Що таке голодомор

Політика тоталітарного сталінського режиму як головна причина голодомору. Запровадження індустріалізації і колективізації сільського господарства. Головні дійові особи, які спровокували геноцид проти українського народу. Ізоляція голодуючих районів.

Рубрика История и исторические личности
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 30.11.2014
Размер файла 17,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Що таке голодомор?

У пам'яті українців та інших націй голодомор 1932-33 рр. назавжди залишиться однією з найстрашніших сторінок минулого, яка сприймається на рівні емоцій. Але, в той же час, голодомор - це історичне явище, яке відбувалося у конкретний час, у конкретному місці і є наслідком дій конкретних осіб. голодомор тоталітарний режим геноцид

Для більш чіткого розуміння, чим же був голодомор, слід акцентувати такі факти:

1. Коли дослідники говорять про голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей.

2. Кількість прямих та непрямих жертв голодомору точно підрахувати досить важко. Між істориками досі точаться дискусії, скільки саме людей загинуло: 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Але, все одно, мова йде про МІЛЬЙОНИ безвинных жертв. А якщо взяти до уваги непрямі втрати, тобто тих дітей, які не народилися через наслідки голодомору, число жертв за приблизними підрахунками сягає 14 мільйонів.

Замислитесь: 14 мільйонів життів за 500 днів - це та страшна жертва, на яку прирік українську націю сталінський режим. Для порівняння: сучасне населення Данії складає 5,2 млн. осіб, Австрії - 8 млн.; Болгарії - 8,5 млн.; Бельгії - 10 млн., Угорщини - 10,3 млн. Тобто під час голодомору зникла ціла європейська країна... Наша країна...

3. За даними вчених, найбільш постраждали від голоду тодішні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8 % загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів. У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. Тобто саме ті регіони, де, на жаль, правда про голодомор досі шукає шляхів до свідомості населення...

4. Під час аналізу тих подій рано чи пізно виникає питання про причини та винуватців трагедії. Безумовно, головною причиною голодомору стала політика тоталітарного сталінського режиму. Політика безвідповідальних експериментів з метою побудови щастя для усіх «в єдиній окремо взятій країні», яка передбачала, зокрема, злиття усіх націй і народностей СРСР в єдиний «радянський народ» з уніфікованою свідомістю та здійснення швидкого «індустріального стрибка» за рахунок «мобілізації» внутрішніх ресурсів.

На практиці це означало фізичне винищення усіх класових та національних «ворогів» сталінського режиму, тобто людей, які мали свою думку щодо розбудови «світлого майбутнього». Головним аргументом здійснення цієї політики нерідко ставав терор. Зокрема, терор голодом. А Україна була головним полігоном «вирішення національного питання» та проведення індустріалізації...

Для зміцнення своєї влади тоталітарний режим знищував усіх, хто міг хоч якось порушити монополію тоталітарної держави на право вирішувати, як має жити держава. Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби, являла собою неабияку загрозу для нього.

Тому, не змігши вирішити національне питання через політику «коренізації», Сталін вдався до відкритої війни проти народу.

Щодо індустріалізації, то в ній самій, в її меті - швидкому промисловому розвитку країни - нічого поганого не було. Але методи, якими вона проводилася, повністю спотворили ідею і звели нанівець всі позитивні результати, бо вони були куплені ціною крові...

Щоб отримати валюту для закупівлі промислового обладнання, Сталіну була потрібна ефективна машина видобування товарів на експорт, насамперед - хліба. Для цього він організував економічно необґрунтовану колективізацію сільського господарства, яка, фактично, знищила найкращі господарства разом з господарями і призвела до багаторічної руїни. Українські селяни намагалися опиратися такій політиці. Через це мільйони з них пали жертвами і нерівній боротьбі...

Звичайно, відповідальність за це повинен нести весь тоталітарний сталінський режим з його розгалуженою каральною машиною. Але було кілька головних дійових осіб, які спровокували голодомор, або ж не відвернули його, хоча повинні були це зробити.

