Суспільно-політична і просвітянська діяльність Ісмаїла Муфтій-заде

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ІМ. А. КРИМСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

КОРОЛЬОВА ЛАРИСА ЙОСИПІВНА

УДК 94(470+571) 312:297:070

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА І ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІСМАЇЛА МУФТІЙ-ЗАДЕ (1841 - 1917)

07.00.02 - всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії з дослідження актуальних проблем історії кримських татар Кримського наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь)

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

Ганкевич Віктор Юрійович,

професор кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного

університету ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь)

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Брехуненко Віктор Анатолійович,

вчений секретар Інституту Української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (м. Київ)

- кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Бубенок Олег Борисович,

заступник директора з наукової роботи Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (м. Київ)

Провідна організація - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “28” серпня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.01 по захисту дисертацій в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України Міністерства освіти і науки України (адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 4)

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 4)

Автореферат розісланий “ 20 ” липня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради Дрига І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми обумовлюється станом вітчизняної історичної науки стосовно минулого кримськотатарського народу. Відомо, що впродовж багатьох років панівна ідеологія спрямовувала дослідження на десперсоналізацію історії та ліквідацію історичної пам'яті, на утвердження у свідомості кримськотатарського народу другорядності та комплексу неповноцінності. Цей процес підсилився з часу депортації кримських татар і десятиліттями боротьби за власні права, в тому числі і за право мати етнічну історію. Довгі роки мали можливість лише на дозоване подання матеріалів про видатних синів кримськотатарського народу. Сьогодення вимагає знати позитивних героїв, які зробили цілу низку реальних і прогресивних справ для розвитку суспільства. В епоху радикалізації міжетнічних та міжрелігійних конфліктів саме такі персонажі, як І. Муфтій-заде, здатні наочно показати цивілізовані шляхи суспільного розвитку в багатонаціональному і поліконфесійному суспільстві. Брак необхідної кількості наукових розробок з персоніфікації кримських татар часто призводить до міфологізації та ідеалізації окремих особистостей, приписування їм невластивих рис характеру, подій і навіть висловлювань. Тільки такі дослідження можуть сприяти заповненню “білих плям” в історії та культурі кримських татар, відродженню самосвідомості й самоповаги. Саме в умовах становлення і розвитку незалежності України появилася можливість почати процес дослідження кримськотатарської історії та її найбільш важливої частини - біографістики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідної теми лабораторії з дослідження актуальних проблем історії кримських татар Кримського наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України.

Об'єктом дослідження є суспільні і просвітницькі процеси серед кримськотатарського народу наприкінці XIX - на початку XX ст.

Предметом дослідження є життя і діяльність видатного просвітителя і суспільного діяча кримських татар Ісмаїла Муфтій-заде.

Хронологічні межі дослідження обумовлені датами народження і смерті І. Муфтій-заде (1841 - 1917). В окремих випадках, при з'ясуванні походження роду і подальшої долі нащадків цієї неординарної особистості, вони істотно розширюються.

Географічні межі дослідження представлені насамперед Кримом, де жив і працював І. Муфтій-заде. При висвітленні окремих епізодів його біографії включалися і місця, пов'язані зі службою та суспільною і політичною діяльністю, наприклад, м. Санкт-Петербург.

Метою дослідження є реконструкція процесу становлення і розвитку просвітянського та суспільного руху серед кримських татар, показ ролі в ньому І. Муфтій-заде.

Відповідно до мети ставляться такі дослідницькі завдання:

узагальнити відому літературу про І.Муфтій-заде;

виявити, систематизувати й обробити нові факти і дані в його біографії за допомогою українських і російських архівосховищ;

вирішити основні завдання з реконструкції історії роду І. Муфтій-заде, основних подій у його житті;

послідовно відновити події, пов'язані з роботою І. Муфтій-заде в органах земського самоврядування, у благодійному товаристві, у громадсько-політичних організаціях, у тому числі й у Державній Думі Російської імперії;

розкрити основні етапи просвітянської діяльності в Сімферопольській татарській учительській школі, мектебе-руштіє і показати ступінь його участі в роботі Таврійської ученої архівної комісії;

сформулювати загальні висновки про роль і місце І. Муфтій-заде в просвітянському і суспільному русі кримських татар кінця XIX - початку XX ст.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше зроблена спроба комплексно вивчити життя і діяльність видатного просвітителя і громадського діяча І. Муфтій-заде, створити його цілісну і наукову біографію; показати роль і місце цієї видатної особистості в суспільних процесах , характерних для кримських татар кінця XIX - початку XX ст.; простежити формування роду Муфтій-заде, розкрити основні події його життя і показати долю нащадків; довести прогресивність його роботи в органах земського самоврядування, у національній благодійній організації, політичних структурах різного рівня; визначити місце І. Муфтій-заде в діяльності Таврійської ученої архівної комісії й у розвитку національних навчальних закладів різного типу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання у створенні наукової праці з історії кримськотатарського народу, у вихованні і розвитку молоді в дусі толерантності і дружби народів, у допомозі політичним і державним структурам у вирішенні сучасних освітніх та соціальних проблем кримських татар.

Особистий внесок дисертанта в підготовку спільної публікації із С.П. Шендриковою становить 75% і полягає в тому, що здобувач вперше визначила роль і місце І. Муфтій-заде в роботі Державної Думи Російської імперії ІІІ скликання.

