Поділля в добу Гетьманату П. Скоропадського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

УДК 94(477.43/44)"1918"

07.00.01 - історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ПОДІЛЛЯ В ДОБУ ГЕТЬМАНАТУ П. СКОРОПАДСЬКОГО

Антонишин Андрій Павлович

Кам'янець-Подільський - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України та зарубіжних країн Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Терещенко Юрій Іларіонович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри історії України та зарубіжних країн

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор Брицький Петро Павлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії України;

- кандидат історичних наук, професор Рибак Іван Васильович, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, завідувач кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін

Захист дисертації відбудеться "21" квітня 2010 р. о _11.00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 71.053.01 у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огіенка (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнка, 61, ауд. 208).

Із дисертацією можна ознайомитись у читальному залі наукової бібліотеки історичного факультету Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огіенка (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 14).

Автореферат розісланий "15" березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.Б. Задорожнюк

Анотації

Антонишин А.П. Поділля в добу Гетьманату П. Скоропадського - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Кам'янець-Подільський національний університет ім.. І. Огієнко. - Кам'янець-Подільський, 2010.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню історії Поділля в добу Гетьманату П. Скоропадського. На основі широкого кола архівних матеріалів, історіографії, опублікованих джерел та наукових публікацій у роботі здійснено аналіз суспільно-політичних, соціально-економічних та культурно-освітніх процесів у Подільській губернії в період Української Держави. Проаналізовано причини та перебіг встановлення Гетьманату у регіоні. Розглядається діяльність уряду Української Держави, спрямовану на вирішення кадрових, адміністративних та соціальних проблем. Розкрито роль і внесок гетьманської влади у відновлення сільськогосподарського та торгово-промислового потенціалу Поділля. У дисертації охарактеризовано науково-освітню та культурно-мистецьку діяльність влади, культурних, громадсько-просвітніх товариств в регіоні.

Ключові слова: Українська Держава, Подільська губернія, Гетьманат, аграрна політика, промисловість, освіта, товариство "Просвіта".

Антонишин А.П. Подолье в период Гетманата П. Скоропадского - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Каменец-Подольский национальный университет им. И. Огиенка. - Каменец-Подольский, 2010.

В диссертации на основании анализа комплекса исторических источников (неопубликованные и опубликованные материалы, мемуарная литература, периодические издания исследуемого периода) и историографических достижений исследована история Подольского региона в период Гетманата П. Скоропадского. Автор работы, используя преимущественно архивные материалы, на примере Подольской губернии, описывает составные региональной политики правительства Украинской Державы.

В исследовании проанализированы причины, которые привели к установлению власти П. Скоропадского в Подольской губернии. Показан процесс формирования гетманских органов власти в регионе и указывается на сложности в подборе кадров на руководящие должности в губернии. Причиной такой ситуации стал отказ представителей традиционных украинских социалистических партий сотрудничать с Гетманом. В результате большинство должностей получили представители либерально-консервативных политических сил. Анализируется общественно-политическая ситуация на Подолье в этот период. Сделан вывод о том, что с одной стороны, была создана эффективная система государственной власти, с другой стороны - возникла конфронтация с представителями левых социалистических партий. В результате леворадикальная оппозиция возглавила несколько крестьянских выступлений в губернии и поддержала всеукраинское восстание Директории против режима Гетмана П. Скоропадского в ноябре 1918 г.

В диссертации исследуется деятельность органов власти по возрождению социально-экономического потенциала региона. Благодаря проведению серии антикризисных мероприятий в губернии удалось наладить сельскохозяйственное производство, работу промышленности, торговли и транспорта. Рассмотрен комплекс правительственных мероприятий, направленных на землеустройство крестьянских хозяйств. Констатируется, что одной из главных причин падения авторитета гетманской власти среди населения стало промедление в решении земельного вопроса. Более успешной была деятельность в борьбе с безработицей. Государство стимулировало работу городских бирж труда и выделяло значительные финансовые средства на открытие и деятельность профессиональных курсов. Гетманской власти удалось сохранить сеть медицинских учреждений с бесплатным обслуживанием населения. В этот период началось возвращение украинских военнопленных, которые пребывали с территории государств Четвертного союза. Власти губернии стремились обеспечить их медицинской и гуманитарной помощью на период возвращения домой. Особых успехов органы власти совместно с просветительскими товариществами Подолья достигли в развитии образования и культуры. Они поддерживали открытие музеев, театров, кинотеатров, библиотек. Активное сотрудничество Министерства просвещения, губернской власти и местной общественности дало возможность на 1 сентября 1918 г. открыть в Подольской губернии 140 новых учебных заведений и в том числе свой первый университет.

Введение в научное обращение широкого круга источников сделало возможным опровергнуть ранее бытовавшие в историографии утверждения о неспособности гетманского режима обеспечить функционирование социально-экономической, общественно-политической и научно-образовательной сфер жизни в Подольской губернии.

Ключевые слова: Украинская Держава, Подольская губерния, Гетманат, аграрная политика, промышленность, образование, товарищество "Просвита".

Antonyshyn A.P. Podillia in the Period of P. Skoropadsky's Hetmanat. - Manuscript.

This is a dissertation for scientific degree in historical sciences. Speciality 07.00.01. - History of Ukraine. - Kamianets-Podilskiy National university named after I. Ogiyenko. Kamianets-Podilskiy, 2010.

