Античні монети на пам’ятках Черняхівської культури

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

07.00.04 - Археологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук

Античні монети на пам'ятках Черняхівської культури

Мизгін Кирило Валерійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Науковий керівник кандидат історичних наук, доцент

Любичев Михайло Васильович,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,

доцент кафедри історії Росії

Офіційні опоненти: доктор історичних наук,

Інститут археології НАН України,

старший науковий співробітник Магомедов Борис Вікторович,

Інститут археології НАН України, провідний науковий співробітник

відділу археології ранніх слов'ян

кандидат історичних наук, доцент Шишкін Руслан Германович,

Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,

доцент кафедри історії слов'ян та українознавства, завідувач лабораторії археологічних досліджень

Захист відбудеться «06» жовтня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології Національної Академії наук України за адресою: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту археології НАН України (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 12).

Автореферат розісланий «30» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук О. Є. Фіалко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Друга чверть І тисячоліття н.е. на території Східної Європи позначена існуванням тут яскравого археологічного явища - черняхівської культури. Фахівцями вивчалися різні категорії речей з її пам'яток, в тому числі і римські монети. В той же час, у більшості спеціальних нумізматичних досліджень монети відірвані від археологічного контексту і видіграють роль лише аргументу на користь певної гіпотези. Збільшення кількості знахідок монет римського часу в останні роки і поява нових розробок у галузі хронології та етнічної історії, дозволяє по-новому підійти до вирішення багатьох проблем, пов'язаних з вивченням черняхівської культури. У цьому сенсі дуже важливим є створення розширеного каталогу знахідок римських монет в ареалі черняхівської культури, що містить інформацію як про нові знахідки, так і уточнює вже наявні відомості.

Зараз серед фахівців відсутня єдина думка щодо джерел, хронології та функцій римських монет в черняхівському середовищі. Етнічна і економічна неоднорідність черняхівського населення робить перспективними пошуки особливостей розповсюдження римських монет в різних частинах ареалу культури. Спеціального дослідження потребує і нещодавно виділена категорія нумізматичних знахідок на території черняхівської культури - боспорські монети.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана в рамках науково-дослідної теми «Археологічні пам'ятки та давня історія території Лівобережної України (доба бронзи - раннє середньовіччя)» (№ державної реєстрації 0106V002237).

Мета і завдання роботи. Мета роботи полягає у висвітленні політичного та економічного розвитку носіїв черняхівської культури на основі нумізматичних матеріалів у тісному поєднанні з археологіними джерелами.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення наступних завдань:

- простежити історію нагромадження знахідок римських і боспорських монет в ареалі черняхівської культури;

- проаналізувати історіографію вивчення римських і боспорських монет в ареалі черняхівської культури;

- провести комплексний аналіз різніх категорій нумізматичних знахідок (поодинокі знахідки у складі закритих та умовно-закритих комплексів, знахідки на поверхні і в шарі пам'ятників, монети з невідомим археологічним контекстом, скарби, «варварські» наслідування римським монетам, боспорські монети);

- виявити закономірності в географії поширення різних категорій і груп античних монет;

- визначити джерела надходжень римських і боспорських монет до черняхівського населення; античний монета пам'ятка нумізматичний

- встановити хронологію і розробити періодизацію надходжень римських і боспорських монет до носіїв черняхівської культури;

- визначити функції і роль римських і боспорських монет у носіїв черняхівської культури.

Об'єктом дослідження є черняхівська археологічна культура, пам'ятки якої поширені в Україні і Республіці Молдова, Румунській Молдові, Мунтенії і Трансільванії.

Предмет дослідження - римські і боспорські монети, «варварські» наслідування римським монетам в ареалі черняхівської культури.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано системний підхід, історичний, археологічний (порівняльно-типологічний, картографічний) і статистичний методи.

Наукова новизна дослідження. У роботі вперше проведено комплексний історико-археологічний аналіз античних монет в ареалі черняхівської культури. Складено каталог знахідок (вводяться до наукового обігу нові матеріали, уточнюються наявні в літературі відомості), з'ясовано особливості та закономірності поширення різних категорій монет, їх хронологічних груп, простежено витоки ряду звичаїв, пов'язаних з монетами. Вперше всебічно проаналізовано знахідки боспорських монет на черняхівських пам'ятках. Визначені джерела і хронологія надходжень, а також функції римських і боспорських монет та «варварських» наслідувань римським монетам в середовищі черняхівського суспільства.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють кінець III - початок V ст. н.е. і визначаються часом існування пам'яток черняхівської культури.

Територіальні рамки дослідження охоплюють територію українського лісостепу (сучасні Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька області), степу (Миколаївська, Одеська області) та Республіки Молдова.

Джерельну базу дослідження складають римські і боспорські монети, виявлені в процесі археологічних досліджень або випадково в ареалі черняхівської культури.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення і висновки, фактичний матеріал, зібраний і систематизований автором, можуть бути використані для подальшого вивчення теми, а також при написанні узагальнюючих і науково-популярних праць, складанні зведень пам'яток і формуванні музейних експозицій.

Каталог римських монет істотно доповнить відомі каталоги античного імпорту в пізньоримський час на території Східної Європи.