Їх слід назвати поіменно:

Йосип Сталін - Генеральний секретар ВКП(б), перша особа у комуністичній ієрархії;

В'ячеслав Молотов - голова Раднаркому СРСР, тодішнього радянського Уряду. Безпосередньо відповідав за хлібозаготівлі в Україні;

Лазар Каганович - у 1925-28 рр. - секретар ЦК КП(б)У, 1928-39 рр. - секретар ЦК ВКП(б), вірний соратник Сталіна, спеціальний посланець, який керував хлібозаготівлями на Північному Кавказі та здійснював ревізії в Україні, зокрема, на Одещині;

Павло Постишев - у 1930-1933 рр. керував відділом агітації і пропаганди та оргвідділом ЦК ВКП (б). У січні 1933 р. направлений в Україну як 2-й секретар ЦК КП(б)У з особливими повноваженнями. Головним завданням, яке поклав на нього Сталін, було «безумовне виконання плану хлібозаготівель». Після виконання цього «плану» Постишев став головним ініціатором і безпосереднім керівником репресій проти української інтелігенції.

Станіслав Косіор - у 1928-38 рр. - перший секретар ЦК КП (б)У, фактичний керівник Української РСР;

Влас Чубар - у 1923-34 рр. - Голова Раднаркому УРСР, тодішнього радянського уряду. Друга особа серед керівників України;

Мендель Хатаєвич - у 1932-33 рр. - 2-й секретар ЦК КП(б)У. Також мав «особливі повноваження» стосовно хлібозаготівель;

Станіслав Реденс - керівник ГПУ УРСР. Саме він «відпрацьовував» перші справи, пов'язані зголодомором;

Всеволод Балщький - повноважний представник ОГПУ в Україні, який потім очолював ПГУ УРСР. Фактично, саме він ініціював більшість наказів, за якими голодних селян або осіб, які намагалися допомогти їм, засуджували до смертної кари через вигадані звинувачення. Також зіграв першочергову роль у винищенні української інтелігенції.

Роль цих осіб в організації голодомору в Україні була різною. Якщо Сталін був головним ідеологом розправи, Каганович, Балицький і Постишев проявляли найбільшу активність, то українські керівники Косіор та, особливо, Чубар, намагалися інколи подавати голос на захист голодуючих селян. Однак, їх дії не були послідовними і навряд чи могли бути успішними. Бо за голодомором стояла СИСТЕМА. Тих, хто намагався їй хоч якось заважати у проведенні терору, як, наприклад, народний комісар освіти Микола Скрипник, самі ставали жертвами цього терору.

Звичайно, наведені особи нічого не змогли б зробити самотужки. їм активно або пасивно допомагали мільйони соратників, значна частина яких вірила, що вчиняє правильно.

5. Дехто й досі намагається представити голодомор 1932-33 рр. як «співпадіння об'єктивних та суб'єктивних обставин»: посухи та «перегинів на місцях». Але факти свідчать зовсім про інше. Це не було співпадіння, це була свідома політика сталінського режиму.

Насамперед, посухи, дуже рідко призводять до голоду, особливо - у таких масштабах. Вони є лише додатковим чинником, який ускладнює ситуацію, проте не робить її катастрофічною. До того ж, посуха в Україні не призвела до повного знищення врожаю, через посуху з селянських господарств не зникли худоба та птиця. Все це зникло завдяки «зусиллям» активістів, які відбирали в людей останнє. Якщо б влада була людською і переймалася б інтересами людей, вона б докладала зусиль для того, щоб подолати наслідки цієї посухи. А ми бачимо зовсім іншу політику, яка й призвела до трагедії. Тобто мова йде про організацію штучної катастрофи, коли сталінський режим використав погіршення ситуації на селі для винищення мільйонів українців.

Про те, що урожай в Україні був, переконує, хоча б, той факт, що радянський уряд масово продавав збіжжя та інші сільськогосподарські культури за кордон. Наприклад, є свідчення, що в 1932-33 рр. у Польщі українськими буряками годували свиней, бо цих буряків було багато і вони були дуже дешеві.

Факти переконують, що «випадково», через «перегини на місцях» не вивезеш за кордон сотні тисяч тон продовольчих товарів. Ті, хто стверджує подібне, вочевидь, грішать проти істини, бо для вивезення продовольства у таких обсягах потрібне ПОЛІТИЧНЕ РІШЕННЯ...

Крім цього, за свідченнями очевидців, в окремих регіонах України весь цей час, коли від голоду щодня вмирали тисячі людей, майже на повну потужність працювали спиртові заводи, які переробляли дорогоцінний хліб на горілку. Так сталінський режим добував додаткові ресурси для проведення індустріалізації...

