Вчителі загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 – друга половина 1950-х років): соціальний статус та повсякденне життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 94(477) “19”: 316.344: 37.08

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Вчителі загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 - друга половина 1950-х років): соціальний статус та повсякденне життя

Спеціальність 07.00.01 - історія України

Романець Людмила Миколаївна

Черкаси - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі історії України Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат історичних наук, доцент Зінько Юрій Анатолійович, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, доцент кафедри історії слов'янських народів.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Добров Петро Васильович, Донецький національний університет, завідувач кафедри історії України;

кандидат історичних наук, професор університету Перехрест Олександр Григорович Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, завідувач кафедри всесвітньої історії.

Захист відбудеться “26” червня о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, кім.211. історіографія післявоєнний учительство

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22)

Автореферат розісланий “24” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук, доцент Корновенко С.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сфера освіти - невід'ємна від духовних цінностей народу, а її успішний розвиток - вирішальний чинник економічного, соціального та культурного зростання держави. У системі освіти педагогічним працівникам загальноосвітньої школи належить чільне місце. Вони складають документ освіченості нації і багато в чому визначають ефективність освіти. Без всебічного й об'єктивного дослідження діяльності педагогічних працівників не можна відтворити цілісну історію України повоєнних років.

Вивчення життя та діяльності педагогічних працівників другої половини 40-х - кінця 50-х років ХХ століття має важливе суспільно-політичне значення. Так, науково-історичний аналіз діяльності педагогів загальноосвітніх шкіл УРСР, визначення позитивних рис та вад дозволить ґрунтовніше осмислити реформаційні процеси, що відбуваються у сучасній українській системі освіти, а також використати досвід попередніх поколінь, залучивши його найкращі надбання. Комплексне висвітлення соціального статусу та повсякденного життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду дає можливість відтворити суспільно-політичну атмосферу досліджуваного періоду, позбавитися ідеологічних упереджень, переосмислити окремі аспекти історії України 1945 - другої половини 1950-х років.

Актуальність теми посилюється і тим, що у сучасній українській історичній науці існують упереджені оцінки багатьох аспектів, пов'язаних із соціальним статусом та повсякденним життям вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР повоєнного періоду. Це стосується насамперед шляхів та темпів відродження шкільної освіти, матеріальних умов, соціального статусу, повсякденного та господарського життя педагогічних кадрів, забезпечення школи вчителями, організації навчально-виховної роботи в загальноосвітніх школах в умовах ідеологічного тиску на вчительство України досліджуваного періоду.

Отже, враховуючи зазначене вище, обрана для вивчення тема має наукове, суспільно-політичне значення. Цим і зумовлено її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до наукової теми кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського „Вдосконалення змісту і методики викладання історії України”. Вона органічно пов'язана з науковою проблематикою Науково-дослідного інституту селянства Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького „Історичні форми ментальності, соціально-економічної та громадсько-політичної самоорганізації українського селянства” (номер державної реєстрації 0102U006796).

Об'єктом дослідження є становище шкільної освіти в Україні повоєнного періоду.

Предмет висвітлення - соціально-побутове становище, умови праці, морально-психологічний стан, повсякденне життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР повоєнного періоду, динаміка їх кількісно-якісних показників.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період від завершення Великої Вітчизняної та Другої світової воєн до другої половини 1950-х рр., коли розгорнулися складні та суперечливі процеси реформування освітянської сфери УРСР. Однак для повноти викладу матеріалу в окремих випадках автор свідомо виходила за визначені хронологічні межі.

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані автором матеріали стосуються території Української РСР, відповідно до адміністративно-територіального поділу в досліджуваний період. Проте, основну увагу зосереджено на центральних областях України, оскільки різноманітні аспекти життя вчительства на Західній Україні мали свої особливості та суттєві відмінності, що заслуговують на окреме дослідження.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі здобутків історіографії, аналізу архівних джерел дослідити та комплексно висвітлити соціальний статус та повсякденне життя вчительства загальноосвітніх шкіл УРСР у 1945 - другій половині 1950-х рр.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- з'ясувати ступінь наукової розробки теми, охарактеризувати джерельну базу та методологію дослідження;

- дослідити динаміку кількісно-якісних та соціально-демографічних характеристик шкільного учительства;

- з'ясувати особливості відновлення матеріально-виробничої бази загальноосвітньої школи;

- висвітлити соціальний статус та повсякденність життя шкільного вчительства;

- вивчити соціально-економічні і побутові умови життя учителів загальноосвітніх шкіл;

- проаналізувати морально-психологічний стан та настрої педагогічно-освітніх кадрів в умовах політично-адміністративного тиску.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

– досліджено соціальний статус та повсякденне життя вчительства загальноосвітніх шкіл України 1945 - другої половини 1950-х років;