Апробація результатів дослідження проходила на засіданнях кафедри історії Росії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, в Інституті археології Російської академії наук, Інституті археології Національної академії наук України, наукових конференціях і семінарах в Харкові (2008, 2009 рр.), Тулі (2006, 2008 рр.), Чернівцях (2008 р.), Стамбулі (2009 р.), Кишиневі (2009 р.), а також наукових конференціях молодих викладачів та аспірантів історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2005-2008 рр.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 12 наукових статтях, з них 5 в спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (186 стор.), трьох додатків (345 стор.), списку використаних джерел (329 позицій).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

ВСТУП

У вступі обгрунтовано актуальність теми, показано ступінь розробки проблеми, її зв'язок з науковими програмами, визначено предмет і об'єкт наукового дослідження, його мету і завдання, наукову новизну, практичну значимість дисертації, структуру дослідження, а також наведені дані щодо апробації основних її результатів.

РОЗДІЛ 1

ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА І ІСТОРІОГРАФІЯ

У розділі аналізуються писемні джерела, історія і динаміка накопичення нумізматичних матеріалів. На підставі історіографічного огляду характеризується ступінь наукової розробки проблеми.

1.1. Писемні джерела. Повідомлення стародавніх авторів умовно можна поділити на дві групи: 1) вказівки на шляхи надходжень римських монет; 2) свідоцтва про роль римських монет в середовищі варварського населення. Перша група включає повідомлення Йордана, Амміана Марцелліна, Зосима, а також уривки зі збірки «Автори життєписів Августів». Описи містять вказівки на отримання варварами здобичі під час військових походів на територію провінцій Римської імперії, відомих як «Готські війни» 30-70-х рр. III ст. Другу групу складають повідомлення Тацита, Діона Касія та Геродіана. Їх відомості щодо монет в житті германців між Рейном і Віслою можна використати і щодо східногерманських племен, зважаючи на загальні закономірності поширення римських монет в Центральній та Східній Європі. Але в цілому у писемних джерелах міститься дуже мало інформації з питань монетного обігу.

1.2. Історія та динаміка накопичення нумізматичних джерел. Перші згадки про знахідки римських монет на досліджуваній території відносяться до початку XVI ст. Відомо чимало випадків, коли римські монети входили до складу скарбів XVI-XVII ст. Перша публікація скарбу римських монет з'явилася тільки в 1804 р. Активізація процесу наукової фіксації знахідок римських монет припадає на другу половину ХІХ ст., у зв'язку із загальним інтересом до археологічних знахідок. Після Жовтневої революції 1917 р. фіксація знахідок римських монет значно зменшилась і лише дещо активізувалася наприкінці 1920-х - 1930-х рр. Наступне зниження активності фіксації відбулося в 1940-і рр. і пов'язане з Великою Вітчизняною війною. У повоєнні роки, разом із загальною активізацією археологічних досліджень в СРСР зростає і рівень фіксації монетних знахідок. Наприкінці 1940-х - початку 1950-х рр. виходять зводи знахідок римських монет, складені у зв'язку з публікацією та зведенням матеріалів по черняхівській культурі. Більшу частину римських монет у цей період виявлено під час археологічних досліджень, тому практично всі монети були прив'язані до конкретних археологічних пам'яток. Наприкінці 1980-х - початку 1990-х рр. рівень фіксації знахідок монет знову знизився, однак протягом 1990-х рр. він став збільшуватися. В останні роки рівень фіксації продовжує зростати, що пов'язується, в першу чергу, з широким використанням металодетекторів під час археологічних робіт.

1.3. Історіографія. Виділено п'ять основних проблем, пов'язаних з вивченням античних монет на черняхівських пам'ятниках: 1) шляхи надходження римських монет; 2) хронологія та періодизація надходжень; 3) роль римських монет в житті варварського населення; 4) вивчення «варварських» наслідувань римським монетам; 5) дослідження знахідок боспорських монет на черняхівських пам'ятниках.

1.3.1. Питання про шляхи надходження римських монет. Тут існують дві протилежні концепції: торговельна та військово-політична. Відповідно до торговельної концепції монети в середовищі черняхівського населення з'явилися внаслідок активних торгових відносин варварського населення з Римом. Основні положення концепції сформульовані в працях М. Ю. Брайчевського і згодом підтримані та розвинені рядом дослідників (Е. О. Симонович, Ю. В. Кухаренко, О. В. Фенін, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, А. А. Нудельман, В. Д. Баран, І. С. Винокур). Згідно з військово-політичною концепцією, надходження монет пов'язано із зовнішньополітичними факторами, такими, як участь варварів у війнах з Римом (В. В. Кропоткін, Б. В. Магомедов, Є. С. Столярик, В. В. Лавров, М. Б. Щукін, Г. В. Бейдін, М. М. Григор'янц, М. В. Любичев) або залученням Римом варварського населення на службу як федератів (О. М. Гудим-Левкович). Останнім часом серед дослідників поширилась думка, що у процесі потраплянь римських монет до черняхівського суспільства у різний час набували свого значення різні шляхи (С. В. Пивоваров, Б. В. Магомедов)

