Внесок роду Фальц-Фейнів у соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

07.00.01 - історія України

УДК: 947.7 (=112.2) ”19/20”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ВНЕСОК РОДУ ФАЛЬЦ-ФЕЙНІВ У СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Задерейчук Алла

Анатоліївна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Ганкевич Віктор Юрійович, Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, професор кафедри історії

України та допоміжних історичних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Наулко Всеволод Іванович, Київський славістичний університет, професор кафедри країнознавства кандидат історичних наук, доцент Рахно Олександр Якович, Чернігівській національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, доцент кафедри історії та археології України

Захист відбудеться ”13” квітня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.01 Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (14000, м. Чернігів, Проспект Миру, 13, ауд. 308).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53).

Автореферат розісланий ”12” березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент А.М. Острянко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливе місце в історичній науці відводиться особистості. Відтворення життєпису людини дає змогу розкрити всю повноту історичного процесу, соціального змісту епохи. В сучасних умовах набуло неабиякої актуальності вивчення біографій громадських діячів і цілих родів, які заслуговують на увагу та імена яких тривалий час замовчувалися. З огляду на це, брак сталої, якісної наукової інформації та десятиліття викривлення ролі широко відомої у свої часи родини Фальц-Фейнів в історії Південної України призвели до чудернацького міфотворення, поєднання того, що не поєднується, розриву того, що не розривається.

Тривалий час їх чесне ім'я паплюжилося на усіх державно-партійних рівнях. Водночас, абсолютно не бралося до уваги те, що представники цього роду зробили неоціненний внесок у розвиток Півдня України у XIX - на початку XX ст. Вивчення та популяризація досвіду багатогранної діяльності Фальц-Фейнів, їхній вплив на суспільне, політичне та економічне життя в південноукраїнських губерніях, а також досвід спілкування із представниками адміністрації та столичними можновладцями, може стати основою для успадкування кращих традицій взаємодії представниками бізнесу та державними інституціями, а також іншими верствами населення.

Приклади розв'язання проблем, надані Фальц-Фейнами, можуть допомогти окреслити конкретні шляхи реалізації ідей щодо покрашення ситуації в економіці, народній освіті, науці тощо. Окрім того, аналіз діяльності представників роду Фальц-Фейнів сприятиме кращому розумінню суспільного значення діяльності крупної сільськогосподарської буржуазії та її внеску в розвиток Півдня України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає темі науково-дослідної роботи кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін ”Проблеми соціальної, економічної, політичної, етнічної і культурної історії України і Криму” (державний реєстраційний номер 0101U005419)

Об'єктом дослідження є участь представників південноукраїнської буржуазії в громадсько-політичному житті та соціально-економічному розвитку регіону.

Предметом дослідження є внесок роду Фальц-Фейнів у громадсько-політичний та соціально-економічний розвиток Півдня України.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з початку XIX ст. по 1919 р. Нижня межа обумовлена прибуттям на території Новоросії першого представника майбутнього роду Фальц-Фейн - І.Фейна, початком становлення майбутнього значного поміщицького господарства. Верхня хронологічна межа дослідження обрана через смерть останньої значної представниці роду Фальц-Фейнів - Софії Богданівни. Саме з її смертю закінчилося існування роду на території Півдня України. Частина представників цього роду на той час або емігрувала за кордон, або загинула.

Територіальні межі дисертаційного дослідження охоплюють Таврійську, Херсонську і, частково, Катеринославську губернії. Саме в цьому регіоні знаходилися земельні маєтності та промислові підприємства Фальц-Фейнів, і, відповідно, основна діяльність представників цього роду була спрямована на покращення стану саме цієї території.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в проведенні комплексного аналізу внеску роду Фальц-Фейнів у соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Півдня України у XIX - на початку XX ст. Зазначена мета вимагає вирішення наступних завдань:

- проаналізувати наявний історіографічний матеріал, а також схарактеризувати стан джерельної бази з досліджуваної проблеми;

- узагальнити свідчення про представників родини Фальц-Фейнів та вибудувати генеалогічну історію роду;

- дослідити та оцінити внесок Фальц-Фейнів в економічний та соціальний розвиток Півдня України;

- визначити участь Фальц-Фейнів у суспільному та політичному житті Півдня України;

- розглянути питання про створення та розвиток заповідника Асканія-Нова.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у вітчизняній науці вперше була здійснена спроба комплексного вивчення роду Фальц-Фейнів, історія життя та діяльності його представників та їхнього внеску у соціально-економічний та громадсько-політичний розвиток Півдня України у XIX - на початку XX ст.

При виконанні дисертаційного дослідження до наукового обігу були введені численні раніше невідомі джерела, виявлені в архівах України та Російської Федерації. Уперше були детально розглянуті питання про розвиток промисловості, транспорту і зв'язку в маєтках Фальц-Фейнів, про участь представників роду в земському русі та Держаної Думі, в громадських і спортивних організаціях. В межах вивчення питання про розвиток транспорту вперше досліджено історію виникнення, розвитку та торговельно-промислової діяльності приватного порту Хорли. Подальшого розвитку отримало детальне вивчення генеалогії роду Фальц-Фейнів. Уточнення генеалогічних даних спростувало загальновизнану думку щодо гербу роду Фальц-Фейнів. Крім того, уперше цілісно зібрано свідчення про створення і розвиток в дорадянський період всесвітньо відомого заповідника Асканія-Нова. В процесі роботи над дисертацією були значно розширені вже існуючі уявлення про розвиток сільськогосподарського виробництва в маєтках Фальц-Фейнів.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали, отримані в ході дослідження, можуть бути використані при підготовці узагальнюючих наукових робіт, підручників та посібників для вищих навчальних закладів тощо. Результати пошуку щодо історії створення і розвитку Асканії-Нова, як науково-просвітянського центру, можуть бути застосовані при упорядкуванні музейних експозицій та текстів для екскурсоводів заповідника. Крім того, наявність архітектурних і природних пам'яток, які збереглися (Асканія-Нова, приватні будівлі в Одесі та Херсоні, руїни палацу в Гаврилівці, портові споруди і парк в Хорлах, склеп поблизу Залізного Порту тощо), зібраний інформаційний матеріал, а також суспільний інтерес до цього роду сприяє перспективі оновлення старих та створення нових екскурсійних маршрутів, принаймні в Херсонській області. Аналіз суспільно-політичної діяльності Фальц-Фейнів, зокрема участь в земському русі та в роботі Державної Думи, може стати складовою частиною досліджень про суспільно-політичне життя німців та інших національних меншин на Півдні України.