Апробація результатів дисертації пройшла в ході обговорення на засіданні лабораторії з вивчення актуальних проблем історії кримських татар Кримського наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, у публікаціях і на конференціях різного рівня: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 150-річчю з дня народження видатного кримськотатарського просвітителя І. Гаспринського (Сімферополь, 14 - 16 травня 2001 р.); Наукові читання “Актуальні питання історії кримських татар”, присвячені 120-річчю друкарні “Терджиман” (Сімферополь - Бахчисарай, 10 - 12 квітня 2002 р.); Міжнародна наукова конференція “Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку” (Львів, 16 - 17 травня, 2002 р.); Всеукраїнська наукова конференція “Діалог культур у поліетнічному світі” (Сімферополь, 24 - 27 травня, 2002 р.); Науково-практична конференція, присвячена 130-річчю з дня відкриття Сімферопольської татарської вчительської школи “Естафета поколінь” (Сімферополь, 21 - 22 листопада 2002 р.); Міжнародна наукова конференція “Діалог культур в поліетнічному світі” (Сімферополь, 20 - 23 травня 2003 р).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення в 9 публікаціях українською, російською та кримськотатарською мовами, у тому числі в 7 провідних фахових наукових виданнях.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів (10 параграфів), висновків, приміток і списку використаних джерел та літератури (196 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 166 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначається об'єкт, предмет, мета, методологія, методика та методи, наукова новизна одержаних результатів, хронологічні та географічні межі дослідження; розкривається практичне значення дисертації.

Розділ 1. Історіографія, джерела та методика дослідження біографії Ісмаїла Муфтій-заде складається з трьох підрозділів. Перший підрозділ “Історіографія” присвячений з'ясуванню ступеня вивчення теми.

Дослідження життя та діяльності Ісмаїла Муфтій-заде незначні за обсягом і появилися в основному останнім часом. Такий стан речей був зумовлений низкою соціально-політичних причин, що пов'язано із загальним станом історичної науки СРСР, ставленням комуністичного режиму до кримськотатарського народу і, власне, до постаті самої особистості.

Окремі епізоди, що відносяться до історії роду Муфтій-заде, появилися з-під пера людей, які близько знали цю неординарну особистість. Це були члени Таврійської ученої архівної комісії (ТУАК), які працювали над дослідженням історії Криму. Мова йде про публікації в “Известиях Таврической ученой архивной комиссии”.

Про становище в Криму і Таврійській губернії докладно і вірогідно розповів у своїй праці “Хронологическое обозрение истории Новороссийского края 1730 - 1823 г.” А. Скальківський. Ця праця дає можливість реально уявити історичні обставини, в яких доводилося жити і діяти муфтію Мусаллар ефенді - одному із засновників роду Муфтій-заде.

Визначення ролі і місця І. Муфтій-заде в житті кримських татар почалося ще на початку ХХ століття. У працях Арс. І. Маркевича, В.А. Дахнова, нарисі Арс. Кричинського згадується ім'я І. Муфтій-заде при висвітленні питань, пов'язаних із боротьбою кримськотатарської інтелігенції за створення національної системи народної освіти, з суспільно-політичним рухом кінця ХІХ - поч. ХХ ст. 1

З цього моменту в історіографії спостерігаємо величезний часовий розрив.

Цінний матеріал про життя та діяльність І. Муфтій-заде містять дисертаційні дослідження, здійснені в пострадянський час: В.Г. Бабіна, В.Ю. Ганкевича, А.Е. Аблаєва, І. О. Богдановича, С.П. Шендрикової, в яких автори цих праць зазначають важливу роль І. Муфтій-заде у становленні політичних структур кримських татар, його плідну роботу стосовно народної освіти мусульман.

Низку цікавих матеріалів знаходимо у працях В.Ю. Ганкевича. Особливо цінні з них ті, що мають методологічні значення, відбивають суспільний і культурний розвиток епохи, в якій формувався і діяв І. Муфтій-заде. Серед таких праць потрібно назвати його спільні публікації з Д.Ю. Золотарьовим “Кърымтатарларнынъ муаджерети И. Гаспринский” та “Отображение вопросов крымскотатарской эмиграции на страницах газеты “Переводчик-Терджиман”.

Ролі І. Муфтій-заде в галузі розвитку народної освіти серед кримських татар В. Ганкевич присвятив окремі розділи монографії “Очерки истории крымскотатарского народного образования. Реформирование этноконфес-сиональных учебных заведений”.

На широкому тлі розвитку краєзнавчого руху в Російській імперії в книзі професора С.Б. Филимонова “Хранители исторической памяти Крыма” показана історія Таврійської ученої архівної комісії.

Низку цитат з науково-краєзнавчої роботи І. Муфтій-заде навів у своїй книзі “Таврические татарские дивизионы бешлейского войска (1784 - 1796)” М.В. Масаєв. Використовуючи справи державного архіву при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, М.В. Масаєв досить сумбурно і еклектично висвітлив деякі важливі питання, присвячені походженню роду Муфтій-заде.

Цікаві і важливі аналітичні результати про розвиток ліберальної ідеології серед тюрко-мусульманської інтелігенції початку ХХ ст. наведено у праці казанського вченого Д.М. Усманової “История несостоявшегося альянса: к вопросу о взаимоотношениях мусульман с российскими либералами в конституционный период”. Чільне місце в книзі відведено І. Муфтій-заде.

