Д.Г. Віленський – вчений, педагог та організатор вітчизняного ґрунтознавства 20–50-х років ХХ століття

5. Виявлено, що наукові інтереси Д. Г. Віленського були пов'язані із завданнями, які ставилися перед ґрунтознавчою наукою, потребами сільськогосподарського виробництва і розвивалися в руслі вітчизняної та світової ґрунтознавчої науки. Нами визначено основні напрями діяльності вченого: розроблена теорія походження солонців у зв'язку з історією четвертинного періоду, вивчена географія цих ґрунтів, проведені перші польові досліди із штучного створення солонців і організовані перші стаціонарні дослідження з меліорації солонців на півдні України; розроблена оригінальна класифікація ґрунтів на основі аналогічних генетичних рядів розвитку ґрунтоутворюючого процесу; ряд робіт Д.Г. Віленського присвячено вивченню ґрунтової структури і природи фізичної зрілості ґрунтів, в яких встановлено, що для кожного ґрунту існують певні межі вологості, при яких обробіток сприяє утворенню грудкуватої структури з максимально можливою щільністю грудок, розроблені нові методи вивчення ґрунтової структури та її щільності. За цією методикою згодом сконструйовано ряд нових приладів.

Доведено, що під керівництвом Д. Г. Віленського на кафедрі географії ґрунтів Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова розгорнулася науково-дослідна робота, що охопила розробку методики великомасштабного картографування, вивчення генезису і географії ґрунтів. У Московському університеті професор Віленський працював з 1933 року і до кінця свого життя. В 1939 році заснував кафедру географії ґрунтів на геолого-грунтовому факультеті, був протягом десяти років деканом цього факультету, як професор читав багато лекційних курсів. У 1958 р. Д. Г. Віленський опублікував перший навчальний посібник з історії ґрунтознавства в Росії, а в 1961 р. (вже посмертно) - вийшов навчальний посібник „География почв”. Протягом багатьох років Д. Г. Віленський був постійним консультантом, експертом і керівником наукових досліджень при будівництві й освоюванні великих зрошувальних систем у районах Дніпробуду, Каховки, Волго-Дону, Куйбишевської ГЕС. З'ясовано, що в останні роки життя Д. Г. Віленський очолював і координував у Московському університеті велику комплексну міжвузівську наукову роботу з проблем природного та економіко-географічного районування СРСР для потреб сільського господарства.

6. Доведено і показано важливість науково-організаційної діяльності вченого як популяризатора науки. Працюючи у Всеукраїнському науково-дослідному інституті агрогрунтознавства та хемізації сільського господарства та інших навчальних закладах, Д. Г. Віленський керував науково-дослідною роботою з питань ґрунтознавства та географії ґрунтів, надавав науково-методичну допомогу з їх картографування, щорічно брав участь у міжнародних, всесоюзних і українських наукових конференціях, нарадах. Свідченням великого наукового авторитету у цивілізованому світі професора Д. Г. Віленського є його обрання у 1930 році секретарем, а у 1935 році - Президентом Міжнародної комісії з класифікації, картографії і географії ґрунтів і віце-президентом Міжнародної солонцевої комісії, в 1933 р. - членом Американського географічного товариства, в 1947р. - членом-кореспондентом Академії сільськогосподарських наук Чехословаччини. Д. Г. Віленському належить внесок у розвиток галузевої періодики як головного редактора і члена редколегії журналу „Почвоведение”.

7. Показано, що наукова спадщина професора Д. Г. Віленського налічує понад 195 опублікованих праць, у тому числі 23 вийшли іноземною мовою. З'ясовано, що найбільшою популярністю користувалися і користуються роботи в галузі класифікації і географії ґрунтів, генезису і меліорації засолених ґрунтів, історії ґрунтознавства. За великі заслуги в розвитку науки, підготовці кадрів спеціалістів і науково-суспільній діяльності Д. Г. Віленський був нагороджений орденом „Знак Почета”, медаллю „ За доблестный труд в Великой Отечественной войне”.

Рекомендації

1. Враховуючи значний внесок професора Д. Г. Віленського в подальший розвиток вітчизняної науки та відродження національної ідеї, в усіх енциклопедіях і довідниках, що видаються на державному рівні, варто було б включити відомості про цього видатного вітчизняного вченого.

2. Підготувати до видання і опублікувати спеціальний біобібліографічний покажчик наукових праць Д. Г. Віленського.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковальська К. В. Науково-освітня та організаційна діяльність професора Д. Г. Віленського у Харківському сільськогосподарському інституті / К. В. Ковальська // Історія української науки на межі тисячоліть. - К., 2006. - Вип. 22. - С. 120-125.

