Подільське село в роки НЕПу. Соціально-економічний та громадсько-політичний розвиток (1921-1928 рр.)

Підрозділ 3.3 “Опір подільського селянства політиці радянської влади в період НЕПу” присвячено селянському рухові проти радянської влади та за відновлення самостійності України, який більшовики називали “політичним бандитизмом”, що мав на Поділлі найбільшу силу та найбільшу кількість учасників порівняно з іншими регіонами УСРР. У підрозділі розкрито та проаналізовано причини селянських виступів, які авторка поділила на декілька груп: економічну, політичну, ідеологічну і т.зв. “людський фактор”; висвітлено форми протесту селян проти сваволі влади, характер та етапи повстанського руху. Функціональна роль виступів у селянському русі як цілісній структурі досліджувалася з двох позицій. По-перше, вивчалися плинність, рухливість, перехідність одних форм виступів в інші, що дало можливість прослідкувати динаміку розвитку селянського руху. По-друге, ця динаміка є відображенням процесу соціалізації особистості, набуття нею в ході виступів суспільно важливих цінностей, цілей і норм поведінки, змін в психології і свідомості. Дослідження форм селянської боротьби на Поділлі дозволили виявити цікаві особливості свідомості селян. У більшості випадків простежується неприйняття радянської влади в цілому, як такої, що за своїм змістом і характером дій не тільки протистоїть, а й є прямо ворожою селянам. Натомість селяни активно висували національні гасла, вимагаючи відновлення УНР.

Повстанський рух на Поділлі поділявся на декілька етапів. Розпочавшись ще до запровадження НЕПу, коли він набув найбільшого розмаху, виступи селян продовжувалися і в добу нової економічної політики. Аналізуючи піднесення антибільшовицького руху опору, його поступове згасання і майже повне припинення боротьби подільського селянства, слід відзначити кілька головних моментів. Це вміле використання більшовицької пропаганди, застосування проти повстанців терористичних методів боротьби, вдале проведення політики розшарування селянства, використання у боротьбі проти повстанців переважаючих чисельно частин РСЧА, ЧК та ЧОП. Головним в організації боротьби радянської влади з “політичним бандитизмом” на Поділлі слід вважати репресивно-каральні методи, оскільки завдяки їм більшовикам вдалося розмежувати сам повстанський рух і його основну базу - селянство.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист наступні висновки і положення:

1. Аналіз стану наукової розробки теми засвідчив, що вона не стала предметом спеціального вивчення історичної науки. Залучена до дисертаційної роботи джерельна база є достатньо представницькою і достовірною, що дозволяє повно дослідити обрану тему.

2. Кризове становище сільського господарства Поділля напередодні НЕПу було зумовлене наслідками революції та громадянської війни, політикою “воєнного комунізму”, яка мала відверто грабіжницький характер і викликала невдоволення селян радянською владою.

3. Концептуальні засади нової економічної політики були оприлюднені на Х з'їзді більшовицької партії. Перехід до НЕПу у вирішальній мірі було здійснено у результаті тиску з боку селян, робітників, політичної опозиції, а не внаслідок переосмислення більшовиками політико-економічних та ідеологічних основ комунізму, він не означав відмову від комунізації українського села, а свідчив про нові методи реалізації комунізму на селі, був виключно поступкою економічного характеру.

4. Впровадження нової економічної політики в сільському господарстві Поділля стали невід'ємним складником реалізації НЕПу у всеукраїнському масштабі, хоча мали особливості реалізації у регіоні - проводилися за умов гострого малоземелля, великої щільності населення, зменшення відсотку працездатного населення, падіння продуктивності праці.

5. Підсумки НЕПу для подільського села були неоднозначними. Заміна продрозверстки продподатком значно полегшила становище аграрного сектора, дала можливість відновити посівні площі, вільно розпоряджатися селянству надлишками сільськогосподарської продукції. Однак великий розмір продподатку, слабкість матеріально-технічної бази індивідуального селянського господарства, політика розкуркулення, голод 1921-1923 рр., хлібозаготівельна криза не дали змоги досягти довоєнного рівня врожайності та викликали невдоволення селян новою економічною політикою.

6. Посередницькі функції у товарно-грошових відносинах між містом та селом у роки НЕПу були покладені на сільськогосподарську кооперацію. На Поділлі найбільшого розвитку набула споживча кооперація, меншого - ті види кооперації, що обслуговували господарські потреби села, а також кредитна кооперація. Функціонування різних видів кооперації, незважаючи на певні труднощі та недоліки, загалом позитивно впливало на сільськогосподарське виробництво. Однак у 1928-1929 рр. кооперація не витримала усуспільнення основних засобів виробництва, підпорядкування приватного виробника диктату влади і втратила всі ключові ознаки кооперативності.

