Причорноморські ногайці XVIII - початку ХІХ ст. продемонстрували надзвичайну адаптивну здатність. Процес трансформації в соціальній структурі обмежився нівелюванням ногайординських титулів та політичної традиції, їхнє місце у другій половині XVII-XVIII ст. зайняли державні інституції Калмицького та Кримського ханств. Збільшення питомої ваги землеробства в Єдисанській, Єдичкульській та Джембуйлуцькій ордах протягом XVIII ст. не спричинило переходу до осілості. З переселенням на Кубань в 1770-1771, а в 1790 р. - до р. Молочної, ногайці відновили цілісний традиційний комплекс кочової економіки, зменшивши питому вагу землеробства.

На прикладі з Буджацькою та Кубанською ордами з'ясовано зміст процесу поступового переходу від кочування до осілості, що відбувався в умовах кризи улусно-аульної системи та осідання гетерогенних ногайських відгалужень на межі степового простору з іншими ландшафтно-кліматичними зонами. Вже на початку XVIII ст. буджаківці та кубанці значною мірою відрізнялися за побутом та господарським ладом від єдисанців, єдичкульців та джембуйлуківців. Останні зберегли непорушною улусно-аульну систему та традиційну родову організацію, дотримуючись повного циклу кочування і решти атрибутів кочівницького господарсько-культурного типу.

Причорноморські ногайці внесли помітний внесок в освоєння південноукраїнського регіону. Напрацьовані ногайцями господарські навички і способи адаптації до суворих умов причорноморського степу широко переймалися українськими селянами у процесі землеробської колонізації наприкінці XVIII - першої половини ХІХ ст. Між носіями різних господарсько-культурних типів існували усталені форми передачі культурної інформації, що помітно збагачувало арсенал адаптативних засобів. Особливо цінними набутками матеріальної культури ногайців для українських переселенців, у першу чергу для запорозького козацтва, стали окремі елементи побуту, навички організації скотарської галузі, зокрема в системі використання пасовищ (для запобігання витравлювання травостою), будівництва господарських споруд, налагодження землеробського господарства в умовах причорноморського степу. Тим самим, ногайці вплинули на формування регіонального комплексу культури українців південного регіону.

Напередодні російського завоювання Північного Причорномор'я та інтеграції регіону в єдиний етнокультурний простір України ногайці мали своєрідний культурний, соціальний та економічний устрій. Його самобутні та розвинуті форми несумісні з поширеною думкою про те, що Північне Причорномор'я становило “Дике Поле”, не маючи осібної культурної традиції та місцевих соціально-політичних утворень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Статті у наукових фахових виданнях

Грибовський В.В. Ногайські орди в системі державного управління Кримського ханства // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Вип.VII. - Запоріжжя: РА Тандем-У, 1999. - С. 44-48.

Грибовський В.В. Стан степового порубіжжя та особливості військової діяльності причорноморських татар кінця XV - I половини XVII ст. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. - Т.5. - К., 1999. - С.33-44.

Грибовський В.В. Типологія татарських набігів у XVIII ст. // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII - XIX ст. - Вип. 5. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2000. - С. 206-211.

Грибовський В.В. Ногайське козацьке військо: передумови і процес формування // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII - XIX ст. - Вип.6. - Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2002. - С. 151-171.

Грибовський В. Процес міграції ногайців до території Кримського ханства у І половині XVIII ст. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів /Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. - Т. 6. - К., 2001. - С. 58-70.

Грибовський В.В. Порубіжна смуга Речі Посполитої та Кримського ханства у 1699-1769 рр. // Південний архів. Збірник наукових праць (історичні науки). - Вип. V. - Херсон: Айлант, 2001. - С. 8-15.

Грибовський В.В. Питома вага землеробства у господарстві причорноморських ногайців XVI - на початку ХІХ ст. // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. - Вип. VІІІ. - Херсон: Видавництво ХДПУ, 2001. - С. 75-86.

Грибовський В.В. Стан розробки історії причорноморських ногайців у зарубіжній історіографії // Південний архів. Збірник наукових праць (історичні науки). - Вип. ІХ. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2002. - С. 7-13.

Грибовський В.В. Всеукраїнська наукова конференція “Чортомлицька (Стара) Запорозька Січ в історико-культурній спадщині Нікопольського району” // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Вип. 3(29). - Дніпропетровськ, 2003. - С. 141-143.

Монографії

Грибовський В.В. Нікопольський край і кочове населення Нижнього Подніпров'я у ХІІІ - на початку XVI cт. // Нариси з історії Нікопольського району (від найдавніших часів до початку ХХ століття). Колективна монографія /Нікопольська районна державна адміністрація, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ, Запорізьке наукове товариство ім.Я.П.Новицького. - Київ-Нікополь-Запоріжжя: Тандем-У, 2002. - С. 27-48.

