Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни 1939-1945 рр.

Витоки й шляхи формування сталінської моделі організації суспільства, місця й ролі в ній громадських об'єднань і рухів. Дослідження морально-психологічного стану населення України залежно від зміни політичних режимів і перебігу подій на фронтах.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2014
Размер файла 148,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6. Головко М.Л. Громадські організації УРСР напередодні Другої світової війни // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2000. № 1. С. 116-124.

7. Головко М.Л., Пастухов В.П. Право на працю: соціально-правові проблеми зайнятості населення України // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2000. № 2. С. 32-34.

8. Головко М.Л. Анатомія політичної влади УРСР напередодні Другої світової війни // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2000. Спецвипуск. С. 1-3.

9. Головко М.Л. Ретроспекція національно-визвольного руху в Західній Україні початку Другої світової війни // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2000. № 5. С. 111-123.

10. Головко Н.Л., Реєнт А.П., Мовчан О.Н. История профсоюзов России: этапы, события, люди // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2000. № 3. С.141-146. (Особисто автору належить 30% С. 141-142).

11. Головко М.Л. Діяльність українських громадських організацій за умов німецької окупації першого періоду другої світової війни: досвід та уроки // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2000. № 2 (частина ІІ). С. 16-20.

12. Головко М.Л. Проблема “переміщених осіб” та українські громадські об'єднання зарубіжжя після Кримської конференції // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей/ НАН України. Ін-т історії України. К., 2002. Вип.6 С. 303-306.

13. Головко М.Л. Соціально-економічні процеси на окупованих землях у період 1941-1943 рр.: плани фашистів та дії українських громадян // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. 2004. Вип. 15. С. 169-173.

14. Головко М.Л. Трансформація стратегії й тактики боротьби українських націоналістів під впливом обставин Другої світової війни (1943-1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. К., 2003. Вип.7. Ч.2. С. 52-58.

15. Головко М.Л. Профспілки в процесі реставрації радянської влади та суспільного життя на західноукраїнських землях (1944-1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. К., 2004. Вип.8. Ч.2. С. 138-145.

16. Головко М.Л. Громадські організації та рухи України періоду Великої Вітчизняної війни в історіографії останнього десятиліття // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. статей. Київ Хмельницький Кам'янець-Подільський: “Абетка - Нова”. 2004. Вип.26 С. 141-155.

17. Головко М.Л. Зарубіжна історіографія та публіцистика про діяльність радянських партизанів і націоналістичний рух на теренах України Другої світової війни // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2004. №4. С. 156-165.

18. Головко М.Л. Трансформація ідеології радянської влади та націоналістичного руху України під впливом подій Другої світової війни: погляди зарубіжних історіографів // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. 2004. №5. С. 54-59.

19. Головко М.Л. Діяльність громадських інституцій України в роки Другої світової війни: погляди вітчизняної історіографії повоєнних десятиліть // Схід. Аналітично-інформаційний журнал. 2004. №7. С. 44-51.

20. Головко Н.Л. К проблеме методологии и эволюции профсоюзного движения Украины: взгляд историка // Труд. Профсоюзы. Общество: Научно-практический журнал Международного института трудовых и социальных отношений Федерации профсоюзов Беларуси. 2004. №1. С. 20-25.

Статті в інших наукових виданнях:

1. Головко М.Л. Братня допомога педагогічної інтелігенції України у відбудові вищої та середньої школи західних областей під час Великої Вітчизняної війни // Розвиток педагогічної освіти і науки в західних областях України // Тези доповідей науково-практичної конференції. Ч.1. Тернопіль, 1990. С. 68-69.

2. Головко М.Л. Вища і середня педагогічна освіти України в роки Великої Вітчизняної війни //П'ята всеукраїнська конференція “Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України” (жовтень 1991 р.) // Тези. Київ, Кам'янець-Подільський, 1991. С.401-404.

3. Головко М.Л. З історії трудового подвигу українського народу в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) // Наукові записи. Матеріали звітно-наукової конференції викладачів Київського державного інституту ім.. М.П.Драгоманова за 1991 р. К.: КДПІ. 1992. С. 239-240.

4. Головко М.Л. Проблеми профспілкового руху: історія та уроки // 90 років виникнення масового профспілкового руху в Україні: Матеріали наукової конференції “ Профспілковий рух в Україні: актуальні проблеми теорії, історії і сучасності”. К.: Логос, 1996. С. 5-20.

