Дискурсотворча роль теми у професійному конфліктному спілкуванні англомовних медиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискурсотворча роль теми у професійному конфліктному спілкуванні англомовних медиків

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

Реферована робота присвячена аналізу організуючої ролі теми у професійному конфліктному спілкуванні англомовних медиків.

Сучасна лінгвістика характеризується зростаючою увагою до аналізу вербальної взаємодії як різновиду соціальної практики (Ф.С. Бацевич, М.Л. Макаров, М.М. Полюжин, О.О. Селіванова, K.O. Apel, N. Luhmann та ін.), бо сьогодні «це вже не лише лінгвістика антропоцентричного змісту, а й суспільствоцентричного, орієнтованого на дослідження мови і мовлення різних соціальних груп» (К.Я. Кусько). Значне місце професійної діяльності у системі соціальної практики індивіда викликає потребу вивчення особливостей фахового спілкування, особливо у тих сферах, що відіграють основні ролі у житті людини і суспільства, зокрема у медичній. Проекція медицини як комунікативної сфери у площину лінгвістичного аналізу виявляється досить плідною: вивчено особливості підмови медицини (І.В. Знаменська, Г.В. Кузьмичева, А.М. Стебунова та ін.); специфіку мовленнєвої взаємодії у сфері медицини (Є.В. Акаєва, М. Грожан, S. Espin, L. Lingard та ін.); виявлено основні характеристики медичного дискурсу (Л.С. Бейлінсон), встановлено суттєві відмінності професійно-непрофесійного та професійно-професійного, тобто фахового сучасного англомовного медичного дискурсу на прикладі медичних текстів з проблематики ВІЛ / СНІДу (С.В. Вострова). Зважаючи на той факт, що професійний конфлікт є невід'ємним складником фахового спілкування (А.Я. Анцупов, О.М. Бандурка, Н.В. Гришина та ін.), і що мова професійного конфлікту у конкретній галузі ще не була предметом спеціальних мовознавчих досліджень, увагу у роботі зосереджено на вивченні особливостей спілкування англомовних медиків у конфліктних ситуаціях.

Дослідження спирається на набутий досвід аналізу професійної (О.В. Акімова, Г.О. Атабетова, А. Борзей, К. Вессон, А. Кізер, І.М. Кобозева, О.М. Орлов, Л.П. Рижова, Д.А. Сіллінс, Т. Спранз-Фогасі, Т.В. Чрділелі та ін.) та конфліктної (Ю.М. Сорокін, В.С. Третьякова, О.В. Фадєєва, І.Є. Фролова) мовленнєвої взаємодії. Застосований у роботі підхід дозволяє трактувати досліджувану взаємодію як дискурс - складний, багатовимірний голістичний феномен, «багатоаспектну мовно-когнітивно-комунікативну систему-гештальт у єдності когнітивного (використання мови, конструювання / передача ідей, переконань) і соціопрагматичного (взаємодія комунікантів у певних соціокультурних контекстах і ситуаціях) аспектів» (І.С. Шевченко).

Думки лінгвістів, згідно яких вербальна площина дискурсу являє собою інтегральну сукупність текстів, пов'язаних передусім змістовно-тематично (Т.А. ван Дейк; В.О. Самохіна, В.Є. Чернявская та ін.), дає підстави вважати тему складником, який володіє здатністю дискурсотворення. Визначення тематичної єдності - однієї із базових ознак тексту (О.І. Москальська, В.В. Красних та ін.), що об'єктивує мотиви та інтенції у змістовній структурі елементів смислу / послідовності цих елементів, та забезпечує смислову цілісність мовного твору, зумовлює необхідність врахування зв'язків смислової, структурної, та комунікативної цілісності, а також когнітивних і соціокультурних чинників. З цього випливає наукове завдання роботи: аналіз основних характеристик теми, що актуалізовані у семантичному, змістовному, інтеракційному, стратегічному, когнітивному, соціокультурному аспектах англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу і організують ці аспекти.

Актуальність роботи обумовлена її антропоцентричною спрямованістю, що відбиває загальні тенденції сучасного мовознавства до вивчення вербальної комунікації як складника діяльності людини; комплексного й системного аналізу вербального спілкування; значною увагою до проблем дискурсології; інтересом до лінгвістичного аналізу фахового спілкування, зокрема у медичному середовищі; назрілістю вивчення мови професійного конфлікту; відсутністю мовознавчих досліджень професійних конфліктів англомовних медиків.

Зв'язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у рамках наукової бюджетної теми «Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов», номер держреєстрації 0103 U 004255.

Об'єктом дослідження є англомовний професійний медичний конфліктний дискурс у сукупності його лінгвальних та позалінгвальних аспектів.

Предметом аналізу є тема - провідний конституент англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу, що організує його лінгвальні (семантичні, змістовні, інтеракційні) і позалінгвальні (стратегічні, когнітивні, соціокультурні) аспекти.

Метою дослідження є комплексний аналіз організуючої ролі теми англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких конкретних завдань:

· розробка моделі англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу на підставі аналізу його характерних рис;

· визначення поняття теми дискурсу;

· встановлення тематичного потенціалу англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу і особливостей його реалізації у семантичному, змістовному та інтеракційному вимірах;

· побудова когнітивних моделей тематичної організації англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу;

· виявлення взаємозалежності тематичного та стратегічного аспектів.

Матеріалом дослідження слугували 1470 фрагментів діалогів, здобутих методом суцільної вибірки із 26 англомовних художніх творів (друкований ресурс) і сценаріїв 6 серій телесеріалу ER (Швидка допомога) (електронний ресурс).

За відсутності реальних зразків аналізованої мовленнєвої взаємодії, у якості матеріалу дослідження використано персонажне мовлення, що подає штучно змодельований англомовний професійний медичний конфліктний дискурс, але з урахуванням поставленої мети і завдань, не знижує достовірності отриманих результатів.

