Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ПІДГОТОВКА ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ ДЛЯ СФЕРИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ (1995-2008 рр.)

27.00.02 - документознавство, архівознавство

ДУБОВА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі книгознавства та видавничої справи Київського національного університету культури і мистецтв.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор МАТВІЄНКО Оксана Володимирівна, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри комп'ютерних наук

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор ЩЕРБАК Микола Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки

кандидат історичних наук, доцент ПАЛЕХА Юрій Іванович, Європейський університет, завідувач кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності

Захист відбудеться “03” березня 2010 року о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.849.02 при Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України за адресою: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корп. 15, ауд.1.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України за адресою: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 21, корп.11.

Автореферат розісланий “02” лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук О.Б. Виноградова

АНОТАЦІЯ

Дубова С.В. Підготовка документознавців для сфери державного управління в Україні (1995-2008 рр.).- Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.02 - документознавство, архівознавство - Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ, 2010.

Метою виконаного дослідження є історичне та теоретичне узагальнення становлення та розвитку документознавчої освіти в Україні (1995-2008 рр.).

Досліджено історичні передумови виникнення документознавчої освіти і показано, що її розвиток для державного управління безпосередньо пов'язаний із державотворчими процесами та розвитком документознавчої науки. Узагальнено і систематизовано потік наукових публікацій з проблем підготовки документознавців, виділені та обґрунтовані основні етапи наукових досліджень документознавчої освіти в Україні.

Вперше формалізовано зміни у підготовці документознавців шляхом аналізу навчальних планів підготовки фахівців з 1997 по 2008 рік та встановлено хронологічний порядок введення спеціальності у ВНЗ України у досліджуваний період. Уточнено зміст діяльності документознавців у сфері державного управління. Обґрунтовано характеристики тематичного Інтернет-порталу з документознавства та запропоновано його теоретично обґрунтовану структурну схему.

Вперше обґрунтовано концептуальні засади підготовки документознавців для сфери державного управління, які базуються на положеннях про взаємозв'язок у змісті підготовки фахівців предметних галузей „документознавство” та „державне управління”.

Ключові слова: документознавство, підготовка документознавців, державне управління, професіоналізація документознавців.

АННОТАЦИЯ

Дубова С.В. Подготовка документоведов для сферы государственного управления в Украине (1995-2008 гг.).- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.02 - документоведение, архивоведение - Государственная академия управленческих кадров культуры и искусств, Киев, 2010.

Работа посвящена исследованию истории и выявлению закономерностей, тенденций и противоречий в становлении и развитии подготовки документоведов для сферы государственного управления в Украине в период 1995-2008 гг. В результате исследования, выявлены исторические предпосылки возникновения документоведческого образования и показано, что его развитие непосредственно связано с процессами построения независимого украинского государства и развитием науки „документоведение”. Отмечено, что начало подготовке специалистов для сферы документационного обеспечения государственного управления было положено в 60-х гг. ХХ ст. созданием первой в СССР кафедры советского делпороизводства (1960г.) и введением в 1974 году специальности „Документоведение, организация управленческого труда и делопроизводства в государственных учреждениях”. Подготовка специалистов была сконцентрирована в Москве и Украина не имела собственной системы образования по этому направлению.

Обобщен и систематизирован поток научных публикаций по проблемам подготовки документоведов, выделены и обоснованы основные этапы научных исследований документоведческого образования в Украине. Документальный поток публикаций, в которых отображаются результаты исследований документоведческого образования в Украине в исследуемый период, разделен на периоды: период накопления и первичного анализа опыта подготовки документоведов (период с 1995-1999 гг.); обобщение практического опыта в научных исследованиях (период с 2000-2003 гг.); начальный уровень формирования теорий и методики профессионального образования документоведов (период с 2004 года по нынешнее время). Проанализированы изменения в учебных планах подготовки документоведов, которые произошли с 1997 по 2008 год и выявлен хронологический порядок введения специальности „Документоведение и информационная деятельность” в ВУЗах Украины. Изменения в содержании документоведческого образования объективно характеризируются постепенным отказом от дисциплин библиотечно-библиографического и книговедческой направленности, что обусловлено логикой развития научной дисциплины „Документоведение”, а также усилением в подготовке специалистов составляющей, характеризующей сферу государственного управления.

Уточнено содержание профессиональной деятельности документоведов в сфере государственного управления как специалистов, предметом деятельности которых является осуществление комплекса взаимосвязанных мероприятий в сфере внедрения и функционирования документно-коммуникационных систем и обеспечение информационных потребностей пользователей. Основные закономерности и принципы профессионализации документоведа в системе документно-информационного обеспечения органов государственного управления объединяются и взаимно согласуются на основе таких концептов: информационно-коммуникативная природа государственного управления, профессионализация государственной службы, управленческая информация как основа принятия решений.

Выявлены информационно-технологические факторы, влияющие на инновационность содержания подготовки документоведов для сферы государственного управления и предложено ввести комплекс учебных дисциплин для обеспечения адекватности документоведческого образования современному состоянию и перспективам развития государственного управления в Украине.

Впервые обоснованы характеристики Интернет-портала по документоведческой тематике, предложена его теоретически обоснованная структурная схема.

