Агапіта Печерського - перший лікар на Русі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Реферат

з історії медицини

на тему: «Роль Агапіта Печерського у розвитку медицини часів Київської Русі»

Виконала:

Гевелюк Богдана Петрівна

м. Київ 2014

План

Введення

1. Ранній період життя Агапіта Печерського

2. Життя преподобного Агапіта у Києво-Печерському монастирі

3. Чудеса і випадки зцілення хворих при житті святого

4. Цікаві факти про Агапіта Печерського

5. Вшановування святого сьогодні

Висновок

Введення

У період раннього феодалізму (IX-XII ст.) на Русі у медицині існувало два напрями: церковно-монастирске і світське. Першими руськими лікарями були монастирські «лечці» з ченців. При монастирях виникли, як і в інших країнах середньовічної Європи, лікарні й богадільні. Лікування мало місце у першому на Русі монастирі -- Києво-Печерській лаврі (ХІ ст.).

Києво-Печерська Лавра відома в усьому світі як значна пам`ятка нашої архітектурної та історично-культурної спадщини. З`явившись у середині ХІ ст. як один з перших монастирів християнської Русі, Києво-Печерський монастир одразу ж набув статусу відомого і поза межами держави політичного і громадсько-культурного центру. В ньому були ченцями, працювали й в печерах поховані відомі політичні діячі мистецтва, філософи, перші літописці, лікарі, іконописці, архітектори.

В Ближніх печерах поховані перші руські лечці - Даміан-зцілитель, Алімпій Печерський, Прохор-лободник та ін. В ХІ ст. тут вже існувала перша на Русі богодільня, та притулок для психічних хворих ("келія біснуватих") що й досі існує у Ближніх печерах.

Одним з найвідоміших фахівців у галузі медицини, яка народжувалася в ХІ ст., був Святий Агапіт Печерський, один з перших печерських ченців. Його мощі вже 9 століть лежать у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври. Про нього ми дізнаємося з "Києво-Печерського Патерику" - середньовічнoї збірки оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців. Відомості про монастирську лікарню зберігають у монастирських хроніках -- «Києво-Печерському патерику» (XII в.). Він має згадку про ченців, відомих своїм лікарським мистецтвом. Це «пречудний лечець» Антоній та його учень «преподобний Агапіт», що подвизався у Києво-Печерській лаврі

Києво-Печерська Лавра відома в усьому світі як значна пам`ятка нашої архітектурної та історично-культурної спадщини. З`явившись у середині ХІ ст. як один з перших монастирів християнської Русі, Києво-Печерський монастир одразу ж набув статусу відомого і поза межами держави політичного і громадсько-культурного центру. В ньому були ченцями, працювали й в печерах поховані відомі політичні діячі, діячі мистецтва, філософи, перші літописці, лікарі, іконописці, архітектори.

В Ближніх печерах поховані перші руські лечці - Даміан-зцілитель, Алімпій Печерський, Прохор-лободник та ін. В ХІ ст. тут вже існувала перша на Русі богодільня, та притулок для психічних хворих ("келія біснуватих") що й досі існує у Ближніх печерах.

Одним з найвідоміших фахівців у галузі медицини, яка народжувалася в ХІ ст., був Святий Агапіт Печерський, один з перших печерських ченців. Його мощі вже 9 століть лежать у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври. Про нього ми дізнаємося з "Києво-Печерського Патерику" - середньовічній збірці оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців.

Про Агапіта Печерського, який вважається першим лікарем на Русі, я хочу розповісти у своїй роботі.

1. Ранній період життя Агапіта Печерського

Про дитинство і юнацькі роки святого Агапіта до сьогоднішнього часу не лишилось ніяких відомостей. Достеменно відомо лише те, що родом він був із Києва. Його життя зафіксоване у таких історичних джерелах як «Києво-Печерський патерик» та «Житія святих» з моменту прийняття ним чернечого постригу у Києво-Печерській лаврі. Можливо, з часом ми дізнаємося більше про ранні роки життя цієї видатної постаті.

