Розвиток земської медицини в Україні (1865-1914 рр.)

5. Важливим чинником діяльності земств у сфері охорони здоров'я було фінансування. Значну фінансову підтримку в цьому питанні надавали сільські громади. Оскільки утримання фельдшерів та фельдшерських пунктів покладалося власне саме на них, вони ставали на захист прав медичних працівників, брали на себе зобов'язання щодо сплати праці і житла медичного працівника. Заходи земств як органів місцевого самоврядування у цьому напрямку могли б бути враховані і сьогодні при виробленні підходів щодо вирішення матеріальних та соціальних проблем медпрацівників і підвищення їхнього добробуту (наприклад, стосовно створення системи пільг для медпрацівників у сільській місцевості).

6. Земства активно намагалися вирішити проблему матеріального забезпечення і соціального захисту лікарів і фельдшерів. Згодом була запроваджена система соціального страхування, з'явилися емеритальні каси, з коштів яких виплачувалися пенсії, надавалися допомоги на лікування, стипендії дітям, сплачувалося помешкання. Окрім того діяла система підвищення жалування в залежності від вислуги років. Ці заходи сприяли вирішенню кадрової проблеми в земських установах охорони здоров'я, а також якісно поліпшили склад медичних працівників.

7. На підставі нових джерел виявлено коло питань, з приводу яких виникали конфліктні ситуації між лікарями та земськими діячами.

8. У багатогранній діяльності земств у галузі медицини слід відмітити і певні недоліки. По-перше, від самого початку земства були поставлені у залежність від представників царської влади у губерніях, що доволі часто гальмували рішення земств у напрямі розвитку самоврядування. По-друге, відчувалася відсутність взаємної підтримки між земствами, які самотужки вирішували організаційні питання щодо становлення земської медицини. По-третє, земства, як місцеві органи самоврядування загалом функціонували без державної підтримки, переважно завдяки ініціативі та особистим внескам земських діячів та медиків.

9. У цілому земства вказаних шести губерній розвивали медичну сферу в однакових напрямках, що цілком закономірно зумовило однотипність періодів становлення зазначеної галузі в губерніях. Певні відмінності між губерніями спостерігалися лише в кількісних показниках, що було пов'язане з більшими чи меншими територіальними межами та фінансовим потенціалом кожного земства. Земства, як інститут місцевого самоврядування, нерідко виправляли хиби загальнодержавних установ в галузі медицини, забезпечуючи ті її сфери, що виявлялися поза увагою центральної влади.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОПРИЛЮДНЕНІ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Писаренко Н.Н. Специализированная медицинская помощь в Донбассе (к. ХІХ - н. ХХ вв.) // Нові сторінки історії Донбасу: Ст. Кн.7 / Головний редактор З.Г. Лихолобова. - Донецьк, 1999. - С.232-237.

2. Писаренко Н.Н. Земское здравоохранение в Бахмутском уезде Екатеринославской губернии в конце ХІХ - начале ХХ вв. // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. №2. - Донецьк, 2000. - С.189-197.

3. Писаренко Н.М. Профілактичні і протиепідемічні заходи земств Катеринославської губернії наприкінці ХІХ - початку ХХ століть // Нові сторінки історії Донбасу: Ст. Кн.8 / Головний редактор З.Г. Лихолобова. - Донецьк, 2000. - С.78-86.

4. Писаренко Н.Н. Развитие земского здравоохранения в Донбассе в конце ХІХ - начале ХХ вв. // Історичні і політологічні дослідження: №1-2/ Голов. ред. П.В.Добров. - Донецьк, 1999. - С. 61-64.

5. Писаренко Н.Н. Подготовка медицинских кадров земствами Левобережной Украины в конце ХІХ - начале ХХ веков (на примере Екатеринославской, Харьковской и Полтавской губерний). // Історичні і політологічні дослідження: №1(5) / Голов. ред. П.В.Добров. - Донецьк, 2001. - С.72-82.

6. Рубан Н.Н. Социальное страхование и материальное стимулирование земствами Левобережной Украины работников медицинской отрасли в 1864 - 1914 рр. // Історичні і політологічні дослідження: № 3/4 (15/16) / Голов. ред. П.В.Добров. - Донецьк, 2003. - С.64-69.

