Історико-культурний феномен Марі (за археологічними даними)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут археології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Спеціальність - 07.00.04 - археологія

Історико-культурний феномен Марі (за археологічними даними)

Хасан Хассан Хамдан

Київ 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі археології та етнології Одеського державного університету ім.І.І. Мечнікова.Міністерство освіти України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, Станко Володимир Никифорович, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова, декан історичного факультету

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Ковальова Ірина Федорівна, Дніпропетровський державний університет, зав.кафедрою історіографії та джерелознавства;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Отрощенко Віталій Васильович, Інститу археології НАН України, зав. відділом археології енеоліту бронзового віку.

Провідна установа: Харківський державний університет, кафедра археології та історіографії, Міністерство освіти та науки України, м.Харків.

Захист відбудеться 14.11.2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 при Інституті археології НАН України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Інституту археології НАН України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12.

Автореферат розісланий 12.10.2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Петрашенко

1. Загальна характеристика роботи

археологічний марі історичний культура

Актуальність теми. Історія дослідження старо-давньосхідної держави Марі нараховує всього декілька десятиліть, минулих з 1933 р., коли руїни міста були виявлені французькою археологічною експедицією на чолі з Андре Парро. Як писав про це відкриття рівно півстоліття тому теперішній дослідник Марі, учень А. Парро Жан Маргерон, воно було сприйнято "як удар грому". Це був "зоряний час археологічної науки" - так оцінюють знахідку Марі деякі сучасні дослідники.

Місто Марі довгий час залишалось поза увагою археологів. Розкопки шумерських і аккадських міст викликали широкий інтерес з початку 40-х років XІX ст. У виявлених в них матеріалах багаторазово згадувалося царство Марі і його чудова столиця. Під час розкопок у Вавилоні була знайдена навіть статуя Пузур-іштар, царя Марі. Виявлені в Ніппурі глиняні таблиці характеризували Марі як важливий економічний і політичний центр. Відомості більш пізнього часу вказували на те, що наприкінці ІІІ тис. до н. е. Марі досягло небувалого розквіту.

Дійсно, до початку 1930-х р. р. багаторічні розкопки Ура вже дозволяли достатньо впевнено судити про політичну історію і культуру найдавніших держав Сходу Шумера і Аккада. Проте знахідка Марі відкрила цілий, невідомий досі світ. Під пагорбом Тель-Харирі знаходилася столиця колись могутньої держави. Були отримані вагомі докази того, що вже в ІІІ тис. до н. е. сирійська культура відзначалася разючою самобутністю, досягала значних успіхів в урбанізації, архітектурі, у художньому баченні світу.

Треба зауважити, що і сьогодні, за більш ніж півстоліття і після більш 20 польових сезонів вивчення Марі, його матеріали викликають величезне емоційне враження археологів. Але, на жаль, тепер вже тільки на них. Руїни Марі нині перебувають у цілковитому нехтуванні і майже ніяк не використовуються як історико-культурний об'єкт.

Вивчення спадщини держави в наш час вважається плідним і перспективним, перш за все, тому, що дотепер дослідження її велись достатньо однобічно. Переважно велись розкопки, які сприяли накопиченню археологічних джерел. Але цілком місто не відкрите до сьогодення. Проте інформації вже достатньо, щоб спробувати узагальнити і систематизувати її і приступити до теоретичних розробок.

Величезне джерелове поле, створене працями археологів у ХХ ст., потребує системного вивчення й опису. Археологічні матеріали ще роз'єднані, розкидані по різних і мало доступних публікаціях. Для багатьох археологів вони втратили принадність новизни. Їх досліджують лише відповідні спеціалісти. Експозиційні матеріали розрізнені і зберігаються в різних музеях світу. Це перешкоджує суцільному й органічному сприйняттю історії і культури Марі як надзвичайно своєрідного пам'ятника месопотамської цивілізації. Зведення й узагальнення всіх накопичених матеріалів у цілком необхідним і своєчасним. Саме в цьому полягає актуальність дисертаційної роботи - показати історію і культуру Марі на фоні всієї древньої месопотамської цивілізації.

Одним з найбільш продуктивних напрямків сучасних досліджень, на наш погляд, у створення узагальнених "портретів" давньосхідних держав, кожна з яких має свою неповторну своєрідність. Наявні загальні роботи з історії стародавнього Сходу не можуть виконати цієї задачі - їх метою у визначення "магістрального" шляху розвитку держав регіону з позначенням найбільш характерних рис кожного. Без глибоких і повних досліджень кожної з існувавших у долинах Тигру й Євфрату цивілізацій не можна визначити функціональних зв'язків між елементами цивілізаційної системи (які можуть бути зовнішньо, але не функціонально подібні елементам іншої системи), не можна створити дійсну картину її місця на загальному фоні історичного розвитку тіуї, або іншої епохи.

Все сказане дає нам підстави вважати, що обрана нами тема у значимою на сучасному етапі розвитку історичної науки. Створення історико-культурного портрета Марі на фоні месопотамської цивілізації може істотно поповнити багаж історичних знань, створити засади для проведення обгрунтованих паралелей, окреслити більш конкретні контури як власне культури Марі, так і месопотамського і сирійського світів, спробувати намітити більш конкретні зв'язки між ними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження Хасана Хассана у актуальною для наукових розробок кафедри археології та етнології України історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Результати наукових розробок автора з успіхом використовуються в навчальному процесі в ході викладання як фундаментальних дисциплін ("історія стародавнього Сходу"), так і професійно орієнтованих.