2. Ковальська К. В. Складні роки в житті Дмитра Гермогеновича Віленського / К. В. Ковальська // Історія української науки на межі тисячоліть. - К., 2006. - Вип. 23. - С. 88-91.

3. Ковальська К. В. Науково-освітня діяльність професора Д. Г. Віленського в Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова / К. В. Ковальська // Історія української науки на межі тисячоліть. - К., 2007.- Вип. 28.- С. 143-149.

4. Ковальська К. В. Діяльність Д. Г. Віленського в Київському інженерно-меліоративному інституті / К. В. Ковальська // Історія української науки на межі тисячоліть. - К., 2007. - Вип. 31. - С. 107-112.

5. Ковальська К. В. Життєвий і творчий шлях Д. Г. Віленського / К. В. Ковальська // Історичні записки : зб. наук. праць / Луганський держ. аграр. ун-т. - Луганськ, 2007. - Вип. 13. - С. 74-89.

6. Ковальська К. В. Теорія походження солонців у науковій спадщині Д. Г. Віленського / К. В. Ковальська // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали третьої конф. молод. учених та спеціалістів (26-27 трав. 2006 р.). - К., 2006. - С. 36.

7. Ковальська К. В. Геоботанічні дослідження Д. Г. Віленського в Харківському сільськогосподарському інституті / К. В. Ковальська // Актуальні питання історії техніки : тези доп. Всеукр. наук. конф. (19-20 жовт. 2006 р.). - К.: ПП “Екмо”, 2006. - С. 80-82.

8. Ковальська К. В. Віленський як історик науки ґрунтознавства / К. В. Ковальська // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали четвертої конф. молод. учених та спеціалістів : до 100-річчя з дня засн. Ін-ту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН (м. Київ, 29 січ. 2008 р.). - К., 2008. - С. 156.

9. Ковальська К. В. Д. Г. Віленський - редактор журналу „Почвоведение” / К. В. Ковальська // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : тези доп. Міжнар. конф. студ., аспірантів і молод. учених (3-5 жовт. 2007 р.). - Х., 2007. - С. 135.

АНОТАЦІЯ

Ковальська К. В. Д. Г. Віленський - вчений, педагог та організатор вітчизняного ґрунтознавства 20-50-х років ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - Державний вищий навчальний заклад „Переяслав - Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. - Переяслав-Хмельницький, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню життя та діяльності видатного українського ґрунтознавця Д. Г. Віленського (1882-1960). У ній відображено основні етапи життя, науково-дослідну та науково-організаційну роботу видатного українського вченого в галузі ґрунтознавства. Для поглиблення історико-аналітичного дослідження здійснено періодизацію творчого шляху вченого, досліджено процес становлення його як науковця й охарактеризовано основні методологічні принципи наукової діяльності. Висвітлено його викладацьку діяльність, вказано на основні напрями дослідження вченого. З'ясовано важливість науково-практичної роботи вченого та як популяризатора науки. Відтворено цілісну картину наукових інтересів і здобутків вченого через дослідження його більш як 195 публікацій.

Ключові слова: Д. Г. Віленський, наукова і педагогічна діяльність, ґрунтознавство, геоботаніка географія ґрунтів, історія ґрунтознавства.

АННОТАЦИЯ

Ковальская Е. В. Д. Г. Виленский - ученый, педагог и организатор отечественного почвоведения 20-50-х годов ХХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. - Государственное высшее учебное заведение „Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды”. - Переяслав-Хмельницкий, 2008.

Диссертация посвящена исследованию жизни, научной и педагогической деятельности выдающегося украинского почвоведа Д. Г. Виленского (1892-1960).

Во вступлении обоснована актуальность проблемы, определены объект, предмет, цель и задачи исследования, раскрыты научная новизна и практическое значение полученных результатов.

В первом разделе „Историография проблемы, источниковая база и методология исследования” аргументирована степень неразработанности проблемы, определены направления, которые требуют дальнейшего изучения. Отмечено, что деятельность Д. Г. Виленського не была предметом комплексного научного иследования. Историографический обзор убедительно показывает, что избранная научная проблема освещалась предыдущими исследователями только фрагментарно.

Во втором разделе „Жизненный и творческий путь Д. Г. Виленского” осуществлен анализ основных факторов, сформировавших его научное мировозрение. Формирование личности ученого и его высоких человеческих качеств происходило под влиянием семьи священнослужителя, преподавателей Киевского политехнического института, таких професоров как Н. П. Чирвинского, П. Р. Слезкина, Е. П. Вотчала, К. Г. Шиндлера, В. Г. Бажаева .

