Гегель про історію та її співвідношення з іншими формами історіографії
Види історіографії та їх характеристика, відмінність філософсько-історичного та спеціально-історичного підходів до вивчення Гегелем видів історіографії. Порівняльний аналіз первісної (у значенні початкової), рефлективної та філософської історії.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.05.2014 |
| Размер файла | 16,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
Інститут історії, етнології і права
Кафедра всесвітньої історії
ІНДЗ на тему:
ГЕГЕЛЬ ПРО ІСТОРІЮ ТА ЇЇ СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ФОРМАМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
Виконав:Панасюк В.
Вінниця 2014
ВСТУП
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої ваги набуває розрізнення історії як системи спеціально-наукових знань про минуле, та історії як системи знань про минуле, що мають характер філософських. Відомо, що історик -- це вчений, який вивчає минуле. Філософ, як доречно зауважує Робін Дж. Колінгвуд, "також думає про минуле, але робить це так, що не дублює праці історика, адже минуле для нього це не низка подій, а система пізнаних речей"12. Докладніше відмінність філософсько-історичного та спеціально-історичного підходів розглядатиметься пізніше, поки що ж ця відмінність з'ясовується через розкриття своєрідності предметів філософії історії та історії як спеціальної науки. історіографія гегель рефлективний філософський
ГЕГЕЛЬ ПРО ФІЛОСОФІЮ ІСТОРІЇ ТА ЇЇ СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ФОРМАМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
Чи не вперше ця дистинкція була свідомо й чітко виокремлена та спеціально розглянута у гегелівських лекціях з філософії історії. Гегель правомірно вважав, що ефективне дослідження питання про те, що собою являє філософська всесвітня історія, вимагає передусім з'ясування її своєрідності серед інших форм історіографії. "Взагалі, -- вважав він, -- існують три види історіографії:
а) первісна (у значенні початкова. -- І.Б.) історія,
б) рефлективна історія,
в) філософська історія"13.
Вірний своєму принципові все розглядати у розвитку, за незворотних якісних змін від нижчого до вищого, від несвідомого через свідоме до самосвідомого, Гегель і в цьому разі перші дві історіографічні форми інтерпретує як щаблі, що передують виникненню філософії історії, або ж, як він її ще називає, філософської історії.
ПОЧАТКОВА ІСТОРІЯ
Первісна, або початкова, історія -- це, за Гегелем, результат творчості таких істориків, які сучасні їм дії, події, стани тощо переводять із зовнішніх явищ у систему внутрішніх уявлень, що відповідно опредметнюються у їхніх історичних працях. До істориків подібного штибу Гегель відносить Геродота, Фукідіда, Ксенофонта та Цезаря, з пізніших -- Гвіччардіні, кардинала де Реца й Фрідріха Великого. Сюди ж можна віднести Саллюстія й Григорія Турського з Гальфрідом Монмутським, Анну Комніну та ін. Ці автори ще не вдаються до рефлексії, оскільки духовно ще "пов'язані пуповиною" із зображуваним предметом, не вийшли за його межі, не дистанціювалися стосовно означеного предмета, що передує формуванню відносин рефлексії (самосвідомості). "У древності, -- вважав Гегель, -- такі історики неодмінно мали бути великими полководцями та державними людьми; в середні віки, за винятком єпископів, що перебували у центрі державної діяльності, до їх числа належали монахи як наївні літописці, котрі були настільки ж ізольованими, наскільки вищезгадані державні люди старовини перебували у взаємному зв'язку... По суті, такі люди повинні займати високе положення. Лише з висоти можна добре оглядати предмети і помічати все, але цього не можна зробити, якщо дивитися знизу вгору через невелику щілину"14.
РЕФЛЕКТИВНА ІСТОРІЯ
Другий вид -- рефлективну історію, Гегель поділяв на чотири різновиди. їх спільною рисою, на основі якої вони поставали як версії однієї й тієї самої, рефлективної історії, він вважав те, що в усіх трьох різновидах історія підноситься над сучасною епохою не відносно часу, а відносно духу.
До першого з різновидів рефлективної історії він відносив "огляд всієї історії певного народу чи певної країни або ж всього світу, одним словом, те, що ми називаємо всезагальною історією. При цьому головним завданням є обробка історичного матеріалу, до якого історик підходить зі своїм духом, що відрізняється від духу змісту самого матеріалу"15. У рамках цього різновиду, як зазначав Гегель, особливу роль відіграє вибір автором способу, яким він збирається писати історію та визначати зміст і мету подій, що описуються. Німецький філософ наголошував на необхідності відмовитись при огляді тривалих періодів чи й всієї всесвітньої історії від смакових, суб'єктивних моментів зображення історичної дійсності, вдаючись до скороченого викладу шляхом застосування абстракцій. Скорочення, застерігав він, не тільки через опускання подій, а й завдяки тому, що багатий історичний зміст резюмуватиметься й ущільнюватиметься в думці. Типовим представником такого різновиду рефлективної історії Гегель вважав римського історика Тита Лівія.
