Окупаційний режим та антифашистський рух опору на Луганщині

4. Абакумова В.І. Вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на створення та розгортання радянського руху Опору // Історична пам'ять: Науковий збірник. - Полтава: АСМІ, 2004. - № 1. - С. 15-20.

5. Абакумова В.І. Стихійний рух Опору в умовах німецько-фашистського окупаційного режиму (за матеріалами Луганської області) // Історичні записки: Зб. наукових праць. Вип. 1.- Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2004. - С. 8-18.

6. Абакумова В.І. Громадська позиція людини в умовах німецько-фашистського окупаційного режиму // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2004. - № 9 (79). - С. 3-9.

Матеріали конференцій:

1. Абакумова В.І. Деякі причини невдач антифашистського руху Опору в Донбасі // Історична наука: спадщина і сучасність: Матеріали ІІ регіональної наукової конференції. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2001. - С. 89-91.

2. Абакумова В.І. Дії бійців руху Опору як допомога діючій армії (за даними Ворошиловградської області): Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Університет і регіон” 5-6 грудня 2001 року // Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2001. - С. 219.

3. Абакумова В.І. Якісний склад учасників руху Опору (Донбас, 1941-1943 рр.): Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Університет і регіон” 25-26 грудня 2002 року // Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Ч. 1. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. - С. 147.

4. Абакумова В.І. Саботаж як форма масового опору окупантам (1942-1943 рр., Донбас): Матеріали конференції. Новітня історія України // Історична наука: проблеми розвитку. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. - С. 3-7.

АНОТАЦІЇ

Абакумова В.І. Окупаційний режим та антифашистський рух Опору на Луганщині (1941?1943 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2004.

На основі широкої джерельної бази у дисертації досліджуються особливості окупаційного режиму та антифашистського руху Опору на Луганщині протягом її окупації (1941-1943 рр.).

Показано, що антифашистський рух Опору виник як альтернатива німецько-фашистському окупаційному режиму, в умовах якого існування українського народу було під загрозою.

Німецько-фашистський окупаційний режим автор розглядає, з одного боку, як об'єкт боротьби, з іншого - як чинник такої боротьби. Зроблено висновок, що антифашистський рух Опору в Ворошиловградській області існував у двох основних формах: неорганізованого (стихійний спротив цивільного населення) і організованого (радянський підпільно-партизанський рух і націоналістичне підпілля).

Виявлені мотиви, які спонукали населення до опору: ідеологічні, економічні та моральні.

Досліджується опір цивільного населення, що відбувався шляхом саботування воєнних, політичних і економічних заходів окупантів; досліджені методи такої боротьби.

Виявлені основні тенденції та особливості радянського руху Опору в регіоні; досліджені бойова та ідеологічна форми боротьби підпільно-партизанських формувань на території області, показано внесок радянського руху Опору в загальноукраїнський антифашистський рух Опору.

Виявлені об'єктивні і суб'єктивні чинники невдачі антифашистської діяльності націоналістичного підпілля.

За результатами наукового дослідження узагальнені висновки щодо результатів антифашистської діяльності усіх складових руху Опору у Ворошиловградській області.

Ключові слова: окупаційний режим, рух Опору, цивільне населення, партизанські загони, підпільні організації, націоналістичне підпілля.

АННОТАЦИЯ

Абакумова В.И. Оккупационный режим и антифашистское движение Сопротивления на Луганщине (1941?1943 гг.) - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата исторических наук за специальностью 07.00.01 - история Украины. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2004.

На основе широкой источниковой базы в диссертации исследуются особенности оккупационного режима и антифашистского движения Сопротивления на Луганщине в период ее временной оккупации (1941-1943 гг.). Показано, что антифашистское движение Сопротивления возникло как альтернатива немецко-фашистскому оккупационному режиму в условиях, в которых существование украинского народа было под угрозой. Немецко-фашистский оккупационный режим автор рассматривает, с одной стороны, как объект борьбы, с другой - как фактор такой борьбы. На основе анализа событий сделан вывод, что антифашистское движение Сопротивления в Ворошиловградской области существовало в двух основных формах: неорганизованной (стихийное сопротивление гражданского населения) и организованной (советские подпольно-партизанские формирования и националистическое подполье). Исследование числа участников движения Сопротивления, масштабов убытков, которые они приносили своей борьбой, разнообразность методов борьбы позволяет отметить тенденцию увеличения таких показателей от начала оккупации области до ее освобождения частями Красной Армии. Для разных форм борьбы (организованной и неорганизованной) можно выделить разные факторы роста показателей. В процессе исследования было выявлено, что мотивы, которые побуждали население к сопротивлению, были разными: идеологические, экономические и моральные.