– проаналізовано динаміку кількісно-якісних показників працівників освіти загальноосвітніх шкіл республіки;

– розкрито вплив і наслідки Великої Вітчизняної та Другої світової воєн на зміни в складі вчительства;

– введено до наукового обігу дані про фактичний рівень матеріально-побутового забезпечення, умови праці педагогів;

– з'ясовано, що вчителі відчували брак більшості життєво необхідних товарів;

– відтворено напрямки адміністративно-партійного контролю за діяльністю вчительства;

– з'ясовано, що в 1945 - другій половині 1950-х рр. вони справили негативний вплив на морально психологічний стан і соціальні почуття вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її фактичний матеріал, положення, результати, узагальнення та висновки можуть залучатися для підготовки узагальнюючих праць із історії України, історії культури повоєнних років, навчальних курсів для вищої, середньої спеціальної і загальноосвітньої школи, лекцій, при читанні спецкурсів, підготовці довідкових видань.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи обговорено на засіданнях кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Загальну концепцію дослідження відображено автором у доповідях і повідомленнях на XX Вінницькій науковій історико-краєзнавчій конференції „Вінниччина: минуле та сьогодення” (Вінниця, 27-28 жовтня 2005 р.), Вінницькій обласній науково-практичній конференції „Політичні репресії та голодомори на Вінниччині в XX столітті у контексті національної пам'яті” (Вінниця, 24 листопада 2005 р.); II Могилів-Подільській краєзнавчій конференції (Могилів-Подільський, 20-21 жовтня, 2006 р.), II Міжнародній науковій конференції „Національна інтелігенція в історії і культурі України у XIX-XX ст.” (Вінниця, 26-27 жовтня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Євроінтеграційні процеси: міжнародна і міжрегіональна співпраця” (Вінниця, 2007 р.), III Міжнародних „Гуржіївських історичних читаннях” (Черкаси, 20-21 вересня 2007 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції „Бар. Барська земля крізь призму століть” (Бар, 17 травня 2008 р.); VII Міжнародному симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, 17-18 вересня 2008 р.), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Релігійне життя Поділля: минуле і сучасне” (Вінниця, 18 вересня 2008 р.), III Міжнародній науковій конференції „Національна інтелігенція в історії та культурі України” (Вінниця, 23-24 жовтня, 2008 р.); II науково-краєзнавчій конференції „Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України” (Меджибіж, 12-13 червня, 2009 р.); ХХІІ Всеукраїнській науковій історико-краєзнавчій конференції „Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження” (Вінниця, 22 жовтня 2009р.).

Публікації. За матеріалами дисертації автором опубліковано 18 наукових статей, 8 з яких - у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 9 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації зумовлені метою, завданнями і характером дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (600 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 246 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі, сформульовано мету і завдання дисертації, окреслено наукову новизну і практичне значення, подано інформацію про апробацію одержаних результатів та публікації.

У першому розділі „Історіографія, джерельна база, методологія дослідження”, який складається з двох підрозділів, проаналізовано стан наукової розробки теми, джерельну базу дослідження, обґрунтовано його методологічні засади.

У підрозділі 1.1 „Історіографія проблеми” з'ясовано стан наукової розробки теми, в якій умовно розрізняємо два етапи: друга половина 1940-х - 1980-ті роки та сучасний (1990-ті роки - початок ХХІ ст.).

У межах цих двох етапів правомірно буде виокремити 4 періоди: 1) другоа половина 1940-х рр. - початок 1960-х рр.; 2) друга половина 1960-х - перша половина 1980-х рр.; 3) друга половина 1980-х - початок 1990-х рр.; 4) початок 1990-х рр. - початок ХХІ ст.

Протягом першого історіографічного періоду історики, філософи і соціологи Радянської України під тиском обставин змушені були дотримуватися принципу партійності, класового підходу у висвітленні досліджуваних процесів, фактів і явищ. Їхні праці хибували методологічними вадами та ідеологічною заангажованістю.

Друга половина 1960-х - перша половина 1980-х рр. позначені наростаючою критикою „деформації” соціалізму та „відступів” від принципів марксизму-ленінізму. У цей час відбувається корегування питань, що вивчалися, дотичних із нашою темою. Багато робіт істориків присвячено підготовці, забезпеченню загальноосвітніх шкіл кадрами спеціалістів, підвищенню їх кваліфікації. Роль працівників у загальноосвітніх школах республіки вивчали Б. Андрієвський, А. Лукашенко, М. Моторнюк. Однак цими авторами не висвітлено забезпеченість вчителів житлом, перепідготовка вчительських кадрів, причини недостатнього забезпечення шкіл педагогогами високої кваліфікації.

