Харківське математичне товариство та його внесок у розвиток математичної думки в Україні (1879-1930)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки

ім. Г.М. Доброва

УДК: 50(091):001.89

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Харківське математичне товариство та його внесок у розвиток математичної думки в Україні (1879-1930)

Спеціальність 07.0007 - історія науки і техніки

Кушлакова Надія Миколаївна

Київ 2007

Загальна характеристика роботи

Харківське математичне товариство

Актуальність теми дослідження. Наука - це не тільки визначена система знань, вона є ще й сферою людської діяльності. Лише при відповідній організації науки можна сформувати певну систему знань. Якщо вести мову про організацію науки, то слід брати до уваги наступні її компоненти: мережа наукових установ, наукові зв'язки між ними, інформаційне забезпечення, керівництво наукою тощо. На різних етапах розвитку науки форми організації наукової роботи змінювалися й удосконалювалися. В залежності від взаємодії політичних, суспільних та наукових факторів у кожному з історичних періодів переважали ті чи інші форми. Тому, щоб знайти найбільш ефективні шляхи розвитку науки, слід знати й розуміти як її структуру, так і структуру організації науки. Бо остання має значні історичні традиції, без творчого опрацювання яких неможливо визначитися зі структурною організацією й сучасної науки. Тому аналіз основних типів наукових установ, вивчення їх діяльності у динаміці є актуальним і необхідним на сучасному етапі.

Організаційну структуру науки складають державні і недержавні форми: академії, університети, навчально-наукові підрозділи вищих навчальних закладів, лабораторії, кабінети, обсерваторії, музеї, наукові товариства, дослідні станції тощо. Чільне місце в історії організації науки займають громадсько-наукові об'єднання, зокрема наукові товариства. Вони на певних етапах розвитку науки відігравали надзвичайно важливу роль у формуванні та розвиткові тих чи інших її напрямів, у збереженні наукового потенціалу. Одним з таких товариств було Харківське математичне товариство (ХМТ), яке представляло особливу форму науково-дослідницької діяльності, не регламентованої більш формалізованими умовами казенних установ. Досвід його діяльності, яка стала основою розвитку різноманітних напрямів не лише математичних досліджень в Україні, практично не вивчений, хоча вказівки на таку необхідність присутні в історико- математичній літературі.

Відомо, що у діяльності ХМТ брали участь, а також друкували в його виданнях свої основоположні праці багато відомих вчених, зокрема С.Н. Бернштейн, О.П. Грузинцев, М.Г. Крейн, М.П. Кравчук, Г.В. Левицький, О.М. Ляпунов, Д.М. Синцов, В.А. Стеклов та ін. Тому самодостатнім є також дослідження та вивчення історії діяльності цього наукового об'єднання, яке працювало на рівні відомих математичних установ не тільки громадських, але й державних.

З'ясування процесів самоорганізації наукового співтовариства, до складу якого входила значна кількість визнаних науковців, є актуальним і в сьогоденні. В умовах демократизації суспільства, коли виникають різноманітні громадсько-наукові об'єднання, цей досвід може стати в нагоді при пошуку нових шляхів організації науки.

Усе вищезазначене й відсутність відповідної узагальнюючої наукової праці з цього питання обумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до загального напряму наукових досліджень Дніпропетровського національного університету і є складовою колективної теми кафедри фізики „Розвиток природознавства і техніки на Лівобережній Україні ХІХ - початку ХХ століття”.

Мета дослідження полягає у проведенні історико-наукового аналізу наукової, організаційно-наукової, науково-педагогічної, суспільно-політичної та видавничої діяльності Харківського математичного товариства (ХМТ), яке було засновано при Харківському імператорському університеті у кінці ХІХ століття, з'ясуванні його внеску у розвиток природничих, зокрема математичних, наук в Україні в цілому, та в оцінці його наукової та організаційно-наукової діяльності у вітчизняному та світовому контексті.

У відповідності з метою були поставлені наступні завдання дослідження:

- з'ясувати сучасний стан вивчення даної проблеми та її джерельну базу;

- проаналізувати основні тенденції та особливості виникнення та розвитку громадсько-наукових, зокрема математичних, об'єднань в Україні та за її межами в кінці ХІХ - на початку ХХ століття;

- виявити характер стосунків між політичною владою, керівними органами народної освіти та Харківським математичним товариством;

- з'ясувати роль чільників ХМТ в організації науково-педагогічної, суспільно-наукової та видавничої діяльності товариства;

- простежити в динаміці структуру, якісно-кількісний склад та джерела фінансування ХМТ;

- оцінити науково-педагогічну, суспільно-політичну та видавничу діяльність Харківського математичного товариства;

- з'ясувати провідні напрями наукових досліджень товариства взагалі та видатних вчених-членів ХМТ, зокрема тих, хто відігравав провідну роль в діяльності ХМТ, як громадсько-наукового об'єднання;

- визначити внесок ХМТ в організацію та розвиток математичних й інших природничих наук в цілому, як в Україні, так і за її межами.

Об'єкт дослідження: становлення та розвиток природничих досліджень в Україні кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Предмет дослідження: Харківське математичне товариство та його внесок у розвиток математичної думки в Україні.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1879 по 1930 рр.

Нижня межа дослідження пов'язана із заснуванням та відкриттям математичного товариства при Імператорському Харківському університеті в 1879 році.

Верхня межа дослідження визначається новим станом розвитку освіти й науки в Радянській Україні, коли відбувалася докорінна реорганізація та ліквідація багатьох наукових установ та громадсько-наукових об'єднань. Саме 1930 р. позначений фактичною ліквідацією або саморозпуском більшості громадсько-наукових об'єднань. Переважною стає командно-адміністративна система управління наукою, що породила нові форми і методи організації науки і визначила новий етап її розвитку.