Thesis is dedicated to the comprehensive study of history of Podillia in the period of P. Skoropadsky's Hetmanat. Based on the wide range of archival documents, historiographical materials, published sources and scientific publications, the work presents analysis of sociopolitical, socioeconomic, cultural and educational processes in Podilska province in the period of Ukrainian State. Thesis presents analysis of the reasons and the process of Hetmanat establishing in the region. The work is considering various activities of Ukrainian State government, specified to solve personnel, administrative and social problems. Thesis discovers the role and contribution of hetman's rule to the renewal of agricultural and business potential of Podillia region. The work gives characteristics of the scientific, educational and cultural activities of authorities as well as of public education societies in the region.

Key words: Ukrainian State, Podillia, Hetmanat, agricultural policy, industry, education, "Prosvita" society.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Суспільні процеси, які розпочалися після проголошення суверенітету України у 1991 р., певною мірою співзвучні з досліджуваним періодом. Їх зближує передусім те, що сьогодні перед українським народом стоїть завдання розбудови державності, подолання рецидивів бюрократичного централізму, тривалого панування радянської державної системи.

Досвід діяльності Центральної Ради переконує, що від вдалого функціонування владних структур залежить доля української державності. Відсутність твердої, чітко розмежованої і структурованої влади, нездатність через податки фінансово забезпечити органи місцевого самоврядування, розбалансованість соціально-економічного життя, постійні бойові дії та доведення регіону до повної анархії у період існування Української Народної Республіки, спричинили гостру кризу влади, і як наслідок - її падіння.

Гетьманат проіснував недовго, але за неповних 8 місяців було зроблено спробу відновити роботу центральних та місцевих органів державної влади, налагодити функціонування економічної, соціальної та культурної сфер життя в регіоні.

Актуальність дослідження Поділля в добу Гетьманату П. Скоропадського зумовлена необхідністю всебічного аналізу та наукового узагальнення власного українського історичного досвіду у створенні дієвої системи державного управління в умовах суспільної та економічної нестабільності. Нова адміністративна система була побудована на чіткій взаємодії між її структурними одиницями, безумовній підпорядкованості та регулярній підзвітності нижчих виконавчих органів перед вищими, що вказує на прагнення представників гетьманської влади Поділля сприяти реалізації головних функцій держави.

Саме тому дослідження, присвячені досвіду державотворення у регіонах Української Держави, становлять значний науковий та практичний інтерес. Проаналізовані у роботі матеріали дозволяють поглибити уявлення про роль Гетьманату П. Скоропадського в розвитку української державності новітньої доби.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової теми "Боротьба за українську державність новітньої доби" кафедри історії України та зарубіжних країн, затвердженою вченою радою Київського національного лінгвістичного університету протоколом №7 від 23 лютого 2009 р., яка відповідає комплексно-дослідній темі історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Історія української державності нової та новітньої доби" (№ 06 БФ 046-01).

Мета дисертаційної роботи полягає у тому, щоб, спираючись на науковий доробок попередників, архівні та опубліковані джерела, комплексно дослідити, систематизувати і об'єктивно проаналізувати основні сфери життя Поділля доби Гетьманату П. Скоропадського, вивчити й узагальнити набутий у той період історичний досвід.

Для досягнення мети поставлені такі дослідницькі завдання:

здійснити аналіз та систематизувати історіографічну й джерельну базу;

визначити соціально-політичні та економічні передумови утвердження Гетьманату на Поділлі;

розкрити головні проблеми державно-адміністративного будівництва в регіоні;

проаналізувати виконання соціально-економічної програми гетьмана П. Скоропадського в Подільській губернії;

дослідити особливості суспільно-політичного життя регіону;

розглянути селянсько-повстанський і страйковий рухи на Поділлі;

висвітлити культурно-освітній розвиток регіону.

Об'єктом дослідження є становище Поділля в добу Гетьманату П. Скоропадського.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет наукового пошуку, хронологічні й територіальні межі, сформульовано мету і завдання, окреслено наукову новизну і практичне значення роботи, її зв'язок із науковими програмами, подано відомості про апробацію результатів дослідження та структуру дисертації.

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження", що складається з двох взаємопов'язаних підрозділів, проаналізовано стан наукової розробки теми, джерельну базу дослідження.

У підрозділі 1.1 "Історіографія проблеми" з'ясовано стан наукової розробки теми. Слід зазначити, що частину робіт, які певною мірою стосуються даної проблеми, становлять праці вчених української діаспори. До таких належать роботи лідерів українського національно-визвольного руху, представників громадсько-політичних організацій України Д.Дорошенка, П. Христюка та ін. У зарубіжній україніці дослідники доби Гетьманату умовно поділилися на два табори: гетьманський (консервативний) і уенерівський. Представники першого напрямку схвально оцінювали цей етап української історії. На противагу їм прихильники ідеї відродження УНР засуджували переворот 29 квітня і наступну державотворчу діяльність гетьманців.