Апробація результатів дослідження. Важливі аспекти дисертаційного дослідження були апробовані у публікаціях статей та виступах на міжнародних і регіональних конференціях. Виступи присвячені різним напрямкам соціально-економічної та суспільно-політичної діяльності Фальц-Фейнів були виголошені на: III Міжнародному практичному семінарі ”Проблемы всемирной истории: государство и общество в исторической ретроспективе” (Чернігів, 2006 р.); Міжнародній історико-правовій конференції ”Природа, право и государство: историко-юридические аспекты” (Ялта, 2006 р.); Міжнародній науково-практичної конференції ”Этнокультурное и хозяйственное наследие поселенцев из Ангальта (к 180-летию основания Аскании-Нова)” (Асканія-Нова, 2008 р.); IV Міжнародному науковому семінарі ”Российская империя в исторической ретроспективе” (Чернигів 2008 р.); а також на засіданнях щорічних конференцій професорсько-викладацького складу історичного факультету Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського. Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 статей, з них 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Структура дисертації обумовлена метою та предметом дослідження, складається зі вступу, п'ятьох розділів, які об'єднують п'ятнадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (1001 найменування), 10 додатків. Повний обсяг дисертації становить 301 сторінку, з яких 197 сторінок - основного тексту.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, його наукову новизну та практичне значення, визначено об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні і територіальні рамки, мету і завдання роботи. У вступі також міститься інформація про апробацію результатів дослідження і структуру дисертаційної роботи.

Розділ перший ”Огляд літератури та джерел. Методика дослідження” складається з трьох підрозділів присвячених стану наукової розробки теми та її джерельної бази дослідження, а також принципам і методам дисертації. В першому підрозділі безпосередньо розглядається стан наукової розробки теми дисертації. Останнім часом в українській історичній науці популярними стали роботи, які висвітлюють біографічні і просопографічні сюжети. Тенденція до вивчення історії окремих родів сприяла створенню досліджень, у тому числі й дисертаційних, в яких здійснено історико-генеалогічний аналіз, висвітлено суспільно-політичні та культурологічні аспекти діяльності відомих родин, їхній вплив на культурний світ та культурно-громадське життя України. З-поміж них слід відзначити роботи Т.В.Березовської, О.П.Целуйка, Т.Д.Чубіної, Н.О.Барабаш, Г.Д.Голубчик.

Питання, пов'язані з життям та діяльністю представників роду Фальц-Фейнів та їх внеском в соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Півдня України у XIX - на початку XX ст., вивчалися епізодично в контексті проблем більш масштабного характеру. Комплексної праці, присвяченої цій проблемі донині не існує.

Усю вивчену у ході роботи літературу за хронологічним принципом умовно розподілено на кілька періодів: дорадянський, радянський, сучасний. Окремого розгляду вимагають й іноземні дослідження.

Дореволюційні російські дослідження характеризуються тим, що автори являлися, по суті, безпосередніми свідками, а інколи і пасивними учасниками подій. Такі роботи зазвичай були присвячені сільськогосподарському виробництву в маєтках Фейнів та Фальц-Фейнів. Зокрема, у 50 - 80-ті роки ХІХ ст. автори описували, насамперед, вівчарні господарства, які належали родині. Цій проблемі присвячені праці А.А.Скальковського, І.Г.Подоби, Н.Н.Дерягіна, І.Лінке Скальковский А. А. Записки о торговых и промышленных силах Одессы, составленные в 1859 г. А.А.Скальковский / А.А.Скальковский. - СПб.: Тип. В.Безобразова, 1865. - 181+25 с.; Скальковский А.А. Овцеводство и торговля шерстью в Новороссийском крае / А.А.Скальковский. - Одесса: Б/и, б/г. - 14 с.; Подоба И.Г. Нечто о паразитах и кружении у овец с указанием предохранительных мер. С приложением двух гравированных таблиц с рисунками / И.Г.Подоба. - Херсон: Тип. Н.О.Ващенко, 1871. - 63 с.; Подоба И.Г. Тонина мериносовой шерсти. Микроскопическое исследование. С 20 литогр. Таблицами / И.Г.Подоба. - Херсон: Императорское вольное экономическое общество. - Тип. Горбунова и Чулакова, 1881. - 45 с. + 20 таб.; Дерягин Н. Н. Цыгайское овцеводство, уход за ними и торговля шерстью в России / Н.Н.Дерягин. - М.: Изд. К. И. Тихомирова, 1896. - 49 с.; Линке И. Овцеводство в южной России / И.Линке. - СПб.: Тип. В.Демакова, 1882. - 50 с. та ін. З середини 90-х рр. ХІХ ст. в літературі з'явилися роботи про кіннозаводство в родині Фальц-Фейнів. Найбільш повним дослідженням у цій сфері є праця А.В.Гібер-фон-Грайфенфельса Гибер-фон-Грайфенфельфельс А.В. Коневодство и коннозаводство в имениях наследников Фальц-Фейна Таврической губернии Днепровского уезда / А.В.Гибер-фон-Грайфенфельфельс. - Перекоп: Тип. Самсони-Тодорова, 1903. - 21 с.. Крім того, у другій половині ХІХ ст. у спеціалізованих сільськогосподарських виданнях з'являються публікації, присвячені проведенню та результатам всеросійських і регіональних виставок, участь у яких брали Фальц-Фейни. З кінця 90-х рр. ХІХ ст. центром усіх публікацій, пов'язаних із ім'ям Фальц-Фейнів, стає Асканія-Нова. Розвідки, які присвячені заповіднику, можна умовно розділити на дві великі групи: роботи, які стосуються науково-практичної діяльності працівників та гостей заповідника та праці, які присвячені флорі та фауні південноукраїнського степу. До першої можна віднести публікації В.Альохіна, Н.Деппа, М.Ф.Іванова, П.К.Козлова, Р.В.Куницького, Р.В.Куніцького, С.А.Мокржецького Алехин В. Аскания-Нова - замечательный оазис в степях Таврической губернии / В.Алехин // Вестник воспитания. - 1912. - № 1. - С. 192 - 215; Депп Н. Несколько слов о зоологическом саде Ф.Э. Фальц-Фейна / Н.Депп // Естествознание и география. - 1898. - № 3. - С. 62 - 67; Иванов М.Ф. Акклиматизационный зоологический сад Ф.Э. Фальц-Фейна в Аскании-Нова Таврической губернии / М.Ф.Иванов // Естествознание и география. - 1911. - № 3. - С. 1 - 19; Козлов П.К. Аскания-Нова (Чапли). Первые опыты акклиматизации животных в России / П.К.Козлов. - Петроград: Тип. И.В.Леонтьева, 1915. - 43 с; Козлов П.К. Государственный заповедник «Аскания-Нова» / П.К.Козлов // Вестник знания. - 1928. - № 17. - С. 843 - 849; Козлов П. К. Государственный заповедник «Аскания-Нова» / П.К.Козлов // Вестник знания. - 1928. - № 15. - С. 755 - 761; Куницкий Р.В. Сказочный оазис / Р.В.Куницкий // Природа и люди. - 1911. - № 1. - С. 6 - 7; Куницкий Р.В. Сказочный оазис / Р.В.Куницкий // Природа и люди - 1911 . - № 2. - С. 26 - 27; Мокржецкий С.А. Несколько слов об акклиматизационном зоологическом парке в Аскании-Нова Ф.Э.Фальц-Фейна / С.А.Мокржецкий. - Севастополь: Тип. И.Л.Неймана, 1911. - 14 с.. В них наводяться описи заповідника, визначався видовий склад тварин, які мешкали в ньому; оцінка наукової діяльності господаря Асканії-Нова Ф.Е.Фальц-Фейна. Науково-дослідні роботи про рослинний та тваринний світ Асканії-Нова представлені у доробку В.Альохіна, І.К.Пачоського, Н.Прохорова Алехин В. Некоторые новые сведения относительно растительности Аскании-Нова / В.Алехин // Труды Бот. Сада Имп. Юрьевск. Унив. - Т. XIII. - 1910. - С. 192 - 196; Пачоский И. Заметки о флоре Днепровского уезда Таврической губернии / И.Пачоский. - Одесса: Коммерческая типография Б. И.Сопожникова, 1912. - 31 с.; Пачоский И. Материалы для флоры северной части Таврической губернии / И.Пачоский. - Одесса: Тип. Э.Шмидта, 1907. - 59 с.; Прохоров Н. Девственная степь Аскания-Нова / Н.Прохоров // Материалы по изучению русских почв. - СПб., 1906. - Вып. 17. - С. 45 - 59..