Обрані межі дають можливість з'ясувати організаційно-правові основи та науково-педагогічну, суспільну й видавничу діяльність Харківського математичного товариства в цілому та його членів, зокрема.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що:

- дисертація є першим комплексним історико-науковим дослідженням наукової, організаційно-наукової, науково-педагогічної, видавничої та громадської діяльності Харківського математичного товариства кінця ХІХ - початку ХХ століття;

- вперше проведено порівняльний аналіз основоположних нормативних документів ХМТ, Московського та Единбурзького математичних товариств (ЕМТ);

- вперше у повному обсязі зроблено всебічний аналіз структури та складу ХМТ в динаміці, процесів і чинників їх формування;

- проаналізовано у повному обсязі видавничу діяльність ХМТ, зокрема вперше з'ясовані джерела фінансування видавничої діяльності та значення для розвитку математичної думки в Україні такого видання як “Харківська математична бібліотека”;

- встановлено роль чільників Харківського математичного товариства в організації та функціонуванні ХМТ як одного з центрів математичних досліджень в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст., з'ясовано роль кожного з них у створенні плідної атмосфери наукової діяльності в ХМТ;

- згруповано та проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з математичних та інших природничих наук, що пройшли апробацію у ХМТ, з'ясовано провідні тенденції та напрями наукових пошуків самого ХМТ та його членів;

- вперше з'ясовано факти співпраці М.П. Кравчука з ХМТ, віднайдені та проаналізовані його роботи, опубліковані в журналі “Сообщения Харьковского математического общества”, встановлено шляхи, якими роботи М.П. Кравчука потрапили до Америки;

- введено до наукового обігу нові архівні матеріали, невідомі або невиправдано забуті факти з історії природничих наук;

- уточнено і доповнено дані щодо видань, які увійшли до “Указателя к Сообщениям (Запискам) Харьковского математического общества при Харьковском университете (1879-1952 гг.)” В.А.Станишевского за ред. Л.І.Гуревича.

Джерельна база дослідження ґрунтується на широкому колі опублікованих і неопублікованих джерел. Значну групу неопублікованих джерел складають архівні матеріали, більшість яких вперше увійшла у науковий обіг. Опубліковані джерела охоплюють праці вітчизняних вчених, різноманітні друковані матеріали організаційно-наукового характеру, наукові праці видатних вчених, опубліковані в “Сообщениях Харьковского математического общества” та інше. Детальніше джерельна база розглянута у відповідному розділі дисертаційного дослідження „Історіографія та джерельна база дослідження”.

Теоретико-методологічну основу дисертації складають принципи історизму, об'єктивності та комплексного підходу до вивчення проблеми. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні історичні методи дослідження: методи аналізу, синтезу, історико-генетичний, хронологічний, діахронічний, порівняльно-історичний, історико-науковий, статистичний.

Історико-генетичний метод дозволив простежити закономірності та специфіку тогочасної історичної реальності, і охарактеризувати ХМТ як особливу форму організації науки, а також персоналії науковців з урахуванням їх індивідуальності та образності.

За допомогою діахронічного методу досліджувались якісні зміни та досягнення природничих наук та математики, зокрема, в царині тих розділів, за якими працювали вчені-члени Харківського математичного товариства.

Порівняльно-історичний та історико-науковий методи дали змогу з'ясувати наукову та практичну цінність діяльності самого математичного товариства, а також його вплив на формування наукових інтересів та пошуків деяких його членів.

Статистичний метод дозволив опрацювати великі масиви різнорідної інформації, розбити їх за відповідними критеріями на групи для аналізу структури, кількісного та якісного складу товариства, джерел фінансування, видавничої та науково-педагогічної діяльності самого ХМТ і його членів зокрема.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати сприятимуть більш об'єктивному вивченню та обґрунтуванню теоретичних питань історії організації науки в Україні, зокрема в галузі математичних наук.

Практичне значення отриманих результатів та їх реалізація. Конкретний фактичний матеріал, узагальнення та висновки дослідження можуть бути використані у педагогічній роботі - при викладанні курсів “Історія математики”, „Історія науки і техніки”, „Історія вищої освіти в Україні”, “Історія формування та розвитку університетської системи України”, тощо. Дисерта-ційне дослідження є внеском у створення цілісної картини історії природознавства в Україні і може бути використане при написанні узагальнюючих праць з історії математики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації висвітлені у доповідях на Десятій Міжнародній науковій конференції імені академіка М. Кравчука. (Київ, 2004 р.), Міжнародному Київському симпозіумі “Академічна наука: минуле, сучасне, майбутнє”. (Київ, 2004 р.), Десятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки (Київ, 2005), VІІ науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку” (Павлоград, 2005 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Викладання історії науки і техніки в університетах України” (Харків, 2006 р.), Одинадцятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки України. (Київ, 2006 р.), The History of Science and the Cultural Integration of Europe: 2-nd International Conference of the European Society for the History of Science (Cracow, 2006), Historiae Scientiarum Baltica (Abstracts of XXII Baltic Conference on the History of Science) (Vilnіus, 2006), VІІІ науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку” (Павлоград, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 8 у виданнях, визнаних ВАК України фаховими, 7 - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Особистий внесок здобувача - 2 публікації написані у співавторстві:

- Кушлакова Н.М., Савчук В.С. “Харківська математична бібліотека”: історичний досвід видання математичної наукової та науково-педагогічної літератури в Україні // Вісник Дніпропетровського університету: Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 11. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 92-100 (авторська участь - підбір, аналіз і узагальнення матеріалу).

- Кушлакова Н.М., Савчук В.С. Статут Харківського математичного товариства: динаміка змін та порівняльний аналіз зі статутами інших математичних товариств // Вісник Дніпропетровського університету: Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 13. - Дніпропетровськ, 2006, № 5. - С. 79-84 (авторська участь - підбір, аналіз і узагальнення матеріалу).

