Отже, у дослідженні з'ясовується, що в останній чверті ХІХ ст. - 1917 р. українознавство пройшло складний і суперечливий процес свого становлення та розвитку, остаточного оформлення та інституціоналізації, яскравим виявом чого було активне розгортання українознавчих досліджень у системі університетських центрів та провідних наукових організацій Наддніпрянської України. Українознавчі пошукування того періоду заклали міцне підгрунтя для активного розвитку українознавства у наступні, насамперед 20-ті рр. ХХ ст., тим самим збагативши не лише українську, а й світову культурно-наукову традицію.

Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження

Статті у фахових виданнях:

1. Нагірняк О.Р. Українознавчі дослідження у Київському університеті на початку ХХ століття // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць -- К., 2002 -- Вип.10 -- С.106--118.

2. Нагірняк О.Р. Українознавчі дослідження у Новоросійському університеті наприкінці ХIХ -- початку ХХ ст. // Пам'ять століть -- 2004 -- № 6.-- С.62-85.

3. Нагірняк О.Р. Харківське історико-філологічне товариство -- головний українознавчий осередок Лівобережної та Слобідської Наддніпрянщини кінця ХIХ -- початку ХХ ст. // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць.-- К., 2004 -- Вип. 14.-- С. 92-126.

Інші публікації:

4. Нагірняк О.Р. Роль Михайла Грушевського у створенні Українського Наукового Товариства // Михайло Грушевський - науковець і політик у контексті сучасності: Зб. наук. праць - К., 2002 - С.104-111.

5. Нагірняк О.Р. Внесок Миколи Дашкевича у розвиток українознавства в Київському університеті (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Дніпропетровськ, 21-30 червня 2004 року. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 7. Історія України. - С. 52-53.

6. Нагірняк О.Р. Розвиток українознавчого природознавства у діяльності Товариства дослідників Волині на початку ХХ ст. // Історія освіти, науки і техніки в Україні / Матеріали ІІ конференції молодих вчених та спеціалістів. 27-28 травня 2004 р. Київ. - К., 2004. - С. 136-139.

Анотація

Нагірняк О.Р. Становлення та розвиток українознавчих досліджень у системі університетських центрів і провідних наукових організацій Наддніпрянської України (остання чверть ХІХ ст. - 1917 р.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.12. - українознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2005.

У дисертації досліджено процес становлення та розвитку українознавчих досліджень у системі університетських центрів і провідних наукових організацій Наддніпрянської України в останній чверті ХІХ ст. - 1917 р. Висвітлено теоретико-методологічну основу дисертації. Проведено порівняльний аналіз досліджуваних проблем у працях окремих вчених-українознавців та наукових напрямів у їх розвиткові. Показано стан українознавчих досліджень у структурі вищих навчальних закладів Наддніпрянщини, якими на той час були Університет св. Володимира у Києві, Харківський і Новоросійський (Одеський) університети. Доведено, що саме в цих науково-освітніх центрах формувалися наукові школи та розвивалися різні напрямки українознавчих досліджень. Проаналізовано наукову діяльність вчених-українознавців у системі Українського Наукового Товариства і Харківського історико-філологічного товариства та їх значення для розвитку національної науки і культури. Встановлено, що провідна тенденція розвитку науки в той час пов'язана із процесом перетворення її на національну з власним концептуальним баченням, науковими кадрами та інституціями. Виявлено дискусійні, маловивчені питання з проблем українознавства того періоду та визначено перспективні напрями подальших досліджень.

Ключові слова: українознавство, українознавчі дослідження, україністика, Наддніпрянська Україна, університетські центри, Українське Наукове Товариство, Харківське історико-філологічне товариство, українознавчі наукові осередки.

Нагирняк О.Р. Становление и развитие украиноведческих исследований в системе университетских центров и ведущих научных организаций Надднепрянской Украины (последняя четверть ХІХ в. - 1917 г.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 09.00.12 - украиноведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2005.

