Діяльність державної митниці Донбасу по зміцненню національного суверенітету України 1991-1997 рр. (На матеріалах Донецької і Луганської областей)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 337.023(477.61.-62)

Діяльність державної митниці Донбасу по зміцненню національного суверенітету України 1991-1997 рр. (На матеріалах Донецької і Луганської областей)

07.00.01 - Історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Конончук Михайло Устинович

Донецьк 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Донецького державного університету Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться 14 квітня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.02 для захисту дисертацій в Донецькому держаному університеті (83055, Донецьк, вул.Університетська, 24, другий навчальний корпус, ауд. 32).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького Держаного університету (83055. Донецьк, вул.Університетська, 24).

Автореферат розісланий 13 березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Крапівін

АНОТАЦІЇ

Конончук М.У. Діяльність Державної митниці Донбасу по зміцненню національного суверенітету України 1991-1997 рр. (на матеріалах Донецької і Луганської областей). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Донецький державний університет. - Донецьк, 2000.

Дисертація присвячена проблемі діяльності Донбаської регіональної митниці у зміцненні національного суверенітету України. В роботі вперше досліджується залежність реальної наповненості національного суверенітету від ефективної роботи митної служби. Подається короткий історичний огляд виникнення та розвитку української митниці. Обгрунтовано доведено співвідношення ринкових рефoрм і митної справи в державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Простежена динаміка зовнішньоекономічної діяльності підприємств Донецької та Луганської областей і здійснення митного контролю за цією діяльністю в регіоні. Досліджена боротьба митниць регіону з незаконним провозом товарів та контрабандою наркотиків та психотропних речовин.

Зміст і основні висновки дисертації викладені у вигляді 5 публікацій і можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії України, історії вітчизняної держави та права, спеціальних курсів для навчальних закладів правоохоронних та митних органів, для організації виховної роботи з особистим складом митниць.

Ключові слова: державне регулювання, економіка перехідного типу, захист вітчизняного товаровиробника, зовнішньоекономічна діяльність, історія української митниці, контрабанда, митна справа, митний кордон, національний суверенітет, регіон.

Конончук М.У. Деятельность Государственной таможни Донбасса по укреплению национального суверенитета Украины 1991-1997 гг. (на материалах Донецкой и Луганской областей). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Донецкий государственный университет. - Донецк, 2000.

Диссертация посвящена проблеме деятельности Донбасской региональной таможни по укреплению национального суверенитета Украины. В работе впервые исследуется зависимость реального наполнения национального суверенитета от эффективной работы таможенной службы. Дается краткий исторический очерк возникновения и развития украинской таможни. Обосновано показано соотношение рыночных реформ и таможенного дела в государственном регулировании внешнеэкономической деятельности. Прослежена динамика внешнеэкономической деятельности предприятий Донецкой и Луганской областей и осуществления таможенного контроля за этой деятельностью в регионе. Исследована борьба таможен региона с незаконным провозом товаров и контрабандой наркотиков и психотропных веществ.

Большое значение в успешной деятельности органов Государственной таможенной службы имело технико-организационное их обеспечение в ходе осуществления контрольных функций. В первые пять лет независимости Украины, несмотря на экономический кризис в стране, региональные таможни значительно укрепили свою материальную базу. С каждым годом совершенствовались таможенные пункты, расширялась сеть специального оборудования для современного досмотра грузов. Современное техническое оснащение таможенных контрольных пунктов тесным образом связано с культурой в работе с субъектами внешнеэкономической деятельности - особенно с зарубежными. Высокая культура профессиональной деятельности сотрудников таможни на государственной границе суверенной Украины во многом содействует ее международному авторитету.

В работе определено, что, становление Государственной таможенной службы в Донбассе отражает единый процесс ее деятельности в стране. Активное участие таможенного контроля в осуществлении внешнеэкономических связей Украины с мировым сообществом указывает на важную роль в государственном регулировании товарообмена с зарубежными странами. Таможенный контроль на границе донецкого региона в 1992-1997 гг. защищал и защищает суверенные интересы Украины от нечестного предпринимательства, от вывоза из страны продукции и сырья по заниженным ценам. В условиях либерализации внешнеэкономической деятельности таможенный контроль всемерно ограждал ее участников от криминогенных элементов, способствуя развитию взаимовыгодных межгосударственных экономических связей.

Отмечается, что исторический опыт экономических связей молодого государства Украина в 1992-1997 гг. свидетельствует, что создание и развитие цивилизованных рыночных отношений во многом зависит от равноправного и взаимовыгодного сотрудничества на международной арене.

