Крем'яні вироби населення Надчорномор'я доби ранньої та середньої бронзи (за матеріалами поховань)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут археології

УДК 903.2 (477.7) "6373/6375"

Спеціальність - 07.00.04. - археологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

КРЕМ'ЯНІ ВИРОБИ НАСЕЛЕННЯ НАДЧОРНОМОР'Я ДОБИ РАННЬОЇ ТА СЕРЕДНЬОЇ БРОНЗИ (за матеріалами поховань)

Разумов Сергій Миколайович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті археології НАН України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Отрощенко Віталій Васильович, Інститут археології НАН України, заввідділом археології енеоліту-бронзового віку

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор Санжаров Сергій Миколайович Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, Керівник Археологічного науково-дослідного центру "Спадщина"

- кандидат історичних наук Гаскевич Дмитро Леонідович Інститут археології НАН України, науковий співробітник відділу археології кам`яного віку

Захист відбудеться "17" березня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 по захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: 04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту археології НАН України (04210, Україна, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12).

Автореферат розісланий "26" січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук О.Є. Фіалко

Анотації

Разумов С.М. Крем`яні вироби населення Надчорномор`я доби ранньої та середньої бронзи (за матеріалами поховань). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю - 07.00.04 - археологія. Інститут археології НАН України. Київ, 2009.

Результати дослідження відбито у 15 працях. У дисертації проаналізовано основні аспекти виготовлення та використання крем`яних виробів населенням Надчорномор`я доби ранньої та середньої бронзи за матеріалами поховальних комплексів ямної, катакомбної та бабинської культурно-історичних спільнот. Окреслено стан вивчення проблеми крем`яних виробів доби бронзи, проведено культурно-хронологічну систематизацію джерел на основі широкої вибірки пам`яток (1523 поховальних комплекси, приблизно 9% від загальної кількості поховань). Розроблено загальну типологію крем'яних виробів доби ранньої та середньої бронзи, засновану на використанні технологічного, функціонального та типолого-морфологічного підходів до аналізу кам'яних індустрій, що дозволило показати значення крем`яних виробів у різних галузях давнього господарства за матеріалами поховальних комплексів. Обґрунтовано наявність єдиної надчорноморської традиції виготовлення та використання знарядь праці з кременю і в господарстві, і у поховальному обряді. Типологічне вивчення крем`яних предметів озброєння дозволило зробити висновок про те, що вони складали основу збройового комплексу цього часу. На основі аналізу "виробничих наборів" з поховань та експериментальних даних реконструйовано процес виготовлення різних категорій виробів. Розглянуто значення предметів з кременю у поховальній обрядовості доби бронзи та запропоновано спробу реконструкції пов'язаних із ними ідеологічних уявлень давнього населення.

Ключові слова: крем`яні вироби, доба ранньої бронзи, доба середньої бронзи, ямна, катакомбна, бабинська культурно-історичні спільноти, поховальні комплекси.

Разумов С.Н. Кремневые изделия населения Северного Причерноморья эпохи ранней и средней бронзы (по материалам погребений). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности - 07.00.04 - археология. Институт археологии НАН Украины. Киев, 2009.

Основные результаты исследования отражены в 15 публикациях. Диссертация посвящена изучению основных аспектов изготовления и использования изделий из кремня населением Северного Причерноморья эпохи ранней и средней бронзы по материалам погребальных комплексов.

Историография этого вопроса связана с историографией бронзового века Восточной Европы в целом. Уже с ХІХ века началось постепенное накопление источников. С середины ХХ века, в связи с резким ростом источниковой базы, появлением новых методов изучения древних орудий, а также с формулированием новых задач археологической науки, наблюдается увеличение числа работ, посвященных различным аспектам изготовления и использования изделий из кремня населением Восточной Европы эпохи палеометаллов. Основные направления исследований: 1) формально-типологическая и технологическая характеристика кремневых изделий как важной составляющей материальной культуры отдельных памятников, регионов и периодов; 2) изучение древней производственной деятельности с помощью экспериментально-трасологических методов; 3) типология предметов вооружения эпохи бронзы; 4) рассмотрение социальных аспектов древнего производства; 5) интерпретация семантической нагрузки кремня в погребально-поминальных комплексах. В то же время, на на фоне заметного количества работ, практически отсутствуют научные дискуссии, а также исследования, синтезирующие достижения всех направлений.

Основу источниковой базы составили 1523 погребальных комплекса ямной, катакомбной и бабинской культурно-исторических общностей (КИО).

Методы, использованные в работе, разделяются на традиционные для археологического исследования, и на специальные, направленные на комплексное изучение изделий из кремня как системных объектов. Применение метода технологического анализа изделий без вторичной обработки (отходов производства, заготовок и нуклеусов) позволило рассмотреть основные аспекты кремнеобрабатывающего производства раннего и среднего бронзового века. Функциональное распределение дало возможность рассмотреть все категории орудий труда из кремня, использовавшихся населением Северного Причерноморья в конце ІV - в начале ІІ тыс. до н.э. Во всех трех КИО прослежены практически идентичные технологические приемы кремнеобработки. Основная масса орудий относительно равномерно распределяется по регионам и культурно-хронологическим группам. Таким образом, существовала единая традиция изготовления и использования орудий труда как в хозяйстве, так и в погребальном обряде. Типологическое изучение кремневых предметов вооружения позволило сделать вывод о том, что они были основой комплекса вооружения того времени. Отдельные экземпляры наконечников стрел с прямым основанием или черешком являлись в основном причиной ранения погребенных, что позволяет рассматривать их в первую очередь как оужие инокультурного населения. Но подавляющее большинство наконечников стрел в костях умерших представлено типами, характерными именно для той КИО, которой принадлежит погребение. Большинство больших бифасов из погребений ямной и катакомбной КИО определены как ножи-кинжалы, а не наконечники копий и дротиков. Шлифованные топоры-тесла из ямных и катакомбных погребений рассматриваются как свидетельство контактов с носителями культур шнуровой керамики. Прослежены процессы, происходившие в раннем и среднем бронзовом веке в кремнеобрабатывающем производстве. Уже в эпоху ранней бронзы происходит переориентация на использование низкокачественного, но легкодоступного сырья. Соответственно, меняется и технология обработки кремня: происходит переход от пластинчатой к отщеповой технике. Одновременно переживает расцвет технология изготовления тонких бифасов, преимущественно предметов вооружения. Этот расцвет маркируется распространением в погребениях раннего и среднего бронзового века специализированных производственных наборов для изготовления стрел.