2. Життя преподобного Агапіта у Києво- Печерському монастирі

Про вступ Агапіта до Києвської лаври можна дізнатися у Києво-Печерському патерику: «За часів нашого блаженного отця Антонія прийняв постриг один киянин на ймення Агапіт, який був послідовником його ангельського життя та очевидцем його праведних діл. Адже отой великий [Антоній], приховуючи свою святість, зцілював недужих своєю стравою, хоча, як гадали, подавав їм лікарське зілля - отак і оздоровлювалися його молитвою. Так і цей блаженний Агапіт, наслідуючи того святого Старця, допомагав хворим.

А вже як нездужав хто із братії, то він полишав свою келію (і нічого з неї не пропадало), приходив до хворого брата і прислуговував йому: піднімав та вкладав, носив на руках і годував своєю стравою, яку варив із зілля. То й одужував хворий його молитвою. Якщо ж недуга тривала, то було на це Боже благовоління - аби примножилась віра й молитва Його раба. Тоді оцей блаженний Агапіт перебував [при слабовитому] невідступно, непрестанно благаючи за нього Бога, аби подав Господь болящому здоров'я заради його молитов. А тому, що дарував йому Господь дар зцілення, назвали його Лікарем» (Мр. 16, 18).

У "Патерику" читаємо, що Агапіт без поклику йшов до хворих, тобто якесь внутрішнє чуття підказувало де потрібна його допомога. Над труною Агапіта в печерах висить ікона з написом "Прп. Агапіт-врач безмездний", тобто безкоштовний, він ніколи не брав грошей за свою працю, будь то хворим князь чи жебрак. Бо він був лікар Божією милістю, впровадник медичної допомоги серед русів.

3. Чудеса і випадки зцілення хворих при житті святого

В цей час у місті жив лікар-вірменин, який став опонентом Агапіта у лікарській справі. Його лікарський метод не хитрий: поглянувши на хворого, він одразу називав його час і місце смерті, що зазвичай збувалося. Одного разу привели до Агапіта хворого, якому той присудив смерть за вісім днів, але і того монах врятував цілющим зіллям. Юнак виявився першим боярином великого князя Всеволода Ярославовича. Тож врятувавши його, Агапіт зажив честі у князівському дворі, але разом з тим отримав найзапеклішого ворога - лікаря-вірменина. Було й таке: вірменин надіслав в монастир смертельне зілля, але і те, випивши, Агапіт залишився неушкодженим.

Лікар-монах врятував від смерті князя Володимира Монамаха, який в той час захворів у Чернігові і лікувався у того самого лікаря, але хвороба не минала. Помираючи, князь звернувся до Агапіта, аби той навідав його в Чернігові. Проте печерський монах відмовився, кажучи, що як став монахом ще ніколи не виходив за межі монастиря, хіба за травами. Як описує цю ситуацію житіє святого, Агапіт зі смиренням відповів ігумену «Якщо до князя в такому ділі піду, то й до всіх піду. Прошу тебе, отче, не вели мені за монастирські ворота виходити - через славу людську, від неї ж обіцяв я перед Богом до останнього подиху втікати». Агапіт обмежився тим, що дав посланцеві зілля. Молитвою монаха-лікаря до Володимира Мономаха повернулись його сили та здоров'я.

Коли ж князь прибув у монастир, аби подякувати лікарю, Агапіт і цього разу сховався, аби не піддаватися спокусі слави. Через деякий час князь знову прислав своїх бояр до монаха, аби передати йому як про це згадується у житії святого: «Блаженний же мовив йому: “О дитино, я ніколи ні від кого нічого не брав, бо ніколи не зцілював силою своєю, але Христовою”. Відповів боярин “Той, хто послав мене, знає, отче, що не потребуєш нічого, але прошу тебе задля утішення сина твого, якому Бог Після цих слів Агапіт з радістю прийняв дарунок, і переказав князю усі свої багатства роздати убогим. Тоді взяв пакунок і викинув його подалі з монастиря. Почувши це, Володимир Монамах зрозумів, що Агапіт - справжній син Божий, тому від Нього одного потребує винагороди.

