Архівна спадщина Музичного товариства імені М.Д. Леонтовича

За змістом документів архівної спадщини, МТЛ розкривається як фахова установа, що керувала процесами професійного музичного мистецтва - композиторської творчості, виконавської майстерності, педагогіки, та справою організації аматорського руху та музичного просвітництва серед широких народних мас, ініціювання та створення розгалуженої системи різноманітних культурно-мистецьких заходів по всій країні. Опікуючись проблемами національного музичного видавництва, МТЛ започаткувало періодичні музичні видання, що відображали науково-теоретичні і практичні здобутки музичного життя республіки, - журнали “Музика”, “Українська музична газета”, “Музика масам”, друкуючи для професійних музикантів і музикантів-любителів нотні, методичні, бібліографічні, історико-теоретичні матеріали. Члени Товариства зробили вагомий внесок у формування національної виконавської і композиторської шкіл, створення українського музичного репертуару, заснування концертних установ і колективів, завдяки чому українська музика не просто вийшла на якісно новий рівень національного мистецтва, а сягнула вершин світового визнання.

Аналіз документів, що розкривають рівень практичних здобутків МТЛ, довів новаторський підхід Товариства у багатьох сферах діяльності, зокрема: організації широкомасштабних музично-просвітницьких акцій, методично-координаційних бюро і розвиненої мережі музично-виконавських колективів (громадського та державного підпорядкування), розповсюджених по всій території України; заснування нових установ і започаткування напрямів діяльності, таких як музично-музейний, музично-виставковий, музично-бібліотечний. Завдяки МТЛ здійснено видання першого радянського музичного науково-популярного журналу “Музика”, що потерпівши відозмін продовжує своє існування сьогодні, на базі ВБУ відкрито першу державну музичну бібліотеку України, архівні документи якої увійшли складовою частиною до існуючого архівного фонду МТЛ, а друковані нотні видання - до фондів музичного відділу ВБУ.

Окремий комплекс складають документи філій та музичних осередків МТЛ, що відтворюють масштаб діяльності Товариства як безсумнівного лідера і першопрохідця (серед інших мистецько-громадських організацій) на арені музичної культури Наддніпрянської України, і, з погляду на національні суспільно-культурні процеси, обґрунтовують закономірність і природність виникнення такого явища як МТЛ. Сплеск любові й шани до Миколи Леонтовича як до великого українця стало емоційним поштовхом для розгортання масового (професійного і аматорського) музичного руху на українських землях, поширенню народного виконавства, появі численних великих і малих хорових колективів, капел, вокальних та інструментальних ансамблів, оркестрів, камерних ансамблів тощо. Так, на початок 1927 р. у складі МТЛ було зареєстровано 69 філій та музичних осередків, що налічували близько 930 членів; 1013 музичних організацій, серед них 7 професіональних, 367 шкільних та студентських, 347 селянських, 211 робітничих хорів, 82 духових та струнних оркестри.

Значний масив документів представлено списками персонального складу МТЛ та його філій, персональними анкетами та анкетами членів-організацій, звітів про концертну, музично-педагогічну та видавничу діяльність. Це дає можливість персонологічної реконструкції складу Товариства. Виявлено близько 400 імен особового складу та інших членів МТЛ, представлено списки персонального складу виконавських колективів та журналу “Музика”. Вперше введено до наукового обігу невідомі факти життя і діяльності представників МТЛ та нові імена, що ввійшли до “Алфавітного покажчика членів філій МТЛ” (157 структурованих записів, представлено імена А. К. Агте, О. В. Берндта, Н. Ф. Білобржицької, А. Т. Воліховського, М. І. Гордієвського, О. М. Губермана, В. А. Комаренка, І. П. Короти, Н. К. Лазаренка, А. Лашкарьової, К. О. Максаніна, М. Я. Міця, С. Ю. Папа-Афанасопуло, П. П. Плюйка, П. М. Сапсана, С. Ф. Телятинського та ін.) - унікальної за своїм значенням інформації щодо формування національного біографічного зводу України.

Різноаспектне дослідження архівних документів (за тематичним, хронологічним, адміністративно-територіальним принципами) дозволило виявити складні зовнішні тенденції, що впливали і позначалися на внутрішньому стані організації, відбивались хвилями підйому та спаду творчої, наукової, організаційної діяльності, на матеріальному становищі. Утиски членів Товариства за прояв національного та індивідуального в мистецтві призвели з боку радянської політичної системи наприкінці 20-х рр. ХХ ст. до суспільно негативних наслідків, що позначились на деформації МТЛ і призвели до фактичного припинення його діяльності. Можливо з політичних причин, в архіві майже немає документів, що розкривають тему ідеологічних непорозумінь між представниками різних творчих напрямів МТЛ в той самий час, як збереглась значна за обсягом регіональна документальна спадщина, що відбиває складні мистецькі процеси і відчайдушну боротьбу свідомих членів Товариства в обласних центрах і маленьких містечках.

Архівна спадщина МТЛ - унікальне явище, що залишається ексклюзивним інформаційним джерелом, важливим для дослідження історичного минулого у багатьох суміжних галузях наук гуманітарного профілю - соціології, культурології, музикознавстві, джерелознавстві, музеєзнавстві тощо. Вироблені в ході дисертаційної роботи аналітичні підходи, за допомогою яких проведено різнорівневе і багатоаспектне висвітлення МТЛ з позицій архівознавчого об'єкту, можуть стати методичним підґрунтям щодо дослідження масштабних комплексів документів громадських об'єднань (збережених у складі документів НАФ), котрі справили помітний вплив на українську науку, культуру і мистецтво.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бугаєва, О. В. Біографічний метод відтворення особистості митця [Текст] // Наукові праці НБУВ : Бібліотека. Наука. Культура. Інформація. - К., 1998. - Вип. 1. - С. 439-443.

2. Бугаєва, О. В. З досвіду українсько-польсько-німецьких музичних зв`язків (проблема добору імен до „Українського біографічного словника” [Текст] // Наукові праці НБУВ : Бібліотека. Наука. Культура. - К., 2001. - С. 289-293.

3. Бугаєва, О. В. Створення Українського біографічного словника як етап відродження національної пам'яті українського народу [Текст] // Українознавство. - К., 2003. - Вип. 4. - С. 360-362.

4. Бугаєва, О. В. Музичне товариство імені М. Д. Леонтовича як об'єкт біографічних досліджень [Текст] // Наукові праці НБУВ. - К., 2004. - Вип. 13. - С. 92-104.

5. Бугаєва, О. В. Музично-теоретична бібліотека ім. К. Стеценка в архівних документах Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича [Текст] // Рукописна та книжкова спадщина України.- К., 2003. - Вип. 8. - С. 208-215.

6. Бугаєва, О. В. Маловідомі сторінки діяльності Музичного товариства імені М. Леонтовича [Текст] // Українська біографістика. - К., 2005. - Вип. 3. - С. 276-286.

7. Бугаєва, О. В. Персоніфікований вимір формування музичного життя Волині у 20-30-ті рр. ХХ століття [Текст] // Наукові праці НБУВ. - К., 2006. - Вип. 16. - С. 542-552.

8. Бугаєва, О. В. Українська та зарубіжна газетна періодика 20-х рр. ХХ століття про діяльність Музичного товариства імені М. Д. Леонтовича [Текст] // Київська старовина. - К., 2007. - Вип. 1. - С. 138-150.

9. Бугаєва, О. В. Історія українського мистецтва та її відображення в Українському біографічному словнику // Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті : Тези Міжнародної наукової конференції. - К.

Размещено на Allbest.ru