Кремневые изделия широко использовались в погребально-поминальных и иных обрядах. Все они распределены на группы "функциональный инвентарь" и "нефункциональный инвентарь". Установлено, что для первой группы повседневная функция вещи соответствовала ее функции в погребальном обряде. Также рассмотрены идеологические аспекты помещения в погребения "производственных наборов". Выдвинуто предположение об их принадлежности к атрибутам определенных рангов элиты потестарных образований раннего и среднего бронзового века. Для второй группы ("нефункциональный инвентарь") первостепенное значение имел материал вещи, а не ее бытовое назначение. В этих случаях кремню, очевидно, приписывались определенные магические свойства.

Таким образом, кремневые изделия являются важной разновидностью источников, без учета которой невозможны объективные реконструкции хозяйственной деятельности, военного дела, идеологических представлений древнего населения.

Ключевые слова: кремневые изделия, эпоха ранней бронзы, эпоха средней бронзы, ямная, катакомбная, бабинская культурно-исторические общности, погребальные комплексы.

Razumov S.M. The flint items of the population of the northern coasts of Black Sea in the Early and Middle Bronze Age (by materials of the burials). - Manuscript.

Thesis of a candidate of historical science degree, specialty - 07.00.04. - archaeology. The Institute of Archaeology of National Academy of Science of Ukraine. Kyiv, 2009.

The results of the research have been published in 15 papers. The thesis defines basic aspects of production and utilization of the flint items by the population of the northern coasts of Black Sea during the Early and Middle Bronze Age (by materials of the burial complexes of the Pit graves, Catacomb graves, Babine cultural-historical communities). Current status of the problem of flint items of the Bronze Age has been described, cultural and chronological systematization of the sources (1523 burial complexes) has been conducted.

Combined typology of flint items of the Early and Middle Bronze Age is based on technological, functional and typological-morphological methods of analysis of stone artifacts. This typology demonstrated significance of the flint items in various branches of ancient economy (by materials of the burial complexes). Existence of unified steppe tradition of production and utilization of the flint tools in the Early and Middle Bronze Age has been shown. Typological analysis of flint weapons results in these weapons was the basis of arms of that epoch. The process of production of different categories of items has been reconstructed as a result of analysis of the "tool sets" and the test data. The significance of flint objects for the burial rituals of the Bronze Age has been found, and reconstruction of ideology concerned with these artifacts has been proposed.

Key words: flint items, Early Bronze Age, Middle Bronze Age, Pit graves, Catacomb graves, Babine cultural-historical communities, burial complexes.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Становлення та розвиток комплексної відтворюючої економіки із переважанням скотарства на теренах Південно-Східної Європи супроводжувалися значними культурними трансформаціями. У зоні Степу та Лісостепу складаються культурно-історичні спільноти доби ранньої та середньої бронзи - ямна, катакомбна та бабинська. Пам'ятки цих спільнот репрезентовано переважно поховальними комплексами. Культурно-хронологічна атрибуція матеріалів нечисленних досліджених поселень становить певну проблему через малопотужні культурні шари. Тому є потреба у співставленні артефактів із поховальних комплексів, де в розглядуваний час вироби з кременю становлять одну з найбільш поширених категорій інвентарю. Отже, комплексне вивчення крем`яних виробів з поховальних пам`яток є необхідним для об'єктивної реконструкції соціально-економічних та етнополітичних процесів доби палеометалів. Існує нагальна потреба у систематизації накопичених джерел та належній їх класифікації.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Роботу виконано в рамках аспірантської програми у відділі археології енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України, в межах планової теми відділу "Етнокультурна карта України в енеоліті-бронзовому віці", державний реєстраційний № 0106U012547.

Метою роботи є комплексне дослідження крем`яних виробів та їх місця в матеріальній і духовній культурі населення Надчорномор`я доби ранньої та середньої бронзи на матеріалах поховальних пам`яток.

Поставленій меті підпорядковано основні завдання роботи:

1) аналіз сучасного стану проблеми вивчення крем`яних виробів доби бронзи;

2) культурно-хронологічна систематизація джерел на основі широкої вибірки пам`яток;

3) створення технологічної, функціональної та морфологічної типології різних категорій крем`яних виробів, визначення сфери їхнього споживання;

4) розгляд основних аспектів розвитку кременеобробного виробництва за доби ранньої та середньої бронзи;

5) спроба реконструкції ідеологічних уявлень доби бронзи, пов`язаних із використанням кременю у поховально-поминальній обрядовості.

Об'єктом дослідження є господарські та ідеологічні явища доби ранньої та середньої бронзи, пов'язані із виготовленням та функціонуванням виробів з кременю.