1.3.2. Питання хронології та періодизації надходжень римських монет. В динаміці надходжень римських монет у варварське середовище дослідниками традиційно визначаються чотири хронологічних позиції: дата початку надходжень, час максимального припливу, його скорочення і повне припинення. Аж до 1970-х рр. рання дата надходжень визначалася датами самих монет: друга половина І ст. (О. В. Фенін, М. Ю. Брайчевський), початок ІІ ст. (В. В. Кропоткін, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, О. О. Нудельман), кінец ІІ ст. (С. В. Пивоваров). Щодо цієї дати встановлювався і період максимального припливу монет: рубіж І-ІІ ст. (М. Ю. Брайчевський), друга-третя чверть ІІ ст. (О. В. Фенін, В. В. Кропоткін, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, О. О. Нудельман, Г. О. Небієридзе). Скорочення припливу римських монет, на думку дослідників, припадало на останню чверть II - першу чверть III ст. (В. В. Кропоткін, М. Ю. Брайчевський, Г. Б. Федоров, Є. О. Рікман, М. О. Тиханова, О. О. Нудельман, Г. О. Небієридзе). У зв'язку з переглядом нижньої дати черняхівської культури наприкінці 1970-і рр., Б. В. Магомедов висловив припущення, що значна частина римських монет надійшла до черняхівського населення в період воєн з Римом у другій-третій чверті III ст. Ця думка підтримана іншими дослідниками (В. В. Лавров, Г. В. Бейдін, М. М. Григор'янц, М. В. Любичев, О. В. Шаров). Щодо дати повного припинення надходжень римських монет дослідники одностайні в тому, що вона визначається за знахідками найпізніших емісій: кінець IV - перша чверть V ст. (В. О. Шугаевській, О. В. Фенін, М. Ю. Брайчевський, Г. Б. Федоров, В. Л. Янін, Е. О. Рікман, О. О. Нудельман) або кінець V ст. (В. В. Кропоткін, Є. С. Столярик). Починаючи з 1960-х рр. дослідники розробляли періодизації надходжень римських монет (В. В. Кропоткін, О. О. Нудельман, Є. С. Столярик).

1.3.3. Питання про роль римських монет в житті місцевого варварського населення. Дореволюційні дослідники (Д. Я. Самоквасов, В. Г. Ляскоронський, І. І. Фундуклей, В. Б. Антонович, Л. І. Похилевич, В. І. Гошкевич та інші) вважали знахідки римських монет прямим відображенням існування грошового обігу в середовищі місцевого варварського населення. В історіографії проблеми виділяються дві точки зору. М. Ю. Брайчевський, В. Ф. Гайдукевич, А. В. Фенін, І. Г. Спаський, Г. Б. Федоров, Е. О. Рікман, В. Д. Баран, В. П. Глущенко, Г. О. Романова, С. В. Пивоваров, І. С. Винокур, В. В. Сєдов, Б. С. Строцень стоять на позиції активної участі монет у внутрішньому обміні. Інші дослідники, такі як В. В. Кропоткін, М. О. Тиханова, Б. В. Магомедов, Г. В. Бейдін, М. М. Григор'янц, М. В. Любичев, О. В. Шаров, С. В. Пивоваров вважають, що грошовий обіг знаходився тільки на початковій стадії свого розвитку. Г. О. Небієридзе вважає, що в черняхівській культурі не існувало ані товарного обігу, ані грошового. О. М. Гудим-Левкович визначає основною функцією римських монет функцію світових грошей. Практично жоден дослідник не заперечує функцію монет як сировини для ювелірного виробництва.

1.3.4. Питання про знахідки «варварських» наслідувань римським монетам. Одним з перших на «варварські» наслідування римським золотим монетам, виявленим на території України, звернув увагу О. В. Орєшніков, частково торкався цієї проблеми О. Н. Зограф. На думку М. Ю. Брайчевського, П. Г. Лободи, О. Я. Сергєєва, рівень розвитку черняхівського суспільства цілком допускає думку про місцеве карбування монет, які були пов'язані не стільки з обігом товарів, скільки являли собою грошовий знак. На думку В. В. Кропоткіна, Л. М. Казаманової, Г. О. Небієридзе та С. В. Пивоварова немає ніяких підстав говорити про виникнення у варварів власного карбування, зокрема, карбування золотих монет. На їхню думку, «варварські» наслідування були завезені на територію Східної Європи разом з римськими монетами з інших районів Європейського Барбарікуму, в першу чергу із західних.

1.3.5. Питання про знахідки боспорських монет. Початок вивченню боспорських монет в контексті черняхівських старожитностей був покладений Г. В. Бейдіним та М. М. Григор'янцем. На їхню думку, появу боспорських монет II-III ст. н.е. на пам'ятках черняхівської культури можна пояснити тим, що їх занесла сюди та частина германських племен, яка брала участь у третій чверті III ст. н.е. в походах примеотійскіх племен проти Римської імперії. Таку точку зору поділяють Б. В. Магомедов, А. В. Гейко, О. М. Ткаченко.

РОЗДІЛ 2

НУМІЗМАТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ТА ГЕОГРАФІЯ ЇХ ПОШИРЕННЯ

В ареалі черняхівської культури враховано приблизно 26 тисяч римських монет. Вони відносяться до двох основних категорій: одиничні знахідки і скарби. Окремі групи складають «варварські» наслідування римським монетам і монети Боспорського царства.

2.1. Поодинокі знахідки римських монет. Вони складають основну категорію нумізматичних знахідок: з 1171 пункту знахідок римських монет 988 (84,7 %) припадає на поодинокі знахідки і 183 (15,3 %) на скарби. Суть одиничних знахідок римських монет спеціально не розглядалася дослідниками. Поодинокі знахідки римських монет умовно поділені на ті, які були виявлені: 1) у закритих комплексах; 2) в умовно-закритих комплексах; 3) у культурному шарі; 4) на поверхні пам'яток; 5) мають невідомий археологічний контекст. Джерельну основу дослідження склали дві перші групи знахідок, тобто монети, що отримали прив'язку до конкретних археологічних комплексів або пам'яток.