Впервые обоснованы концептуальные основы подготовки документоведов для сферы государственного управления, базирующиеся на положениях о взаимосвязи в содержании подготовки специалистов предметных сфер „документоведение” и „государственное управление”. Разработанные основы подготовки учитывают сложность и многоаспектность деятельности документоведов в сфере государственного управления и отображают ценностно-мотивационную сферу будущего специалиста и профессиональную социализацию в течение обучения в ВУЗе и выявлены факторы, которые влияют на формирование готовности документоведов к выполнению профессиональных функций в сфере государственного управления.

Ключевые слова: документоведение, подготовка документоведов, государственное управление, профессионализация документоведов.

SUMMARY

Dubova S.V. Дубова С.В. Preparation documentary specialist to public administration in Ukraine (1995-2008).- Manuscript

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of historical sciences at speciality 27.00.02 - documentary, archive science.- State Academy of leading personnel in culture and art., Kiev, 2010

The aim of the study is carried out by the historical and theoretical formation and development documentary education in Ukraine (1995-2008).

Investigate the historical background of documentary education and show that its development for public administration is directly linked to the state building process and development documentary science. Generalized and systematized flow of scientific publications on the preparation documentary highlighted and substantiated the main stages of research documentary education in Ukraine.

The first formalized changes in preparation documentary by analyzing the curricula of training from 1997 to 2008 and established a chronological order by entering specialty in higher education in Ukraine period under study. Clarify the content of documentary specialist in public administration. Grounded contextual features Internet portal about documentary science and created theoretical's structural scheme.

The first conceptual framework for the preparation documentary specialist to public administration, based on the provisions on the relationship of content of training subject areas of "documentation" and "governance".

Key words: documentary science, documentary education, public administration, documentary specialist's profesionalization.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні за роки незалежності створена власна система органів державної влади та місцевого самоврядування. Процеси демократизації та відкритості цих структур потребують якісного документаційного забезпечення їх діяльності. Процес формування та функціонування органів влади супроводжується створенням системи їх документаційного забезпечення, що докорінно впливає на розвиток вищої професійної освіти, та зміст підготовки фахівців для сфери державного управління.

Забезпечення управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування характеризується тим, що встановлено правові основи документування, організації роботи з документами та їх зберігання на базі нових інформаційних технологій. Об'єктивні процеси розвитку теорії і практики документно-інформаційних комунікацій, зокрема, диверсифікація поля професійної діяльності фахівців інформаційного профілю, поглиблення процесів диференціації та розвиток наукових дисциплін, об'єктом вивчення яких є документ, насамперед наукової дисципліни „документознавство”, призвели до введення у 90-х роках ХХ ст. у систему вищої освіти України спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність”, призначеної для підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій. Одним із надзвичайно важливих напрямів диференціації цієї спеціальності вбачається розвиток підготовки фахівців для сфери державного управління (документознавець-референт органів державного управління і місцевого самоврядування; документознавець-менеджер органів державної влади та управління та ін.). У зв'язку з цим важливо дослідити і узагальнити досвід становлення та розвитку вищої документознавчої освіти, який, за результатами аналізу історичної, педагогічної літератури залишається маловивченим і недостатньо висвітленим у комплексних дослідженнях.

Теоретично виявлені проблеми та практично вивчений досвід професійної підготовки спеціалістів для системи документно-інформаційних комунікацій у сфері державного управління свідчить, що розвиток системи підготовки зазначених фахівців за спеціальністю „Документознавство та інформаційна діяльність” характеризується суперечностями між динамічним її розвитком у системі вищої освіти та відсутністю наукового аналізу процесів становлення та розвитку підготовки документознавців для сфери державного управління на основі виявлення історичних умов походження, подальшого розвитку, характеристик зміни одного рівня функціонування якісно іншим, у історичному контексті та вимірі, у якому вона відбувається. Необхідність подолання виявлених суперечностей зумовлює актуальність дослідження, яке присвячене вивченню історії та виявленню закономірностей, тенденцій та суперечностей у становленні та розвитку підготовки документознавців для сфери державного управління.

Стан наукової розробки теми. Такими, що визначають етапи розвитку теоретичних положень підготовки документознавців, є системні дослідження в галузі бібліотечної освіти (В.В.Загуменна, В.О.Ільганаєва, І.Я.Конюкова, В.К.Скнар, М.С.Слободяник, Ю.В.Трач, А.С.Чачко та ін.). Ключову групу проаналізованих дисертантом матеріалів за темою розвитку науки документознавство, становлять публікації дослідників, які сприяли розвитку документознавства як узагальнюючої, інтегрованої наукової і навчальної дисципліни (В.В.Бездрабко, С.Г.Кулешов, Н.М.Кушнаренко, Е.О.Плешкевич, М.С.Слободяник, Ю.М.Столяров, Г.М.Швецова-Водка та ін.).

Питання підготовки документознавців не залишаються поза увагою педагогічної науки і практики (І.Є.Антоненко, Н.А. Гайсинюк, С.Г.Кулешовим, Н.М. Кушнаренко, О.В.Матвієнко, І.І.Морозюк, Ю.І.Палеха, І.П.Прокопенко, М.С. Слободяник, А.А.Соляник). Проте питання становлення і розвиту спеціалізованої підготовки документознавців у сучасній Україні не були предметом спеціальних системних досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень Київського національного університету культури і мистецтв “Інноваційні технології в контексті Болонського процесу” (реєстраційний № 0107U009541).