Окремий блок становлять праці, присвячені історії Асканії-Нова так званого ”ангальтського (до фальц-фейнівського) періоду”. Зазвичай це невеличкі за обсягом статті в часописах та газетах того часу, які часто спрямовані на аналіз господарської діяльності колонії.

В радянські часи особи Фальц-Фейнів та їхні досягнення замовчувалися, або підлягали нищівному паплюженню з позицій так званої ”класової доцільності”. Роботи переважно були присвячені науковим дослідженням на базі заповідника ”бывшего нетрудового имения Фальц-Фейнов”. Господарська діяльність представників роду Фальц-Фейнів не цікавила радянських вчених. Виключенням може слугувати робота академіка Л.К.Гребня Гребень Л. К. История Асканийского овцеводства (по архивным материалам) / Л.К.Гребень // Бюллетень зоотехнической опытной и племенной станции в госзаповеднике «Чапли» (бывшая Аскания-Нова). - 1928. - № 4. - С. 16 - 65., яка була присвячена історії асканійського вівчарства.

На сучасному етапі представниками роду Фальц-Фейнів і його минулого зацікавилися окремі дослідники та численні публіцисти. Спираючись на багату джерельну базу і не переймаючись політичною кон'юнктурою вони отримали можливість створювати більш-менш об'єктивні праці про внесок роду Фальц-Фейнів в розвиток Півдня України. Наприклад, участю представників цього роду в земському русі Херсонської губернії присвячена стаття Т.А.Гребєннік Гребенник Т. А. О некоторых аспектах деятельности представителей семьи Фальц-Фейнов и Скадовских в Херсонском земстве / Т.А.Гребенник // Збірник наукових праць Міжнародної наукової конференції Фальцфейнівські читання 25 - 27 квітня 2001 р. - Херсон, 2001. - С. 45 - 47.. В.Б.Піворович Пиворович В. Б. Металлические бонны Фальц-Фейнов / В.Б.Пиворович // Летопись Причерноморья. - 1999. - № 3. - С. 105 - 115. займається вивченням грошових знаків, які застосовувалися Фальц-Фейнами при сплаті із робітниками та службовцями в численних економія та маєтках. Не послабився інтерес і до всесвітньо відомого заповідника Асканія-Нова, про що свідчить значна кількість публікацій, які присвячені йому. Серед них визначаються праці В.Є.Борейко, В.М.Рябко Борейко В. Е. Аскания-Нова: тяжкие версты истории (1826 - 1993). Документально-публицистическое исследование / В. Е. Борейко. - К. : Киевский эколого-культурный центр, 1994. - 157 с.; Борейко В. Е. История заповедного дела в Украине / В. Е. Борейко. - К. : Киевский эколого-культурный центр, 1995. - 184 с.; Борейко В. Е. История заповедного дела в Украине. Изд. 2. / В. Е. Борейко - К. : Киевский эколого-культурный центр, 2002. - 272 с.; Борейко В. Е. Популярный биографо-библиографический словарь-справочник деятелей заповедного дела и охраны природы Украины, Царской России и СССР (1860 - 1960). - Т. 2 / В. Е. Борейко - К. : Киевский эколого-культурный центр, 1995. - 224 с.; Рябко В. М. Аскания-Нова в решении научных проблем / В. М. Рябко. - Херсон, 2007. - 504 с.; Рябко В. М. Истоки, достижения и перспективы науки в Аскании-Нова / В. М. Рябко, В. М. Туринский - К. : Аграрна Наука, 2001. - 256 с.. Зберігався інтерес і до ангальтського періоду історії Асканії-Нова. Останнім часом на цю тему з'являються публікації професора В.Ю.Ганкевича Ганкевич В. Ю. Развитие ангальт-кетенской колонии Аскания-Нова (1830 - 1832 гг.) / В. Ю. Ганкевич // Материалы ІІ Межвузовской научно-теоретической конференции «Социально-политические и культурные проблемы современности» 24 апреля 2009 года. - Выпуск ІІ. - Симферополь : ДИЙАПИ, 2009. - С. 14 - 17.. Крім цього, в сучасній історіографії існує низка робіт, в яких на фоні загальної теми аналізуються й різні аспекти діяльності окремих представників роду Фальц-Фейнів. Серед таких робіт на увагу заслуговують праці О.Б.Шляхова, Є.Г.Плесської-Зебольд, С.С.Валько Плесская-Зебольд Э. Г. Одесские немцы. 1803 - 1920. / Э. Г. Плеская-Зебольд. - Одесса : Изд-во «ТЭС», 1999. - 520 с.; Шляхов О. Б. Судновласники і моряки Азово-Черноморського басейну (90-ті рр. XIX ст. - 1914 р.) / О. Б. Шляхов. - Дніпропетровськ. - 2003. - 366 с; Валько С. С. Благодійність та благодійники Дніпровського повіту / С. С. Валько // Таврійський Степ (Мій Край). Альманах. - Каховка. - К. : ЗАТ «Таврійські Ігри», 2000. - С. 7 - 22. та ін.

