Східно-Карпатська операція та приєднання Закарпаття до СРСР (вересень 1944 р. - червень 1945 р.)

Виконання політичних і оперативно-стратегічних завдань операції було досягнуто дорогою ціною. За вересень - жовтень 1944 р. війська 1-го та 4-го Українських фронтів, що брали участь в цих боях, втратили понад 126 тис. чоловік убитими та пораненими.

Східно-Карпатська операція, як унікальна операція в гірсько-лісистій місцевості, зробила значний внесок у розвиток воєнного мистецтва. Як позитивний, так і негативний досвід, набутий в ході її проведення, був використаний при підготовці та проведенні подальших операцій в заключному періоді Другої світової війни, в ході локальних війн другої половини ХХ століття.

Враховуючи досвід Східно-Карпатської операції та зміни, які відбулися у теорії та практиці воєнного мистецтва у післявоєнний час необхідно визнати бойові дії у гірсько-лісистій місцевості найскладнішими у застосуванні військ на території України, розвивати це положення відповідно до зростання можливостей військ і розвитку поглядів на війни майбутнього. Зважаючи на тенденцію різкого зростання високоманеврених дій в сучасній збройній боротьбі, надавати перевагу зміцненню мобільних сил, сил швидкого реагування та сил спеціальних операцій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНІ В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Рєпін І. В. Критичний погляд на ведення бойових дій військами 38-ї армії 1-го Українського фронту (вересень-жовтень 1944 р.) // Воєнна історія. - 2005. -№ 3-4. - С. 58-68.

2. Рєпін І. В. Східний фронт та "український" фактор в досягненні перемоги коаліційних сил у Другій світовій війні // Труди академії: Зб. наук. пр. - № 71. - Київ, 2006. - С. 203-209.

3. Рєпін І. В. Карпатсько-Дуклінська операція Червоної армії в період Другої світової війни та деякі проблеми, що виникли під час її підготовки та проведення // Держава та армія: Вісник Національного університету "Львівська політехніка" - № 555. - Львів, 2006. - С. 126-133.

4. Рєпін І. В. Значення Східного фронту в досягненні перемоги антигітлерівською коаліцією та "український фактор" у Другій світовій війні // Держава та армія: Вісник Національного університету "Львівська політехніка" - № 572. - Львів, 2006. - С. 90-98.

АНОТАЦІЯ

Рєпін І.В. Східно-Карпатська операція та приєднання Закарпаття до СРСР (вересень 1944 р. - червень 1945 р.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 20.02.22 - військова історія. - Національний університет "Львівська політехніка". Львів, 2007.

На основі аналізу архівних документів, опублікованих джерел, вітчизняної та зарубіжної наукової літератури у дисертації досліджено Східно-Карпатську операцію як одну з унікальних операцій у гірсько-лісистій місцевості на території України під час Другої світової війни. При цьому головну увагу присвячено питанням підготовки та ведення бойових дій в особливих умовах.

Розкрито умови та фактори, що зумовили проведення Східно-Карпатської операції, окреслено особливості підготовки та характерні риси проведення, проаналізовано її результати та наслідки, зокрема уточнено втрати воюючих сторін, співвідношення сил і засобів. Визначено вплив результатів Східно-Карпатської операції на процес приєднання Закарпатської України до СРСР та "радянізацію" Закарпаття у листопаді 1944 - червні 1945 рр. Як позитивний, так і негативний досвід, набутий у ході операції, не втрачає свого значення для сучасного воєнного мистецтва.

Ключові слова: німецько-радянська війна, Східно-Карпатська операція, гірсько-лісиста місцевість, Закарпатська Україна, приєднання.

ANNOTATION

Repin I.V. East-Carpathians operation and joining of Iranscarpathian Ukrauine to USSR (September, 1944 is June in 1945). Іt is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of historical sciences after speciality 20.02.22 is military history. Іt is the National university “L'viv Politechnic”. Lvov, 2007.

On the basis of analysis of the archived documents, published sources domestic and foreign scientific literature, in dissertation it is investigational East-Carpathians operation as one of unique operations in a woodland on territory of Ukraine in the Second world war-time. Thus above all attention is devoted to the questions of preparation and conduct of battle actions in the special terms.

Terms and factors which stipulated the leadthrough of East-Carpathians operation are exposed, outlined features of preparation and personal touches of leadthrough, its results and consequences are analysed, the losses of belligerents, relation of forces and facilities are specified in particular. Certainly influence of results of East-Carpathians operation on the process of joining of Iranscarpathian Ukrauine to USSR and “radanizacia” of Iranscarpathian Ukrauine in November, 1944 - June a 1945 . Both positive and negative experience acquired during operation, does not lose the value for the modern art of war.

