Але у сукупності описи Чернігівського намісництва являють собою цілком репрезентативне джерело, що містить докладну інформацію про природно-географічні умови, економічний розвиток краю, демографічну ситуацію, соціальний склад населення, його заняття, побут, культуру та звичаї, забудову населених пунктів, архітектурні й археологічні старожитності. Використання цих пам'яток разом з іншими описово-статистичними джерелами дає можливість порівняльного аналізу та вивчення соціально-економічних явищ у динаміці. Інформаційний потенціал описів Чернігівського намісництва робить також актуальним їх використання у дослідженнях з історичної географії, демографії, етнографії, генеалогії, історичної метрології, топографії, топоніміки, геральдики, мовознавства тощо. Відтак, виявлення і публікація усіх різновидів описів Чернігівського намісництва дозволить заповнити істотну прогалину в українському джерелознавстві.

Основні положення дисертації викладені у наступних публікаціях

1. “Сокращённое историческое описание Черниговской губернии вообще и всякого города особо” 1787 р. / Підготовка до друку і передмова // Сіверянський літопис. 1995. № 2. С. 82-95 (у співавторстві з О. Коваленком).

2. Нові відомості до біографії О.Ф. Шафонського // VII Всеукраїнська наукова конференція “Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність”: Матеріали пленарного та секційного засідань. К., 1995. Ч. II. С. 490-491 (у співавторстві з О. Коваленком).

3. Неопублікований Опис Чернігівського намісництва 1787 р. // Пам'ятки писемності східнослов'янськими мовами XI XVIII століть. К., 1995. С. 143-144.

4. Короткі описи Чернігівського та Новгород-Сіверського намісництв // Людина, суспільство, культура, історія та сучасність: Матеріали ювілейної наукової конференції, присвяченої 80-річчю Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г. Шевченка. Чернігів, 1996. С. 42-46.

5. Описи Чернігова 60-х років XVIII ст. / Підготовка до друку і передмова // Сіверянський літопис. 1997. № 4. С. 165-173 (у співавторстві з О. Коваленком).

6. Любеч у другій половині XVIII ст. (за даними описово-статистичних джерел) // Любецький з'їзд князів 1097 року в історичній долі Київської Русі: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 900-літтю з'їзду князів Київської Русі у Любечі. Чернігів, 1997. С. 207-209.

7. Описи Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст. // Україна на порозі XXI століття: актуальні питання історії: Збірник наукових праць. К., 1999. С. 83-92.

8. Нові відомості з історії створення праці О.Ф. Шафонського “Черниговскаго наместничества топографическое описание” // Сіверянський літопис. 1999. № 3. С. 111-116.

9. Нововиявлені документи до біографії Опанаса Шафонського // Сіверянський літопис. 1999. № 5. С. 98-107.

10. Нововиявлений опис “О продуктах и произведениях” Чернігівського намісництва 1785 р. // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Збірник статей. К., 1999. Вип. 8. С. 337-343.

11. Невідома праця кінця XVIII ст. з історії Стародуба // Сіверянський літопис. 2000. № 3. С. 160-166 (у співавторстві з О. Коваленком).

12. Маловідомий опис Чернігівського намісництва кінця XVIII ст. // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Збірник статей. К., 2000. Вип. 11. С. 61-70.

13. Історія створення описів Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст. // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України: Збірник праць молодих вчених та аспірантів. К., 2001. Т. 7. С. 142-181.

14. Описи Чернігівського намісництва 70 80-х рр. XVIII ст. як джерело з історії міст регіону // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Збірник статей. Київ Донецьк, 2001. Вип. 19. С. 311-319 (у співавторстві з О. Коваленком).

15. Програми опису Чернігово-Сіверщини кінця XVIII ст. // Сіверянський літопис. 2003. № 1. С. 78-95.

16. О. Лазаревський і описи Чернігівського намісництва кінця XVIII ст. // О. Лазаревський (1834-1902). Доповіді та матеріали науково-практичної конференції “Українська археографія: проблеми і перспективи”, присвяченої 160-річчю від дня народження О.М. Лазаревського. К., 2003. Вип. 1. С. 52-56.

Анотація

Петреченко І.Є. Описи Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст.: історія створення та інформаційний потенціал.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. - Київ, 2004.

У дисертації здійснено всебічне дослідження описів Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст. Визначено причини, що викликали появу цього унікального описово-статистичного комплексу, з'ясовано методику підготовки описів Чернігівського намісництва, визначено коло їх упорядників, наведено археографічну характеристику виявлених у архівосховищах України та Росії списків описів Чернігівського намісництва. Актуалізація інформаційного потенціалу цих пам'яток, визначення ступеня їхньої репрезентативності та достовірності дозволили окреслити перспективи подальшого використання описів Чернігівського намісництва як історичного джерела.

Ключові слова: Чернігівське намісництво, описово-статистичні матеріали, топографічні описи, археографічна характеристика, інформаційний потенціал, історичне джерело, репрезентативність.