Предметом дослідження стали власне крем'яні вироби та поховальні комплекси, котрі їх містять.

Методика дослідження. Для вирішення завдань роботи у ній застосовуються традиційні для археологічної науки методи: історико-порівняльний, комбінаторно-статистичний, картографічний, структурно-семантичний. Окремо розглянуто методичні засади дослідження власне виробів з кременю, докладно розроблені на даний момент у археології кам'яної доби: типолого-морфологічний, функціональний та технологічний напрямки.

Наукова новизна роботи. Дисертація є першою узагальнюючою працею, де зібрано та проаналізовано поховальні комплекси з теренів Надчорномор'я доби ранньої та середньої бронзи, які містили вироби з кременю. Значну частину цієї інформації досі не було введено до наукового обігу, її одержано в результаті обробки архівних матеріалів та музейних колекцій. В роботі розроблено загальну типологію крем'яних виробів доби ранньої та середньої бронзи, що дозволило розглянути їх роль у різних галузях господарства. На основі аналізу "виробничих наборів" з поховань та експериментальних даних реконструйовано процес виготовлення деяких категорій виробів. Також в роботі визначено роль предметів з кременю у поховальній обрядовості доби бронзи та запропоновано реконструкції пов'язаних із ними ідеологічних уявлень давнього населення.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з кінця ІV - початку ІІІ до кінця першої чверті ІІ тис. до н. е.

Географічні рамки охоплюють простори Степу від пониззя Дунаю до пониззя Дону.

Джерельна база дослідження. Для вирішення поставлених завдань залучено інформацію щодо 1523 поховальних комплексів доби ранньої та середньої бронзи, які містили вироби з кременю.

Практична цінність дисертації полягає у можливості використання результатів дослідження для написання наукових праць, узагальнюючих робіт, навчальних посібників та лекційних курсів по археології та давній історії України й суміжних територій, для складання зводів археологічних пам'яток і формування музейних експозицій.

Особистий внесок полягає у створенні бази даних по поховальних комплексах з кременем доби ранньої та середньої бронзи та їхньому аналізі. Окремі яскраві комплекси введено до наукового обігу шляхом публікацій. У 5 роботах, виконаних у співавторстві, автором зроблено технологічний та функціональний аналіз виробів з кременю та пов'язаних із ними артефактів, проведено їхню культурно-хронологічну атрибуцію.

Апробацію результатів дослідження здійснено у формі доповідей, які обговорювалися на засіданнях Відділу археології енеоліту-бронзової доби ІА НАНУ, на наукових конференціях у Воронежі (2006), Донецьку (1999, 2000, 2007), Києві (2003, 2004, 2008), Одесі (2002), Санкт-Петербурзі (2006), Фастові (2005), Харкові (1999, 2001, 2002).

Публікації. Результати дисертації викладено у 15 наукових працях (9 - у збірках статей, з них 4 - у фахових виданнях, 6 - у тезах і матеріалах конференцій).

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, шести розділів, висновків (182 сторінки), списку скорочень, списку використаних джерел (226 позицій) та літератури (503 позиції), а також 5 додатків. Загальний обсяг роботи - 579 сторінок.

Зміст роботи

У Вступі подано загальну характеристику теми дослідження, визначено її актуальність та новизну. В зв'язку із цим було обгрунтовано мету та завдання роботи, визначено її предмет та об'єкт, окреслено хронологічні та географічні рамки дослідження.

Розділ 1. Історіографія, джерельна база, методика дослідження

1.1 Історія вивчення та сучасний стан проблеми. Історію вивчення крем`яних виробів доби бронзи розділено на два етапи.

Перший етап. Кінець XIX - середина XX століття - починається з зародження інтересу дослідників ХІХ століття до деяких типів крем`яних виробів, які знаходили у курганних похованнях. 20-50-ті роки ХХ століття пов'язані зі становленням радянської археології із її увагою до масових джерел. Перший період характеризується практично повною відсутністю присвячених їм спеціальних праць, довільним визначенням типів у публікаціях. Другий етап - друга половина ХХ -початок ХХІ століття. У зв'язку з накопиченням джерел, появою нових методів у вивченні давніх знарядь, а також із формулюванням нових завдань археологічної науки спостерігається поступове збільшення праць, присвячених різним аспектам виготовлення та використання крем'яних виробів населенням Півдня Східної Європи за доби палеометалів. Основні напрямки досліджень: 1) формально-типологічна та технологічна характеристика крем'яних виробів як складової матеріальної культури окремих пам'яток, різних регіонів та періодів; 2) вивчення давньої виробничої діяльності за допомогою експериментально-трасологічного методу; 3) типологія предметів озброєння та реконструкція військової справи; 4) розгляд соціальних аспектів давнього виробництва; 5) спроби інтерпретації семантичного навантаження виробів з кременю у поховально-поминальних комплексах. Поза тим, на тлі значної кількості робіт практично відсутні узагальнюючі дослідження, які б синтезували вже набуті досягнення.

