Господарство, ремесло та побут східнослов’янських племен
Господарство та перші поселення східних слов'ян на берегах річок і озер. Рибалка і полювання. Збирання меду диких бджіл. Ремесла в господарській діяльності слов’янського населення. Виробництво та обробка заліза. Впровадження металургійного виробництва.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | эссе |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 31.03.2015 |
| Размер файла | 14,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний економічний університет
Кафедра філософії, історії та політології
Есе
На тему: Господарство, ремесло та побут східнослов'янських племен
Студентки: Соколова В.
2 курс, ФМЕ, 21 група
Одеса ОНЕУ 2014
План
Господарство східних слов'ян
Вірування
Ремесла в господарській діяльності слов'янського населення
Господарство східних слов'ян
Перші поселення східних слов'ян виникли на берегах річок і озер, відповідно до того, як йшло їх розселення. Спочатку слов'яни жили в землянках, потім почали будувати будинки - у цих дерев'яних оселях посередині споруджувалися вогнища, дим йшов через отвір у даху або стіні. У кожного будинку обов'язково були господарські споруди, вони робилися плотові, саманні або з подібних матеріалів і ставилися на дворі або вільно, розкидано, або по периметру чотирикутного двору, утворюючи усередині відкритий простір. У слов'янських селищах дворів було небагато: від двох до п'яти. Вони обносилися земляними валами для захисту від ворогів.
Важливим заняттям слов'янських племен було скотарство. Скотарство східних слов'ян було органічно пов'язане із землеробством. Скотарство давало м'ясо, молоко; худобу використовували як тягло на ріллі (в нечорноземній зоні - коні, в чорноземній - воли); без гною неможливо було вести польове землеробство в нечорноземній зоні, від худоби отримували і шерсть і шкіри. Східнослов'янські народи розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней, птицю. Менше розводили качок і гусей, але майже обов'язково в кожному господарстві тримали курей.
Важливе значення мали рибалка і полювання, тим більше, що в густих лісах водилося безліч хутрових звірів, хутро яких використовувався для виготовлення одягу, а також йшов на продаж.
Як зброю слов'яни використовували луки, списи, мечі, палиці (палиці з важкими набалдашниками і шипами). Пущені з тугих луків гартовані стріли могли наздогнати ворога навіть на великій відстані. Для захисту слов'яни використовували шоломи і міцні "сорочки" з дрібних металевих кілець - кольчуги.
Важливу роль у житті східних слов'ян відігравало також бортництво - збирання меду диких бджіл.
Але крім землеробства слов'яни займалися і обробкою металу (ковальство), виробництвом керамічних виробів.[1]
Вірування
Слов'яни обожнювали різноманітні сили природи, від яких залежало господарське благополуччя. Воді приписували особливу животворну силу, через те у землеробському побуті вона була вкрай необхідною. Простежується зв'язок між водою земною і небесною (дощем). Жертви, що приносилися воді, джерелам, повинні були рятувати від засухи та неврожаю. Дуже давнім є поклоніння годувальниці - "матері-сирій землі". Навіть у пізніші часи, вже після прийняття християнства, землею клялися при вирішенні суперечок, землі сповідались у своїх гріхах, прос ячи в неї прощення. Люди стикалися з грізним проявом сил стихії - земним і "небесним " вогнем. Уявлення про земний вогонь з глибокої давнини пов'язувалося з "небесним" вогнем - сонцем, блискавкою, що дають тепло і світло та посилають на землю дощ.[2]
Ремесла в господарській діяльності слов'янського населення
східний слов'янин господарство ремесло
Особливе місце у виробничій діяльності слов'янських племен посідали виробництво та обробка заліза. Ще до появи на історичній арені слов'ян ці галузі мали свою тисячолітню історію розвитку й досягли неабияких результатів.
Впровадження металургійного виробництва стимулювало прискорений розвиток значного сегменту господарської діяльності, адже передбачало об'єднання процесів видобутку руди, її підготовки до плавлення, отримання металу та його наступну обробку.