У другій половині 1980-х - на початку 1990-х рр. розпочався період у дослідженні окресленої проблеми. Розширений доступ до архівних фондів, відкриття спецсховищ, бібліотек дозволили історикам повніше та об'єктивніше відтворити суперечливий і драматичний характер подій, які значною мірою вплинули на формування й діяльність педагогічних кадрів. Однак, як і попередники, історики у цей період не змогли впритул підійти до дослідження багатьох питань, а саме - соціального становища вчителів, репресивно-каральних методів впливу на цю соціальну групу органів влади тощо.

Проголошення незалежності України зумовило нові підходи до оцінки повоєнного періоду. Значно зріс інтерес до вивчення історії освіти в Україні. Діяльність педагогічної еліти західного регіону знайшли відображення у монографії Т. Марусик Марусик Т. Західноукраїнська гуманітарна інтелігенція: реалії життя та діяльності (40 - 50-і рр. ХХ ст.). - Чернівці, 2002.. Розвитку народної освіти присвячено ряд праць С.Сворака Сворак С. Народна освіта у західноукраїнському регіоні: історія та етнополітика (1944 - 1966 рр.) - К., 1998., а також С.Герегової Герегова С. Ідеологічне приборкування західноукраїнської інтелектуальної еліти ( друга половина 40-х - початок 50-х рр. ХХст.) // Питання історії України: Збірник наукових статей. - Вип.6. Чернівці, 2003. - С.157 - 162.. У публікації В.Даниленка та А.Слюсаренка Даниленко В., Слюсаренко А. Українська національна школа в ХХ ст.: Деякі проблеми розвитку та вивчення // ІІІ Міжнародний конгрес українців. - Харків, 1996. - С. 131 - 138. визначено головні аспекти дослідження історії освіти й шкільництва.

Окремі сюжети та факти, що стосуються обраної нами теми у контексті культурно-освітнього життя повоєнних років знайшли відображення в працях Л.Ковпак, Ю.Шаповала, І. Зязюна Ковпак Л. Соціально-побутові умови житя населення України в другій половині ХХ ст.(1945 - 2000 рр.). - К., 2003; Шаповал Ю. Україна 1920 - 50-х років: сторінки ненаписаної історії. - К., 1993; Зязюн І., Сагач Г. Краса педагогічної дії. - К.: Педагогіка, 1997..

На початку ХХІ ст. в українській історіографії інституціоналізується такий науковий напрямок, як історія повсякденності. Він представлений фундаментальними дослідженнями О.Удода, О.Коляструк, О.Прохоренко Удод О. Історія повсякденності: питання методології, історіографії та джерелознавства // Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст. Збірник наукових праць, присвячений памяті акад. НАН України Ю. Кондуфора. В 2-х тт. - К.: Інститут історії України НАН України, 2004. - Т.2. - С.286-313; Коляструк О. Історія повсякденності як об'єкт історичного дослідження: історіографічний і методологічний аспекти. - Х.: Вид-во «Курсор», 2008; Прохоренко О. Повсякденне життя науково-педагогічної інтелігенції України в другій половині 40-х - першій половині 50-х рр. ХХ ст. : Автореф. дис…канд.іст. наук / О. Прохоренко. - К., 2008..

Аналізуючи українську зарубіжну історіографію, не можна оминути увагою фундаментальні історіософські праці І.Лисяка-Рудницького, в яких розкрито окремі питання з історії освіти в Україні повоєнного періоду. Варто підкреслити, що ряд праць західних авторів позначені ґрунтовним глибоким аналізом і скрупульозним вивченням опублікованих джерел. Проте відсутність доступу до архівних документів, безумовно, звузила науковий потенціал цих доробків.

Потрібно зазначити, що „соціальна історія” або „історія повсякденності” активно розробляється сучасними російськими дослідниками. У контексті вивчення порушеної нами теми інтерес становлять праці Л.Денісової, В.Миронова, Н. Чарушнікова Денисова Л. Всеобщее среднее образование и социальный прогресс села / Отв. ред. акад. М.П. Ким. - М.,1988; Миронов В. Век образования. - М., 1990; Чарушников Н. Реформирование образования в России // Педагог. - 2001. - № 9. - С. 103-105.. У них розкрито окремі питання, що стосуються історії повсякденності освітян. періоду десталінізації та „відлиги”.

Отже, аналіз історіографії дозволяє стверджувати про відсутність спеціальних праць, в яких обрана нами для вивчення тема була б предметом самостійного наукового вивчення. Цим і зумовлено звернення дисертантки до її осмислення.

У підрозділі 1.2 „Джерельна база” проаналізовано джерельну базу дослідження, яка складається з різнопланових за змістом і характером джерел.

