Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урок

Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі

Мета: формувати в учнів знання про політичний та соціальний устрій, господарське життя Київської Русі; удосконалювати навички роботи з історичними джерелами та на їх основі аналізувати історичні факти, узагальнювати матеріал, робити висновки, висловлювати й аргументувати власну точку зору; сприяти правовому вихованню учнів.

Основні поняття: боярська дума, віче, "ряд", монархія, аристократія, демократія, соціальна структура.

Обладнання: картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснювати роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі; характеризувати феодальні відносини Київської держави; описувати та порівнювати повсякденне життя різних станів суспільства; характеризувати на прикладах стан розвитку господарства й торгівлі; удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати історичні факти, узагальнювати матеріал, висловлювати й аргументувати власну точку зору.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання та завдання.

Яку державу називають монархією?

Пригадайте з курсу всесвітньої історії відомі вам держави, які були монархіями.

Яку державу називають республікою?

Пригадайте з курсу всесвітньої історії відомі вам держави, які були республіками.

Що таке демократія? Пригадайте походження цього терміна.

Хто такі аристократи?

Дайте визначення поняття "стани населення".

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання.

Пригадайте політичний і соціальний устрій Київської Русі за перших князів. історичний князівський феодальний

Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми з вами дізнаємося, як змінився політичний і соціальний устрій Київської Русі за правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Політичний устрій.

Розгляд питання про політичний устрій Київської Русі відбувається шляхом роботи учнів зі схемою.

Робота зі схемою.

Звертаю увагу учнів на схему, після чого вони виконують завдання.

Політичний устрій Київської Русі

Князь

Йому належала верховна державна влада, у якій поєднувалися військові, судові та адміністративні функції. Князівська влада передавалася в спадок.

Боярська дума

Орган влади, який виник зі старших членів дружини, слов'янських племінних вождів, служителів церкви і представляв усю боярську знать. Князь часто звертався до неї за підтримкою чи порадою, але не був зобов'язаний радитися з нею.

Віче

Збори городян Києва, які виникли ще до появи князів. Віче скликалося Князем або городянами, коли виникала потреба порадитися. Тут обговорювалися питання про військові походи, укладення угод, розподіл посад У Державі. Віче могло критикувати князівську політику, могло укласти з князем "ряд" --угоду.

Завдання.

Визначте, монархією чи республікою була Київська Русь. Свою думку обґрунтуйте.

Відомий український історик О. Субтельний уважає, що в управлінні Київської Русі поєднувалися монархічна (князь), аристократична (боярська дума) і демократична (віче) тенденції. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

Порівняйте політичний устрій Київської Русі IX--X та X-- XI ст. Які зміни відбулися в управлінні державою? Чому?

2. Соціальний устрій.

Розгляд питання про соціальну структуру Київської Русі починається з виступів учнів, які заздалегідь підготували повідомлення.

Метод "рольова гра".

На попередньому уроці шість учнів (відповідно до того, скільки існувало станів населення) отримали завдання підготувати повідомлення про повсякденне життя й обов'язки "свого" стану. Учні виступають по черзі, відповідно до схеми: спочатку "князь", потім "боярин", далі - "міщанин" тощо. На уроці вони говорять від імені жителя Київської Русі. Можна також використати якісь елементи тогочасного одягу.

Під час виступів учнів складається схема.

Соціальна структура Київської держави

Члени князівської династії	Посідали найвище місце в суспільстві; були найбільш привілейованою верствою населення
Бояри (мужі)	Утворювалися з дружинників та місцевої знаті; користувалися правом спадкового володіння землею - вотчиною, якою можна було вільно розпоряджатися
Міщани (люди)	Жителі міст; поділялися на міську знать, дрібних торговців і ремісників та чернь
Духовенство	Служителі церкви; як стан сформувалися після запровадження християнства на Русі
Селяни	Селяни-смерди мали земельні наділи й вели господарство. Сплачували данину князеві та служили в його війську. Закупи - колишні смерди, які втратили своє господарство й потрапили в залежність до феодала, узявши в борг гроші - "купу". Рядовичі - селяни, змушені працювати у феодала за угодою - "рядом"
Раби(холопи)	Військовополонені, невільницькі діти, залежні селяни, що намагалися втекти; були найбезправнішою верствою населення. Часто працювали в маєтку князя, на полі феодала

Запитання та завдання.