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Загальний обсяг становить 252 сторінку, з яких основний текст - 199 сторінка, література -22 сторінки, додатки - 23 сторінки. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4-х розділів, що містять 13 підрозділів, висновків, 8 додатків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел та літератури (316 найменувань).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, розглядається методологічна основа, формулюються мета і завдання, визначається наукова новизна положень, що виносяться на захист, розкривається науково-теоретичне і практичне значення дослідження.

У 1 розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” автор розглядає здобутки попередників і систематизує джерельну базу проблеми.

Весь масив історіографії за темою дисертаційного дослідження можна розділити на декілька періодів:

І - перші дослідження, в яких певною мірою висвітлено деякі аспекти досліджуваної нами проблеми (1879-1917 рр.);

ІІ - наукові розвідки радянської доби (до 1991 р.);

ІІІ - історіографічні роботи за часів незалежності України.

Наукові розвідки першого періоду, які стосуються досліджуваної проблеми можна розбити на наступні групи:

1) література з історії Харківського університету взагалі та історії факультетів, кафедр та інших підрозділів університету;

2) персоналії та статті, в яких розглянуто діяльність окремих вчених;

3) праці з історії Харківського математичного товариства.

Перші згадки про ХМТ в історіографічній літературі ми зустрічаємо у виданнях, присвячених 100-річчю Харківського університету. Найбільш ґрунтовні, насичені фактичними матеріалами, дослідження з історії університету належать Д.І. Багалію, Є.М. Іванову, І.П. Осиповському, Д.М. Синцову, М.А. Тихомандрицькому. Але дані про Харківське математичне товариство там практично відсутні, є лише згадки про нього.

Певний прошарок в історіографічній літературі досліджуваного періоду складає група персоналій та робіт, в яких розглянуто діяльність окремих вчених. З одного боку, вони констатують факти з життя та науково-педагогічної діяльності вчених, що працювали в ХМТ, а с другого - містять коротку фрагментарну інформацію про деякі аспекти діяльності математичного товариства.

Виділяється низка праць, присвячених засновнику ХМТ професору В.Г. Імшенецькому, в яких зібрано відомості про життя, наукову, громадську, педагогічну та організаційну діяльність видатного вченого.

До праць безспосередньо з історії ХМТ можна віднести лише одну роботу, в якій автор розглянув історичні умови виникнення та становлення товариства, охарактеризував його науково-педагогічну, суспільно-політичну та видавничу діяльність за 25 років існування.

Другий етап вивчення досліджуваної проблеми обіймає період радянської доби. Весь масив літератури цього періоду можна поділити на такі групи:

1) література з історії розвитку науки взагалі та природничих наук зокрема в Росії кінця ХІХ - початку ХХ ст.;

2) література з історії Харківського університету взагалі та історії факультетів, кафедр та інших підрозділів університету;

3) роботи, в яких розглянуто життя і діяльність окремих вчених;

4) дослідження та аналіз наукових праць вчених-членів ХМТ;

5) енциклопедично-довідкова та бібліографічна література;

6) наукові праці з історії суспільно-наукових об'єднань;

7) дослідження з історії Харківського математичного товариства.

Праці астрономів у період, що вивчався, за відсутності спеціалізованого друкованого видання, досить часто публікувалися в журналі ХМТ і обговорювалися в засіданнях товариства. Тому були також опрацьовані й роботи з історії астрономії.

Дисертаційні дослідження С. О. Дахія та П. Ф. Данилюка відтворюють історію дореволюційних методико-математичних журналів, в яких підкреслено їх значення у світлі актуальних завдань математики та методики її викладання.

В ювілейних нарисах розглянуто наукову діяльність відомих учених, поряд з іменами яких згадано і математичне товариство.

Третю групу історіографічних праць складають роботи, що торкаються діяльності вчених, які були чільниками ХМТ, утворюючи його найактивніше, творче ядро - К.А. Андрєєв, О.М. Ляпунов, А.П. Пшеборський, А.В. Стеклов, Д.М. Синцов - та містять аналіз їх наукових праць.

Серед видань енциклопедично-довідкового та бібліографічного характеру радянського періоду можна виділити бібліографії, біографічні словники, довідники, енциклопедії.

Найбільш глибокі та фундаментальні дослідження з загальних питань історії та організації наукової діяльності суспільних і наукових установ та оцінка їх місця в системі суспільних організацій дореволюційної Росії були проведені такими вченими як Т. П. Коржихіна, О. В.Соболєва, О. Д. Степанський та інші.

Остання з виділених нами груп у другому періоді складається з праць, присвячених безпосередньо ХМТ. Вони практично вичерпують перелік історіографічних робіт, які безпосередньо присвячені діяльності Харківського математичного товариства. Фактично, всі вони за винятком роботи Д.З. Гордевського написані як ювілейні, охоплюють фрагментарно деякі напрями діяльності ХМТ, спираються частіше за все на вже згадану роботу А.П. Пшеборського.

В історіографії останнього періоду праці, присвячені безпосередньо діяльності ХМТ, практично відсутні. Лише в деяких працях, зокрема в ювілейному виданні з історії Харківського університету згадується про діяльність ХМТ.

З праць загального характеру, присвячених діяльності природничо-наукових та інших універсальних товариств, важливими є монографії та статті В.В. Іванціва, Н.Д. Колосовської, О. Я. Пилипчука, С. П. Рудої, В. С. Савчука.

Для з'ясування засад діяльності, постановки проблеми дослідження, визначення його об'єкта та предмета суттєвими є роботи з соціології науки, що з'явилися останнього часу, в яких знайшло своє визначення таке поняття, як “наукове співтовариство”.

Важливими є роботи, присвячені життєдіяльності видатного українського вченого М.П. Кравчука.

