Угри (мадяри)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Угри (мадяри)

Угри (мадяри - самоназва) - відносяться до угро-фінської мовної групи. Угорці утворилися з декількох угро-фінських і тюркських племен, що прийшли зі сходу. Переселення цього народу з їх прабатьківщини, Уральського регіону, почалося в 9 столітті. Угорці прорвалися із-за Волги в Причорномор'я, скориставшись міжусобицями в Хазарії, коли уряд цієї держави не міг зробити їм належної відсічі. Мадяри робили напади на хазарську територію. Проте після стабілізації внутрішнього положення і зміцнення межі по Дону хазари не лише відсунули угрів далі на захід, але і підпорядкували своєму впливу. Костянтин Багрянородний повідомляє, що у стародавні часи мадяри мали давнє поселення поблизу Хозарії, котре мало назву Лебедія. У той час угорці складалися з семи племен або родів, що управлялися своїми вождями - воєводами. Головного з них, звали Леведій або Лебедій. Як свідчить Костянтин, угорці, перебуваючи у Лебедії, кілька років підкорялися хозарам. Хозарський каган навіть одружив ватажка угорців Лебедію зі своєю дочкою, і мадяри таким чином стали союзниками хозарів. Напевно, це сталося десь в середини IX ст., якщо не раніше, оскільки близько 860 р., за свідченням Житія Костянтина(Кирилла), угорський допоміжний загін брав участь разом з хазарами в утихомиренні якогось непокірного міста в Криму. Цей загін був зустрінутий Костянтином Філософом на шляху до хазар. Далі угорці переселилися трохи на пн в межиріччя річок Дніпра та Дністра, заснували поселення яке називалося Ателькуза.Це, важають деякі історики, напряму повязане з наступними подіями. В першій половині 9 ст., за деякими даними 840р. військо угрів та хозарів під проводом Алмоша намагалися захопити Кіїв. Київський князь вступив у бій з уграми. Явна перевага була на стороні мадярів. Наслідком цієї битви став мирний договір за яким угри отримали багатий викуп, кияні визнали панування мадярів. Мадярська версія цих подій подана в хроніці нотаріуса короля Бели. Вона була написана в тринадцятому столітті, але її укладач використав стару мадярську хроніку, так звану Gesta Hungarorum("Угорські діяння"), яка була написана на початку дванадцятого століття, тобто одночасно з руською "Повістю минулих літ". Згідно з нотаріусом Белы, мадярський воєвода Алмош розбив киян, які були змушені після цього визнати його панування. У зв'язку з цим слід зазначити, що "Повість минулих літ" згадує палац Алмоша("двір Алмоша"), який був розташований на пагорбі біля Києва. Ця гора була відома як поселення угрів(тобто угорців).

Про угорців в Ателькузу є плутані вісті арабських письменників. За їх словами, угри жили між двома великими річками, що впадають в Чорне море. Одна з них називається Дунай, інша Ітиль, в даному випадку не Волга, а швидше за все Дніпро. Країна їх степова, частково зайнята лісами і болотами. Угорці кочують по ній з місця на місце у пошуках пасовищ для худоби. Зими вони проводять біля річок, займаючись рибальством. Крім того, у них було багато орних полів. Мадяри панували над сусідніми слов'янами, накладаючи на них важкі податі і поводячись з ними, як з рабами. Вони часто робили набіги на слов'ян і Русь, захоплювали полонених і продавали їх в рабство у Візантію. За повідомленням арабських письменників, угорці були вогнепоклонниками. За словами Гардізі (персидський історик), верховна влада у угрів була розділена між двома особами. Одному з них належало верховенство у військових походах, для яких угорці могли виставити 20 тисяч вершників. Титул цього вождя був " кенде". У руках іншої особи з титулом " джила" було зосереджено управління усіма іншими справами. Костянтин Багрянородний вказує у мадяр двох головних після верховного князя сановників - " гиласа" і " кархана", причому по положенню перший вище другого. переселення візантія угр війна

У 890 р. спалахнула війна між Візантією і дунайськими болгарами. У візантійському війську були загони хазар, ймовірно, прислані в якості союзників з Хазарії по морю. Розгромивши візантійські війська, болгари з особливою жорстокістю обійшлися з полоненими хазарами: вони відрізали їм носи і у такому вигляді відправили до Візантії. Не сподіваючись впоратися з болгарами своїми силами, імператор Лев VI в 894 р. відправив посольство до угорців, вожді яких Арпад (син - Алмоша) і Курей-сан обіцяли йому сприяння. Прислані греками кораблі переправили угорців на правий берег Дунаю " ті спустошили країну, грабуючи і вбиваючи її населення. Коли слух про це дійшов до болгарського царя Сімеона(з 893 р.), він вийшов назустріч новим ворогам, але був розбитий і повинен був шукати порятунку у втечі. Угорці дійшли до самої столиці болгар Преслави і захопили величезну здобич і безліч полонених, яких потім перепродали грекам. Сімеон вимушений був просити миру, але він не залишав думки помститися ворогам. Зібравшись з силами і уклавши союз з одвічними ворогами мадяр - печенігами, він скористався випадком, коли основні сили угорців знаходилися в поході, і вторгся в їх країну. Печеніги і болгари жорстоко розправилися з нечисленними чоловіками, що залишилися удома, і беззахисними сім'ями мадяр, частину їх вирізали, а частину змусили рятуватися втечею. Угорці, що повернулися з походу, знайшли свою країну спустошеною і тому вирішили оселитися на новому місці. Через Велецкий перевал вони пішли за Карпатські гори в долину верхньої Тиси.

Розгром угрів болгарами і печенігами відноситься до 895 р. Восени того ж року угорці були вже в Паннонії. Першою їх справою на новому місці було поповнення недоліку в жінках, погрому, що стався в результаті, зробленого болгарами і печенігами в Ателькузу. Їх перші набіги на слов'ян в Паннонії переслідували головним чином мету захоплення молодих жінок для одруження.

Поява угрів справило велике враження на середньовічну Європу, з часу розгрому аварів що не стикалася із степовими кочівниками, натиск яких на захід досі успішно стримувався хазарською греблею. Малорослі, з трьома кісками на голеній голові, одягнені в звірині шкури, на маленьких, але витривалих конях, угорці одним своїм видом і незвичними для європейців прийомами війни наводили паніку на своїх ворогів.

Отже під проводом Арпада і Курсана угри з 896 р. оселилися в Трансільванії, звідки оволоділи Паннонією. З часом(X - XI століття) прибульці-угорці асимілювалися з місцевим слов'янським населенням і, перейнявши багато їх звичаїв, культуру, слова їх мову, перейшли на осіле проживання. Утворилось Галицько-Литовське князівств, яке за свою історію мала різні розміри і містила в собі різні території. Стала утворюватися угорська нація.

Будь-які інші відомості по цій темі Ви можете дізнатися з екскурсій по угорським музеям, зробивши попереднє замовлення авіаквитків в цю країну

Література

1. Русско-венгерские отношения в IX в. // Международные связи России до XVII в. М. АН СССР. 1961

2. Древняя Русь. (История России т.1) Вернадский Г.В// М.: Аграф, 1999

3.М.И. Артамонов История хазар. // Л.: Изд-во Гос. Эрмитажа, 1962

Размещено на Allbest.ru