Не меншої уваги заслуговують роботи зарубіжних авторів з даної тематики. Однією з найбільш ранніх робіт, присвячених історії асканійського вівчарства, є дисертація А.Дрюкке Drьcke A. Ascania Nova. Die Geschichte einer kolonie Anhalts in Sьd-Russland / А. Drьcke. - Halle : Hofbuchdruckerei von C.A. Kaemmerer & CO, 1906. - 63 S.. Дві статті, які пов'язані з іменем Фальц-Фейнів, видав А.Принс: одна присвячена Асканії-Нова, а інша - історії родини Фальц-Фейнів на Півдні України Prinz A. Askania-Nova in der Nogaier Steppe vor Halbinsel Krim Heimatbuch der Deutschen aus Russland / А. Prinz // Heimatbuch der Deutschen aus Russland. - 1957. - № 4 - S. - 79 - 84; Prinz A. Die Familie v. Fals-Fein / А. Prinz // Heimatbuch der Deutschen aus Russland. - 1957. - № 4 - S. - 84 - 86.. Однією із фундаментальних праць з історії роду Фальц-Фейнів у Європі вважається монографія А.Маас Maas A. Man glaubt, in einem Mдrshelande zu sein. Zum цkonomischen Aufstieg und zur soziokulturellen Integration der sдchsishen Familie Falz-Fein in Russland 1807 - 1914 / А. Maas. - Dresden& Thelem, 2004. - 138 S.. Ця робота є спробою аналізу механізмів інтеграції Фальц-Фейнів в російське суспільство і причин економічного розквіту цієї сім'ї.

Загалом аналіз дослідженої літератури приводить до висновку про необхідність комплексного вивчення історії життя та діяльності роду Фальц-Фейнів на Півдні України та їхнього внеску в розвитку регіону.

У другому підрозділі висвітлено інформаційний потенціал джерел, які були використані при написанні дисертаційного дослідження. У процесі розробки теми було оброблено значну кількість різноманітних джерел. Усі вони за способом кодування та відтворення інформації поділяються на три типи: словесні, зокрема писемні, зображальні та речові джерела. Серед писемних джерел, які були застосовані під час написання дисертаційний роботи, треба виділити: законодавчі акти; діловодну документацію (організаційно-розпорядча документація організацій, підприємств, товариств, звіти, акти, постанови, довідки тощо); статистичні джерела; судово-слідчі джерела; періодичну пресу, документи громадських організацій, а також джерела особового походження (мемуари, автобіографії, щоденники тощо).

Для розкриття теми велике значення мали укази імператорів Олександра II та Миколи ІІ, якими зокрема було даровано право на об'єднання прізвищ Фальц і Фейн, також ці документи мали відношення до підвищення соціального статусу родини - переведення її до спадкового почесного громадянства. Крім того, два укази Миколи ІІ зводили Фальц-Фейнів у дворянське звання Російської імперії.

Вагомий внесок в розкриття теми дисертаційного дослідження був зроблений завдяки аналізу діловодної документації. Для вивчення питання про сільськогосподарські маєтки Фальц-Фейнів велике значення мали дарчі, купчі, заповіти, документи про позики тощо, які були знайдені в архівосховищах України. У розкритті питання щодо розвитку приватного порту Хорли велике значення мали результати досліджень, які проводилися протягом декількох років різними тогочасними комісіями, а також різноманітні доповідні записки, прохання, резюме, циркуляри, заяви, яки значно розширювали уявлення про діяльність Хорлів. Постанови та журнали земських зібрань, стенографічні звіти тощо дозволили виявити ступінь участі представників роду Фальц-Фейнів в різних адміністративних та громадських організаціях та оцінити внесок останніх в їхню роботу. Важлива роль в дослідженні відводилася і розгляду статутів і звітів громадських організації, активними учасниками яких були Фальц-Фейні. Завдяки їм вдалося встановити не тільки членство представників цього роду у цих об'єднаннях, але й оцінити роль, яку відігравали представники роду в розвитку цих організацій.

Для всебічного висвітлення теми велике значення мали статистичні джерела та довідкові матеріали. Неабияке значення у даному дослідженні відводено вивченню земської статистики. Результати статистичних досліджень у Таврійській і Херсонській губерніях також були проаналізовані у даній роботі. Вони дозволили проілюструвати питання земельної власності, визначити місцезнаходження і розміри маєтків Фальц-Фейнів; деякі статистичні збірки вказували на наявність поштово-телеграфних відділень, ветеринарних і провізорських служб у їхніх маєтках. Свідчення про фабрично-заводську промисловість Російської імперії дозволили всебічно висвітити питання про промислове виробництво, яке започатковували та розвивали Фальц-Фейни. фальц Фейн інфраструктура заповідник

Крім того, у дисертації широко застосовувалися данні адрес-календарів та пам'ятних книжок Таврійської та Херсонської губернії. Вони дозволили виявити та уточнити посади на громадських засадах представників роду Фальц-Фейнів у різні роки, а також надали відомості про їхню господарську діяльність. Путівники надали можливість виявити наявність нерухомості у Фальц-Фейнів в містах Півдня України.

В роботі також були проаналізовані дані, як місцевих, так і загальноімперських газет: ”Земледельческая газета”, ”Кавказское слово”, ”Крымский вестник”, ”Одесская выставка”, ”Одесский вестник”, ”Одесский листок”, ”Петербургский курьер”, ”Приднепровский край”, ”Русская речь”, ”Русское слово”, ”Салгир”, ”Северо-Западный голос”, ”Смоленский вестник”, ”Таврические губернские ведомости”, ”Харьковские губернские ведомости”. Матеріали, отримані при аналізі статей часописів, знаходили підтвердження і в інших джерелах, а в комплексі сприяли більш поглибленому вивченню теми дослідження.