6. Про те, що дії більшовиків були свідомими, свідчить ще один характерний епізод. Восени 1932 взимку 1933 року, коли вже всі зрозуміли, що в Україні справжній голод, що зробила тоталітарна влада, для порятунку людей? Може припинила примусове відбирання їжі? Може мобілізувалася на допомогу голодуючим, або хоча б прийняла допомогу інших країн? Ні. Вона всі сили кинула на те, щоб ізолювати голодуючі райони.

Армія, загони НКВС оточили українські міста, бо селяни намагалися там врятуватися від голодної смерті, та залізничні станції. Мешканцям сіл забороняли виїжджати у інші регіони СРСР, насамперед, до Росії. Цьому сприяло введення паспортної системи, яка фактично вдруге закріпачила українських селян. За спеціальними розпорядженнями ввели заборону на продаж залізничних квитків для них. Такі дії важко пояснити збігом обставин чи посухою...

Отже, аналіз фактів доводить, що тоталітарний сталінський режим діяв свідомо і за чітким планом. Хліб вилучався, продавався до інших країн за валюту, яку спрямовували на закупівлю верстатів та іншого обладнання для промислових підприємств. Всіх невдоволених - знищували: розкуркулювали, висилали до Росії, просто страчували за вироком «трійок» буз суду і слідства. На місце знищених голодом або репресіями селян привозили нових, з Росії, Білорусі...

Все це призводило до страшних наслідків в масштабах нації. Українці мільйонами вимирали. Ті, хто вижив, підірвали своє фізичне та психічне здоров'я. В їх душі назавжди закрався страх голоду. За рахунок переселенців змінювалася етнічна структура населення України. Все це значно підривало життєвий потенціал нації. Не було жодного кроку, аби подолати негативні наслідки неврожаю. Навпаки, все робилося для того, щоб їх посилити. Отже, ми маємо справу з яскравим прикладом ГЕНОЦИДУ, спрямованого проти українського народу. I зараз ми маємо це довести і сказати вголос.

Ми повинні знайти в собі мужність визнати і переконати інших, що нація стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитися. Ми маємо усвідомити, що сьогоднішнє населення України є нащадками тих, хто вижив у ті страшні часи. Але нас могло бути набагато більше...

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Геноцид українського народу. Голодомор 1932-1933 років як найстрашніша сторінка в історії українського народу. Різносторонні думки свідків Голодомору в Люботині. Колективізація селянських господарств. Харківська область як центр голодомору в Україні.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 11.12.2014

  • Один із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу організований державою голод 1932-1933 рр.. Державна політика в селі за голодомору. Голодомор в Україні належить до трагедій, демографічні наслідки яких відчуваються багато десятиліть.

    статья [15,0 K], добавлен 11.02.2008

  • Причини голодомору на Дніпропетровщині. Становище селян в 1932 р. та посилення голодомору в 1933 р.. Спогади очевидців та національні аспекти. "Сталінський стрибок" в індустріалізації та колективізації. Тотальне вилучення продовольства у селян державою.

    реферат [34,5 K], добавлен 10.05.2009

  • Роль радянської держави в змінах складу селянства в період форсованої індустріалізації та суцільної насильницької колективізації сільського господарства 1927-1933 рр. Розкуркулення і ліквідація селянських господарств як передумови голодомору 1932-1933 рр.

    реферат [26,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Голодомор 30-х років ХХ ст. як одна з найжахливіших трагедій в історії українського народу. Колективізація, масове розкуркулювання селянства, нереальні плани хлібозаготівель, посуха - головні причини голодомору. Жахливі наслідки голодомору 30-х років.

    реферат [33,9 K], добавлен 27.03.2011

  • Голод як наслідок сталінського методу колективізації панував у всіх регіонах СРСР, де держава конфіскувала собі весь хліб – основний продукт харчування. Колективізація і голодомор на Ізюмщині. Голос історії: свідчення очевидців голодомору в Україні.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 16.03.2008

  • Ознайомлення з передумовами та історичним процесом колективізації сільських господарств як однією з причин Голодомору 1932-1933 рр., її наслідки - дезорганізація і деградація аграрного сектора. Опис подій насильницького розкуркулення українських селян.

    реферат [24,5 K], добавлен 09.06.2011

  • Голодомор 1932-1933 років як трагедія українського народу XX століття. Ставлення до подій тих часів всесвітніх організацій ООН та ЮНЕСКО, оцінка ними терористичних актів радянської влади проти української нації. Ціна хлібозаготівельної політики Сталіна.

    доклад [17,7 K], добавлен 13.08.2009

  • Національна катастрофа - голод 1932-1933 рр. Причини голоду. Планування та методи проведення Голодомору 1932-1933 рр. на Українських землях. Масштаби та наслідки трагедії українського народу. Література ХХ століття підчас голодомору. Спогади жителів.

    научная работа [86,9 K], добавлен 24.02.2009

  • Основні причини катастрофи страшного Голодомору 1932-1933 рр. Соціально-економічна політика, яка здійснювалася жорстокими командно-репресивними методами шляхом проведення суцільної колективізації, масового "розкуркулювання" та непосильної хлібозаготівлі.

    реферат [22,1 K], добавлен 21.02.2011

  • Курс на суцільну колективізацію. Ліквідація куркульства як класу. Голод 1932-1933 років в Україні очима істориків, мовою документів. Реорганізація сільського господарства: перший етап. Перегини, допущені в ході колективізації. Підсумки колективізації.

    реферат [28,9 K], добавлен 21.11.2010

  • Протистояння українського селянства з більшовизмом на початку 20-х рр. ХХ ст. Селянська війна проти більшовицької влади. Єдиний сільськогосподарський податок та державне "окладне" страхування селянства. Демографічні наслідки Голодомору на Поділлі.

    реферат [202,0 K], добавлен 17.08.2009

  • Масштаби трагічних подій 1932-1933рр. на Полтавщині. Передумови трагедії. Рік великого перелому. Колективізація сільського господарства і експропріація заможних верств селянства. Документальні та статистичні дані. Наслідки та статистика жертв голодомору.

    курсовая работа [45,6 K], добавлен 29.05.2009

  • Зміст та походження терміна "тоталітаризм". Ознаки тоталітарного режиму. Психграми політичних диктаторів. Прояви тоталітарного режиму в Німеччині та Італії в 1920-1930-х рр. Сталін – великий диктатор ХХ століття. Антицерковна політика радянської влади.

    дипломная работа [185,0 K], добавлен 06.07.2012

  • Передумови початку індустріалізації. Особливості проведення соціалістичної індустріалізації у СРСР взагалі і в Україні зокрема. Вплив індустріалізації на економіку держави. Голодомор 30-х років в Україні як наслідок примусової індустріалізації.

    реферат [24,8 K], добавлен 20.10.2007

  • Голодомор як засіб боротьби з українським селянством. Події голодомору в офіційних документах радянського уряду. Статистичні данні людських і матеріальних втрат. Моральні та психологічні наслідки. Західна, вітчизняна історіографія про причини голодомору.

    реферат [58,2 K], добавлен 10.05.2009

  • Голодна трагедія в Україні. Голодомор 1932-1933 років. Інформація про голод в румуномовній газеті "Гласул Буковіней", німецькомовній "Черновіцер альгемайне цайтунг", російськомовній "Наша рєчь". Втеча людей до Румунії. Повстання проти голодомору.

    презентация [336,7 K], добавлен 16.04.2012

  • Колективізація сільського господарства. П’ятирічний план розвитку економіки 1929 року. "Ножиці цін". Наслідки "непоганого врожаю" 1930 року для селянського сектора України. Голод 1932-1933 років на Україні. Наслідки голодомору 1932-1933 років.

    реферат [38,9 K], добавлен 13.05.2007

  • Голодомор 30-х років ХХ ст. як українська катастрофа. Історія та події цього явища. Фактори та наслідки Голодомора. Уточнені дані людських втрат, масштаби Голодомору. Голодне лихоліття як наслідок економічно необгрунтованої політики більшовиків.

    презентация [2,6 M], добавлен 06.05.2019

  • Причини і організація Голодомору на території України в 30 роках. Початок репресій. "Закон про п'ять колосків". Запровадження натуральних штрафів, блокада УРСР. Кількість загиблих, сучасне визнання репресій. Український голодомор на тлі загальносоюзного.

    контрольная работа [58,6 K], добавлен 05.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.