Джерелознавська база роботи. Матеріали археологічних досліджень Марі старанно й скрупульозно систематизовані і опубліковані відкривачем цього стародавнього міста Андре Парро в загальній серії видань "Mіssіon Archeologіque de Marі" (1946-1968 рр.). Пізніше ці матеріали були доповнені Ж.П. Маргероном. Ці фундаментальні праці, поряд із численними окремими публікаціями матеріалів Марі, і послужили основною джерельною базою дисертаційної роботи. Автор також мав можливість детально ознайомитись з чисельними пам'ятками культури Марі в музеях Сирії. Результати новітніх знахідок і досліджень публікуються в "Археологічному збірнику Сирії".

Джерела в цілому можна підрозділити на пісьмові, архітектурні і пам'ятники образотворчого мистецтва. Обсяг письмових джерел більш ніж достатній - він поданий колосальним царським архівом, який ще не видано і не розшифровано у повному обсязі. Першу групу джерел складають пам'ятки архитектури - зразки цивільної (царський палац, житлові квартали) і сакральної (храми і культові спорудження) архітектури. Вони подані в Марі в достатньому обсязі, щоб виділити характерні риси зодчества цього міста. Незважаючи на те, що велика частина площі Марі ще не відкрита, ми не бачимо перешкод для користування цим джерелом. На цей час описані пам'ятки достатньо репрезентативні, щоб зробити висновки щодо розвитку будівельної техніки й архітектури Марі в цілому. Цілком відкритий царський дворец - одне з чудес месопотамського світу, яке признавалося таким ще сучасниками. Достатньо добре вивчені храми міста, частково відкриті житлові квартали. Таким чином, кожний з присутніх у Марі видів архітектурних пам'яток у доступним дослідженню.

Пам'ятники мистецтва Марі є другою групою джерел. Серед них варто виділити зразки образотворчого мистецтва, скульптури, гліптики, дрібної пластики, декоративного мистецтва (інкрустації в оселях Марі, наприклад). Кожне зі згаданих напрямків мистецтва подау аж ніяк не рядове явище культури Месопотамії. Монументальні розписи царського палацу - унікальні пам'ятники стародавньосхідного мистецтва. Скульптура подау приклади настільки не типового для Стародавнього Сходу в цілому індивідуалізму (причому це не випадкові приклади, а характеристика художнього стилю, якій панував у Марі).

Серед пам'ятників дрібної пластики у зразки перспективного зображення, які можуть істотно доповнити наші уявлення про мистецтво стародавнього Сходу в цілому. Нарешті, у Марі вперше (наскільки нам зараз відомо) використано композиційне об'уднання твору мистецтва зі складними технічними пристосуваннями (статуя іштар).

Мета дослідження: визначити принципи взаумозв'язку культури Марі з іншими культурами стародавньої Месопотамії та з'ясувати риси самостійності марійської цивілізації; зробити спробу створення історико-культурного портрету Марі.

Задачі дослідження. Дослідження археології, історії і культури Марі як своурідне історичне явище можливо лише шляхом достатньо широкого охоплення наявних фактичних даних про Марі, зведення їх воудино і наступного проблемного викладу найбільш важливих для узагальнення наукових сюжетів і спостережень, обраних із маси різноманітного матеріалу. У відповідності зі сказаним ми вважаумо за можливе сформулювати задачі даного дисертаційного дослідження:

комплексне вивчення пам'ятників культури Марі;

створення цілісної картини цивілізації Марі в контексті розвитку всього месопотамського світу;

створення наукового уявлення про "культурний феномен" Марі;

з'ясовування характеру взаємозв'язків культури Марі з цивілізаціями Древньої Сирії і Дворіччя; визначення рис, що ріднять Марі з зазначеними культурами;

виділення самобутніх характеристик культури Марі; з'ясовування питання про самостійність останньої;

створення культурно-історичного портрета Марі на фоні месопотамської цивілізації; формування наукового уявлення про "культурний феномен Марі";

доповнення за допомогою результатів дослідження загальної картини розвитку цивілізацій Стародавнього Сходу в цілому і Месопотамії зокрема.