В диссертации исследовано процесс становления и развития украиноведческих исследований в системе университетских центров и ведущих научных организаций Надднепрянской Украины в последней четверти ХІХ в. - 1917 г. Освещено теоретико-методологическую основу диссертации. Становление украиноведения как научного направления и учебной дисциплины осуществлялось во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. Установлено, что украиноведение развивалось на двух уровнях: концептуальном и конкретно-исследовательском (научные исследования украиноведческого характера в отдельных отраслях знания). Охарактеризовано дискуссионные понятия в современной науке: “украиноведение”, “украинистика”, “украиноведческие исследования”.

Проанализировано состояние украиноведческих исследований в структуре высших учебных заведений, которыми на тот момент были Университет св. Владимира в Киеве, Харьковский и Новороссийский (Одесский) университеты. Подтверждено, что эти университетские центры были главными очагами украиноведческих исследований в своих регионах: Киевский университет - на Правобережной, Харьковский - на Слобожанской и Левобережной Украине, Новороссийский - в Южной Украине.

В работе раскрыто научную деятельность ученых-украиноведов в системе Украинского Научного Общества и Харьковского историко-филологического общества и их значение для развития национальной науки и культуры. Отмечается, что деятельность вышеуказанных организаций имела всеукраинский характер, поскольку действительными членами этих институций были ученые из всех регионов Украины, что подтверждало мысль о соборности украинской науки. Установлено, что ведущей тенденцией развития науки в то время связано с процессом преобразования ее в национальную с собственным концептуальным виденьем, научными кадрами и институциями.

Членами УНО и ХИФО были выдающиеся украиноведы того времени - М. Грушевский, Н. Василенко, О. Левицкий, В. Перетц, А. Крымский, М. Довнар-Запольский, И. Каманин, Д. Багалий, Н. Сумцов, Д. Миллер, Е. Редин, И.Огиенко, Н. Биляшивский и многие другие, которые осуществляли активные украиноведческие поиски в сфере истории, филологии, этнографии, статистики, искусствоведения, экономики и других отраслей украиноведения, а их труды были проникнуты глубокой научной аргументацией и отвечали уровню тогдашней европейской науки. Указано, что в последней четверти ХІХ в. - 1917 г. украиноведение прошло сложный и противоречивый процесс своего становления и развития, окончательного оформления и институционализации, ярким выражением чего было активное развертывание украиноведческих исследований в системе университетских центров и ведущих научных организаций Надднепрянской Украины.

Ключевые слова: украиноведение, украиноведческие исследования, украинистика, Надднепрянская Украина, университетские центры, Украинское Научное Общество, Харьковское историко-филологическое общество, украиноведческие научные очаги.

Nagirnyak O.R. Establishment and Development of Ukrainian Studies Research in the System of University Centers and Leading Scientific Organizations of Naddnipryanska Ukraine (the last quarter of the XІХ century - 1917). - Manuscript.

The thesis for admission to the degree of candidate of history to the magior 09.00.12 - Ukrainian Studies. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2005.

The thesis investigates the process of establishment and development of Ukrainian studies research in the system of University centers and leading scientific organizations of Naddnipryanska Ukraine in the last quarter of the XІХ century up to 1917. The research work has also explored the theoretical- methodological basis of the thesis, The comparative analysis of the issues under research in the works of Ukrainian studies specialists and scientists of different historiographical periods and scientific directions has been made. The thesis studies the state of Ukrainian studies research in the structure of higher educational establishments of Naddnipryanshchyna, which at those times were represented by the St. Volodymyr University in Kyiv, the Kharkiv and Novorosiysk (Odesa) Universities.

The research has analyzed scientific activity of Ukrainian studies scientists in the system of Ukrainian Scientific Society and Kharkiv Historical - Phylological Society and their importance for the development of national science and culture. The thesis has discovered debatable, little studied issues in Ukrainian Studies of that period of time and defined perspective directions of further research.

The received results can be taken as a basis of further research of the topic, they may also help to better reproduce and percept indisputable achievements and gaps in scientific understanding of phenomenon the Ukrainian studies.

The key words: Ukrainian studies, Ukrainian Studies Research, Naddnipryanska Ukraine, University centers, Ukrainian Scientific Society, Kharkiv Historical - Phylological Society, Ukrainian Studies scientific organizations.

Размещено на Allbest.ru