Keywords: German-soviet war, East-Carpathians operation, woodland, Iranscarpathian Ukrauine, joining.

АННОТАЦИЯ

Репин И.В. Восточно-Карпатская операция и присоединение Закарпатья к СССР (сентябрь 1944 г. - июнь 1945 г.). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 20.02.22 - военная история. - Национальный университет "Львовская политехника". - Львов, 2007.

В диссертации проанализированы условия и факторы повлиявшие на принятие решения о проведении наступательной операции по преодолению Карпатских гор, показаны особенности подготовки и характерные черты проведения операции, уточнены потери противоборствующих сторон, соотношения сил и средств. Определено влияние Восточно-Карпатской операции на процесс присоединения Закарпатской Украины к Советскому Союзу и ход "советизации" Закарпатья в ноябре 1944 - июне 1945 гг.

Анализ оперативно-стратегической обстановки к началу сентября 1944 г. свидетельствует, что на юго-западном оперативно-стратегическом направлении немецко-советского фронта оперативное положение 1, 2 и 4 Украинских фронтов предпологало обход Карпатских гор. Однако начало Словацкого национального восстания стало главным фактором повлиявшим на проведение наступательной операции по преодолению Восточных Карпат. Потому, что руководство СССР и лично И. Сталин, игнорируя мнение Генерального штаба Красной армии про нецелесообразность наступления через горы, не владея оперативной информацией про обстановку в Словакии, приняли политическое решение - под лозунгом "оказания помощи" Словацкому национальному восстанию быстро овладеть частью территории Словакии и Карпатской Украины с целью дальнейшего влияния на судьбы народов стран Центрально-Восточной Европы.

На протяжении 4-х суток, отведенных на планирование наступления, подготовку личного состава, организацию всестороннего обеспечения, перегруппировку войск командованиям фронтов и армий эти вопросы, в полной степени, не возможно было решить, что в дальнейшем сказалось в ходе операции.

Вся Восточно-Карпатская операция, осуществленная войсками 1-го и 4-го Украинских фронтов, по ходу своего развития может быть разделена на три этапа. Первый, с 8 по 14 сентября 1944 г. - тяжелейшие бои по прорыву первой полосы обороны немецко-венгерских войск в предгорьях Карпат. Второй, с 15 по 30 сентября 1944 г. - выход войск к Главному Карпатскому хребту и третий, с 1 по 28 октября 1944 г. - преодоление Главного Карпатского хребта, полосы укреплений по южным склонам гор, выход к долинам рек Вислока и Ондава.

В ходе Восточно-Карпатской операции которая продолжалась 51 день (вместо планируемых пяти), войска 4-го и часть сил 1-го Украинских фронтов преодолели Карпатские горы на фронте до 300 км, продвинулись в глубину 50-110 км и заняли территорию Карпатской Украины. Как результат, на карпатско-пражском направлении создалась абсолютно новая ситуация, позволяющая дальнейшее наступление. Гитлеровские войска лишились важного стратегического рубежа, который прикрывал Чехословакию с востока. Однако, выполнение политических и оперативно-стратегических задач операции было достигнуто дорогой ценой. В сентябре-октябре 1944 г. войска 1-го и 4-го Украинских фронтов, которые привлекались к операции, потеряли 126211 человек, а Чехословацкий армейский корпус - 6500 человек.

Таким образом можно сделать вывод, что политическое решение на овладение частью территории Словакии и Карпатской Украины путем проведения наступательной операции в сложных условиях горно-лесистой местности и ёё подготовки в короткие сроки, с точки зрения военного искусства, было нецелесообразным и неоправданным.

С первых дней нахождения на территории Закарпатской Украины начались, по сути, противоправные, антидемократические и антигуманные процессы "советизации". Советская военная власть взяла на себя все функции, связанные с организацией жизни Закарпатья, способствовала "советизации" края, которая значительно опережала политико-правовое обеспечение акта присоединения к Советской Украине. Закарпатская Украина стала своеобразным форпостом начатого в ноябре 1944 г. коммунистического влияния СССР на весь центрально-европейский регион.

Вместе с тем нельзя отрицать того, что территориальные и военно-политические интересы Советского Союза совпали с желаниями и надеждами большинства населения Карпатской Украины встать под защиту державы-победительницы и воссоединиться с Советской Украиной.

Восточно-Карпатская операция как одна из уникальных операций в горно-лесистой местности в годы немецко-советской войны внесла значительный вклад в развитие военного искусства. Как положительный так и отрицательный опыт приобретенный в ходе операции не теряет своего значения и для современного военного искусства.

Ключевые слова: немецко-советская война, Восточно-Карпатская операция, горно-лесистая местность, Закарпатская Украина, присоединение.

Размещено на Allbest.ru