Морально-психологічний стан населення України в умовах окупації (1941-1944 рр.) (на матеріалах центральних областей України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ (1941-1944 РР.) (НА МАТЕРІАЛАХ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ)

Спеціальність 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ЯШАН ОКСАНА ОЛЕКСІЇВНА

Черкаси - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Черкаському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор історичних наук, професор Морозов Анатолій Георгійович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри новітньої історії.

Офіційні опоненти доктор історичних наук, професор Чайковський Анатолій Степанович, Академія управління МВС, професор кафедри політології і педагогіки;

кандидат історичних наук, доцент Салата Оксана Олексіївна, Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка, доцент кафедри всесвітньої історії та методики навчання.

Захист відбудеться „17” лютого 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 81, кім. 211.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22).

Автореферат розісланий “15” січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент С.В. Корновенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кардинальна зміна політичної ситуації в Україні на початку 1990-х років, введення до наукового обігу нових матеріалів, насамперед раніше недоступних для дослідників документальних джерел, трансформація концептуальних підходів у вивченні історії створили дослідникам сприятливі умови для об'єктивного висвітлення або суттєвої переоцінки цілої низки раніше замовчуваних історичних явищ і подій. З-поміж наукових тем, сучасна оцінка яких зазнала істотної трансформації, можна виокремити і Велику Вітчизняну війну, оскільки через складність та багатогранність цієї проблеми цілий ряд її важливих аспектів раніше перебував поза фокусом дослідницького пошуку. Повною мірою це стосується морально-психологічного стану населення Центральної України, яка тривалий час безпосередньо перебувала під контролем нацистської системи та ідеології, а її населення було об'єктом, на який спрямовувалася активна діяльність розгалуженого пропагандистського апарату гітлерівської Німеччини. Вивчення форм, методів і наслідків впливу нацистського пропагандистського апарату на свідомість місцевого населення в умовах окупації є важливою науковою проблемою, оскільки дозволяє з'ясувати значне коло питань, пов'язаних із життям і настроями радянських громадян у період німецької окупації, ставленням різних груп населення Центральної України до радянської та окупаційної влади тощо. Отже, наведені вище міркування визначають науково-практичну та суспільно-політичну актуальність теми, що і зумовило звернення автора до її вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з комплексною науковою держбюджетною темою кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету „Сучасна історія України: регіональний аспект”(номер державної реєстрації 0109U006702).

Об'єктом дослідження є морально-психологічний стан населення Центральної України в умовах окупації (1941_1944 рр.).

Предметом вивчення діяльність пропагандистського апарату гітлерівської Німеччини та ефективність його впливу на настрої та свідомість населення центральних областей України.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1941 - 1944 рр. Вибір нижньої хронологічної межі (1941 р.) зумовлено початком окупації Центральної України німецько-румунськими військами та їх союзниками; нижньої (1944 р.) - звільненням центральних областей України від окупантів. Водночас, для повноти викладу матеріалу, автор в окремих випадках виходила за окреслені хронологічні межі.

Територіальні межі дослідження обмежені центральними областями України (Вінницька, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Черкаська у чинних на сучасний момент адміністративних кордонах), що зумовлено певною історичною та територіальною цілісністю, синхронністю та схожістю перебігу подій у цьому регіоні.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі новітніх методологічних підходів, опублікованих та вперше залучених до широкого наукового обігу джерел, здобутків історіографії комплексно дослідити сутність і характер морально-психологічного стану населення центральних областей України в умовах окупації (1941_1944 рр.).

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

· проаналізувати стан дослідження обраної теми в історіографії, визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення;

· проаналізувати структуру та визначити мету, завдання, форми, методи і прийоми, основні напрями діяльності інформаційно-пропагандистського апарату нацистської Німеччини з підриву морально-психологічного стану населення Радянської України під час підготовки до війни та в роки окупації;

· охарактеризувати дієвість радянської пропаганди серед населення у період окупації регіону (1941-1944 рр.);

· з'ясувати особливості повсякденної свідомості населення центральних областей УРСР в умовах окупації;

· дослідити ступінь впливу нацистської пропаганди на свідомість місцевого населення та простежити еволюцію його ставлення до „нового порядку” і радянської влади залежно від діяльності німецького окупаційного апарату.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

робота є комплексним дослідженням, в якому всебічно досліджено морально-психологічний стан населення Центральної України під час окупації (1941-1944 рр.);

до наукового обігу введено раніше неопрацьовані архівні матеріали та чисельні інтерв'ю з очевидцями нацистської окупації, зібрані авторкою під час проведення польових досліджень, що значно розширило джерельну базу дисертації;