1.2 Джерельна база. Джерела поділяються на наступні категорії: археологічні, етнографічні, літературні, фольклорні, лінгвістичні, образотворчі джерела, та дані природничих наук. Археологічні: використано 1523 поховальних комплекси доби ранньої та середньої бронзи з теренів Надчорномор'я, які містили крем`яні вироби. У якості аналогій долучено матеріали поселень, а також поховальних та поселенських пам'яток сусідніх територій. 707 комплексів віднесено до ямної КІС (47% від загальної кількості комплексів із кременем, разом же серед ямних поховань Надчорномор`я комплекси із кременем складають до 10%). Серед ямних поховань 446 (62%) зібгані на спині, які переважають на ранніх етапах ямної КІС. На пізніх етапах переважають поховання зібгано на боці - 216 (3%). 7% (48 комплексів) складають кенотафи та зруйновані поховання. Поховання катакомбних культур нараховують 615 комплексів (40% від загальної кількості поховань з кременем і трохи більше 8% врахованих катакомбних поховань). Вироби з кременю знайдено у 78 (13%) ранньокатакомбних похованнях. Другу групу складають комплекси донецької культури - 104 (17%). Більшість катакомбних комплексів із кременем складають поховання інгульської культури - 409 (65%). 24 комплекса (5%) віднесено до пізньокатакомбних поховань бахмутського та маницького типу. Бабинські поховання із кременем репрезентовано 198 комплексами (13% від загальної кількості комплексів з кременем і 9% від врахованих бабинських поховань). 56 поховань (28%) споруджено у скринях, 129 у ямах (65%), 13 у підбоях (7%).

Етнографічні, літературні та фольклорні джерела використано для реконструкції семантичного навантаження виробів з кременю у поховально-поминальних ритуалах. Залучення даних антропології необхідно для визначення статево-вікових характеристик похованих, при виявленні на кістках слідів травм, нанесених зброєю із крем`яним вістрям. Дані інших природничих наук, передусім геології та мінералогії, слугують джерелом по вивченню сировинної бази.

1.3 Методика дослідження. Для вирішення завдань роботи у ній застосовуються традиційні для археологічної науки методи: історико-порівняльний, комбінаторно-статистичний, структурно-семантичний, картографічний. Окремо розглянуто методичні засади дослідження власне виробів з кременю, розроблені на даний момент у археології кам'яної доби. Типолого-морфологічний підхід спрямований на вивчення форми предмету. Властивий йому засіб побудови типологічних рядів ефективно працює при вивченні сталих форм крем`яних виробів. У даному дослідженні він переважно застосовується для класифікації предметів озброєння, частково - для класифікації знарядь праці. Мета функціонального підходу - з'ясування функцій, методів і характеру застосування знарядь. Він спирається на експериментальний, а також мікро- і макротрасологічний методи. Метою технологічного підходу є відтворення прийомів обробки виробу із урахуванням знання фізичних законів, експериментальних даних, археологічного контексту знахідок, даних етнографії. Технологічний підхід став основою для напрацювань у визначенні технології первинної обробки сировини, особливостей виготовлення знарядь праці та біфасів.

Розділ 2. Крем`яні вироби без вторинної обробки. До виробів без вторинної обробки, тобто, без слідів використання в якості знарядь праці або предметів озброєння, ми відносимо відщепи та їхні фрагменти, а також нуклеуси та шматки сировини.

Група - обробка дерева, кістки, рогу. Тип - пилка. 3 пилки по дереву знайдено у 3 ямних похованнях. Пилка по дереву входила до "набору стрілороба" донецької катакомбної культури. 2 пилки були визначені у складі "виробничого набору" інгульського комплекса. Отже, 6 пилок відомі у 5 похованнях - 0,98% знарядь.

Тип - перфоратор (свердло-розгортка). У ямних похованнях відомо 3. Єдиний перфоратор з поховань донецької культури входив до складу "виробничого набору". У складі "виробничого набору" для деревообробки з інгульського поховання було визначено 3 свердла по дереву. 3 перфоратора входило також до складу "набора косторіза", 1 - до "набору стрілороба", одиничні перфоратори у 3 похованнях. У бабинському похованні в ямі зафіксовано 1. Загалом у 11 похованнях знаходилося 15 перфораторів - 2,46% знарядь.

Тип - різчик. Функцію прорізування виконували, разом із металевими знаряддями, різчики - відщепи з ретушшю на виступаючому вузькому робочому краї. Різчиків з ямних поховань нараховується 11. Для ранньокатакомбних комплексів різчик відомий 1. Різчик було виявлено у складі "виробничого набору" донецької культури, у 8 похованнях інгульської культури. Разом у 20 похованнях знайдено 22 різчика - 3,64% знарядь.

Тип - скобель. У ямних похованнях відомо 8 скобелів, у ранньокатакомбних 2. Скобель знайдено у комплексі донецької культури. 6 скобелів були у 5 інгульських похованнях, 1 у "наборі ливарника" в похованні бахмутського типу. Скобелі знаходилися в 4 бабинських комплексах. Загалом у 24 похованнях містилося 29 скобелів - 4,27% знарядь.

Тип - стругальний ніж (струг, скребло). Для ямних поховань стругальних ножів відомо 5, 1 у комплексі донецької катакомбної культури, 7 в 3 інгульських похованнях. Сумарно у 12 комплексах знайдено 16 стругальних ножів - 2,64% знарядь.

Тип - стамеска (долото). 2 таких знаряддя визначено у складі "виробничого набору" донецької культури. Долото знаходилося в похованні інгульської культури. Єдине для бабинських поховань долотоподібне знаряддя зафіксовано в похованні в ямі. Отже, загалом 4 вироби цього типу - 0,65% знарядь.

Комбіновані та вкладеневі знаряддя. На одному відщепі часто формували кілька робочих країв із різними функціями. Такі знаряддя позначено терміном "комбіновані". В низці випадків у похованнях збереглися залишки оправ з органічних матеріалів, що дозволило визначити знаряддя як вкладеневі. Таких знарядь знайдено 28 у 21 ямному похованні, 4 знаряддя у 4 ранньокатакомбних. Комбінованих знарядь у донецьких комплексах знайдено 2, у інгульських 8, у бабинських 1. Загалом у 38 комплексах відомо 40 комбінованих знарядь та 4 вкладеневих - 7,24% знарядь.