В диссертации определено, что Украина стоит перед необходимостью эффективно скомбинировать два чрезвычайно сложных процесса - технической модернизации и модернизации социально-политической, базирующейся на принципах рыночной экономики. В практическом плане это означает реализацию такой стратегии преобразований, которую можно определить как “экспортно-ориентированную модернизацию” национального хозяйства.

В работе анализируются пути повышения эффективности работы таможенной службы для защиты национального суверенитета Украины. В частности, необходимо завершить процесс создания стабильного таможенного законодательства, которое отвечало бы стандартам ГАТТ/ВТО и Европейского Союза, Следует навести порядок в регламентации деятельности иностранных субъектов хозяйствования путем создания для них национального режима, создать единую общенациональную программу нетарифного регулирования внешнеэкономической деятельности, реально ликвидировать бартерные операции во внешнеэкономической деятельности, законодательно закрепить право частной собственности на землю для иностранных инвесторов. Содержание и основные выводы диссертации изложены в виде 5 публикаций и могут быть использованы для подготовки обобщающих работ по новейшей истории Украины, по истории отечественной государственности и права, специальных курсов для учебных заведений правоохранительных и таможенных органов, для организации воспитательной работы с личным составом таможенной службы.

Ключевые слова: государственное регулирование, экономика переходного типа, защита отечественного товаропроизводителя, внешнеэкономическая деятельность, история украинской таможни, контрабанда, таможенное дело, таможенная граница, национальный суверенитет, регион.

Kononchuk M.U. The Activity of the State Customs House of Donbass on strengthening Ukraine's national sovreignity in 1991-1997 (on the materials of Donetsk and Lugansk Regions). - Manuscript.

The thesis for Candidate of Science (History) on speciality 07.00.01 - History of Ukraine, the Donetsk State University. - Donetsk, 2000.

The thesis is devoted to the problem of Donbass regional Customs House activity on strengthening national sovreignity of Ukraine. It is the first study of correlation between the real meaning of the national sovreignity and efficient operation of the customs service. The brief historical review of Ukrainian Customs Office origin and development is given. There is analysed the correlation between market reforms and customs operation in the state control over the international business activity. There is investigated the dynamics of companies' international business activity in Donetsk and Lugansk Regions and the procedure of customs control over this activity in the area. The struggle of the regional customs houses against the illegal goods transportation and smuggling of drugs and psychotropic substances is examined.

The content and main conclusions of the thesis are stated in five published papers and can be used for preparing generalising articles on the contemporary history of Ukraine, on the history of local state system and law, special courses for educational establishments of law-protecting and customs bodies, for training personnel of the customs service.

Key words: State control, economy in transition, local producer's protection, international business activity, history of Ukrainian Customs House, smuggling, customs business, customs border, national sovereignty, region.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження.

Досвід державотворення в різних країнах переконливо свідчить, що при певних політичних і соціально-економічних умовах діяльність митної служби може бути вагомим чинником, який викликає суттєві зрушення в досягненні реального суверенітету. Національний суверенітет України на етапі його становлення мусить постійно закріплятися розвитком власної економіки, яка працює на забезпечення потреб народу, на збереження політичної стабільності українського суспільства. Перехідний період складає низку труднощів у внутрішньополітичній і зовнішньополітичній діяльності держави. Збереження суверенітету і незалежності об`єктивно потребує постійного захисту вітчизняного ринку, який знаходиться під шаленим тиском з боку іноземних товаровиробників. Актуальність теми зумовлена вагомими факторами. Серед них є такі як відносна новизна завдань, що стоять перед Україною стосовно захисту її національного суверенітету, складнощі в формуванні національної політичної та економічної культури в українському суспільстві, необхідність висування наукової загально національної ідеї розвитку, створення цивілізованого ринку в умовах перехідного періоду, завдання розвитку зовнішньоекономічної діяльності і її державного регулювання, важливість захисту інтересів вітчизняного товаровиробника і необхідність його виходу на європейські та світові ринки.

Велика роль в зміцненні національного суверенітету і захисті внутрішнього ринку надається Державній митній службі. Дослідження процесів становлення і діяльності її органів в центрі та на місцях має не тільки науковий інтерес, але й практичну цінність. В будь якій країні митна справа складає невід`ємну частку здійснення державного суверенітету.

Реалії сьогодення переконливо свідчать, що Донбас є ключовим регіоном в відновленні і збереженні української національної державності. Саме тому, вивчення роботи державних інституцій цього регіону в напрямку піднесення і захисту національних інтересів заслуговує на особливу увагу.

Об`єктом дослідження є митниці Державної митної служби України, які працювали на території Донецької і Луганської областей.

Предметом дослідження є діяльність митниць Донбасу Державної митної служби зі зміцнення національного суверенітету України протягом перших семи років незалежності.