Методологічною основою дослідження є антропоцентризм, що передбачає інтеграцію різних підходів і забезпечує комплексність методики. У роботі застосовані: метод когнітивного моделювання - для побудови фреймової мережі, що репрезентує організацію потенційно тематично релевантних мовних засобів, розробки типових сценаріїв розгортання теми, метод системно-функціонального аналізу мовних одиниць - для систематизації тематично релевантних мовних засобів; елементи конверсаційного аналізу - для вивчення особливостей динаміки теми; метод контекстуального аналізу - для виявлення інтенціонального і стратегічного призначення мовленнєвих дій.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше конфліктне професійне спілкування англомовних медиків визначено як дискурс; розроблено модель англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу, яка маніфестує його сталі і мінливі риси; розкрито сутність поняття теми дискурсу; надано визначення її складників (макро - та мікротеми) і структури; запропоновані методики аналізу тематичної організації дискурсу; виявлено специфічні характеристики теми як дискурсотворчого конституента англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу. В роботі також уточнено статус термінологічних та професійних мовних одиниць з опорою на поняття теми дискурсу.

Узагальнення наукової новизни дослідження дозволяє винести на захист такі положення:

1. Конфліктне професійне спілкування англомовних медиків являє собою мовленнєво-мисленнєву соціальну діяльність, місце якої у масиві англомовного діалогічного дискурсу визначено сферою комунікації (професійна діяльність, медицина), характером комунікації (конфліктний), специфікою адресантно-адресатних конфігурацій (комуніканти - медпрацівники, члені одного трудового колективу). Сфера комунікації об'єктивується у темі дискурсу, характер комунікації - у його стратегії, специфіка адресантно-адресатних конфігурацій забезпечує успішність комунікації, що ґрунтується на спільних спеціальних знаннях.

2. Основним дискурсотворчим конституентом англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу є тема - ментально-вербальний конструкт, що виступає сполучальною ланкою у ланцюжку «базовий концепт - вербальний план дискурсу» та акумулює актуальні / актуалізовані знання. Структуру теми складають: макротема - денотативне ядро дискурсу, співвіднесене із усім обсягом актуальних / актуалізованих знань; мікротема - референт мінімальної одиниці дискурсу, співвіднесений з окремим елементом цих знань. Накладання двох комунікативних сфер зумовлює таку специфічну рису англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу як тематичний дуалізм: базовий концепт професійних дискурсів (УСТАНОВА) визначає макротему «Робота лікарні», а базовий концепт медичного дискурсу (ЗДОРОВ'Я) - макротему «Лікування хворого».

3. Специфікою семантичного простору англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу є його насиченість номінативними одиницями, що вербалізують знання спеціального характеру. Це професійно-термінологічні мовні одиниці, релевантні макротемі «Лікування хворого» та професійно-корпоративні, співвіднесені із макротемою «Робота лікарні». Концептуальним підґрунтям семантичного плану є міжфреймова мережа, що демонструє організацію мовних засобів та виявляє тематичний дуалізм. Тематична релевантність номінативних засобів є лише потенційною.

4. Мінімальною тематизованою одиницею є висловлювання, фокус якого визначає зміст предметно-референтної ситуації. Інвентар предметно-референтних ситуацій виявляє перелік мікротем, їхня підпорядкованість макротемам демонструє ієрархічні відносини у структурі теми. Змістовний простір англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу організований мікротемами, підпорядкованими макротемам «Лікування хворого», «Робота лікарні».

5. Динаміка теми у континіумі дискурсу подана сценаріями - типовими моделями тематичного розвитку. В англомовному професійному медичному конфліктному дискурсі тематичні сценарії охоплюють два типи: монотематичні - розвиток однієї мікротеми та політематичні - послідовність мікро- / макротем за переважної когерентності зміни теми. Комбінаторика мікротем демонструє рівноположні відносини у структурі теми. Типові тематичні сценарії організують змістовно-інтеракційний простір англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу.

6. Динаміка теми відбита у структурних моделях за питомої ролі комунікативної стратегії. Фрагментарний структурний тип нехарактерний для англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу; його структурно-інтеракційний простір організований моделями дистантного та контактного типів.

7. Взаємодія теми і комунікативної стратегії в англомовному професійному медичному конфліктному дискурсі виявляється у:

обмеженні потенційно-тематичних номінативних засобів такими, що реалізовані у конфліктній ситуації;

інвентарі мікротем, що окреслює коло предметів конфліктного спілкування;

типових моделях динаміки теми / зміни теми у конфліктних ситуаціях;

структурних моделях, межі яких встановлено за тематично-стратегічним критерієм;

якісно-кількісних кореляціях стратегічно-релевантних ситуативних чинників та макро- / мікротем.

Інструментом реалізації комунікативної стратегії виступають тактики англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу: емоційні та аргументативні. Аргументативні мають основну питому вагу і є тематизованими.

Тема і комунікативна стратегія взаємодіють на всіх рівнях англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати є внеском у вирішення назрілих проблем дискурсології, лінгвістики тексту, когнітивної прагмалінгвістики. Проведений аналіз поглиблює знання про дискурсотворчий потенціал теми, пропонує нові підходи до моделювання дискурсивних типів та їхньої тематичної організації, виявляє взаємозв'язки теми та стратегії дискурсу, а також розкриває сутність конфліктних комунікативних технологій у фаховому спілкуванні англомовних медиків.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання одержаних результатів у теоретичних курсах лексикології і стилістики англійської мови (Розділ «Функціонально-стилістичне розшарування лексичних одиниць»), у спецкурсах з лінгвістики тексту, когнітивної лінгвістики, лінгвопрагматики, основ теорії комунікації. Результати дослідження можуть бути корисними і для спеціалістів з конфліктології, теорії переговорів, розробки комунікативних технологій, тощо.

Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні конфліктного спілкування англомовних медиків у термінах дискурсології; встановленні сутності теми дискурсу й обґрунтуванні її дискурсотворчої спроможності; впровадженні понять макро- і мікротеми; виявленні взаємозв'язків між темою та стратегією дискурсу; уточненні статусу мовних засобів актуалізації макротем «Лікування хворого» та «Робота лікарні», а також у розробці методик моделювання конкретного типу дискурсу і його тематичної організації.