Для висвітлення багатьох питань суспільно-політичної та соціально-економічної діяльності, а також внутрішньо родинних стосунків Фальц-Фейнів цінними є спогади різних представників роду Фальц-Фейнів, відбитих в мемуарах, насамперед Володимира Едуардовича та його племінника Едуарда Олександровича.

Також в ході роботи були вивчені зображальні джерела, які являють собою різноманітні схеми і плани маєтків Фальц-Фейнів, фотографії з родинного архіву, репродукції картин, листівки й привітання тощо. Їх використання не тільки дозволило проілюструвати оформлений текстовий матеріал, але і прислужилося джерелом для отримання уточнюючої інформації з різних питань. Зокрема, аналіз рекламних аркушів Азово-Чорноморської фабрики консервів С.Б.Фальц-Фейн надали свідчення про призи та нагороди, які були присуджені підприємству у різні роки, цифри товарообігу, перелік продукції, яку випускали тощо. До того ж при підготовці роботи використовувалися репродукції картин пензля відомого німецького художника Хуго Унгевіттера (1869 - 1944), який певний час працював в Асканії-Нова. Серед його доробку треба відзначити роботи: «Портрет Ф.Е.Фальц-Фейна», «Полювання в Асканії-Нова», «Мисливці з собаками у степу», «Портрет Пономаренка», «Портрет Нікіфора», «Портрет Івана Сючака», «Портрет Івана Наливайка». Крім того, були вивчені та використані пам'ятки матеріальної культури. Серед них треба зазначити; архітектурні споруди та металеві бони сім'ї Фальц-Фейнів.

Третій підрозділ висвічує основні методологічні принципи, які були застосовані під час роботи над дисертацією. В ній використовувалися як загальнонаукові, так і спеціально-наукові методи дослідження. Серед загальнонаукових методів, безперечно, особлива увага приділялась аналізу, синтезу, індукції, дедукції, опису тощо. Чільне місце в даному дослідженні посідають принципи історизму, об'єктивності та суб'єктивності.

Разом з загальнонауковими методами дослідження в дисертаційній роботі були застосовані й власне історичні методи. Серед них треба виділити: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний, ретроспективний. У зв'язку з тім, що дослідження безпосередньо стосується вивчення життя та діяльності представників роду Фальц-Фейнів, в роботі використано сучасні методи дослідження, притаманні історичній біографістиці та просопографії.

Комплексне застосування загальнонаукових і конкретно-історичних методів дослідження дозволило створити цілісну та об'єктивну картину життя та діяльності роду Фальц-Фейнів на Півдні України, а також визначити внесок представників цього роду в різні сфери соціально-економічного та суспільно-політичного життя регіону.

У другому розділі ”Походження та історія роду Фальц-Фейнів”, що складається із двох підрозділів, були розглянуті питання, які пов'язані з історією роду та генеалогічні данні про його представників. Перший підрозділ визначає історію появи першого Фейна - Іоганна та його сина Фрідріха на території Півдня України. В ньому подається коротка характеристика господарської діяльності І. та Ф. Фейнів, які стояли біля витоків майбутнього роду. Вони заклали основи економічного добробуту родини. Саме Ф.Фейн придбав у власність маєтки Елізабетфельд, Преображенка, Чорномор'є, Павлівка, Асканія-Нова (за різними оцінками йому належали близько 215.833 дес. власної та 88.754 дес. орендованої землі). Пізніше, його донькою Єлизаветою Фальц-Фейн були куплені маєтки Іванівка, Гаврилівка, Михайлівка, Чірік, Денкельчик, Успенка, Даровка, Максимівка, Александрівка, Веселе тощо. В цьому ж підрозділі висвітлена історія виникнення роду через об'єднання прізвища Іоганна Фальца та Єлизавети Фейн (1864 р.); розглянуто складний процес отримання родиною спадкового почесного громадянства (1872 р.).

Другий підрозділ присвячений висвітленню генеалогічних даних представників роду після об'єднання та до трагічної загибелі С.Б. Фальц-Фейн, з якою фактично закінчується історія роду Фальц-Фейнів на Півдні України. З'ясовано, що рід Фальц-Фейнів був представлений чотирма поколіннями. Крім цього, у другому підрозділі розглянуто складне питання про надання Фальц-Фейнам спадкового дворянського звання Російської імперії представникам третього покоління цієї родини. Воно було поділене на два етапи, при яких спочатку спадкове дворянство отримав Олександр Фальц-Фейн з дружиною та дітьми від другого шлюбу (1913 р.), а потім його мати Софія Фальц-Фейн та його брати Фрідріх, Карл, Густав, Микола, Володимир (1914 р.).

Третій розділ ”Внесок Фальц-Фейнів в економічний та соціальний розвиток Півдня України” складається із чотирьох підрозділів, які послідовно розкривають господарську та благодійну діяльність представників роду в Таврійській та Херсонській губерніях. Перший підрозділ присвячений розвитку сільського господарства в маєтках Фальц-Фейнів. В ньому розглядаються основні галузі сільськогосподарського виробництва, які мали найбільший розвиток в економіях представників роду (вівчарство, конярство, скотарство, верблюдарство, землеробство, садівництво, виноградарство тощо). Але, насамперед, Фальц-Фейни були загальновідомі в якості зразкових вівчарів. В їхніх маєтках розводилися вівці найбільш економічно вигідних порід (тонко вовняні довгохвості - англійська та мериноси: електораль-негретті, камволь та рамбульє; грубо вовняні м'ясо-вовняні - (цигейська), курдючна (чунтукська) та жирнохвоста (валаська)). Поступово представники цієї родини переорієнтувалися на розвиток конярства, яке спеціалізувалося на вирощування чистокровних та напівкровних англійських, англо-арабських порід, рисаків, напіврисаків та коней змішаного типу. На початку ХХ ст. Фальц-Фейни почали переорієнтувати свої господарства на виробництво товарного хліба. Аналізуються успіхи Фальц-Фейнів у тій чи іншій сільськогосподарській галузі. Описано структуру формування і принципи ведення господарства, подано свідчення про заробітну плату робітникам, соціального захисту. Крім того, наведено дані про сільськогосподарський реманент, технічне оснащення та технологіях, які застосовувалися у виробництві. Фальц-Фейни були піонерами у використанні на Півдні України новинок сільськогосподарської техніки провідних фірм-виробників: ”Рустон-Проктор”, ”Ланц”, ”Флейшер”, ”Сакк”, ”Гена”, ”Дірінг”, ”Асборна”, ”Мосей Гаріс”, ”Трієр Гейда”, ”Мак-Кормік”, ”Клейтон”, ”Гарр-Скотт”, ”Адванс”, ”Покард” і ”Делеге”.