Грибовський В.В. Кошовий отаман Петро Калнишевський. - Дніпропетровськ: Пороги, 2004. - 130 с.

Статті, тези доповідей

Грибовський В.В., Бойко А.В. Історіографічний традиціоналізм запорізько-татарських стосунків за часів Нової Січі // Регіональне і загальне в історії. Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю ХІІІ Археологічного з'їзду (листопад 1995 р.). - Дніпропетровськ: Пороги, 1995. - С. 96-98.

Грибовський В.В. Напрямки господарської діяльності ногайських татар у XVIII ст. // Наукові доповіді студентів та аспірантів кафедри історії України Запорізького державного університету. - Вип. VII. - Запоріжжя: РА Тандем-У, 1998. - С. 16-18.

Грибовський В.В. Соціальна структура приазовських ногайців наприкінці XVIII - на початку XIX ст. // Збірник наукових праць Бердянського педагогічного інституту ім.П.Д.Осипенко. Історія. - Бердянськ, 2000. - С. 87-94.

Грибовський В.В. До питання про походження та час зосередження ногайців у Північному Причорномор'ї // Матеріали перших Новицьких читань 24 жовтня 2002 р., м. Запоріжжя. - Запоріжжя, 2002. - С. 133-136.

Грибовський В.В. Ногайські орди Північного Причорномор'я XVIII - початку ХІХ століття: огляд джерел // Студії з історії Степової України. - Вип. 1. - С. 36-41.

Грибовський В.В. Запорожці і ногайці в контексті Великого Кордону // Козацька спадщина. Альманах Нікопольського регіонального відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України. - Вип. 1. - Нікополь-Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2005. - С. 95-131.

Грибовський В.В. Територія розселення і характер відносин причорноморських ногайців із землеробським населенням українського степового порубіжжя у період 1739-1768 років // Козацька спадщина. Альманах Нікопольського регіонального відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України. - Вип. 2. - Нікополь-Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С. 60-76.

Грибовський В.В. Ногайське козацьке військо // Українське козацтво у вітчизняній та загальноєвропейській історії. Міжнародна наукова конференція. 3-4 червня 2005 р., м. Одеса. - Одеса, 2005. - С. 37-39.

АНОТАЦІЯ

Грибовський В.В. Ногайські орди Північного Причорномор'я у XVIII - на початку ХІХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю: 07.00.01 - історія України. - Запорізький національний університет. - Запоріжжя, 2006.

У дисертації вперше досліджуються ногайські орди Північного Причорномор'я. З'ясовано хронологію, напрямки і виявлено періоди міграцій ногайців у XVIII ст. З'ясовано територію розселення причорноморських ногайців, вивчено процес формування і функції адміністрації Кримського ханства у ногайських ордах, виявлено зміст трансформацій у традиційній економіці ногайців XVIII ст., досліджено хід підпорядкування причорноморських ногайців російським урядом і сутність соціально-економічних процесів у середовищі причорноморських ногайців на зламі XVIII-ХІХ ст.

Ключові слова: ногайські орди, кочовики, маршрути кочування, типи кочування (меридіональний, стаціонарний, вертикальний), локальна та етнографічна групи, кочівницькі міграції, степове порубіжжя.

АННОТАЦИЯ

Грибовский В.В. Ногайские орды Северного Причерноморья в XVIII-ХІХ вв. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности: 07.00.06 - история Украины. - Запорожский национальный университет. - Запорожье, 2006.

В диссертации впервые исследуются ногайские орды Северного Причерноморья в XVIII-ХІХ веках на основе широкомасштабной архивной эвристики, проведенной Центральном государствееном историческом археве Украины г. Киева, Института рукописей Национальной библиотеки Украины им. В.И. Вернадского НАН Украины, Российском государственном архиве древних актов, Архиве внешней политики Российской империи, Российском государственном военно-историческом архиве, Российском государственном историческом архиве, рукописном фонде Российской государственной библиотеки им. М.Е. Салтыкова-Щедрина, фондах Днепропетровского исторического музея им. Д.И. Яворницкого, Государственном архиве Одесской области, Государственном архиве Автономной республики Крым.

На широкой документальной основе изучено происхождение и состояние этнографических групп ногайцев на рубеже XVII-XVIII вв., рассмотрены ход и обстоятельства миграций Едисанской, Едичкульской и Джембуйлуцкой ногайских орд в Северное Причерноморье в 1715, 1725-1728 гг., освещена стабилизация территории их кочевания после заключения Белградского мирного договора 1739 г.

