Молодіжні організації в УСРР 1920-х рр.

Значення преси в суспільному житті України та діяльності молодіжних організацій розглядає в своєму досліджені О. Коляструк Коляструк О. А. Преса УСРР в контексті політики українізації (20-30-ті рр. ХХ ст.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О. А. Коляструк - К., 2003. - 20 с..

На сучасному історіографічному етапі виходить ряд праць, присвячених діяльності єврейських молодіжних організацій у 1920-х рр. (дослідження О. Козерода, В. Орлянського, О. Сучкової Козерод О. Євреї України в 1921-1929 рр.: дис... докт. іст. наук: 07.00.01 / О. Козерод. - К., 2003. - 444с.; Орлянський В. С. Євреї України в 20-30-ті рр. ХХ ст.: соціально-політичний аспект / В. С. Орлянський - Запоріжжя: ЗДТУ, 2000. - 254 с.; Сучкова О. Ю. Євреї в Донбасі (20-30-ті рр. ХХ ст.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О. Ю. Сучкова - Донецьк, 2005. - 20 с. та ін.).

У своєму дослідженні «Партійно-радянська номенклатура УРСР у 20-30-ті рр. ХХ ст.» М. Дорошко Дорошко М. С. Партійно радянська номенклатура УСРР у 20-30-ті рр. ХХ ст.: автореф. дис... докт. іст. наук: 07.00.01 / М. С. Дорошко - К., 2004. - 34 с. торкається питань одержавлення профспілок і громадських організацій. Автор, зокрема, характеризує комсомол як помічника державної партії, зазначаючи при цьому, що жодне важливе рішення ЦК ЛКСМУ, від початку 1920-х рр., передусім кадрове, не приймалося без попереднього погодження з керівними партійними органами.

Робота О. Лаврут Лаврут О. О. Студенство Радянської України в 20-ті рр. ХХ ст.: автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О. О. Лаврут - Донецьк, 2004. - 20 с. присвячена студентству України 1920-х рр. У ній дослідниця визначає цілі, напрями, наслідки державної політики щодо формування навчання та виховання студентської молоді, характеризує її матеріальне становище, досліджує основні аспекти вирішення економічних проблем студентства, відмічає позитивні й негативні риси радянської системи вищої освіти, основні вектори громадської діяльності нового покоління.

Уся історія комсомолу, від часів заснування до припинення його діяльності, відтворена в книзі «Комсомол України: Сторінки історії. Події. Портрети» Комсомол України: сторінки історії. Події. Портрети. / [упоряд.: Ю. Н. Єльченко, В. Ф. Возіанов, Г. Д. Максименко] - К.: Ін Юре, 2004. - 716 с.. Дослідники стверджують, що комсомол здобув величезний соціальний досвід у трудовому, ідейно-політичному, військово-патріотичному, моральному, інтернаціональному вихованні.

Типи, структура, основні напрями й форми культурно-освітньої роботи громадських організацій України, специфіка їхніх взаємовідносин із радянською владою, вплив ідеологізації на зміст культурно-освітньої діяльності громадських організацій відображені в дисертації В. Молоткіної Молоткіна В. К. Культурно-освітня діяльність громадських молодіжних організацій України в умовах НЕПу (1921-1929 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / В. К. Молоткіна - К., 2005. - 18 с..

У дослідженні Ю. Степанчука Степанчук Ю. С. Діяльність громадських і політичних об'єднань УСРР у контексті соціальної політики більшовицького режиму в 1920-ті - початок 30-х рр. ХХ ст.: дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Ю. С. Степанчук - Черкаси, 2006. - 220 с. розкриваються особливості соціальної політики більшовиків у 1920-х - на початку 1930-х рр. і висвітлюються питання організації добровільних громадських товариств, механізми формування масових об'єднань громадян УСРР, завдання, що покладалися на них компартією; досліджується вплив масових громадських об'єднань УСРР на здійснення соціальних та господарсько-політичних перетворень більшовицької влади.

Вивчаючи історіографію діяльності молодіжних організацій УСРР, варто відзначити роботу С. Свистовича Свистович С. М. Громадські обєднання України в політиці більшовицького режиму (20-30-х рр. ХХ ст.): дис... докт. іст. наук: 07.00.01 / С. М. Свистович  - Донецьк, 2007. - 596 с., у якій на основі архівних та низки інформаційно насичених унікальних документальних матеріалів здійснено спробу комплексного вивчення організації та структурної побудови системи громадських об'єднань Радянської України в 1921-1939 рр.

Отже, сьогодні зусилями істориків і політологів створена нова концепція політичної системи тоталітарного суспільства, де визначається та реальна роль, яку відігравали молодіжні організації в її становленні, зокрема, комсомол у 1920-х рр. Загалом це був час послаблення соціальної ролі комсомолу на тлі становлення тоталітаризму та фізичного й організаційного виключення з політичної системи інших некомуністичних молодіжних організацій. Лояльні до радянської влади молодіжні організації перетворилися на «кишенькових» виконавців волі партії, а комсомол став ототожнюватися трудящими із скомпрометованою комуністичною партією, незважаючи на певну позитивну роль, яку він відігравав у трудовому, військово-патріотичному вихованні молоді.