7. Однією з характерних рис відбудовного періоду був розвиток колективних господарств. Спираючись на допомогу держави, перші колгоспи були у кращому становищі ніж дрібні одноосібні господарства, вони мали сільськогосподарську техніку та можливості застосування нових технологічних досягнень у землеробстві. Однак колективні господарства періоду НЕПу викликали у хлібороба недовіру. В них, як правило, об'єднувалися люди погано обізнані з сільськогосподарським виробництвом, в результаті колгоспи ставали прикладом безладдя, розвалу економіки. Ідеї колективізації у 20-х рр. ХХ ст. не знайшли масової підтримки у подільському селі.

8. Політична ситуація на Поділлі на початку 1920-х років була неоднозначною. У регіоні діяло декілька опозиційних політичних партій: УКП, меншовики, есери, анархісти, ряд єврейських партій та груп. Проте яскраво виявлялася тенденція до однопартійності, відбувалася монополізація влади більшовиками. На кінець відбудовного періоду опозиційні сили повністю припинили своє існування, залишилися лише ради та їхні виконкоми, комнезами, добровільні товариства, ДПУ, міліція, які діяли в інтересах радянської влади.

9. Ідеологічна радянізація подільського села здійснювалася через систему різноманітних форм, напрямків та методів роботи: боротьба з церквою, пережитками “петлюрівщини”, “бандитизму”, насадження комуністичного світогляду шляхом створення єдиної системи політичної освіти, яка мала вирішити завдання маніпулювання суспільством та створити базу для тоталітарної держави.

10. Заходи радянської влади в роки НЕПу та насильницькі методи їхнього впровадження штовхали селянство на боротьбу, яку більшовики називали “політичним бандитизмом”. Серед причин повстанського руху були наступні: економічні, політичні, ідеологічні, т.зв. “людський фактор”; формами боротьби стали особиста помста, скарги селян та масові виступи, що переросли у збройні повстання; етапи руху - 1920 р., 1921-1922 рр., 1924-1925 рр., 1926-1930 рр.

11. Головним в організації боротьби радянської влади з “політичним бандитизмом” на Поділлі слід вважати репресивно-каральні методи, оскільки завдяки їм більшовикам вдалося розмежувати сам повстанський рух і його основу - селянство.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

1. Лойко О.О. Розвиток сільського господарства і становище селянства на Поділлі у відбудовний період (1921-1925 рр.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип.І. Серія: Історія. Вінниця, 1999. С. 85-88.

2. Лойко О.О. Розвиток шкільної освіти на Вінниччині в період НЕПу // Україна: минуле, сьогодення, майбутнє. Збірник наукових праць. К., 1999. С. 238-245.

3. Лойко О.О. Ставлення селян Поділля до політики радянської влади в початковий період НЕПу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. II. Серія: Історія. Вінниця, 2000. С. 127-130.

4. Лойко О.О. Культурно-освітня робота серед сільського населення Вінниччини в 1921-1928рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. III. Серія: Історія. Вінниця, 2001. С. 90-95.

5. Лойко О.О. Релігійне життя на Поділлі в умовах НЕПу. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. ІV. Серія: Історія. Вінниця, 2002. С. 91-94.

6. Лойко О.О. Культурно-освітня робота в подільському селі в період НЕПу. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. V. Серія: Історія. Вінниця, 2003. С. 85-91.

7. Стадник О.О. Шкільна освіта на Вінниччині в період НЕПу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. VІ. Серія: Історія. Вінниця, 2003. С. 162-165.

8. Стадник О.О. Інтелігенція Поділля в роки НЕПу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Випуск VІІ. Серія: Історія. Вінниця, 2004. С. 268-271.

9. Стадник О.О. Формування освітнього і культурного середовища на Поділлі в 1920-30-х рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. ІХ. Серія: Історія. Вінниця, 2005. С. 255-259.

10. Стадник О.О. Подільське село в умовах непу: історіографія проблеми // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип.Х. Серія: Історія. Вінниця, 2006. С. 361-365.

11. Стадник О.О. Ставлення радянської влади до української інтелігенції в 20-х рр. ХХст. (на матеріалах Поділля) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. ХІ. Серія: Історія. Вінниця, 2006. С. 344-346.