Мета дослідження полягає у історичному та теоретичному узагальненні становлення та розвитку документознавчої освіти в Україні, що орієнтована на вдосконалення підготовки документознавців для сфери державного управління.

Для досягнення мети передбачається вирішити наступні завдання:

- виявити історичні передумови та особливості формування сучасної сфери документаційного забезпечення державного управління та підготовки фахівців для цієї галузі;

- дослідити документальний потік з проблеми підготовки документознавців та узагальнити стан розробленості проблеми;

- охарактеризувати сучасний стан документознавчої освіти, встановити зміни у підготовці документознавців шляхом аналізу навчальних планів підготовки фахівців та окреслити хронологічний порядок введення спеціальності у ВНЗ України 1995-2008 рр.;

- визначити місце та роль документознавця у документно-інформаційному забезпеченні діяльності органів державного управління;

- проаналізувати зміст професійної діяльності та виокремити основні принципи професіоналізації документознавця в органах державної влади;

- обґрунтувати системоутворюючі чинники формування змісту підготовки фахівців зазначеного профілю відповідно до стану розвитку інформаційно-технологічної сфери державного управління;

- виконати аналіз ресурсів документознавчої тематики в мережі Інтернет та запропонувати структуру та змістове наповнення освітньо-професійного Інтернет-порталу;

- обґрунтувати концептуальні засади підготовки документознавців для сфери державного управління.

Об'єктом дослідження є документознавча освіта в Україні.

Предметом дослідження є становлення та розвиток підготовки документознавців для сфери державного управління в Україні.

Методологічні засади дослідження складають філософські положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ та необхідність їх вивчення в конкретних історичних умовах. Дослідження проводилось на основі принципів науковості, історизму, урахування сукупності фактів та ідей навчання і виховання, орієнтованих на особистість.

Для розв'язання визначених завдань були використані такі дослідницькі методи: проблемно-хронологічний, який дозволив розглянути процес становлення та розвитку документознавчої освіти України в історичній послідовності відповідно до соціально-економічних та політичних умов; метод періодизації для вивчення якісно відмінних етапів у історіографічному розгляді проблеми; системно-структурний метод, що дав змогу проаналізувати теоретичні концепції наукових пошуків вчених та практичні здобутки навчальних закладів у формуванні змісту освіти документознавців; контент-аналіз архівних матеріалів та літературних джерел, в яких висвітлюється набута практика; порівняння, зіставлення та інтерпретація отриманих результатів для визначення особливостей змісту освіти документознавців для органів державної влади в Україні, а також міждисциплінарні методи анкетування та опитування студентів ВНЗ з метою виявити особливості розвитку студентського контингенту.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1995-2008 рр. Нижня хронологічна межа пов'язана з початком введення спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” до освітньої практики вищих навчальних закладів України, а верхня - позначає час завершення дослідження. Зроблені історичні екскурси дозволили встановити динаміку розвитку документознавчої підготовки у досліджуваний період.

Джерельна база дослідження. Дисертант послуговувався нормативно-методичними документами, неопублікованими матеріалами поточних архівів кафедри державного управління Київського національного університету культури і мистецтв, кафедри документальних комунікацій Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв та Інституту інноваційних технологій МОН України; фаховими періодичними виданнями з питань документознавства та суміжних наук; матеріалами спеціалізованих веб-сайтів і порталів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

– досліджено історичні передумови виникнення документознавчої освіти і показано, що її розвиток для державного управління безпосередньо пов'язаний із державотворчими процесами та розвитком документознавчої науки;

– узагальнено і систематизовано потік наукових публікацій з проблем підготовки документознавців, виділені та обґрунтовані основні етапи наукових досліджень документознавчої освіти в Україні;

– формалізовано зміни у підготовці документознавців шляхом аналізу навчальних планів підготовки фахівців з 1997-2008 рр. та встановлено хронологічний порядок введення спеціальності у ВНЗ України у досліджуваний період;

– уточнено зміст діяльності документознавців у сфері державного управління, як фахівців, чия праця спрямована на здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів у сфері впровадження і функціонування документно-комунікаційних систем та забезпечення інформаційних потреб споживачів;

– виявлено інформаційно-технологічні чинники, що впливають на інноваційність змісту підготовки документознавців для сфери державного управління та запропоновано введення комплексу навчальних дисциплін для забезпечення адекватності документознавчої освіти сучасному стану та перспективам розвитку системи державного управління;

– вперше обґрунтовано характеристики тематичного Інтернет-порталу з документознавства та запропоновано його теоретично обґрунтовану структурну схему;

– обґрунтовано концептуальні засади підготовки документознавців для сфери державного управління, які базуються на положеннях про взаємозв'язок у змісті підготовки фахівців предметних галузей „документознавство” та „державне управління”, враховує складність та багатоаспектність діяльності документознавців у сфері державного управління та відображають ціннісно-мотиваційну сферу майбутнього фахівця та професійну соціалізацію студентів протягом навчання у ВНЗ, як чинник формування готовності документознавців до виконання професійних функцій у сфері державного управління.