Отже, 628 виробів визначено в якості знарядь праці. Їх виявлено у 509 комплексах (більше 30% від загальної кількості поховань з кременем). Висновки: 1) основна маса знарядь рівномірно розподіляється по різних регіонах та культурно-хронологічних групах; 2) переважну більшість знарядь праці і в похованнях, і на поселеннях становлять скребачки та ножі на відщепах. Цей факт може свідчити, що питома вага знарядь у господарстві опосередковано відбивається й у поховальному обряді. Втім, ці знаряддя поза контекстом "виробничих наборів" мають різноманітне розташування в просторі поховальної споруди, подібно виробам без вторинної обробки. Це змушує припустити, що в таких похованнях вони розглядалися вже не в якості власне знарядь; 3) найбільшу кількість категорій знарядь праці містять "виробничі набори", які є цінним джерелом для реконструкції низки виробництв бронзової доби.

Розділ 4. Предмети озброєння та ритуальні вироби з кременю. Тут розглянуто і власне предмети озброєння, і вироби, що, вочевидь, мали в першу чергу культове призначення, а саме ножі-кинджали, а також мініатюрну скульптуру з кременю.

4.1 Предмети озброєння

4.1.1 Типологія наконечників стріл. В основу типології покладено морфологію насада наконечника, яка визначала його бойові якості та специфіку застосування. Тип А - з виїмкою в основі. Підтип І - боки наконечника утворюють відносно пряму лінію від вістря до основи. Варіант 1 - виїмка в основі дугоподібна. Варіант 2 - виїмка в основі підтрикутна. Підтип ІІ - боки утворюють овал, наконечник найбільш широкий біля основи шипів. Варіант 1 - виїмка в основі дугоподібна. Варіант 2 - виїмка в основі аркоподібна (боки виїмки паралельні або ледь сходяться вгорі) - "шоломоподібні". Варіант 3 - виїмка в основі овальна, кінчики шипів зближуються - "з вусиками". Тип В - з прямою основою. Підтип І - трикутне перо низьких пропорцій. Підтип ІІ - трикутне перо видовжених пропорцій. Підтип ІІІ - боки наконечника від основи до середини або вище паралельні, потім сходяться - так звані "баштоподібні". Всі підтипи можна поділити на три варіанти. Варіант 1 - з прямою основою. Варіант 2 - з ледь вигнутою основою. Варіант 3 - з ледь опуклою основою. Тип С - з черешком. Підтип І - з невиокремленим черешком ("листоподібні"). Підтип ІІ - з черешком, виокремленим уступами. Підтип ІІІ - з шипами по боках черешка. Всі підтипи можна поділити на два варіанта. Варіант 1 - з усіченим черешком. Варіант 2 - з загостреним черешком.

4.1.2 Наконечники стріл з поховань ямної КІС. Розглянуто 97 наконечників. Наконечників типу А знайдено 79, 41 був причиною поранення, типу В - 9 (6 - причина поранення), типу С - 6 (всі - причина поранення), і 3 фрагмента невизначених типів, всі серед кісток небіжчиків. Переважну частину наконечників знайдено на території Нижнього Подніпров'я та Західного Надчорномор'я. Останній регіон був західним кордоном ямної області, а в першому зіткнення могли викликатися боротьбою за заплавні пасовиська та переправи. Знаходження наконечників типу А-І-2, А-ІІ-2 не лише серед кісток, але й у якості інвентарю, в тому числі й у "наборі стрілороба", не дозволяє прийняти версію про них як про свідчення зіткнень із носіями катакомбних культур. Переважання наконечників з неглибокою виїмкою як причини поранень вказує на сутички в середовищі спорідненого населення. Чужорідними є одиничні наконечники із глибокою підпрямокутною виїмкою в основі та черешкові, які всі були у кістках похованих. Саме вони є показником конфліктів з іншокультурним населенням. Найближчі аналогії таким наконечникам відомі у Кавказькому регіоні та на території культур шнурової кераміки.

4.1.3 Наконечники стріл з поховань катакомбної КІС. Тип А. Підтип І Варіант 1 - 1 ранньокатакомбний, в похованні донецької культури 4 наконечника утворювали сагайдачний набір, в 15 інгульських похованнях відомо 29 екземплярів (в 6 похованнях були причиною поранень, є також 4 сагайдачних набора). Варіант 2 - в ранньокатакомбних комплексах знайдено 10 екземплярів, з яких 5 були причиною поранення. Вони характерні для поховань донецької культури: у 19 поховальних комплексах 89 екземплярів, 54 у 7 сагайдачних наборах. Зафіксовано їх у 6 "наборах стрілоробів". 33 екземпляри знайдено у 15 похованнях інгульської культури. В 5 були причиною поранення, в одному комплексі серед кісток небіжчика знаходилося 3 наконечника, в другому - 2. 3 наконечника входили до складу "набора стрілороба". Найбільший набір наконечників (33) містився у "наборі стрілороба" в комплексі бахмутського типу. Підтип ІІ Варіант 2 - 1 екземпляр міг бути причиною поранення. До цього варіанту належить ранньокатакомбний сагайдачний набір з 4 наконечників. 48 екземплярів містилися в 25 похованнях донецької культури, але в 10 були причиною поранення. Сагайдачні набори репрезентовано 5 комплексами. Такі наконечники відомі в 5 інгульських комплексах, в 2 були причиною поранень, 4 та 2 входили до складу 2 сагайдачних наборів. Варіант 3 - "з вусиками" - у 12 похованнях інгульської культури знайдено 94 наконечника, в 4 комплексах як причина поранення. 20 екземплярів були у 8 сагайдачних наборах. 2 знайдено в комплексі маницького типу, 1 у комплексі бахмутського типу. Тип В. Підтип ІІ - у ранньокатакомбному комплексі 1 екземпляр був причиною поранення. Тип С. Підтип І - 1 екземпляр знаходився у інгульському похованні. Підтип ІІ Варіант 1. У пізньокатакомбному комплексі знайдено 3. Аналогії є серед наконечників культур шнурової кераміки та постшнурових культурних утворень. Такі наконечники зафіксовано й у похованнях передкавказької катакомбної культури та в Закавказзі. Варіант 2 - 1 входив до "виробничого набору" донецької культури. Фрагмент наконечника був у кістках небіжчика у похованні донецької культури. В 3 інгульських похованнях серед кісток небіжчика знаходилися фрагменти наконечників, що були причиною поранення. Загалом наконечники стріл знайдено у 112 похованнях катакомбної КІС. З 368 наконечників причиною поранення були лише 42 (ранньокатакомбні поховання - 7 з 17, донецька культура - 11 з 143, інгульська - 23 з 169, бахмутський тип - 1 з 39). 326 були у складі сагайдачних та "виробничих" наборів. Переважають із виїмкою в основі (тип А), при цьому наконечники із підтрикутною виїмкою в основі (тип А-І-2) є характерними для комплексів донецької культури та поховань бахмутського типу, тоді як наконечники з "вусиками" (тип А-ІІ-3) - для інгульської культури. крем'яний поховальний бронза надчорномор'я