В центрі уваги радянської історіографії були, насамперед, питання повстанської боротьби та страйкового руху, становлення української державності залишалось поза їх увагою. Однією з перших робіт, що стосується доби Гетьманату, стала стаття В.Д. Гериновича "До історії Кам'янець-Подільського інституту Народної Освіти". Геринович В. До історії Кам'янець-Подільського інституту народної освіти / В.Д. Геринович // Зап. Кам'янець-Подільського ін-ту нар. освіти. . - Т.2. - Кам'янець-Подільський, 1927. В ній автор підкреслив важливість заснування першого вищого навчального закладу на Поділлі.

У публікаціях подільських дослідників періоду 1917-1921 рр. С. Гуменюка, І. Слизького, Ц. Фірштейна та ін. Гуменюк С.К. Боротьба трудящих Поділля з австро-німецькими окупантами в 1918 р. / С.К. Гуменюк // Боротьба за владу Рад на Україні. - К., 1977.; Слизький І. Ф. Народні повстання на Поділлі проти німецьких окупантів у 1918 році / І.Ф. Слизький // ІІ Подільська іст.-краєзн. конф., Кам'янець-Подільський. : матеріали. - Львів, 1968.; Фірштейн Ц.М. 1-й з'їзд КП(б)У і боротьба трудящих Поділля проти австро-німецьких інтервентів / Ц.М. Фірштейн // ІІ Подільська іст.-краєзн. конф., Кам'янець-Подільський: матеріали. - Львів, 1968. головна увага приділена питанням ролі КП(б)У в боротьбі трудящих Поділля проти австро-німецьких інтервентів у 1918 р., діяльності більшовицьких організацій краю у профспілках в період громадянської війни. Характерною ознакою досліджень радянської історіографії стало те, що в них діяльність національних державних утворень замовчувалась.

Після проголошення у 1991 р. незалежності України дослідження періоду Гетьманату П. Скоропадського набуло особливої актуальності. На підставі нових концептуальних підходів вчені аналізують добу Гетьманату П. Скоропадського, акцентуючи свою увагу на всіх сферах соціально-економічного і суспільно-політичного життя держави. Особливу увагу привертають роботи Р. Пирога та П. Реєнта. В них всебічно показано діяльність гетьманського уряду та взаємовідносини української влади з австро-німецькими союзниками.

Дослідники історії Поділля 1918 р. розглянули окремі аспекти регіонального державотворення, зокрема питання адміністративного устрою, аналізу правового статусу центральних і місцевих органів влади та управління, органів самоврядування. Згадані проблеми найповніше розкрито в роботах вінничан О. Кравчука Кравчук О.М. Становлення гетьманської системи управління в Подільській губернії (1918 р.) / О.М. Кравчук // Поділля у контексті української історії: зб. наук. праць. - Вінниця, 2001., П. Григорчука та О. Яременка Григорчук П.С. Реалізація реформи органів державного управління та самоврядування в Подільській губернії в 1918 р. / П.С. Григорчук, О.І. Яременко // Х Подільська істор.-краєзн. конф. : матеріали. - Кам'янець-Подільський, 2000.. З критикою діяльності гетьманських органів влади виступив в своїх роботах В. Лозовий Лозовий В.С. Поділля в період гетьманату (1918 р.): Навч.-метод. посібник / В.С. Лозовий. - Кам'янець-Подільський: "Медобори".. Він доходить висновку, що Гетьманат реалізовував вузькокласову політику, спрямовану лише на задоволення інтересів "власників та вищих суспільних верств".

Деякі аспекти соціально-економічного становища Поділля розглянув В. Воловик та А. Роздобудько. Е. Мельник, С. Олійник, А. Гура, П. Захарченко та ін. дослідили проблеми становища села та селянсько-повстанського руху на Поділлі за доби УД. Становище єврейських громад у добу Гетьманату П. Скоропадського та взаємовідносини містечкового населення Правобережної України і австро-угорської та німецької військової адміністрації дослідили О. Завальнюк та О. Комарніцький Завальнюк О.М. Подільські містечка в добу Української революції 1917-1920 рр. / О.М. Завальнюк, О.Б. Комарніцький. - Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005..

Вагомий доробок складають праці, присвячені науково-освітній та культурно-мистецькій діяльності гетьманської адміністрації і місцевих органів самоврядування на Поділлі. В роботах О. Алтухової висвітлено процес розбудови шкільної освіти на Поділлі в 1918 р. Характеристику роботи Подільського губернського комісаріату з народної освіти подали в своїх статтях В. Коваль та Н. Ротар. Участь земств у відродженні української національної школи дослідила В. Стецюк. Розвитку професійної освіти та становленню народних університетів на Поділлі присвятила свої роботи М. Собчинська. Соціальне забезпечення подільського вчительства висвітлено в статтях В. Коваля.

Однак найбільша кількість праць присвячена заснуванню та діяльності Кам'янець-Подільського українського державного університету. Особливу увагу привертає дослідження О.М. Завальнюка. В його доробку декілька монографій та десятки статей і публікацій, присвячених періоду утворення, становлення та діяльності університету Завальнюк О.М. Кам`янець-Подільський національний університет (1918-2008 рр.): іст. нарис / Завальнюк Олександр Михайлович, Комарніцький Олександр Борисович. - Кам`янець-Подільський: Аксіома, 2008.; Свято відкриття Кам'янець-Подільського державного українського університету. Дослідження. Документи. Матеріали. / [Укладач, автор передмови і дослідження О.М. Завальнюк]. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008..