Практичне значення дослідження полягає у створенні та використанні у навчальному процесі навчального посібника з питань інформатизації діяльності органів державної влади і управління (навчальний посібник „Основи електронного урядування” з грифом „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”), а також у можливості використання при формуванні навчальних планів підготовки документознавців для сфери державного управління запропонованого комплексу навчальних курсів, використанні програми професійної соціалізації студентів протягом навчання у ВНЗ. Розроблений та реалізований у межах виконаного дослідження Інтернет-портал „Професійні ресурси документознавства” може бути використаний при організації самостійної роботи студентів спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність”.

Отримані результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес підготовки документознавців кафедри державного управління Київського національного університету культури і мистецтв (довідка № 898 від 28.08.2009 р.) та кафедри документальних комунікацій Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв (довідка № 35 від 29.01.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї та розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження і висвітлені у представленій роботі, зокрема ті, що характеризують наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, отримані здобувачем особисто. Ідеї співавторів наукових праць здобувача у роботі не використовувались.

У статті у співавторстві з Матвієнко О.В. „Теоретико-методологічні основи підготовки фахівців з інформаційного забезпечення державного управління” дисертантом сформульовано теоретико-методологічні основи дослідження та виконано пошук наукових джерел. У статті у співавторстві з Пікульським В.Ф „Автоматизація документообігу в органах державного управління: етапи впровадження” дисертантом узагальнено досвід впровадження систем ЕД в органах державного управління та сформульовано концептуальні засади впровадження систем. У статті у співавторстві з Матвієнко О.В. „Професіоналізація інформаційної діяльності у сфері державного управління” дисертантом узагальнено теоретико-методологічні основи дослідження проблеми, зроблено висновки та накреслено шляхи її розв'язання. У навчальному посібнику у співавторстві з Дубовим Д.В. „Основи електронного урядування” дисертантом сформульовано ідею та концепцію посібника, розроблено методику, дібрано дидактичний матеріал.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювались у доповідях і виступах на міжнародних науково-практичних конференціях:

- IV Міжнародна науково-практичної конференція „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (26-27 квітня 2005р., м. Харків);

- ІІІ Міжнародна науково-практична конференція „Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики” (16-18 травня 2006р. (2007, 2008, 2009рр.), м. Київ);

- Міжнародна науково-практична конференція „Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку” (22 грудня 2005р., м. Київ);

- Міжнародна науково-практична конференція „Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах інформатизації суспільства” (16-17 травня 2007р., м. Київ);

- Експертний круглий стіл „Відкритість і прозорість української влади в умовах її реформування” (30 листопада 2007р., м. Київ);

- Науково-практична конференція „Сучасні бібліотеки в інформаційному просторі” (16 - 17 квітня 2009 р., м. Луцьк);

- Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (23-24 квітня 2009 р., м. Харків).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 18 наукових працях, з них: у фахових виданнях - 6, навчальний посібник - 1, у інших наукових виданнях - 3, тез конференцій - 8.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і складається з вступу, 3 розділів (8 підрозділів) і висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел. Текст містить 10 таблиць і 12 рисунків. Обсяг дисертації - 221 сторінки, основний текст - 196 сторінки, список використаних джерел - 25 сторінки (213 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

В першому розділі „Історичні передумови становлення та розвитку документознавчої освіти” розглянуто стан наукової розробленості проблеми підготовки документознавців, проаналізовано джерельну базу дослідження.

Сучасній системі документаційного забезпечення державного управління передував тривалий період розвитку та становлення, пов'язаний із змінами соціально-економічних та суспільно-політичних умов, відповідними історичними формами організації державного управління та його документаційного забезпечення.

Формування сучасної системи документаційного забезпечення сфери державного управління та підготовки фахівців відповідного профілю в Україні відбувалось в руслі загальних історичних процесів розвитку нашої держави. Початок підготовки фахівців для сфери документаційного забезпечення державного управління було покладено в 60-х роках ХХ ст. Підготовка фахівців у радянський період здійснювалась на базі повноцінної історичної освіти.

Констатовано, що підготовка фахівців за спеціальністю „Документознавство, організація управлінської праці і діловодства у державних закладах” була сконцентрована в Москві, а Україна не мала власної системи освіти за цим напрямом.

Значна кількість нормативно-правових актів, прийнятих в роки незалежності України щодо документаційного забезпечення державного управління, а також розвиток науки документознавство стали чинниками введення в 1995 р. спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність”. Динаміка процесів розвитку документознавчої освіти в Україні з 1995 по 2008 рр. характеризується широким спектром профілів вищих навчальних закладів.

Вивчення еволюції навчальних планів підготовки фахівців за спеціальністю „Документознавство та інформаційна діяльність” свідчить про перехід від бібліотечно-бібліографічного змісту підготовки до документно-інформаційного наповнення навчальних планів.

Виконано кількісний та якісний аналіз документального потоку з проблем підготовки документознавців, на основі вивчення масиву статей, оприлюднених у провідних збірниках наукових праць та наукових журналах (за період 1995-2008рр.).

Для аналізу публікацій про проблеми підготовки документознавців було взято статті, що були опубліковані у фахових виданнях з документознавства та суміжних галузей, зокрема „Віснику Книжкової палати”, „Студії з архівної справи та документознавства”, „Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія”, „Архіви України” та ін.

Для дослідження стану наукової розробленості проблем розвитку документознавчої освіти було обрано метод квантифікації документального потоку (зокрема, відслідковування динаміки публікацій, розподіл за аспектами, які в них висвітлювались).