Розглянувши схему, спробуйте дати визначення поняття "соціальна структура".

Назвіть соціальні верстви суспільства часів Київської Русі.

Виявіть спільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу.

Порівняйте соціальний устрій Київської Русі IX--X та X-- XI ст. Які зміни в соціальній структурі суспільства відбулися? Чому?

3. Господарське життя.

Розгляд питання про господарське життя Київської Русі відбувається шляхом опрацювання учнями інформаційних карток. Перед цим учні виконують завдання:

-- Назвіть основні заняття східних слов'ян напередодні утворення в них держави.

Робота в групах.

Об'єдную учнів у вісім груп, кожна з яких отримує інформаційну картку (або ілюстрацію) та завдання до неї.

Метод "прес"

За допомогою методу "прес" учні висловлюють свої думки Щодо запитання: який вид господарства становив основу економіки на Русі, тобто був головним?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Метод "дерево рішень".

Об'єдную учнів у дві групи: перша досліджує політичний устрій Київської Русі, а друга - соціальний. Також учні дають відповідь на запитання: чи можна стверджувати, що Київська Русь за формою політичного і соціального устрою була особливою, своєрідною феодальною державою? Чому?

Кожна група репрезентує свої рішення, доводить слушність своїх думок.

"Дерево рішень" може мати такий вигляд.

Політичний устрій	Соціальний устрій
В управлінні державою перепліталися три моделі: монархічна (князь) аристократична (Боярська дума); демократична (віче). Управління часто відбувалося не тільки шляхом співпраці цих трьох елементів, а й протистояння між ними	Темпи феодалізації суспільства були значно уповільненими, ніж у країнах Європи. Виникнення та становлення великого землеволодіння не зумовило масове обезземелення селян, значна частина яких залишалися вільними

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Інформаційна картка 1

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте відповіді на запитання.

...У Х ст. на Україні користувалися залізним лемешем, і тут дістала поширення відносно прогресивна двопільна і трипільна сівозміни (за якою одна друга чи одна третя орної землі лишалася під паром). Культивувалися переважно пшениця, овес, жито, ячмінь. Значного поширення серед селян на Русі набула вигодівля худоби. Це забезпечувало їх не лише м'ясом та молоком, але й шкірою для одягу та взуття. Те ж саме можна сказати про розведення коней, свиней, овець, гусей, курей і голубів. Використання волів уможливлювало землеробство в ширших масштабах.

Про які види господарства в Україні часів Київської Русі йдеться в уривку документа?

Які сільськогосподарські культури вирощували селяни? Яких тварин вигодовували вдома?

Які два види землеробства існували в цей період?

Інформаційна картка 2

Ознайомтеся з народними піснями та дайте відповіді на запитання.

Ой виорю я нивку довгесеньку

Та посію гречку гарнесеньку.

А вродила гречка

Мала невеличка --

Гречка!

Ізберу я женців

Дівок та молодців,

А старії баби

Гречку в'язали...

Ізберу, ізмелю,

Галушок наварю --

Гречка!

Ой чиє ж то поле

Зажовтіло стоя?

То Богданка поле

Зажовтіло стоя...

Женці молодії,

Серпи золотії.

Ми ж свому Богдану

Ізробили славу:

Житечко пожали,

В снопи пов'язали,

У копи поклали.

Які заняття слов'ян відображені в наведених піснях?

Які сільськогосподарські культури вирощували слов'яни?

Інформаційна картка 3

Розгляньте ілюстрацію та дайте відповіді на запитання.

Важкий дерев'яний плуг: 1 - леміш, 2 - полиця, 3 - чересло, 4 - колісний передок.

Які знаряддя праці використовувалися в землеробстві?

Яка тяглова сила використовувалася в землеробстві?

Чи можна стверджувати, що землеробство розвивалося прогресивно?

Інформаційна картка 4

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте відповіді на запитання.

