a degree of the candidate of historian Science, speciality, 07. 00. 01. - history of Ukraine, L'viv Ivan Franko State University, L'viv, 1999.

This scientific paper is dedicated to one of the aspects of the economic development of L'viv and Galicia in 1730-1750. The function of the financial economy of the city is shown in the context of the its development on the backqround of economic and political processes that took place in Poland. Structure and effectiveness of the municipal financial economy in the mentioned above period is studied. The author investigates the extent of the dependence of economic objects of the city in accordance with economic conjuncture on the market and the significance of the administrative influence of L'viv municipality on the microeconomic medium of the city.

Key words: L'viv, financial economy, economic development, administration, magistracy.

Размещено на Allbest.ru