Об'єктом дослідження є цивілізація стародавньосхідної держави Марі: сукупність пам'ятників архітектури, матеріальної культури, образотворчого мистецтва, скульптури. Спектр історико-культурних проблем, що виникають перед дослідником старожитностей Марі, майже у невичерпним. Тому в дисертації обирано лише два об'єкти вивчення - архітектуру і мистецтво. Ми спробуємо подати ці області не у вузькому мистецтвознавчому її змісті, якій був вироблений класичною археологією XІX ст., а у ширшому, який є характерним для повоєнної близькосхідної археології. На фоні археологічної проблематики, яка у пов'язаною з вивченням Марі, обирано саме ці два наукових плани (або аспекти) дослідження культури цього стародавнього міста, тому що вони припускають більш-менш комплексний і системний його розгляд. Важливість цих аспектів у відтворенні культури Марі і її місця в культурі всієї Стародавньої Месопотамії важко переоцінити - адже вивчення всієї месопотамської цивілізації засновано саме на них. Вивчення архітектури і мистецтва Марі на фоні месопотамської культури дає надійну основу для реконструкції всієї системи культурно-ідеологічних уявлень населення Стародавньої Сирії і створює можливості з'ясування її зв'язків із суміжними культурно-історичними областями. Предметом дослідження є характер взаємозв'язків культури Марі з стародавньосирійськими і месопотамськими цивілізаціями; з'ясовування рис своєрідності культури Марі. Визначення суттевих внутрішніх зв'язків, що дозволяють виділити Марі як особливу культурно-історичну систему Стародавнього Сходу.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що тут уперше зроблено спробу створити "культурний портрет" цивілізації Марі, необхідність розробки якого, на наш погляд, уже давно відчувається історичною й археологічною наукою. На підставі цілісного аналізу комплексу джерел по історії архітектури і мистецтва держави на Євфраті зроблені висновки щодо генетичних зв'язків культури Марі з іншими цивілізаціями Месопотамії і Стародавньої Сирії. У роботі показано, що культура Марі являє собою феномен "перехідної культури", яка виникла на межі декількох масивів цивілізацій (стародавньосирійській і месопотамській) і має характерні риси і потенції культур такого типу. У дисертації доведено, що саме ця "перехідність" обумовлює такі риси марійського мистецтва, як яскравий індивідуалізм і свобода творчого пошуку, які змушують майстрів Марі переборювати рамки встановлених канонів, настільки жорстких для Стародавнього Сходу в цілому і Месопотамії зокрема.

Методика дослідження. Задачі нашого дослідження значною мірою відповідають проблематиці культурної антропології, що найчастіше вирішує свої задачі методом "портретування" - вибіркового зображення найголовнішого. Цей метод вважається найбільш плідним і для розгляду нашої проблеми. "Портрет, - пише А. Оппенхейм, - опускаючи подробиці, передає індивідуальне, прагне уловити в людині головне. Він дозволяє не просто уловити мить, але і запам'ятати образ людини в якійсь важливий, узловий момент його життя, коли риси відбивають пережите і дозволяють передбачати майбутнє" (Оппенхейм А. Л. Древняя Месопотамия. - М.: Наука, 1990. - c. 3). Цей метод можна інакше назвати методом "метонімії" - опуклого висвітлення деталей. Треба зауважити, що такий метод - один з найбільш продуктивних в археологічних дослідженнях взагалі. Адже не існує цілком розкопаних археологічних пам'яток, що дозволили б навіть у перспективі створювати вичерпні історико-культурні реконструкції. Наші зведення про минуле завжди спорадичні і фрагментарні. Культура Марі тут не є винятком. Метод "метонімії" дозволяє в цьому змісті виділяти і підкреслювати значущість того або іншого сюжету або пов'язаних із ними деталей, перетворювати приватні подробиці в істотну частину історико-археологічного фону і наукової проблематики. Деталі подаються нібито великим планом, вони, у визначеному змісті, заміщають ціле.

Крім методу портретування в роботі використані порівняльно-історичний і диалектичний методи. Порівняльно-історичний метод у незамінним при рішенні поставлених нами задач - з'ясування характеру взаумозв'язків між Марі й іншими цивілізаціями Месопотамії і визначення місця і ролі Марі в розвитку Стародавнього Сходу в цілому. Діалектичний метод дозволяу якісно виконати іншу задачу - з'ясувати закономірності розвитку цивілізації Марі.

Теоретичне та практичне значення дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження та висновки дають можливість поглибити розуміння феномену держави Марі через розгляд його в культурному контексті сучасної йому Месопотамії.

У роботі показано, що теоретична та методологічна значущість вивчення культурного феномена Марі визначається, зокрема, тим, що за допомогою висновків дисертації виникають нові можливості розроблення проблем загального розвитку Стародавньої Месопотамії та Стародавньої Сирії, а також проблем культурних взаємозв'язків та культурного взаємовпливу в цілому.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при складанні загальних курсів та спецкурсів з історії Стародавнього Світу і Стародавнього Сходу, археології, культурології та історії культури.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертації було викладено автором на наукових конференціях викладачів історичного факультету та наукових семінарах аспірантів кафедри археології й етнології Одеського національного університету. Висновки і теоретичні положення дисертації були викладені в наукових публікаціях автора.

Структура роботи. Дисертація викладена на 224 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 4 розділів, заключення, списку літератури, що містить 192 джерела. Текст ілюстровано 50 рисунками.

2. Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дисертації, означені використані джерела, об'єкт і предмет дослідження, окреслена проблематика роботи і ступінь її дослідженності.

Розділ 1 - Загальні проблеми вивчення історіографії і культури міста Марі на середньому Євфраті складається з двох частин, в яких відповідно розглянуто географічну характеристику регіону та історіографію проблеми. Особливості географічного положення держави Марі як сполучної ланки між власне месопотамською цивілізацією й ареалами перед середземноморських культур. Характер подання матеріалу дедуктивний - від загальної характеристики Ближнього Сходу і Передньої Азії до локальних особливостей місця розташування Марі в цьому регіоні. Розділ містить у собі і нарис історії археологічного вивчення Марі - із початку його археологічного виявлення і до сьогоднішнього дня.