ВИСНОВКИ

Вивчення молодіжного руху 1920-х рр., зміст, головні напрями і рівень наукового пошуку визначалися різними факторами, умовами і, насамперед, тенденціями розвитку радянського суспільства. Саме тому історіографію історії молодіжних організацій 1920-х рр. можна умовно поділити на три етапи: 1) 1920-ті - перша половина 1950-х рр.; 2) друга половина 1950-х - 1980-ті рр.; 3) з початку 1990-х рр. по даний час. Кожному із цих історіографічних етапів притаманні свої особливості розвитку історичної науки.

Визначальний вплив на історичну науку на першому й другому історіографічних етапах мала ідеологія й політика комуністичної партії, яка монополізувала державні функції, прийняла, по суті, сталінську модель тоталітаризму. Опубліковані документи мали тенденційно-односторонній характер, не були позбавлені інерції «позитивності» у висвітленні подій і не відображали об'єктивної реальності. Головним орієнтиром для висвітлення історії молодіжних організацій проголошувалися документи з'їздів і конференцій партії і комсомолу, які сприймалися як методологічна база.

Історіографічний аналіз літератури 1920-х - 1930-х рр. показує, що вже в цей період в історичній науці молодіжний рух розглядається переважно в площині комсомольської тематики з урахуванням ідеологічних орієнтирів історико-партійної науки. Дослідники даного періоду розглядали діяльність небільшовицьких організацій як буржуазно-націоналістичну, а відтак і обґрунтовували необхідність їх переслідування та боротьбу з ними. Якщо в літературі 1920-х рр. до певної міри ще спостерігається плюралізм думок, мають місце дискусії істориків і публіцистів, то для літератури 1930-х рр. характерна однотипна категоричність висновків, шаблонність мислення відповідно до панівної комуністичної ідеології.

Загалом публіцисти, історики в кінці 40-х - на початку 50-х рр. ХХ ст. поклали початок вивченню історії молодіжного руху в УСРР, здійснюючи поступовий перехід від популярно-пропагандистських до наукових форм роботи, аж до розгортання дисертаційної розробки проблематики. Провідною тематикою досліджень була участь молоді в соціалістичних перетвореннях міста і села, разом з тим деякі автори не оминули проблему молодіжного релігійного руху, участі юнацтва в роботі «Просвіти», не дивлячись на існуючі ідеологічні перепони правлячої партії. Водночас історичну спадщину 1930-х - першої половини 50-х рр. слід розглядати під кутом зору серйозної наукової критики, оскільки саме на цьому етапі відбувалося утвердження догматичних підходів до історії молодіжного руху 1920-х рр.

Із середини 1950-х - до кінця 1980-х рр. учені підготували й опублікували велику кількість робіт, насичених значним конкретно-історичним і фактичним матеріалом, новими даними, але їхнім спільним недоліком було те, що більшість авторів, залишалися прибічниками попередніх концептуальних підходів. Зростання кількості праць, розширення їх тематики, уведення до наукового обігу не використаних раніше фактичних матеріалів не стало поштовхом для забезпечення нового рівня наукових висновків, оскільки в працях дослідників і надалі домінував принцип підтвердження тези про керівну роль комуністичної партії в молодіжному русі.

Друга половина 1980-х рр. характеризується спробою авторів переосмислити, відшукати нові методологічні підходи в переоцінці попередніх етапів історії радянського суспільства, насамперед, історії молодіжного руху УСРР 1920-х рр., обґрунтуванням нових поглядів у визначенні ролі та значення масових громадських молодіжних організацій у політичній системі доби сталінізму. Наукові праці другого історіографічного етапу, несучи в собі як недоліки, так і певні позитивні результати, зробили свій внесок у наукове вивчення становлення та діяльності молодіжних організацій 1920-х рр. в УСРР. У цей час було досліджено кількісно-якісний склад молодіжних організацій 1920-х рр., форми і методи партійного впливу на молодь, вивчалися питання молодіжної преси, ролі комсомолу в розвитку освіти, культури, виховання підростаючого покоління, у формуванні робітничих і науково-педагогічних кадрів.

Головна мета істориків сучасного історіографічного етапу - це критичне переосмислення результатів досліджень, що торкалися різних аспектів становлення та розвитку молодіжних організацій, пошук концептуально нового підходу до оцінки джерел. Для історичних розвідок даного періоду характерна докорінна переоцінка всіх наявних історичних джерел із проблем молодіжних організацій як радянського походження (загальноісторичні, історіографічні, історико-партійні, історико-комсомольські та ін.), так і зарубіжної україніки. На зміну класовому підходу у вивчені громадських організацій прийшов цивілізаційний, який розглядає молодіжний рух 1920-х рр. у всьому розмаїтті суперечностей, взаємовпливів та багатофакторного розвитку. Головними напрямами сучасних досліджень стали як провладний комуністичний рух молоді, так і небільшовицькі молодіжні організації 1920-х рр., зокрема національні меншини, релігійні групи тощо. Автори розкривають роль і місце комуністичних молодіжних організацій у становленні тоталітарного режиму, у проведенні колективізації, індустріалізації, у репресивних заходах радянської влади, голодоморі 1932-33-х рр.