Географічні рамки охоплюють територію Донецької та Луганської областей, які підпадають під юрисдикцію Донбаської регіональної митниці.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1991-1997 роки. Вибір нижньої межи природно обумовлений проголошенням незалежності Україною. Саме це створило умови для початку розвитку дійсно самостійної митної служби як реального захисника суверенітету України. Верхня межа позначена 1997 роком. Це пов`язано з тим, що саме в цей період відбувалося становлення митниці: здійснювався пошук оптимальної структури митної служби і, в основному, він був завершений; почалася й активно велася підготовка кадрів, у відповідності зі специфікою служби; була закладена законодавча база митної служби; вивчався й узагальнювався досвід практичної роботи, при цьому були виявлені не тільки позитивні, але і негативні моменти. В деяких випадках автор звертався до більш модерних даних, які підтверджують досліджені тенденції.

Метою дослідження є з`ясування форм і методів роботи державної митниці Донбасу по зміцненню національного суверенітету України упродовж 1991-1997 років. Для досягнення поставленої мети передбачається розв`язати такі завдання:

визначити історію виникнення і розвитку української митниці;

простежити становлення національного суверенітету України, проблеми його реального наповнення в перехідний період і місце української митниці в його захисті;

проаналізувати ринкові реформи і роль митної справи в державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності;

дослідити зовнішньоекономічну діяльність підприємств та установ регіону в умовах функціонування економіки перехідного типу;

виявити роль митного регулювання в контролі зовнішньоекономічної діяльності в регіоні;

розкрити механізм боротьби митниці Донбасу з порушеннями митних;

дати оцінку діяльності органів митниці по запобіганню незаконного провозу товарів та виробів;

розглянути особливості боротьби з контрабандою наркотичних засобів та психотропних речовин;

узагальнити досвід діяльності Південно-східного територіального митного управління по захисту вітчизняного товаровиробника в Донбасі.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше досліджено процеси становлення та розвитку української національної митної служби, її місця та ролі в захисті державного суверенітету. Автор дає критичний аналіз нормативно-правової бази організації контролю зовнішньоекономічної діяльності. Вводяться до наукового обігу документи поточного архіву Донбаської регіональної митниці, зокрема статистичні і аналітичні матеріали. В процесі розробки поставлених завдань використано власний практичний досвід автора.

Практичне значення результатів, що були одержані, полягає в тому, що вони можуть бути використані для поліпшення організації митної служби, для підготовки узагальнюючих праць з історії України, історії вітчизняної держави та права, спеціальних курсів для навчальних закладів правоохоронних і митних структур, для організації виховної роботи з особистим складом митних органів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у доповідях на вузівських наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету в 1997-1999 роках, на Міжнародній науково-практичній конференції “Україна-Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва” (Маріуполь, травень 1999 р.), обговорювалися на засіданнях кафедри історії України Донецького державного університету, викладені в статтях.

Структура дисертації відповідає вимогам Вищої Атестаційної Комісії України. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

митниця суверенітет державний

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, визначені його об`єкт і предмет, хронологічні і географічні рамки, сформульовані мета та завдання роботи, вказана наукова новизна та практичне значення дисертації.

В першому розділі “Історіографічний огляд, джерельна база та методологія дослідження” доведено, що одним із найбільш загальних конституційно-державних принципів є принцип суверенітету. Поняття суверенітету відомо правовій практиці всіх держав, хоча існують його трактування достатньо далекі від традиційних. Природно, що принцип суверенітету асоціюється з визначенням самого змісту державності. Серед усіх конституційних принципів принцип суверенітету є найбільш політизованим за своїм характером. Це пояснюється не тільки особливостями його юридичного змісту, але і тим значенням, яке він грає в процесі здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави. За Ж.Боденом, суверенітет - це постійна й абсолютна найвища і невідчужувана влада в державі, що здійснюється як усередині держави, так і за її межами. Сучасні концептуальні положення національного суверенітету держав вказують на їхню комплексність. В Статуті Організації Об`єднаних Націй сформульовані принципи рівності всіх держав та самовизначення народів. Вказані принципи узгоджені з Загальною Декларацією прав людини та іншими міжнародними пактами в яких йдеться про концепцію права кожного народу на самовизначення.

Принцип народного суверенітету в загальному плані визначений у конституційній практиці більшості країн. Наша країна не є винятком. У Статті 5 Конституції України сказано: “Носієм суверенітету і єдиного джерела влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади і місцевого самоврядування”.