Ще одну групу становлять праці, присвячені діячам Поділля доби Гетьманату - губернському старості С. Кисельову, культурно-освітнім діячам краю - О. Пащенко, І. Огієнку, В. Січинському та ін. Завальнюк К.В. Подільський губернський староста доби Гетьманату (1918 р.) С. І. Кисельов / К.В. Завальнюк, Т.В. Стецюк // Місто Хмельницький в контексті історії України: матеріали. - Хмельницький, 2006.; Сохацька Є.І. Олімпіада Пащенко - діячка "Просвіти" та організатор українського шкільництва на Кам'янеччині / Є.І. Сохацька // Просвітницький рух на Поділлі (1906-1923 рр.). - Кам'янець-Подільський, 1996.; Завальнюк О.М. І.І. Огієнко і національно-культурне відродження на Поділлі: хроніка діяльності (1918 р.) / О.М. Завальнюк // Х Подільська іст.-краєзн. конф. : матеріали. - Кам'янець-Подільський, 2000.; Баженов Л.В. Володимир Січинський (1894-1962 рр.): життя, діяльність, творчість в ім'я України / Баженов Л.В., Логвина В.М. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський нац. ун-т, редакц.-видавн., 2008. Огляд наукової літератури свідчить про суттєвий внесок істориків у дослідженні окремих питань, що стосуються теми. Однак досі відсутні узагальнюючі комплексні праці, присвячені становищу Подільської губернії в добу Гетьманату П. Скоропадського 1918 р., низка суспільно-політичних економічних та науково-культурних аспектів залишилися поза увагою дослідників. Зокрема, це стосується проблеми польсько-українського протистояння на Поділлі в добу Центральної Ради (весна 1918 р.) та вирішення цього питання гетьманською адміністрацією, а також відродження економічного потенціалу губернії, проведення соціальних реформ та підтримка культурно-освітньої діяльності просвітніх організацій в регіоні. Цим і обумовлене звернення автора до даної теми.

У підрозділі 1.2 "Характеристика джерел" проаналізовано джерельну базу дослідження. В свою чергу за формальною ознакою джерела поділяються на дві підгрупи: опубліковані документи, які містять актуалізовану частину інформації щодо поставленої проблеми, та неопубліковані, що зберігаються в архівах України.

Опублікований комплекс джерел, залучений до дисертації, складається з наступних груп: збірники узаконень та розпоряджень, тематичні збірники документів, періодична преса. У них міститься широка інформація про соціально-економічні, суспільно-політичні та культурно-освітні процеси в Україні та на Поділлі в цілому, характеризується зміст і методи діяльності органів гетьманської влади на Поділлі.

Важливим джерелом дослідження теми є опубліковані документи особистого походження. Серед них особливу увагу привертають спогади гетьмана П. Скоропадського, командира ІІ-го Подільського корпусу П. Єрошевича, відомих громадсько-політичних постатей краю О. Пащенко, В. Приходька, першого ректора Кам'янець-Подільського державного українського університету І. Огієнка.

Під час роботи над темою було опрацьовано документи та матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центрального державного історичного архіву в м. Києві (ЦДІАУ у Києві), Центрального державного архіву громадських організацій та об'єднань України (ЦДАГО України), Державного архіву Вінницької області (ДАВО) та Державного архіву Хмельницької області (ДАХмО). Перш за все увагу привертають матеріали фондів губернських і повітових комісарів УНР, комендантів та старост УД. Серед них за своїм змістом виділяються фонди Інспектора державної варти при Подільському губернському старості (ЦДАВО України ф. 1794), губернського коменданта (ДАВО ф. Р-1196.). Вищеназвані фонди містять документи про анархічні виступи селян, робітників, солдатів навесні 1918 р. Фонд Подільського губернського старости (ЦДАВО України ф. 1793), який складається з двох описів та 276 справ, містить матеріали з усіх сфер життя губернії. Призначення й звільнення службовців, асигнування державних коштів, соціально-економічні перетворення, селянсько-повстанський та робітничий рухи - ось неповний перелік змісту документальної бази цього фонду. Діяльність органів місцевого самоврядування представлена матеріалами з фондів Подільської губернської народної управи (ДАХмО ф. Р-260), Вінницької міської управи (ДАВО ф. Д-230), Вінницької повітової земської управи (ДАВО ф. Д-255) та ін. поділля гетьманат влада освітній

Суспільно-політичну ситуацію на Поділлі висвітлюють передусім архівні справи фонду Подільського губернського коменданта (ДАВО ф. Р-1196), фонду комісії з історії громадянської війни при ЦК КП(б)У (1917-1938 рр.) (ЦДАГО України ф. 5). Вони містять телефонограми, накази, резолюції, інформації та оперативні військові зведення про становище на місцях. Процес становлення гетьманської влади в регіоні та антидержавницьку реакцію місцевих народних управлінь на це і антигетьманське повстання Директорії на Поділлі розкривають документи фонду Одеського окружного суду (ЦДІАУ у Києві ф. 419).

Значна кількість документів присвячена освітній справі. Доповіді, відомості, зведення про школи Подільської губернії містять фонди Міністерства освіти (ЦДАВО України ф. 2201), Відділу народної освіти Кам'янецького повітового виконавчого комітету Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (ДАХмО ф. Р-6) та ін.