Другий підрозділ присвячено промисловим підприємствам, які належали Фальц-Фейнам. В ньому наведена характеристика їхніх заводів і фабрик. Треба відзначити, що промисловість мала допоміжний характер і була підпорядкована, передусім, сільськогосподарському виробництву. До складу підприємств, які належали Фальц-Фейнам, входили виробництва харчової промисловості (млини, хлібопекарні, салоплавні, коптильні, маслоробні, устричні та консервні); будівельної промисловості (цегляно-черепичні та деревообробні) та підприємства переробки сільськогосподарського виробництва (суконні, вовняні та вовномийні). Але рівня великого та самостійного підприємства досягло лише одне з підприємств Фальц-Фейнів - консервна фабрика в Одесі, яка мала філію в Хорлах.

Значні досягнення продукції Фальц-Фейнів в царині розвитку сільського господарства і промисловості були визначені нагородами вищого і високого ґатунку на всесвітніх (Відень 1873; Філадельфія 1876; Париж 1878 та 1889 тощо), всеросійських (Промислова і художня, Нижній-Новгород 1896; Ювілейна акліматизаційна, Москва 1908; Вівчарства, Москва 1912 тощо) та регіональних (Перша сільської продукції, Сімферополь 1846; Таврійська губернська сільськогосподарська і промислова, Сімферополь 1888; Земська сільськогосподарська і промислова, Херсон 1890; Південно-руська обласна сільськогосподарська, промислова і кустарна, Катеринослав 1910; Сільськогосподарська і промислова, Одеса 1910 тощо) виставках.

У третьому підрозділі проаналізовано важливий напрямок суспільно-економічної діяльності Фальц-Фейнів - розвиток транспорту та зв'язку у регіоні. В багатьох випадках саме Фальц-Фейни вперше використали досягнення сучасної науки і техніки в царині транспорту та зв'язку на окремих територіях Півдня України. В роботі висвітлено питання про відкриття поштово-телеграфних агентств в маєтках. Важливим напрямком в розвитку транспортної інфраструктури краю було створення та розвиток Фальц-Фейнами комерційного порту Хорли. Про його значущість свідчить те, що в порту обслуговувалися кораблі з Туреччини, Греції, Німеччини, Нідерландів, Великобританії, Бельгії, Іспанії, Італії, Австро-Угорщини, Франції, Данії, Швеції, Норвегії тощо. Крім того, відомо, що С.Б.Фальц-Фейн була власницею пароплавства, до якого входили парово-буксирні, буксирні катери, товарні судна (трембаки), товарно-пасажирські, залізні та дерев'яні баржи тощо. До того ж в роботі надано інформацію про наявність інших транспортних засобів у окремих представників роду Фальц-Фейнів (автомобілі та аероплани). Окремо розглянуто історію планування будівництва залізничної гілки в напрямку порту, який розвивався.

У четвертому підрозділі висвітлено діяльність Фальц-Фейнів у сфері соціальної роботи та благодійності. Зокрема, помітним був внесок роду в різних напрямках громадського життя: народній освіті, медичному обслуговування, соціальному захисті населення. Фальц-Фейни були почесними та дійсними членами ”Общества Херсонских врачей”, ”Общества для помощи бедным г. Одессы”, ”Одесского комитета попечительства о тюрьмах”, ”Общества Св. Магдалины”, ”Стурдзовской общины сердобольных сестер”, ”Таврического губернского попечительства детских приютов”, ”Херсонського губернского попечительства детских приютов”, ”Одесского городового попечительства детских приютов”. Крім того, показано роль Фальц-Фейнів в якості попечителів різноманітних громадських закладів: ”Ново-Троицкого больничного покоя”, ”Алешковской женской прогимназии”, ”Алешковского земского девичьего профучилища”, ”Алешковского городского училища с ремесленным классом”, ”Лукьяновской сельскохозяйственной школы”, ”Симферопольского женского училища”, ”Херсонского реального училища”, ”Женской Армяно-Базарской гимназии”.

Четвертий розділ ”Участь Фальц-Фейнів в суспільній і політичній діяльності”. У першому підрозділі проаналізовано діяльність представників роду Фальц-Фейнів у земських зібраннях Таврійської та Херсонської губерніях. Виявлені аспекти, які цікавили родину; ставлення діячів до земської діяльності Фальц-Фейнів; комісії, учасниками яких вони перебували (бюджетна, шкільна, лікарняна, ревізійна, оціночна, з розгляду прохань приватних осіб та товариств, сприяння вівчарству Півдня Росії тощо).

Другий підрозділ присвячений депутатській роботі В.Е.Фальц-Фейна в складі Державної Думи ІІІ скликання, виявлені тимчасові комісії, до складу яких він входив (з державної оборони, з продовольства, з рибальства, із запитань,). В підрозділі також висвітлено перелік питань, у обговоренні яких брав активну участь В.Е.Фальц-Фейн.

У третьому підрозділі розглядається діяльність Фальц-Фейнів у більш ніж десяти громадських організаціях. За визначенням їх можна класифікувати: адміністративно-судові (на громадських засадах): мирові судді Дніпровського та Перекопського повітів, природоохоронні та громади натуралістів-природознавців: ”Императорское Санкт-Петербургское общество естествознания”, ”Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы”, ”Общество любителей природы в Харькове”, ”Московское общество охраны природы”, ”Природоохранная комиссия при Русском Географическом обществе” и ”Таврический отдел Российского общества покровительства животным”; краєзнавча: ”Таврическая ученая архивная комиссия”, сільськогосподарські: ”Императорское общество сельского хозяйства Южной России”, ”Императорское Российское общество плодоводства”, ”Симферопольский отдел Императорского Российского Общества садоводства”, ”Новороссийское общество поощрения коннозаводства”. В роботі показано внесок Фальц-Фейнів у діяльність цих організацій.