2.1.1. Знахідки римських монет в комплексах. На досліджуваній території зафіксовано 22 випадки знахідок цілих екземплярів римських монет в похованнях (усього близько 30 екземплярів монет): 21 інгумація та, можливо, 1 кремація. З них, до достовірних віднесено 9 комплексів. Поховальні комплекси з монетами в черняхівській культурі займають досить скромне місце. Вважається, що монети в похованнях мали дві функції - побутову і ритуальну. Про першу функцію свідчить положення монет в поясних сумках. Серед залучених матеріалів достовірно відомо тільки три такі поховання. Виникнення в черняхівському середовищі цього звичаю пов'язується з сарматським впливом. В інших випадках розташування монет у могилах було довільним. Можливо, монети імітували «обол Харона». Цей звичай могли занести готи, які проходили службу в римських провінціях, де він у IV ст. набув широкого поширення.

Іншу суть має звичай поміщати в могили підвіски з монет. У могилу вони потрапляли не як окремо покладена річ, а серед інших деталей убору, поширеного в черняхівської культурі на час здійснення поховання. Відома інформація про знахідки 56 подібних монет, з яких 14 монет містилося у складі інвентарю 14 поховань. У дисертації наведено характеристику монет-підвісок в залежності від їх металевого складу. Виділення серед них хронологічних груп дозволило прийти до висновку, що функції монет-підвісок визначалися їх металом. Виникнення звичаю переробляти монети в підвіски безпосередньо пов'язано з тими функціями, які виконували монети в черняхівському суспільстві. Це доводить аналіз розташування отворів на монетах відносно зображення імператорів - отвори на монетах I-II ст. по відношенню до зображення профілю імператора мають зовсім безладний характер, тому монети раннього карбування розцінювалися не за номіналом або за особами імператорів, а на рахунок, тоді як на монетах IV-V ст. отвори пробивалися безпосередньо над профілем імператора, ніби підкреслюючи його зображення. Це може свідчити, що монети грали роль не стільки прикраси, скільки своєрідної відзнаки, накшталт медалі.

За своїми функціями монети-підвіски найбільш близькі до медальйонів. Відомо про знахідки 17 римських медальйонів, при цьому виділяється дві зони їх розповсюдження: Західна Україна (Волинь) і Центральна Україна. Хронологічний розподіл медальйонів вказує на особливу активізацію співробітництва між місцевим варварським населенням і Римською імперією в IV ст., а концентрація золотих медальйонів на Волині та Центральній Україні маркірує зони розселення в IV ст. певних груп черняхівського населення, пов'язаних з верхівкою варварського суспільства.

Відмінну від закритих комплексів сутність мають монети з умовно-закритих комплексів, тому що мова йде не про спеціально залишену монету, а про випадково втрачену річ, що активно використовувалася в повсякденному житті.

2.1.2. Знахідки римських монет на площі пам'яток. В роботі враховано 124 поселення черняхівської культури, на площі яких були знайдені римські монети. Знахідки монет в культурному шарі поселеннь або культовому шарі могильників головним чином пов'язані з археологічними розкопками. З доступних матеріалів була врахована 41 знахідка монет із шару археологічних пам'яток, без вказівок на умови їх залягання, що походять з 26 поселень і 3 могильників. Набагато більш цінною виглядає інформація про знахідки римських монет в культурному (культовому) шарі пам'яток із зазначенням глибини їх залягання. Таких монет всього вісім, які походять з чотирьох поселень і одного могильника. Звертає на себе увагу невелика кількість знахідок римських монет на території могильників - усього 6 екз. Зважаючи на те, що звичай класти монети в поховання не набув широкого поширення в середовищі населення черняхівської культури, такий невеликий відсоток монет, виявлених у культовому шарі могильників, виглядає цілком логічним.

2.1.3. Римські монети з невідомим археологічним контекстом. Знахідки монет, які за різними причинами не мають вказівок на умови знахідки або не прив'язані до конкретних археологічних пам'яток, відносяться до монет з невідомим археологічним контекстом. Подібні монети складають абсолютну більшість в категорії поодиноких знахідок - близько 2600 екз. З них лише 1600 екз. мають вказівку на імператора, при якому вони були викарбувані. Географія монет з невідомим археологічним контекстом дуже близька до географії монет, виявлених в умовно-закритих комплексах і монет, виявлених в культурному шарі і на поверхні пам'яток - виділяються ті ж зони розповсюдження і концентрацій, що, можливо, маркірує зони активного використання місцевим населенням римських монет.

2.2. Скарби римських монет. Монетним скарбом називається комплекс монет, кількістю більше п'яти компактно розташованих примірників, закопаний в землю, у долівку житла або захований на поверхні землі (під каменем, в дуплі або під корінням дерева). Компактне залягання монет щільністю не менше 5-8 монет на 1 квадратний метр називається розораним скарбом. Зараз на території черняхівської культури відомо 183 скарби римських монет із загальною кількістю близько 23 тисяч монет. Далеко не всі відомі скарби можуть бути визнані придатними для їх використання в історико-археологічних реконструкціях. В. В. Кропоткін вперше запропонував розмежувати скарби за ступенем їх надійності на достовірні, малодостовірні та недостовірні. Аналіз наявних скарбів за цією методикою дозволив переглянути визначення їх достовірності, запропоновані В. В. Кропоткіним, вдвічі розширити базу достовірних скарбів (143) і вдвічі скоротити кількість малодостовірних (33) знахідок. Кількісно скарби поділяються на п'ять основних груп: дуже малі (до 10 монет у скарбі), малі (10-50 монет), середні (50-200 монет), великі (200-800 монет) і дуже великі (понад 800 монет). Із 143 достовірних скарбів тільки в 42 випадках (29,8 %) відома їх упаковка. Найбільша кількість знаходилась в глиняних посудинах. Відомі скарби, знайдені в краснофігурних, металевих посудинах, а також загорнуті у тканину. Більшість зі скарбів містили срібні монети - 95 (67,4 %), скарбів золотих монет налічується всього лише 5 (3,6 %) і по 3 скарби бронзових і мідних монет (по 2,1 %). Відомі й так звані «змішані» скарби - що містять монети різних металевих складів. Відомий ряд монетно-речових скарбів. Велика їх частина належала до варварської верхівки, однак окремі могли належати і ремісникам.