Джерельну базу дослідження складають опубліковані та неопубліковані (архівні) джерела:

- архівні матеріали,

- наративні джерела, зокрема листування, спогади,

- друковані першоджерела (статути, наукові та фінансові звіти, протоколи засідань, кошториси, матеріали про підготовку виставок, з'їздів, рецензії, анотації та відгуки на роботи, опубліковані у виданнях математичного товариства тощо),

- періодичні видання загального, наукового, суспільно-наукового та суспільного напрямів.

Джерельну базу дослідження сформовано з опублікованих і неопублікованих матеріалів, які містяться у фондах державних архівів міст Харкова, Києва, Санкт-Петербурга: Державний архів Харківської області (ДАХО), Харківський міський архів (ХМА), Центральний державний архів вищих органів влади України (ЦДАВО), Центральний державний історичний архів України (ЦДІА), Санкт-Петербурзьке відділення архіву Російської Академії наук (СПбВАРАН); відділ рукописів Російської національної бібліотеки (РНБ) ім. Салтикова-Щедріна (м.Санкт-Петербург).

У ДАХО були опрацьовані фонди Харківського університету, Харківського технологічного інституту, Харківського учбового округу, документи з архіву академіка Д.М. Синцова.

За матеріалами ЦДАВО (фонд Народного комісаріату просвіти) було простежено процеси реструктуризації університетів й усієї системи вищої освіти після 1917 р.. Серед документів СПбВАРАН використані фонди А.А.Маркова, В.А. Стеклова, О.М. Ляпунова, А.М. Крилова, які містять документи до біографій та діяльності, листування, офіційні листи наукових установ, деякі рукописи й таке інше. Також були залучені матеріали з фонду рукописів РНБ (фонд В.М. Лосєва й фонд С.М. Ляпунова).

Велику цінність для дослідників історії науки складають особисті спогади і листування А.М. Ляпунова, В.А. Стеклова, а також архівні матеріали, опис яких наведено у роботі “Харківський університет. Історичний екскурс за архівними документами (1864-1994)”.

Значну групу першоджерел складають організаційно-наукові, офіційно-правові, фінансові документи, матеріали з підготовки і проведення з'їздів, доповіді.

У процесі наукового дослідження вивчено великий загал періодичних видань, як самого ХМТ, так і інших суспільно-наукових об'єднань і установ, а також загальна періодика, які певним чином впливали на формування у громадян свого уявлення і відношення до товариства і його діяльності. В них наведені різнопланові документи, що розкривають багатогранну діяльність ХМТ.

На окрему увагу заслуговує робота за редакцією професора Л.І. Гуревича.

Проведене вивчення стану досліджуваної проблеми свідчить про те, що на сучасному етапі:

1). Комплексне узагальнююче наукове дослідження за темою “Харківське математичне товариство та його внесок в розвиток математичної думки в Україні (1879-1930 рр.) відсутнє.

2). Нечисленні історіографічні публікації з даної теми містять фрагментарний або поверховий аналіз лише деяких аспектів діяльності Харківського математичного товариства і здебільшого є ювілейними.

3). Для розв'язання поставлених завдань і досягнення мети дослідження першочергового значення набуває джерельна база, перш за все, протоколи засідань ХМТ; архівні матеріали; листування вчених; наукові праці, видані ХМТ тощо.

У розділі 2 “Заснування, формування та основні етапи розвитку Харківського математичного товариства” досліджено історичний аспект становлення та розвитку ХМТ, вивчено механізм формування складу і динаміку змін, розглянуто організацію наукової та педагогічної діяльності, відтворено науково-організаційні засади математичних досліджень у ХМТ.

У підрозділі 2.1 “Передумови появи та правові основи діяльності” проведено порівняльний аналіз і процедури реєстрації та правової бази організації діяльності таких наукових об'єднань як товариства.

За допомогою мережі Internet було налагоджено листування з Американським математичним товариством (АМТ), Лондонським королівським товариством та Единбурзьким математичним товариством (ЕМТ). У процесі наукового дослідження було віднайдено статути деяких наукових товариств, які співпрацювали з ХМТ: Статут ММТ (Московське математичне товариство, 1864 р.), Статут ЕМТ (1883 р.) і Статут АМТ (1888 р.). Дослідженням встановлено, що математичні товариства, які виникли та діяли в рамках одного історичного періоду (кінець ХІХ ст.) мали багато спільних рис, на які не впливали такі фактори як географічне положення чи соціально-політичні умови окремої держави. По-перше, природознавчі науки почали активно розвиватись, а вчені різних країн світу відчували потребу в предметному спілкуванні, в обміні думками та науковими досягненнями. Тому товариства створювались за ініціативою окремих осіб чи груп учених. По-друге, цілі та завдання, що ставили перед собою наукові об'єднання були дуже близькі між собою за змістом. По-третє, процедура створення та відкриття також має спільні риси. Слід, однак, відмітити, що на Заході вона носила більш демократичний характер - Конституція товариства не вимагала затвердження в міністерствах чи відомствах. По-четверте - структура, склад, режим роботи вітчизняних та іноземних товариств мають лише незначні відмінності.

У підрозділі 2.2 “Харківське математичне товариство: механізм формування складу і динаміка змін” за допомогою статистичних та аналітико-синтетичного методів досліджено структуру, кількісний та якісний склад самого ХМТ і його Розпорядчого комітету в період, який вивчався. Склад Розпорядчого комітету передбачався незмінним - голова, два товариша голови і секретар. Проведено в динаміці аналіз структури та складу ХМТ, в результаті якого з'ясовано механізм формування складу товариства та його особливості.