У четвертому підрозділі аналізуються спортивна активність Фальц-Фейнів. В ньому також наведено імена численних родичів - учасників спортивних клубів, які займалися і відвідували Чорноморський та Херсонський яхт-клуби, Дніпровський відділ мисливства, Одеський аероклуб, Одеське товариство велосипедистів-аматорів тощо.

П'ятий розділ ”Створення та розвиток заповідника Асканія-Нова” складається з трьох підрозділів, які послідовно розкривають визначену тему. Перший підрозділ розкриває причини, умови та етапи створення унікального заповідника Асканія-Нова. Ф.Е. Фальц-Фейн вперше в Європі зробив заповідання цілинного степу. Окрім цього, в роботі визначені усі наукові заклади, які створювалися на території Асканії-Нова паралельно (зоотехнічна лабораторія, препараторська майстерня, відділення дослідницької станції з вівчарства, метеорологічна станція, фото-лабораторія, невеликий музей та архів). У другому підрозділі показано наукові напрямки досліджень, які отримали розвиток в Асканії-Нова. Серед них: акліматизація птахів та тварин у нових кліматичних умовах; процеси одомашнювання та приручення диких особин; проблеми гібридизації, стерилізації та наслідків, які вони викликають; штучного запліднення, а також займалися вивченням цілинних степів та впливом людської діяльності на зміни загального вигляду степового ландшафту. Треба зазначити, що Асканія-Нова стала по суті польовою лабораторією для провідних вчених того часу. Серед них варто зазначити академіків М.В. Насонова, І.П. Бородіна, П.К. Козлова, професорів І.К. Пачоського, В.В. Альохіна, В.І. Талієва. Середи іноземних вчених, які досліджували Асканію-Нова були: директор Берлінського зоологічного саду Л. Гекк, директор Берлінського акваріуму та керівник орнітологічної станції «Россітен» О. Хайнрот та керівник першої в Європі державної комісії із охорони пам'яток природи Г. Конвенц. Третій підрозділ присвячений аналізу пропаганди наукових знань, яка проводилася в Асканії-Нова. Наведені матеріали про організацію та проведення екскурсій, насамперед для учнів середніх та студентів вищих навчальних закладів. Екскурсантам забезпечувалися усі умови для перебування в Асканії-Нова. Описано відвідини маєтку та зоопарку імператором Миколою ІІ. Розглянуто благодійна діяльність представників роду Фальц-Фейнів на наукові потреби. Популяризація наукових знань здійснювалася шляхом безкоштовної передачі колекцій та окремих експонатів з Асканії-Нова земським природничо-історичним музеям у Херсонській та Таврійській губерніях.

У висновках підбито підсумки проведеного дослідження.

Виявлений історіографічний та джерельний матеріал, щодо заявленої теми, дозволив здійснити комплексне дослідження внеску роду Фальц-Фейнів в соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Півдня України у ХІХ - на початку ХХ ст.

Аналіз наукової літератури дав змогу зробити висновок, що життя, наукова, громадська діяльність Фальц-Фейнів на теренах Півдня України не були предметом спеціального комплексного дослідження, а вивчення окремих аспектів проблеми мало фрагментарний характер.

На основі вивченого матеріалу вдалося сформувати чітку генеалогічну структуру роду Фальц-Фейн. В ході роботи з джерелами були виявлені додаткові та уточнюючі генеалогічні дані, у тому числі про дворянство та герб Фальц-Фейнів. Зокрема, стало відомо, що дворянський титул першим в родині отримав О.Е.Фальц-Фейн зі всіма низхідними нащадками ”за великі заслуги, які надані розвитку сільського господарства на Півдні Росії”, а також через велике пожертвування на користь Імператорської академії мистецтв. Крім того, було визначено, що з чотирьох його дітей дворянами стало тільки двоє, а інші - від першого шлюбу залишилися спадковими почесними громадянами. Тільки за рік після О.Е.Фальц-Фейна дворянський титул було пожалувано його матері - С.Б. Фальц-Фейн зі всіма спадними нащадками. В ході дослідження було виявлено, що герб роду Фальц-Фейн, який зараз репрезентують на весь рід, насправді належить тільки О.А. Фальц-Фейну та його нащадкам.

Вивчення процесу формування та розвитку сільського господарства в маєтках роду Фальц-Фейн призвело до наступних висновків: по-перше, Фальц-Фейни були крупними землевласниками Півдня України. Їх земельні маєтки розташувалися насамперед в Таврійській та Херсонській губерніях. Основний земельний фонд цієї родини був придбаний при перших трьох поколіннях, а надалі лише поволі укрупнювалися за рахунок нових надбань. Для сільськогосподарського виробництва Фальц-Фейни активно використовували оренду навколишніх земель. Вони впродовж усього періоду використовувалися у значній кількості. Купівля-продаж маєтків жорстко регламентувалися у заповітах Фальй-Фейн. По-друге, основними галузями сільськогосподарського виробництва Фальц-Фейнів були: вівчарство, конярство, скотарство, верблюдарство, землеробство, садівництво, виноградарство. Першорядне значення в господарствах Фальц-Фейнів завжди відводилося вівчарству. Цей стан дещо змінився на початку ХХ ст. Тоді стало очевидним, що Фальц-Фейни були не тільки одними з найвизначнішими вівчарями Новоросійського краю, але й у більшості випадків виступали взірцем для ведення вівтарного господарства як в регіоні, так і на всій території Російської імперії.

По-третє, усі господарства Фальц-Фейнів протягом усієї історії роду спиралися на взірцеву технічну базу та передові наукові доробки. Самі Фальц-Фейни часто виступали в якості ініціаторів нововведень, які підвищували якість та сам процес виробництва. Багаторазово їх маєтки виступали в якості дослідницької бази для опрацювання нової техніки та новітніх технологій.

Окрім сільськогосподарського виробництва Фальц-Фейнів цікавило і промислове підприємництво. В ході досліджень вдалося виявити підприємства, які належали родині та надати їм відповідні характеристики. Необхідно зазначити, що більшість підприємств Фальц-Фейнів були створені з метою обслуговування потреб власних економій. Однак, на початку ХХ ст. була придбана фабрика консервів в Одесі. Виробництво на ній було зорієнтовано на ринок. Крім того, було відкрито філію цієї фабрики в одному із маєтків Фальц-Фейнів. Продукція, яка вироблялася на промислових підприємствах Фальц-Фейнів була взірцевою. Про це можуть свідчити її високі оцінки на численних виставках різних рівнів.