Певний інтерес мають роботи кримськотатарських краєзнавців Р. Аїрчинської і Д. Абібуллаєвої. На матеріалах Державного архіву при Раді міністрів АРК вони зуміли донести до відома читачів газети “Голос Крыма” важливі події з життя та діяльності І. Муфтій-заде - вірного сина кримськотатарського народу.

Про його політичну діяльність та місце в суспільному житті мусульман розповів у своїй фундаментальній монографії “Kэrэm tatarlarinda millо kimlik ve millо hareketler (1905 - 1916)” професор анкарського Бількентського університету Хакан Кирилим.

У другому підрозділі “Джерела” відбувається їх аналіз. Джерела представлені, насамперед, фондами кількох архівосховищ України та Російської Федерації, опублікованими джерелами, мемуарами та пресою. Цінними є фонди Державного архіву при Раді міністрів Автономної Республіки Крим (ДААРК, м. Сімферополь), у яких зберігаються документи, що формувалися в Таврійській губернії в кінці XIX - на поч. XX ст.; Державний архів Одеської області (ДАОО, м. Одеса); Російський державний історичний архів (РДІА, м. Санкт-Петербург).

Серед фондів ДААРК слід зазначити такі: “Таврическое губернское дворянское депутатское собрание” (ф.49), “Симферопольская татарская учительская семинария” (ф.111), “Таврическое магометанское духовное Правление” (ф.325), “Формулярные списки по службе и достоинстве татар, полковника крымскотатарского эскадрона Муфтизаде и сотника Уздемникава…” (ф.315). За типами це, насамперед, справочинна документація: прохання та заяви про відкриття нових та благоустрій існуючих навчальних закладів, рапорти, доноси, доповіді, відношення, накази, протоколи засідань. У документах зустрічаються імена національних суспільно-політичних та просвітянсько-культурних діячів, які активно займалися громадськими справами: І. Гаспринського, С. Криштаєва, А. Медієва, І. Муфтій-заде та ін. У цих документах подано політичну оцінку діячам ліберального руху кримських татар, серед яких чільне місце займав І. Муфтій-заде, зазначається ступінь їхньої благодійності, прогноз подальших дій. Документи дають можливість наочно реконструювати службові інтереси місцевих відділень охоронних структур Росії, які займалися охоронними проблемами тюрко-мусульманських народів.

Багато цікавих даних, пов'язаних з роботою І. Муфтій-заде в Державній Думі Російської імперії III скликання, подано в Стенографічних звітах.

Про роботу І. Муфтій-заде як голови Правління “Кримського благодійного товариства в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам” свідчить “Статут” Товариства, розроблений особисто ним, і щорічні звіти Правління.

Цінні дані мають комплекти документації центральних урядових структур Росії, які зараз знаходяться в архівосховищах Москви та Санкт-Петербурга. Надзвичайно цікавим є зібрання документації, яке зберігається у фондах Державного архіву Російської Федерації (м. Москва).

Важливі інформативні дані містять фонди Російського державного історичного архіву (м. Санкт-Петербург). Значна їх частина знаходиться у справах Департаменту духовних справ іноземних віросповідань (ф.812) та у фонді Державної Думи (ф.1278).

Про участь І. Муфтій-заде в роботі Таврійської ученої архівної комісії (ТУАК) свідчать “Протоколи” цієї науково-краєзнавчої організації, які допомагають реконструювати коло осіб, з якими спілкувався І. Муфтій-заде, дозволяють зрозуміти його наукові інтереси і проаналізувати шлях формування дослідницьких навичок.

Документи, що зберігаються в архівосховищах України та Російської Федерації, мають неабияку цінність і створюють належну базу об'єктивного і всебічного розкриття теми.

Другим блоком джерел, які допомагають з'ясувати суспільно-політичну та просвітянську діяльність І. Муфтій-заде, є опубліковані документи, кілька томів книги “Государственная Дума. Обзор деятельности комиссий и отделов”, Стенографічні звіти. У відповідних виданнях публікувалися матеріали діячів Державної Думи.

Певну наукову цінність мають праці кримськотатарських лібералів та ліберальних ідеологів інших тюрко-мусульманських народів, це, зокрема, праці І. Гаспринського, М. Бігієва, Ю. Акчуріна і, звичайно ж, І. Муфтій-заде. У цих працях чітко виявляється громадська позиція авторів, коло їхніх суспільних інтересів та світоглядні позиції.

Важливим джерелом при вивченні життя та діяльності І. Муфтій-заде стала преса того часу. Насамперед, необхідно назвати матеріали першої кримськотатарської газети “Терджиман”, а також газет “Речь”, “Россия”, “Каспий”, “Южные ведомости” та ін., що відбивали основні віхи в його громадській, політичній і просвітянській роботі.

Оригінальним джерелом дослідження є праця І. Муфтій-заде “Очерк военной службы крымских татар с 1783 по 1899 г.”.

У третьому підрозділі “Методологія та методика” зазначається, що при дослідженні основних життєвих віх І. Муфтій-заде було використано низку методологічних принципів і застосовано загальнонаукові та спеціальні методи. З використанням принципу об'єктивності є можливість відтворити реальні події в житті та діяльності І. Муфтій-заде. Теоретичні принципи історизму і об'єктивності посідають чільне місце в даному дослідженні.