У різні роки існування ХМТ до його складу входили видатні вітчизняні і зарубіжні вчені, що вважали за честь бути дійсними та почесними членами товариства: К.А. Андрєєв, П. Апель, С.Н. Бернштейн, В.Вольтерра, Д. Гільберт, О.П. Грузинцев, , К. Жордан, У. Діні, В.П. Єрмаков, Г. Кантор, О.М. Ляпунов, А.А. Марков, П. Пенлеве, А. Пуанкаре, Д.М. Синцов, В. А. Стеклов, М.О. Тихомандрицький, І.Г. Цейтен та ін.

У підрозділі 2.3 “Організація наукової та педагогічної діяльності Хар-ківського математичного товариства та джерела її фінансування” грунтовний аналіз першоджерельної бази засвідчив, що в ХМТ поряд з науковою роботою значне місце займала й педагогічна та громадська діяльність. Педагогічну діяльність математичного товариства розглянуто різнопланово: з точки зору педагогічної діяльності окремих професорів і викладачів вищих та середніх навчальних закладів освіти, які були членами Харківського математичного товариства, та з огляду на освітньо-педагогічну діяльність самого товариства в цілому. Відмічено, що ХМТ приймало активну участь в суспільному житті міста і держави, у роботі міжнародних конгресів і всеросійських з'їздів викладачів математики. В процесі цієї роботи ХМТ було визнано центром математичних досліджень в Україні на початку ХХ ст.

У процесі наукового пошуку опрацьовано великі масиви першоджерел, які надали можливість з'ясувати раніше невизначені основи матеріальної бази діяльності товариства та виокремити джерела фінансування ХМТ: власні кошти товариства (добровільні внески членів), щорічна субсидія, асигнована зі спеціальних коштів університету, кошти, що виділялись епізодично фізико-математичним факультетом, правлінням університету, фінансовою комісією та Міністерством народної освіти. За результатами проведеного аналізу встановлено, що всі виділені товариству кошти використовувалися лише на видавничу діяльність.

У підрозділі 2.4 “Харківське математичне товариство у 20-і роки” з'ясовано невідомі та маловідомі факти стосовно діяльності ХМТ в період реорганізації всієї системи вищої освіти в Україні.

Харківське математичне товариство призупинило видавничу, але не наукову діяльність, яка продовжувалась і в важкі часи 1920-1930 рр. завдяки тому, що залишився діяльним Розпорядчий комітет, на чолі якого незмінно з 1906 р. стояв Д.М. Синцов.

Віднайдений звіт про діяльність ХМТ за 1920-1921 рр. є яскравим свідченням того, що ХМТ було одним з небагатьох наукових співтовариств, які не загинули в буремні революційні роки і продовжували працювати.

За архівними матеріалами відтворено цілісну картину реорганізації, перереєстрації та діяльності ХМТ в 20-ті роки ХХ ст.

У розділі 3 “Видавнича діяльність Харківського математичного товариства та її роль у розвитку математичної думки в Україні в дожовтневий період” з'ясовано стан видавничої діяльності в державі на початок досліджуваного періоду, досліджено та проаналізовано різноманітні напрями видавничої діяльності ХМТ: видання журналу “Сообщения Харьковского математического общества” та серії книжок “Харьковская математическая библиотека”, друк окремих відбитків фундаментальних праць видатних вчених-членів математичного товариства, що представляли різні галузі наукового знання.

У підрозділі 3.1 “Організаційно-фінансові засади видавничої діяльності Харківського математичного товариства” встановлено, що за досліджуваний період загальна кількість виданих журналів “Сообщения Харьковского математического общества” становить 372,5 др. арк.. Загальний тираж кожного окремого видання становив 1000 - 5000 екземплярів. З'ясовано шляхи розповсюдження періодики ХМТ: через редактора і перекладачів, видавалась різним особам, магазинам, продавцям книг на комісію, реалізовувалась на курсах, з'їздах викладачів математики, розсилалась науковим установам, які були в обміні виданнями з ХМТ.

В процесі наукового пошуку виявлено причини, що спонукали Розпорядчий комітет ХМТ до видання серії книжок “Харьковская математическая библиотека”, з'ясовано мету та призначення даної серії: до першої серії ХМБ (серія А) включались класичні твори, доступні й необхідні в першу чергу викладачам, друга серія (серія В) містила огляди і монографії з окремих питань, або цілих розділів математичних знань. До речі, з аналізу протоколів встановлено, що названа серія книжок видавалась виключно на кошти ХМТ.

Підтверджено, що в процесі обміну своїх видань на видання інших наукових установ ХМТ сприяло розвиткові науки в межах нашої держави, розповсюдженню вітчизняних наукових досягнень поза межами Російської імперії, встановленню прямих дружніх стосунків між ученими різних країн з метою обміну новітніми науковими думками і поглядами.

У підрозділі 3.2 “Роботи з математичних наук в друкованому органі Харківського математичного товариства” розглянуто праці, опубліковані в “Сообщениях Харьковского математического общества” на протязі досліджуваного періоду.

Виявлено, що математичні науки в журналі в усіх чотирьох серіях представлені наступними розділами наукового знання: теорія чисел, алгебра, аналіз, диференціальні рівняння, теорія функцій, функціональний аналіз, варіаційне числення, числення кінцевих різниць, теорія ймовірностей і геометрія.

Розглянуто та проаналізовано в динаміці кожну серію видання окремо - за досліджуваний період в журналі Харківського математичного товариства було надруковано 569 робіт з різних галузей наукового знання, з яких математичні роботи складають переважну більшість - 433 праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Це свідчить в першу чергу про те, що ХМТ було одним з усталених центрів математичних досліджень в Російській імперії кінця ХІХ - початку ХХ століття, а спектр наукових досліджень і розробок членів товариства був досить різноманітним.

Підрозділ 3.3 “Роботи з астрономії та гравіметрії в “Сообщениях Харьковского математического общества”” присвячено висвітленню астрономічної діяльності ХМТ.