Апробація роботи. Результати дослідження було обговорено на відкритому засіданні кафедри ділової іноземної мови та перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (Харків, 2007); міжнародних наукових конференціях: Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: «Людина. Мова. Комунікація» (Харків 2004); «Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування» (Харків 2006); «Новітні обрії розвитку германської та романської філології» (Запоріжжя, 2007); V Всеукраїнській науковій конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація» (Харків 2005); IV Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу» (Харків, 2007); IV Міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк 2006).

Публікації. Основні положення та результати роботи викладено у 9 публікаціях: 4 одноосібних статтях, надрукованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України та 5 тезах доповідей (одні у співавторстві з науковим керівником).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури, лексикографічних та довідкових джерел, джерел ілюстративного матеріалу загальним обсягом 361 видання, а також 7 додатків. Загальний обсяг роботи становить 234 сторінки (188 сторінок основного тексту).

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначено його мету, завдання, об'єкт і предмет; описано методологію, методи та матеріал дослідження; розкрито наукову новизну роботи і сформульовано положення, що винесено на захист; охарактеризовано теоретичне і практичне значення, особистий внесок дисертанта; наведено дані про зв'язок роботи з науковими темами та апробацію дослідження.

У першому розділі встановлено назрілість лінгвістичного аналізу професійного конфлікту; викладено теоретико-методологічні засади дослідження; розроблено модель англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу, яка репрезентує його сталі і мінливі характеристики; уточнено поняття дискурсотворчих конституентів, надано визначення і розкрита сутність теми дискурсу, розроблено модель її структури.

У другому розділі досліджені характеристики теми в організації семантичного, змістовного, інтеракційного простору АПМКД. За тематичним критерієм уточнено статус професійно-термінологічних та професійно-корпоративних мовних одиниць.

У третьому розділі проаналізовано зв'язки тематичної та стратегічної організації англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу; виявлено кореляції стратегічно релевантних чинників із макро- і мікротемами.

У загальних висновках подано основні теоретичні та практичні результати дисертації, окреслено перспективи подальших досліджень.

У додатках унаочнено основні результати дослідження у вигляді схем та рисунків.

Основний зміст роботи

англомовний медичний дискурс професійний

Розділ 1. «Загальна характеристика англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу». Сучасне мовознавство постулює ідею діяльнісної природи мови і мовлення. При такому підході мовленнєва діяльність індивіда постає як невід'ємна складова мисленнєво-пізнавальної та загальнопрактичної діяльності (О.М. Леонтьєв), а спілкування - як соціально-комунікативний аспект мовного існування (М.М. Бахтін, Т.Г. Винокур, Т.М. Дридзе та ін.). Мовне існування - це буття людини з мовою і в мові: «мова бере співучасть в усіх наших думках і вчинках, і не в нашій владі відмінити або ж якось довільно локалізувати цю співучасть» (Б.М. Гаспаров).

Комунікація - «один із проявів мовного існування, що охоплює і мислення, і пам'ять, і творчість, і усі мовленнєві вияви особистості» (І.М. Борисова), сьогодні трактується як феномен, що поєднує концептуальну і мовну картини світу й знімає жорстке протиставлення мови та функціонування мови (І.А. Стернін, С.М. Ервін-Трипп, D. Hymes та ін.).

Комунікативні процеси охоплюють усі сфери діяльності сучасного суспільства, включно із професійною.

До комунікативних явищ, які в останні десятиріччя привертають усе більшу увагу науковців, належить конфлікт, який у термінах гуманітарних наук (психології, соціології, соціальної психології, конфліктології) трактується саме як особливий тип людської комунікації, причому конфліктологічна проблематика досліджується як у загально теоретичному плані, так і в плані її проекції в певну професійну сферу (О.М. Бандурка, Л.В. Цюрупа та ін.).

Методологічні принципи й засадні теоретичні положення дискурсології забезпечують можливість вивчення мови професійного конфлікту в сукупності вербальних, когнітивних, комунікативних, соціальних і культурних планів (Н.Д. Арутюнова, В.В. Красних, М.Л. Макаров та ін.). Дискурс у розвідках мовознавців постає як ментально-мовленнєвий феномен (Ю.С. Степанов, О.В. Тарасова, А.П. Мартинюк, О.І. Морозова, І.С. Шевченко та ін.), який вибудовується навколо певної базової структури - концепту (В.І. Карасик, В.З. Дем'янков, О.Й. Шейгал, B.I. Grozz та ін.); як форма соціальної взаємодії (К.С. Серажим, М. Фуко, Ю. Хабермас та ін.), причому «кожна соціальна група має свій характерний дискурс» (А.Д. Бєлова); як інтерактивна та цілеспрямована комунікативна діяльність (І.А. Бехта, В.В. Богданов, О.П. Воробйова, Г.В. Ейгер, О.Г. Почепцов, С.О. Сухих та ін.).

Контекст дискурсу охоплює екзистенціональні, соціокультурні, психологічні, прагматичні параметри комунікативних ситуацій, релевантність яких визначається конкретною реальною ситуацією спілкування (Т.А. ван Дейк та ін.).

Вербальний план дискурсу являє собою текст (Е.Ф. Скороходько та ін.) або його уривок, схему, фрагмент (К.Я. Кусько). Хоча між текстом і вербальним планом дискурсу немає явної нездоланної межі, ці поняття нетотожні (К.Я. Кусько та ін.).

Матеріальна форма дискурсу подана монологом/діалогом; професійне конфліктне спілкування медиків відбувається у формі діалогу.

