Незважаючи на труднощі, упродовж 1943 - 1950 рр. завдяки значним зусиллям органів влади різних рівнів та за активної участі населення вдалося відновити кількісний потенціал закладів медико-санітарної сфери республіки на довоєнному рівні та поліпшити медичне обслуговування населення.

У другому підрозділі “Заходи щодо покращення санітарно-гігієнічного стану на визволених територіях” аналізуються заходи органів республіканської та місцевої влади, спрямовані на покращення санітарно-епідемічної ситуації у визволених районах України. Показано, що основна увага зосереджувалася на подоланні кризових явищ у медико-санітарній сфері, насамперед пов'язаних з поширенням на території республіки епідемічних захворювань. Комплексне дослідження здійснених відбудовчих заходів дозволяє зробити висновок, що, зважаючи на надзвичайно великі руйнування та нестачу асигнувань, в період повоєнної відбудови в республіці не вдалося подолати епідемічне напруження, значно покращити загальний санітарний стан населених пунктів та умови проживання населення. Окреслено низку проблем, які заважали проведенню необхідних заходів з покращення умов життя населення.

У третьому підрозділі “Медична та соціальна реабілітація інвалідів” проаналізовано форми та методи надання допомоги громадянам, які одержали інвалідність під час бойових дій або під час проживання на окупованих територіях.

Зважаючи на те, що за роки війни велика кількість людей отримала різного роду каліцтва та стала інвалідами, з 1944 р. в Україні здійснювалися заходи, спрямовані на оздоровлення та відновлення працездатності інвалідизованого населення. Зазначимо, що для органів радянської влади надання допомоги інвалідам було одним із пріоритетних завдань, використовувалися можливості альтернативної допомоги постраждалим.

У розділі аналізується робота органів охорони здоров'я та соціального забезпечення у справі медичної та соціальної реабілітації інвалідів, показані її позитивні наслідки та невирішені проблеми, визначені та охарактеризовані їх причини. Головна з них - недостатнє державне фінансування потреб інвалідів.

У процесі розв'язання поставлених у дисертаційному дослідженні завдань авторка дійшла таких висновків, які виносяться на захист:

1. Розгляд питання медико-санітарних наслідків війни та окупації та заходів щодо їх подолання протягом тривалого часу здійснювався фрагментарно й у більшості праць подавався оглядово, у контексті загального вивчення подій Великої Вітчизняної війни. Проте наявні архівні та оприлюднені джерела дають можливість розширити існуючі рамки дослідження цієї тематики. У свою чергу наявність таких джерел дала змогу вирішити завдання, поставлені в дослідженні.

2. Велика Вітчизняна війна та нацистська окупація завдали величезних збитків усьому господарству України, у тому числі й медико-санітарній сфері. Медико-санітарні наслідки війни полягали не лише в руйнуванні лікувальних закладів та санітарних установ. За період війни та окупації значно зменшилося населення України, надзвичайно погіршився загальний стан здоров'я громадян усіх вікових категорій; набуло значного розмаху поширення епідемічних захворювань, які в довоєнний період майже не фіксувалися; відмічалося значне погіршення санітарного стану населених пунктів; значна кількість людей потребувала соціальної допомоги від держави.

3. Процес ліквідації медико-санітарних наслідків війни розпочинався відразу після визволення регіонів України і характеризувався як позитивними, так і негативними факторами. До виконання завдань з ліквідації медико-санітарних наслідків війни та відбудови матеріальної бази медичних установ органи влади широко залучали громадські організації та населення міст і сіл республіки. Проте в перші повоєнні роки значного покращення функціонування медико-санітарної сфери республіки не відмічалося.

4. Після визволення території України від нацистських окупантів органи охорони здоров'я не мали змоги власними силами охопити весь комплекс проблем, який фактично постав перед ними. Не було можливості задовольнити потреби населення в медичній допомозі внаслідок відсутності необхідної кількості медикаментів, інвентаря, апаратури. Альтернативне вирішення нагальних проблем медико-санітарного комплексу було можливе лише при частковій допомозі спеціалізованих медичних загонів, громадських об'єднань та пересічних громадян.