Під час написання дисертації автором опрацьовано і залучено широке коло історичних джерел, які різняться за особливостями походження, інформативними можливостями, ступенем об'єктивності, місцем збереження тощо. Історичну джерельну базу дослідження склали різноманітні комплекси документів і матеріалів, які умовно можна поділити на такі групи: 1) архівні матеріали; 2) збірники документів і матеріалів; 3) статистичні довідники; 4) періодичні видання; 5) мемуари.

Значна частина матеріалів, що використані в дисертаційному дослідженні, зберігаються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України (ЦДАВО України), які містять документи, що відповідають специфіці нашої роботи і дали змогу об'єктивно висвітлити політику держави в сфері освіти, розкрити становище, умови праці та показати соціальний статус учительства. При дослідженні даної проблеми чимале значення мали матеріали фондів Міністерства освіти Української РСР (фонд 166), Міністерства охорони здоров'я Української РСР (фонд 342), Центрального статистичного управління УРСР (фонд 582), Українського республіканського комітету профспілки працівників вищої школи і наукових установ та освіти (фонд 5098), ЦК профспілки працівників початкової і середньої школи УРСР (фонд 5099).

У фондах ЦДАВО України дисертанткою було опрацьовано постанови, накази, розпорядження, інформації, звіти, доповідні записки, листи, статистичні дані тощо. Ці неопубліковані матеріали дозволили визначити провідні тенденції у розвитку повоєнного шкільництва, проаналізувати забезпеченість учителів республіки заробітною платою та пенсією, розкрити організацію та роботу шкіл, з'ясувати динаміку чисельності учителів та учнів, умови праці педагогів у досліджуваний період.

У фондах ЦДАГО України дисертанткою опрацьовано довідки, доповідні записки, інформації та багато інших важливих документів, в яких відображено різні аспекти соціального статусу та повсякденного життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР повоєнного періоду.

Також автором було опрацьовано фонди Державного архіву Київської області та Державного архіву Вінницької області.

Доповненням до архівних документів стали збірники опублікованих документів і матеріалів, зокрема, офіційної статистики.

Доповненням до архівних документів і збірників офіційної статистики стали опубліковані стенографічні звіти партійних з'їздів, постанови і резолюції пленумів ЦК, конференцій і сесій Верховної Ради.

Окреме місце в історичній джерельній базі дисертації належить мемуаристиці. Цінність цієї групи джерел полягає у тому, що її аналіз дозволяє побачити повсякденність „очима” сучасників тих подій.

Залучення до дослідження матеріалів друкованих періодичних видань дало нам можливість „ужитися” в епоху, зрозуміти, в яких конкретно - історичних умовах жило вчительство, працювала загальноосвітня школа. На шпальтах газет часто друкувалися листи, скарги вчителів на негаразди свого життя та побуту. У таких матеріалах без прикрас подано реалії освітянського способу буття, які, як правило, офіційна пропаганда оголошувала „нетиповими”.

Отже, залучена до дисертації історична джерельна база є репрезентативною. Її опрацювання дозволяє об'єктивно в достовірно розкрити зміст теми дисертації.

У підрозділі 1.3 „Методологія дослідження” визначено, що теоретико-методологічна база дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах історизму, об'єктивності, системності, розвитку та плюралізму. У роботі були використані й загальноісторичні методи: історико-порівняльний, статистичний, історичної ідеографії, синхронний та ретроспективний.

При вивченні морально-психологічних настроїв учительства дисертантка застосувала методи соціальної та історичної психології.

Таким чином, застосування зазначених принципів і методів, поєднання формаційного і цивілізаційного підходів тлумачення подій і явищ та їх наслідків у повоєнній історії України, застосування новітніх підходів до вивчення соціальної історії дозволяють всебічно та об'єктивно проаналізувати соціальний статус та повсякденне життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР у повоєнний період.

Другий розділ „Кадрове та матеріально-технічне забезпечення загальноосвітніх шкіл” складається з трьох взаємопов'язаних підрозділів. У підрозділі 2.1 „Забезпечення загальноосвітніх шкіл учительськими кадрами” висвітлено основні напрями відновлення в УРСР вчительських кадрів.

За роки війни Україна втратила близько 30% довоєнного складу вчителів. Поповнення вчительських кадрів відбулося завдяки реевакуації вчителів. До педагогічної роботи також залучалися спеціалісти, які не мали педагогічної освіти. Кадровий дефіцит долався і за рахунок короткотермінових педагогічних курсів, мережі заочної освіти. Підготовку вчителів загальноосвітніх шкіл здійснювали учительські та педагогічні інститути, університети, педагогічні училища. Це сприяло помітному кількісному зростанню вчителів.