Установлено вляние процесса стабилизации границ в Северном Причерноморьи на состояние тюркоязычного населения Крымского ханства, определившем параметры изменений в политическом, хозяйственном и социальном укладе причерноморских ногайцев.

Подробно изучены условия формирования и функции администрации Крымского ханства в ногайских ордах, представленной институтами сераскеров и каймаканов.

Особенное внимание уделено вияснению содержания изменений, произошедших в социально-экономическом состоянии причерноморских ногайцев, установлен удельный вес изменений их традиционного уклада под воздествием фактора стабилизации границ и экономической конъюнктуры Черноморского региона.

Одним из главных выводов диссертации является тезис о том, что стабилизация границ, помимо внутренних трансформаций в кочевническом обществе, вела к изменению традиции их отношений с земледельческим миром; в изучаемый период установлено, что стабильные государственные границы способствовали устранению дистанционной эксплуатации кочевниками земледельцев, содействовали увеличению удельного веса земледелия в традиционной экономике номадного коллектива и развертыванию торговых отношений кочевников с земледельческими обществами.

Также выяснено, что увеличение обемов земледелия не привело к оседанию кочевых Едисанской, Едичкульской и Джембуйлуцкой орд, а лишь подтверждает вывод о высоких адаптационных способностях номадной экономики.

Сильные тенденции к оселости Буджацкой орды обясняются утратой ее представителями традиционной социальной структуры, обеспечивающей кочевание, а также насильственным приведением к оселости буджаковцев крымскими ханами еще в XVII в.

Подробно изучены обстоятельства, условия и ход подчинения Россией причерноморских ногайцев в процессе завоевания Северного Причерноморья и Кавказа в конце XVIII в., связанные с этим миграции ногайцев и проблема становления их правового статуса, фиксировавшего подданство Российской омперии.

Выяснено, что первой его формой было непосредственое колониальное управление, представленное Ейскоим приставством. Следующей формой правового статуса стала фактическая автономия, предоставленная поселенным возле р. Молочной ногайцам, юридически закрепленная предоставления прав отдельного казачьего войска в 1801 г. Окончательное подчинение причерноморских ногайцев произошло в 1804 г. путем ликвидации Ногайского казачьего войска, учреждения ногайского приставства в Приазовье и насильственного приведения русским правительством ногайцев к оселости.

Ключевые слова: ногайские орды, кочевники, маршруты кочевания, типы кочевания (меридиональный, стационарный, вертикальный), локальная и етнографическая группы, кочевнические миграции, степное порубежье.

Grybovs'kyi V.V. The North Black Sea Noghay Hordas in the XVIII - early XIX centuries. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree of History sciences by speciality 07.00.01. - History of Ukraine. - Zaporizhzhya National University. Zaporizhzhya, 2006.

The dissertation is dedicated to combined study of the North Black Sea Noghay

Hordas in the XVIII - early XIX centuries, including the noghayian's migrations into this region and formation of the regional complex of the social, economical and political organization, emergence North Black Sea Noghayian local group and ethnic groups within.

On the well-founded documentary base was researched the historical conditions that determinated traditional structure of the Noghay society. It was determined by author, that the border stabilisation on the North Black Sea Frontier XVIII cent. created a new political situation.

The prohibition of crimean raids, regulation of citizenship by international laws, border protection turned North Black Sea region into population valve that let the nomad's migrations from Volga and Caucasus area, but they hadn't impossibility to come back.

That's why migrated in 1715, 1725-1728 Yedisan, Yedichqul and Jembuiluk Noghay Hordas remained in the North Black Sea region as the Crimean Khanate's citizens until 1770. The territory of their settling and routes of roaming were stabilized after Belgrade Peace Treaty 1739.

It has been found out the process formation Crimean Khanate administration in Noghay Hordas in the middle XVIII century, represented by seraskers and kaimakans.

It was described Noghaian traditional social and economical system and researched content of its transformations provoked by a number of factors. It was proved, that the grain growing was a specifical norm of nomadic economy, but the pastoral cattle-breeding took the main place.

The great attention in the dissertation is paid to the analysis Noghay Hordas incorporation by Russian Empire and to the Noghaian's migrations, as well as their settling by Russian government at Molochna-river in 1790, connected with the Russian Annexation of the North Black Sea and Caucasus region.

The author indicates that the creating Noghaian Cossack Troops at Molochna-river in 1801-1804 was a period of temporary existence Noghay Hordas autonomy. Its final abolishing happened by establishing pristav administration at Molochna-river in 1804.

Key words: Noghay Hordas, local and ethnic groups, nomads, routes of roaming, types of roaming, nomadic migrations, Steppe Borderland.

Размещено на Allbest.ru