Мінімальними одиницями діалогічного дискурсу є мовленнєвий акт, мовленнєвий хід, мовленнєвий обмін (М.Л. Макаров, М.М. Полюжин, І.С. Шевченко та ін.). Одиниці дискурсу мають мисленнєво-мовленнєву природу, їхніми матеріальними (вербальними) корелятами виступають висловлювання, репліка, мінімальний діалог (мінімальний діалогічний текст). Мінімальні одиниці дискурсу / тексту розташовуються в структурі діалогу контактно або дистантно, утворюючи дискурсивні / інтенціонально-тематичні фрагменти (І.М. Борисова). Критеріями віднесення цих одиниць до певного типу дискурсу слугує, згідно типології виявів дискурсивної діяльності (А.Д. Бєлова), сфера комунікації й задана нею тема, до певного різновиду дискурсу - характер комунікації і задана ним стратегія. Важливим чинником, що відбиває інтерактивну природу дискурсу, виступає також аспект комунікантів: їхні спільні знання забезпечують спільність конструйованих у дискурсі смислів.

Конфліктне професійне спілкування англомовних медиків належить до масиву англомовного діалогічного дискурсу; онтологічний статус цього дискурсивного феномена визначається сферою комунікації, характером спілкування, специфікою адресантно-адресатних конфігурацій.

Конфліктне професійне спілкування англомовних медиків охоплює дві комунікативні сфери: «Професійна діяльність» та «Медицина». Об'єкт дослідження належить до масиву професійних дискурсів і володіє такими рисами: базовий концепт - УСТАНОВА; фахові характеристики учасників; їхня належність до однієї малої соціальної групи - трудового колективу; спільна мета - забезпечення функціонування установи (Організаційна комунікація). Специфікою професійного спілкування є те, що ця комунікативна сфера суттєво впливає на дискурсивні характеристики.

Досліджуваний об'єкт також належить до медичного дискурсу й має такі його риси: базовим концептом є концепт ЗДОРОВ'Я, учасники поділяють спільну діяльнісну мету (допомога хворому), базові цінності (норми медичної етики); умови спілкування мають високий ступінь символізму (Л.С. Бейлінсон). Специфіка професійного спілкування накладає обмеження на адресантно-адресатні конфігурації: учасники - медпрацівники (С.В. Вострова), й інші параметри, зокрема, канал зв'язку - усне мовлення.

За характером комунікації об'єкт дослідження є різновидом дискурсу й володіє усіма базовими ознаками конфліктного дискурсу (В.С. Третьякова, О.В. Фадєєва, І.Є. Фролова та ін.). Специфіка полягає в обмеженнях, що накладаються комунікативною сферою.

Сфера комунікації (накладання двох комунікативних сфер - «Професійна діяльність» та «Медицина»), конфліктний характер спілкування, адресантно-адресатні конфігурації (фах учасників, належність до одного трудового колективу) є сталими характеристиками АПМКД; його мінливими рисами є ступінь формальності ситуацій спілкування; горизонтальні (спеціалізація), вертикальні (посада, рівень фахової підготовки), антропометричні (вік, стать) характеристики учасників; хронотоп (час - робочий / неробочий; місце - робоче / неробоче).

Неможливість отримання зразків реального спілкування зумовлює використання у якості матеріалу дослідження персонажного мовлення як такого, що подає достовірну модель мовлення з огляду на мету роботи - розробку моделі англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу (АПМКД) й моделей його тематичної і стратегічної організації.

Дискурсотворчий потенціал в АПМКД мають тема і стратегія - конституенти, що об'єктивують сферу спілкування і характер комунікації.

Стратегію розуміємо як двоїсту когнітивно-мовленнєву сутність, планування мовленнєвих дій і реалізацію цього плану, що конструює комунікативну практику суб'єктів дискурсу (Т.А. ван Дейк, О.С. Іссерс, І.Є. Фролова).

Важливість поняття тема й відсутність його однозначного трактування і визначення (П.М. Донець, М.Л. Макаров, Е.Ф. Скороходько та ін.) викликають потребу з'ясування суті й надання дефініції теми дискурсу.

Тема являє собою ментально-вербальний конструкт дискурсу, що об'єктивує зміст базового концепту в обсязі, актуальному для конкретного дискурсу й актуалізованому в ньому вербальними засобами. Структура теми включає макротему - денотативне ядро усього дискурсу - і мікротему - референт мінімальної одиниці дискурсу.

Макротема ієрархічно вища, бо безпосередньо пов'язує ментальну структуру із засобами її вербалізації й охоплює увесь дискурс; мікротема сигналізує зв'язок мовного і ментального опосередковано - від фокусу висловлювання до змісту предметно-референтної ситуації й до її когнітивного образу, від конкретного когнітивного образу до абстрактної ментальної сутності - концепту.

Відносини ієрархії в структурі теми дискурсу поєднані з відносинами рівноположності, що їх демонструє динаміка розгортання теми в дискурсі: тематичні прогресії, утворювані послідовністю мікротем (або також макротем).

Ієрархічні відносини надають можливості інвентаризації й систематизації засобів реалізації теми, що забезпечують організацію семантичного й змістовного простору дискурсу. Рівноположні відносини уможливлюють аналіз континуального аспекту засобів реалізації теми, що забезпечують організацію інтеракційної будови матеріальних реалізацій дискурсу.

Ієрархічні і рівноположні відносини складників тематичної структури відрізняються як знання й застосування знань. Ієрархічно організовані елементи тематичної структури дискретні; рівноположно організовані елементи континуальні. Методики їхнього аналізу є різними: організація теми потребує опису в термінах фреймового моделювання, контекстуального аналізу, конверсаційного аналізу.

Вивчення організуючої ролі теми дискурсу також потребує дослідження її взаємодії з іншим дискурсотворчим конституентом АПМКД - стратегією.

Розділ 2. «Особливості тематичної організації англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу». Специфічною рисою тематичної організації АПМКД є тематичний дуалізм: наявність двох макротем, що зумовлено пріоритетністю сфери комунікації як критеріальної ознаки цього дискурсивного феномену, та накладанням двох комунікативних сфер. Сфера комунікації «Професійна діяльність» об'єктивована в дискурсі макротемою «Робота лікарні», що об'єктивує концепт УСТАНОВА; сфера комунікації «Медицина» - макротемою «Лікування хворого», що об'єктивує концепт ЗДОРОВ'Я.