Аналіз динаміки педагогічних кадрів УРСР у повоєнний період свідчить про те, що вжиті партійним, державним керівництвом заходи сприяли швидкому зростанню кількості підготовлених вчителів. Однак статистичні дані не відображають справжньої підготовки вчителів. Нашвидку підготовлені кадри не завжди відповідали фаховим вимогам загальноосвітньої школи.

У підрозділі 2.2 „Навчально-матеріальна база і санітарно-гігієнічний стан загальноосвітніх закладів” розкрито систему, з'ясовано основні напрямки відновлення матеріальної бази загальноосвітньої школи, проаналізовано втрати, яких зазнала школа республіки у роки Великої Вітчизняної війни.

Повоєнна відбудова загальноосвітньої школи УРСР відбувалася в основному за рахунок внутрішніх ресурсів і можливостей. Частково витрати на неї покривалися із республіканського та місцевих бюджетів. По суті вчительство перебувало в авангарді відбудовчих робіт і навчального процесу. На нього керівництвом країни покладалися відповідальність за організацію народної допомоги школі. Умови праці освітян ускладнювалися відсутністю достатнього шкільного начиння, у повоєнні роки були серйозні перебої у забезпеченні шкіл паливом. Санітарно-гігієнічний стан шкіл також був не найкращим. Діти та вчителі досить часто хворіли. Стан медико-санітарного обслуговування шкіл республіки протягом тривалого періоду довгих років залишався на низькому рівні.

У підрозділі 2.3 „Організація навчально-виховної роботи освітян у загальноосвітніх закладах” висвітлено труднощі, пов'язані з налагодженням навчально-виховного процесу в школі. Вони були викликані гострою нестачею підручників, методичних посібників, зошитів тощо. Професійна особистість вчителя була підпорядкована стандартизованим навчально-виховним завданням.

Неодноразово обговорювалися та перероблялися підручники, зміст та характер викладу яких визначався партійними постановами, інструктажами. Творчий пошук як авторів, так і вчителів був регламентований. Деструктивно на становище загальноосвітньої школи УРСР вплинув голод 1946 - 1947 рр. У школах організовувалася постійна боротьба за підвищення успішності навчання, яка наповнювалася формалізмом і казенщиною.

Третій розділ „Соціально-економічний аспект повсякденності шкільного вчительства” структурно поділяється на два підрозділи.

У підрозділі 3.1 „Умови праці і якість життя вчительства” доводиться, що важкі умови післявоєнної відбудови негативно позначилися не тільки на умовах праці, а і на добробуті вчителів. Незважаючи на підвищення заробітної плати освітянам, більшість з них ледь животіла. Система нарахування заробітної плати була встановлена ще в 1920-30-ті роки і була складною і недосконалою. Отримуючи мізерну зарплату вчитель не міг придбати необхідні речі для свого вжитку. Вчителі намагалися захистити свої права шляхом написання заяв, скарг, звернень у вищі інстанції.

У матеріальному забезпеченні педагогів важливе місце належало соціальному захисту. Насамперед це стосується забезпечення вчителів житлом, комунальними пільгами. Тривалий час тисячі українських вчителів вимушені були жити у напівзруйнованих будинках, землянках, про що свідчать численні скарги в різні установи та державні структури.

Проте, незважаючи на високі обсяги житлового будівництва у повоєнні роки, проблема житла залишалась однією з найгостріших. Різноманітні спроби і намагання вирішити проблеми умов праці, покращити якість життя вчительства були безсистемними та малоефективними.

Підрозділ 3.2 „Соціальний статус та соціальне забезпечення педагогів” присвячено характеристиці зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливали на зниження соціального статусу педагогів. Серед освітян поширеними були пияцтво, моральний занепад, нездоровий психологічний клімат у педагогічних колективах. Деякі вчителі через важкі матеріальні умови озлоблювалися, виміщаючи свій гнів на школярах. Досить часто вчителі скаржилися на порушення їх прав при працевлаштуванні.

Незадовільні умови проживання та праці приводили до погіршення здоров'я і високого рівня смертності серед освітян. Незважаючи на певні позитивні зрушення, рівень медичного обслуговування вчителів залишався низьким. У розглянутий період педагогічні працівники особливо гостро відчували потребу у соціальному захисті з боку держави. Згідно державного положення про соціальниий захист, вчителі мали право на отримання пенсії за віком та по інвалідності. Однак під час перевірок викривалися факти байдужого ставлення чиновників до цієї категорії людей. Матеріально-побутовий рівень життя вчителя залежав від соціального статусу, посади, місця проживання та інших чинників. Отже, у досліджуваний період педагогічні працівники відчували значні соціально-побутові нестатки, а матеріальне забезпечення і соціальний статус педагогів залежав від рівня зарплати і житлово-побутових умов, кількості навчального навантаження, соціальної захищенності і ставленні влади до потреб педагогів.