Аннотация

Петреченко И.Е. Описания Черниговского наместничества последней четверти XVIII ст.: история создания и информационный потенциал.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. - Киев, 2004.

В диссертации впервые осуществлено всестороннее изучение описаний Черниговского наместничества последней четверти XVIII в. Вследствие эвристической работы, проведенной в архивах и библиотеках Украины и России, выявлены и введены в научный оборот новые разновидности описаний Черниговского наместничества. В диссертации определены причины, вызвавшие появление этого уникального описательно-статистического комплекса, актуализирован его информационный потенциал.

Инициатива подготовки описаний наместничеств исходила из единого центра - Кабинета Екатерины ІІ. В реализации этого масштабного проекта приняли участие правительство, ученое сообщество, местная администрация. Подготовка описаний Черниговского наместничества предполагала всестороннее изучение и сбор информации непосредственно на местах по специально разработанным программам и инструкциям. Эту работу, а также систематизацию собранного материала осуществили высокообразованные чиновники Черниговского наместничества, губернский и уездные землемеры, уездные исправники, городничие.

Всестороннее изучение Черниговского наместничества началось в 1779 г. и с некоторыми перерывами продолжалось до 1796 р., когда левобережные украинские наместничества вошли в состав Малороссийской губернии. Периодичность, с которой появлялись указы о подготовке описаний, причины и обстоятельства, которые вызвали появление того или иного описания, методика их подготовки, структура и содержание документов позволили условно выделить три этапа в процессе создания описаний Черниговского наместничества. На первом этапе (1779 - 1781 гг.), связанном с проведением на Левобережной Украине административно-территориальной реформы, Комиссией, которая состояла из канцеляристов Малороссийской коллегии и представителей козацкой старшины во главе с губернатором А. Милорадовичем, были подготовлены три описания Черниговского наместничества: Описание 1779 - 1781 гг., которое содержит обстоятельную информацию о географии, природных условиях, социально-экономическом развитии, социальной структуре населения наместничества; Описание 1781 г. в форме сводной ведомости о численности и социальной структуре населения наместничества; Описание 1781 г., которое представляет собой подробный перечень населенных пунктов наместничества. Второй этап описания Черниговского наместничества (1784 - 1786 гг.) был связан с подготовкой в масштабах всей Российской империи топографических описаний, которые должны были предоставить правительству, научной общественности обстоятельную информацию о природно-географической среде, социально-экономическом потенциале страны. Этот этап, в частности, ознаменовался созданием “Черниговского наместничества топографического описания” А. Шафонского 1786 г., “Описания озерам, рекам и впадающим в ония речкам, ручьям, равно и горам, состоящим в Черниговском наместничестве” 1786 г., а также Описания “О продуктах или произведениях” 1785 г. Наконец, на последнем, третьем этапе (1787 - 1796 гг.), начало которому положила запланированная поездка Екатерины ІІ в Украину и Крым, были подготовлены “Сокращенное описание Черниговской губернии вообще и всякаго города особо” 1787 г. и “Камеральное описание... Речицкой округи” 1796 г.

Стремление российского правительства иметь точные и обстоятельные сведения о наместничествах с целью их дальнейшего практического использования, разработка в связи с этим чётких программ, которые охватывали широкий круг вопросов, успешное сочетание в процессе подготовки описаний анкетного и экспедиционного методов сбора материалов, использование опыта проведения подобного рода мероприятий в прошлом, а также широкого документального материала, привлечение к подготовке описаний образованных и компетентных чиновников, постоянный контроль со стороны местной администрации - все эти факторы обеспечили описаниям Черниговского наместничества высокий уровень репрезентативности и достоверности.

В совокупности описания Черниговского наместничества представляют собой репрезентативный источник для изучения социально-экономического развития Левобережной Украины второй половины XVIII в. Информационный потенциал описаний делает также актуальным их использование в исследованиях по исторической географии, демографии, этнографии, генеалогии, исторической метрологии, топографии, топонимике, геральдике, языковедению.

Ключевые слова: Черниговское наместничество, описательно-статистические материалы, топографические описания, археографическая характеристика, информационный потенциал, исторический источник, репрезентативность.

Annotation

Petrechenko I.E. Descriptions of Chernihiv governor-ruled region of the last quarter of the XVIIth century: the History of creation and informational potential. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in history by speciality 07.00.06 - Historiography, Source Studies and Special Historical Disciplines. - M.S.Hrushevs'ky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2004.

The thesis provides a detailed study of Chernihiv governor-ruled region's descriptions of the last quarter of the XVIIth century. The research reveals the reasons of the unique descriptive statistic complex's emergence, techniques of its preparation and personalities of its compilers; the work also contains archaeographical characteristics of the descriptions' copies found in archives both in Ukraine and Russia. Realising the said documents' informational potential and clarifying their representativeness degree allows defining the descriptions' further use as a historic source.

Key words: Chernihiv governor-ruled region, descriptive statistic material, topographic description, archaeographical characteristics, informational potential, historic source, representativeness.

Размещено на Allbest.ru