Подальші наукові дослідження історії молодіжних організацій УСРР 1920-х рр. зумовлюють необхідність підготовки спеціальних джерелознавчих робіт, у яких було б охарактеризовано значення тих чи інших джерел, документів у вивченні різних аспектів розвитку молодіжного руху України, розкрито методи аналізу цих джерел, джерелознавчої критики тощо.

Результати дослідження вказують на те, що багато проблем історії молодіжних організацій УСРР 1920-х рр. можуть бути предметом спеціального наукового вивчення. Подальшої і поглибленої розробки потребує як комуністичний рух української молоді, так і становлення, розвиток, діяльність небільшовицьких молодіжних організацій. Окремого наукового аналізу потребують політичні орієнтири, організаційна структура спілок, їх кількісний склад, культурно-просвітницька діяльність, участь молоді в національно-визвольній селянській війні на початку 1920-х рр., релігійно-сектанському русі українського народу тощо. Важливо розкрити у спеціальних наукових дослідженнях роль молоді в діяльності місцевих організацій «Просвіти». На порівняльний аналіз заслуговують молодіжні організації УСРР і Західної України, що дасть можливість розглянути молодіжний рух цих регіонів у цілому. Важливо дослідити форми активного і пасивного протесту молоді становленню тоталітарного режиму, а також особливості співпраці комсомолу з органами ВНК - ДПУ в боротьбі з некомуністичними і непролетарськими організаціями досліджуваного періоду.

ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Зленко А. М. Комсомол і комуністична партія в 1920-ті - на початку 1930-х рр.: трансформація в «інструмент партії»: (історіографія) / А. М. Зленко // Наукові записки з української історії: зб. наук. ст. - Переяслав-Хмельницький: ПП Валь Л.О., 2005. - Вип. 17. - С. 147-153.

2. Зленко А. М. Громадські молодіжні організації в боротьбі за вплив на сільську молодь в 1920-х рр. Історіографія проблеми / А. М. Зленко // Наукові записки: зб. наук. ст. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - Вип. LXIII (63). - С. 212-219.

3. Зленко А. М. Молодіжні організації України 20-х років ХХ ст.: історіографія / А. М. Зленко // Наукові записки з української історії: зб. наук. ст. - Тернопіль: Астон, 2006. - Вип. 18. - С. 199-204.

4. Зленко А. М. Громадські молодіжні організації в системі освіти України 1920-х рр.: історіографія / А. М. Зленко // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2007. - Вип. 28. - С. 135-143.

5. Зленко А. М. Комсомол в культурному будівництві України 1920-х років: історіографія / А. М. Зленко // Наукові записки з української історії: зб. наук. ст. - Тернопіль: Астон, 2007. - Вип. 19. - С. 215-222.

6. Зленко А. М. Громадські молодіжні організації в суспільно-політичному житті України в 20-х роках ХХ ст. / А. М. Зленко // Наукові записки з української історії: зб. наук. ст. - Тернопіль: Астон, 2008. - Вип. 21. - С. 414-418.

7. Зленко А. М. Відображення діяльності молодіжних організацій УСРР 1920-х рр. в історіографічному вимірі / А. М. Зленко // Наукові записки з української історії: зб. наук. ст. - Переяслав-Хмельницький, 2010. - Вип. 24. - С. 186-193.

ПУБЛІКАЦІЇ, ЩО ДОДАТКОВО ВІДОБРАЖАЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зленко А. М. Історіографічний аналіз проблеми встановлення монополії комсомолу в молодіжному русі України в 20-х рр. ХХ ст. / А. М. Зленко // Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив: матеріали І Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф., 28-30 листопада 2005 р. - К.: ТК Меганом, 2005. - Ч. 1. - С. 9-10.

2. Зленко А. М. Культурно-освітня діяльність громадських молодіжних організацій в 1920-х роках на Україні. Історіографія проблеми / А. М. Зленко // Наука: теорія та практика - 2006: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., 21-31 серпня 2006 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 1. - С. 22-25.

3. Зленко А. М. Єврейські молодіжні організації в 1920-х рр. на Україні. Історіографія / А. М. Зленко // Передові наукові розробки - 2006: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 вересня 2006 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 8. - С. 18-22.

4. Зленко А. М. Участь громадських молодіжних організацій в процесі ліквідації неписьменності в 1920-х рр.: історіографія / А. М. Зленко // Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 14-15 вересня 2006 р. - Херсон: РІПО, 2006. - С. 59-60.

Размещено на Allbest.ru