Кузня. Гуде полум'я в ковальському горні. Милоніг роздуває його міхами, і домоткана сорочка вже мокра від поту. Ось вишнево-червоні смужки металу стають білими, і батько зупиняє жестом хлопчика. Величезними щипцями він вихоплює з горна ці смужки, одні кидає на наковальню, інші загартовує, занурюючи у великий горщик із холодною водою. Милоніг уже знає: смужки, загартовані таким чином один раз, - залізо, декілька разів - сталь. Батько зі старшим братом згинають сталеві й залізні смужки (начебто косу заплітають), а потім приварюють їх і витягують. І тільки тоді починають кувати меч. Батько постукує маленьким молоточком то по розпеченому бруску, то по краю наковальні. І, начебто у відповідь на його передзвони, гримить кувалдою брат. Милоніг знову береться за ручки міхів. Він без перерви нагнітає повітря в піч, підтримуючи полум'я. Меч уже готовий: темна смужка заліза на його лезі чергується зі світлою - сталевою смужкою. Сталь дає міцність, залізо - гнучкість. Ніколи не зламається такий меч у битві.

Приїжджають до Києва заморські купці, щоб придбати побільше таких мечів та дізнатися про секрет їхнього виготовлення.

1) Про який вид давньоруського ремесла свідчить уривок із документа?

2) Які факти свідчать про високу майстерність руських зброярів?

Інформаційна картка 5

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте відповіді на запитання.

Ось золотар Гліб з учнем Ярошкою взялися до роботи. - Форму для браслета, - пояснює Гліб, - робимо спочатку з воску. Змазуємо її глиною і ставимо в розпечену піч. Висохне глина - виплавимо віск. Застигне - розіб'ємо молотком, нерівності знімемо маленьким напильником. Але це найлегше. Важко вибити на браслеті малюнок. Візьми шильце й молоточок і спробуй за моїми відмітками вибити малюнок. Ех, Ярошко, Ярошко! Нерівно в одному місці вдарив. Чи то око тебе підвело, чи то рука затремтіла. А наш брат, золотар, помилятися не повинен. У Чернігові жодна молодиця не вийде на вулицю без наших колтів, підвісок і браслетів. Та й в інших містах також.

Про який вид давньоруського ремесла йдеться в тексті?

Як ви гадаєте, чому ювелірне ремесло набуло великого поширення на Русі?

Чи існувало в ремісників прагнення покращити результати своєї праці? Чому?

Інформаційна картка 6

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте відповіді на запитання.

Для багатьох ремісничих спеціальностей основним матеріалом була деревина. її використовували в будівництві, для виготовлення знарядь праці, предметів побуту тощо. Бондарі робили з дерева бочки, Стельмахи - вози, колісники - колеса, столяри - різні за формою та призначенням скрині, столи, лави. Теслярі й столяри будували житла, господарчі будівлі, культові споруди, мости, виготовляли ткацькі верстати, дерев'яні плуги, борони, інше сільськогосподарське знаряддя.

Про які види ремесел йдеться в уривку документа?

Який вид ремесла зображено на ілюстрації?

Які прогресивні зрушення в розвитку цих ремесел ви можете відзначити?

Інформаційна картка 7

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте відповіді на запитання.

...У Київській Русі торгівлею займалися активно не тільки бояри, а й сам князь. Більшу частину року перші правителі витрачали на збір данини в близьких і далеких землях своїх володінь, на перевезення її до Києва та на спорядження великої флотилії, що Дніпром везла до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск та інший товар, який обмінювався на предмети розкоші. Навіть коли князі й бояри ставали більш осілими й прибирали у власність великі земельні володіння, значна частина продукції їхніх господарств призначалася для чужоземних ринків. Для заняття торгівлею існували різноманітні можливості, оскільки в руських містах сформувався численний прошарок купців, а його найбільш впливові й замолені представники вели заморську торгівлю й користувалися однаковими з боярами політичними й юридичними правами. Але у величезній більшості його складали просто дрібні крамарі, які торгували на внутрішньому ринку...

Про який вид господарства йдеться в тексті?

Які види торгівлі розвивалися на Русі?

Які категорії населення займалися торгівлею?

Пригадайте, який важливий торговельний шлях проходив територією Київської Русі?

Інформаційна картка 8

Розгляньте ілюстрації та дайте відповіді на запитання.

Срібні та золоті монети за Володимира Великого та Ярослава Мудрого

Срібна монета часів Давньоруські монетні

Ярослава Мудрого гривні XI--XII ст.

1) Прослідкуйте еволюцію грошей у Київській Русі.

2) Яке це мало значення для держави?

Размещено на Allbest.ru

...