1.1.Загальна географічна характеристика регіону. У підрозділі показаний зміст понять "Ближній Схід", "Передня Азія", "Месопотамія історична", "Родючий півмісяць", що є принциповими для чіткого розуміння географічної локалізації вивчаємого регіону. В роботі подана характеристика існуючим системам класифікації географічної структури Ближнього Сходу і показано, з яким змістом у досліджені вживаються конкретні терміни. Визначається також зміст історико-географічних понять, на яких базується наше дослідження. історичний зміст понять "Ассирія", "Вавилонія", "Месопотамія" змінювался протягом тисячоріч існування держави Марі, тому необхідно кожного разу чітко окреслювати зміст предмета конкретного пошуку. В роботі використовуються традиційно сформовані в історичній науці терміни, при цьому у всіх випадках показано розуміння їх тлумачення найбільше впливовими істориками. В наступних підрозділах наведені результати аналізу конкретних природно-географічних особливостей Месопотамії в цілому і району Марі на Середньому Євфраті, зокрема.

1.2. Історія вивчення проблеми. Історія вивчення Марі нараховує усього декілька десятків років, проте вже збагатилася якісними дослідженнями як інформаційного, так і вузько спеціального характеру. У першу чергу слід зазначити роботи першовідкривача Марі - французького історика й археолога Андре Парро, який з 1933 р. очолював дослідження на пагорбі Тель-Харирі і вперше ознайомив науковий світ з наслідками своїх розкопок, опублікувавши їх у серії докладних звітів (Parrot A. Mіssіon Archeologіque de Marі. - Vol. І-ІV). Перший том публікації знайомить читача з результатами дослідження храму Иштар, другий том (який було видано у трьох частинах) - із різноманітними аспектами вивчення царського палацу Марі (архітектура, монументальні розписи, документи з палацевого архіву), третій том - із знахідками в храмах Иштарат і Нинни-Заза. Крім того, результати шістнадцятого, сімнадцятого і двадцятого сезонів розкопок Марі були опубліковані окремо в збірниках, присвячених сирійській археології (Parrot A. Mіssіon Archeologіque de Marі. - Vol. І-ІV). Паралельно А. Парро проводив порівняльні дослідження результатів своїх розкопок Марі з матеріалами інших центрів месопотамської культури (Parrot A. Marі et Chagar Bazar // Іraq, 1938), торкаючись проблем вивчення держави Марі в контексті дослідження археології Месопотамії (Parrot A. Archaeologіe Mesopotamіenne. Vol. І-ІІ. - Parіs, 1946-1953; Parrot A. Nіneveh and Babylon. - London, 1961). Узагальнюючим результатом наукових пошуків у вивченні Марі для А. Парро стала монографія "Марі", яка була видана арабською мовою. Ще і на сьогоднішній день внесок першовідкривача в дослідження міста, у визначенні його місця в системі східних цивілізацій залишається найбільш вагомим. і це цілком зрозуміло - на його долю випало ознайомлення світової науки зі знахідками нової цивілізації. Послідовники і спадкоємці французького дослідника одержали багату джерельну базу для продовження вивчення міста.

Послідовником А. Парро в керівництві розкопками Марі став Маргерон Ж.П. Йому належить низка цікавих досліджень, в яких проведено порівняльний аналіз архітектурних тенденцій Месопотамії в контексті будівельних традицій держави Марі. На підставі матеріалів, отриманих їм під час нових розкопок, Маргерон переглянув деякі висновки А. Парро з приводу ідентифікації окремих споруджень у місті (зиккурат і деякі інші). Це дозволило Маргерону зробити серйозні уточнення щодо генетичних зв'язків архітектури Марі, з одного боку, та самобутності культури Марі - з іншого (Маргерон Ж.-К. Мари - самобытность или заимствования // Древняя Эбла. - М.: Прогресс, 1985. - с. 96-113).

Існує ряд якісних досліджень, присвячених різноманітним аспектам мистецтва Марі. Серед цих досліджень слід зазначити нариси про монументальні розписи царського палацу М. Т. Барелле, В. Б. Блека, докладний опис усього комплексу пам'ятників мистецтва Марі Н. Д. Флиттнера і ряд інших робіт (Блэк В. Б. О каноне искусства древнего Шумера конца-начала тис. до н. е. // Проблемы канона в древнем и средневековом искусстве Азии и Африки. - М.:Наука, 1973; Флиттнер Н. Д. Культура и искусство Двуречья и соседних стран. - М.-Л.: Наука, 1958). Мистецтво є одним із найважливіших джерел для вивчення Марі, тому природно, що саме цей аспект знайшов найбільше відображення в літературі.