Було вивчено: структуру документального потоку з проблем підготовки фахівців зі спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” за період 1995-2008рр.; розкрито тематичні аспекти розвитку документального потоку з проблем підготовки документознавців; показано динаміку розвитку публікацій у цілому і в тематичних аспектах.

За змістовим аналізом документального потоку виділено такі аспекти: суспільні потреби; освітньо-кваліфікаційні характеристики; освітньо-професійна програма; засоби діагностування рівня знань; організаційно-педагогічні умови; загальні питання; досвід підготовки фахівців за кордоном; питання державного управління. З урахуванням виділених аспектів було проведено аналіз документального потоку та виявлено частку висвітлення кожного аспекту в загальному потоці наукових публікацій.

Проаналізовано наявність у потоці публікацій з питань підготовки документознавців для сфери державного управління (14%). Спеціальний аналіз документального потоку за цим напрямом свідчить про те, що період з 1995-2008 рр. характеризується фактичною відсутністю публікацій з питань підготовки документознавців для сфери державного управління при одночасному активному впровадженні відповідної кваліфікації і підготовці студентів у вищих навчальних закладах. За результатами аналізу документального потоку стан наукової розробленості проблеми підготовки документознавців був умовно поділений на три етапи:

1. Етап введення спеціальності у ВНЗ (1995-1999 рр.) (час накопичення та первинного аналізу педагогічного досвіду підготовки документознавців), який характеризується:

– створенням перших навчальних планів;

– недостатністю у кількісному відношенні наукових публікацій щодо освітньо-професійних програм підготовки фахівців, їх освітньо-кваліфікаційних характеристик та завдань професійної діяльності майбутнього фахівця;

– браком навчально-методичної літератури для підготовки документознавців.

2. Етап з 2000-2003 рр. (узагальнення науково-педагогічного досвіду у системних наукових дослідженнях). Етап характеризується:

– збільшенням документального потоку наукових публікацій, присвячених проблемам підготовки документознавців;

– випуском навчальних посібників;

– перші наукові узагальнення проблем освіти та підготовки фахівців з документознавства. Захист дисертацій з питань підготовки документознавців в умовах інформатизації.

3. Етап з 2004-2008рр. (початковий рівень формування теорії та методики фахової освіти документознавців). З точки зору аналізу документального потоку можна виділити наступні тренди:

– подальша розробка питань змісту освіти документознавців;

– вивчення питань формування інформаційної та професійної культури;

– аналіз змісту навчальних дисциплін в рамках підготовки документознавців;

– досліджуються питання професійної соціалізації документознавців;

– наукове опрацювання закордонного досвіду кваліфікаційних вимог до фахівців у сфері керування документацією;

– видання навчальних посібників та підручників для підготовки документознавців - як з дисциплін документознавчого циклу, так і суміжних дисциплін;

– розробка і впровадження освітнього стандарту підготовки документознавців;

– поява комплексних наукових досліджень, присвячених проблемам документаційного забезпечення управління, дисертаційних досліджень у галузі державного управління, у яких обґрунтовано необхідність підготовки фахівців з інформаційного забезпечення державного управління.

З точки зору змісту освіти документознавців у 1995-2008 рр. було виділено такі періоди (на базі аналізу навчальних планів):

1. 1995 - 1999 рр. - формування навчальних планів здійснювалась з позицій наявності широкого спектру дисциплін бібліотечно-бібліографічного циклу.

2. 1999 - 2003 рр. - характеризується посиленням номенклатури дисциплін управлінського та інформаційно-технологічного циклу.

3. 2004 - 2008 рр. - наявність паритету двох дисциплінарних блоків - документознавчого та інформаційного, як основи фахового навчання.

Проаналізовано наукові праці, які теоретично та методично важливі для розкриття предмету дослідження і присвячені актуальним проблемам трансформації та розвитку сфери державної служби (Л.О.Воронько, Н.М.Грінівецька, В.Р.Кравець, В.І.Луговий, І.І.Нинюк, І.О.Петрова), її інформаційно-технологічного забезпечення (Г.Г.Асєєв, Ю.І.Палеха, Ю.В.Уманський, С.А.Чукут).

Джерельною базою дослідження визначено комплекс різноманітних архівних та опублікованих документів офіційного характеру, матеріалів періодичних видань та ресурсів мережі Інтернет, залучення яких дало змогу дати відповіді на поставлені завдання. Серед джерел з проблеми дисертаційного дослідження виокремлено декілька груп.

До першої групи відносяться законодавчі акти: нормативно-правові документи вищих органів державної влади України - Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів

Другу групу складають поточні архіви вищих навчальних закладів та Інституту змісту освіти Міністерства освіти та науки України.

Третю групу джерел складають документи, які висвітлюють діяльність вищих навчальних закладів, зокрема Національного університету культури і мистецтв та Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Четверту групу джерел складають матеріали фахової періодики та науково-практичних конференцій.

П'яту групу джерел складають тематичні ресурси мережі Інтернет. Дана група джерел є неструктурованим інформаційним ресурсом, можливість і доцільність використання якої як джерельної бази досліджень підтверджується відповідними теоретичними обґрунтуваннями та практичним досвідом дослідників. Валідність виявлених електронних документів, ступінь їх автентичності та достовірності визначалась статусом джерел інформації (сайти юридичних осіб).

