Антін Кущинський – дослідник гербів українських гетьманів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антін Кущинський - дослідник гербів українських гетьманів

Белов О.Ф.

Наближається двадцята річниця знаменної події коли 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України вирішила " Затвердити тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України" [1]. Гарячі дискусії, які відбувалися тоді на пленарному засіданні парламенту щодо історичної тяглості українського тризуба, його значення та змісту продовжують хвилювати суспільство. Тож, проблема вивчення історіографії національного державного герба все ще залишається актуальною. Особливо не розробленим досі є питання вивчення історії дослідження тризуба в українській діаспорі. Однією із найяскравіших постатей у діаспорній історіографії українського тризуба є Антін Андрійович Кущинський.

Походить він з давнього українського козацько-священицького роду. Кущинський народився у м. Лохвиця на Полтавщині 14 лютого 1897 р. - помер 22 травня 1992 р. у м. Чикаго. Антін Кущинський прожив велике і яскраве життя. Після переїзду родини Кущинських до Кременчука він закінчив Кременчуцьку реальну школу, а пізніше - Київську військову школу імені князя Костянтина. Кущинський став військовим. Він приймав участь у Першій світовій війні і був декілька разів поранений. Брав участь у створенні кількох військових підрозділів армії УНР і воював у їх складі. Був активним учасником відродження вільного козацтва і прибічником гетьмана П. Скоропадського. Після 1921 р. Кущинський жив у Закарпатській Україні, де навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословаччина), захистив дисертацію, працював учителем у сільських школах та брав активну участь у діяльності товариства "Просвіта".

У 1939 р. захищаючи Карпатську Україну як командир Гуцульського коша Карпатської Січі, воював з угорськими військами. Потрапивши у полон до угорців, за клопотанням П. Скоропадського, був звільнений і переїхав до Праги. У 1940--45 pp. Кущинський працював адміністратором гетьманських видань в еміграції, був членом Вищого проводу Гетьманського Руху, очолював військову референтуру Гетьмана Павла Скоропадського.

У 1945 р. підполковник Армії УНР Антін Кущинський разом із дружиною виїхав до Німеччини, де після війни перебував в таборі в Міттенвальді (ФРН). Тут у 1948 р. знову вступив у ряди Українського Вільного Козацтва та був обраний заступником станичного отамана. Пізніше Кущинський емігрував спочатку до Франції, а потім до Парагваю. Був організатором Спілки української молоді в Парагваї, Уругваї та Аргентині. У 1958 р. переїхав до Чикаго (СІЛА), продовжив там свою діяльність як вихователь Спілки української молоді. Брав активну участь у церковному житті як член братства при соборі св. Володимира, з 1965 - голова братства. Був одним з ініціаторів та активних діячів відродження Українського Вільного Козацтва (УВК) в СІЛА, генеральним писарем УВК. З 1969 р. він член редакційної колегії та редактор журналу "Українське козацтво". У 1971-73 pp. Кущинський обирався Військовим отаманом УВК, а в 1974-76 pp. - кошовим отаманом та головою Генеральної булави УВК.

Кущинський, автор численних історичних розвідок із минулого українського козацтва, спогадів про діяльність Вільного козацтва в Україні доби української революції 1917-1921 pp. та в еміграції, які друкувалися в часописах "Українське козацтво","Вісник", "Свобода", "Православний українець" й інших виданнях української еміграції та виходили окремими книжками.

Серед значної друкованої спадщини Антіна Кущинського, яка ще чекає на своїх дослідників, особливої уваги, на нашу думку, варті його праці, в яких він досліджує український тризуб. Вивчати тризуб він розпочав, як зазначав сам "17 березня 1957 року в Асунсіоні, Парагвай, а закінчив 14серпня 1982 року Божого в Чикаго, в дні свята вшанування охрещення України" [3,с.13]. Результати своїх багаторічних досліджень тризуба Кущинський періодично друкував протягом майже двадцяти п'яти років [2]. Підсумковою стала праця "Державний герб християнської України: До 1000-ліття Хрещення Руси -України", яка була видана в Чикаго у 1983 р. [3]. Так сталося, що ця дуже важлива для розуміння духовного змісту українського тризуба праця А. Кущинського залишилася поза увагою сучасної історичної науки.

