Розвиток архівної справи на Черкащині (1919–2000 рр.)

2. Становлення архівної справи на Черкащині відбувалося в складних умовах. Безперервна зміна влади в період створення Української держави нанесли істотних збитків архівним документам. Вони знищувалися під час військових подій, цінні - вивозилися до інших міст, використовувалися без належної експертизи як паперова сировина. На кінець XX ст. зусиллями працівників архівних установ Черкащини джерела минулого і сучасного багатовікової історії України зібрані в архівах, упорядковані на основі єдиних принципів і широко використовуються в інтересах розвитку краю. Сформовані архівні фонди становлять собою унікальну за своїм складом і змістом документальну спадщину, яка дозволяє дослідити різні періоди історії регіону.

3. Загалом у розвитку архівної справи на Черкащині можна умовно виокремити п'ять етапів, які в основному корелюють із загальним розвитком архівної справи в Україні: I - 1919-1938 рр. створення мережі архівних установ, становлення архівної справи; II - 1939-1942 рр. - посилення уваги до обліку і водночас обмеження доступу до документів; III - 1943-1953 рр. - повоєнна відбудова архівної справи; IV - 1954-1990 рр. - активізація комплектування державних архівів та використання архівної інформації, розвиток методичної роботи; V - 1991-2000 рр. -демократизація архівної справи, розроблення та запровадження нових підходів до використання архівної інформації, активізація науково-методичної роботи державних архівів.

4. Істотну роль у комплектуванні архівів Черкащини та популяризації архівної справи відіграли архівні кореспонденти, найактивнішим та найініціативнішим осередком яких на Черкащині був Уманський окрарх. Виявленню унікальних архівних документів прислужилися, зокрема архкори с Михайлівки Уманського р-ну Ю Куций, с Тальянок Бабанського р-ну Гоняний, м. Суботова на Чигиринщині С. Яременко. Уманські архкори ініціювали нові шляхи вдосконалення своєї діяльності: систематичне проведення нарад архкорів, пристосування друкованого органу ЦАУ УСРР - журналу “Радянський архів” для масового читача, ширшої публікації в ньому дописів архкорів

5. Основні напрями діяльності архівних установ Черкащини у 1919-2000 рр. узгоджувалися з завданнями, які стояли перед ними та залежали від змін у суспільно-політичному, науковому та культурному житті держави. Основним напрямом діяльності архівних установ Черкащини в 1919 - 1938 рр. було збирання архівних документів та організація їх зберігання. З переходом архівних установ у підпорядкування НКВС УРСР 1939 р. був значно обмежений доступ до архівної інформації, що справило вплив на діяльність архівів. У другій половині 1940 - першій половині 1950-х рр. черкаські архівісти займалися науково-технічним опрацюванням зібраних після Другої світової війни документів та комплектуванням документами ліквідованих установ. Важливими напрямами роботи було проведення організаційної роботи з поліпшення умов зберігання, систематизації та якісного упорядкування документів. У 1960-і рр. пріоритет у діяльності архівних установ належав роботам із перевірки наявності, ремонту і реставрації, експертизи цінності документів, обліку та відновлення згасаючих текстів, удосконаленню описів справ. Архівний відділ більше працював над забезпеченням своєчасного і якісного планування роботи держархівів, яке розглядалося як важливий організаційний захід. 1970-ті рр. пов'язані з активним комплектуванням облдержархіву, якому було надано нове приміщення. Важливе значення в напрямі забезпечення збереженості архівних документів мало створення зональної лабораторії мікрофільмування документів. У цей період активного розвитку набула методична та наукова робота архівів. Одним з основних напрямів діяльності державних архівів у 1990-х рр. було виконання робіт із забезпечення збереження документів. Систематична й планомірна діяльність черкаських архівістів уможливила формування багатої документальної бази з історії краю як джерела і гаранта неупередженого дослідження історії Черкащини.