Джерельна база дослідження засвідчила, що процес становлення та історичного розвитку підготовки документознавців для сфери державного управління забезпечено джерелами первинної інформації нерівномірно як у кількісному, так і у змістовому відношенні.

Другий розділ „Особливості професійної діяльності документознавців у сфері інформаційного забезпечення державного управління” присвячено розгляду сфери документаційного забезпечення державного управління, виявленню шляхів диверсифікації поля професійної діяльності документознавців у сфері державного управління, визначенню особливостей професійної діяльності документознавців у системі державного управління.

Предметом діяльності документознавців є управлінські документи, що створюються та використовуються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, документаційні процеси, а також документовані відношення громадян з органами державної влади та місцевого самоврядування. Цей процес, як правило, охоплюється поняттям діловодство, однак останнім часом на нього впливає застосування нових інформаційних технологій, що посилює інформаційні функції діловодних структур в органах державної влади.

Діяльність документознавців у системі державного управління спрямована, перш за все, на її документаційне забезпечення в якості розробника та керівника цього процесу. Саме на виконання такої мети спрямовані кваліфікаційні характеристики документознавця, наведені у „Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників”.

Сучасне державне управління є складним інформаційним механізмом, який еволюціонує від концепцій документаційного до концепції інформаційного забезпечення, що диверсифікує діяльність документознавців у цій сфері, змінює контекст діяльності документознавців і обумовлює необхідність розглядати їх як фахівців з інформаційного забезпечення державного управління.

Зроблено висновок, що документознавець-менеджер органів державного управління - це фахівець, діяльність якого спрямована на здійснення комплексу взаємопов'язаних заходів та виконання адміністративних функцій у сфері впровадження і функціонування документно-комунікаційних систем, вивчення закономірностей їх створення та вдосконалення методів діяльності у сфері їх використання.

Виявлено зміст професійної діяльності та виокремлено основні принципи професіоналізації документознавця в органах державної влади. Зорієнтованість підготовки документознавців на державне управління зумовлює, окрім операціональних умінь майбутніх фахівців, їх професійну свідомість, фахову саморефлексію, дотримання професійних норм та цінностей, формування уявлень про персональну відповідальність фахівця, тобто сукупності елементів професіоналізації документознавців, що задіяні в сфері державного управління. На основі положення про те, що дотримання професійної етики є одним із показників професіоналізму, сформульовано основні принципи професійної етики документознавців.

У третьому розділі „Підготовка фахівців для сфери державного управління: традиції та інновації” обґрунтовано зміст та форму інноваційних елементів у підготовці документознавців на сучасному етапі і накреслено шляхи вдосконалення документознавчої освіти для сфери державного управління.

Показано, що історичні традиції та специфічні особливості (організаційні, змістові, методичні) підготовки документознавців, що полягають у: початковому функціонуванні та розвитку спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” на бібліотечних факультетах у ВНЗ культури; у наявності тісного історичного зв'язку з бібліотечно-інформаційною освітою у змістовому наповненні навчальних планів в період з 1995-2003 рр.; фактично повній відсутності навчально-методичного забезпечення спеціальності майже до кінця 90-х років ХХ ст.

В контексті розвитку інноваційної компоненти підготовки документознавців, яка має враховувати сучасні технологічні реалії та перспективи розвитку інформаційно-комунікативної сфери державного управління, виконано структурування інформаційно-технологічного простору діяльності органів державної влади та умовно виділено його внутрішній та зовнішній контур. Внутрішній контур відображається системою документаційного забезпечення управління і забезпечується відповідною технологічною складовою - системою електронного документообігу в органах державного управління. Зовнішній контур виражає взаємозв`язки державного апарату із суспільством, з інтересами і потребами громадян і відбувається в напрямі розвитку порталів (сайтів) органів державного управління.

Запропоновано зміни до освітньо-професійної програми підготовки через введення до навчального процесу наступних дисциплін: електронний документообіг в органах державного управління та місцевого самоврядування, основи електронного урядування, етика державних службовців, комунікації в державних інституціях, інформаційні потреби у сфері державного управління, організація діяльності інформаційних служб у сфері державного управління та місцевого самоврядування, менеджмент проектів автоматизації діяльності органів державної влади.

З огляду на те, що сучасна інформаційно-технологічна ситуація зумовлює появу нових форм та засобів професійного розвитку документознавців, як у процесі підготовки у ВНЗ, так і у перепідготовці та підвищенні їх кваліфікації, здійснено аналіз інформаційних ресурсів мережі Інтернет документознавчої тематики та запропоновано структуру освітньо-професійного Інтернет-порталу.

Виявлений стан розвитку професійних інформаційних ресурсів документознавчої тематики мережі Інтернет зумовив актуальність створення Інтернет-порталу „Професійні ресурси документознавства” (http://documentoved.at.ua). Портал репрезентує інноваційні аспекти розвитку підготовки документознавців в Україні на сучасному етапі. В якості ключового методологічного підходу було використано характеристику інформаційного менеджменту як безперервного циклу шести тісно пов'язаних процесів: визначення інформаційної потреби, придбання інформації, зберігання та організація інформації, створення інформаційних продуктів та послуг, розповсюдження інформації, використання інформації.