4.1.4 Наконечники стріл з поховань бабинської КІС. Тип А. Підтип І Варіант 1 - у похованнях у скринях 16 екземплярів у складі 5 сагайдачних наборів, у 2 похованнях знайдено по 1 екземпляру, що були причиною поранень. 13 відомі у 8 похованнях у ямах. Підтип ІІ Варіант 1 - з 5 сагайдачних наборів, що відомі в похованнях у скринях, по 5 з 7 наконечників цього типу були у 2. Сагайдачний набір із 8 наконечниками (з них 6 цього типу) містився у похованні у ямі. В 1 похованні в ямі такий наконечник був причиною поранення, в 1 біля черепа, ще в 3 похованнях початкове розташування невідоме. В підбоях 3 були причиною поранення. Варіант 2 - у похованнях у скринях відомо 3 екземпляри: 1 знаходився у складі сагайдачного набору, 3 - причина поранень. У похованнях у ямах знайдено 8, 7 з них були причиною поранень. 1 екземпляр міг бути причиною поранення (підбій). Тип В. Підтип І - 1 репрезентовано у сагайдачному наборі поховання в ямі, 1 був причиною поранення. Підтип ІІ - в 1 похованні в ямі був причиною поранення. Підтип ІІІ - у похованнях в ямах знайдено 2 екземпляри, що були причиною поранення. Тип С. Підтип І - у похованнях в ямах 2 наконечника були причиною поранення. Підтип ІІ Варіант 2 - для поховань у скринях відомий 1, що входив до складу сагайдачного набору. В двох похованнях в ямах вони були причиною поранення. Наконечник цього типу знайдений також в заповненні підбою. Загалом з 82 наконечників стріл з бабинських поховань близько 32 могли бути причиною поранень, інші ж переважно відносяться до сагайдачних та "виробничих" наборів.

4.2 Типологія великих біфасів. Тип А - великі біфаси з виїмкою в основі. Тип В - великі біфаси з усіченою основою. Тип С - великі біфаси з черешком. Підтип І - з невиокремленим черешком ("листоподібні"). Підтип ІІ - з черешком, виокремленим горизонтальними уступами ("плічками"). Підтип ІІІ - з черешком, виокремленим підтрикутними уступами ("ромбічні"). Підтип ІV - асиметричні. Для всіх підтипів є 2 варіанти. Варіант 1 - з усіченим черешком. Варіант 2 - з загостреним черешком.

4.2.1 Великі біфаси з поховань ямної КІС. Тип А. Відомий лише 1 наконечник дротика. Тип С. Підтип І - з 33 біфасів 11 є ножами-кинджалами, 9 - наконечниками дротиків, функцію 13 визначити не вдалося. Підтип ІІ - 3 наконечника дротиків, 1 ніж-кинджал, 1 невизначений. Підтип ІІІ - 12 ножів-кинджалів, 13 наконечників дротиків, 3 невизначених. Загалом у ямних похованнях знайдено 67 великих біфасів: 24 ножа-кинджала, 24 наконечника дротиків, 11 невизначених за функцією великих біфасів, 8 фрагментів, що у 2 випадках могли бути причиною поранення.

4.2.2 Великі біфаси з поховань катакомбної КІС. Тип А - 1 екземпляр був у бахмутському "наборі стрілороба". Тип В. Відомо 2 екземпляра з поховань інгульської культури: наконечник дротика та ніж-кинджал. Тип С. Підтип І - з ранньокатакомбних поховань 3 вироба визначено як ножі-кинджали, 5 - як наконечники дротиків. У комплексах донецької культури 1 виріб визначено як ніж-кинджал, 2 - як наконечники дротиків. 1 походить зі зруйнованого поховання, 4 - входять до складу 3 "наборів стрілоробів". 8 виробів цього типу з поховань інгульської культури визначено як ножі-кинджали, 7 - як наконечники дротиків. 2 входили до "виробничих наборів", 2 походять зі зруйнованих поховань. По одному екземпляру таких біфасів зафіксовано у "наборах стрілоробів" (бахмутський тип і маницький тип). Підтип ІІ - у ранньокатакомбних комплексах визначаються 3 ножа-кинджала, 1 наконечник дротика, 1 невизначений. В інгульських похованнях знайдено 2 таких біфаса - 1 ніж-кинджал, 1 наконечник дротика. Підтип ІІІ - з донецьких комплексів походять 4 ножа-кинджала, 1 наконечник дротика. В інгульських похованнях визначено 9 ножів-кинджалів, 3 наконечника дротиків, 1 біфас входив до "виробничого набору", 1 невизначений. Підтип ІV - асиметричні. Однолезовий ніж з черешком знайдено в комплексі донецької культури. Сегментоподібний біфас був в інгульському комплексі. 2 подібних біфаса виявлено в комплексі бахмутського типу. Отже, з 71 великого біфасу 34 були ножами-кинджалами, 22 - наконечниками дротиків, призначення 15 невідоме.