7. Писаренко Н. Діяльність земств Лівобережної України з охорони здоров'я наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. (історична спадщина земських органів місцевого самоврядування) // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип. 2. - В 4 ч. Ч.ІІ. - С.412 - 416.

8. Писаренко Н.М. Діяльність земських місцевих органів самоврядування по розвитку охорони здоров'я наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. (на матеріалах Катеринославської, Харківської та Полтавської губерній) // Матеріали доповідей вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу по результатах науково-дослідної роботи. Історичні науки, політологія, міжнародні відносини і філософія (ред. кол.: П.В. Добров, В.М. Нікольський, А.П. Розкішний, М.Є. Безпалов, В.О. Пірко, Г.П. Єрхов, Р.Д. Лях, О.В. Крапівін). - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С.136-138.

9. Рубан Н. До питання про медичне обслуговування робітників вугільної промисловості Катеринославської губернії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. // Міжнародна наукова конференція, присвячена 280-річчю відкриття М.Вепрейським і С.Чирковим кам'яного вугілля у Донецькому басейні. - Луганськ, ЛГПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2002. - С. 97- 111.

10. Рубан Н.Н. Мемуары земских врачей как историко-медицинский источник // Медицина в художніх образах: Статті. Вип. 2 /Уклад. і голов. ред. Заблоцька К.В. - Донецьк: Національна Спілка письменників України, журнал “Донбас”, 2003. - С.272-280.

11. Рубан Н.М. Роздуми Г.Попова, практика та науковця, над проблемами земської медицини (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) //Медицина в художніх образах: Матеріали І Всеукраїнської наук. конференції студентів і молодих вчених. - Донецьк, ДонДМУ, 2003. - С.33.

АНОТАЦІЯ

Рубан Н.М. Розвиток земської медицини в Україні (1865-1914 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. - історія України. - Донецький національний університет, Донецьк, 2004.

У дисертації розглянуто питання діяльності земств з розвитку охорони здоров'я в Україні. Досліджені основні напрямки та досягнення земств у галузі медицини. У роботі зроблено висновок, що земства істотно вплинули на покращення становища у сфері охорони здоров'я в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ століть. Земства були найбільш ефективною системою місцевого самоврядування. Аналізуються як позитивні моменти їх діяльності, так і негативні чинники, які зменшували можливості та ефективність земських установ.

Ключові слова: земство, губернія, земська медицина, місцеве самоврядування, земський діяч, земський лікар, земський фельдшер, земські збори, земські медичні установи.

АННОТАЦИЯ

Рубан Н.Н. Развитие земской медицины в Украине (1865-1914 рр.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - история Украины. Донецкий национальный университет, Донецк, 2004.

Данная диссертация является специальным историческим исследованием, в котором комплексно рассмотрены процессы становления, развития и усовершенствования земской медицины на примере шести губерний Украины. Освещены главные проблемы создания земских учреждений с учетом специфики такой деятельности в украинских губерниях. Исследована реализация ими функций органов местного самоуправления, что позволило обстоятельно проанализировать деятельность земств относительно местных потребностей и в зависимости от возможностей каждой губернии и уезда. Рассмотрена динамика структурного расширения земских медицинских учреждений. На основе новых документов освещен такой недостаточно изученный аспект, как взаимоотношения между врачами и земскими деятелями, очерчен круг вопросов, по поводу которых возникали конфликтные ситуации. Сделаны выводы о практических достижениях земств в указанных губерниях в сфере организации медицины, а также определены недостатки. Осуществлена попытка воссоздания целостной картины деятельности земств Украины в области предоставления медицинской помощи и развития охраны здоровья. В научный оборот введены редкие земские издания и архивные материалы, долгое время находящиеся вне поля зрения исследователей.