Другим різновидом рефлективної історії є, за Гегелем, історія прагматична. Наскільки справді прагматичною, корисною виявиться історія, чималою мірою залежить, як наголошував Гегель, віддуху самого автора. Потенційно подібна можливість в історії й справді є. "Коли ми маємо справу з минулим і з'ясовуємо далекий від нас світ, -- зазначав філософ, -- духу відкривається таке сучасне, котре як власне діяльність духу винагороджує його зусилля. Події різні, але спільне й внутрішнє в них, зв'язок їх -- єдині. Це знімає минуле і робить події сучасними. Таким чином, прагматичні рефлекси за всієї їх абстрактності насправді є сучасністю, і завдяки їм оповідь про минуле наповнюється життям сьогодення"16. Втім, для досягнення подібного ефекту від оповідача (це Гегель теж розуміє досить реалістично) потрібна така ювелірна робота, що означений ефект зустрічається швидше як виняток. Крім того, моральні рефлексії та повчання, які в цьому разі прагнуть видлубати з історії й заради яких історія, зазвичай, і оповідається й справді підносять душу й мають наводитися при вихованні дітей. Однак вони виявляються, по суті, неспроможними як напучування для владарів, урядів, держав і народів, оскільки стосуються зовсім інших часів і суб'єктів історичної творчості, що принципово відрізняються за своєю суттю від сучасних людей, спільнот, урядів, держав тощо. До цих усіх ускладнень додається часто-густо, ще й авторська самовпевненість і сваволя при обробці, погрупуванні та викладенні відповідних історичних свідчень. Тому, як меланхолійно констатує Гегель (і з ним можна погодитись), такі описи, звичайно, мають певну цінність, але в більшості випадків вони представляють лише матеріал.
Наступний, третій різновид рефлективної історії німецький мислитель позначає як критичну історію. Саме таким чином, на його думку, трактувалася історія у тогочасній Німеччині: "Викладається не сама історія, а історія історії, дається оцінка історичних оповідей і досліджується їх істинність і вірогідність"17. Оцінює такий різновид Гегель досить невисоко, оскільки "ця вища критика узаконює припущення найусілякіших неісторичних породжень порожньої уяви"18.
Четвертим, завершальним різновидом рефлективної історії Гегель називає те, що сьогодні має назву історії основних сфер духовної життєдіяльності людей (історія моралі, мистецтва, права, філософії, релігії тощо). Але цього рівня означені галузі історії сягають лише у тому разі, коли усвідомлюється, виявляється й вивчається їх зв'язок з усією історією народу як певною цілісністю.
ЛІТЕРАТУРА
1. Айзенстадт С.Н. Культура, религия и развитие в Североамериканской и Латиноамериканской цивилизациях / С.Н. Айзенстадт // Международный журнал социальных наук. - 1993. - №1. - С. 177-195.
2. Алаев Л.Б. Темп и ритм индийской цивилизации / Л.Б. Алаев // Цивилизации. Вып.1. - М. : Наука, 1992. - С. 111-128.
3. Алексеева Г.Д. Историческая наука в России. Идеология. Политика (60-80-е годы ХХ века) / Г.Д. Алексеева. - М.: Институт российской истории РАН, 2003. - 248 с.
4. Андреева Л.А. Сакрализация власти в истории христианской цивилизации: латинский Запад и православный Восток / Л.А. Андреева. - М. : Ладомир, 2007. - 304 с.
5. Антипов Г.А. Историческое прошлое и пути его познания / Г.А. Анти-пов ; АН СССР. Сиб. отд-ние. Ин-т истории, филологии и философии. - Новосибирск : Наука, 1987. - 243 с.
6. Арендт Х. Истоки тоталитаризма / Ханна Арендт ; пер. с англ. И.В. Борисовой, Ю.А. Кимелева, А.Д. Ковалева, Ю.Б. Мишкенене, Л.А. Седова ; послесл. Ю.Н. Давыдова ; под ред. М.С. Ковалевой, Д.М. Носова. - М.: ЦентрКом, 1996. - 672 с.
7. Арон Р. Избранное : измерения исторического сознания / Р. Арон. - М.: РОССПЭН, 2004. - 528 с. - (Серия «Книга света»).
8. Бажов С.И. Философия истории Н.Я. Данилевского / С.И. Бажов; [РАН. Ин-т философии]. - М.: ИФ РАН, 1997. - 215 с.
9. Балуев Б.П. Споры о судьбах России: Н.Я. Данилевский и его книга «Россия и Европа» / Б.П. Балуев. - М. : Эдиториал УРСС, 1999. - 280 с.
10. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования: Учеб. пособие / А.Я.Баскаков, Н.В. Туленков. ? К.: МАУП, 2004. ? 216 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012Дослідження радянської і пострадянської історіографії школи "Анналів", яка у перший період свого існування була модерним явищем в історіографії, акумулювала новаторський досвід історичного дослідження, який повною мірою був визнаний науковими колами.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 10.06.2010Спроба проаналізувати літературу, яка була видана в Білорусі і присвячена історії становлення Білоруської Народної Республіки. Аналіз немарксистської, радянської та сучасної історіографії. Характеристика основних етапів білоруської історичної науки.
статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017Друга світова війна як найбільш сфальсифікований період української історії. Проблема німецької освітньої політики у працях вітчизняних істориків, її місце в зарубіжній історіографії. Вивчення нацистської політики в Україні радянськими дослідниками.
реферат [23,0 K], добавлен 20.09.2010Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.
статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017Методологічні принципи, на основі яких видатний науковець обґрунтовував необхідність власної історіографії для народів, які не мають суверенної державності. Концепція історичного процесу Драгоманова, що основана на принципах філософії позитивізму.
статья [18,4 K], добавлен 18.12.2017Сербська та чорногорська історіографія. Просвітницький та романтичний напрямки в історичній науці. Розвиток критичного та позитивістського напрямків. Наукові школи в історіографії першої половини ХХ ст. Розвиток історіографії в другій половині ХХ ст.
реферат [26,4 K], добавлен 24.05.2010Відмінні риси української історіографії 1920-1980-х pp. Особливості оцінок дореволюційними дослідниками митних тарифів Російської імперії першої половини XIX ст. Причини негативних оцінок представниками української історіографії митного протекціонізму.
реферат [31,7 K], добавлен 26.09.2010Умови формування та характерні особливості дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст. М. Щербатов та І. Болтін як найвизначніші представники дворянської історіографії. Участь Катерини II в формуванні дворянської історіографії в Росії.
реферат [23,1 K], добавлен 18.09.2010Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Аналіз зародження, тенденцій розвитку та значення Школи Анналів в історіографії Франції. Особливості періоду домінування анналівської традиції історіописання. Вивчення причин зміни парадигми історіописання: від історії тотальної до "історії в скалках".
курсовая работа [69,8 K], добавлен 05.06.2010Проблеми економічного реформування в СРСР. Характеристика періодів розвитку радянської історіографії. Монографія Г.І. Ханіна та її місце в історіографії новітнього періоду. Тенденція панорамного зображення еволюції радянської політико-економічної системи.
доклад [14,0 K], добавлен 09.07.2013Розробка проблеми історіографії переяславської шевченкіани. Дослідження наукових праць історичного, археологічного, краєзнавчого, літературно-мистецького характеру, де висвітлюється життя і творчість Т. Шевченка під час його перебування в Переяславі.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018Створення міфу про Переяславську раду 1654 р. та спроби його спростувати (90-ті рр. ХХ ст.). Дискусії про події в Переяславі 1654 р. в сучасній українській історіографії. Відтворення повної картини дослідження змісту та значення подій в Переяславі 1654 р.
реферат [77,2 K], добавлен 22.06.2014Характеристика філософських напрямків, які найбільше вплинули на формування французької історіографії 90-х рр. - постмодернізм та "лінгвістичний поворот". Особливості культуральної історії, розроблюваної Р. Шартьє, та інтелектуальної історії (Ж. Ревель).
курсовая работа [64,0 K], добавлен 10.06.2010Мікроісторія — антропологічно орієнтований напрям історіографії, що виник у 70-х рр. ХХ ст. як реакція на кризу старої моделі соціальної історії, що ґрунтувалася на вивченні структур "довгої тривалості", глобальних трансформацій; наукові дослідження.
реферат [25,0 K], добавлен 03.11.2011Зародження чеської історичної науки. Просвітницька історіографія, романтична школа. Наукові школи в чеській історіографії другої половини XIX ст. - 30-х років XX ст. Народ - виразник національної ідеї. Історія чеських земель. Гуситський демократичний рух.
реферат [40,2 K], добавлен 24.05.2010Історична наука словацького народу. Просвітницький напрям, романтична історіографія. Найвидатніші представники романтичного напрямку в словацькій історіографії. Історична наука в другій половині ХІХ - 30-х рр. ХХ ст. Процес національного відродження.
реферат [26,4 K], добавлен 24.05.2010Джерельна база історії партизанського з’єднання "За Батьківщину". Еволюція історіографічного образу партизанського руху на Ніжинщині у радянській та сучасній українській публіцистиці. Проблеми партизанського руху у висвітленні вітчизняної історіографії.
дипломная работа [121,6 K], добавлен 30.10.2012Характеристика робіт російських істориків XIX-XX століття, що торкалися процесів Руїни. Аналіз політичного протистояння між верхівкою козацтва і народом. М. Устрялов як представник російської історіографії, що звернув увагу на "малоросійську смуту".
реферат [51,5 K], добавлен 14.08.2013