4.2.3 Великі біфаси з поховань бабинської КІС. Тип С-І. 1 зафіксовано разом із сагайдачним набором у похованні в скрині, 1 пошкоджений екземпляр знайдено у складі "виробничого набору" з поховання в ямі.

4.3 Біфасіальні сокири (тесла) з поховань ямної та катакомбної КІС. Відомі виключно на "прикордонних" територіях ямної області, Знайдено 12 сокир-тесел, 11 з них (1 фрагментована) - на теренах Одеської обл. та Республіки Молдова, 1 - на Черкащині. Єдине для донецької катакомбної культури тесло було знайдене у складі "набору стрілороба". В інгульському похованні (Одеська обл.) знайдено 3 тесла-сокири. Ще одна знахідка клиноподібного тесла походить з Кривбасу. На території Молдови фрагмент шліфованого тесла знайдено у складі інгульського "набору стрілороба". Фрагмент рубального знаряддя знаходився також у "виробничому наборі" для обробки каменю. Отже, шліфовані сокири-тесла є нетиповими для ямної та катакомбної КІС і можуть розглядатися як свідчення контактів із культурами шнурової кераміки, на що вказує й териториальний розподіл знахідок.

4.4 Інші категорії предметів озброєння. Унікальну знахідку було зроблено в ранньокатакомбному похованні у Ростовській обл. Уздовж кісток лівої руки померлого зафіксовано ланцюжок з 22 дрібних відщепів завдовжки. Очевидно, на дні камери було залишено метальне або різальне знаряддя, що складалося з дерев'яної основи і крем`яних вкладенів.

4.5 Мініатюрна скульптура з кременю. Виділено 8 виробів з кременю ямної та катакомбної КІС, які можна розглядати в якості мініатюрних скульптур. Кількість цих предметів, вочевидь, є більшою, але їхнє виокремлення з маси відщепів та знарядь становить труднощі з огляду на абстрактний характер образотворчого мистецтва доби бронзи.

Підсумки: 1) поховання із наконечниками стріл свідчать, що протягом доби ранньої та середньої бронзи лук зі стрілами з крем'яними наконечниками залишався основою системи озброєння населення Надчорномор'я. Параметри більшості наконечників вказують, що використовувався переважно простий лук. Окремі екземпляри наконечників з прямою основою або черешком, аналоги яким є в синхронних культурах сусідніх територій, є здебільшого причиною поранень похованих. Але переважна більшість наконечників стріл в кістках небіжчиків репрезентована типами, характерними саме для тієї КІС, до якої належить поховання; 2) більшість великих біфасів з поховань ямної та катакомбної КІС виявилася ножами-кинджалами, а не наконечниками бойової зброї; 3) шліфовані сокири-тесла з ямних та катакомбних поховань повинні розглядатися як свідчення контактів із західними та північно-західними сусідами; 4) виділено мініатюрну крем'яну скульптуру як окрему категорію поховального інвентарю.

Розділ 5. Базові аспекти кременеобробного виробництва доби ранньої та середньої бронзи

5.1 Проблема визначення джерел сировини. Протягом всієї доби палеометалів сировинна база для крем'яних індустрій залишалася практично тією самою, що і за кам'яної доби. Родовища експлуатувалися впродовж дуже тривалого часу. Але у зв'язку з розвитком відтворюючої економіки та металургії поступово змінюється стратегія видобутку сировини і, відповідно, співвідношення між її різновидами. Впродовж доби ранньої бронзи відбулася переорієнтація на місцевий низькоякісний кремінь для знарядь праці. Якісна сировина йде переважно на виготовлення біфасів - наконечників метальної зброї та ножів-кинджалів.

5.2 Технології обробки кременю. Паралельно існують і розвиваються дві технології розколювання: 1) технологія виробництва сколів-заготовок; 2) технологія виробництва біфасів. Перший вид розколювання за доби палеометалів зазнає радикальної трансформації: в енеоліті пластинчаста техніка переживає розквіт, але вже за доби середньої бронзи вона майже повністю зникає. На перший план виходить відщепова техніка. Частина відщепів з поховань та культурного шару не сколювалася з нуклеусів, а отримувалася в результаті розбивання жовен без попередньої підготовки ("перманентне нестадіальне розколювання"). Виробництво біфасів переживає справжній розквіт. Технології виготовлення знарядь на відщепах та біфасів можуть свідчити про оптимальний для задоволення певних потреб суспільства рівень технологій обробки кременю.