Серед конкретно-історичних методів, що застосовувалися, називаємо такі: порівняльний, генетичний, ретроспективний і типологічний.

Порівняльно-історичний (кроскультурний, компаративний) метод дає можливість реконструювати суспільні процеси, характерні для кримськотатарського суспільства на межі XIX - XX ст., показати роль І. Муфтій-заде в соціальному житті рідного народу, визначити місце цієї особистості серед інших видатних діячів.

Історико-генетичний метод допомагає відтворити всі найважливіші складники життя і діяльності І. Муфтій-заде, від його народження до смерті.

Історико-ретроспективний метод допоміг проаналізувати спогад одного з нащадків цього роду, в якому крізь призму своєї біографії він доводить, з якої причини виникли відповідні наслідки в житті багатьох представників роду Муфтій-заде.

Застосування історико-типологічного методу дало можливість з'ясувати роль І. Муфтій-заде у функціонуванні Сімферопольської татарської вчительської школи та Сімферопольського мектебе-руштіє.

Розділ 2. Походження родини, формування особистості та основні віхи життя І. Муфтій-заде складається з двох підрозділів. У першу чергу було розглянуто: 2.1. Родовід Муфтій-заде

Очевидно, рід Муфтій-заде був досить впливовим і відомим серед кримськотатарського народу напередодні приєднання Кримського ханства до Російської імперії. Про це свідчить той факт, що його засновником був муфтій Мусаллаф (Мусалар) ефенді, по суті мусульманський лідер.

Традиційно муфтії були дуже впливовими представниками мусульманського духівництва.

Муфтій Мусаллаф ефенді реально впливав на політику правителів Таврійської області, захищаючи інтереси кримських татар, і саме він першим поставив свій підпис під адресом, що вітав прибуття імператриці Катерини II на півострів.

Незадовго до смерті, навесні 1884 року, генерал-майор Б.-Ч. Муфтій-заде порушив справу про внесення його родини до родовідної книги дворянства Таврійської губернії. Підставою для цього стали документи про бездоганну службу, а особливо, указ про відставку, виданий йому командуючим 14 гусарським Митавським полком.

Рід Муфтій-заде був відомий і авторитетний серед кримськотатарського народу. Доля нащадків цього роду була багато в чому трагічна, вони зазнали голоду, злигоднів, поділяючи тяжкі години кримськотатарського народу, несправедливо звинуваченого радянською владою.

У другому підрозділі “Формування особистості та основні етапи біографії І. Муфтій-заде” мова йде про те, що пасинок Такмаєва Ісмаїл і є знаменитий просвітитель, щедрий меценат і впливовий суспільно-політичний діяч кримськотатарського народу кінця XIX - поч. XX ст. - Ісмаїл Муфтій-заде - продовжувач сімейних традицій і духовної спадщини цієї прекрасної родини.

Після конфесійної освіти в мусульманському мектебе Ісмаїл закінчив 4 класи престижної Санкт-Петербурзької гімназії. Цієї освіти вистачило для початку служби в армії й офіцерської кар'єри.

Військова служба розпочалася 16 липня 1857 року унтер-офіцером лейб-гвардії кримськотатарського ескадрону і закінчилася в чині полковника 20 квітня 1893 року.

Служба закінчилась із присвоєнням звання полковника з правом носіння мундира і відповідною пенсією. Так пройшла тридцятирічна бездоганна військова служба полковника І. Муфтій-заде, який показав себе відповідальним і дуже старанним офіцером лейб-гвардії, вірним “царю і батьківщині”.

Під час перебування на пільзі І. Муфтій-заде одружується з онукою знаменитого героя Вітчизняної війни 1812 року, георгіївського кавалера генерал-майора князя Кая бея Балатукова - Сайде-ханум. Цей вдалий шлюб приніс у родину і досить великий маєток (відомо, що члени сімейства Муфтій-заде не були власниками ні родового, ні придбаного маєтку). Тепер ця родина стала володіти землями в Євпаторійському повіті при с. Токсаба.

Подружжя мало семеро дітей: сини - Селім, Мемет і Якуб, дочки - Зейнеп, Лейла, Хатідже і Мер'єм. Долі всіх дітей склалися трагічно.

При взятті Криму більшовиками помешкання цієї сім'ї було відібрано, Сайде-ханум була змушена переховуватися і часто змінювати місце проживання. Будинок Муфтій-заде і цвинтар, на якому були поховані Ісмаїл і Сайде, зруйновано за часів радянської влади.

Будучи професійним військовим кавалеристом, І. Муфтій-заде став одним із засновників “Таврического скакового общества”, яке займалося упорядкуванням справи кіннозаводства.

21 лютого 1885 року очолив Євпаторійську місцеву земську Управу.

З 1887 року і до смерті він був дійсним членом відомої науково-краєзнавчої організації “Таврическая учёная архивная комиссия” (ТУАК). 12 травня 1899 року на засіданні цієї організації ним прочитано свій знаменитий “Очерк военной службы крымских татар с 1783 по 1899 г.”, незабаром опублікований в “Известиях ТУАК”.

У 1893 році І. Муфтій-заде було обрано почесним попечителем Сімферопольської татарської вчительської школи, а наприкінці 1896 року йому і його однодумцям вдалося домогтися затвердження “Кримського благодійного товариства в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам”, яке він і очолив.