Дослідження проблем захисту національних суверенних інтересів України, становлення незалежності проходить з урахуванням ролі митної служби в цих процесах. Ця роль, як свідчить світова і вітчизняна практика дуже велика. В сучасній українській історіографії проблемам національного суверенітету присвячена певна низка публікацій. В першу групу входять дослідження що розглядають важливі питання теорії і практики здійснення українського суверенітету. Другу групу складають монографії та статті де безпосередньо розглядається зовнішньоекономічна діяльність та митна справа.

Особливо слід відзначити монографію американського вченого П. Линдерта. В ній розкрито об`єктивний характер розширення світогосподарчих зв`язків. В роботі Д.Сакса і А.Пивоварського досліджена сутність та завдання ринкових перетворень в нашій країні.

Праці колективу під керівництвом Ю.Макагона присвячені зовнішньоекономічній діяльності в Донецькому регіоні. В цих роботах підкреслено, що особливою проблемою для економіки Донбасу є великі ціни на енергоносії, що робить донецьку продукцію неконкурентноспроможною на світовому ринку.

Слід зупинитися на роботах, де розкриваються такі аспекти як захист вітчизняного товаровиробника та боротьба з контрабандою. Автори цих досліджень розглядають типові порушення митних правил.

Аналіз наукової розробки проблеми свідчить, що вивчення історії діяльності митних органів в одному значущих регіонів України ще не проводилося.

Критеріями класифікації джерельної бази дослідження є спільність походження джерел, рівень достовірності, методика використання. Виходячи з цього, джерела з проблеми можливо згрупувати таким чином:

документи і матеріали центральних органів державної влади: Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів;

документи Державного Митного Комітету України (Державної митної служби України);

документи і матеріали Донбаської регіональної митниці;

поточні матеріли митниць та митних постів Донецької та Луганської областей;

опубліковані збірки документів з історії української державності;

періодичні видання;

статистичні матеріали.

Першу групу джерел складають нормативно-правові акти незалежної України. Серед них виділяються Конституція України, закони України, Митний кодекс, укази Президента України, постанови та декрети Кабінету Міністрів України.

Друга група джерел включає вказівки та розпорядження Державної митної служби і особливо її колегії.

В третю групу джерел увійшов багатий фактичний матеріал, що міститься в поточному архіві Південно-східного територіального митного управління, а з часом, Донбаської регіональної митниці. Серед документів цього архіву першочергове значення мали матеріали нарад митниці, як колективного позастатутного органу, щоквартальні і щорічні звіти. Великий фактичний матеріал знаходиться в аналітичних довідках та узагальненнях, які складені функціональними відділами регіональної митниці.

Специфіка діяльності митниці на початку 1990-х років мусить виділити в окрему групу матеріали структурних підрозділів регіональної митної служби - Донецької, Краматорської, Маріупольської та інших митниць. Поряд з поточними архівами автор широко використовував матеріали загальнонаціональної і місцевої статистики та преси.

Для підготовки огляду історії української митниці використовувалися матеріали з п`ятої групи джерел - надрукованих збірок документів з історії держави та права України.

Методологічну основу дослідження складають наукові принципи і методи пізнання, які базуються на діалектиці, історизмі, науковій об`єктивності, комплексному та системному підходах до концепцій національного суверенітету. Велику допомогу надала спадщина видатних філософів та істориків минулого Ж. Бодена, Ш.Монтеск`є, Б.Франкліна, Г.Маблі, К.Лампрехта, К.Маркса, В.Ключевського, Г.Плеханова, М.Драгоманова, М.Грушевського, М.Костомарова та інших. Саме з позицій історизму в роботі аналізується становлення незалежної української держави, проблеми економічної безпеки країни в умовах перехідного суспільства та здійснення ринкових реформ.

Таким чином, в сучасній українській історіографії відсутні спеціальні роботи, які б розкривали діяльність органів державної митниці незалежної України, в тому числі, діяльності, спрямованої на захист національного суверенітету та забезпечення національної безпеки. Наявність достатньої джерельної бази і сучасні методологічні підходи дали можливість вперше розкрити діяльність регіональної митниці, спрямованої на захист українського національного суверенітету.

Другий розділ "Становлення національного суверенітету України і місце української митниці в його захисті" складається з трьох підрозділів

В першому підрозділі “Національний суверенітет і проблеми його реального наповнення в перехідний період” доведено, що дійсна державна незалежність і самостійність України досягається тільки за умови забезпечення політико-правової ідеологічної доктрини, що по суті відповідає на питання про цілі, характер побудови незалежної країни, шляхи і засоби їх досягнення. Головним призначенням такої доктрини може стати прагнення зробити соціальне, соціокультурне, і в цілому, суспільне життя таким, де б усі керувалися засадами демократії, моралі, гуманізму, де була б висока громадянська свідомість, віра в національні і загальнолюдські цінності.