Проаналізовано роботи з астрономії та гравіметрії, опубліковані в “Сообщениях”, що дало підстави констатувати наступне: - вітчизняні вчені, харківські, зокрема, проводили свої наукові дослідження у відповідності до вимог часу в тих самих напрямах, що й іноземні вчені, у деяких галузях, навіть випереджаючи їх: дослідження, у ХМТ розпочинали свою наукову діяльність або апробовували результати своїх досліджень майбутні відомі вчені: В.В. Каврайський, Б.І. Кудревич, В.В. Фесенков, до відкриття в 1890 році Російського астрономічного товариства періодичне наукове видання ХМТ відігравало значну роль в оприлюдненні вченими, не тільки Харківського університету, наукових здобутків з астрономії.

У 4 розділі “Харківське математичне товариство як центр математичної думки в Україні (1879-1930р.)” проаналізовано фактори, що впливали на становлення та діяльність наукового співтовариства ХМТ, яке стало одним з центрів математичних досліджень в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

У підрозділі 4.1 “Чільники ХМТ та їх роль у становленні та функціонуванні Харківського математичного товариства, як центру математичних досліджень” з'ясовано чільників ХМТ та їх особиста роль у створенні наукової атмосфери в Харківському математичному товаристві, їх внесок в розвиток різних напрямів математичного знання. Крім того керівництво ХМТ сприяло створенню в товаристві своєрідних взаємовідносин, які ґрунтувалися на високих наукових і морально-етичних якостях членів ХМТ.

У процесі наукового пошуку проаналізовано великі масиви першоджерел і віднайдено маловідомі та недосліджені матеріали, що торкаються діяльності О.М. Ляпунова, Д.М. Синцова, В.А. Стеклова, та А.П. Пшеборського як чільників ХМТ, розкрито їх роль в становленні математичного товариства як центру математичних досліджень та роль ХМТ в їх життєдіяльності та наукових дослідженнях. З'ясовано, що чільники ХМТ мали багато спільного між собою, дотримуючись в своїй діяльності принципів послідовності та спадковості: скеровували, організовували і контролювали всебічну діяльність товариства, визначали пріоритетні напрями діяльності ХМТ, сприяли поширенню популярності товариства в науковому світі.

Визначено роль математичного товариства в життєдіяльності керівників ХМТ, в становленні їх як вчених.

У підрозділі 4.2 “Харківське математичне товариство і академічні установи” простежено шляхи формування і розвитку взаємовідносин математичного товариства не лише з Петербурзькою академією наук, а й зарубіжними академічними установами, а також відповідні стосунки з 1918 р. із Українською академією наук та після 1921 р. із Всеукраїнською академією наук.

Розглянуто різнобічно діяльність академіків, як з точки зору членства (почесні, члени-кореспонденти) у складі ХМТ, участі в науковій та видавничій діяльності товариства, так і з позиції науково-педагогічної діяльності дійсних членів ХМТ - академіків.

У дисертації введені до наукового обігу віднайдені нами маловідомі факти плідної співпраці академіка М.П. Кравчука з ХМТ, проаналізовано його перші роботи, опубліковані в “Сообщениях Харьковского математического общества”.

Висновки

За результатами проведеного дослідження відповідно до поставлених наукових завдань автор прийшов до ряду висновків, основні з яких виносяться на захист:

1. Наявні вітчизняні історичні та історико-наукові дослідження висвітлюють історію Харківського математичного товариства фрагментарно і здебільшого стосуються перших п'яти років його існування (1879-1884 рр.). Діяльність ХМТ, як одного з наукових центрів математичної думки в Україні за період, який досліджувався, не вивчена на широкій джерельній базі. Відсутність узагальнюючого дослідження з даної проблеми і недостатність історіографічних розвідок ставить на перший план джерельну базу, як основу для висновків щодо створення та діяльності ХМТ.

2. Проведене дослідження дозволило виявити особливості виникнення та розвитку математичних товариств в Україні та за її межами наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть. Аналіз статутів, у тому числі й закордонних, показав, що математичні товариства, які виникли та діяли в рамках одного історичного періоду (кінець ХІХ ст.) мали багато спільних рис, на які не впливали такі фактори, як географічне положення чи соціально-політичні умови окремо взятої держави. Автором зроблено переклад і вперше наведено Статут Единбурзького математичного товариства.

3. Динаміка структури, кількісного та якісного складу товариства, територіального розподілу членів ХМТ свідчить про наявність об'єднуючих тенденцій в діяльності товариства, розширення наукових контактів, залучення до складу ХМТ відомих вітчизняних та зарубіжних математиків, які вважали за честь бути його членами.

4. З'ясовані джерела фінансування діяльності Харківського математичного товариства та механізм формування кошторису, які мали свої особливості. Зокрема, на відміну від Новоросійського товариства дослідників природи, яке також діяло при університеті (Новоросійському), постійним джерелом фінансування ХМТ були спеціальні кошти Харківського університету. Членські внески були добровільними, не фіксованими, необов'язковими. Переважна більшість фінансових надходжень витрачалась на видавничу діяльність.

5. Педагогічна діяльність ХМТ носила різнобічний характер: розробка питань методики викладання, поширення науково-педагогічних знань, обмін досвідом педагогічної практики, аналіз і розробка підручників для вищої та середньої школи. Означені вище напрями педагогічної діяльності знайшли відображення в доповідях на засіданнях ХМТ, в участі членів товариства в організації ті роботі Всеросійських з'їздів математиків, викладачів математики тощо.

6. Видавнича діяльність ХМТ мала своїм наслідком журнал “Сообщения Харьковского математического общества” (що був одним з кращих математичних журналів кінця ХІХ - початку ХХ ст.), книжкову серію “Харьковская математическая библиотека”, окремі видання фундаментальних праць чи дисертацій членів ХМТ, протоколи засідань товариства. Обмін виданнями сприяв поширенню наукового знання, а також давав можливість обміну науковою інформацією між вітчизняними та зарубіжними вченими.