12. Стадник О.О. Особливості суспільно-політичних процесів у Подільському селі в роки НЕПу // Український селянин. 2006. № 10. 322-325.

Анотація

Стадник О. О. Подільське село в роки НЕПу. Соціально-економічний та громадсько-політичний розвиток (1921-1928 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01. - історія України. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2007.

Дисертацію присвячено соціально-економічному та громадсько-політичному розвитку подільського села в роки нової економічної політики.

На основі всебічного аналізу широкого кола архівних матеріалів, історіографії, статистичних джерел та наукових публікацій у роботі зроблено спробу з'ясувати сутність політики більшовиків у період НЕПу, особливості її впровадження у подільському селі. Проаналізовано причини занепаду сільського господарства регіону на початку 20-х рр. ХХ ст., обставини переходу до нової економічної політики, досліджено її вплив на розвиток сільського господарства Поділля, розкрито особливості громадсько-політичних процесів у подільському селі, політику ідеологічної радянізації краю, причини, умови, зміст, етапи селянського повстанського руху проти радянської влади на Поділлі, соціальний склад його учасників і тактику боротьби. Зроблено висновок про неоднозначність підсумків НЕПу для подільського села.

Ключові слова: НЕП, Поділля, селянське господарство, продрозверстка, продовольчий податок, кооперація, радгоспи, колгоспи, радянізація, “політичний бандитизм”.

Аннотация

Стадник Е. А. Подольское село в годы НЭПа. Социально-экономическое и общественно-политическое развитие (1921-1928 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2007.

Диссертация посвящена исследованию социально-экономического и общественно-политического развития подольского села в период новой экономической политики. Анализ источников и исторической литературы свидетельствует, что при изучении НЭПа недостаточно исследованы региональные особенности её введения и развития.

Характер и цель исследования обусловили привлечение в научный оборот широкого круга архивных источников, которые дают возможность раскрыть сущность политики большевиков по отношению к крестьянству в период НЭПа. В диссертации объективно анализируется положение подольского села накануне перехода к новой экономической политике, раскрываются причины кризиса сельского хозяйства, обстоятельства перехода к НЭПу, её теоретические принципы, а также изменения, имевшие место в Подольской губернии после введения основных составляющих НЭПа в сельском хозяйстве региона (землеустройство, налоговая система, деятельность кооперативных организаций, становление первых коллективных хозяйств). Показаны особенности развития новой экономической политики в условиях острого малоземелья и большой густоты населения Подолья. Значительное внимание уделяется общественно-политическому развитию подольского села: становлению институтов большевистской власти, методам идеологической советизации крестьянства, а также основным формам сопротивления крестьян политике советской власти, раскрываются причины, этапы и боевая деятельность участников так называемого “политического бандитизма”.

Выводы и обобщения, сделанные в диссертации, могут быть использованы для дальнейшего изучения региональных особенностей НЭПа с целью создания необходимых условий для возрождения сельского хозяйства, повышения его роли в реформировании страны на рыночных началах.

Ключевые слова: НЭП, Подолье, крестьянское хозяйство, продразвёрстка, продовольственный налог, кооперация, совхозы, колхозы, советизация, “политический бандитизм”.

Annotation

Stadnyk O. O. Podilia peasantry in the period of NEP. Social-ekonomy and civil-politikal development (1921-1928). - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of Candidate of Historical Scince Degree on specialiti 07. 00. 01 - history of Ukraine. - Cherkasy Bogdan Khmelnitsky National University. - Cherkasy, 2007.

The dissertation is devoted to the social-economy and civil-politikal development of Podilia peasantry in the period of NEP.

On the basis of the comprehensive analysis of archsve materials, historiography, statistical data and scientific publications in the investigation the dissertation presents an attempt to study the main point of Bolshevist polici in the period of NEP, to show the features of its introduction into Podilia peasantry. The reasons of agriculture decay of the region at the beginning of the 20-ies of ХХ century are analyzed, the necessity of transition to the new ekonomic policy is based, its influence on the Podilia agriculture is investigated, the features of social- politikal processes in Podilia peasantry are shown, the spreading of Soviet ideology is revealed, the reasons, the circumstances, the essence, the stages of uprising against Bolshevist power, the social staff of its participants and struggle tactics are examined. The conclusion is made about that fakt that the polici of NEP yad both positive and negative results for Podilia peasantry.

Key words: agriculture, food taxes, cooperative system, sovknoz, kolkhoz, „politikal gangsterism”.

Размещено на Allbest.ru