Безперечно, основний внесок у публікацію й аналіз матеріалів Марі зробили А. Парро і Ж.-П. Маргерон. Проте, існує і сирійська традиція вивчення цієї найдавнішої держави. В першу чергу слід відзначити праці Алі Абу Ассафа про найдавнішу історію Сирії, де матеріалам Марі приділена величезна увага (Абу Ассаф А. Асар альмамалик альгадима. - Дамаск, 1988). Перу А. Абу Ассафа належать найдокладніші описи й аналіз будівельної техніки Марі, архітектурних традицій, що існували тут, тенденцій розвитку образотворчого мистецтва. Роботи А. Абу Ассафа надають досліднику колосальний матеріал по історії древньосирійських цивілізацій, тим більше цінний тим, що історик має можливість оперувати чітко структурованим і скрупульозно описаним матеріалом, розробляючи порівняльно-історичні теми. Проблеми розвитку зодчества Марі розглядаються також у загальному дослідженні Асиса Бехнессі по історії мистецтва й архітектури древньосирійських цивілізацій (Bahnassі Asіs. Das alte Syrіen und seіne Kunst. - Leіpzіg, 1987). Крім того, слід зазначити, що в Сирії корпус досліджень Марі постійно поповнюється. Результати нових вишукувань публікуються в "Археологічному збірнику Сирії".

Перші оглядові роботи з історії Марі з'явилися на сторінках радянської наукової літератури незабаром після початку роботи експедиції А. Парро. У 1939-1940 рр. вийшли перші нариси Х. Пеклера і В.І.Авдіева про відкриття французької експедиції. Матеріали господарських архівів палаців Марі було узагальнено Ж. Доссеном. У наступні роки традиції дослідження Марі в радянській науці, на жаль, не виникло. Можна як виняток відзначити лише спеціальні дослідження Р. А. Грибова з питань земельних відношень, військових і трудових повинностей у Марі, які були виконані за матеріалами перших розшифрувань клинописних архівів. Крім цих робіт, присвячених конкретним проблемам історії Марі, у радянській літературі з'явилися лише стислі нагадування про мистецтво й архітектуру міста у фундаментальних загальних роботах по історії світового мистецтва й архітектури.

Тому цілком виправданим з наукової точки зору є звернення до створення "портрета" цивілізації Марі. Ступінь дослідженості цієї стародавньосхідної держави така, що ми можемо приступати до розробці загальної картини його розвитку. Ми не боїмось, що наші висновки будуть випадковими чи поверхневими - матеріали археологічних розкопок Марі вже достатньо репрезентативні й у достатній мірі введені у науковий оборот. По окремих напрямках (в області архітектури і образотворчого мистецтва) уже розроблені порівняльно-історичні сюжети. Настав час створити загальний "портрет" цієї стародавньої цивілізації. Археологічні і писемні пам'ятки Марі являють собою найважливіший елемент загальномесопотамського світу, тому що розкопки Марі виявили багато унікальних феноменів, які у такому обсязі не відомі в жодній державі Стародавнього Сходу. Це, зокрема, колосальний клинописний архів царя Зимри-Лима, царський палац Марі, надзвичайні по цілості і художній цінності монументальні розписи.

Розділ 2 - Планування та будівельна техніка Марі. У даному розділі сконцентровані свідчення про розміри міста, його планування, будівельні матеріали та будівельну техніку, а також визначається місце Марі у геополітичному просторі давньосхідних цивілізацій. Аналіз археологічних і писемних джерел дозволяу припустити, що площа міста складала понад 60 га, його населення - біля 10 тисяч чоловік. Загальне планування міста було хаотичним та іррегулярним, крім планування палаців та храмів. В плануванні Марі простежуються елементи своєрідності, які притаманні як месопотамському, так і сирійському світу.

Проблеми економічного і політичного положення міста часто можна з'ясувати на підставі аналізу будівельних материалов, які були використані будівельниками міста. Так, уважне вивчення складу і походження деяких будівельних матеріалів дозволяу стверджувати, що Марі був могутньою і багатою державою (зодчі Марі найчастіше дозволяють собі використовувати достатньо дорогі привізні матеріали в значно більшому обсязі, ніж багато хто з їхніх сусідів). Досить широко, на відміну від інших держав, використовувався камінь для спорудження фундаментів. Гіпсом або бітумом облицьовували стіни та укладали підлогу. Однак, основні будівельні матеріали тотожні відомим шумеро-акадським. Стіни будівель зводились з цегли-сирця, який виготовлявся на місці з алювіальної глини в деревяних рамах.

Особливу увагу було приділено будівельній техніці Марі, тому що саме в ній можна найбільш конкретно простежити ступінь впливу будівельних традицій інших держав і ступінь самобутності досліджуваного об'єкта. У досаргонівський період основним елементом стін була плоска цегла-сирець. У першій половині ІІІ тисячоліття до н. е. у Марі починають виготовлять обпалену цеглу. В цей же час у будівельній техніці міста відбувауться "революція" - плоска цегла змінюється на планоконвексну ("горбату"). С кінця ІІ тисячоліття форма цегли стає квадратною. Всі ці зміни в технології виготовлення цегли пов'язані з пошуками засобів укріплення стін будівль, які в ті періоди часто руйнувались, за що будівельники отримували покарання згідно законам Хаммурапі. На всіх етапах розвитку будівельної техніки застосовували різні декоративні елементи, які одночасно додатково укріплювали стіни. Аналіз декоративних елементів на спорудах дає можливість визначити своєрідність або запозиченність трактовки системи прикрас зовнішних стін споруд.

Техніка будівництва з цегли-сирця не дозволяла зводити складні архитектурні конструкції. Тому будівлі не мали покрівлі. Над стінами зводились лише "козирки". Поняття "вікно" відносно жител Марі також не було. Невеличкі отвори, які були призначені не для освітлення, а для вентиляції приміщень, закривались керамічними решітками. Підлога покоїв часто вистилалась полірованим гіпсом.