суттєво доповнено наукові знання з морально-психологічного стану населення центральних областей України під час нацистської окупації;

систематизовано весь комплекс чинників, що впливали на морально-психологічний стан українського населення під час нацистської окупації;

вивчено основні напрямки стратегічного спрямування агітаційно-пропагандистської діяльності органів німецької влади з підриву морально-психологічного стану населення центральних областей України, її матеріально-технічне забезпечення;

проаналізовано зміст, конкретні форми, методи і прийоми нацистської пропаганди в її практичному застосуванні під час окупації центральних областей України в 1941-1944 рр.;

зроблено подальший крок для утвердження нового напрямку дослідження - історії повсякденності та усної історії, що дозволило висвітлювати події окупації на всіх рівнях й у всіх виявах, помістивши в центрі дослідницького інтересу людину та її проблеми;

проаналізовано динаміку змін настроїв населення регіону щодо радянської влади й окупаційного режиму впродовж усього періоду окупації, основні чинники, що її визначили.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її теоретичні положення, висновки та фактичний матеріал можуть бути залучені до науково-дослідної та музейної роботи, підготовки і розробки фундаментальних праць, збірників документів, методичних посібників, статей з історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, нацистського окупаційного режиму в Україні. Результати пропонованого дослідження також можуть застосовуватися у навчальному процесі у вищих і середніх навчальних закладах для розширення регіонального компоненту під час розробки лекційних курсів, проведення семінарських занять, підготовки спецкурсів із вітчизняної історії.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації обговорено на засіданнях кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету. Загальна концепція дослідження знайшла своє відображення у доповідях та повідомленнях дисертантки на науково-практичних конференціях, симпозіумах та семінарах різного рівня: VІ Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, 2006 р.); ІІ Всеукраїнській науковій конференції „Друга світова війна і доля народів України” (Київ, 2006 р.); науково-теоретичному семінарі: „Нацистська окупація України (1941-1944 рр.): проблеми та перспективи дослідження” (Черкаси, 2008 р.); Круглому столі: „Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.: реальність і міфи” (Черкаси, 2009 р.).

Публікації. Основні положення й висновки дослідження викладено у 8 публікаціях, з яких 6 - у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 2,4 друкованих аркушів.

Обсяг і структура дисертації зумовлені метою і науковими завданнями, проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (607 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 257 сторінок.

нацистський пропаганда окупація агітація

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні й територіальні межі, сформульовано мету і завдання, вказано наукову новизну, практичне значення та апробацію отриманих результатів.

У першому розділі „Історіографія, джерела та методи дослідження” проаналізовано наукову літературу з питань, співзвучних з темою дослідження, з'ясовано рівень і повноту джерельного забезпечення, окреслено методологію дослідження.

Історіографію проблеми умовно можна поділити на вітчизняну та зарубіжну. Вітчизняну історіографію розподіляємо на радянську (в межах якої виокремлюємо два хронологічні періоди: 1) воєнні роки - друга половина 50-х рр.; 2) 60 - 80-ті рр.) та сучасну - 1990-ті рр. - початок ХХІ ст.

Аналіз наукової літератури виокремленого нами першого періоду радянської історіографії свідчить про те, що в цілому всі основні проблеми Великої Вітчизняної війни перебували у полі зору дослідників Галаджиев С. Что происходит в оккупированных областях Украины / С. Галаджиев. - Уфа, 1942; Фашистський розбій на Україні / [упорядн. Л. Паламарчук]. - Уфа: Укр. видав., 1943; Минц И. Великая Отечественная война Советского Союза / И. Минц. - Архангельск: ОГИЗ, 1947; Очерки истории Великой Отечественной войны. 1941-1945. - М., 1955. . Однак питання, пов'язані з морально-психологічним станом населення України в роки німецько-румунської окупації, були в СРСР об'єктом найпильнішої уваги цензури. Вивчення морально-психологічних настроїв населення СРСР періоду Великої Вітчизняної війни ґрунтувалося на аксіоматичному твердженні щодо повної „морально-політичної єдності радянського суспільства”. Тези про високий рівень патріотизму і героїзму „усіх радянських людей”, про „небувалий рівень готовності до самопожертвування”, про „єдність і згуртованість радянських людей” стали наскрізним лейтмотивом практично всіх історичних праць післявоєнного періоду.