5. Ліквідація медико-санітарних наслідків війни, відновлення системи охорони здоров'я населення та організація функціонування медичних установ були пріоритетним напрямком у діяльності органів радянської влади у післявоєнний відбудовний період, про що свідчить комплекс прийнятих директивних документів та розпоряджень.

6. Значних досягнень у справі налагодження функціонування сфери охорони здоров'я вдалося досягти лише наприкінці 1940-х років. У 1949 - 1950 рр. у галузі медицини та санітарії було досягнуто довоєнного рівня надання медичної допомоги. У цей період лікувально-профілактичні заклади працювали вже в довоєнному обсязі, зокрема було припинено розповсюдження територією республіки епідемій важких інфекційних захворювань, наведено належний санітарний лад у більшості населених пунктів.

7. Пріоритетними завданнями державної влади після закінчення війни стало надання необхідного соціального захисту та матеріальної допомоги інвалідам. Соціальний захист та допомога найбільш незахищеним верствам населення були важливою частиною політики радянського уряду повоєнного періоду, що простежується в низці відповідних директивних документів.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА

1. Бушин М. І., Перехрест І. В. Евакуація матеріальних ресурсів та населення України на початку Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2002. - Вип. 6. - С.176-183.

2. Терещенко Т. В., Перехрест І. В. До питання про медичне обслуговування сільського населення Центральної України в період відбудови народного господарства (1943 - 1950 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наукових статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2003. - Вип.7. - С. 231 - 240.

3. Перехрест І. В. Боротьба з епідеміями паразитарних тифів в Україні у повоєнний період (1944 - 1950 рр.) // Наукові праці: Науково-методичний журнал.-Т.32.- Вип. 19.: Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. - С. 58 - 61.

4. Перехрест І. В. Відновлення мережі медико-санітарних закладів - важливий напрямок ліквідації медико-санітарних наслідків нацистської окупації в Україні // Історичні і політологічні дослідження. - Вид-во. ДонНУ. - 2005. - № 1(23). - С. 262 - 267.

5. Перехрест І. В. Медико-санітарні наслідки війни та окупації для Черкас та їх подолання (1943 - 1945 рр.) // Черкащина в контексті історії України.: Матеріали Другої науково-краєзнавчої конференції Черкащини. - Черкаси, 2005. - С. 327 - 330.

6. Перехрест І. В. Санітарно-епідемічний стан в сільській місцевості України та заходи щодо його покращення в перші повоєнні роки (1943 - 1945 рр.) // Український селянин: Збірник наукових праць. - Черкаси, 2005. - Вип.9. - С. 237 - 242.

7. Перехрест І. В. Реформування медичних закладів в Україні (1947 - 1950 рр.) - один із напрямів подолання медико-санітарних наслідків війни та окупації // Сторінки воєнної історії: Зб. наукових праць. - Вип. 9. - Ч. 3. - К., 2005. - С. 288 - 293.

8. Перехрест І. В. До питання про поширення інфекційних хвороб на території України в перші повоєнні роки (1943 - 1945) // Велич подвигу народного: Збірка наукових статей Міжнародної конференції, присвяченій перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. - Одеса. - 2006. - С.141 - 145.

АНОТАЦІЇ

Перехрест І. В. Медико-санітарні наслідки Великої Вітчизняної війни для населення України та їх ліквідація у період відбудови (1943-1950 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2007.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню медико-санітарних наслідків Великої Вітчизняної війни й окупації та основних заходів з їх подолання. На основі широкого кола досліджених джерел визначено демографічні наслідки війни та окупації для України, розміри збитків і шкода, заподіяні системі медичних закладів, здоров'ю та умовам проживання населення. Досліджено процеси відновлення мережі закладів охорони здоров'я та організації медичного обслуговування населення у воєнний та післявоєнний періоди відбудови, заходи щодо покращення санітарно-гігієнічного стану населених пунктів. Проаналізовано умови функціонування та роботу закладів охорони здоров'я по наданню медичної допомоги населенню. Розглянуто роботу органів охорони здоров'я і соціального забезпечення у справі медичної та соціальної реабілітації інвалідів Великої Вітчизняної війни.

Ключові слова: медико-санітарні наслідки, санітарно-протиепідемічні заходи, процес відбудови, заклади охорони здоров'я, спеціалізована допомога, відновлення, функціонування.