В місті діяла прекрасна каналізаційна система з обпалених керамічних труб. У покоях царів були знайдені керамічні ванни, які опалювались каміном. Якість системи каналізації та водопостачання була такою, що вона залишилась у робочому стані до сьогодення.

За традицією Марі належить до розряду великих міст-держав ("номів") і входить у число 17-20 найдревніших з них. У просторі Марі сприймауться як шумеро-аккадський форпост, розташований у безлюдяному степу, на значній відстані від інших великих центрів цієї цивілізації.

Розділ 3 - Архітектура Марі. У цьому розділі наведено опис конкретних архітектурних пам'ятників Марі, виявлених розкопками на сьогоднішній день. Це - палаци, храми, житлові квартали, зиккурат, інші окремі комплекси. Вони - різні за своєю архітектурою будівлі і, відповідно, хронологічно репрезентують всі періоди існування Марі: від самого раннього періоду Джемдет-Наср до часу повної руйнації міста військами Хаммурапі в середині XVІІІ ст. до н. е. Незважаючи на численні попередні публікації окремих комплексів, в узагальненому і систематизованому виді архітектурні залишки Марі в дисертації вводяться в науковий обіг уперше. Архітектурні ансамблі і окремі споруди розглянуті у відповідності зі стратиграфічним їх положенням та історичним змістом відповідного періоду. Це дало можливість уточнити традиційну, загальну для всієї Месопотамії періодизацію, яка була побудована на матеріалах розкопок інших міст.

Так, розкопками палацу ІІІ у Марі було доведено, що будівництво палаців у Месопотамії розпочиналось не в середині ІІІ тисячоліття, як вважалось раніше, а на його початку. Період Джемдет-Наср, з яким пов'язано будівництво перших палаців, характеризууться значним технічним прогресом, однак в цей час лише виникають передумови для виникнення класового суспільства. Будівництво найдревнішого палацу в Марі може бути свідченням особливого шляху становлення і розвитку держави, відмінного від класичного Дворіччя. Можливо, таке раннє відокремлення постаті правителя спричинено географічним фактором - віддаленістю Марі від основних центрів.

У дисертаційному дослідженні показано, що архітектура палацу Марі містить риси як месопотамської, так і сірійської архітектури. Прекрасна цілість палацу дозволяє більш чітко з'ясувати тенденції розвитку архітектури Древнього Сходу в цілому. Дослідження палацу показали, що палац перебудовувався три рази, і історично останнім виявився варіант, побудований Зімрі-Лімом. Географічне положення Марі дозволяло державі користуватися усіма вигодами транзитної торгівлі, тому палацева архітектура багата й вишукана. Палац був символом устрою держави, тому він є не тільки житлом правителя, але і храмом, і центром науки і культури. Чудовим є устрій храму іштар, у якому знаходиться унікальна статуя богині, залучена до системи водопостачання і подававшая фонтан води в потрібний момент церемонії. Подібна складна система зафіксована в стародавньосхідної архітектурі вперше.

Храмова архітектура Марі дозволяє з'ясувати тенденції розвитку і взаємодії сірійських і месопотамських тенденцій у будівельному мистецтві Древнього Сходу. У дисертації розглянуті храми іштар, Дагана, іштарат, Нінні-Заза й ін. Автор зупиняється на устрої жрецького кварталу Марі. Квартал примикав до палацу, що показуу роль жрецтва в державі Марі.

Особливу увагу автор приділяє розгляду питання про характер будівництва, пов'язаною з храмом Дагана традиційно називаної Зикуратом Марі. Андре Парро вважав її дуже древнім зикуратом. Автор дисертації підтримує і розвиває припущення Маргерона про те, що зикурат не властивий архітектурі Мари, і реконструкція Парро достатньо довільна.

Окремо розглядається житлове будівництво Марі. Квартали житлової забудови ще не розкритий цілком, тому аналіз цієї області архітектури носить багато в чому припусковий характер. Для житлової забудови характерна техніка створення будівлі шляхом заповнення каркаса глиною. Ця техніка використовується в Сирії дотепер. Автор роботи підтверджує, що знайдена при розкопках глиняна модель круглого житлового будинку не знаходить аналогів у реальному будівництві.

У цілому архітектура Марі має своєрідні черти, що свідчать про перехідний характер культури Марі в цілому. Почасти вона запозичала сірійські і месопотамські риси, але загальний образ будівель Марі у самобутнім і цілісним.

Розділ 4 - Мистецтво та культура Марі. При написанні цього розділу ми прагнули врахувати водночас два напрямки дослідження. З одного боку, була зроблена спроба історіографічного і періодизаційно-хронологічного упорядкування матеріалу. З іншого боку, ми намагалися дати опуклу уяву окремих, найбілье яскравих його зразків, користуючись методом "портретування".

Враховуючи суперечливість такої системи аналізу, в роботі археологічний матеріал розподілено по епохам відповідно до традиційної періодизації. Проте, як стало очевидним по ходу нашого дослідження, пам'ятки мистецтва і культури розподіляються по визнаним періодам надзвичайно нерівномірно - практично майже до повної їх відсутності в період Джемдет-Наср, або ж украй малого числа в часи Аккада і ІІІ династії Ура. Це природньо - археологічні дані по історії Марі в основному репрезентують два періоди - ранньодинастичний та старо- (ранне-) вавілонський, що у наслідком сучасного стану археологічного дослідження міста.