2.3. Знахідки «варварських» наслідувань римським монетам. На території черняхівської культури відомо 37 знахідок «варварських» наслідувань римським монетам. Хронологічно самі «варварські» наслідування розділити неможливо, тому що вироби могли карбувати в один час, але в їх основу закладалися різні монетні прототипи. За металом прототипів «варварські» наслідування представлені трьома групами: наслідування срібним римським монетам (денаріям, сіліквам); наслідування мідним монетам (антонініанам); наслідування золотим номіаналам (ауреусам, квінаріям). Серед прототипів «варварських» наслідувань срібним монетам виділяються дві підгрупи: наслідування денаріям I - початку III ст., які є імпортами, і наслідування сіліквам IV ст., які, можливо, були продукцією варварських майстрів. Єдине відоме наслідування мідному антонініану імпортне - аналогії подібним виробам відомі на Балканському півострові. Подібне походження мають наслідування золотим номіналам. В якості імпорту, золоті наслідування набували функцію прикраси - серед «варварських» наслідувань отвори чи вушка для підвішування мають виключно золоті або плаковані золотом вироби. Визначення часу карбування «варварських» наслідувань будь-якої з груп ускладнене практично повною відсутністю цієї категорії монет в поховальних комплексах. Немає ніяких підстав стверджувати, що в середовищі черняхівського населення виникло карбування монети у вигляді наслідувань римським зразкам. Наслідування сіліквам, що, імовірно, місцеві, не отримали поширення в черняхівському середовищі.

2.4. Знахідки боспорських монет. На території черняхівської культури зареєстровано 19 знахідок боспорських монет. Переважна їх більшість походить з території Дніпровського Лівобережжя. На зв'язок боспорських монет з черняхівської культурою свідчить факт неодноразового їх виявлення на території черняхівських поселень - таких монет відомо дев'ять. Усього одна монета походить з шару черняхівського пам'ятника (Сердюки 1). Проникнення боспорських монет на територію черняхівської культури дослідники традиційно пов'язують з участю варварів у Готських війнах 30-70-х років III ст. Хронологічний розподіл монет щодо Готських війн показує, що значна їх частина надійшла після їх закінчення. На цій підставі вважається, що в основі процесу проникнення боспорських монет до черняхівської людності лежить торгівля місцевого населення з Боспором, хоча не можна повністю відкидати і військові джерела надходжень.

2.5. Особливості нумізматичних знахідок римського часу в різних регіонах черняхівської культури (територія, хронологія, види монет). Картографування нумізматичних знахідок римського часу на досліджуваній території дозволило виділити ряд особливостей їх розповсюдження в різних регіонах черняхівської культури. Для території всієї культури характерні знахідки підвісок з римських монет у закритих комплексах, знахідки римських монет в житлах та в культурному шарі пам'яток. Загальне поширення мають монети I-III ст. з поверхні пам'яток і з невідомим археологічним контекстом, а також скарби монет I-II ст. Визначаються характерні особливості розповсюдження монет в кожному з виділених у роботі регіонів. За монетним матеріалом найбільш близькі між собою регіони Нижнього Дніпра та Північного Причорномор'я, і регіони Середнього Дніпра та Подністров'я. Основна відмінність між регіонами полягає в різній кількості монет III і IV ст.

Окремо стоять регіони Дніпровського Лівобережжя, Західної України та Молдови. Регіон Дніпровського Лівобережжя відрізняє відносна однотипність нумізматичних знахідок (римські денарії I-II ст.) і поширення боспорських монет. Західна Україна виділяється широким поширенням золотих медальйонів IV ст. Регіон Молдови відрізняється найбільшою концентрацією поодиноких знахідок і скарбів римських монет (найбільшою, ніж в інших регіонах), а також значною кількістю мідних, бронзових і срібних монет (поодиноких знахідок і скарбів) III і IV ст., у тому числі сілікв Констанція II.

Для всієї території черняхівської культури спостерігається загальна тенденція збільшення кількості одиничних знахідок і скарбів римських монет III і IV ст. у напрямку зі сходу на захід.

РОЗДІЛ 3

ДЖЕРЕЛА, ХРОНОЛОГІЯ і періодизація НАДХОДЖЕННь РИМСЬКИХ МОНЕТ ДО НАСЕЛЕННЯ Черняхівської культури

У розділі міститься характеристика джерел надходжень римських монет, а також хронологічний аналіз різних категорій монетного матеріалу.