Перехрест И. В. Медико-санитарные последствия Великой Отечественной войны для населения Украины и их ликвидация в восстановительный период (1943-1950 гг.) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2007.

Диссертационное исследование посвящено актуальной научной теме. На основе широкого круга источников комплексно рассматриваются медико-санитарные последствия войны и оккупации, процесс и результаты их ликвидации в период восстановления (1943 - 1950 гг.). Раскрыты демографические последствия войны и оккупации. Определены размеры убытков и вреда, нанесенных системе медицинских учреждений республики, здоровью и условиям проживания населения. Установлено, что ликвидация оккупантами советской системы здравоохранения, значительные разрушения медико-санитарных, детских, коммунально-бытовых учреждений, неудовлетворительное санитарно-эпидемиологическое состояние населённых пунктов привели к резкому ухудшению здоровья населения, распространению эпидемий инфекционных заболеваний, отрицательно повлияли на динамику заболеваемости и смертности населения всех возрастных категорий. Исследован процесс восстановления системы учреждений здравоохранения, условия их функционирования и работа по оказанию медицинской помощи населению. Установлено, что в первые годы после освобождения от оккупации, несмотря на большое количество восстановленных медицинских учреждений, существенного улучшения в работе медико-санитарной сферы республики и состоянии здоровья населения не произошло. Органы здравоохранения не имели возможности собственными силами охватить весь комплекс проблем, связанных с ликвидацией медико-санитарных последствий войны и полностью удовлетворить потребности населения в медицинской помощи в связи с отсутствием необходимого количества врачей, медикаментов, инвентаря, аппаратуры. Сложное положение в сфере здравоохранения в послевоенный период обуславливалось как последствиями войны, так и политикой государства. Лишь после окончания войны медико-санитарные проблемы были поставлены в ранг приоритетных направлений в деятельности советских органов власти. Пересмотрены существовавшие стереотипы относительно количественных и качественных оценок результатов восстановления учреждений здравоохранения и их деятельности по медицинскому обслуживанию населения, состояния здоровья граждан и санитарно-гигиенической ситуации в регионах в послевоенный период. Рассматривается процесс реформирования советской системы здравоохранения в период 1947 - 1950 гг., который проводился с целью скорейшего завершения восстановления и дальнейшего улучшения медицинского обслуживания населения. К концу 1940-х гг. реформирование сети лечебных учреждений было практически завершено. На тот момент в системе здравоохранения удалось достичь показателей довоенного времени, а в ряде позиций даже превзойти их. Охарактеризовано санитарно-гигиеническое состояние населенных пунктов, жилищно-бытовые условия жизни населения в послевоенный период, основные направления в работе центральных и местных органов власти по их улучшению и достигнутые результаты в этой сфере. Сделан анализ работы органов власти, здравоохранения и социального обеспечения по медицинской и социальной реабилитации инвалидов войны.

Ключевые слова: медико-санитарные последствия, санитарно-эпидемиологические мероприятия, процесс восстановления, специализированная помощь, учреждения здравоохранения, восстановление, функционирование.

Perekhrest I. V. Medikal-sanitary consequences of the Great Patriotic War for the Ukrainian population and their liquidation of the post-war period (1943-1950). - Manuscript.

The thesis for the acquiring the degree of Candidate of Historical Sciences in the speciality 07.00.01 - The History of Ukraine. - Donetsk National University.- Donetsk, 2007.

The work is dedicated to the complex research of the medical-sanitary consequences of the Greft Patriotic Wap and occupation and principal measures of their liquidation. On the basis of the examintd sources the level of ruination of the medical sanitary sphere of Ukraine is defined. The main steps in the reconstruction of all subdivisions in the health strvice and industry of national economy which made for the adjusting the sanitary oroler in republik are considered. The author characterized some asppects of the state policy of the Soviet government during the post-war period, which were aimed at the social protection of people who sutfered most of all. Advantages and shortages of the totalitarian system which influenced the reorganization processes in medical sanitary sphere are defined.

Key words: medical sanitary consequences, sanitary antiepidemic measures, health service institutions, specialized aid, reorganization, functioning.

Размещено на Allbest.ru