Отже, аналіз джерельної основи дослідження свідчить, що є підстави вважати залучені до дисертації документи достатніми для досягнення поставленої мети і вирішення дослідницьких завдань.

У другому розділі "Соціально-політичні та економічні передумови утвердження Гетьманату на Поділлі" проаналізовано причини, які в результаті призвели до падіння Центральної Ради.

У січні 1918 р. війська більшовицької Росії окупували майже всю територію УНР. За таких умов, зважаючи на загрозу повної анексії більшовиками території України, 9 лютого 1918 р. Центральна Рада підписала мир з країнами Почвірного союзу. Владнавши усі принципові питання договору, союзники 18 лютого розпочали похід в Україну. Вже 20 лютого було визволено Проскурів, 3 березня - Жмеринку, 8 - Балту, а до 20 березня - все Поділля.

Однак, неспроможність вирішення Центральною Радою соціально-економічних, політичних, міжетнічних та адміністративно-територіальних проблем призвело до втрати уенерівськими чиновниками контролю над губернією вже в квітні 1918 р. З кожним днем протиріччя між владою і населенням набували рис збройного протистояння. З одного боку - селяни розграбовували приватновласницькі господарства, державні склади, проводили безоглядну вирубку лісів, а з іншого - уенерівська влада не змогла протидіяти реквізиційній політиці австро-угорської влади.

Вирішення майнових і земельних протиріч мали забезпечити новостворені земельні комітети. Однак, на практиці виявилось, що члени комітетів почали здійснювати розподіл у власних інтересах. Таким чином, поміщики втрачали не тільки більшість своєї землі, а й майже всі маєтки. В той же час найбідніші селяни не отримали бажаних наділів.

Криза влади проявилась також у відсутності політичної стабільності в регіоні. На початок 1918 р. фактичну владу на Поділлі представляли українські соціалісти-революціонери які становили більшість у владних структурах. Опозицію в губернії очолив хліборобський рух, який виник спочатку як протест проти здійснення в регіоні стихійних аграрних перетворень. Цей рух був представлений "Союзом земельних власників" і "Радою землян". Активна діяльність консервативно-ліберальних сил припала на весну 1918 року.

На цей час Центральна Рада стала заручницею власної політики. Відверта соціальна демагогія, постійне загравання з селянством і робітництвом, проголошення ліквідації приватної власності призвели до втрати Центральною Радою популярності серед населення і підтримки з боку союзників. Аналіз документальної бази свідчить, що саме відсутність твердої, чітко розмежованої і структурованої влади, нездатність через податки фінансово забезпечити органи місцевого самоврядування, розбалансованість соціально-економічного життя губернії, постійні бойові сутички та доведення регіону до повної анархії - стали об'єктивними передумовами встановлення Гетьманату П. Скоропадського як по всій Україні так і на Поділлі.

У третьому розділі "Формування органів влади. Суспільно-політичне становище", який складається з двох підрозділів, проаналізовано утвердження гетьманської влади на Поділлі, взаємовідносин влади з опозицією, причини та перебіг селянсько-повстанського і страйкового рухів та повалення гетьманського режиму.

У підрозділі 3.1 "Організація та діяльність адміністративного апарату, правоохоронної та судової систем. Земське і міське самоврядування" охарактеризовано процес формування структури гетьманської влади в Подільській губернії. З проголошенням Української Держави розпочалися перетворення, які мали утвердити міцну державну владу в центрі та на місцях і забезпечити країні нормальний соціально-економічний і культурно-національний розвиток.

Реформа органів влади розпочалась майже одразу після державного перевороту. Вже 4 травня 1918 р. були призначені перші губернські старости Української Держави. 13 травня 1918 р. Гетьман Скоропадський офіційно затвердив голову Проскурівського відділу Подільського товариства сільського господарства і сільськогосподарської промисловості С.І. Кисельова на посаді Подільського губернського старости. Буквально за один місяць було створено нову адміністративну систему, в основу якої було взято адміністративне законодавство Російської імперії, змінене у відповідності до тогочасних реалій українського державного будівництва. Нова владна вертикаль будувалась на засадах чіткої взаємодії між її структурними одиницями, безумовної підпорядкованості та регулярної підзвітності нижчих виконавчих органів перед вищими. Завдяки цьому гетьманському урядові за досить короткий період вдалося закласти міцні підвалини системи представництва виконавчої влади на місцях.

Кадрова політика гетьманського уряду на Поділлі свідчить, що нова влада сподівалась якнайшвидше утвердити стабільність в губернії. Перевага у призначенні на керівні посади в повітові й губернські органи влади надавалась кандидатам з управлінським досвідом роботи в дореволюційних органах влади, що сприяло відновленню нормального функціонування усіх гілок влади в губернії. Однак, негативним було те, що методи й заходи по співпраці з опозицією у деяких керівників повітів не враховували суспільних змін. Це призводило до постійних конфліктів з місцевими органами самоврядування, де переважали опозиційні гетьманському режимові політичні сили. Аналіз протоколів ревізійних комісій свідчить, що система органів місцевого самоврядування, створена за часів Тимчасового уряду, через надмірну заполітизованість і непрофесіоналізм вимагала термінової реорганізації. Саме тому уряд проводив заходи для зміни законодавства та проведення нових виборів до органів місцевого самоврядування.