Одного разу захворів і сам старець Агапіт, тож лікар-вірменин навідав його і почав змагатися з ним у лікарській справі. «Маєш померти через три дні, а якщо мої слова не справдяться, то обіцяю служити Богові у чернецтві», -- впевнено заявив той. Після цієї розмови блаженний Агапіт прожив ще три місяці, а 1 червня помер. Приблизний рік смерті печерського святого -- 1095 рік.

Його послідовником став найбільший опонент -- лікар-вірменин, який після смерті старця навернувся у православ'я і служив ченцем у Печерському монастирі.

Мощі святого Агапіта зберігаються у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.

4. Цікаві факти про Агапіта Печерського

Цікаво, що на долонях Св. Агапіта були знайдені залишки міді та пилок рослин з берегів колишньої Візантії. Вважається, що це є складові частини ліків стародавнього українського лікаря. Проведені вченими детальні дослідження мощей дозволили встановити зріст Агапіта (166 см), вік, в якому він помер (біля 60 років), час поховання (кінець ХІ століття, що збігається з літописними данними). Встановлено також, що при житті Св. Агапіт страждав на артрозоартрит попереково-грудного відділу хребетного стовпа, спонділоартрит, пародонтоз, накульгував на праву ногу; від народження в нього нe було мізинеця на лівій руці.

Слід також сказати про те, що фахівці школи Герасимова відтворили за черепом справжній прижиттєвий вигляд першого лікаря. Це скульптурне погруддя Св. Агапіта зберігається у відділі історії печер Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника і повинно стати зразком для майбутнього монументу.

У кінці минулого століття судмедексперт С. Нікітін створив скульптурний портрет Агапіта, а також встановив, що Агапіт помер у віці 60 років.

Під опіку блаженного Агапіта свою працю віддають лікарі, а також до святого моляться ті, хто потребує зцілення душі і тіла. Найчастіше храми на честь преподобного Агапіта встановлюють на подвір'ї лікарських закладів. Українська Православна Церква також нагороджує орденом преподобного Агапіта Печерського лікарів, які сьогодні є найбільш вірними його послідовниками.

печерський медицина монастир лікування

5. Вшановування святого сьогодні

Сьогодні серед православних християн вважається, що Агапіт Печерський допомагає при різноманітних захворюваннях, тому нерідко молитовно звертаються до нього по допомогу.

У різних частинах країни споруджуються церкви на честь святого. До речі, у парку Шевченка, біля нашого Медичного університету також є каплиця на честь Агапіта Печерського.

У Свято-Володимирському соборі перебуває ікона з часточкою мощей преп. Агапіта. На сьогоднішній день вона розташована праворуч, в центральній частині собору.

Висновок

Безумовно, роль Агапіта Печерського у формуванні медицини часів Київської Русі є визначною. Фактично, він першим на той період започаткував професійну медицину у межах Русі, бо до цього використовувалася народна медицина. В якості лічців були знахарі, волхви, цілителі, які за основу лікування хвороб брали закляття, магічні талісмани, різноманітні зілля. Із літописів ми дізнаємося, що у багатьох випадках хворий одужував при лікуванні, яке надавав Агапіт. Він використовував для цього здебільшого лікувальні трави та молитви. Він мав уже професійний підхід щодо лікування.

У будь-якому випадку, ця людина все своє життя поклала для допомоги ближньому і заслужено вшановується нащадками на протязі сторіч. Гадаю, його вклад є вагомим і не тільки для вітчизняної, але й для світової медицини.

Список літератури

1. Києво-Печерський патерик (Сімеон Метафраст)

2. Житія святих (Дмитро Ростовський)

3. Історія медицини. - К., 1990.

4. Історія української медицини. - К., 2000.

5. Українська та зарубіжна культура. - К., 2001.

6. О. Субтельний. Історія України. - К., 1996.

Размещено на Allbest.ru