Підтримав І. Муфтій-заде й ідею створення першої політичної організації мусульман Російської імперії - “Бутюнрусие иттифакэ мусульманларнен” (“Всероссийский союз мусульман”), ставши членом цієї організації.

Вершиною політичної кар'єри цього діяча є обрання його членом Державної Думи Російської імперії III скликання (01.11.1907 - 09.06.1912), висунення по загальній курії та обрання від партії “Союз 17 октября”.

Розділ 3. Громадська, благодійна та суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтій-заде складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі “Діяльність І. Муфтій-заде в органах земського самоврядування” розглядається активна робота у виборчих органах, його обрання головою Євпаторійської повітової земської Управи. Без сумніву, І. Муфтій-заде мав заслужений авторитет серед євпаторійських земців. Про це свідчать факти, згідно з якими він продовжував кілька років обиратися до складу Ревізійної Комісії, до обов'язків якої в той час входили контроль за грошовою звітністю, перевірка бухгалтерських книг і поточне діловодство Євпаторійської повітової земської Управи.

На засіданнях повітової земської Управи І. Муфтій-заде неодноразово порушував питання щодо народної освіти кримських татар, про створення і розвиток національного органу преси, про необхідність поліпшення санітарно-медичних справ... Ще одним пріоритетом у діяльності в органах земського самоврядування краю була підтримка ним проектів, пов'язаних з розвитком транспортної інфраструктури.

Піклуючись про стан доріг, удосконалення зв'язку і наповнення бюджету, повітова Управа щорічно здавала в оренду земські поштові станції.

Робота Євпаторійської повітової земської Управи вирізнялася чіткістю і злагодженістю. Відчувалася керівна роль і офіцерський досвід І. Муфтій-заде. Управа під його головуванням встигала стежити за найменшими змінами в житті повіту і відповідно реагувати.

У другому підрозділі “І. Муфтій-заде - фундатор та активний діяч “Кримського благодійного товариства в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам” зазначається, що найбільш динамічно благодійна справа в кінці XIX - на поч. XX ст. розвивалася в Криму.

У 1895 році було створено “Кримське благодійне товариство в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам”, яке перебувало у віданні Міністерства внутрішніх справ. “Статут” цього Товариства, яке працювало у двох напрямках - соціально-благодійному та благодійно-просвітянському, склав І. Муфтій-заде. Саме він і був попечителем цієї організації.

Під впливом І. Муфтій-заде “Кримське благодійне товариство в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам” поширювало свою діяльність щодо розвитку системи народної освіти в руслі благодійно-просвітянського напрямку. За допомогою коштів Товариства було створено новий, світський тип національної школи - мектебе-руштіє, відкрито декілька російсько-татарських міністерських училищ, класів російської мови при мусульманських мектебе і медресе, гуртожитку в м. Сімферополі для учнівської кримськотатарської молоді, розміщення сиріт і дітей з малозабезпечених сімей у ремісничі училища. У всьому цьому велика заслуга засновника Товариства І. Муфтій-заде і його однодумців, які створили одну із перших благодійних громад, що переймалася благодійництвом, а, головне, розвитком національної просвіти та підтримки талановитої кримськотатарської молоді.

У третьому підрозділі “Суспільно-політична діяльність І. Муфтій-заде” досліджені питання стосовно його суспільно-політичної платформи, яка сформувалася за часи військової служби та громадської роботи в органах місцевого самоврядування, де мали перевагу ліберальні настрої.

Найвищим досягненням та апогеєм політичної кар'єри І. Муфтій-заде є обрання його депутатом Державної Думи Російської імперії III скликання (з 1 листопада 1907 р. по 9 червня 1912 р.) від великих землевласників Євпаторійського повіту. Під час членства у праволіберальній фракції - Союз 17 жовтня (октябристи) - І. Муфтій-заде працював у віросповідній, переселенській, продовольчій та комісії державного розпису прибутків і витрат.

Промова, виголошена ним на одному із засідань Державної Думи (8 березня 1910), торкалася розвитку національної системи освіти кримських татар та збереження і впровадження національної мови.

Нищівній критиці було піддано політику, яку проводило Міністерство народної освіти Російської імперії стосовно мусульман, перешкоджаючи навчатися їм рідною мовою.

Напрямки депутатської діяльності І. Муфтій-заде свідчать про реалізацію національно-ліберальної ідеології, апологетом якої він був і виступав за еволюційний розвиток суспільства, будучи виразником праволіберальної політичної ідеї кримськотатарського шляхетства.

Розділ 4. Науково-краєзнавча та просвітянська діяльність Ісмаїла Муфтій-заде має два підрозділи. 4.1. Науково-краєзнавча діяльність І. Муфтій-заде

Впродовж багатьох років І. Муфтій-заде пов'язав свою долю з визначною в історії краєзнавчого руху країни організацією - Таврійська учена архівна комісія (ТУАК).

У різний час дійсними почесними членами ТУАК були відомі вчені зі світовим ім'ям, ця організація мала безпосередні наукові зв'язки з провідними науковими архівними комісіями країни.

Як центр концентрації наукової інформації і місце її збереження ТУАК залучала тих, хто зробив пожертву в бібліотеку, музей і архів.