6. На першому етапі комплектування архівів Черкащини відбувалося за рахунок документів ліквідованих установ, виявлених розпорошених документів (переважно родинних та церковних), Поряд із роботою працівників державних архівних установ, значно прислужилися збиранню документальної бази колекціонери та архівні кореспонденти. Документальна база партархіву щорічно поповнювалася не тільки документами, які надходили від партійних і комсомольських органів, але й за рахунок виявлення документів з історії регіону в інших архівних установах, та шляхом збирання спогадів учасників подій з історії регіону як джерел усної історії. Сформовані зі значними труднощами фонди архівів Черкащини зазнали значних збитків в роки Другої світової війни: повністю були знищені документи міських і районних архівів, Уманського філіалу, із 2072 фондів (289 189 справ) Черкаського філіалу облдержархіву загинуло 1628 фондів (277 714 справ), значні втрати мали відомчі архіви установ, підприємств, організацій області. Всього на Черкащині знищено 600 тис. справ за 1756 - 1936 рр. та весь довідковий апарат. Зі створенням Черкаської області (1954) і відповідно - Черкаського обласного архіву - розпочалася концентрація фондів. За територіальною належністю облдержархів і партархів отримали на зберігання документи від архівів Київської, Полтавської, Вінницької та Кіровоградської областей. Надання облдержархіву нового приміщення прискорило темпи його комплектування. Партархів структурно увійшов до складу держархіву із загальною кількістю 306 401 спр. На кінець XX ст. в державних архівних установах Черкащини зберігалося 1 315 509 справ.

7. Вирішення проблеми фізичного та інтелектуального доступу до архівної інформації впродовж XX ст. було пріоритетним завданням і функцією архівних установ Черкащини. Найскладнішим питанням фізичного доступу було забезпечення архівних установ приміщеннями для належного зберігання документів. Розміщення архівів у культових спорудах та непристосованих будівлях, відсутність умов для дотримання режимів зберігання, робочих приміщень для дослідників та архівістів загрожували втратою архівних документів. Значною подією в історії архівної справи на Черкащині було введення в експлуатацію спеціального приміщення облдержархіву. Поліпшенню умов зберігання документів сприяло створення у 1972 р. в облдержархіві зональної лабораторії з мікрофільмування документів.

Ідеологічна заангажованість діяльності архівних установ та зосередження на завданнях забезпечення збереженості архівних документів не сприяли розширенню інтелектуального доступу до архівної інформації. Розширенням доступу до архівної інформації та розгортанням наукових функцій архівів позначені 1950-ті рр. У 1960-х рр. щорічно удосконалювався довідковий апарат: було започатковано складання тематичного, систематичного та ін. каталогів і картотек. У 1970 р. складалися огляди фондів, збільшився обсяг науково-публікаторської діяльності, видано 6 буклетів та збірників документів, виконано велику роботу з підготовки тому “Історія міст і сіл УРСР. Черкаська область”.

Найпоширенішими формами використання архівної інформації впродовж всього досліджуваного періоду були організація виставок, видання збірників документів, підготовка документальних публікацій, проведення екскурсій, лекцій, уроків з експонуванням архівних документів, організація користування архівними документами через читальний зал. Кардинально протилежними були методологічні підходи до використання архівної інформації: ідеологічно орієнтовані - за радянської доби та науково-обгрунтовані й спрямовані на виховання національної свідомості - за сучасної доби. Організація архівної справи на Черкащині великою мірою залежала від тих ентузіастів, які прийшли до керівництва архівними установами в перші роки діяльності архівних установ. Вагомий внесок у формування архівного фонду Черкащини зробили громадські діячі, колекціонери Д. Бочковському та О. Олександрову. Розбудові мережі архівних установ Черкащини прислужилися О. Олександров, Ф. Узембло, Якименко, С. Кононенко. Започаткування науково-дослідної та методичної роботи пов'язане з діяльністю С. Кононенко.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Некрополістичні матеріали у Державному архіві Черкаської області // Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів. - К., 2002. - Т. 9. - С. 191- 194.

2. Документи держархіву Черкаської області як джерельна база краєзнавчих досліджень // Студії з архівної справи та документознавства. - 2003. - Т. 9. - С. 129 - 133.

3. Мошногородищенський маєток графині Катерини Андріївни Балашевої// Пам'ятки. Археографічний щорічник. - Т. 4. - 2003. - С. 244 - 251.

4. З історії розвитку архівної справи на Черкащині // Студії з архівної справи та документознавства. - 2003. - Т. 10. - С. 8 - 12.

5. Охорона пам'яток історії та культури Чигиринщини в 20-х роках ХХ стаза документами Державного архіву Черкаської області // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвідомчий зб. наук. праць.- Вип. 6. - К., 2003. - С. 91 - 111.

6. Дендропарк “Софіївка” в дослідженнях Григорія Храбана//Г. Ю. Храбан. До 100 річчя з дня народження. Зб. статей та матеріалів. - Черкаси, 2002. - С. 31 - 42.