У підрозділі 3.2 "Політичні партії і громадські організації. Падіння гетьманського режиму" розглянуто суспільно-політичну ситуацію, яка склалась в регіоні з проголошенням Української Держави П. Скоропадського. Визначено причини та перебіг повстанського та страйкового рухів на Поділлі.

Важливим фактором у налагодженні стабільності в регіоні було вирішення внутрішньополітичних протиріч. Нову владу на Поділлі підтримали політичні сили консервативного спрямування, в першу чергу "Союз земельних власників" та "Рада землян". За короткий період гетьманській адміністрації вдалось сформувати чітку дієздатну систему управління, подолати анархію та встановити порядок. Губернська адміністрація намагалась дійти згоди у взаєминах з опозицією. Однак, через постійні арешти, труси й переслідування з боку деяких повітових старост, більшість лояльно настроєних опозиційних партій так і не долучилась до співпраці з представниками гетьманської адміністрації у регіоні. Примусові заходи у державотворчій діяльності, спрямовані на те, щоб повністю контролювати політичне життя і не допустити антиурядових дій, все ж викликали хвилю антигетьманської боротьби.

Важливе місце в ній посідав страйковий рух залізничників, який мав переважно соціально-економічний характер. Заборгованість по зарплатні та невиконання, взятих на себе гетьманською адміністрацією, зобов'язань по соціальному захисту робітників та їх сімей стали головними причинами страйкового руху не лише на Поділлі, а й по всій Україні. Невирішеність аграрного питання викликала зрештою повстансько-партизанський рух, який у добу Української Держави перетворився на головний засіб політичної боротьби. Найбільшу активність в антигетьманській діяльності проявляли ліві українські есери та більшовики. Їх зусиллями було звужено соціальне підґрунтя гетьманського режиму. Селянство й робітництво, яке з поміркованою насторогою та певними надіями сприйняло встановлення Гетьманату у квітні 1918 р., вже в липні-серпні, внаслідок нестримної протигетьманської агітації лівих сил, ототожнювало новий лад з відновленням поміщицького панування.

У четвертому розділі "Соціально-економічне становище Поділля", який складається з двох підрозділів, розкрито напрямки діяльності гетьманської влади на Поділлі по відновленню аграрного та торгово-промислового потенціалу регіону, вирішення низки соціальних проблем.

У підрозділі 4.1 "Аграрна політика" досліджено заходи гетьманських органів влади щодо відбудови і розвитку сільського господарства. В дисертації зазначено, що із проголошенням Гетьманату на Поділлі розпочався процес відновлення ринкових принципів господарювання. Однак, залежність режиму П. Скоропадського від німецько-австрійської окупаційної політики та позиції латифундистів стали головними перешкодами у втіленні гетьманської аграрної програми. Окупаційні війська виступали за збереження великих маєтків, як основи гарантованого та рентабельного виробництва і підтримували примусове вилучення сільгосппродукції у населення. В свою чергу, великі землевласники вживали всіх можливих заходів для того, щоб не допустити перерозподілу земельного фонду.

Діяльність земельних та земельно-ліквідаційних комісій на Поділлі в цей період характеризується певними суперечностями. Перші були під повним контролем поміщиків і займались виключно проблемами відновлення приватної власності, стягненням компенсації за завдані збитки та намагались гальмувати впровадження змін в земельних відносинах. Земельно-ліквідаційні комісії, на яких покладався обов'язок вирішення усіх земельно-майнових суперечок, почали діяти в губернії лише з кінця червня 1918 р., коли ситуація з відшкодуванням збитків фактично вийшла з-під контролю влади.

Однією з причин, що стали на заваді повного взаєморозуміння гетьманської адміністрації і сільського населення, стало зволікання у проведенні аграрної реформи. Селянство очікувало від уряду негайного здійснення права вільного продажу землі та примусової заборони сервітутів, проте через опір великих землевласників ці зміни були введені не скрізь, що поглиблювало напругу серед великої маси селян. Аграрний законопроект, прогресивний за своїм змістом, гетьманський уряд так і не встиг реалізувати.

У підрозділі 4.2 "Промисловість і соціальне забезпечення" розглянуто стан промисловості Поділля в добу Гетьманату П. Скоропадського, визначено соціальні ініціативи гетьманської влади, які вдалось впровадити в губернії.

Стан подільської промисловості на травень 1918 р. справляв гнітюче враження. Війна та революційні події спричинили до повного падіння продуктивності праці в промисловості й на залізничному транспорті. Виходячи з цього, подільський губернський староста змушений був застосовувати непопулярні серед населення заходи, такі як збільшення тривалості робочого дня, обмеження прав профспілок, скасування деяких соціальних програм, залучення українських та австро-угорських військових відділів для відновлення діяльності захоплених і пограбованих селянами підприємств. Ці заходи сприяли відновленню роботи 48-ми із 52-х цукрових заводів Поділля.