Відсутність спеціальних розробок спонукала автора зробити короткий огляд історії митної служби в Україні в другому підрозділі “Історія виникнення та розвитку української митниці”. Митна служба нашої країни, також як і її державність, має багатовікову історію. Вивчення процесів становлення і розвитку митної справи протягом сторіч допомагає глибше і конкретніше засвоїти задачі, що стоять перед сучасною українською митницею, підвищує професіоналізм і культуру в її роботі. Вже в Київській Русі Великим князем або його синами призначалися посадові особи (тисяцькі, соцькі, посадники) у міста і волості. У їхню компетенцію входив збір податей на користь князя, здійснення не лише адміністративних, судових, а й митних функцій.

Українські міста в польсько-литовську добу користувалися внутрішнім самоврядуванням у вигляді Магдебурзького (або Хелмського) права. Міські органи влади і посадові особи регулювали не лише питання опіки, спадкування, покарання за злочини, а й торгівлі, обкладення митами. У польсько-литовський період відбувається відродження української державності у своєрідній формі вільної військової республіки (Запорізької Січі). Запорізька Січ вела жваву торгівлю, чому сприяло її вигідне географічне розташування на традиційному шляху “із Варяг у Греки”. Значна частина зовнішньої торгівлі Річі Посполитої, Московії, а з часом і Російській імперії знаходилася в руках запорізьких козаків, або велася при їхньому посередництві. Але потім на кілька століть історія власної української митниці призупиняється, бо землі України входили до складу різних держав. Лише на початку 1990-х років відбувається відродження власної державної митної служби. У грудні 1991 року Верховною Радою України був прийнятий перший національний Митний кодекс, але нові реалії життя змусили його переглядати і тому парламент прийняв в першому читанні новий Митний кодекс.

В третьому підрозділі “Ринкові реформи і митна справа в державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності” автор торкнувся питань про можливі перспективи розвитку нашої держави. Найбільш реальними є два шляхи: повернення до класичного капіталізму на основі монетаризму, чи розбудова змішаної економіки. Досвід країн, що переважно самостійно виходили з кризи свідчить, що саме другий шлях є найбільш доцільним для України. Фундаментом і основою економічної системи є власне виробництво, і тому найважливішим елементом національної безпеки є економічна самостійність.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності і відсутність стратегії захисту власного ринку і виробника, з одного боку, стало головним фактором занепаду майже усіх галузей виробництва. Але в той же час, саме така лібералізація сприяє всебічній інтеграції української економіки в світову. Створення національної правової бази зовнішньоекономічної діяльності на початку 1990-х рр. творило саме таку лібералізацію. Більшість законів та інших нормативно-правових актів в цій сфері містило багату кількість протиріч та недомовленостей, що в свою чергу надавало можливостей для різного роду зловживань. Саме про це свідчать дані, що в Україні в середині 1990-х рр. декларувалося не більше 85% зовнішньоторгових операцій з товарами і 65% - з послугами. Ефективною спробою захистити національні економічні інтереси в період, що досліджується, було впровадження так званих індикативних цін. Але повною мірою не вдалося використати потенціал цього заходу. Значна кількість українських експортерів вивозили товари не кінцевому споживачеві, а в "простір". Суттєвим порушенням митного законодавства було впровадження деякими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності незаконних операцій з давальною сировиною.

Таким чином, автор зробив висновок, що проблема затвердження національного суверенітету України в перехідний період неподільно пов`язана перш за все з реалізацією економічних інтересів нашої країни: створенням конкурентноспроможної, соціально спрямованої економіки і умов для прискореного розвитку передових галузей, збільшення національного багатства; здобуттям рівня життя і рівня соціально-політичної стабільності цивілізованої європейської держави; затвердженням еквівалентності і прибутковості в зовнішньоекономічній діяльності; знаходженням свого місця Україною в світовому розподілі праці, торгівлі та фінансовій діяльності.

Третій розділ "Діяльність Південно-східного територіального митного управління по захисту вітчизняного товаровиробника в Донбасі" складається з двох підрозділів.

В першому підрозділі “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств та установ в умовах функціонування економіки перехідного періоду” йдеться про те, що розвиток зовнішньоекономічної активності українських суб'єктів господарської діяльності обумовлюється дією низки чинників об'єктивного і суб'єктивного характеру. Зокрема, торгові відносини продовжують займати центральне місце в системі міжнародних економічних зв'язків. Це місце забезпечується: подальшим розвитком міжнародного поділу праці, інтернаціоналізацією виробництва; прискореним відновленням основного капіталу, виникненням нових галузей на основі науково-технічної революції; розширенням діяльності транснаціональних корпорацій; лібералізацією міжнародної торгівлі, економічною інтеграцією за допомогою Світової Торговельної Організації (ГАТТ/СТО) і регіональних зон вільної торгівлі; збільшенням кількості суверенних суб'єктів міжнародної торгівлі.

