Розвиток зоологічних досліджень на Волині

Четвертий розділ „Зоологічні дослідження Волині у контексті розвитку біології в Україні” складається з 4-х підрозділів, які відповідають основним напрямкам зоологічних досліджень Волині. У розділі подано інтегровану картину вивчення зоології Волині відповідно до загально прийнятої зоологічної класифікації: фауністика, палеозоологія, зоогеографія. Окремо виділено також такий важливий для регіону напрямок досліджень як прикладна зоологія.

Фауністичні дослідження, проведені на Волині стосувалися ревізії фауни безхребетних і хребетних губернії. Вони були зосереджені на вивченні таких основних типів тварин: черви, молюски, членистоногі, хордові. Результати досліджень безхребетних, проведених на теренах Волині, систематизовані за класифікаційними таксонами. Відповідно класифіковані дослідження хребетних Волині. Відзначається, що практично вони охоплювали всі класи підтипу хребетних типу хордові (риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці). Але не всі класи були вивчені однаково. Суттєвим є те, що дані інвентаризації фауни Волині дозволяють порівнювати тодішній видовий склад з сучасним. Це дозволяє з'ясовувати кількісне співвідношення окремих груп і видів ( наприклад, для ссавців).

Зоогеографічні дослідження були зосереджені в основному на двох групах тварин: комахах та гризунах. Було встановлено поширення польської кошенілі та фонових видів гризунів: мишей, ховрахів, пацюків та бобрів. У дисертації наведені карти їх поширення у Волинській губернії.

Палеозоологічні дослідження стосувалися в основному двох груп викопних тварин: молюсків та голкошкірих. Хоча є відомості про вивчення хордових, зокрема мамонтів.

Прикладна зоологія розвивалась в декількох напрямках, таких як сільськогосподарська ентомологія, медична ентомологія і боротьба із гризунами.

Розвитку прикладної зоології сприяли ті тенденції, що намітилися в біології взагалі: підвищення зацікавленості у вивченні біологічних особливостей тварин, розвиток теорії систематики, необхідність задоволення потреб сільського господарства, особливо з питань захисту рослин тощо.

У додатках наведено взірці анкет для опитування респондентів (1913), титульних аркушів наукових праць. У додатки винесена також частина таблиць.

У результаті проведеного дослідження автором зроблені, висновки, основні з яких виносяться на захист:

1. Наявні вітчизняні історико-наукові, зокрема історико-біологічні дослідження не завжди достатньо повно відтворюють тенденції та етапи розвитку зоології на Волині. Лише поодинокі роботи містять історико-науковий коментар з тих чи інших питань діяльності наукових, громадсько-наукових організацій, товариств природодослідників та окремих науковців на теренах Волині та їх внеску в розвиток зоології. Відсутність узагальнюючого дослідження з даної проблеми і недостатність історіографічних розвідок з даного питання ставить на перший план джерельну базу, як основу для вивчення історії зоологічних досліджень Волині.

2. Проведене дослідження дозволило вперше виділити три основні періоди у вивченні фауни Волині у XIX-на початку ХХ століття, у рамках яких встановлено відповідні етапи зоологічних досліджень регіону. Перший період охоплює початок ХІХ-50-ті роки ХІХ століття і має етапи: а) перший (1800-1834), який визначається діяльністю Кременецького ліцею; б) другий (1835-1861), який визначається особливостями розвитку зоологічних наук у Київському університеті професорами колишнього Волинського ліцею та К.Ф. Кесслером. Другий період охоплює кінець 60-х-90-ті роки ХІХ століття. Третій період позначається часовими межами кінця 90-х років ХІХ століття-1917 роком.

3. У першому періоді зоологічних досліджень Волині основними напрямками вивчення її фауни були:

а) дослідження викопних тварин, зокрема молюсків та риб (А. Андржейовський, Е. Ейхвальд, П. Рогович, В. Зборжевський та інші);

б) вивчення окремих груп місцевої фауни, зокрема комах (В. Бессер, Л. Чекановський, К. Кесслер та ін.); в) фауни хребетних (А. Андржейовський, К. Кесслер). Останній найбільш повно описав видовий склад рептилій, риб, птахів, ссавців Київського учбового округу, до складу якого входила і Волинь.

4. Особливе значення на першому етапі першого періоду зоологічних досліджень Волині мала діяльність Е. Ейхвальда і співпраця його з науковим колективом, який в основному складався з вчених польського походження, об'єднаних навколо Кременецького ліцею (В.Г. Бессер, Г. Бельке, А.Л. Андржейовський, В. Зборжевський, Л. Чекановський, О. Яковицький та ін.). У цей період відбувається формування еволюційної ідеї, що відрізнялася від теорії Ж. Ламарка і базувалася на мінливості органічного світу. Найбільш прогресивними носіями еволюційних ідей на Волині були А.Л. Андржейовський та Е. Ейхвальд, чиї погляди не сприймалися повною мірою професорами Кременецького ліцею. Дискусії з цього приводу та організаційно-наукова діяльність Е. Ейхвальда мали як конкретне, так і загально - біологічне позитивне значення.

5. Другий період розвитку зоологічних досліджень Волині мав свої цілком відмінні риси. Дослідження відбувалися на основі чіткого диференціювання зоології. Основні зоологічні дослідження здійснювалися вченими київського центру (представниками власне української школи біологів) та польськими природодослідниками. Характерною ознакою періоду було те, що фауністичні дослідження здійснювалися в основному через систему природознавчих товариств та інших громадсько-наукових організацій (Київське та Новоросійське товариства природодослідників, Польське товариство природодослідників ім. Коперніка у Львові, фауністичний центр музей Дзедушицьких у Львові) такими природознавцями як В.К. Совинський, Й.К. Пачоський, М.Лук'янов, О.О. Браунер, В.Д. Ласкарьов, Д.Бонковський, М.Ломницький, В.Є. Любомирський, К. Бєльський, В. Тачановський та ін. Товариства поклали початок формуванню і розробці ряду важливих напрямків і проблем, зокрема прикладної ентомології, орнітології тощо.