Сиродутним способом добували залізо досить невисокого рівня якості -- так звану крицю, що являла собою губчастий залізний корж з великою кількістю шлаків.
Аби поліпшити показники такого заліза його декілька разів проковували для ущільнення та видалення шлаків.
Значних успіхів у обробці заліза було досягнуто в останній чверті І тис. н. е., свідченням чому є, зокрема, знахідки виявлені на стоянці Лука-Райковецька на Правобережжі. Тепер майстри значно ширше застосовували такі складні технологічні прийоми як пакетування та цементування металу, наварювання сталевого леза на залізну основу тощо. Цементування металу передбачало закриття залізних напівфабрикатів у вогнетривкий горщик (тигель) разом із товченим деревним вугіллям, кістками або рогом, з наступною його термообробкою. В результаті чого залізо цементувалося, перетворюючись на залізовуглецевий сплав -- сталь.
Одночасно з розвитком металообробки, зокрема ковальства, удосконалювалися прийоми ювелірної майстерності. Як правило, першими ювелірами були саме ковалі. Матеріалом для виготовлення ювелірних виробів служили кольорові метали, промислових запасів яких не було виявлено на території розселення слов'ян. Це природно гальмувало розвиток ювелірної справи, який міг відбуватися лише за умови використання привозної сировини. Найпоширенішим матеріалом в ювелірній справі була мідь та бронза, срібло траплялося значно рідше, а золото -- лише в поодиноких випадках.
Асортимент ювелірних виробів включав, насамперед, фібули, браслети, каблучки, сережки, підвіски, пряжки тощо. Ювелірне мистецтво базувалось на складній технології, що включала в себе відливання за восковою чи кам'яною моделями, тиснення або карбування, волочіння дроту, його накручування. Широкого поширення набули прикраси з плоскою чи об'ємною зерню, гравірування по гладкій поверхні, інкрустації, позолоти, з'єднання дроту в об'ємну композицію (філігрань) тощо.
Крім металу, широко застосувалося у виробничій сфері дерево, яке в лісовій та лісостеповій смугах було основним будівельним матеріалом. Для його обробки використовували сокири, струги, тесла, долота, ложкоподібні свердла. Токарний верстат на слов'янських землях з'являється лише в часи черняхівської культури. [3]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Побут древніх слов'ян, способи обробки землі, розвиток ремесел, скотарства, полювання, рибальства і бортництва, виготовлення виробів із заліза і кольорових металів, торгівля. Релігійні древньослов'янські вірування, язичництво як світоглядна система.
реферат [25,7 K], добавлен 13.06.2010Прабатьківщина слов’ян. Розселення слов’ян на землях сучасної Європи. Життя східних слов’ян: утворення поселень, розвиток ремесел, виникнення вірувань і традицій. Слов’янські племена: поляни, сіверяни, деревляни, уличі і тиверці, дуліби, хорвати.
реферат [28,0 K], добавлен 05.11.2007Дослов'янські народи на території сучасної України. Продуктивні форми господарства слов'янських племен - землеробство і скотарство. Походження, розселення та устрій. Культури східних слов'ян. Християнізація слов'янських князів. Становлення державності.
контрольная работа [43,6 K], добавлен 27.03.2011Самоусвідомлення давньоруського населення в період існування першої східнослов’янської держави ІХ-ХІІІ ст. Етновизначальні критерії рівнів самоназв тогочасних автохтонів: "слов’яни", "руси", городяни, мешканці земель-князівств, безетнічний сільський люд.
статья [29,1 K], добавлен 17.08.2017Господарство Стародавнього Китаю. Землеробство. Ремесла, промисловість. Торгівля і будівництво. Наука і культура. Проблема тлумачення ідеальної моделі соціально-економічного устрою суспільства. Ведучий вид діяльності населення Китаю-сільське господарство.
реферат [22,6 K], добавлен 20.11.2008Історія та існуючі теорії походження слов'ян, етапи формування окремих груп слов'янських мов. Створення та перші правителі Київської Русі, становлення та завоювання нової держави. Процвітання металургійної промисловості та основні ремесла пращурів.