Гетьманська адміністрація майже повністю ліквідувала безробіття в найбільших містах Поділля. Але залишались проблеми у виплаті заробітної платні та у покращенні умов праці на фабриках та заводах. Завдяки втіленню в життя програми підтримки розвитку та заохочення приватної ініціативи, значно зріс товарообіг, покращилась ситуація у банківсько-фінансовому секторі губернії. Вдалось відновити діяльність залізничного транспорту та провести будівництво нових шляхів до Бессарабії та Румунії. Однозначно, позитивним в діяльності подільської адміністрації стало введення безкоштовного лікування для усіх верст населення, відкриття харчових та лікарняних пунктів для військовополонених. У той же час владі не вдалось повністю реалізувати програму по боротьбі зі спекуляцією, налагодити діяльність системи оподаткування та ін.

П'ятий розділ "Культурно-наукове і освітнє життя регіону" складається з трьох взаємопов'язаних підрозділів, у яких проаналізовано процес становлення науково-освітньої та мистецько-культурної справи на Поділлі.

У підрозділі 5.1 "Становлення освіти і науки" розглянуто основні напрямки державної політики в галузі освіти і науки. В роботі підкреслено, що гетьманська влада провела в губернії масштабну роботу по вдосконаленню організації навчального процесу, створенню учнівських товариств та підтримці вчительських спілок. За короткий період було проведено реструктуризацію шкільних закладів освіти та учительських семінарій, створено мережу курсів українознавства для вчителів початкових та середніх шкіл. Завдяки активній співпраці Міністерства освіти, губернської влади та громадськості краю 1 вересня 1918 р. на Поділлі відкрилось 140 нових навчальних закладів: 31 нижча початкова школа (1-4 роки навчання), 79 вищих початкових шкіл (3-4 роки навчання), 30 середніх шкіл (8-11 класи). Поділля отримало свій перший університет.

Міністерство освіти не встигло реалізувати низку намічених соціальних програм, які мали значно покращити матеріальне становище учителів.

Чільне місце у науковому житті Поділля доби Гетьманату займало Подільське товариство по охороні історико-культурних пам'яток мистецтва та старовини. У 1918 р. його очолював відомий краєзнавець та один з перших подільських архіваріусів Г. Ващенко. Саме з його ініціативи члени товариства зібрали безцінні матеріали ремісничих архівів за ХVII-XIX ст. Окрім цього, в травні 1918 р. в м. Вінниці товариство провело збір коштів на організацію Подільського обласного художньо-промислового і наукового музею.

У підрозділі 5.2 "Культура і мистецтво" досліджено розвиток культури і мистецтва в Подільській губернії за доби Гетьманату П. Скоропадського.

В дисертації підкреслено, що гетьманська адміністрація на Поділлі доклала чимало зусиль до відкриття музеїв, театрів, кінотеатрів, бібліотек-читалень, заснування у Вінниці кінематографічної студії, піднесення видавничої справи. У добу Гетьманату свою продукцію читачу репрезентували 4 видавничих центри Поділля: вінницької та проскурівецької "Просвіти", видавничий відділ Подільської губернської народної управи та видавництво "Зерно", що розміщувалось у м. Вінниці. Вони випускали різноманітні підручники для шкіл та книги відомих українських письменників. Серед здобутків культурного будівництва в Подільській губернії важливим стало заснування Подільського краєвого художньо-промислового і наукового музею в м. Вінниці, Українських народних хорів у Кам'янці та Могилеві-Подільському.

У підрозділі 5.3 "Діяльність просвітніх організацій" розкрито науково-освітню та мистецько-культурну діяльність просвітніх установ Подільської губернії.

Поряд з державними установами розвиток української освіти і культури активно підтримували громадські організації - найбільше з них українське товариство "Просвіта". На 1 вересня 1918 р. на Поділлі діяло 87 зареєстрованих його осередків. "Просвіти" відкривали книгозбірні, видавали газети, друкували листівки для народного читання, організовували школи для дорослих і дітей, збирали і зберігали предмети народного побуту, будували "Народні будинки", організовували хори, проводили театральні вистави, музичні вечірки та ін. Чимало здобутків "Просвіта" мала в галузі освіти. Так, осередок товариства у Кам'янці був у числі громадських організацій, які започаткували місцевий університет. Своєю роботою товариство не лише перевершило здобутки інших разом взятих культурних організацій Поділля, але й заклало міцні підвалини подальшого розвитку культурно-просвітницького руху в регіоні.

У цей період активізували свою діяльність польські і єврейські товариства. Плідну роботу по відкриттю кінотеатрів провело польське "Єднання". Єврейські "Культур-ліга" і "Тарбут" відкрили декілька бібліотек та театрів, "Маккабі" організувала спортивну секцію. Могилівський "Союз інтелігентних робітників" відкрив українську музичну школу, а товариство безробітних офіцерів "Ілля Муромець" - навчально-спортивну базу.

У результаті проведеного наукового дослідження автором зроблено такі висновки:

1. Стан наукової розробки свідчить, що низка аспектів соціально-економічної, суспільно-політичної та культурно-освітньої діяльності гетьманської влади на Поділлі залишалася досі поза увагою дослідників. Завдяки аналізу першоджерел, у тому числі значної кількості архівних матеріалів, автору вдалося комплексно розглянути складний процес соціально-економічного, політичного та культурно-освітнього розвитку Подільського регіону в добу Української Держави гетьмана П. Скоропадського.