У четвертому розділі „Зміст ідеологічної парадигми в УРСР та її вплив на морально-психологічний стан шкільного вчительства” досліджено систему ідеологічного впливу владних органів на вчительство загальноосвітніх шкіл. У підрозділі 4.1 „Ідеологізація життя педагогічних працівників” стверджується, що повоєнний період був часом широкомасштабного ідеологічного наступу з боку держави на вчительство. Невідкладним вважалося завдання як найшвидше проводити планомірну роботу з підвищення ідейно-політичного рівня учительства. Влада розглядала вчителя як безсловесного виконавця, популяризатора офіційної ідеології та політики.

Особлива увага приділялася роботі з підвищення ідейно-політичного рівня учнівської маси. Учителів зобов'язували самостійно працювати над підвищенням ідейно-теоретичного рівня шляхом вивчення творів марксизму-ленінізму, систематичного читання газет і журналів.

Партійна номенклатура досить часто залучала учителів до проведення масово-політичної роботи серед населення. Хто не справлявся з поставленими завданнями - зазнавав доган, а то і звільнення, незважаючи на педагогічний стаж, знання фактичного матеріалу, володіння методикою викладання. Отже, вчитель був перетворений у покірного виконавця наказу, розпорядження.

У підрозділі 4.2 „Репресивна політика щодо працівників освіти за умов тоталітаризму” висвітлено основні напрямки і мотивацію репресивної політики влади щодо вчительства. Партійні органи не довіряли особливо тим працівникам освіти, хто перебував на окупованій території. Їм висувалися звинувачення у зв'язках з окупантами, антирадянській пропаганді, зраді Батьківщині тощо. Багато вчителів були звинувачені у зв'язках з ОУН-УПА. В повоєнний час досить часто траплялися заяви від батьків учнів, які висловлювали недовіру вчителям, що перебували на окупованій території. Мали місце масові звільнення учителів. Одним із засобів покарання було виключення з партії.

Отже, сталінський режим намагався підпорядкувати вчительство казарменій дисципліні, деформувати свідомість освітян.

У підрозділі 4.3 „Антирелігійне виховання та атеїзація працівників освіти” проаналізовано стан боротьби з релігійними пережитками у навчально-виховному процесі та у роботі з батьками. Вчитель, будучи під жорстким ідеологічним пресом, змушений був брати участь у закритті церков, перешкоджати віруючим відправляти релігійні культи. Тому під час релігійних свят педагоги чатували на підходах до храмів і перехоплювали дітей, яких вели за руку до церкви матері та бабусі.

Навчально-виховний процес був спеціально спланований так, щоб заняття або громадсько-корисна робота теж співпадали з релігійними святами і дитина не могла відлучитися зі школи. Духовність вчительства визначалася політикою держави, в якій релігія була на другому місці. Від цього програвала держава і страждала духовність народу.

Архівні документи неспростовно свідчать, що влада намагалася встановити тотальний контроль над навчально-виховною роботою, а також створити такі умови для освітян, щоб в них не залишалося ні часу, ні бажання для вільнодумства.

Висновки

1. Соціальний статус та повсякденне життя вчительства загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду як наукова проблема не знайшла повного і ґрунтовного висвітлення в історіографії, що зумовило необхідність її дослідження на дисертаційному рівні. Залучена до роботи джерельна база різноманітна та репрезентативна, дозволяє вирішити поставлені дослідницькі завдання.

2. Шкільна освіта повоєнних років перебувала в прямій залежності від соціально-економічних та суспільно-політичних явищ, які в цілому визначали зміст і функціонування загальноосвітньої школи.

3. Школи не мали відповідної навчально-матеріальної бази. Більшість із них розташовувалася в аварійних, непридатних для навчання приміщеннях. Багато в чому така ситуація була результатом фінансової політики держави стосовно освіти.

4. Кваліфікаційний рівень педагогічних кадрів був порівняно низьким, бракувало фахівців з вищою освітою.

5. Негативно на якість навчання в повоєнні роки впливали відсутність механізму соціального захисту і стимулювання праці вчителя, домінування ідеологічного фактору в діяльності загальноосвітньої школи, зниження престижу педагогічної професії.

6. Ідеологічний наступ сталінізму на шкільне вчительство, адміністративні методи управління вчительськими колективами супроводжувалися репресивними акціями з боку держави, придушенням будь-яких проявів інакомислення.

7. Духовність вчительства зумовлювалася політикою держави, в якій релігія була на другому місці, від чого програвала держава і страждала духовність народу. Керівництво СРСР, УРСР проводило курс, спрямований на обмеження впливу релігійних конфесій, грубе втручання у справи церковного управління.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Романець Л.М. Проблема поповнення вчительськими кадрами шкіл України у повоєнні роки // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 10. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука - Вінниця, 2006. - С.162-164.

