Життя і творчість Омара Хайями

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

на тему: "Життя і творчість Омара Хайями"

Підготувала: учениця 8-А класу

Бережник Каміла

1. Молоді роки

Датою народження Омара Хайяма вважають 18 травня 1048. Цю дату вдалось встановити за гороскопом самого Омара Хайяма, який був складений при народженні або врахований пізніше. Він говорив: "Його [Хайяма] гороскопом були Близнюки: Сонце та Меркурій були у 3-му градусі Близнюків, Меркурій був у сполученні [з Сонцем], а Юпітер був по відношенню до них обох у тригональному аспекті". Індійський дослідник Свамі Говінда Тіртха за аналізом гороскопу згідно середньовічних таблиць ефемерид встановив дату 18 травня 1048 року, а співробітники Інституту теоретичної астрономії АН СРСР, провівши власні розрахунки, підтвердили цю дату. біографічна хайяма наукова пам'ять

Місце народження Хайяма - Нішапур - згадується у двох джерелах - у Шахразуя (історика XII сторіччя) у творі "Услада душ" та історика Ахмада Татаві в "Історії тисячоліть", написаної у 1589 році.

Нішапур, розташований на сході Ірану, був, по визначенню істориків, найвеличнішим містом давньої культурної провінції Хорасан в XI сторіччі. Населення нараховувало декілька сот тисяч чоловік, в місті було не менше 50-ти великих вулиць, більш, ніж 50 видів ремесл, багато базарів та ярмарок. Нішапур славився своїми бібліотеками, з XI сторіччя у місті діяли школи середнього та вищого типу - медресе. Ось у такому місті пройшли дитячі та юнацькі роки Омара Хайяма. Але детальних даних про його молоді роки дуже мало. Відомо лише, що "у 17 років він досягнув глибоких знань у всіх областях філософії" (Ахмад Табрізі, письменник XV століття), був "знавцем мовознавства, мусульманського права та історії" та був "послідовником Абу Алі у різних областях філософських наук" (Ал-Байхаки, історик XII ст.). У той час під філософськими науками розуміли дуже різноманітні науки: теоретичні - "вищу науку" (або "метафізику", тобто філософію в нинішньому розумінні), "середню" - математику та "нижчу" науку - фізику, а також практичні науки, до яких належали політичні, юридичні науки та науки, що пов'язані з моральністю.

2. Наукова діяльність

Наукова діяльність Омара Хайяма протікала при дворі караханідського принца (хакана) Шамс ал-Мулука (1068-1079). Літописці XI століття зазначають, що бухарський правитель оточив Омара Хайяма пошаною і "саджав його поруч із собою на трон".

У 1074 році Омар Хайям був запрошений на службу до двору могутнього султана Малик-шаха (1072-1092), у місто Ісфахан. Того року почався 20-літній період його особливо плідної наукової діяльності, блискучої за досягнутими результатами. Місто Ісфахан був у цей час столицею могутньої централізованої сельджукської держави, що простягалася від Середземного моря на заході до кордонів Китаю на сході, від Головного Кавказького Хребта на півночі до Перської затоки на півдні. Омар Хайям був запрошений султаном Малик-шахом - на настійну вимогу Низам ал-Мулка (візиря Малик-шаха) для керування палацевою обсерваторією. Зібравши в себе при дворі "кращих астрономів століття", як про це говорять джерела, і виділивши великі кошти для придбання самого найкращого устаткування, султан поставив перед Омаром Хайямом завдання - розробити новий календар.

3. Смерть

Довгий час датою смерті Омара Хайяма вважався 1123 рік. Існує декілька джерел, які збереглися до нашого часу, що непрямо свідчать про дату смерті Хайяма. З одного боку, це розповідь ан-Нізамі ас-Самарканді, де він розповідає про відвідання могили свого вчителя через чотири роки після його смерті (а відбулось це у 1135 році), тобто рік смерті (за Самарканді) має бути 1131-й. З іншого боку, у рукопису письменника Ахмада Табрізі "Будинок радості" існує 2 вказівки на дату смерті. Перша вказівка: фраза "Тривалість його життя - §§ сонячних роки". §§ - дві цифри, що написані вкрай нерозбірливо, але перша з них виглядає як 7 або 8, а друга - як 2 або 3.

У відповідності до повідомлення ан-Нізамі ас-Самарканді вказані слова Табрізі маємо читати: "Тривалість його життя - 83 сонячних роки". Друга вказівка: фраза, що вірогідно стосуєтся Хайяма - він помер "у четвер 12 муххарама 555 року у маленькому селі однієї з волостей округу Фірузгонд біля Астрабада". У залежності від використання астрономічних таблиць (відповідно до сучасних синхроністичних таблиць), рішення про дату смерті має два варіанти: перший-23 березня 1122 року (але ця дата змушує припустити наявність помилок у перших двох джерелах), другий - 4 грудня 1131 року. Друга дата не має протиріч з жодним іншим документом, тому саме її вважають найвірогіднішою датою смерті Омара Хайяма на даний час. [1]

З глибин XII сторіччя дійшла розповідь про його останні часи. Абу-л-Хасан Бейхакі переповів її зі слів родичів. У той день Омар Хайям уважно читав книгу свого улюбленого Авіценни "Книга зцілення". Дочитавши до розділу "Одиничне та множинне", він поклав зубочистку між двома листами й попрохав покликати людей, необхідних, щоб скласти заповіт. В той день він не їв і не пив. Ввечорі, закінчивши останню молитву, поклонився до землі і сказав: "О боже, ти знаєш, що я пізнав тебе в міру своїх можливостей. Вибач мене, моє знання тебе - це шлях до тебе". І помер.

Колись Омар Хайям сказав у присутності Ан-Нізамі ас-Самарканді, що могила його буде розташована на такому місці, "де кожної весни вітерець буде осипати мене квітами". У 1136 році Ан-Нізамі ас-Самарканді, як він зазначив 4 роки потому після смерті Хайяма, захотів вклонитися праху великої людини і зайшов на кладовище Хайре у Нішапурі. Біля підвалин стіни, що відгороджувала сад, була його могила, а грушеві та абрикосові дерева, перехиляючись із саду, вкривали його могилу своїми квітами. Ан-Нізамі ас-Самарканді згадав слова свого кумира і розплакався - на всій землі не могло бути кращого місця для майстра.

Могила Хайяма знаходиться у Нішапурі біля могили імама Махрука. На цій могилі у 1934 р. на кошти, зібрані пошановувачами творчості Хайама у різних країнах, був встановлений обеліск. Напис на обеліску виголошує:

Смерть мудреця 516 р. хіджри за місячним календарем.

Біля могили Хайяма присядь й свою мету вимагай,

Єдину мить дозвілля від горя світу вимагай.

Якщо ти хочеш знати дату побудови обеліску,

Таємниці душі та віри біля могили Хайяма вимагай.

Автори цього напису, як видно, вважали, що Хайям помер не в 526 р. хіджри, а у 516 р. (1122-23 р. н. е.). Останній рядок чотиривірша на обеліску у відповідності з східною традицією вказує на дату побудови обеліску. Якщо замінити кожну літеру рядка її числовим значенням та скласти ці числа, в сумі отримаємо 1313 р. хіджри за місячним календарем - офіційним громадянським календарем у сучасному Ірані, що відповідає 1934 р. за григоріанським календарем.

Размещено на Allbest.ru