7. Протягом усього часу свого існування ХМТ плідно співпрацювало з академічними установами. Ці співвідносини втілювалися через участь в засіданнях товариства академіків-членів ХМТ, залучення ними своїх учнів до роботи товариства (П.Л. Чебишев - Д.О. Граве - М.П. Кравчук), друкування статей в “Сообщениях ХМО”, обмін виданнями між ХМТ і академічними установами.

8. Вперше з'ясовані неформальні взаємовідносини чільників ХМТ та членів товариства. Самоорганізація наукового співтовариства, що була реалізована у вигляді такої структури як ХМТ, мала своїм підґрунтям вдале поєднання високих організаційно-наукових, наукових та моральних якостей чільників ХМТ. Спадкоємність у втіленні принципів наукової та науково-педагогічної діяльності зміцнювала позиції ХМТ і багато в чому визначала послідовний і поступальний розвиток ХМТ, становлення його як наукового центру в Україні.

9. Внесок ХМТ у розвиток математичних та природничих наук взагалі в Україні та за її межами є результатом чинників та факторів його діяльності, з'ясованих у дослідженні, і визначається широким спектром реалізованих справ:

- оприлюднення в засіданнях товариства основоположних праць видатних вчених, зокрема М.П. Кравчука, В.Г. Левицького, О.М. Ляпунова, М.О. Тихомандрицького, В.А. Стеклова та інших;

- публікації вперше на сторінках журналу “Сообщения Харьковского математического общества” основоположних праць з різних напрямів математичних наук, зокрема роботи С.Н. Бернштейна, В.В. Каврайського, М.П. Кравчука, А.П. Пшеборського, Д.М. Синцова, В.Г. Фесенкова й т. ін.;

- залучення до наукової роботи і становлення як науковців зокрема таких відомих в майбутньому вчених як В.П. Алексеєвський, О.П. Грузинцев, М.П. Кравчук, В.А. Стеклов;

- видання окремими відбитками на кошти товариства фундаментальних праць провідних вчених, зокрема О.М. Ляпунова, М.О. Тихомандрицького, В.А. Стеклова, С.Н. Бернштейна (дисертація), Д.М. Синцова (дисертація);

- сприяння розповсюдженню новітніх досягнень і розробок в галузі природничих наук як в нашій державі, так і за кордоном;

- обмін виданнями з іншими науковими товариствами та установами, завдяки чому наукові надбання вітчизняних вчених мали розповсюдження серед відомих вчених різних країн світу, а досягнення та відкриття зарубіжної наукової спільноти поширювались в колі вчених Російської імперії;

- видання книжкової серії “Харьковская математическая библиотека” на власні кошти товариства, що сприяла поширенню серед наукового співтовариства України новітніх досягнень з математики;

- залучення до наукового спілкування у якості почесних членів та членів-кореспондентів ХМТ широкого кола іноземних вчених.

Все вищезазначене дає підстави вважати ХМТ значним науковим центром математичної думки в Україні, діяльність якого мала велике значення для її розвитку.

Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднено у наступних публікаціях автора

1. Кушлакова Н.М. Харківське математичне товариство: історіографічні засади дослідження // Вісник Дніпропетровського університету: Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 10. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 96-101.

2. Кушлакова Н.М. Педагогічна діяльність Харківського математичного товариства: 1879-1917 // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Вип. 14. - К., 2004. - С. 57-65.

3. Кушлакова Н.М., Савчук В.С. “Харківська математична бібліотека”: історичний досвід видання математичної наукової та науково-педагогічної літератури в Україні // Вісник Дніпропетровського університету: Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 11. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 92-100.

4. Кушлакова Н.М. Академічні установи і Харківське математичне товариство: еволюція взаємовідносин (1879-1930). // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Вип. 16. - К., 2004. - С. 97-104.

5. Кушлакова Н.М. Організація наукової і педагогічної діяльності Харківського математичного товариства та джерела її фінансування (1879-1915 рр.) // Вісник Дніпропетровського університету: Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 12. - № 1. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 75-83.

6. Кушлакова Н.М. Харківське математичне товариство: механізм формування складу і динаміка змін (1879-1915 рр.) // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Вип. 18. - К., 2005. - С. 82-97.

7. Кушлакова Н.М., Савчук В.С. Статут Харківського математичного товариства: динаміка змін та порівняльний аналіз зі статутами інших математичних товариств // Вісник Дніпропетровського університету: Історія і філософія науки і техніки. - Вип. 13. - Дніпропетровськ, 2006, № 5. - С. 79-84.

8. Кушлакова Н.М. М.П. Кравчук і Харківське математичне товариство // Десята міжнародна наукова конференція імені академіка М. Кравчука, 13-15 травня 2004 р., Київ: Матеріали конференції. - К.: Задруга, 2004. - С. 693.

9. Кушлакова Н.М. Значення видання “Сообщения Харьковского математического общества” для розвитку математичної думки в Україні (1879-1917 рр.) // Десята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України. 27 травня 2005, м. Київ: Матеріали конференції. - К., 2005. - С. 73-80.

10. Кушлакова Н.М. Напрямки педагогічної діяльності Харківського математичного товариства // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: Зб. наукових праць: матеріали VII науково-практичної конференції 15 листопада 2005 р.. - Ч.І. - Павлоград, 2005. - С. 121-127.

11. Кушлакова Н.М. Роботи з астрономії та гравіметрії в “Сообщениях Харьковского математического общества” // Історія науки і техніки у вищих навчальних закладах України. Зб. наукових праць: матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції 13-14 квітня 2006 р. / Упорядник: Л.М. Бєсов, М.В. Зозуля, І.М. Криленко. - Х.: НТУ “ХПІ”, 2006. - 496 с.