Аналіз семантичного простору АПМКД являє собою вивчення мовних одиниць, що є тематично релевантними: вербалізують концепти ЗДОРОВ'Я та УСТАНОВА.

Ядро професійного спілкування складають номінативні одиниці, що вербалізують спеціальні знання, зокрема в АПМКД у галузі медицини. За відсутності чіткого розмежування термінологічних мовних одиниць і професіоналізмів за семантичними, стилістичними і функціональними критеріями ці мовні засоби класифіковано за тематичним критерієм:

· професійно-термінологічні - вербалізують концепт ЗДОРОВ'Я і є релевантними макротемі «Лікування хворого»;

· професійно-корпоративні - вербалізують концепт (МЕДИЧНА) УСТАНОВА і є релевантними макротемі «Робота лікарні».

Професійно-термінологічні одиниці переважають в АПМКД (1) за кількісними показниками: професійно-термінологічні - 73%; професійно-корпоративні - 27% від загальної кількості номінативних одиниць-засобів вербалізації спеціальних знань; (2) за якісно-кількісними показниками: професійно-термінологічні одиниці утворюють десять тематичних груп, які за кількістю складових одиниць розміщуються у такому порядку: хвороби (hemorrhagic ovarian cyst, hives, stab wound, hiatal hernia, hepatitis, Alzheimer disease, Chagas disease, heartburn, cholera, AIDS, cyanosis та ін.); медичні маніпуляції (intubate, suture, stitch, re-vascularize, embolize, inject, clamp, tamponade, resuscitate та ін.); медичні інструменти, обладнання, матеріали та уніформа (pacer pads, sponge, tube, syringe, Falene sponge, ten-blade, restraint, scalpel, defibrillator, EKG та ін.); морфоанатомія (sinus, bowel, liver, pulmonary artery, axillary artery, wrist, kidney, hylum, renal artery, vessel, mesenteric artery та ін.); діагностичні дослідження (Pap smears, bronchoscopy, colonoscopy, autopsy, EKG, pelvic exam, ultrasound, chest film, sensitization test, protein test, blood-sensitized test, та ін.); лікарські препарати (ledocain, flumanesil, solumedrol, xeroform, betadine, ampicillin, dexedrin, talwin, fentanyl та ін.); операції (gastroplastica, thoracotomy, laparotomy, abortion, open heart surgery та ін.); хворий та його характеристики (patient, hypotensive, conscious, dizzy, psych patient, comatose patient, chronic patient, DNR та ін.); симптоми хвороби (septic shock, hypoxic, severe pleuritic pain, be sensitized та ін.); показники стану хворого (pulse, fetal heart rate, BP (скорочення від blood pressure), LP (скорочення від low pressure), skin colour, temperature, DNA testing result, та ін.); професійно-корпоративні одиниці охоплюють п'ять тематичних груп, які за кількісними показниками розміщуються так: лікарні, відділення, підрозділи, приміщення (lab, surgery, neurology, recovery, surgical intensive care unit, оperation room/ theatre, sutures, ward, surgical floor, St Edith's Hospital, teaching hospital та ін.); лікарі, посади, розподіл посадових обов'язків (nurse, doctor, head of the department, internist, resident, senior nurse, lab technician, hospital (medical) staff, nursing staff, attending doctor, doctor on duty, house officer та ін.); спеціалізації лікарів (obstetrician, pathologist, dermatologist, physician, neurologіst, A and E doctor, anesthesiologist та ін.); медична документація (radiology report, chart, electrolyte report, autopsy reports, post-mortem report, surgical report, pharmaceutical orders, та ін.); заходи, пов'язані з виконанням посадових обов'язків (round, сardiac surgery conference, death conference / mortality conference та ін.).

Ментальною основою організації семантичного простору АПМКД є концептуальна міжфреймова мережа, утворена акціональним, таксономічним, посесивним і частково предметним фреймами. Професійно-термінологічні і професійно-корпоративні мовні засоби, репрезентуючи вербалізоване знання, впорядковані в єдину структуру, де тематичний дуалізм виявляє себе в тому, що ці засоби наповнюють:

· різні фрейми (професійно-термінологічні - посесивний фрейм; професійно-корпоративні - таксономічний фрейм);

· різні слоти одного фрейму (професійно-корпоративні - слот ХТОСЬ агенс; професійно-термінологічні - слоти ДІЯ, ЩОСЬ - об'єкт; ХТОСЬ - бенефіціант в акціональному фреймі);

Тематичний дуалізм також виявляється в різних тематичних групах, утворених професійно-термінологічними і професійно-корпоративними мовними одиницями, які наповнюють слот ЩОСЬ - інструмент в акціональному фреймі.

Специфіка семантичного простору АПМКД полягає у насиченості його матеріального плану професійно-термінологічними й професійно-корпоративними мовними засобами, що вербалізують актуальні для цього дискурсу знання.

Проте тематична релевантність цих одиниць є потенційною: вони тематизуються опосередковано, не через своє значення як властивість системи мови, а через актуалізацію значення в дискурсі: «наведення фокусу» (R.W. Langacker) на професійно-термінологічні / професійно-корпоративні мовні засоби в мінімальній одиниці дискурсу (висловлюванні / МА).

У дискурсивних реалізаціях мовні засоби, що вербалізують спеціальні знання, можуть залишатися поза фокусом висловлювання або замінятися іншими (загальновживаними) мовними одиницями. Це свідчить про нелінійність зв'язків між семантичним і змістовним простором дискурсу, підпорядкованість семантичного плану дискурсу змістовному й підтверджує визнання саме висловлювання / МА мінімальною одиницею дискурсу та його кореляцій з мікротемою.

Ієрархічна організація теми дискурсу (від мікро- - до макротеми) маніфестує себе в актуалізованих комунікативних одиницях мовлення і пов'язана з процесом референції, що визначає комунікативний фокус висловлювання й експлікує зміст предметно-референтної ситуації. Предметно-референтні ситуації тематизовані й репрезентують мікротеми, підпорядковані одній з макротем.