7. Архівна справа на Черкащині: історія та сучасність: Довідник / Упоряд.: Т. А. Клименко, І. А. Барильченко та ін. - Вип. 7. - Черкаси, 2003. - 131 с.

8. Комплектование фонда документов из личного, семейного и фамильного архивов Б. А. Вакка // Гербовед. - М., 2002. - № 6. - С. 79- 101 (у співавт.).

АНОТАЦІЯ

Клименко Т.А. Розвиток архівної справи на Черкащині (1919 - 2000 рр.). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю - 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства.- Київ, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячене історії та організації архівної справи на Черкащині в XX ст. На підставі комплексного аналізу історичних джерел та наукової літератури у дисертації досліджено особливості формування мережі архівних установ на території нинішньої Черкаської області та основні напрями їх діяльності. Детально висвітлено комплектування держархівів Черкащини та вирішення проблем фізичного та інтелектуального доступу до архівної інформації. Проаналізовано роботу державних архівів області щодо забезпечення збереженості архівних документів, повноцінного комплектування державних архівів, обліку та створення довідкового апарату, використання архівної інформації, організації роботи з відомствами та архівної освіти. Розкрито внесок окремих особистостей у розвиток архівної справи на Черкащині.

Ключові слова: архівна справа, архівний фонд, Державний архів Черкаської області, доступ до архівної інформації

АННОТАЦИЯ

Клименко Т.А. Развитие архивного дела на Черкасщине (1919 - 2000 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Украинский государственный научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения.- Киев, 2004. історія архівний черкащина

Диссертационное исследование посвящено истории и организации архивного дела на Черкасчине в XX веке. На основе комплексного анализа исторических источников и научной литературы в диссертации исследованы особенности формирования сети архивных учреждений на территории нынешней Черкасской области и основные направления их деятельности.

Впервые в украинской историографии определены основные этапы развития архивного дела в регионе (1919-1938 гг. создание сети архивных учреждений, формирование основ организации архивного дела; 1939-1941 гг. - улучшение организации учета и одновременно ограничение доступа к документам; 1943-1953 гг. - послевоенное возрождение архивного дела; 1954-1990 гг. - активизация комплектования госархивов и использования архивной информации, развитие методической работы; 1991-2000 гг. -демократизация архивного дела, разработка и внедрение новых подходов к использованию архивной информации, активизация научно-методической работы архивов), всесторонне раскрыты пути и особенности комплектования государственных архивов региона, изучены пути решения проблем физического и интеллектуального доступа к архивной информации.

Проанализирована работа государственных архивов области по обеспечению сохранности архивных документов, показан вклад архивных корреспондентов в спасение архивов в 1920-х гг., исследована нормативная база работы архивных учреждений, освещены пути и методы комплектования архивов, показаны принципы и методы экспертизы ценности, учета архивных документов и создания научно-справочного аппарата, организации роботы с ведомствами и архивного образования. Показаны разные формы использования архивной информации.

Раскрыт вклад отдельных личностей в развитие архивного дела на территории нынешней Черкасской области. Отмечено, что на выявление и спасение архивов была направлена деятельность общественных деятелей, коллекционеров Д. Бочковского и А. Александрова, на создание сети архивных учреждений Черкасщины - Ф. Узембло, Г. Зудиной, Г. Романия, Г. Якименко, С. Кононенко, развитие научно-исследовательской и методической работы - С. Кононенко.

Ключевые слова: архивное дело, архивный фонд, Государственный архив Черкасской области, доступ к архивной информации.

ANNOTATION

Klimenko T.A. Development of the Archival Affair in Cherkasy Region (1919 - 2000). Manuscript.

Dissertation for the Degree of Candidate of History by speciality. - 07.00.06. - Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. - The Ukrainian State Scientific Research Institute of Archives and Documentation. - Kyiv, 2004.

The dissertation research is devoted to the history and organization of the archival affairs in Cherkasy region in the XX century. Peculiarities of creation of the archival institutions net on the territory of the nowadays Cherkasy region and the main aspects of its activity are investigated in this dissertation on the basis of comprehensive analysis of source base and scientific literature.

Formation of Cherkasy Region Archival Fund and solving the problems of the physical and intellectual access to the archival information is elucidated in details.

Work of the Region State Archives on the archival documents securing, completing of the state archives, registration and creation of the inquiry apparatus, usage of the archival information, organization of work with departments and archival education is analyzed. Contribution of certain people into the archival growth in Cherkasy region is also showed.

Key words: archival affair, archival fund, Cherkasy Region State Archive, access to archival information.

Размещено на Allbest.ru