3.1. Джерела надходженнь римських монет. Практично всі античні монети, виявлені на досліджуваній території, мали широке розповсюдження в межах Римської імперії, і гіпотетично можуть мати торговельну природу. Картографування різних категорій нумізматичних знахідок показує, що торговельні функції срібних монет I - початку III ст. і бронзових і мідних монет III-IV ст. були різними. Срібні монети ранніх карбувань являють собою досить однорідну масу на всій досліджуваній території, без будь-яких локальних особливостей, що робить неможливим визначення їх функцій в торгівлі. Більш цінними є знахідки мідних і бронзових монет. Хронологічний розподіл мідних і бронзових монет показує, що їхнє використання місцевим населенням почалося ще в період формування культури. Переважно торговим шляхом можна пояснити попадання в черняхівське середовище бронзових і мідних монет IV ст. Збільшення припливу в черняхівське середовище мідних і бронзових монет в середині IV ст. збігається з активізацією гото-римських торговельних відносин, що пов'язане з укладенням у 332 р. між цими сторонами мирного договору. Активне використання варварами монет із неблагородних металів було тією необхідністю, яка забезпечувала їм стабільні торговельні відносини з Імперією. Торгівля стає єдиним джерелом надходження римських монет на територію черняхівської культури після 375 г., що ілюструють знахідки монет від Граціана (367-383 рр.) до Аркадія (395-408 рр.).

Більш різноманітними є джерела надходженнь римських монет у черняхівське середовище, які пов'язані з військово-політичною діяльністю готів. Одним із серйозних джерел були грошові виплати варварам. Значна частина виплат пов'язана безпосередньо з участю варварів у Готських війнах 30-70-х рр. III ст. Вони були своєрідним «відкупом» від варварських вторгнень на території провінцій. Інший характер мали грошові виплати, які здійснювались за службу варварів у військах імперії згідно договорів IV ст. Виплати здійснювалися монетами ранніх карбувань (срібні денарії I - початку III ст.), і лише в окремих випадках спеціально викарбуваними для цієї мети монетами (сіліквами) або монетами, що були в обігу на місцях служби готських воїнів-федератів. Вважається, що не всі виплати були виключно грошовими, частина субсидій могла виплачуватися у вигляді продукції чи предметів розкоші. Викуп полонених не був серйозним джерелом надходжень римських монет. Окремим джерелом надходження римських монет була оплата готських військових найманих загонів. І в період Готських війн, і після їх закінчення римський уряд досить часто вдавався до варварської військової сили, особливо в боротьбі на сході Імперії, про що свідчать знахідки монет, викарбувані в східних провінціях.

Найбільш значним джерелом надходженнь монет ранніх карбувань була військова здобич періоду Готських війн. Крім писемних джерел, про це свідчать знахідки монет середини ІІІ ст., викарбувані в провінціях, що зазнали руйнуваннь. На той факт, що в процесі пограбування римських провінційних міст до варварів надходила велика кількість монет, вказує картографування монет ранніх випусків - у більшості випадків срібних денаріїв I-II ст. і монет III ст., представлених переважно бронзовими і мідними номіналами періоду Готських війн. Території розповсюдження цих монет практично ідентичні, що дозволяє встановити між ними прямий зв'язок - разом з поширенням монет I-II ст. в черняхівському середовищі розповсюджувались монети III ст.

Різноманітність джерел надходжень римських монет до черняхівського населення свідчить не про миттєве, а про поступове формування їх запасів протягом усього існування черняхівської культури.

3.2. Хронологія і періодизація надходжень римських монет. Виділення хронологічних груп серед монет, що походять із закритих і умовно-закритих комплексів, скарбів і знахідок з відомим і невідомим археологічним контекстом дозволяє визначити три етапи їх надходження до черняхівського населення, кожний з яких пов'язаний з розвитком політичної ситуації у Східній Європі у другій чверті I тисячоліття н.е.

Надходження монет на першому етапі (230-300-і рр., монети від Гордіана III до Діоклетіана) пов'язане з подіями Готських війн та їх наслідками. По інтенсивності надходжень монет етап поділяється на два періоди: період 1 (230-270-і рр., монети від Гордіана III до Клавдія II), пов'язаний з активною військово-політичною діяльністю варварів, і період 2 (280-300-і рр., монети від Авреліана до Діоклетіана), пов'язаний з падінням політичної активності варварів і незначними контактами місцевого населення з Римською імперією. Другий етап надходжень (300-370-і рр., монети від Константина Великого до Валента) відповідає стабілізації гото-римських відносин при Константині Великому та його наступниках. Третій етап (380-450/490-е рр., монети від Граціана до Зенона) пов'язаний з фіналом черняхівської культури. Кожному з етапів відповідає фаза розвитку черняхівської культури за Є. Л. Горохівським і періоди центральноєвропейської хронологічної системи: етап I, період 1 - Ружічанська фаза, C1b/C2; етап І, період 2 - Бережанська і Проміжна фази, С2; етап II - Косанівська і, частково, Масловська фази, С3 - початок D1; етап III - частково Масловська і Журавська фази, D1.

РОЗДІЛ 4 АНТИЧНІ МОНЕТИ ЯК ДЖЕРЕЛО РЕКОНСТРУКЦІЇ ЕКОНОМІКИ НОСІЇВ Черняхівської культури

Питання про роль римських монет в економіці черняхівської спільноти головним чином пов'язане з проблемою наявності грошового обігу. У роботі аналізуються основні функції римських монет: монети як засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження, світові гроші, джерело ювелірного срібла.