2. Романець Л.М. Соціально-побутові умови освітян Вінниччини 1944 - 1958 рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 11. Серія: Історія. : Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука - Вінниця, 2006. - С.258-261.

3. Романець Л.М. Ідеологічний тиск на вчительство Вінниччини в повоєнні роки // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 12. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука - Вінниця, 2007. - С.224 - 227(співавт. - Ю.А. Зінько, І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 50% ).

4. Романець Л.М. Матеріально-побутові умови праці повоєнного учительства України // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії». Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 12. - Рівне. Рівненський гуманітарний університет, 2008. - С.72-76 (співавт. - І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 75% ).

5. Романець Л.М. Кадрове забезпечення сільських шкіл України вчителями в кінці 1950-х - на початку 60-х років // Український селянин: Збірник наукових праць / За ред. А.Г.Морозова. - Черкаси: Черкаський національний університет імені Б.Хмельницького, 2008. - Вип.11. - С.176-178. (співавт. - І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 70% ).

6. Романець Л.М. Участь учительства в культурному та господарському житті України в другій половинні 40-х - 50-х рр. ХХ ст. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 14. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука - Вінниця, 2008. - С.271-273.

7. Романець Л.М. Соціальний захист учительства України в другій половині 40-х - 50-х рр. ХХ століття // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 15. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука - Вінниця, 2009. - С.133-136.

8. Романець Л.М. Оплата праці науково-педагогічних працівників вищої школи у перші повоєнні роки // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 16. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука - Вінниця, 2009. - С.87-89 (співавт. - І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 75% ).

9. Романець Л.М. Відновлення навчально-виробничої бази загальноосвітніх шкіл Вінниччини в середині 40-х на початку 50-х років ХХ століття // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. - Вінниця, ДП ДКФ. - 2005. - С. 215-218.

10. Романець Л.М. Репресії проти вчительства Вінниччини в кінці 40-х- на початку 50-х рр. ХХ ст. // Політичні репресії та голодомори на Вінниччині в ХХ ст. у контексті національної пам'яті. Матеріали обл. наук. - практ. конференції. - Вінниця, 2006. - С. 109-115 (співавт. - І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 70% ).

11. Романець Л.М. Репресії 1920 - 1950-х рр. проти сільської виробничої інтелігенції Вінниччини // Політичні репресії та голодомори на Вінниччині в ХХ ст. у контексті національної пам'яті . Матеріали обл. наук. - практ. конференції. - Вінниця, 2006. - С. 91-97 (співавт. - І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 60% ).

12. Романець Л.М. Стан загальноосвітніх шкіл Могилів-Подільського району у 1944 - на початку 50-х рр. // Друга Могилів - Подільська краєзнавча конференція. - Могилів - Подільський, Кам'янець - Подільський: Оіюм, 2006. - С.260-267 (співавт. - І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 75%).

13. Романець Л.М. Освітня політика України в контексті євроінтеграції // Євроінтеграційні процеси: міжнародна і міжрегіональна співпраця. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Вінниця, 2007. - С. 235-241.

14. Романець Л.М. Реформування системи вищих навчальних закладів республіки у 50-ті роки ХХ століття // Гуржіївські історичні читання - Збірник наукових праць. - Черкаси, 2007. - С.427-430 (співавт. - І.М.Романюк; особистий внесок дисертанта 80%).

15. Романець Л.М. Характеристика становища вчителів Барського району в другій половині 40-х - 50-х рр. ХХ ст. // Бар. Барська земля - крізь призму століть / Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. - Бар, РВВ Барського ГПК, 2008. - С. 431-433.

16. Романець Л.М. Вплив православної церкви на самосвідомість вчительства в 40-50-х рр. ХХ ст. // Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції „Релігійне життя Поділля: минуле і сучасне. До 1020-ліття хрещення Русі та 250-річчя Вінницького кафедрального Спасо-Преображенського собору”. - Вінниця, 2008. - С.46-49

17. Романець Л.М. Проблеми української загальноосвітньої школи у 1943 - 1945рр.: економічні та демографічні аспекти // Науковий вісник „Меджибіж”: Матеріали Другої науково-краєзнавчої конференції „Стародавній Меджибіж в історично-культурній спадщині України”. - Меджибіж - Хмельницький: ПП Мельник А.А., 2009. - Ч. 2. - С.92-98

18. Романець Л.М. Організація позакласної роботи учительством Вінниччини в середині 40-х - 50-х рр. ХХ ст. // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. - Вінниця: О.Власюк. - 2009. - С. 484-489.