В даний час торгова політика України здійснюється за допомогою митно-тарифного регулювання (експортні й імпортні митні тарифи) і нетарифного регулювання (зокрема, шляхом квотування і ліцензування) зовнішньоторговельної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які розташовані в Донецькому регіоні забезпечують пріоритетний стан двох областей в зовнішній торгівлі країни. Зовнішньоторговельний оборот тільки Донецької області на кінець періоду, що досліджується, складав 3.982.225.000 доларів США (за 1995 рік - 3.438.785.000 долл.) Експортними операціями займалися понад 330 підприємств і організацій. За цей період експортована продукція на суму 2.510.973.000 долл. У структурі експортованої сировини велика частка припадає на продукцію чорної металургії (82%). Структура імпортованої сировини істотно відрізнялася від структури експортованої сировини. Тут переважає паливо - 73%. З 341 підприємств і організацій - імпортерів найбільшими одержувачами продукції були Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча (23%), Маріупольський металургійний комбінат "Азовсталь" (22,2%), Горлівське виробниче об`єднання “Стірол” (8,9%), Донецьке спільне підприємство “Енерго” (6,2%). Продукція підприємств і організацій Донецької області експортувалася в 86 країн світу. Найбільшими торговими партнерами були Росія, Бєларусь, США, Китай, Таїланд. Імпортні операції відбувалися з 74 країнами світу. Найбільш інтенсивно торгові зв'язки розвивалися із суб'єктами господарської діяльності Росії, Швейцарії, США і Канади.

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в регіоні свідчить, що без сторонньої фінансової допомоги багато підприємств не зможуть самостійно перебороти наявні труднощі. На жаль, держава не в змозі надавати фінансову підтримку всім підприємствам у необхідному обсязі. Єдино можливим шляхом виходу з кризи є широке притягнення іноземного капіталу в економіку регіону. Притягнення іноземного капіталу в наш регіон здатне не тільки розширити обсяги виробництва, але і забезпечити створення нових робочих місць, стимулювати прискорене впровадження нових технологій і розробку конкурентноспроможної продукції. За даними Міністерства статистики на 1 січня 1996 року Донецька область займала друге місце після Києва по розмірам іноземного інвестування.

Значні інвестиції вкладені нерезидентами із Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Великої Британії, Вергинських островів, Кіпру, Росії і Естонії. Найбільший інтерес в інвесторів викликають такі галузі економіки як загальна комерційна діяльність, зовнішня торгівля, чорна металургія, машинобудування і металообробка, хімічна промисловість, операції з нерухомістю. Усього іноземними інвесторами з 46 країн світу на кінець періоду, що досліджується, було вкладено інвестиції у 224 підприємства тільки Донецької області, з них 87% - спільні підприємства. Однак, лише третя частина підприємств з іноземним капіталом займалися виробництвом, і на їхню частку припадало біля 60% всіх отриманих інвестицій. Іноземні партнери були націлені вкладати свої капітали в ту діяльність, що може принести реальний прибуток а це у свою чергу, сприяло відновленню економіки Донецького регіону.

Проте, слід зазначити, що потік іноземних інвестицій не можна назвати бурхливим. Автором висвітлено, що крім політичної стабільності для активізації іноземного інвестування потрібна надійна законодавча база, система надання пільг, внесення принципових змін до Земельного кодексу (надання права приватної власності іноземним інвесторам на землю). З метою активізації залучення іноземних капіталів через механізм приватизації, варто юридично закріпити можливість продажу інвестору об'єктів приватизації, а також надавати їм пільги в обмін на додаткові інвестиційні обов'язки в післяприватизаційний період.

В другому підрозділі “Здійснення митного регулювання і контролю зовнішньоекономічної діяльності в регіоні” відмічено суттєве зростання товарообмінних операцій протягом всього періоду, що досліджується. Лише за 1996-1997 роки кількість митних декларацій збільшується з 126664 до 144411. З найбільшим навантаженням працювали в цей період Донецька, Луганська, Маріупольська та Амвросієвська митниці. На Маріупольській морській митниці кількість суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності в цей період зросло з 202 до 483, на східному державному кордоні збільшилася чисельність операцій між юридичними та фізичними особами України та Росії.

Таким чином, автор дійшов висновку, що Південно-східне територіальне митне управління з початку 1990-х років зробило суттєвий внесок в активізацію зовнішньоекономічної діяльності та захист вітчизняного товаровиробника в Донецькій та Луганській областях.