Розвиток сільськогосподарського та промислового виробництва серед Фальц-Фейнів стикалося з необхідністю швидкої та зручного зв'язку. Вивчення цього питання в даному дослідженні дозволило охарактеризувати участь Фальц-Фейнів в розвитку комунікацій в регіоні. Вдалося встановити, що відкриття поштових та телеграфних станцій, проведення телефонних ліній між маєтками Фальц-Фейнів сприяло більш якісному та швидкого сполученню.

В роботі також були виявлені види транспортних засобів, які належали Фальц-Фейнам, вивчений процес створення та розвитку приватного порту Хорли. Розбудова цього порту, зумовлено приватними економічними вигодами Фальц-Фейнів, сприяла розвитку регіону та його реальному благополуччю. Крім того, саме наявність порту зумовило порушення питання про необхідність проведення залізничної гілки, яка значно покращувала транспортну комфортність території.

В ході роботи вдалося прослідкувати і напрямки благодійної діяльності Фальц-Фейнів. Очевидним стало, що при наявності значної кількості грошових засобів Фальц-Фейни не ставали безсердечними до нужденності навколишнього населення. На засоби, які надавалися Фальц-Фейнами, будувалися лікарні, притулки і школи. Багато хто з представників цього роду виступали попечителями різних навчальних закладів. Їхній внесок на розвиток цих закладів підвищував якість освіти у регіоні.

Постійна участь в соціально-економічному житті Півдня України у ХІХ - на початку ХХ ст. обумовлювало і громадсько-політичну ситуацію, яку репрезентували Фальц-Фейни. Вони були активними учасниками земського руху, виступали в ролі гласних повітових та губернських зібрань Таврійської та Херсонської губерній. Неодноразово Фальц-Фейни обиралися до складу різноманітних комісій та виступали як голови. Це свідчить про їхній авторитет у цих питаннях місцевого самоврядування. А один з Фальц-Фейнів - Володимир Едуардович став, навіть, депутатом Державної Думи Російської імперії ІІІ скликання.

Авторитетність Фальц-Фейнів в питаннях сільського господарства, природоохоронної діяльності підтверджується участю Фальц-Фейнів у багатьох громадських організаціях. Конкретними прикладами із своєю особистою практикою вони ілюстрували можливість вирішення багатьох злободенних питань, які підіймалися на засіданнях цих громад. В якості власних розваг, а опосередковано і як пропаганду здорового способу життя, Фальц-Фейни приймали участь в різноманітних спортивних організаціях. Крім того, грошові вливання, які постійно здійснювали Фальц-Фейни, сприяли розвитку таких спортивних дисциплін: кінний спорт, яхт-спорт та спортивне мисливство.

В ході дисертаційного дослідження також були зібрані та проаналізовані наявні свідчення про перший період історії заповідника Асканія-Нова. Була створена цілісна та послідовна реконструкція минулого виникнення та розвитку крупного науково-дослідного центра Півдня України, дана оцінка його наукової та практичної діяльності.

Комплексний аналіз та синтез вивчених джерел та матеріалів дозволяє дійти висновку, що впродовж близько столітньої історії діяльності роду Фальц-Фейнів на Півдні України ними був зроблений значний внесок в розвиток та процвітання різних галузей господарства в регіоні, соціальна та суспільно-політична діяльність представників цього славетного роду сприяла підвищенню рівня життя населення Таврійської та Херсонської губерній. Фальц-Фейни завжди були у перших лавах просвітянського, соціального, культурного, спортивного руху. Вони намагалися прищепити найбільші досягнення науки та техніки на теренах Південної України. Їм вдавалося запровадити до свого господарства найновіші досягнення науки і техніки. Фальц-Фейни сприяли вивченню степового краю, допомагали науковому його вивченню.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Задерейчук А.А. Деятельность семьи Фальц-Фейнов в работе органов земского самоуправления Таврической губернии / А.А.Задерейчук // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів, 2006. - Вип. 34. - Серія: Історичні науки. - № 4. - С. 95 - 99.

2. Задерейчук А.А. История возникновения и деятельности частного порта Хорлы / А.А.Задерейчук // Ученые записки Таврического национального университета им В.И.Вернадского. - 2007 - Т. 20 (59). - № 1. - С. 16 - 20.

3. Задерейчук А.А. Участие рода Фальц-Фейнов в выставках-ярмарках Российской империи / А.А.Задерейчук // Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 111. - С. 143 - 146.

4. Задерейчук А.А. Историко-правовая база и экологические компоненты в создании первого частного заповедника Российской империи - Аскания-Нова / А.А.Задерейчук // Природа, право і держава: історико-юридичні аспекти. Матеріали XVI Міжнародної історико-правової конференції 15 - 18 вересня 2006 р., м. Ялта. - Сімферополь: Доля, 2007.- С. 299 - 303.

5. Задерейчук А.А. Аскания-Нова - образцовое хозяйство на юге России (1828 - 1919 гг.) / А.А.Задерейчук // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів, 2008. - Вип. 52. - Серія: Історичні науки. - № 5. - С. 141 - 146.

6. Задерейчук А.А. Гласный Таврического земства В.Э. Фальц-Фейн и решение вопроса о возвращении хаджи в Российскую империю в 1908 г. / А.А.Задерейчук // Проблемы гармонизации межэтничных и межконфессиональных отношений в Крыму. Сборник научных статей. - Симферополь, 2009. - С. 106 - 110.

АНОТАЦІЇ

Задерейчук А.А. Вклад роду Фальц-Фейнів в соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Півдня України на початку XIX ст. - 1919 р. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Чернігівській національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

Дисертація присвячена комплексному аналізу життя та діяльності представників роду Фальц-Фейнів на Півдні України у XIX - на початку XX ст. Використання численних джерел та синтез історіографічної спадщини з даної проблеми дає підстави зробити висновок про особливий внесок цього роду в соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток регіону.

Уточнено генеалогічні дані представників роду Фальц-Фейнів. Визначені основні галузі сільськогосподарської діяльності родини Фальц-Фейнів. Проаналізовано промислову діяльність. Висвітлено комплекс заходів, умов та причин, які вплинули на створення і розвиток приватного порту Хорли. Охарактеризовано роль Фальц-Фейнів в створенні інфраструктури морського та наземного транспорту, засобів зв'язку (пошта, телеграф, телефон). Висвітлено багатопланова діяльність представників роду Фальц-Фейнів в сфері благодійництва.