Ми визнали за необхідне освітити загальні тенденції розвитку культури Марі в зв'язку з послідовним освітленням кожного з перерахованих періодів в історії Месопотамії. Це зроблено не тільки з метою формального упорядкування матеріалу, але і з тим, щоб спробувати (незважаючи на хронологічні розірвання) уловити визначену традицію, що не переривається, або ж канон, що визначає самобутність і культурну унікальність саме цивілізації Марі як культурного феномена. Цей феномен ми вважаємо очевидним. Ми його ілюструємо серією "портретних" замальовок у кожному поділі.

Висновки

Наукову правомочність ми обґрунтовуємо у Висновку. У висновку підводяться результати дослідження і намічаються перспективи подальшого вивчення проблеми. Висновки. За археологічними матеріалами картина розвитку Марі постає у іншому виді, ніж на основі традиційних даних письмових джерел. Матеріали розкопок 1970-80-х р. р. дозволяють, наприклад, вважати, що період шакканаков був навряд чи не більш важливим, ніж період Зимри-Лима, більш відомий завдяки великої кількості письмових джерел. Місто проіснувало біля тисячі років до зруйнування його військами Хаммурапі в XVІІІ ст. до н. е. (поселення, що існувало тут після зазначених подій, можна не брати до уваги). Така відносна нетривалість його існування пояснюється низкою причин. Марі існував як серединний пункт між стародавньосирійською і месопотамською цивілізаціями, не маючи власної аграрної бази, спроможної забезпечити існування міста. Причиною могутності держави було його існування між такими полюсами економічних зв'язків, як Північна Сирія, Хабур і Вавілонія. Це дозволило Марі брати участь у торгівлі на правах партнера і забезпечувало йому найважливішу роль посередника. Здійснюючи суворий контроль за транзитом, Марі одержував можливість стягувати значні мита з тих, що проїжджають. Уразливість географічного положення Марі була причиною того, що держава могла зберігати стабільність і силу тільки в умовах зовнішнього балансу сил - єдиною можливістю забезпечити панування над своєю територією, що незмірно розтяглася, була слабкість сусідніх держав. При порушенні цього балансу необхідність у посереднику зникала - держава, що піднялася, повинна була або підвестися на місце Марі, або стерти його з обличчя землі, що і відбулося при Хаммурапі. Таким чином, у ранневавілонський час, у період аморейських династий, місто Марі могло процвітати лише у світі, розділеному на "номови" царства, що володіють приблизно рівною могутністю. Періоди зльоту і зменшення могутності Марі пов'язані з тим же комплексом причин - ще в ІІІ тис. до н. е. після періодів могутності наставали смуги глибокого спаду, пов'язані з успіхами аккадських або пізньошумерських правителів Месопотамії і Сирії. Могутність Марі в ІІІ тис. до н. е. при економічних умовах того часу не можна пояснити інакше, як з'вязавши з існуванням на протилежному кінці ріки розвинутої Сирії, а також із значним і плідним обміном, що здійснювався по Євфрату. У такому випадку, характер подальшого вивчення Марі визначається достатньо чітко - з'ясувати, вплив якого з цих двох полюсів був переважним для Марі, і якою мірою перетинання цих впливів породжувало самобутність його культури. Марі було пов'язано із сирійським світом не менше тісними узами, ніж із світом месопотамським. Але при цьому воно мало достатньо виражену самобутність, що ми й іменуємо "культурним феноменом Марі". Приклади порівняльних досліджень храму Дагана, зиккурата, "Священної огорожі" у Марі з подібними спорудженнями в Сирії дозволяють переглянути тезу про однозначну приналежність Марі до месопотамського світу. На основі вивчення пам'ятників архітектури і мистецтва Марі можна підтверджувати, що джерела скоріше демонструють самобутність і унікальність Марі, ніж перевагу сирійського і месопотамського впливів. Ця самобутність стає особливо очевидною при аналізі скульптури Марі, що відрізняється невластивим стародавньосхідному мистецтву реалізмом. Можна підтверджувати, що Марі у частиною як сирійського, так і месопотамського світу, зберігаючи, проте, разючу спроможність трансформувати загальні для всього Ближнього Сходу культурні і релігійні основи і технічні прийоми і пропонувати цілком оригінальні рішення.

Матеріали дисертаційного дослідження створюють основу для подальшого уточнення закономірностей розвитку не тільки держави Марі, але і месопотамської і сирійської цивілізацій у цілому. Матеріали дисертації можуть бути використані при розробці загальних курсів і спецкурсів по археології, історії Древнього Сходу, історії культури.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Обряд захоронения в Древнесирийском государстве Мари // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. і. і. Мечникова. - Одеса, 1999. - Вип. 9. - с. 67-76.

2. Строительная техника и строительные материалы в древневосточном государстве Мари // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 1999. - Вип. 10. - с. 24-33.

3. Древний город Мари (проблема историко-археологического изучения) // Vіta antіqua. - 1999. - № 2. - С. 45-52.

4. Архитектура древневосточного государства Мари. - Одесса: Гермес, 1999. - 92 с.