І. Муфтій-заде підтримав проект про заснування при Ханському палаці в Бахчисараї місцевого музею; брав активну участь в обранні керівництва та дійсних членів ТУАК, в обговоренні цілої низки доповідей, які торкалися шляхів поліпшення становища кримських татар, збереження історичних пам'яток, стану освіти серед мусульман, святкування ювілейних дат. Це все стало безпосереднім поштовхом до написання і публікації “Очерка военной службы крымских татар с 1783 по 1899 г.”, в якому детально показано основні етапи військової служби кримських татар у російській гвардії та армії.

І. Муфтій-заде виступив у популярному на межі століть жанрі “полкової історії”. Свій нарис ним було написано у зв'язку з ювілеєм служіння татар у Кримському дивізіоні.

Без сумніву, багато епізодів з нарису їх автор пережив сам і відтворив це по свіжій пам'яті, а також цінну інформацію дали йому розповіді родичів та знайомих. Цей твір має глибокий відбиток співпереживання, відповідальності за виховання молоді в монархічному та патріотичному дусі.

Для написання цього нарису Муфтій-заде взяв справи з архіву канцелярії таврійського губернатора, архіву таврійських дворянських депутатських зборів, архіву таврійського губернського правління. Саме ці документи стали основою фактологічного матеріалу.

“Очерк военной службы крымских татар с 1783 по 1899 г.” насичено цікавою пізнавальною інформацією про особовий склад підрозділів, їх озброєння і рівень забезпеченості, умови й основні етапи служби, отримані нагороди і заохочення.

4.2. Просвітянська діяльність І. Муфтій-заде

Одним з найбільш яскравих епізодів просвітянської діяльності І. Муфтій-заде стала його десятилітня робота на посаді почесного попечителя Сімферопольської татарської вчительської школи (1893 - 1903) та декілька років боротьби за створення, розвиток і збереження Сімферопольського мектебе-руштіє (1905 - 1910). Метою мектебе-руштіє було створення вчительського персоналу для початкових новометодних навчальних закладів кримських татар та підготовка абітурієнтів для державних середніх шкіл і конфесійних медресе. У цій діяльності він ще рельєфніше розкрив свій організаторський талант, показав волю і бажання реально допомогти рідному народові на ниві розвитку народної освіти.

І. Муфтій-заде глибоко переймався повсякденними потребами навчальних закладів. Зі своїх збережень виділяв значні суми для розвитку навчального процесу: щорічно вносив на потреби ремісничого класу при Сімферопольській татарській вчительській школі 200 крб., а до жалування вчителю музики додавав по 50 крб. щомісячно.

Як почесний попечитель цієї школи запропонував ввести за бажанням учнів вивчення французької та арабської мов, а серед нових дисциплін - сільське господарство (хліборобство, садівництво, виноградарство), шевське, столярне і палітурне ремесло, і, звичайно ж, значне збільшення кількості годин на вивчення рідної кримськотатарської мови.

Величезний просвітянський досвід, якого набув І. Муфтій-заде, вплинув на розвиток національної культури кримських татар. Подвижницька діяльність цього просвітителя сприяла появі національно свідомої кримськотатарської молоді, а конкретна просвітянська робота істотно змінила систему народної освіти мусульман кінця ХІХ - початку ХХ століття.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

інтелігенція кримськотатарський муфтій заде

Сукупність історіографічних матеріалів і архівних документів, їх комплексний аналіз дають змогу розкрити основні події в біографії видатного просвітителя і суспільно-політичного діяча кримськотатарського народу, яким був Ісмаїл Муфтій-заде.

Його знатний рід сягає корінням у кінець XVIII ст., знаменитий видатними діячами в духовному і військовому напрямках. Представники цього роду становили і становлять національну гордість кримськотатарського народу.

І. Муфтій-заде був блискучим гвардійським офіцером, упродовж багатьох років служив при імператорському дворі. За ретельну службу його неодноразово відзначали і нагороджували.

Однак І. Муфтій-заде в основному знають як відомого суспільно-політичного діяча і видатного просвітителя.

Роль цієї неординарної особистості була значною у створенні та розвитку земського руху в Криму. Кілька років він займав посаду голови Євпаторійської повітової земської Управи, де йому вдалося зробити чимало корисного для регіону. Впродовж кількох десятиліть Ісмаїл Муфтій-заде працював як гласний повітового земства й очолював важливі комісії, удосконалюючи роботу Управи. Серед турбот про розвиток Євпаторійського повіту потрібно визначити центральні напрямки. До їх числа належать соціальний, санітарно-медичний, транспортний, охоронний і, звичайно ж, просвітянський. Кілька термінів він представляв євпаторійські органи самоврядування в Таврійських губернських земських Зборах.

Під керівництвом І. Муфтій-заде виникло і впродовж півтора десятка років розвивалося “Кримське благодійне товариство в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам”. За особистої участі цього діяча було підготовлено і затверджено “Статут”, в якому висвітлено цілі та завдання Товариства, чітко розроблено управлінську вертикаль і органи самоконтролю.

Саме під впливом І. Муфтій-заде ця організація розвивала свою діяльність у напрямку вдосконалення системи народної освіти в благодійно-просвітянському спрямуванні. Головною ж метою існування “Кримського благодійного товариства в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам” стала соціально-благодійна діяльність. Необхідно підкреслити, що вся діяльність цієї філантропічної структури була не тільки позитивною, але і вкрай необхідною. Вона сприяла національній консолідації та зняттю соціальної напруги в суспільстві.