6. У загальному процесі вивчення фауни України важливе значення мали дослідження власне волинських природознавчих громадсько-наукових та земських організацій (Товариство дослідників Волині, Волинське ентомологічне бюро; різноманітні музеі Волині, зокрема Волинський центральний музей і Городецький музей барона Ф.Р. Штейнгеля та ін.), діяльність яких була визначальною для третього періоду зоологічних досліджень Волині. Характерною ознакою цього періоду був тісний зв'язок досліджень з місцевими потребами регіону, особливо у розвитку прикладних галузей зоології, зокрема сільскогосподарської ентомології й вивчення гризунів та їх поширення. Дослідження, проведені волинськими природознавцями А.В. Ксенжопольським, В.Ф. Ксенжопольським, Р.Й. Собкевичем, В.І. Бруховським, І.В. Шуліковим, мали не тільки практичне, а подекуди і загальнобіологічне значення. Важливе значення у діяльності природознавчих структур Волині займали питання популяризації науки, просвітництва, охорони природи.

7. У XIX столітті-на початку XX століття зоологічні дослідження Волині проводилися за чотирьма основними напрямками: фауністика, зоогеографія, палеозоологія, прикладна зоологія. Домінували фауністичні дослідження. Вони стосувалися фауни безхребетних і хребетних і були зосереджені на вивченні таких основних типів тварин: червів, молюсків, членистоногих, хордових. Зоогеографічні дослідження зосереджувалися в основному на двох групах: комахах та гризунах. Палеозоологічні дослідження стосувались двох груп викопних тварин: молюски та голкошкірі. Прикладна зоологія розвивалась у таких напрямках: сільськогосподарська ентомологія, медична ентомологія, боротьба з гризунами.

8. Узагальненням сутності зоологічних досліджень Волині ХІХ-початку ХХ століття є те, що їх організаційно-наукове забезпечення здійснювалось дослідницькими установами різними за юридичним статусом, формами організації зоологічних досліджень і територіальним розташуванням. Особливістю організації зоологічних досліджень Волині була відсутність на її, теренах (за винятком 1804-1834 років) будь-якого навчального закладу, подібного до вищого, або державної дослідницької структури природознавчого характеру. Незважаючи на це, було охоплено значне коло проблем зоології. Своє відбиття у фауністиці та палеозоологіі знайшли принципи дарвінізму. При вивченні більшості питань зоології з успіхом використовувався порівняльний метод. 3 важливих методів, які застосовувалися, був метод біостратиграфічного визначення віку гірських осадових порід, запропонований П.С. Роговичем. Тобто розвиток зоології на Волині не був відірваним від контексту світового і вітчизняного природознавства і привів до результатів, які мають значення і в сьогоденні.

Основні публікації

1. Товариство дослідників Волині та його роль у вивченні природи регіону // Наука та наукознавство. - 2000. - № 1-2. - С. 124-129.

2. Роль Київського товариства дослідників природи у вивченні фауни Волині (1867-1900) // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Історія і філософія науки і техніки”. - 2000. - Випуск 6. - С. 57-61.

3. З історії зоологічних досліджень на Волині (історичний аспект) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Історія.- Тернопіль. - 2001. - Вип. 12. - С. 93-96.

4. Е. Ейхвальд і „Велика Волинь” (до історії фауністичних досліджень України) // Вопросы германской истории: Сб. науч. тр. - Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2001. - С. 110-115.

5. До історії вивчення фауни Волинської губернії (ХІХ-початок ХХ ст.) // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. - Луцьк. - 2001. - Випуск 6. - С. 121-123.

6. Волинське ентомологічне Бюро (історико-фауністичний аспект) // Вісник Дніпропетровського університету. Серія „Історія і філософія науки і техніки”. - 2002. - Випуск 9. - С. 47-51.

7. Основні напрями роботи Волинського ентомологічного бюро // Науковий вісник ВДУ. Серія „Біологія”. - 1997 - № 1. - С. 95-100.

8. Дослідження фауни Волині в працях А.Л. Андржейовського, В.Г. Бессера, А.С. Роговича // Науковий вісник ВДУ. Серія „Біологія” - 1998 - № 4. - С. 155-158.

9. Зоологічні дослідження в Товаристві дослідників Волині (1900-1920) // Науковий вісник ВДУ. Серія „Біологія” - 1999 -№ 4. - С. 145-147.

10. Про наукову діяльність А.В. Ксенжопольського у “Товаристві дослідників Волині“ // Матеріали міжнародної наукової конференції “Волинь і Волинське зарубіжжя“ - Луцьк, 1994. - С. 76-79.

11. Основні напрямки природничо-географічних досліджень Товариства дослідників Волині // Матеріали Y наукової конференції молодих вчених-наукознавців та істориків науки. - Київ, 1994. - С. 61-63.

12. Внесок музеїв Волині кінця ХІХ початку ХХ століття в вивчення краю та популяризацію знань серед студентів // Материал межреспубликанской конференции “Биологический музей ВУЗа и его роль в научной и профессиональной подготовке студентов” - Брест, 1995. - С. 21-22.

13. Джерелознавчі засади вивчення розвитку зоологічних досліджень Волині в ХІХ-початку ХХ ст. // Мат. першої конференції молодих вчених та спеціалістів: Історія освіти, науки та техніки в Україні „30 травня 2002”. - Київ, 2002. - С. 68-71.

Размещено на Allbest.ru