Обґрунтовані та розроблені концептуальні засади підготовки документознавців для сфери державного управління:

1. Теоретико-методологічні основи змісту освіти для сфери державного управління базуються на двох науково-практичних напрямах: документознавство та державне управління у їх взаємозв'язку та взаємовпливі.

2. Еволюція змісту документознавчої освіти для сфери державного управління має відбуватись відповідно до загальних процесів інформатизації суспільства, розвитку теорії та практики документознавства та державного управління і актуалізуватись у розробці навчальних планів підготовки фахівців нового покоління та стандартів освіти.

3. Поліаспектність діяльності документознавців у сфері державного управління, а також специфіка державної служби потребують особливої уваги до професіоналізації майбутніх фахівців протягом навчання у ВНЗ.

4. Інноваційність освіти документознавців на сучасному етапі зумовлена розширенням поля інформаційної діяльності у сфері державного управління, процесами його інформатизації та диверсифікацією джерел освітньої інформації.

5. Врахування ціннісно-мотиваційної сфери майбутнього фахівця, як фактора формування відношення до майбутньої професійної діяльності.

6. Динаміка сучасного ринку праці та специфіка сфери державного управління визначають важливою складовою професійного виховання студентів їх професійну соціалізацію протягом навчання у ВНЗ з метою їх психологічної підготовки, адаптації до входження до професійного колективу.

ВИСНОВКИ

Підсумки і викладено основні результати дослідження:

1. Сучасній системі документаційного забезпечення державного управління передував тривалий період становлення та розвитку, пов'язаний із змінами соціально-економічних та суспільно-політичних умов, відповідними історичними формами організації державного управління та його документаційного забезпечення. Значна кількість нормативно-правових актів, прийнятих в роки незалежності України щодо документаційного забезпечення державного управління, а також розвиток науки документознавство стали чинником введення в 1995 році спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність”.

2. Стан розробленості проблеми підготовки документознавців для сфери державного управління характеризується наявністю суттєвих напрацювань у освітній практиці, повільністю теоретичного осмислення досвіду, фрагментарністю висвітлення у фаховій пресі окремих аспектів підготовки документознавців для сфери державного управління та відсутністю системних досліджень документознавчої освіти як уцілому, так і окремих її аспектів. Документальний потік наукових досліджень документознавчої освіти в Україні у зазначений період поділяється на основні етапи: накопичення та первинного аналізу досвіду підготовки документознавців (з 1995-1999 рр.); узагальнення досвіду у наукових дослідженнях (з 2000-2003 рр.); початковий рівень формування теорії та методики професійної освіти документознавців (з 2004 р. по теперішній час).

3. Сучасний стан документознавчої освіти є результатом дії загальних закономірностей її становлення та існування в конкретних соціально-економічних умовах в Україні. Розвиток спеціальності „Документознавство та інформаційна діяльність” у досліджуваний хронологічний період відбувається динамічно, охоплює державні та приватні ВНЗ з вираженою тенденцію введення спеціальності у негуманітарних вищих навчальних закладах. Підготовка документознавців для сфери державного управління визначається потребами соціальної практики в галузі здійснення інформаційної діяльності в органах державної влади, характеризується зростанням документознавчої освіти для системи державного управління у кількісному, рівневому та структурно-компонентному відношеннях та одночасно відсутністю науково обґрунтованих моделей та освітньо-професійних програм підготовки фахівців документознавців для роботи в державних інституціях. Зміни у змісті документознавчої освіти відбились у навчальних планах ВНЗ і об'єктивно характеризується відмовою від дисциплін бібліотечно-бібліографічного та книгознавчого спрямування, що зумовлено логікою розвитку наукової дисципліни „Документознавство”.

4. Зміст професійної діяльності документознавців у сфері державного управління не обмежується виключно діловодною функцією, а охоплює весь спектр управлінських функцій у сфері документно-інформаційних комунікацій, а також спрямований на виконання комплексу взаємопов'язаних заходів та виконання адміністративних функцій у сфері впровадження і функціонування документно-комунікаційних систем, вивчення закономірностей їх створення та вдосконалення методів діяльності у сфері їх використання.

5. Професійна діяльність документознавців у органах державної влади є специфічним видом діяльності, який залежить від особливостей інформаційних потреб користувачів інформації, предметної галузі діяльності та психологічних особливостей сприйняття інформації держслужбовцем, який є представником окремої соціально-професійної групи. Основні закономірності й принципи професіоналізації документознавця в системі документно-інформаційного забезпечення органів державного управління поєднуються та взаємоузгоджуються на основі таких концептів: інформаційно-комунікативна природа системи державного управління, професіоналізація державної служби, управлінська інформація як основа прийняття рішень.

6. Системоутворюючими чинниками формування змісту освіти документознавців для діяльності в сфері державного управління є процеси демократизації державного управління, його інформаційної відкритості та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Структура інформаційно-технологічного простору діяльності органів державної влади складається з умовно виділених, взаємопов'язаних внутрішнього та зовнішнього контурів. Основними інформаційно-технологічними чинниками які впливають на зміст освіти документознавців є динамічний розвиток інформатизації означених контурів, що виражається у впровадженні систем електронного урядування (зовнішній контур) та електронного документообігу (внутрішній контур). Адекватність документознавчої освіти сучасному стану та перспективам розвитку інформатизації державного управління забезпечується комплексом навчальних дисциплін інформаційно-технологічного спрямування, а також таких, що враховують ціннісні характеристики державної служби та управлінський контекст у галузі інформаційної діяльності.