Анотації

Романець Л.М. Вчителі загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 - друга половина 1950-х рр.): соціальний статус та повсякденне життя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню соціального статусу та повсякденного життя вчителів загальноосвітніх шкіл УРСР післявоєнного періоду (1945 - друга половина 1950-х рр.). Робота ґрунтується на широкому колі опублікованих та архівних джерел. У дисертації розкрито вплив і наслідки Великої Вітчизняної та Другої світової воєн на зміни в складі вчительства, кадрове та матеріально-технічне забезпечення загальноосвітніх шкіл в умовах повоєнної розрухи та залишкового принципу фінансування освіти. У роботі розглянуто соціально-економічні аспекти повсякденності шкільного вчительства, умови праці та якість життя, їхній вплив на соціальний статус та соціальне забезпечення педагогів.

Дисертанткою простежено вплив ідеології на морально-психологічний стан шкільного вчительства, форми та методи партійно-державного тиску, репресивну політику щодо працівників освіти, антирелігійне виховання вчителів загальноосвітніх шкіл.

Ключові слова: Українська РСР, освіта, вчителі, загальноосвітня школа, повоєнний період, соціальний статус, повсякденне життя, педагогічні працівники.

Романец Л.Н. Учителя общеобразовательных школ УССР послевоенного периода (1945 - вторая половина 1950-х гг.): социальный статус и повседневная жизнь. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

Диссертация посвящена исследованию деятельности учителей общеобразовательных школ УССР послевоенного периода (1945 - вторая половина 1950-х гг.), их социальному статусу и повседневной жизни. В диссертации на основе широкого круга архивных и опубликованных документов, материалов исследованы количественные и качественные показатели учительства общеобразовательных школ, их социально-бытовое положение и морально-психологическое состояние с 1945 и до второй половины 50-х гг. ХХ в. Выяснена степень исследования проблемы в исторической науке.

В исследовании сделан комплексный анализ кадрового и материально-технического обеспечения общеобразовательных школ, исследовано влияние Великой Отечественной и Второй мировой воен на эти показатели. Установлено, что на протяжении 1945 - 1958 гг. существовала нехватка педагогов общеобразовательных школ. Автором проанализированы социально-экономические аспекты жизни школьного учительства: качество жизни педагогов, социально-бытовое обеспечение учителей. Приведены данные о фактическом уровне заработной платы учителей школ. Установлено, что оплата работы учителя общеобразовательной школы возрастала, однако это не давало реальных возможностей для приобретения жизненно необходимых товаров. В частности, установлено, что существовал дефицит товаров первой необходимости. Это негативно отражалось на благосостоянии и комфорте учителей УССР. Выяснено, что одной из нерешенных социально-бытовых проблем было недостаточное обеспечение учителей жильём, неудовлетворительные жилищные условия. В исследовании освещены условия педагогической деятельности: отсутствие элементарных материалов для проведения учебно-педагогической работы, значительная перегрузка массовой работой. Установлено, что большинству учителей общеобразовательных школ приходилось жить в условиях, которые не обеспечивали нормальных условий жизни и отдыха.

В диссертации существенное внимание уделено изучению влияния политико-идеологического давления на повседневную жизнь школьного учительства со стороны советской власти. Сделано вывод о том, что работа учителей общеобразовательных школ республики находилась под контролем партийных и советских органов, которые устанавливали жесткие рамки учительской деятельности, подчиняя ее официальной идеологии. Но даже в таких условиях учителя общеобразовательных школ своей работой содействовали поднятию общего уровня образованности населения.

Ключевые слова: Украинская ССР, образование, учителя, общеобразовательная школа, повоенный период, социальный статус, повседневная жизнь, педагогические работники.

Romanets L. Comprehensive schools teachers of the UkrSSR of the post-war period (1945- the second half of the 1950ths): social status and everyday life. - Manuscript.

Thesis for awarding the Candidate of Historical Science degree on speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Cherkassy National University named after Bohdan Khmelnytsky. - Cherkassy, 2010.

The thesis is devoted to complex research of comprehensive schools teachers of UkrSSR of the post-war period (1945-the second half of the 1950ths), their social status and everyday life. The paper is based on wide range of published and archival sources. The influence and consequences of World War II on changes in teachers staff , personnel, material and technical security of comprehensive schools in conditions of post-war ruin and residual principle of education financing are considered. The research paper examines social and economical aspects of school teachers everyday life, the conditions of their life and its quality, influence on social status and social security of teachers.

The influence of ideology on moral and psychological state of school teachers, forms and methods of Party and State pressure, repressive policy to educationalists, anti-religious education concerning teachers of comprehensive schools are observed.

Key words: the Ukrainian SSR, education, teachers, comprehensive school, post-war period, social status, everyday life, educationalists.

Размещено на Allbest.ru

...