2. Введення до наукового обігу нових та недостатньо вивчених документів дозволило визначити головні соціально-політичні та економічні чинники, які сприяли утвердженню Гетьманату на Поділлі. Головні із них полягали в тому, що до національно-визвольних змагань Поділля було регіоном з добре розвиненим сільським господарством та значною кількістю підприємств цукровообробної галузі. В період Першої світової війни економіка Поділля зазнала руйнації. Основна галузь промисловості - цукрова - переживала гостру кризу. Надії населення на демократичний український уряд Центральної Ради і швидке вирішення ним важливих внутрішньодержавних питань, особливо в аграрному секторі, не виправдалися. Створена система місцевих органів виконавчої влади була неефективною. Відверта соціальна демагогія, проголошення ліквідації приватної власності на землю призвели до втрати Центральною Радою популярності серед населення і підтримки з боку союзників.

3. Одним із головних завдань гетьманського уряду було встановлення сильної адміністрації в регіонах, яка б змогла відновити довіру населення до владних структур. В основу нової адміністративної системи було взято адміністративне законодавство Російської імперії, змінене у відповідності з тогочасними реаліями українського державного будівництва. Губернські та повітові старости ставали представниками цивільної влади на місцях. Для реалізації старостами своїх обов'язків їм підпорядковувалися силові структури. Було розподілено повноваження старост і комендантів, що знівелювало протиріччя, які виникали на ґрунті боротьби за владу в добу Центральної Ради між цими владними структурами. Задля визначення рівня ефективності роботи органів самоврядування уряд провів перевірку їх діяльності за попередній період та поставив її під жорсткий контроль.

4. Завдяки застосуванню державного регулювання економіки було досягнуто певних зрушень в стабілізації цукрової та винокурної галузей народного господарства. Майже повністю було ліквідовано безробіття у найбільших містах Поділля. Завдяки втіленню в життя програми підтримки розвитку та заохочення приватної ініціативи значно зріс товарообіг, покращилась ситуація у банківсько-фінансовому секторі губернії. Поряд з цим уряд не спромігся втілити в життя гетьманську аграрну реформу. Селянство очікувало від уряду здійснення права вільного продажу землі та примусової заборони сервітутів (черезполосиці) і введення в життя комасації землі. Проте через опір великих землевласників ці зміни були введені лише в декількох повітах Подільської губернії, що поглиблювало напругу серед селян. Гетьманська влада підтримала введення в лікарняних закладах губернії безкоштовного лікування для всіх верст населення, відкриття харчових та лікарняних пунктів для військовополонених. В той же час, заборгованість по зарплатні та невиконання, взятих на себе гетьманською адміністрацією зобов'язань по соціальному захисту робітників та їх сімей, стали головними причинами страйкового руху не тільки на Поділлі, а й по всій Україні.

5. За Гетьманату на Поділлі діяло чимало політичних партій та громадських організацій. Негативне ставлення більшості соціалістичних українських партій до встановлення режиму гетьмана призвело до їх консолідації. Серйозним кроком у згуртуванні українського національного табору стало утворення в серпні Українського національного союзу. На Поділлі перші відділення союзу відкрились у Кам'янці і Вінниці. Натомість активну роботу розгорнули праві політичні сили. Серед них найбільш впливовою і чисельною був Союз землевласників Поділля. Члени Союзу займали вищі адміністративні посади в губернії та суттєво впливали на відновлення дореволюційного ладу.

6. Невирішеність аграрного питання викликала зрештою повстансько-партизанський рух. Прикметною ознакою цього періоду була яскраво виражена політична активність лівих партій опозиційних гетьманському уряду. Влітку-восени 1918 р. вони очолили на Поділлі повстанський та страйковий рухи, що в сукупності з іншими факторами суттєво вплинуло на дестабілізацію Гетьманату П. Скоропадського.

7. Гетьманські органи влади, місцеві самоврядування та просвітні товариства Поділля активно підтримали процес розвитку освіти та культури. Гетьманська адміністрація спромоглася віднайти потрібні кошти і залучити місцеву громадськість до відкриття музеїв, театрів, кінотеатрів, бібліотек-читалень та ін. В цілому, співпраця влади і українського громадянства, представленого земськими установами і громадськими товариствами, незважаючи на певні перешкоди, зумовили суттєві зрушення в становленні науково-освітнього та культурного життя в регіоні.

Список публікацій за темою дисертації

1. Антонишин А. Соціально-економічні перетворення на Поділлі за гетьманату П.Скоропадського / А.П. Антонишин // Історичний журнал. - № 3.- 2007 р. - С. 46-53.

2. Антонишин А.П. Селянсько-повстанських рух на Поділлі (квітень-листопад 1918 р.) / А.П. Антонишин // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. Історія. - Вип. 12. - Вінниця, 2007. - С. 165-171.

3. Антонишин А.П. Аграрні перетворення на Поділлі в добу Гетьманату П. Скоропадського (квітень-листопад 1918 року). / А.П. Антонишин // Інтелігенція і влада: Громадсько-політичний наук. зб. - Вип. 11. - Одеса, 2008. - С. 134-143.

4. Антонишин А.П. Діяльність політичних партій на Поділлі в період Гетьманату Павла Скоропадського / А.П. Антонишин // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту. ім. М. Коцюбинського. Сер. Історія. - Вип. 13. - Вінниця, 2008. - С. 240-244.