Д. Г. Виленский был президентом Международной комиссии по классификации, географии и картографии почв и вице-президентом солонцовой подкомиссии Международного общества почвоведов. Был избран членом-корреспондентом Чехословацкой академии наук (1947), членом редколлегии и главным редактором журнала «Почвоведение».

В третьем разделе „Анализ направлений научной деятельности Д. Г. Виленского” осуществлен анализ научных изысканий ученого, поскольку его труды отражают те основные направления, по которым развивалось отечественное и мировое почвоведение.

Определено, что научные интересы Д. Г. Виленского были связаны с задачами, которые ставились перед почвоведением сельскохозяйственным производством, и розвивались в русле отечественного и мирового почвоведения. Выделено основные направления научной деятельности ученого: розроботана теория происходженния солонцов, изучена география, проведены первые полевые исследования искуственного создания солонцов и организованы первые стационарные исследования мелиориции на юге Украины; розработана оригинальная классификация почв на основе аналогических генетических рядов развития почвообразовательного процесса; ряд работ Д. Г. Виленского посвящен изучению почвенной структуры и природе физической спелости почв. Ученым установлено, что для каждой почвы существуют определенные границы влажности, при которых оброботка способствует образованию комковой структуры с максимально возможной плотностю комков, а также разработаны новые методы изучения комковатой структуры и ее плотности, в дальнейшем по этой методике был сконструирован ряд новых приборов; Д. Г. Виленский изучал почвы США, Западной и Восточной Европы и составил первые генетические карты Северной и Южной Америки, Китая и почвенную карту мира.

Доказано, что под руковдством Д. Г. Виленского на кафедре географии почв Московского государственного университета им. М. В. Ломоносова (1939-1941) проводилась объемная научно-исследовальская робота, предусматривающая разработку методики крупномасштабного картографирования почв, изучение генезиса и географии Южных черноземов, лесовых буроземов, красных почв Крыма и Кавказа, солонцевых и солончаковых комплексов Заволжъя и Азербайджана, подзолистых и серых лесных почв центральных областей России.

Раскрыта значимость научно-практической работы ученого и как популяризатора науки. Осуществлен анализ 195 публикаций Д. Г. Виленского, что позволило воссоздать целостную картину его интересов, исследований и достижений.

В четвертом разделе „Д. Г. Виленский - выдающийся педагог и организатор науки” подчеркивается, что в педагогической деятельности Д. Г. Виленского, которая з неослабевающей энергией продолжалась более 43 лет, ярко выразились выдающиеся черты талантливого ученого, прекрасного педагога и организатора науки. Дмитрию Гермогеновичу были характерны исключительная трудоспособность и целеустремленность,чрезвычайно четкое мышление, логика и точность.

Результаты исследования показали, что жизнь и деятельность Д. Г. Виленского - это пример самоотверженного труда, верного служения делу науки и образования. Научно-педагогическое наследие ученого является ценным источником идей, мыслей, научных программ и концепций, касающихся науки почвоведения 20-50-х годов ХХ века. Оно не утратило своей актуальности и в наши дни.

Ключевые слова: Д. Г. Виленский, научная и педагогическая деятельность, почвоведение, геоботаника, география почв, история почвоведения.

ANNOTATION

Kovalska K. V. - D. G. Vilensky - a scientist, a teacher, and a founder of native pedology. - Manuscript.

Dissertation for gaining of scientific level of Candidate of History in speciality 07.00.07. - History of Science and Engineering. - State Higher Educational Institution “Pereyaslav-Khmelnitsky State Pedagogical University named after Grygory Scovoroda.” - Pereyaslav-Khmelnitsky, 2008.

The dissertation researches the life and activity of the outstanding Ukrainian scientist D.G. Vilensky (1882-1960). The main stages of life, research and pedagogical activity of the outstanding scientist in the field of soil science are researched in it. The research deals with the periodization of the creative development of the scientist, the process of his formation as a scientist and the main methodological principles of his activity. The teaching activity and the main directions of the scientist's researches are covered there. The importance of the scientist's research work as a popularizer of science is cleared up. The holistic picture of scientific interests and achievements of the scientist is made through the research of more than 195 of his publications.

Key words: D.G. Vilensky, scientific and pedagogical activity, pedology (soil science), geobotany, geography of soils, history of soil science.

Размещено на Allbest.ru