реферат [19,5 K], добавлен 25.03.2010Контакти східних слов'ян і балтських племен. Спільні риси в поховальному обряді слов'ян і ятвягів в I і II періодах Раннього Середньовіччя, слов'ян II періоду Раннього Середньовіччя і східнобалтських племен. Вплив балтських племен на етногенез слов'ян.
статья [20,4 K], добавлен 11.08.2017Кіммерійці як перше етнічне утворення на території України, про яке лишилась згадка в письмових джерелах. Вагомий внесок в історію Північного Причорномор'я та роль у формуванні етногенезу слов'ян. Побут, вірування, суспільний лад та господарство племені.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 16.01.2011Господарське життя первісної доби. Трипільська культура на землях України. Господарство скіфів. Економічний лад грецьких та римських колоній Північного Причорномор’я. Економічне життя слов’янських племен часів розселення на території України.
реферат [30,1 K], добавлен 28.11.2007Виникнення індійської цивілізації. Розвиток торгівлі і ремесла. Основне заняття населення - землеробство. Сільське господарство і ремесла. Розвиток тваринності. Вплив науки на господарство. Успіхи індійської медицини. Перехід до классового суспільства.
реферат [22,4 K], добавлен 20.11.2008Життя та діяльність Костянтина (Кирила) та Мефодія, місце їх місіонерської діяльності в культурному процесі та вплив на подальший розвиток історії слов'янського народу. Походження слов'янського письма та абетки. Боротьба за богослужіння живою мовою.
реферат [56,2 K], добавлен 29.09.2009Формування давньої системи вірувань східних слов’ян від І тис. до н.е. до запровадження християнства на Русі. Іранські божества київського пантеону. Поняття "генотеїзму" у віруваннях східних слов’ян. Демонологія та жертвопринесення у язичницьких культах.
реферат [32,6 K], добавлен 18.05.2012Історія двох великих етнополітичних об'єднань: східних слов'ян і Хозарського каганату. Аналіз особливостей початкового етапу слов’яно-кочівницьких стосунків. Взаємини східних слов’ян і Хозарського каганату (сер. VIII-IX ст.). Слов’яно-хозарські стосунки.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.05.2011Точки зору на час, місце зародження й етногенез різних гілок слов'ян й їх належності до праслов'янського світу найдавнішого населення Європи: концепції Київської школи археології, теорія походження українського народу археолога й мовознавця В. Петрова.
реферат [25,2 K], добавлен 25.03.2010Аналіз концепції етногенезу східних слов’ян домонгольського періоду сучасного білоруського археолога й історика Е. Загарульського. Оновлений варіант методологічно "модернізованої" концепції етногенезу східних слов’ян. Версія радянської історіографії.
статья [30,3 K], добавлен 17.08.2017Аналіз зародження теорій етногенезу в працях античних та середньовічних авторів. Порівняння поглядів дореволюційних вітчизняних істориків; вчених радянського періоду; зарубіжних істориків, переважно чеських і польських на походження слов'янських племен.
курсовая работа [91,8 K], добавлен 22.07.2013Характеристика процесу становлення в ранньофеодальних слов’янських державах суспільно-економічних відносин, виникнення міст та місцевого самоврядування. Особливості розвитку законодавства у ранньофеодальних слов’янських державах та головні його засади.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 28.10.2010Слов’яни в історичному контексті. Концепції щодо території формування та походження слов’ян. Склавини та анти – предки українського народу. Економічний розвиток, суспільний устрій та культура східних слов’ян напередодні об’єднання їх у феодальну державу.
реферат [27,5 K], добавлен 28.12.2008Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013Передумови утворення східнослов’янської держави. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі. Об’єднання земель і племен східних слов’ян. Розвиток державності на Русі в першій половині Х ст. Процес розпаду Київської Русі.
реферат [21,9 K], добавлен 13.09.2003