Мікротеми, підпорядковані макротемі «Лікування хворого» і «Робота лікарні» суттєво не відрізняються за кількісними показниками (п'ять і чотири відповідно) та є різними за якісними показниками: макротемі «Лікування хворого» підпорядковані такі мікротеми: часові параметри лікування, призначення лікування, симптоми і діагностика, встановлення діагнозу, здійснення медичних маніпуляцій; макротемі «Робота лікарні» - такі мікротеми: графік роботи / дотримання графіка роботи, професійно-посадові характеристики, виконання професійних обов'язків / перевищення повноважень, дотримання професійних цінностей.

Різниця якісних характеристик мікротем є виявом тематичного дуалізму АПМКД; невелика кількість мікротем свідчить про обмеженість його змістовного простору.

Континуальна організація теми дискурсу (динаміка тематичного розвитку) в змістовному аспекті відбита в тематичних сценаріях, де когнітивним підґрунтям комбінацій мікротем є спільні соціокультурні й мікросоціальні знання учасників про правила комунікативної взаємодії.

Взаємозв'язок відносин ієрархії та рівноположності в цьому аспекті виявляється в наявності в тематичних сценаріях мікротем, підпорядкованих одній або обом макротемам.

Тематичні сценарії охоплюють:

монотематичні (розвиток однієї мікротеми), наприклад, мікротема: здійснення медичних маніпуляцій:

DEB: John, you put a patient into anaphylactic shock by giving her bacterium when she told you that she was allergic to it.

CARTER: And you almost killed somebody by leaving a guide wire in their chest (ER, May Day).

політематичні (зміна мікротем); які включають:

(1) сценарії, де мікротеми підпорядковані одній з макротем, наприклад, мікротема: виконання професійних обов'язків / перевищення повноважень мікротема: графік роботи / дотримання графіка роботи; обидві підпорядковані макротемі «Робота лікарні»:

`I'm sorry to have to tell you this, Miss Barton - but I find your work disappointing. When you first came to the Amphitheatre I thought you were going to be one of my best nurses. Instead, your work has been progressively worse. You're almost thought here - and if there isn't an immediate improvement I shall not be able to send in a good report of you.

`But' Sue managed to protest. I had a heavy list today, and the other nurses are tied up (Boylston, Sue Barton - Seniour Nurse, 81).

(2) сценарії, де мікротеми підпорядковані обом макротемам, наприклад, мікротема: здійснення медичних маніпуляцій (макротема «Лікування хворого») мікротема: виконання професійних обов'язків / перевищення повноважень (макротема «Робота лікарні»):

BENTON: What the hell are you doing? You cracked his chest?! He needed a laparotomy!

CLEO: You should have been here to do one.

BENTON: You should have called me sooner (ER, All in the Family).

Тематичний дуалізм на цьому рівні демонструє характеристики відокремлення / поєднання, причому поєднання є досить типовим: політематичні сценарії, що охоплюють обидві макротеми, становлять 23%.

Типи зміни теми в АПМКД є такими: ініціальна (політематичність мовленнєвих дій одного учасника); респондивна (політематичність мовленнєвих дій різних учасників). Зміна мікротеми в політематичних сценаріях відбувається когерентно: ініціальний тип зміни теми значно переважає респондивний, мікротеми переважно демонструють каузативні зв'язки. Типи зміни теми в АПМКД корелюють з інтеракційними характеристиками: респондивна зміна теми відбувається в респондивному мовленнєвому ході, або не демонструють таких кореляцій: ініціальна зміна теми відбувається в респондивному / ініціальному мовленнєвому ході. Динаміка розвитку теми дискурсу в структурному аспекті відбита в структурно-інтеракційних моделях, якими подано матеріальний план дискурсу.

В АПМКД ці моделі охоплюють:

· фрагментарний тип - матеріальний план поданий фрагментом тексту (мовленнєвим ходом), уривком тексту (частиною мовленнєвого ходу);

· дистантний тип - матеріальний план поданий фрагментами / уривками тексту, розташованими неконтактно;

· контактний тип - матеріальний план поданий мінімальним текстом (мовленнєвим обміном), або їхньою послідовністю.

Структурно-інтеракційні моделі контактного типу переважають в АПМКД (52%), моделі дистантного типу також мають значну питому вагу (42%), моделі фрагментарного типу не є характерними (6%).

Структурно-інтеракційні моделі дистантного типу переважають при реалізації макротеми «Робота лікарні» - 68% («Лікування хворого» - 22%; обидві макротеми - 10%); моделі контактного типу переважають при реалізації макротеми «Лікування хворого» - 67% (макротема «Робота лікарні» - 17%, обидві макротеми - 16%).

Моделі дистантного типу в АПМКД характеризуються значною довжиною мовленнєвого ходу при реалізації макротеми «Робота лікарні» та обох макротем.

У моделях контактного типу реалізація макротеми «Лікування хворого», «Робота лікарні», обох макротем корелює з набором типових тематичних сценаріїв, які охоплюють переважну більшість реалізації.

В інтеракційнму вимірі АПМКД змістовні і структурні аспекти організовані за тематичним принципом і взаємопов'язані.

Тематична організація АПМКД на семантичному, змістовному і структурно-інтеракційному рівнях виявляє взаємозв'язок теми і стратегії: семантичний простір обмежений тематизованими мовними одиницями, реалізованими в конфліктних ситуаціях; змістовний простір - предметами конфліктного спілкування; частотність мікротем вказує на найбільш типові об'єкти конфлікту; інтеракційний простір поданий динамікою теми в конфліктній мовленнєвій взаємодії. Це дає підстави більш детально розглянути взаємодію тематичної і стратегічної організації АПМКД у наступному розділі.

Розділ 3. «Взаємодія тематичної та стратегічної організації англомовного професійного медичного конфліктного дискурсу». Стратегія у АПМКД виступає другим за значимістю дискурсотворчим конституентом і об'єктивує у мовленні конфліктний характер ситуації.