Анализ работ предшествующих исследователей позволяет утверждать, что специальной работы, дающей общее представление о деятельности земских медицинских учреждений в сфере охраны народного здоровья в Украине со времени их введения и до начала Первой мировой войны, не было создано, что и обусловило выбор темы исследования. Проведенное исследование определило основные направления развития земской медицины. Следует отметить, что деятельность по развитию медицины не принадлежала к первостепенным заданиям практической работы земств, но со временем земские деятели осознали необходимость существенных преобразований в медицинской сфере. Становление медицинской отрасли в украинских губерниях происходило в тесной связи со спецификой экономического развития региона. Появление санитарного направления в медицине на территории Украины было обусловлено некоторыми специфическими чертами, а именно: постоянным передвижением сезонных рабочих, связанных с горнодобывающими разработками в Екатеринославской губернии, и спецификой сезонных сельскохозяйственных работ в южных губерниях. Земства как органы местного самоуправления уделяли внимание и кадровой политике в медицинской отрасли, поскольку преимущества стационарной системы медицинского обслуживания требовали увеличения количества персонала. Именно с их помощью открывались и действовали различные учебные заведения по предоставлению специализированного медицинского образования. Важным фактором, который оказал непосредственное влияние на дальнейшую деятельность земств в сфере развития медицины, было финансирование. Значительную финансовую помощь предоставляли сельские общества. Поскольку содержание фельдшеров и фельдшерских пунктов возлагалось именно на них, они становились на защиту прав медицинских работников, принимали на себя обязательства относительно оплаты его труда и жилья. Мероприятия земств как органов местного самоуправления в этом направлении могли бы быть учтены и сегодня при выработке подходов относительно решения материальных и социальных проблем медработников и улучшения их благосостояния (например, относительно разработки системы льгот для медработников в сельской местности). Земства активно старались решить проблему материального обеспечения и социальной защиты врачей и фельдшеров. Со временем была введена система социального страхования, появились эмеритальные кассы, со средств которых выплачивались пенсии, предоставлялась помощь на лечение, стипендии детям, оплачивалось жилье. Кроме того, действовала система повышения жалования в зависимости от выслуги лет. Эти меры способствовали решению кадрового вопроса в земских медицинских учреждениях, а также сказывались на качестве оказываемой помощи. На основе новых источников выявлен круг вопросов, по поводу которых возникали конфликтные ситуации между врачами и земскими деятелями. В многогранной деятельности земств в области медицины следует отметить и некоторые недостатки. Во-первых, с самого сначала земства были поставлены в зависимость от представителей царской власти в губерниях, что отчасти тормозило решения земств в направлении развития самоуправления. Во-вторых, чувствовалось отсутствие взаимопомощи между земствами, которые самостоятельно решали организационные вопросы относительно становления земской медицины. В-третьих, земства как органы местного самоуправления вообще функционировали без государственной поддержки, в основном благодаря инициативе и личному вкладу земских деятелей и медиков. В целом земства указанных губерний развивали медицинскую сферу в одинаковых направлениях, что целиком закономерно обусловило однотипность периодов становления медицины в губерниях. Некоторые отличия между губерниями наблюдались лишь в количественных показателях, что было связано с территориальными границами и финансовым потенциалом каждого земства. Земства, как институт местного самоуправления, нередко исправляли ошибки общегосударственных учреждений в сере медицины, обеспечивая те ее сферы, которыми не занималась центральная власть.

В работе сделан вывод, что именно земства в наибольшей степени повлияли на улучшение состояния здравоохранения в Украине в конце ХІХ - начале ХХ столетий.

Ключевые слова: земство, губерния, земская медицина, местное самоуправление, земский деятель, земский врач, земский фельдшер, земское собрание, земские медицинские учреждения.

SUMMARY

Ruban N.N. The development of the provincial medicine in Ukraine (1865-1914). - Manuscript.

Ph. D. Dissertation on the competition of academic degree of historical science candidate on specialty 07.00.01. - the History of Ukraine. Donetsk National University. Donetsk, 2004.

The problem of county-states work on public health development in Ukraine is observed in the dissertation. The main directions and provincial achievement in the sphere of medicine are examined. The following conclusion concerning the fact that, in particular, county-states influenced the improvement of public health service in Ukraine in the end of XIX - the beginning of XX centuries. Positive factors of the county-states activity as well as negative ones, which decreased an opportunity and effectiveness of Zemstvo institutions are analyzed in the given thesis.

Key-word: Zemstvo (county-states), province, medicine, self-government, county-states figure, county-states medical staff, county-states meeting, medical assistant station, doctor's station.

Размещено на Allbest.ru