Другий етап у розвитку історичних досліджень радянського періоду про Велику Вітчизняну війну відкрила хрущовська „відлига”. Він характеризувався появою низки колективних воєнно-історичних праць, у яких було узагальнено напрацювання з теми, зокрема, стосовно збитків, завданих німцями в період окупації населенню та народному господарству История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941_1945: в 6 т. / [ред. комис.: П.Н.Поспелов (пред.) и др.] - М., 1960-1965; Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941_1945 гг.: В 3-х т. / [Ред. кол.: И.Д. Назаренко и др.] - К., 1975.; Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область / [Ред. колегія А. Ф. Олійник та ін.]. - К., 1972; Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / [Ф.М. Рудич (голова ред. колегії) та ін.] - К., 1971; Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область / [Ред. колегія Д. С. Сиволап та ін.]. - К., 1972; Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область / [Ред. колегія І. П. Буланий та ін.]. - К., 1967. - 1027 с.; Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область / [Ред. колегія О. Л. Стешенко та ін.]. - К., 1972..

Помітний внесок у розробку теми окупації і пропагандистської діяльності нацистської Німеччини зробили в цей час Д. Волкогонов, В. Грідньов, В. Дашичев, П. Дишлевий, М. Загорулько, В. Клоков, В. Коваль, М. Коваль, В. Нем'ятий, Ю. Орлов, Т. Першина, А. Юденков та ін. Однак радянські історики практично не приділяли уваги з'ясуванню сутності нацистського пропагандистського апарату, його зусиль по боротьбі з радянською ідеологією, структурі, діяльності та впливу на населення захоплених німецькими військами радянських територій. Як правило, стосовно цих питань автори обмежувалися викриттям його антирадянської спрямованості в практичній роботі серед населення окупованих районів і констатацією факту краху спроб нацистів заручитися підтримкою місцевого населення внаслідок проведення активної пропагандистської діяльності.

Таким чином, як і в попередній період, морально-психологічний стан населення центральних областей УРСР у 1941_1944 рр., особливості нацистської пропаганди, що здійснювалася на окупованій території, її вплив на населення досліджувалися фрагментарно.

Наукові доробки сучасних українських дослідників ґрунтуються на нових архівних матеріалах, концептуальних підходах. Одним із перших вплив початкового етапу війни на морально-політичний стан населення України і Червоної армії вивчив Ю. Ніколаєць Ніколаєць Ю. Морально-політичний стан населення і воїнів Червоної армії в перший період Великої вітчизняної війни (на матеріалах України): дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 / Ю. Ніколаєць-К., 1999.. Автор довів, що на початку гітлерівської окупації відбулися значні зміни у настроях серед населення. Більша його частина зайняла вичікувальну позицію, намагаючись передбачити розвиток подій. Окремі аспекти пропагандистської діяльності німецької окупаційної влади стала предметом дослідження М. Михайлюк, Д. Титаренко Михайлюк М.В. Агітаційно-пропагандистська діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення України (1941-1944 рр.): автореф. дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 „Історія України” / М.В. Михайлюк. - К., 2006; Титаренко Д. Преса Східної України періоду німецько-фашистської окупації як історичне джерело (1941-1943 рр.): автореф. дис... . канд. іст. наук: 07.00.06 /Донецький національний університет. - Донецьк, 2002..

Вартими уваги є дослідження В. Пащенка, В. Мельниченка, С. Кривенка, В. Ревегука та інші, які розкривають регіональну специфіку окупаційного режиму та методи психологічної війни на території України. Проте в цілому для вказаних праць характерною є або загальність, або лише фрагментарне висвітлення окремого аспекту проблеми.

Новий погляд на історію окупації на території Радянського Союзу обґрунтував російський дослідник Б. Соколов. Він на основі архівних джерел розкрив проблему колабораціонізму, питання впливу партизанського руху на німецьку окупаційну політику. Автором також з'ясовано вплив нацистської пропаганди на моральний стан населення окупованих територій СРСР та військовослужбовців Червоної армії. Вартими уваги є його висновки щодо ставлення населення до партизанів.

Дослідження проблем окупації через призму психоісторії однією з перших на пострадянському просторі здійснила Є. Сенявська Сенявская Е.С. Человек на войне: историко-психологические очерки / Е.С. Сенявская. - М., 1997; Сенявская Е. Психология Великой Отечественной войны: источниковедческие проблемы / Е. Сенявская // История.-2001.. На ексклюзивній джерельній базі дослідниця вивчила морально-психологічний стан різних категорій населення за умов війни. Дослідження нацистської системи пропаганди проводить А. Гогун Гогун А. Черный PR Адольфа Гитлера: Документы и материалы / А. Гогун - М., 2004; Гогун А. Проблема эффективности нацистской антисоветской и антисемитской пропаганды / А. Гогун // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. - К., 2006. - Вип. 31..