Стратегія безпосередньо пов'язана із інтерпретацією конкретної комунікативної ситуації, чинники якої можуть набувати стратегічної релевантності (І.Ф. Якушевич, І.І. Gumperz, D. Tannen та ін.). Складниками комунікативної ситуації конфлікту є мотив, мета, бенефіціант, час, місце, соціальні характеристики і психологічні ролі комунікантів, інструмент (Л.О. Петровська, І.Є. Фролова).

Мотив є головним чинником типізації конфліктної ситуації; за мотиваційним критерієм конфлікти класифікуються як внутрішньоособистісні і міжособистісні. Внутрішньоособистісні конфлікти є проявом психологічного дискомфорту, що виникає на ґрунті когнітивного дисонансу; міжособистісні конфлікти відбивають протиріччя думок, поглядів, позицій індивідів (А.Я. Анцупов, Н.В. Гришина та ін.). У АПМКД внутрішньоособистісні конфлікти наявні в незначній кількості (13%), проте вони мають різну питому вагу при реалізації різних макротем: «Лікування хворого» - 18%; «Робота лікарні» - 7%. Міжособистісні конфлікти, що охоплюють більшість дискурсивних реалізацій (87%), демонструють різне підґрунтя протиріччя при реалізації різних макротем: макротема «Лікування хворого» пов'язана із неузгодженістю поглядів на процес надання медичної допомоги; макротема «Робота лікарні» - на процес здійснення посадових обов'язків. Різними є також кількісні показники: міжособистісні конфлікти охоплюють 82% реалізацій макротеми «Лікування хворого», 97% реалізацій макротеми «Робота лікарні».

Мотив безпосередньо пов'язаний із метою конфліктних мовленнєвих дій: при внутрішньоособистісному конфлікті метою індивіда є оптимізація власного психологічного стану; при міжособистісному конфлікті - оптимізація цілей позамовної діяльності. Цілі комунікантів у АПМКД, що лежать у площині позамовної діяльності, є різними в залежності від макротеми. При реалізації макротеми «Лікування хворого» це - оптимізація діагностики, призначення лікарських препаратів, ходу консервативного лікування, оперативного втручання; при реалізації макротеми «Робота лікарні» це - дотримання морально-етичних та правових норм, належне виконання посадових обов'язків. Таким чином, у конфлікті комуніканти АПМКД мають спільні діяльнісні цілі.

Бенефіціантом конфліктних мовленнєвих дій в АПМКД виступає: при реалізації макротеми «Лікування хворого» - реальний або гіпотетичний хворий; при реалізації макротеми «Робота лікарні» - реальний або гіпотетичний хворий, лікарня, медпрацівник-мовець.

Час і місце реалізацій АПМКД має різний конфліктогенний потенціал: час (брак часу, своєчасність медичної допомоги, часи роботи) є стратегічно-релавантним чинником; місце не демонструє стратегічної релевантності. Макротема «Лікування хворого» реалізується у АПМКД переважно у робочий час на робочому місці (88%), макротема «Робота лікарні» - тільки у робочий час на робочому місці (100%).

Мовленнєва взаємодія у АПМКД є статусно-нейтральною або статусно-позначеною (В.І. Карасик). Статусно-нейтральна мовленнєва взаємодія не залучає об'єктивації соціальних характеристик комунікантів і має меншу питому вагу (34%). Статусно-позначена мовленнєва взаємодія охоплює реалізації, де соціальні характеристики об'єктивовані у мовних засобах та / або у способах мовленнєвої поведінки. Ці характеристики вертикальні (рівень фахової підготовки, посада, розподіл посадових обов'язків, стаж роботи) та горизонтальні (спеціалізації лікарів). Статусно-позначені реалізації переважають в АПМКД (66%), причому, при актуалізації макротеми «Лікування хворого» вертикальні характеристики охоплюють 63%, горизонтальні характеристики - 37%; при актуалізації макротеми «Робота лікарні» - вертикальні характеристики - 82%, горизонтальні характеристики - 18%.

У АПМКД комуніканти посідають психологічні ролі АГРЕССОР-ДИТИНА, АГРЕССОР-ДОРОСЛИЙ, АГРЕССОР-БАТЬКО. Роль АГРЕСОРА-ДИТИНИ - нетипова; роль АГРЕСОР-ДОРОСЛИЙ характерна для 75% реалізацій макротеми «Лікування хворого» і 56% реалізацій макротеми «Робота лікарні». Роль АГРЕСОРА-БАТЬКА охоплює 25% реалізацій макротеми «Лікування хворого», 44% реалізацій макротеми «Робота лікарні».

Мовленнєві дії, що виступають у якості інструмента, є тактиками АПМКД і слугують досягненню певної локальної мети, підпорядкованої глобальній стратегічній цілі - конструюванню конфлікту.

Висновки

Зміцнення міждисциплінарних зв'язків, інтеграція різних напрямів мовознавчого аналізу й активне залучення набутків інших гуманітарних дисциплін сприяють як підвищенню теоретичного рівня мовознавчих досліджень, так і зростанню ролі лінгвістики в колі галузей наукового знання. Проте розширення обрисів, зсув акцентів, встановлення нових дослідницьких орієнтирів не означає зміни об'єктів мовознавчого аналізу - мовних та мовно-мовленнєвих явищ. Йдеться про новий підхід, який уможливлює лінгвістичний опис комплексного характеру, де властивості мовознавчих об'єктів розглядаються у взаємозв'язку й взаємодії з мисленнєвою й суспільною діяльністю людини. Саме такий підхід застосовано в цьому дослідженні, де конфліктне професійне спілкування англомовних медиків визначено й вивчено як дискурс; тему дискурсу схарактеризовано й проаналізовано як основний конституент, що забезпечує дискурсотворення.

Урахування загальних комунікативних критеріїв дозволило встановити основні сталі характеристики конфліктного спілкування англомовних медиків, що визначають його онтологічний статус і низку його мінливих рис, на підставі чого змодельовано АПМКД.