Археологічно функція засобу обігу не простежується. На перший погляд, її можна підтвердити широким поширенням монет на території культури. Однак останній факт лише підтверджує активну участь монет у внутрішньоекономічному житті варварського населення, але не вирішує питання форми цієї участі. Однією з найважливіших функцій є функція накопичення, про яку свідчить металевий і кількісний склад скарбів. Формування скарбів мало вигляд накопичення, в першу чергу, срібла, а не грошових знаків, які застосовувалися в обігу. Не підтверджується висновок про функції римських монет, як засобу платежу у внутрішній торгівлі. Функція засобу платежу властива лише римським монетам, які брали участь у торговельних відносинах з Римською імперією. Починаючи з 330-х рр. н.е. це явище виникає в західних регіонах культури, де ці відносини були найбільш активні. У зоні активних торговельних відносин з Римською імперією римські монети набували також функції світових грошей. Однак, чим далі від римського лімесу на схід, тим значення цієї функції зменшувалося.

Очевидне використання римських монет як сировини для ювелірного виробництва. Поширеним явищем воно не стало, причиною чому була відсутність великого попиту на срібні вироби (в основному, використовувалися вироби з бронзи і заліза). Наявність у варварського населення срібних монет породило можливість виготовляти з них прикраси, а не навпаки. При цьому основними споживачами цих виробів була племінна верхівка.

Таке явище, як грошовий обіг, не могло виникнути в суспільстві, що не дозріло до цього економічно. Рівень економічного розвитку черняхівського населення/суспільства дозволяє говорити тільки про існування зачатків грошового обігу, що відповідає другому етапу суспільного розподілу праці. Панівною залишається мінова торгівля.

Проблему грошового обігу необхідно розглядати для кожного регіону окремо, з огляду на особливості розвитку черняхівської культури в кожному з них. Процес виникнення грошового обігу був найбільш активним по мірі наближення до кордонів Римської імперії (на території Північно-Західного Причорномор'я та Молдови). На Дніпровському Лівобережжі процес виникнення грошового обігу гальмувала значна віддаленість цього регіону від джерел постійного поповнення римськими монетами.

ВИСНОВКИ

1. Сьогодні лишається дискусійною в науковій літературі низка питань, які стосуються вивчення знахідок римських монет на території Східної Європи. У роботі виділено п'ять основних проблем дослідження знахідок античних монет на території черняхівської культури: проблема джерел та хронології надходжень, можливості місцевого карбування, а також проблема їх ролі в економічному житті носіїв черняхівської культури та питання знахідок боспорських монет в черняхівському ареалі.

2. На основі аналізу римських монет у закритих комплексах висловлюється гіпотеза про існування двох традицій обряду вкладення монет в черняхівські поховання, що мають сарматські та провінційно-римські корені.

3. Аналіз підвісок з римських монет в комплексах і поза ними дозволяє визначити їх функції у вбранні черняхівського населення, а також зробити висновок про переважно місцеве коріння звичаю перетворення монет в підвіски, який виник у другій чверті IV ст.

4. Аналіз скарбів римських монет свідчить, що в середовищі черняхівського населення найбільш інтенсивному тезавруванню піддавалися монети, що найбільш активно брали участь у внутрішньому житті варварського населення.

5. В основі процесу проникнення боспорських монет до черняхівського середовища лежить торгівля місцевого населення з Боспором, хоча частина монет могла надійти у вигляді військової здобичі в період Готських війн другої-третьої чверті ІІІ ст.

6. Картографування різних категорій знахідок римських монет дозволило виділити особливості їх розповсюдження в різних регіонах черняхівської культури, а також визначити тенденцію збільшення кількості поодиноких знахідок і скарбів римських монет III і IV ст. у напрямку зі сходу на захід.

7. На основі аналізу писемних та нумізматичних джерел, визначені торгове та військово-політичне спрямування джерел надходженнь римських монет до черняхівського населення. Виявлено, що основу надходженнь римських монет ранніх випусків і монет III ст. становила військова здобич періоду Готських війн, а основу надходженнь монет IV-V ст. - активна торгівля місцевого населення з римськими провінціями.

8. На основі аналізу закритих комплексів з монетами-підвісками, умовно-закритих комплексів, скарбів, а також загальної хронології знахідок монет з відомим і невідомим археологічним контекстом, виділено три послідовних етапи в процесі накопичення римських монет носіями черняхівської культури.

9. Аналіз функцій римських монет свідчить про існування в середовищі черняхівського населення зачатків грошового обігу, що відповідає другому етапу суспільного розподілу праці. Доведено, що проблему грошового обігу необхідно розглядати для кожного регіону культури окремо, з огляду на особливості розвитку черняхівської культури в кожному з них. Процес виникнення грошового обігу був найбільш активним по мірі наближення до кордонів Римської імперії і найменш активним - по мірі віддалення від них.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мызгин К. В. Нумизматические данные о времени появления черняховской культуры на территории днепро-донецкой лесостепи / К. В. Мызгин // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2007. - Вип. 39: Історія. - № 762. - C. 299-312.

2. Мизгін К. В. Кілька нових знахідок римських монет на території Харківської області / К. В. Мизгін // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. - 2008. - Вип. 29-30.- С. 32-36.

3. Мызгин К. В. К вопросу о времени поступления римских монет в среду черняховского населения / К. В. Мызгин // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2008. - Вип. 40: Історія. - № 782.- С. 50-63.

4. Мызгин К. В. Хронология и периодизация поступлений римских монет к населению украинской лесостепи и Молдовы во второй четверти I тысячелетия н.э. / К. В. Мызгин // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2009. - Вип. 41: Історія. - № 852.- С. 18-28.