12. Кушлакова Н. М. Діяльність В. А. Стеклова та О. М. Ляпунова в Харківському математичному товаристві // Одинадцята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України. 27 квітня 2006, м. Київ: Матеріали конференції. - К, 2006. - С. 68-74

13. Kushlakova Nadezhda. Mathematicians of Polish origin in Ukraine: scientific and pedagogical activities of A.P. Psheborskiy in Kharkov Mathematics Society (1898-1922) // The History of Science and the Cultural Integration of Europe: 2-nd International Conference of the European Society for the History of Science. 6-9 September 2006, Cracow, 2006. - P. 48.

14. Kushlakova Nadezhda. The Kharkov Mathematical Society and its contribution to the development of the mathematical idea (the end ХХ - beginning XX centuries) // Historiae Scientiarum Baltica (Abstracts of XXII Baltic Conference on the History of Science October 5-6 2006, Vilnіus). - Vilnіus, 2006. - P. 50-51.

15. Кушлакова Н.М. М.П. Кравчук і Харківське математичне товариство // Серія “Історія та географія”: Зб. наук. Праць / Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. - Вип. 25-26. - Харків, 2007. - С. 49-54.

Анотація

Кушлакова Н.М. Харківське математичне товариство та його внесок у розвиток математичної думки в Україні (1879-1930 рр.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07. 00. 07 - історія науки і техніки. - Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.. Г.М. Доброва НАН України. - К., 2007.

У дисертації досліджено процес виникнення, становлення та розвитку Харківського математичного товариства (ХМТ) при Імператорському Харківському університеті в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Виявлено та проаналізовано в динаміці структуру, склад та джерела фінансування діяльності товариства.

Проведено комплексний аналіз основних напрямів його наукової, педагогічної, фінансової та видавничої діяльності.

Віднайдено невідомі та маловідомі архівні матеріали стосовно діяльності В.А. Стеклова, А.П. Пшеборського, М.П. Кравчука в ХМТ.

Охарактеризовано внесок ХМТ в цілому і його членів, зокрема, в розвиток математичної думки в Україні за досліджуваний період.

Ключові слова: природничі науки, Харківське математичне товариство (ХМТ), структура, склад, функції, наукова і педагогічна діяльність, видавнича діяльність, чільники ХМТ.

Аннотация

Кушлакова Н.Н. Харьковское математическое общество и его вклад в развитие математической мысли в Украине (1879-1930 гг.) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 07 - история науки и техники. - Центр исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины. - К., 2007.

Диссертация является специальным историческим исследованием, в котором исследован процесс возникновения, становления и развития Харьковского математического общества (ХМО) при Императорском Харьковском университете в конце ХІХ - начале ХХ века.

В процессе научного исследования были найдены уставы математических обществ Харьковского, Московского и Эдинбургского, на основании которых проведен сравнительный анализ нормативно-правовой базы организации и деятельности. В работе выявлено и проанализировано в динамике структуру, качественный и количественный состав, источники финансирования деятельности общества.

Установлено, что математические общества, которые возникли и работали в рамках одного исторического периода, имели много общих черт, на которые не влияли такие факторы как географическое положение или социально-политические условия отдельно взятого государства.

Впервые проведен комплексный анализ основных направлений общественно-научной, научно-педагогической, издательской и финансовой деятельности ХМО, в результате которого установлено, что деятельность общества имела важное значение для развития университетского образования и науки в пореформенной России.

Обработанные большие массивы первоисточников дали возможность установить ранее неизвестные основы материальной базы деятельности общества и вычленить источники финансирования ХМО.

В диссертации исследованы и проанализированы различные направления издательской деятельности ХМО: издание журнала “Сообщения Харьковского математического общества”, серии книг “Харьковская математическая библиотека” и отдельных оттисков фундаментальных исследований ученых-членов ХМО.

Особое внимание в исследовании уделено анализу работ по математике, астрономии, гравиметрии, опубликованных в изданиях ХМО.

Отслежены и всесторонне рассмотрены пути формирования и развития взаимоотношений математического общества с академическими учреждениями в Российской империи и за ее пределами. Установлены малоизвестные и неисследованные страницы деятельности выдающихся ученых В.А. Стеклова, А.М. Ляпунова и А.П. Пшеборского, которые представляли наиболее деятельное ядро ХМО, раскрыта их роль в становлении общества, а также роль ХМО в их жизни и научной деятельности.

В процессе научного поиска установлены ранее неизвестные факты творческого сотрудничества академика М.Ф. Кравчука с ХМО, проанализированы его малоизвестные работы, опубликованные в “Сообщениях”.

Ключевые слова: естественные науки, Харьковское математическое общество (ХМО), структура, состав, функции, научная и педагогическая деятельность, издательская деятельность, руководство ХМО

Annotation

Kushlakova N.M. Kharkiv Mathematics Society and its contribution to the development of Mathematics in Ukraine (years 1879-1930). - Manuscript.

Theses for Candidate's degree in History, speciality 07.00.07-History of Science and Technology. - Center of investigation of scientific and technological potential and historical science named after G.M. Dobrov. Ukrainian national academy of science. - Kyiv, 2007

The theses researches the dynamic process of emergence, establishment and development of Kharkiv Mathematics Society (KMS) at the Imperial Kharkive University at the end of 19 th century and the beginning of the 20 thе century. It has descovered and analysed the Society's structure, components and sources of its financing.

The author has made a complex analyses of major directions of its social, political, pedagogical, financial and publishing activities.

Archival records concerning the activities of V.A.Steklov, A.P.Psheborskiy and M.P.Kravchuk have been found.

The author has characterized KMS's contribution in general as well as that of its members particularly to the development of Mathematics in Ukraine over the period which was researched.

Key words: Natural sciences, Kharkiv Mathematics Society (KMS), structure, functions, scientific and pedagogical activity, publishing activity, Heads of a society.

Размещено на Allbest.ru

...