Автори вже торкалися деяких положень цієї роботи [4,с.90-92,172,224.], але вважають за необхідне повернутись до неї з метою висвітлення поглядів Кущинського на українські герби козацької доби. Серед тринадцяти різних за обсягом її частин з назвами: "Державний герб християнської України", "Праісторія тризуба", "Символічне значення тризуба", "Герби Української Княжої Держави", "Герби Гетьмансько-Козацької Держави", "Історія і закони про тризуб, як державний знак народженої Української Держави 1917-1919 pp.", "Історичні та ідейно-християнські мотиви зображення тризуба з хрестом", "Про емблеми-тризуби без хреста" та інші, розділ "Герби Гетьмансько-Козацької Держави" обсягом 4 сторінки відносно короткий. Але в ньому Кущинський демонструє добре знання сучасних йому праць українських дослідників козацької геральдики і сфрагістики. Коротко оповідаючи про герб Війська Запорозького у вигляді зображення озброєного козака, він називає його "державним знаком Гетьманщини" та "національним гербом" [3,с.35]. Автор вказує, що історія українських гербів за часів Гетьмансько-Козацької держави XVI-XVil століть має свою особливість. "Тоді, пише він, поруч герба Гетьманщини, а опісля - поруч герба Війська Козацького Низового вживалися й герби гетьманів, як верховні знаки гетьманської влади" [3,с.36]. Дослідник робить правильний висновок про існування гербового дуалізму, тобто одночасно вживалися і "герб козацький і герб кожночасного гетьмана". Кущинський зазначає, що "така сполука і навіть тотожність володарських чи династичних гербів з державним була звичайним явищем європейської геральдики тих часів" [3,с.36]. Важливим є зауваження автора відносно того, що герби гетьманів "мали значення національних історичних інсигній часів українського державного життя" [3,с. 36]. Підкресливши таким чином величезне значення гетьманських гербів у державній історії України Кущинський сміливо переходить до спроби встановити зв'язок між ними та гербом князя Володимира - тризубом під хрестом. кущинський тризуб герб український

Він пише, що "В періодичній українській пресі зустрічали ми голоси, які кажуть, що знак тризуба вживали Великі Гетьмани Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. На жаль, в джерелах, які нам щастило перестудіювати, ми не знайшли документальних підтверджень для таких відомостей, хоч як вони приманливі своєю ідеєю історичної тяглості нашого славного Володимирова тризуба" [3,с.36]. Цю тяглість Кущинський намагався встановити через наступні припущення та міркування. "Гетьман Богдан Хмельницький, - пише він, - як доказують наукові розвідки про його родовід, походив з княжого роду Масальських. А його герб нагадує латинську літеру "W", на середній барці якої стоїть хрест. Тому можна прийняти, що це є Володимирів тризуб з хрестом, зі змінами в його формі, що сталися протягом віків, або й упрощений з якихось причин, як знак власності лише цього потомка з княжого роду.

Подібно з гербом Гетьмана Івана Мазепи. Про Гетьмана Івана Мазепу генеалогія... твердить, що він походив з роду Рюриковичів. Інші вважають його нащадком князів Гедиминовичів. А про них відомо, що вони вживали як герб тризуб з хрестом. Мазепин же герб уявляє в своїй основі перевернену друковану літеру "Т" з вищим середнім зубом, перехрещеним нагорі, з додатком ще ніби букви " V"... [3,с.37].

Важливим є і висновок Кущинського щодо герба гетьмана Мазепи. "Беручи до уваги, пише він, те що - згідно з історичною аналогією - геральдичні знаки протягом часу змінювалися у своїх формах відповідно до обставин часу й історичних потреб, чи навіть бажань власників, то і в гербі Мазепи можна побачити захований, чомусь стилістично змінений, тризуб Св. Володимира" [3,с. З 6-37]. Як бачимо, і в загальних оцінках значення гетьманської геральдики, яка на думку Антіна Кубинського дорівнювала державному знаку Гетьманщини та національному гербу (козаку з рушницею на печатях) і в розумінні глибинної суті зв'язку особистих гербів гетьманів Б. Хмельницького та І. Мазепи із князівською геральдикою Київської Русі він був на рівні досягнень сучасної історичної науки [5].

Список використаних джерел

1. Постанова Верховної Ради України "Про Державний герб України" // Бюлетені засідань Верховної Ради України. / Бюлетень N 21 (засідання 19 лютого 1992 р.) // http://static.rada.gov.ua/ zakon/skl I /BUL15/190292 21. htm

2. Кущинський А. Тризуб з хрестом і без хреста / Календар "Слово" на 1964 рік. - С. 43-54; Кущинський А. Чи має бути хрест на державному гербі-тризубі? / Українське козацтво. - 1971. - Чис. 3. - С. 37

3. Кущинський А. Державний герб християнської України: До 1000-ліття Хрещення Руси - України. - Чикаго: Видання Українського вільного козацтва, 1983. - 80 с.

4. Белов О.Ф., Шаповалов Г.І. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт/НAH України. Ін-т археографії та джерелознавства ім.. М.С. Грушевського. -Київ- Запоріжжя: Дике Поле, 2008. - 264 с.

5. Белов О., Шаповалов Г. Символ хрест-якір (тризуб) у геральдиці доби козацтва// Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету: Тематичний випуск "Військо Запорозьке як символ свободи і незалежності". - Запоріжжя: Просвіта. 2009. - Вип. XXVI. - С. 70 -72.

Размещено на Allbest.ru