Провідна роль комунікативної сфери в АПМКД засвідчує пріоритетність поняття теми для досліджуваного дискурсу. З опорою на вивчення попереднього досвіду, тему визначено як ментально-мовний конструкт дискурсу: зумовлену потребами комунікації активацію певних ментальних структур, їхню об'єктивацію, осмислення мовної об'єктивації учасниками спілкування - суб'єктами дискурсу. Тема дискурсу має структуру, що відрізняється складністю організації. Макротема являє собою денотативне ядро й репрезентує увесь обсяг знань базового концепту дискурсу, що актуальні для цього дискурсу й актуалізовані в ньому. Межі цих знань встановлені комунікативними потребами - сферою та характером комунікації. Мікротема є референтом мінімальної дискурсивної одиниці, що актуалізує окремий елемент знання у висловлюванні.

Результати аналізу АПМКД свідчать, що такі його властивості, як накладання двох комунікативних сфер і характер комунікації на рівні актуалізації спричиняються до (1) тематичного дуалізму; (2) взаємодії теми і стратегії. Макротемами АПМКД є «Лікування хворого» і «Робота лікарні», їхня реалізація пов'язана із стратегією комуніканта, спрямованою на конфлікт - порушення гармонії міжсуб'єктних стосунків.

Тематичний критерій дав змогу відокремити професійно-термінологічні мовні одиниці - засоби, релевантні макротемі «Лікування хворого», і професійно-корпоративні мовні одиниці - засоби, релевантні макротемі «Робота лікарні». Перевага професійно-термінологічних одиниць над професійно-корпоративними підтверджує тезу, що термінологія складає ядро професійного спілкування. Дискурсотворча роль теми в організації семантичного виміру АПМКД виявляється в обмеженості вербалізованих знань такими, що мають спеціальний характер і є актуальними для конфліктного спілкування; наявності цілісної концептуальної структури, що впорядковує ці знання. Тематичний дуалізм зумовлює розподіл між засобами реалізації одної чи другої макротеми. Проте тематична релевантність мовних засобів лише потенційна, оскільки вони можуть не потрапляти у фокус висловлювання.

Мінімальною тематизованою одиницею виступає висловлювання: його фокус визначає зміст предметно-референтної ситуації і корелює з мікротемою. Дискурсотворчі характеристики теми в організації змістовного простору АПМКД виявляються в обмеженні кола предметів спілкування - наборі предметно-референтних ситуацій і, відповідно, мікротем; частотності реалізацій мікротем, яка визначає типові об'єкти конфлікту. Тематичний дуалізм на цьому рівні спричиняється до різниці набору мікротем, підпорядкованих одній з макротем.

Дискурсотворчі характеристики теми в організації змістовно-інтеракційного простору маніфестовані динамікою теми в континіумі дискурсу: комбінаціями, утворюваними мікротемами, що переважно демонструють когерентність. Підпорядкованість кожної з мікротем одній з макротем засвідчує, що макротеми охоплюють увесь змістовно-інтеракційний план АПМКД. Тематичний дуалізм на цьому рівні виявляється в окремій/сумісній реалізації макротем у тематичних сценаріях.

Динаміка теми в континіумі дискурсу подана певними структурними моделями. До таких, що є типовими в АПМКД, належать дистантний і контактний типи, фрагментарний тип не має значної типової ваги. Межі структурних моделей встановлюються за тематично-стратегічним критерієм.

Взаємозв'язки теми і стратегії в організації АПМКД полягають у тому, що динаміка реалізацій і макро- / мікротем постає як комунікативна взаємодія й актуалізує мотиви, цілі, соціальні й психологічні характеристики комунікантів тощо. Тактики, що є типовими для АПМКД, тематизовані й корелюють з тематичною організацією; до таких належать аргументативні тактики (емоційні тактики не мають значної питомої ваги).

Проведене дослідження свідчить про культурносоціальну специфіку АПМКД, демонструє, що конфлікти в професійному спілкуванні англомовних медиків є цілеспрямованими й переважно орієнтованими на оптимізацію досягнення спільної мети фахової й трудової діяльності - надання допомоги хворому, забезпечення функціонування лікувального закладу. Стосунки комунікантів поєднують демократизм, властивий англомовній лінгвокультурній спільноті, з авторитаризмом, пов'язаним з рівнем фахової підготовки й посадовими обов'язками; демонструють значущість належного виконання професійних і посадових обов'язків, збереження й дотримання спільних цінностей і меншовартість підтримання гармонійних особистісних стосунків.

Таким чином, проведене дослідження дало змогу комплексно вивчити АПМКД у сукупності його лінгвальних і позалінгвальних аспектів під кутом зору дискурсотворчих характеристик теми.

Перспективу дослідження вбачаємо в подальшому аналізі спілкування англомовних медиків на засадах дискурсології; у застосуванні запропонованої методики дискурсивного моделювання до інших типів дискурсу; в упровадженні поняття теми дискурсу й методик її аналізу в опис інших дискурсивних феноменів.

Основні положення дисертації висвітлено у таких публікаціях автора

1. Професійний конфліктний дискурс як інтегральний феномен // Вісник Житомирського держ. ун-ту імені І. Франка. - 2004. - №17. - С. 166-169.

2. Макротеми та особливості моделей ситуацій у медичному професійному конфліктному дискурсі // Вісник Харківськ. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. - 2006. - №741. - С. 92-96.

3. Динамічний аспект тематичної організації медичного професійного конфліктного дискурсу // Вісник Житомирського держ. ун-ту імені І. Франка. - 2007. - №31 - С. 225-228.

4. Особливості мовних засобів реалізації макротем в англомовному професійному конфліктному дискурсі // Нова філологія: Зб. наук. пр. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - №26. - С. 261-266.

5. Особливості соціальної взаємодії у конфліктному професійному дискурсі // Мат-ли Міжнар. наук.-метод. конф. «Ювілейні Четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету «Людини. Мова. Комунікація.» - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004. - С. 143-145.

6. Професійне конфліктне спілкування медиків як тип дискурсу // Мат-ли V Всеукр. наук. конф. «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація.» - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. - 2005. - С. 101-103.

...