Четвертий розділ "Боротьба митниці Донбасу з порушеннями законодавства " складається з двох підрозділів.

В першому підрозділі “Діяльність органів митниці по запобіганню незаконного провозу товарів та виробів” підкреслюється, що одразу після набуття Україною незалежності митний контроль операцій здійснювався в Донбаському регіоні головним чином в аеропортах Донецька та Луганська (переважно фізичних осіб), Маріупольському порту (переважно юридичних осіб). Але з часом з`явилося декілька нових міжнародних і міждержавних пунктів пропуску. Серед них найбільшими є такі як Новоазовськ, Іловайськ, Таловський, Должанський, Квашино, Успенка та інші. Лібералізація проведення експортно-імпортних операцій не зняла необхідності забезпечення пильної роботи митниці. Основними видами порушень митного законодавства в регіоні були спроби фізичних осіб пересунутися через кордон транспортними засобами без дозволу митної служби, неоформлення митних документів для вивозу товарів з України, схов від митного контролю товарів і виробів, які ввозяться в країну.

В 1992 мала місце відносно невелика кількість порушень митного законодавства. Це пояснюється значним зниженням виробництва в цей період, а також відсутністю чіткого митного контролю на сході держави та певною недосконалістю молодої митної служби. За цей період Донецькою митницею було виявлено лише 20 порушень на загальну суму - 7,4 млн. крб. Вже в 1993 році кількість зафіксованих порушень різко зростає. Головним чином, законодавство не виконувалося стосовно експорту металу, вугілля, хімічних продуктів, електротоварів та сільськогосподарчої сировини. Лише Маріупольська митниця виявила 119 порушень, відносно трьох з них були відкриті кримінальні справи.

Створення єдиної регіональної митної служби в Донбасі надало край гальмуванню боротьби з митними порушеннями. Найбільш велика кількість протиправних дій припадає на Донецьку митницю. Саме її працівники ініціювали збудження 18 кримінальних справ по фактах контрабанди лише протягом 1995 року. При тому, кількість справ про порушення митних правил, в цілому, на одного працівника тут приблизно в два рази перевищувала показники інших митниць регіону (78,4 на одного митника в Донецьку і 31,5 на Амвросіївській митниці, 32,8 - на Маріупольській і 28,8 - на Луганській).

В цілому, в період, що досліджується, прослідковано стабільна тенденція на зростання кількості виявлених порушень, вартості затриманих предметів та сум штрафів. Це обумовлено, головним чином, зростанням професійного рівня митної служби.

Серед суб`єктів порушників митних правил переважали громадяни України та Росії, які пересувалися через кордон як туристи - з комерційними цілями. Наприклад, з Донецького аеропорту в 1996 р. за кордон виїжджало 142 тис. чол. і з них біля 90% - з комерційними цілями.

Аналіз порушень свідчить, однак, про необхідність підвищення професіоналізму в діяльності митниць, і перш за все, в напрямку профілактичної, попереджувальної роботи. Адресний підхід забезпечує більшу цілеспрямованість та підвищує ефективність. З 1994 р. було розгорнуте навчання керівного складу та співробітників митниць, організований обмін досвідом. Були налагоджені дієві контакти з іншими правоохоронними органами: прокуратурою, міліцією, прикордонними військами, національною гвардією, службою безпеки.

Другий підрозділ “Боротьба з контрабандою наркотичних засобів та психотропних речовин” присвячений одному з основних напрямків роботи регіональної митної служби в зазначений період. Основою правового регулювання такої роботи був Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів". Порушення цього законодавства передбачає притягнення до кримінальної відповідальності. Протягом першої половини 1990-х рр. зростає кількість злочинців, що порушували українське законодавство в цій сфері. Якщо в 1994 році за провіз наркотиків до юридичної відповідальності було притягнуто лише 7 осіб, то в 1995 - вже 95. Підвищенню ефективності цього напрямку роботи сприяло створення в 1995 р. в усіх підрозділах Донбаської регіональної митниці спеціальної кінологічної служби. Найбільше випадків контрабанди, пов`язаних з наркотиками, припадало на Амвросіївську та Свердловську митниці. Тому ці підрозділи мали відносно більшу кількість працівників, в тому числі кінологів, які професійно займалися саме такими справами.

Серед проблем, які знижували ефективність боротьби з незаконним пересуванням наркотичних засобів та психотропних речовин, були недостатня координація в діяльності різних правоохоронних структур і, перш за все, з міліцією та прикордонниками. Принаймні, рейди, що проводилися власними силами, не давали плідних результатів. Тоді ж коли мала місце співпраця - спостерігався певний ефект. Протягом весни 1996 року Амвросіївська митниця провела 26 рейдів, в яких взяли участь 257 чоловік особистого складу митниці, міліції та прикордонних військ.