5. Головко М.Л., Пастухов В.П. Право на працю: соціально-правові проблеми зайнятості населення в Україні // Міжнародна наукова конференція “Конституція і міжнародне право”. 27-28 листопада 1997 р. К., 1997. 96 с. (Особисто автору належить 50% С. 29-31).

6. Головко М.Л., Біленчук П.Ф., Морзе Н.В. Правовий статус особи: теорія і практика // Правовий статус особи: стан, проблеми, перспективи. Збірник наукових статей. К.: АПСВ, 1998. С. 3-5. (Особисто автору належить 30% С.4).

7. Головко М.Л. Професійні спілки України: історіографія, періодизація, проблеми еволюції // 350-річчя Української держави Богдана Хмельницького: Матеріали міжнародної наукової конференції. 15-16 грудня 1998 р. К.: Знання, 1998. С. 24-33.

8. Головко М.Л. Українська державність: еволюція та перспективи // Сучасна Україна: історичні, правові, економічні та духовно-культурні аспекти становлення і розвитку: Навч.-метод. посібник. К., 2004. С.5-8.

9. Головко М.Л. До 60-річчя визволення Києва від гітлерівських загарбників // Історичний журнал. 2004. №1-2. С. 119-127.

10. Головко М.Л. Організація українських націоналістів (мельниківців) у боротьбі за українську державність на Київських теренах // Міжнародна науково-практична конференція “60-річчя визволення України від фашистських загарбників: внесок українського народу в перемогу над фашизмом у роки Другої світової війни” (27 жовтня 2004 р.). К., 2004. С. 51-55.

Анотація

Головко М.Л. Суспільно-політичні організації та рухи України в період Другої світової війни. 1939-1945 рр. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2005.

Комплексно досліджено рівень, зміст і форми суспільної самоорганізації української спільноти в період Другої світової війни. Розкрито процес возз'єднання західноукраїнських земель у складі УРСР, особливості першої (1939-1941 рр.) і другої (від 1944 р.) радянізації краю, інкорпорацію цього регіону в загальносоюзний суспільний організм, а також трансформації, що відбувалися в українському національно-визвольному русі під впливом воєнних подій. Простежується еволюція програмних засад, стратегічних і тактичних засобів боротьби ОУН і УПА. Проаналізовано ефективність, реальні наслідки комуністичного Руху Опору, що репрезентував соціалістичний лад, реконструйовано основні стихійні вияви й організовані "згори" радянські патріотичні акції. Схарактеризовано основні напрями діяльності громадських об'єднань і рухів в умовах німецько-румунської окупації, вказано причини й обставини їх ліквідації сталінським режимом, засоби уніфікації суспільного життя, недопущення будь-яких форм опозиційності. Висвітлено специфіку суспільно-політичного життя західноукраїнського регіону в контексті боротьби Кремля проти самостійницького руху. Сформульовано низку теоретичних положень, узагальнень і висновків, які окреслюють сутність процесів у сфері стосунків між окремими громадськими інституціями і владними структурами, подають аналітичний зріз морально-психологічного стану і настроїв різних верств населення.

Ключові слова: суспільна самодіяльність і самоорганізація, морально-психологічний стан, громадські організації, суспільство, держава, Рух Опору, самостійницький, національно-визвольний рух, патріотичні акції, національна свідомість.

Аннотация

Головко Н.Л. Общественно-политические организации и движения Украины в период Второй мировой войны. 1939-1945 гг. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2005.

Диссертационное исследование посвящено комплексному исследованию уровня, содержания и форм общественной самоорганизации населения Украины в период Второй мировой войны. Характеризуя источники и литературу по теме работы, диссертант определил и проанализировал разработанные направления, сформулировал ее методологическую парадигму, обосновал выбор методик изучения явлений и процессов исследованного исторического периода.

Сентябрь 1939 г. кардинально изменил геополитическую ситуацию и непосредственно повлиял на дальнейшую судьбу Украины. Воссоединение западной ветки народа с великой Украиной символизировало соборность этнических земель и освобождение ее от польского угнетения. Позитивное отношение к новой власти подкреплялось ее популярными социальными мероприятиями. Однако вскоре советизация региона, ликвидация существовавших общественных объединений и партий, репрессии, коллективизация и национализация изменили эти настроения, чем воспользовались национально-демократические силы. Рассчитывая на поддержку населения и союз с Германией, они готовились к захвату власти после начала войны с СССР. Гитлер и его приближенные не только не собирались поощрять державные устремления ОУН, но 30 июня 1941 г. приступили к изоляции и физическому уничтожению ее активистов. Имея одну и ту же цель - воссоздание суверенного государства, мельниковцы, бандеровцы, представители других течений стремились к ней разными путями. Жесткая позиция нацистов вызвала переход к вооруженным формам борьбы, созданию УПА и других вооруженных формирований.