В работе исследуется сопротивление невооруженного населения, которое происходило путем саботирования военных, политических и экономических мероприятий оккупантов. Среди методов борьбы невооруженного населения можно выделить такие, которые препятствовали расистским захватническим планам оккупантов: помощь тем группам населения, которые преследовались оккупационной властью; срыв мобилизации рабочей силы для промышленности и сельского хозяйства Германии; невыполнение распоряжений оккупационной власти по сдаче вещей, продуктов, необходимых для потребностей вермахта; саботирование мероприятий гитлеровских захватчиков по восстановлению и использованию промышленного и аграрного потенциала области; сопротивление духовному, моральному порабощению путем отстаивания общечеловеческих ценностей, защиты социалистических идеалов. Таким образом, стихийное движение Сопротивления охватывало все сферы жизни общества: политическую, экономическую, духовную.

В диссертации выявлены основные тенденции и особенности советского подпольно-партизанского движения в регионе. Делается вывод, что советское подпольно-партизанское движение в Ворошиловградской области развивалось темпами, которые отличались от общеукраинских. Первый этап: начало оккупации - сентябрь 1942 г. (начальный); второй: осень 1942 г. - конец оккупации (переломный). В отличие от других областей Украины третий (заключительный) этап подпольно-партизанской борьбы в результате освобождения войсками Красной Армии большей части территории области не наступил. Деятельность подпольно-партизанских организаций, которая развернулась в течение второго этапа, была прекращена. На основе многочисленных документальных свидетельств рассмотрены боевая и идеологическая формы борьбы подпольно-партизанских формирований на территории области, показан их вклад в общеукраинское антифашистское движение Сопротивления.

В диссертационной работе отмечено, что националистическое подполье было организовано представителями походных групп ОУН, которые прибыли в Донбасс. Делается вывод, что за время своего существования на территории области ОУН не удалось найти широкую поддержку населения. Деятельность националистического подполья сосредоточилась на пропаганде оуновских идей, целей, планов, привлечения новых членов. Вооруженная антифашистская борьба не велась. Выявлены объективные и субъективные факторы неудач антифашистской борьбы оуновского подполья.

По результатам научного исследования обобщены выводы относительно результатов антифашистской деятельности всех составных движения Сопротивления в Ворошиловградской области.

Ключевые слова: оккупационный режим, движение Сопротивления, гражданское население, партизанские отряды, подпольные организации, националистическое подполье.

ANNOTATION

Abakumova V.I. Occupation Regime and anti-fascist Resistance Movement in Luhansk Region (1941-1943). -Manuscript.

Dissertation for the degree of kandidat of historical science. Speciality 07.00.01.- History of Ukraine.- The Vladimir Dal East-Ukrainian National University, Luhansk, 2004.

The dissertation researches into the peculiarities of occupation regime and anti-fascist Resistance movement in Lugansk Region in the period of its temporary occupation (1941-1943) on the basis of numerous sources.

The work has shown that the anti-fascist Resistance movement came into existance as an alternative to the German fascist occupation regime in the circumstances of the threat to the Ukrainian people existance. The author considers the German-fascist occupation regime as a subject of struggle on the one hand and as a factor of such struggle on the other .

The events have been analysed and a conclusion has been drawn that the anti-fascist Resistance movement in Voroshilovgrad Region existed in two main forms: unorganized (spontaneous resistance of civilians) and organized (the Soviet underground partisan movement and the nationalistic underground organization). It has been elicited that the motives which impelled Ukrainians to resist were various: ideological, economic and moral.

The author considers that the resistance of unarmed population was going on by sabotaging military political and economic measures of invaders. The methods of such struggle have been investigated.

The dissertation has elicited main trends peculiarities of the Soviet Resistance movement in the region. Besides, fighting and ideological forms of struggle of underground partisan formations on the territory of the region have been investigated on the basis of numerous documentary evidences. The work has shown contribution of these formations to All-Ukrainian anti-fascist Resistance movement.

The dissertation has revealed objective and subjective factors of failures in anti-fascist struggle of the nationalistic underground organization.

The research has generalized the conclusions concerning the results of anti-fascist activities of all the components of the Resistance movement in Voroshilovgrad Region.

Key words: occupation, regime, Resistance movement, civilians, partisan detachments, underground organizations, the nationalistic underground organization.

Размещено на Allbest.ru