В результаті підвищення ефективності роботи різних правоохоронних органів, і перш за все митниці, з 1997 р. простежується тенденція на зменшення кількості виявлення випадків провозу наркотичних засобів. В Донецькій області таких випадків було в 1996 р. - 79, а в 1997 р. - 33, відповідно в Луганській - 39 і 18. Зменшилася кількість затриманих наркотичних засобів - в 1996 р. - 714,8 кг, а в 1997 р. - 202,2 кг., кількість збуджених кримінальних справ, відповідно 90 і 56.

Таким чином, відбувалося зменшення ролі України як транзитного пункту в транспортуванні наркотиків. Це, в свою чергу, сприяло підвищенню авторитета нашої держави, зміцненню її суверенітету.

У висновках підбиті основні підсумки дослідження проблеми, здійснені певні узагальнення. Протягом 1991-1997 рр. митні органи Донбасу розбудовували власну діяльність, спираючись на чинне законодавство. Була сформована більш ефективна структура регіональної митної служби. Крім діючих раніше митниць в аеропортах обласних центрів і в Маріупольському морському порту, був створений ланцюг митниць по всьому східному кордону держави.

Лише за період 1995-1997 рр. митними органами Донецької та Луганської областей було затримано товарів і виробів на суму 110.121.679 гривень, в результаті конфіскацій та отримання штрафів до бюджету держави надійшло 22.414.850 гривень.

Серед головних вад в роботі регіональної митниці була кадрова проблема: відчувалася недостатня професійна підготовка митників особливо в галузі міжнародного права та міжнародного приватного права. Крім того, замало контактів було з іншими правоохоронними органами України, а також з аналогічними службами інших країн, особливо - сусідніх.

Таким чином, Україна стоїть перед необхідністю ефективно скомбінувати два надзвичайно складних процеси - технічної модернізації і модернізації соціально-політичної, що базується на введенні принципів ринкової економіки. У практичному плані це означає реалізацію такої стратегії перетворень, яку можна визначити як “експортно-орієнтовану модернізацію” національного господарства.

Автор дійшов висновків, що існує пряма залежність між реальною наповненістю національного суверенітету та ефективною роботою митної служби. Обгрунтовано показано співвідношення ринкових реформ і митної справи в державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Простежена динаміка зростання зовнішньоекономічної діяльності підприємств Донецької та Луганської областей і здійснення митного контролю за цією діяльністю в регіоні. Досліджена боротьба митниць регіону з незаконним провозом товарів та контрабандою наркотиків та психотропних речовин.

Проведене дослідження дало можливість автору сформулювати такі рекомендації:

Необхідно завершити процес створення стабільного митного законодавства, яке б відповідало стандартам ГАТТ/СТО і Європейського Союзу.

Варто навести порядок в регламентації діяльності іноземних суб`єктів господарчої діяльності шляхом створення для них національного режиму.

Створити єдину загальнонаціональну програму тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Реально ліквідувати бартерні операції в зовнішньоекономічній діяльності.

Законодавче закріплення права приватної власності на землю для іноземних інвесторів.

Зміст і основні висновки дисертації можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії України, історії вітчизняної держави та права, спеціальних курсів для навчальних закладів правоохоронних та митних органів.

Матеріали дослідження можливо використати для організації виховної роботи з особистим складом митних органів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. К вопросу изучения деятельности Донбассовской региональной таможни по защите национальных интересов Украины (1992-1997 гг.) // Вісник Донецького університету, Сер. Б: Гуманітарні науки. - 1998. - Вип. 1. - С. 79-83. ( Співавтор П.В.Добров). ( 0,5 друк. арк.).

2. Митна справа як один з методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності // Схід. - 1998. - № 4 (21). - С. 26-31 (0,5 друк. арк.).

3. Борьба таможни Донбасса с контрабандой наркотических средств и психотропных веществ (1992-1997 гг.)// Новые страницы истории Донбасса//Нові сторінки історії Донбасу. Статті. Книга 7. - Донецьк, 1999. - С. 284-289. (0,5 друк. арк.).

4. К истории украинской таможни // Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідницької роботи: історичні науки, політологія. Книга ІІ (Донецьк, квітень 1997 р.). - Донецьк, ДонДУ, 1997. - С. 190-193 (0,4 друк. арк.).

5. The role of state customs in the implementation of the ukraine-american economic cooperation //Экономико-правовые проблемы сотрудничества предприятий Украины и США / Материалы ІІІ украинско-американского семинара по проблемам международного сотрудничества. Донецк, 17-21 февраля 1997 г. - Донецк, 1997. - С. 27-28 (0,2 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru