Боротьба Русі з монголо-татарською навалою

Історія завойовницьких походів Чингізхана. Монголо-татарська навала на Русь та її наслідки. Васальна залежність руських князівств від Золотої Орди. Руйнація міст, загибель та рабство значної частини ремісників. Етнічна диференціація східного слов'янства.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 11.01.2015
Размер файла 14,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Боротьба Русі з монголо-татарською навалою

монгольський русь завойовницький орда

На кінець XII - початок XIII ст. у Центральній Азії утворилася могутня військово-феодальна Монгольська держава внаслідок активної об'єднавчої політики монгольського хана Темучіна. В 1206 р. Його було проголошено верховним правителем Монголії - Чингіс-ханом. Країна перетворилася на воєнний табір і розпочала активне завоювання сусідніх територій та народів.

Монголо-татарські війська надзвичайно рухливі, добре організовані, спочатку підкорили Китай, Середню Азію та Іран. У 1222 р. монголо-татарський загін перейшов Кавказ і напав на половців. Половецький хан Кобяк звернувся по допомогу до кількох руських князів. У бою на річці Калці у 1223 році об'єднане військо руських князів зазнало поразки, це сталось внаслідок феодальних міжусобиць через які князі діяли неузгодженно. Шлях на Київ було відкрито. Але монголи, надто розпорошивши свої сили.

Наступний похід проти Русі татаро-монголи почали у 1237 р. на чолі з онуком Чингісхана - Батиєм. Протягом 1237-1238 рр. були захоплені рязанські, володимирські, суздальські, ярославські землі.

У 1239 р. Захопивши Переяславське і чернігівське князівства, орда стала навпроти Києва на лівому боці Дніпра. Зачаровані красою міста, монголи запропонували киянам здати місто без бою, але ті вирішили битися. Орда відступила, щоб наступного 1240 року величезною силою облягти Київ. Облога міста тривала кілька днів. Його захищали і вояки, і жителі, та одного дня вороги таки вдерлися до Києва. Настали страшні години. перелякані люди ховалися по церквах в надії на порятунок. Багато людей зачинилися в Десятинній церкві, що була споруджена Володимиром Великим на десяту частину усіх прибутків. Чимало людей залізло на дах, та стеля церкви завалилася, й усі, хто був там, загинули.

Багато пам'яток архітектури Києва, та інших українських міст, було зруйновано внаслідок монголо-татарської навали. Однак, наприклад, мозаїка Софіївського собору, на якій зображено Оранту залишилася цілою і неушкодженою протягом багатьох століть, незважаючи на багаторазове руйнування всього собора.

Від Києва монголи подалися на Волинь, а звідти на Галицьке князівство. А потім поділивши орду на дві частини, хан послав її на Угорське князівство, Польщу, Чехію й у середині 1241 р. вторглися до Польщі та Угорщини, спустошивши їх. Але для завоювання Європи у Батия сил уже не вистачило: надто великих втрат зазнало його військо на Русі. Тому у 1242 р. Батий припинив похід на Захід і, вогнем і мечем знову пройшовши руськими землями, привів свої орди в пониззя Волги. Там монголи заснували свою державу -- Золоту Орду зі столицею у місті Сарай і яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь.

Руські князівства були поставлені у васальну залежність від Золотої Орди. Хан залишив князів і бояр на їхніх місцях, але підкорив їх своїй владі. Руське населення було обкладене тяжкою даниною на користь хана і татарської знаті. Крім того населення повинно було виконувати інші платежі і повинності: поплужне (поземельна дань від плуга), корм (утримання ханських урядовців ), ям (надання транспортних засобів ханським урядовцям), тамга (мито), війна (повинність, яка виявлялася в тому, щоб видавати людей в ханський воєнний похід).

Від данини звільнялося тільки духівництво, на яке покладався обов'язок прилюдно молитися за ханів. Монголо-татарські загарбники намагались використати православну церкву в інтересах зміцнення своєї влади на Русі.

Щоб тримати в покорі населення та збирати з нього данину, хани призначали на руських землях баскаків (намісників) з військом. Під їх контролем перебували також князі. Особливо нестерпним монголо-татарське іго було для народних мас, які зазнавали подвійного гніту: від ханів і феодалів (князів і бояр).

Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов'янських земель. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII-XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. У перші 50 років панування завойовників на Русі не було побудовано жодного міста, а домонгольського рівня кам'яного будівництва було досягнуто лише через 100 років після навали Батия.

Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникненню цілих його галузей (виробництво емалі, зерні, черні, різьби по каменю та ін.). Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі. Фізичне знищення, рабство помітно зменшили кількість населення на Півдні Русі. Проте тотального обезлюднення цієї території не відбулося. Послаблення обороноздатності Русі призвело до того, що в XIV-XV cт. південні та західні руські землі опиняються в складі Литовського князівства та Польського королівства, а Північно-Східна та Новгородська землі залишаються під владою Орди. Внаслідок цього землі, що колись входили до складу Київської Русі, потрапили під вплив різних держав та культурних традицій, які суттєво змінили характер та динаміку їхнього суспільного розвитку. Етнічна диференціація східного слов'янства поглиблюється і дедалі активніше починають формуватися українська, білоруська та російська народності.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Військово-адміністративне управління монгольської імперії та завойовницькі походи. Великий Закон Чингізхана. Поразка руських князів на річці Калці. Створення Золотої Орди, її устрій, побут, звичаї. Початок визвольної боротьби. Значення Куликовська битви.

    дипломная работа [94,5 K], добавлен 29.09.2009

  • Дослідження факторів, які спричинили феодальну роздрібненість Київської Русі кінця ХІ–середини ХІІІ ст. Наслідки спустошення Батиєм Північно-Східної Русі. Похід монголо-татарів на Південну Русь. Роль монголо-татарської навали у слов’янській історії.

    реферат [28,5 K], добавлен 28.10.2010

  • Утворення держави Золота Орда, її устрій. Перший похід монголів на Русь, трагедія на р. Калці. Падіння Переяславського і Чернігівського князівств, оборона Києва. Наслідки монголо-татарської навали. Справляння данини і встановлення влади, життя населення.

    реферат [38,6 K], добавлен 18.12.2012

  • Київська Русь на початку свого існування. Період розквіту, прийняття християнства Володимиром Великим. Монголо-татарська навала і занепад Київської Русі. Зовнішні відносини, державний устрій, економічне, соціальне життя та культура Київської Русі.

    реферат [376,3 K], добавлен 06.02.2011

  • Армія та держава монголів. Чингісхан та його походи на сусідів й праця з укріплення за розширення монгольської держави. Боротьба народів східної та центральної Європи з монголо-татарською навалою. Золота Орда - історія її заснування та занепаду.

    реферат [22,2 K], добавлен 27.07.2008

  • Становлення та розвиток Давньоруської держави, теорії її походження. Політика і реформи у Київській Русі, причини її феодальної роздробленості. Монголо-татарська навала, її оцінка в історіографії. Етапи державного розвитку Галицько-Волинського князівства.

    презентация [2,6 M], добавлен 27.11.2013

  • Зарождение Монгольской империи. Походы Батыя на северо-восточную Русь. Борьба славян и половцев против монголо-татар. Трагическая битва на Калке. Новый поход монголо-татар на Русь после смерти Чингисхана. Последствия монголо-татарского нашествия.

    презентация [396,5 K], добавлен 19.04.2011

  • Завоевательная практика монголо-татар. Неверная концепция Антоновича о разорении Киева полчищами Батыя. Совместная борьба русских и половцев против монголо-татар. Трагическая битва на Калке. Новый поход монголо-татар на Русь после смерти Чингизхана.

    реферат [733,9 K], добавлен 06.08.2009

  • Знакомство с монголо-татарами – племенем кочевников, пришедшим с востока для завоевания мирового господства. Монголо-татары в половецких степях. Воссоздание картины событий в период нашествия монголо-татар для выяснения причин поражения русского народа.

    курсовая работа [93,7 K], добавлен 15.07.2012

  • Галицько-Волинське князівство: збереження державницьких традицій Київської Русі. Князівство Данили Галицького та його боротьба з монголо-татарами за незалежність українських земель. Кінець династії Даниловичів та історії Галицько-Волинського князівства.

    реферат [40,9 K], добавлен 24.04.2014

  • Теорії походження Київської Русі, її утворення, розвиток і впровадження християнства. Характерні риси політики Ярослава Мудрого. Роздробленість Київської Русі та її причини. Монгольська навала та її наслідки. Утворення Галицько-Волинського князівства.

    курсовая работа [69,2 K], добавлен 29.04.2009

  • Зміна форми правління в Давньоруській державі. Посилення відцентрових тенденцій. Причини феодальної роздробленості. Торговельна кон'юнктура. Монгольська навала і встановлення золотоординського іга. Наслідки та особливості монголо-татарської експансії.

    реферат [17,6 K], добавлен 05.09.2008

  • Монголо-татарские вторжения и перемещение населения северо-восточной Руси во второй половине X в. Разрыв внешнеполитических и торговых связей Руси в результате монголо-татарского завоевания XIII века. Его экономические и политические последствия.

    реферат [40,4 K], добавлен 13.01.2015

  • Последствия политического дробления Руси, ее положение накануне монголо-татарского нашествия. Установление отношений Русь - Орда, формат этих отношений. Оценка позитивного и негативного влияния монголо-татарского ига на русскую государственность и право.

    курсовая работа [59,7 K], добавлен 17.12.2014

  • Походы Батыя на северо-восточную Русь. Установление вассально-даннической зависимости. Ледовое побоище. Ордынская политика в россии. Объединение русских земель. Возвышение Москвы. Куликовская битва. Освобождение от монголо-татарского ига.

    реферат [33,7 K], добавлен 17.11.2003

  • Русь - бесправное, вассальное, полностью подвластное Золотой орде государство. Даннические отношения в фискальной и экономической областях. Полная политическая зависимость княжеской власти от власти ханов. Распад Орды. Новые отношения.

    реферат [24,8 K], добавлен 13.01.2007

  • Причины и условия монголо-татарского нашествия. Военно-административное деление державы Чингисхана. Первая встреча русских князей с монголо-татарами. Борьба русского народа за независимость. Дискуссии о характере социально-экономического развития Руси.

    курсовая работа [56,2 K], добавлен 05.01.2011

  • Изучение исторического периода монголо-татарского нашествия на Русь и последствий даннической зависимости русских княжеств. Сопротивление русского народа и основные этапы освободительной борьбы. Значение Куликовской биты и освобождение от Ордынского ига.

    контрольная работа [18,7 K], добавлен 04.03.2011

  • Монголо-татарское нашествие на Руси. Начало нашествия, причины успехов монголо-татар. Ордынское иго на Руси. Стояние на реке Угре 1480 года. Свержение ордынского ига. Роль монголо-татарского ига в судьбе России. Мнения историков и исследователей.

    реферат [121,0 K], добавлен 22.05.2013

  • Битва на Калке. Начало нашествия. Поход на Русь. Правление Александра Невского. Влияние монголо-татарского ига на развитие русских земель. Массовые разрушения русских городов. Разрыв торговых и культурных связей.

    контрольная работа [20,8 K], добавлен 25.11.2006

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.