Агрессия Германии против Советского Союза вызвала противоречивые настроения в Украине. Горечь и разочарование неспособностью руководства страны остановить врага переплетались с рвением защищать родину. Ярким свидетельством патриотического порыва явились добровольное желание миллионов граждан встать в ряды действующей армии, народного ополчения; сбор средств в "фонд обороны", шефская помощь общественности военным госпиталям. Негосударственные организации стали инициаторами различных форм патриотического движения - от сбора металлолома до внедрения рацпредложений и интенсификации труда. Благодаря их энергичности в короткие сроки удалось эвакуировать значительные материальные ценности, оборудование индустрии, имущество колхозов и совхозов, 3,5 млн. специалистов, рабочих, представителей интеллигенции республики на восток.

Жестокий оккупационный режим поставил народ Украины на грань выживания. Геноцид определил резко негативное отношение большинства населения к нацистам. Гитлеровские спецслужбы и каратели одинаково беспощадно уничтожали и участников национально-освободительного движения, и советских партизан, и подпольщиков. Антифашистское Движение Сопротивления не только наносило урон врагу, но и поддерживало веру населения в неминуемую победу над гитлеризмом. Несмотря на объективные трудности и неудачи, "народные мстители" выполняли свой долг, помогали регулярной армии в борьбе с врагом.

Националистические вооруженные формирования только эпизодически вступали в стычки с немецко-румынскими гарнизонами, готовясь к борьбе за власть по мере того, как Красная армия вытесняла вермахт с территории Украины. Однако несоизмеримость военно-промышленного потенциала и социальной базы не позволила УПА и ОУН стать равноправными игроками на театре военных действий.

Если сталинский режим стремился к полной унификации общественно-политической жизни, то нацистская администрация добивалась прежде всего устранения политического компонента в деятельности различных самодеятельных институций. Поэтому в период оккупации на территории Украины возобновили деятельность и возникли культурно-просветительные, кооперативные, религиозные, благотворительные ассоциации, хотя полноценным их функционирование назвать нельзя.

С освобождением Украины от гитлеровских захватчиков деятельность общественных организаций направляется в русло восстановительных работ. Продолжалось патриотическое движение в помощь действующей армии. Вторая советизация западноукраинского региона сопровождалась массовыми репрессиями против участников националистического подполья, Греко-католической церкви и всех, кто сотрудничал с немцами.

В работе сформулированы теоретические положения, обобщения и выводы, раскрывающие сущность отношений между отдельными гражданами, общественными институциями и структурами власти.

Ключевые слова: общественная самодеятельность и самоорганизация, нравственно-психологическое состояние, общественные организации, общество, государство, Движение Сопротивления, национально-освободительное движение, патриотическая акция, национальное сознание.

Annotation

Holovko M.L. Public and political organizations and movements of Ukraine during World War II. 1939-1945. Manuscript.

Thesis for a doctor degree in the field of history by speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Donetsk National University. - Donetsk, 2005.

There has been carried out a complex research of the level, content and forms of self-organization of Ukrainian society during World War II. The dissertation paper reveals a reunion process of West Ukrainian lands forming part of Ukrainian SSR, specific features of the first (1939-1941) and second (from 1944) waves of spreading soviet ideology in the area, the region's integration to All-Union community, as well as transformations in the Ukrainian national movement for liberalization taking place under the influence of war events. It also observes the development of OUN's and UPA's manifesto basis, their strategic and tactical means of struggle.

Efficiency and real after-effects of communist Resistance Movement representing socialist system are analysed, and basic spontaneous manifestations together with soviet patriotic actions organized “from above” are restructured. The work also outlines basic tendencies of public associations' and movements' activity under German and Romanian occupation, and grounds reasons and circumstances for their elimination by Stalin's regime, means of social life unification and debarment of opposition thinking of any kind. There is shed light on a specific character of social and political life of West Ukrainian area under the Kremlin's struggle against independence movement. There have been formulated several theoretical theses, generalizations and conclusions which define the essence of the processes those taking place in the field of relations between individual public institutions and power structures, as well as analysed moral and psychological state and spirit of various layers of population.

Key words: social initiative and self-organization, moral and psychological state, public organizations, society, state, Resistance Movement, independent, national movement for liberalization, patriotic action, national consciousness.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.