Розділ 6. Крем`яні вироби у ритуальній практиці доби бронзи

6.1 Археологічні дані. Весь масив виробів з кременю, які містилися у поховальних комплексах, поділяється на кілька великих категорій не тільки за технологічними та морфолого-функціональними ознаками, а й за своїм значенням у поховальній обрядовості. Матеріал розподілено на дві групи за ознакою "навмисності" потрапляння речі до поховального комплексу ("інвентар" та "не інвентар"). "Не інвентар" поділяється на 2 категорії: 1) вироби більш раннього часу, що потрапили до комплексу або з давнього культурного шару, або ж з давнішого поховання; 2) наконечники метальної зброї, що були причиною поранення і не є поховальним інвентарем. "Інвентар", тобто предмети, навмисне покладені до поховального комплексу: 1) той, що знаходиться в межах камери в безпосередній близькості до похованого - супровідний з двома варіантами: а) "контактний", тобто той, що торкається тіла небіжчика; б) "безконтактний"; 2) той, що знаходиться поза власне камерою, але в межах складної поховальної споруди - супутній. Супровідний інвентар поділяється на такі категорії: 1) Речі, повсякденна функція яких, ймовірно, повинна була зберігатися в потойбічному світі - функціональний інвентар. Це предмети озброєння, ножі-кинджали, "виробничі набори", можливо, мініатюрна крем'яна скульптура. 2) Речі, які в поховально-поминальній обрядовості набули значення, відмінного від повсякденного - нефункціональний інвентар. Це переважно відщепи, конкреції, нуклеуси, знаряддя праці. Серед "безконтактного" супровідного нефункціонального інвентарю виокремлюється серія виробів, які знаходилися у плямах вохри, деревного вугілля або крейди, під дном та всередині посудини. Супутній інвентар репрезентовано нефункціональними предметами - переважно на перекриттях та заплічках ям, на сходинках, серед закладів і в заповненні шахт, за стінками рам.

6.2 Проблеми інтерпретації поховань із кременем. Функціональний супровідний інвентар. Відносно "наборів стрілоробів" зазначимо, що низка джерел, особливо з індоіранської міфології та етнографії, вказує на тісний зв'язок виготовлення та використання луку і стріл із сакральністю влади вождя (царя), в тому числі і зі здатністю впливати таким чином на відтворення природних благ. Але певна частина речей з цих комплексів дійсно була задіяна у виробництві, що дозволяє використовувати їх для реконструкції давніх технологій. Нефункціональний інвентар. Свідчення джерел та версії дослідників щодо ритуального використання кременю можна умовно розділити на чотири пов`язані між собою групи. Із першою групою пов`язані дані про існування "культу каменю". Друга думка пов`язує наявність кременю у похованнях із культом вогню. Третя - пов'язує кремінь із індоєвропейським культом божеств-громовиків, з "небесним вогнем". Четверта ґрунтується на визначенні поховального обряду як одного з обрядів переходу.

Отже, за доби бронзи у населення Надчорномор`я був поширеним обряд вміщення до могили шматків кременю у якості нефункціонального супровідного або супутнього інвентарю. Використання міфологічних, фольклорних та етнографічних джерел дозволяє пов`язати цю традицію з культами каменю, вогню, божеств-громовиків, з уявленнями про перехід кордону між світами живих та померлих, а також із жертвопринесеннями.

Висновки

Результатом дослідження стало висвітлення основних аспектів використання крем`яних виробів населенням Надчорномор`я доби ранньої та середньої бронзи за матеріалами поховань. Основу для аналізу склали археологічні джерела: 1523 поховальних комплекси доби ранньої та середньої бронзи. Для вирішення спеціальних завдань було залучено також етнографічні, лінгвістичні, образотворчі джерела, дані природничих наук. Застосування методу технологічного аналізу виробів без вторинної обробки дозволило розглянути основні аспекти кременеобробного виробництва доби ранньої та середньої бронзи. Функціональний розподіл надав можливість побачити спектр знарядь праці з кременю, які використовувалися населенням Надчорномор'я в кінці ІV - на початку ІІ тис. до н.е. Основна маса знарядь рівномірно розподіляється по різних регіонах та культурно-хронологічних групах. Окреслюється єдина традиція виготовлення та використання знарядь праці з кременю і в господарстві, і у поховальному обряді. Переважну більшість знарядь праці і в похованнях, і на поселеннях становлять скребачки та ножі. Отже, питома вага знарядь у господарстві опосередковано відбивається й у поховальному обряді. Типологічне вивчення крем`яних предметів озброєння дозволило зробити висновок про те, що вони складали основу збройового комплексу цього часу. Простежено процеси, що відбувалися за доби ранньої та середньої бронзи у кременеобробному виробництві. У розглянутий період це виробництво зазнавало постійних трансформацій, що призвело до вичерпання його можливостей. Вже за доби ранньої бронзи відбувається переорієнтація на використання низькоякісної, але легкодоступної сировини. Відповідно, відбувається перехід від пластинчастої до відщепової техніки. Водночас переживає розквіт технологія виготовлення тонких біфасів, переважно предметів озброєння. Цей розквіт маркується поширенням спеціалізованих виробничих наборів для виготовлення стріл. Крем`яні вироби широко використовувалися в поховально-поминальній та іншій ритуальній практиці. Усі вироби розподілено на групи "функціональний інвентар" та "нефункціональний інвентар". Встановлено, що для першої групи повсякденна функція речі відповідала її функції у поховальному обряді незалежно від матеріалу, з якого її зроблено. Розглянуто ідеологічні аспекти вміщення до поховань "виробничих наборів". Висунуто припущення щодо належності їх до атрибутів певних рангів еліти потестарних утворень доби ранньої та середньої бронзи. Для другої групи ("нефункціональний інвентар") першорядне значення мав матеріал речі, а не її побутове призначення. У цих випадках кременю приписувалася, вочевидь, певна магічна властивість.