Політична діяльність І. Муфтій-заде була спрямована на реалізацію насущних потреб кримськотатарського народу, найбільш рельєфно відбилася в депутатській роботі Державної Думи Російської імперії III скликання. Вона характеризує його як послідовного ліберала правої політичної орієнтації. Безсумнівно, що І. Муфтій-заде був виразником праволіберальної політичної ідеї кримськотатарського дворянства. Його суспільно-політична діяльність відбивала властиві йому світоглядні принципи і ліберальну позицію, характерну для кримськотатарської національної інтелігенції кінця XIX - початку XX ст.

Що ж до просвітянської діяльності І. Муфтій-заде, то необхідно назвати два її головних напрямки. По-перше, він стояв біля джерел виникнення авторитетної науково-краєзнавчої організації - Таврійської ученої архівної комісії. З нею співпрацювали провідні вчені країни, а працювали відомі краєзнавці Криму. Відвідуючи ряд засідань ТУАК, І. Муфтій-заде, без сумніву, набув великого досвіду в науково-краєзнавчій діяльності, головним результатом якої можна вважати його твір “Очерк военной службы крымских татар с 1783 по 1899 г.”. Крім того, потрібно сказати, що робота І. Муфтій-заде в Таврійській ученій архівній комісії була плідною і науково корисною.

По-друге, необхідно наголосити, що величезний просвітянський досвід, якого набув І. Муфтій-заде, дуже вплинув на розвиток національної культури кримських татар кінця XIX - початку XX ст. Його організаторський талант і невгамовна енергія сприяли докорінним змінам у структурі Сімферопольської татарської вчительської школи. З другого боку, саме він стояв біля джерел створення і розвитку Сімферопольського мектебе-руштіє. І. Муфтій-заде активно боровся за його збереження, розуміючи важливість переходу кримськотатарської системи освіти від конфесійної до національно-світської. Саме його конкретна просвітянська робота істотно змінила систему народної освіти кримськотатарського народу кінця XIX - початку XX ст.

Таким чином, насичена біографія Ісмаїла Муфтій-заде є яскравим прикладом самовідданого служіння Батьківщині і любові до свого народу. Його прогресивні починання принесли величезну користь Криму і всім його жителям. Він є прикладом типового представника ліберального дворянства кінця XIX - початку XX ст., який постійно піклувався про народну освіту і соціальний розвиток.

І. Муфтій-заде народився на кримській землі, під кримським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя.

Порівняно невеликий за чисельністю кримськотатарський народ спромігся висунути зі своїх лав громадського діяча на загальноросійську політичну арену. Ісмаїл Муфтій-заде був помітною особистістю у фракціях та комісіях Державної Думи Російської імперії й боровся за реалізацію прав і свобод як тюрко-мусульман взагалі, так і рідного кримськотатарського народу зокрема. Він був виразником праволіберального спрямування національно-ліберальної ідеології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Корольова Л.Й., Шендрикова С.П. Ісмаїл Муфтій-заде - депутат Державної Думи Російської імперії ІІІ скликання // Культура народов Причерноморья.- 2001.- № 24.- С. 104 - 108.

Корольова Л.Й. Суспільно-політична діяльність Ісмаїла Муфтія-заде // Культура народов Причерноморья. - 2001. - № 33. - С. 100 - 102.

Корольова Л.Й. Із забуття у вічність // Культура народов Причерноморья. - 2001. - № 25. - С. 68 - 70.

Корольова Л.Й. Видатна особистість і формування національної відповідальності (на прикладі Ісмаїла Муфтія-заде) // Українська національна ідея: Реалії та перспективи розвитку. - 2002. - Вип. 12. - С. 212 - 216.

Корольова Л.Й. Довга дорога додому. (Життєва стежина кримськотатарського діяча Ісмаїла Муфтія-заде) // Українська національна ідея: Реалії та перспективи розвитку. - 2002.- Вип. 13. - С. 215 - 219.

Корольова Л.Й. Любов'ю засіяне поле // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 34. - С. 42 - 45.

Корольова Л.Й. Ісмаїл Муфтій-заде - гордість кримськотатарського народу // Педагогика добра в контексте этнокультурного социума. Материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 150-летию со дня рождения выдающегося крымскотатарского просветителя И. Гаспринского (г. Симферополь, май 2002). Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2002. - С. 100 - 101.

Королёва Л.И. Исмаил Муфти-заде - халкъ тасилининъ исляатчысы // Йылдыз. - 2002. - № 4. - С. 122 - 126.

Королёва Л.И. Живописец правды. О жизни и деятельности Исмаила Муфтий-заде // Пилигримы Крыма. - 2002. - В. 2 т. - Т.1. - С. 37 - 45.

АНОТАЦІЯ

Корольова Л.Й. Суспільно-політична і просвітянська діяльність Ісмаїла Муфтій-заде (1841 - 1917). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, Київ, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячено життю та діяльності видатного діяча кримськотатарського народу кінця ХІХ - початку ХХ століття І. Муфтій-заде. Використання численних джерел та синтез історіографічної спадщини з даної проблеми дає підстави автору сказати про особливе значення цієї неординарної особистості в суспільно-політичному та просвітянському русі кримських татар на межі віків.