5. Мызгин К. В. «Варварские» подражания римским монетам на территории черняховской культуры / К. В. Мызгин // Старожитності. - Харьков, 2009. - С. 90-106.

Статті в інших наукових виданнях та матеріали конференцій:

6. Мызгин К. В. Памятники черняховской культуры на р. Мжа (Северо-Восточная Украина) / К. В. Мызгин // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс. до н.э. - V век н.э.). - Тирасполь, 2002. - С. 384-388.

7. Мызгин К. В. Римские монеты на черняховских памятниках междуречья Днепра и Северского Донца (к вопросу о времени появления черняховской культуры в регионе) / К. В. Мызгин // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. - Тула, 2008. - С. 291-303.

8. Мызгин К. В. Некоторые аспекты политической и экономической истории населения днепро-донецкой лесостепи во второй четверти I тысячелетия н.э. по нумизматическим данным / К. В. Мызгин // Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. Germania-Sarmatia. - Калининград, 2008. - С. 68-87.

9. Мызгин К. В. Находки «варварских» подражаний римским монетам на территории украинской лесостепи и Молдовы / К. В. Мызгин // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы конференции. - Харьков, 2008. - С. 78.

10. Мызгин К. В. О новых находках римских монет на территории Харьковской области / К. В. Мызгин // Ostrogothica. Археология Центральной и Восточной Европы позднеримского времени и Эпохи Великого переселения народов. - Харьков, 2009. - С. 91-100.

11. Мызгин К. В. К вопросу об источниках поступлений римских монет к населению черняховской культуры / К. В. Мызгин // Східноєвропейські старожитності в добу середньовіччя. Матеріали конференції. - Чернівці, 2009. - С. 45-46.

12. Myzgin K. Monedele bosporane оn arealul culturii Cernjahov / Kirill Myzgin // Al X-lea simpozion de numismatica: rezumatele comunicarilor. - Chisinau, 2009. - P. 9-10.

АНОТАЦІЇ

Мизгін К. В. Античні монети на пам'ятках черняхівської культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія. Інститут археології НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена комплексному історико-археологічному аналізу античних монет на пам'ятках черняхівської культури.

З'ясовано особливості географії та закономірності розповсюдження різних категорій античних монет та їх хронологічних груп. Проналізовані витоки низки звичаїв, пов'язаних з монетами. Вперше всебічно проаналізовані знахідки на черняхівських пам'ятках боспорських монет. Визначені джерела надходжень монет, на основі хронологічного аналізу різних категорій монет розроблена їх періодизація. Розглянуті функції в середовищі черняхівського населення римських та боспорських монет, а також «варварських» наслідувань римським монетам.

Ключові слова: римські монети, боспорські монети, «варварські» наслідування римським монетам, черняхівська культура.

Мызгин К. В. Античные монеты на памятниках черняховской культуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата историчсеких наук по специальности 07.00.04 - археология. Институт археологии НАН Украины, Киев, 2010.

В диссертации впервые проводится комплексный историко-археологический анализ античных монет на памятниках черняховской культуры.

Выяснены особенности распространения различных категорий античных монет и их хронологических групп. Доказано существование двух традиций обряда положения монет в черняховские погребения, имеющие сарматские и провинциально-римские корни. Сделан вывод о местных корнях обычая превращения монет в подвески, возникший во второй четверти IV в., определены их функции. На основе всестороннего анализа кладов римских монет сделан вывод, что самому интенсивному тезаврированию в черняховской среде подвергались монеты, наиболее активно участвовавшие во внутренней жизни варварского населения.

В работе впервые всесторонне проанализированы находки боспорских монет на черняховских памятниках. Доказано, что в основе процесса их проникновения в черняховскую среду лежит торговля местного населения с Боспором.

Рассмотрена проблема источников поступлений римских монет. На основе анализа письменных и нумизматических данных определены торговое и военно-политическое направления этих источников. Выявлено, что основу поступления римских монет ранних выпусков и монет III в. составляла военная добыча периода Готских войн, а основу поступления монет IV-V вв. - активная торговля местного населения с римскими провинциями. На основе хронологического анализа различных категорий находок в процессе накопления римских монет населением черняховской культуры выделено три последовательных этапа, связанных с развитием политической ситуации в Восточной Европе в позднеримское время.

Проведен анализ функций римских монет, который свидетельствует о существовании в среде черняховского населения зачатков денежного обращения, что соответствует второму этапу общественного разделения труда. Выявлено, что проблему денежного обращения необходимо рассматривать для каждого региона культуры отдельно, учитывая особенности развития черняховской культуры в каждом из них.

Ключевые слова: римские монеты, боспорские монеты, «варварские» подражания римским монетам, черняховская культура.

Myzgin K. V. Ancient coins on the monuments of Chernyakhov culture. - Manusript.

Dissertation for acquiring the candidate in history degree in speciality 07.00.04 - archaeology. Institute of archaeology of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to a comprehensive historical and archaeological analysis of ancient coins on the monuments of Chernyakhov culture.

Clarified the location and distribution pattern of different categories of ancient coins and their chronological groups, supposed origins of a number of practices related to coins. The first comprehensive analysis of findings on the Chernyakhov monuments Bosporian coins. Identified sources of income, based on the chronological analysis of different categories of coins developed their periodization. Consider the function in an environment of the population of Chernyakhov culture of Roman coins and the Bosporus, as well as "barbarous" imitations of Roman coins.

Key words: Roman coins, Bosporian coins, «Barbarian» imitation to the Roman coins, Chernyakhov culture.

Размещено на Allbest.ru

...