7. Інформаційні ресурси мережі Інтернет для професіоналізації документознавців характеризуються недостатньою репрезентативністю як у кількісному, так у якісному сенсі, децентралізованістю інформаційних ресурсів, безпосередньо пов'язаних з документознавством. Розроблений та реалізований в межах дослідження Інтернет-портал „Професійні ресурси документознавства” (http://documentoved.at.ua/) виконує інформаційну, кумулятивну та комунікативну функції у забезпеченні інформаційного простору професіоналізації документознавців.

8. Теоретико-методологічною базою вдосконалення навчального процесу підготовки фахівців є розроблені концептуальні засади підготовки документознавців для сфери державного управління. Вони базуються на положеннях про взаємозв'язок у змісті підготовки фахівців предметних галузей „документознавство” та „державне управління”, враховують складність та багатоаспектність діяльності документознавців у сфері державного управління. Основними взаємопов'язаними елементами концептуальної моделі підготовки документознавців для сфери державного управління є: державне управління, як сфера професійної діяльності документознавця; теоретичне обґрунтування основ професійної документознавчої освіти та наукове осмислення педагогічного досвіду; нормативно-правові регулятиви підготовки документознавців; вимоги до змісту та структури навчально-виховного процесу підготовки документознавців для сфери державного управління; ціннісно-мотиваційна сфера особистості студента; професійна соціалізація протягом навчання у ВНЗ; готовність документознавців до виконання професійних функцій у сфері державного управління.

Перспективи подальших досліджень вбачаються в узагальненнях напрямів документознавчої освіти у історико-педагогічному аспекті, у виявленні стану та перспектив їх розвитку.

історичний документознавчий державний управління

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Дубова С. Інформаційна культура державних службовців як чинник якості впровадження та функціонування автоматизованих інформаційних систем (АІС) / С. Дубова // Вісн. Кн. палати. - 2005. - №4. - С. 35-37.

2. Дубова С. Інформаційне забезпечення діяльності органів державного управління / С. Дубова // Вісн. Кн. палати. - 2005. - №11. -С. 33-35.

3. Дубова С.В. Теоретико-методологічні основи підготовки фахівців з інформаційного забезпечення державного управління / С. Дубова, О. Матвієнко //Вісн. Кн. палати. - 2006. - №8. - С. 22-26.

4. Дубова С.В. Автоматизація документообігу в органах державного управління: етапи впровадження / С. Дубова, В. Пікульський // Вісн. Кн. палати. - 2006. - №2. - С. 33-35.

5. Дубова С.В. Ціннісно-мотиваційні чинники у професійній підготовці фахівців з інформаційного забезпечення державного управління / С. Дубова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2007. - №1. - С.77-81.

6. Дубова С.В. Комунікативний простір наукової та професійної спільноти в мережі Інтернет: проблеми та перспективи / С. Дубова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2009. - №1. - С. 81-86.

Статті в інших наукових виданнях:

7. Дубова С.В. Основи електронного урядування. Навч. посібник / С.В. Дубова, Д.В. Дубов.-ЦУЛ.- 2006.- 175с. (Гриф „Рекомендовано Міністерством науки і освіти України”).

8. Дубова С. Інформаційно-технологічні проблеми у відносинах держави та суспільства / С. Дубова // Вісник Національної академії державного управління. - 2005. - №3. - С. 464-468.

9. Дубова С.В. Підготовка фахівців з документно-інформаційного забезпечення державного управління: постановка проблеми / С. Дубова // Вісник КНУКіМ: Зб.наук.праць.- Серія „Педагогіка”. - К., 2006. - Вип.14. -С. 52-58.

10. Дубова С.В. Професіоналізація інформаційної діяльності у сфері державного управління / С. Дубова, О. Матвієнко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2007. - №1.- С. 52-60.

Матеріали конференцій:

11. Дубова С.В. Підвищення відповідальності державних службовців при використанні АІС у добу інформатизації / С. Дубова // Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. „Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”. - Х.: 2005. - 26-27квітня. - С. 108-109.

12. Дубова С.В. Особливості професійної діяльності фахівців з документно-інформаційного забезпечення органів державної влади / С. Дубова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Зб.матеріалів ІІІ Міжнар.наук.-практ.конф., Київ, 16-18 травня 2006р. - К., 2006.-С. 13-14.

13. Дубова С.В. Управлінська діяльність фахівців з документознавства у сфері документних комунікацій в органах державної влади / С. Дубова // Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку: Зб.наук.праць Міжнар.наук.-практ.конф., Київ, 22 грудня 2005р. - У 2-х ч. Ч.1 / К., 2006. - С. 224-229.

14. Дубова С. Морально-етичні аспекти діяльності документознавців у сфері державного управління / С. Дубова // Державне управління і право: Зб.наук.праць. У 2-х ч. Ч.1 / КНУКіМ. - К., 2006. - Вип.1. - С. 186-188.

15. Дубова С.В. Професійна етика фахівців з інформаційного забезпечення державного управління / С. Дубова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Зб.матеріалів ІV Міжнар.наук.-практ.конф., Київ, 21-23 травня 2007р. - К., 2007. - С. 273-275.

...