Проведено компаративний аналіз соціально-економічних, політичних передумов боротьби кримськотатарської інтелігенції за відродження і оновлення народної освіти мусульман, охарактеризовано роль І. Муфтій-заде у цій справі, у виборчих органах та “Кримському благодійному товаристві в м. Сімферополі для допомоги бідним кримським татарам”.

Як результат партійної роботи було показано основи політичної платформи І. Муфтій-заде у Державній Думі Російської імперії ІІІ скликання, доведено його праволіберальну позицію.

Ключові слова: кримські татари, меценати, іслам (мусульманство), просвітянство, політична програма, благодійна діяльність, народна освіта.

АННОТАЦИЯ

Королёва Л.И. Общественно-политическая и просветительская деятельность Исмаила Муфтий-заде (1841 - 1917). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук, специальность 07.00.02 - всемирная история - Институт востоковедения им. А. Крымского НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертационное исследование посвящено жизни и деятельности выдающегося деятеля крымскотатарского народа конца ХІХ - начала ХХ веков.

Анализ многочисленных источников и синтез историографического наследия по данной проблеме позволили автору работы подчеркнуть особое значение И. Муфтий-заде в общественно-политическом и просветительском движении крымских татар.

Акцентируется внимание на происхождении рода Муфтий-заде, формировании личности и основных этапах жизни выдающегося сына крымскотатарского народа - Исмаила Муфтий-заде, отмечается безупречная долголетняя служба членов этого семейства в русской армии и гвардии.

В диссертации всесторонне охарактеризовано выдающийся труд И. Муфтий-заде “Очерк военной службы крымских татар с 1789 по 1899 г.”, в котором он на конкретных примерах описывает героизм и доблесть представителей крымскотатарского народа в Крымских дивизионах. Подчеркнуто, что для написания этой работы И. Муфтий-заде пользовался материалами архива канцелярии таврического губернатора и архива таврических дворянских депутатских собраний, и, конечно же, использовал свой собственный опыт.

Важной частью диссертационного исследования является анализ благотворительной деятельности И. Муфтий-заде, его роли в создании и функционировании “Крымского благотворительного общества в г. Симферополе для вспомоществования нуждающимся крымским татарам”, подчеркивается, что как председатель этого общества он главное внимание уделял нуждам Симферопольской учительской школы и открытию учебного заведения нового типа - мектебе-руштие.

Как результат политической деятельности в диссертационном исследовании показан фундамент платформы Исмаила Муфтий-заде в Государственной Думе России, доказана праволиберальная позиция, которая привела его в ряды октябристской фракции. Отмечена работа в общественно-политической организации “Бутюнрусие иттифак эль муслимин” (“Общероссийский союз мусульман”). На конкретных примерах показано, что политическая деятельность И. Муфтий-заде была направлена на реализацию нужд крымскотатарского народа.

В диссертации на соответствующем уровне отражена роль И. Муфтий-заде в просветительском движении крымских татар, особенно в функционировании Таврической ученой архивной комиссии - авторитетной научно-краеведческой организации, раскрыто политическое, идеологическое и культурное влияние крымскотатарской интеллигенции, и лично И. Муфтий-заде, на мусульманское общество в мире. Об этом красноречиво свидетельствуют материалы издаваемой И. Гаспринским газеты “Терджиман”, на страницах которой освещаются главные события в общественно-политическом и просветительском движении крымских татар конца ХІХ - начала ХХ вв.

Все это дает возможность автору диссертационного исследования утверждать об оригинальности позиции И. Муфтий-заде на внутриконфессиональном, общественном и международном уровне при явном сохранении праволиберальной основы в политике и идеологии.

Ключевые слова: крымские татары, меценаты, ислам (мусульманство), просветительство, политическая программа, благотворительная деятельность, народное просвещение.

ANNOTATION

Korolyova L.I. Life of Ismail Mufty-Zade, Public Figure, Political Activist and Educationalist (1841-1917). - Manuscript.

Candidate of Science in History Dissertation, qualification 07.00.09 - World History - A. Krymsky Institute of the Orient, National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2003.

This dissertation is a study of the biography and activities of Ismail Mufty-Zade, outstanding Criman Tatar public figure in the late XIX th-early XX th centuries.

Due to analysis of numerous sources and synthesis of the historic and graphic heritage relative to the problem it has been made possible to attribute a particular standing to Ismail Mufty-Zade in the Crimean Tatars' public and political life as well as in their movement of the Enlightenment in the late XIX th-early XX th centuries.

A significant part of the dissertation deals with the analysis of Ismail Mufty-Zade's charity activities, his participation in the foundation and operation of “Simferopol Crimean Charity Society for Needy Crimean Tatars”.

Comparative analysis of social, economical, political backgrounds of the Crimean Tatar's intelligentsia movement for renovation of the Moslem's public education has been made, the role of participation of Ismail Mufty-Zade as well in this case as in “Simferopol Charity Society for Needy Crimean Tatars” has been characterized.

As a result of a party work the basics of Ismail Mufty-Zade's political platform have been represented in the Russian Empire's Third State Duma, his wright-oriented political standing has been shown.

Key words: Crimean Tatars, Maecenases, Islam (Mohammedanism), movement of the Enlightenment, political programme, charity activities, public education.

Размещено на Allbest.ru

...