5. Культура Мари на фоне общих тенденций развития изобразительного искусства Месопотамии. - Одесса: Гермес, 1999. - 50 с.

Анотація

Хасан Хассан. Історико-культурний феномен Марі (за археологічними даними). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія. Інститут археології НАН України. Київ, 2000.

Роботу присвячено узагальнюючій характеристиці археологічного комплексу давньосхідної держави Марі. В роботі проведено комплексне дослідження пам'ятників архітектури, образотворчого мистецтва, скульптури, матеріальної культури тощо з метою створення історико-культурного портрета ціуї держави. Доведено, що в Марі виникають перші палаци в Месопотамії, які пов'язані з особливостями географічного положення ціуї держави та раннім формуванням класового суспільства. Виявлені особливості техніки будівництва, виготовлення і добування будівельних матеріалів, спорудження царських палаців, сакральних будівль та жител. Показані принципи і закономірності формування "культурного феномена" Марі як цивілізації, яка існувала на межі месопотамського і сирійського світів і створила своу особливе і неповторне історичне явище. Основні результати роботи можуть бути використані при написанні підручників, розробці загальних лекцій та спецкурсів з історії стародавнього світу, археології та історії країн Сходу.

Ключові слова: портретування, культурний феномен, сутичка культур, цивілізація перехідного типу.

Аннотация

Хасан Хассан. Историко-культурный феномен Мари (по археологическим данным). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04. - археология. Институт археологии НАН Украины. Киев, 2000.

Работа посвящена обобщающей характеристике археологического комплекса древневосточного государства Мари. Автор доказывает необходимость создания обобщающего труда, который может дать возможность представить себе место самобытного государства Мари в сирийской и месопотамской культуре. Автор показывает, что с помощью избранного им для обобщения материала метода портретирования становится очевидно, что Мари не является исключительно частью месопотамского или сирийского мира. Государство развивалось как цивилизация переходного типа (как в географическом, так и в хронологическом смысле). В работе проведено комплексное исследование памятников архитектуры, изобразительного искусства, скульптуры, материальной культуры и так далее с целью создания историко-культурного портрета этого государства. Доказано, что в Мари возникают первые месопотамские дворцы, что связано с особенностями географического положения города и ранним формированием здесь классового общества. Выявлены особенности строительной техники, создания и добычи строительных материалов, сооружения царских дворцов, сакральных строений и жилищ. Показаны принципы и закономерности формирования "культурного портрета" Мари как цивилизации, которая существовала на границе месопотамского и сирийского миров и создала свой особенный и неповторимый исторический облик. На основе теоретических выводов о закономерностях развития культуры Мари автор показывает причины формирования особенностей изобразительного искусства Мари. В частности, показано, что ярко выраженная личностная ориентация искусства Мари обусловлена переходностью культуры цивилизации. Переходность культуры обуславливает появление множества различных направлений развития искусства, отход от канонов (в Мари это проявилось, например, в появлении перспективного изображения). На основе анализа археологических данных автор анализирует экономическое развитие Мари. Экономика данного государства представляет особый тип экономической системы, которая основана на использовании выгод транзитной торговли. Автор показал, что периоды могущества Мари совпадали с периодами относительного политического равновесия в Месопотамии. В работе показана неизбежность краха Мари при нарушении указанного "баланса", ибо особенности географического положения государства предоставляли колоссальные выгоды для торговли, но не давали возможности защищаться при нападении более сильного противника. Исследование создает необходимую базу для дальнейшего изучения археологии, культуры и экономики государств ближневосточного региона. Основные результаты диссертации могут быть использованы при написании учебников, разработке общих курсов и спецкурсов по археологии, истории древнего мира и истории восточных государств.

Ключевые слова: Мари, портретирование, культурный феномен, столкновение культур, цивили-зация переходного типа.

Annotatіon

Hasan Hassan. Hіstorіc-culrural phenomenon of Marі (on base of archeologіcal data). - Manuscrіpt. Thesіs for Ph.D. Іn Hіstory іn the major of 07.00.04 - Archaeology. - The Іnstіtute of Archaeology of Natіonal Academy of Scіense of Ukraіne, Kyіv, 2000.

The dіssertatіon іs devoted to the summarіzed characterіstіc of the archaeologіcal complex of ancіent orіental state Marі. The complex іnvestіgatіon of the archіtecture, art, sculpture, materіal culture had been fulfіled іn the present work wіth the purpose of creatіon of Marі's hіstorіc-cultural portrey. Author had prooved that the fіrst mesopotamіan palaces emerged іn Marі. Thіs sіtuatіon іs connected wіth the precіses of Marі's geographіcal posіtіon and the early appearanse of the class-determіned socіety here. The precіses of the buіldіng technіcs, creatіon and explorіng of buіldіng materіals, creatіon of kіngs' palaces and dwellіngs are іnvestіgated іn the work. The maіn prіncіples of the emergence of Marі's "cultural portrey" are showed іn the work. Author had determіned the hіsrotіcal sіtuatіon of Marі, that was sіtuated on the boundarіes of the Mesopotamіan and Syrіan world.

Key words: Marі, to make portraіts, cultural phenomenon, clash of cultures, cіvіlіzatіon іn transіtіon perіod.

Размещено на Allbest.ru