Історіографію проблеми збагатили і закордонні історики (А. Верт, Р. Зульцман, Н. Мюллер, А. Таллін), які не були обмежені ідеологічними рамками і мали широкий доступ до різноманітних джерел, що дало їм можливість незаангажовано розкрити питання, дотичні до нашої теми.

Отже, аналіз історіографії дозволяє стверджувати про відсутність спеціальних праць, в яких обрана нами для вивчення тема була б предметом спеціального наукового вивчення. Цим і зумовлене звернення дисертантки до її осмислення.

Залучену до дисертації історичну джерельну базу, враховуючи сучасні досягнення науковців-джерелознавців, на нашу думку, можна поділити на три групи: офіційні документи, матеріали періодичних видань, мемуарні джерела і писемні спогади очевидців окупації 1941_1944 рр. Кожна із зазначених груп поділяється на підгрупи.

Першу групу джерел складають дві підгрупи: неопубліковані архівні документи та опубліковані збірники документів. Перша підгрупа - масив архівних документів та матеріалів, які поділяються на дві категорії. До першої належать документи німецького та румунського походження: директиви, розпорядження та накази Міністерства східних окупованих територій, постанови Губернаторства Трансністрії, німецького та румунського військового командування й окупаційних органів влади. Друга категорія - документи радянських розпорядчо-виконавчих органів і спецслужб, звіти керівників партизанських загонів, що діяли на окупованій території, акти державних комісій з евакуації та комісій із розслідування злочинів німецьких загарбників на окупованій території. При аналізі цього джерельного масиву варті уваги деталі, інформативна цінність яких іноді досить вагома, оскільки вони дозволяють відтворити реальну картину окупації, додають важливі штрихи до об'єктивної реконструкції щоденного життя й побуту населення. Авторкою досліджено та використано документи і матеріали 218 справ, які зберігаються у 71 фондах 3 центральних (Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві громадських об'єднань України, Галузевому державному архіві Служби безпеки України) та 5 обласних (Вінницькому, Київському, Кіровоградському, Полтавському та Черкаському) архівів. Частина їх вводиться до наукового обігу вперше.

Другу підгрупу першої групи складають опубліковані джерела, розміщені в збірниках документів і матеріалів із історії Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, які містять фрагментарну інформацію з обраної нами теми. Вони умовно класифікуються на документи, що вміщено в офіційних збірниках, які було видано у радянський період і після розпаду СРСР. Такий поділ зумовлено тим, що збірники радянського періоду містять лише матеріали і документи, які відповідали ідеологічній доктрині того часу. Збірники пострадянського періоду містять розсекречені документи відомчих архівів України й Росії, документальні матеріали з німецьких архівів.

Друга група джерел, яка має цінний фактичний та статистичний матеріал і складає значну частину джерельної бази дисертації, - періодичні видання окупаційної влади. Дисертанткою опрацьовано підшивки таких періодичних видань: „Вінницькі вісті”, „Голос Полтавщини”, „Дніпрова хвиля”, „Кіровоградські вісті”, „Козятинська газета”, „Нове життя”, „Рідне слово”, „Українська думка”, „Українські вісті”, „Український голос”. У них міститься матеріал щодо сутності окупаційного режиму у виокремленому нами регіоні. Автор проаналізувала радянські, німецькі та румунські листівки, плакати і брошури, які мали значний вплив на свідомість людей під час окупації.

Третю групу джерел становлять спогади та мемуари. Цінність цього виду джерел залежить від того, яку роль відігравав автор у подіях, які він описує, який проміжок часу лежить між подією і часом написання мемуарів тощо. Під час роботи над дослідженням було проведено 42 біографічних інтерв'ю, за результатами яких отримано рукописні спогади та відповіді на запитання анкети людей, які проживали в окупованому регіоні. Представлено всі області Центрального регіону в межах адміністративно-територіального поділу, який існував до 1954 р. Усні розповіді очевидців дають можливість реконструювати історичні події на мікрорівні, значно розширити наше уявлення про минуле, заглибитися до сприйняття й бачення цих подій як окремим індивідом, так і цілим поколінням. Залучення до дисертації спогадів очевидців допомогло відтворити в дослідженні погляд звичайної людини на трансформації, які змінювали життя мільйонів мешканців України.

Отже, представлена у роботі історична джерельна база є репрезентативною. Її опрацювання дозволяє об'єктивно і достовірно розкрити зміст теми дисертації.

Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових принципів і методів історичного пізнання. Її основу становлять принципи історизму й об'єктивності, які передбачають з'ясування умов виникнення, розвитку та наслідків подій, а також розуміння їх причинно-наслідкового зв'язку. Під час написання роботи дисертантка застосувала як загальнонаукові методи логічного аналізу, класифікації та систематизації, узагальнення, комплексного підходу, структурний метод, так і спеціальні - проблемно-хронологічний, ретроспективний, порівняльно-історичний, метод усно-історичного інтерв'ювання, міждисциплінарний тощо. Низку наукових завдань цього історичного дослідження вирішено за допомогою методів філософії, соціології, військової і соціальної психології, філології.

Другий розділ „Нацистська пропаганда й агітація в умовах підготовки та війни проти СРСР” присвячено аналізу підготовки пропагандистських служб гітлерівської Німеччини до підриву морально-психологічного стану населення Радянського Союзу та характеристиці особливостей організації та впливу інформаційно-пропагандистської компанії нацистського пропагандистського апарату на населення України.

У цьому розділі автором закцентовано увагу на тому, що, готуючись до реалізації агресивної зовнішньої політики, правлячі кола Німеччини робили все для того, щоб переконати населення своєї країни в доцільності війни загалом і війни проти СРСР зокрема. Аналізуючи ситуацію, що склалася в Німеччині напередодні Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, маємо визнати те, що нав'язування німецькому народу відчуття переваги над іншими призвело до появи ідеї про його особливу місію, наслідком чого стало переконання необхідності війни проти СРСР, поневолення радянських людей і встановлення над ними панування представників т. зв. „вищої раси”.

Автор дійшла висновку, що одним із основних завдань, яке стояло перед нацистським пропагандистським апаратом у майбутній війні проти СРСР, був підрив морально-психологічного стану населення Радянського Союзу для забезпечення швидкої військової перемоги Німеччини та її союзників. З цією метою до моменту нападу на СРСР гітлерівське керівництво створило розгалужений апарат для організації підривної антирадянської пропаганди, привело в готовність цілий арсенал засобів ідеологічного і політичного впливу на війська і населення Радянського Союзу.

У дисертації на основі аналізу різноманітних джерел зазначено, що нацистська пропаганда використовувала найрізноманітніші форми інформаційно-психологічного впливу на цивільне населення досліджуваного регіону. Головними з них були: усна, радіо-, кіно- і друкована пропаганда. На підставі проведеного аналізу автор дійшла висновку, що під час окупації центральних областей України основною формою впливу на цивільне населення був пропагандистський друк. Розвернути широкомасштабну усну пропаганду гітлерівцям заважав мовний бар'єр, демонстрація кіноматеріалів була пов'язана з чималими технічними та організаційними труднощами, а ефективність радіопропаганди була різко обмежена тим фактом, що більшість населення на окупованій території не мала можливості слухати радіопередачі через відсутність радіоприймачів та значні пошкодження радіотрансляційних вузлів і дротових радіомереж.

Досліджуючи діяльність пропагандистського апарату нацистської Німеччини на окупованих територіях, зазначимо, що вона значною мірою залежала від радянської пропаганди. В цілому ж слід підкреслити, що ефективність пропагандистського впливу нацистських ідеологічних структур на населення Центральної України в початковий період окупації виявилася вищою, ніж радянська пропаганда, яка їм протистояла. Проте, військові успіхи Червоної армії під Сталінградом і на Курській дузі змінили розстановку сил у протистоянні двох ідеологій та їхніх пропагандистських структур. Поразки вермахту означали одночасно і крах нацистської пропаганди в Центральному регіоні України, що стало очевидним фактом від початку 1943 р.

Автор стверджує, що, незважаючи на високий рівень механізмів, технологій та засобів ідеологічно-психологічного впливу на українське населення, під час практичного втілення пропагандистських заходів нацистами було зроблено ряд суттєвих помилок, серед яких: погане знання України, її культури, звичаїв і характерних особливостей поведінки населення; в основу німецької пропаганди було покладено великонімецьку ментальність.

У третьому розділі „Морально-психологічний стан населення в умовах окупації” проаналізовано соціально-культурний аспект окупаційної повсякденності, з'ясовано настрої та особливості зміни свідомості населення окупованих територій під час війни.

Спогади сучасників тих подій дали можливість через відображення деталей побуту та реалій повсякденності показати спосіб життя українського суспільства в умовах окупації. Зокрема, селяни і далі повинні були ходити на роботу, до якої залучалося все працездатне сільське населення у віці від 15 до 60 років і вихід на яку суворо контролювався. Одноосібний селянський двір і „громадське господарство” підлягали обкладанню натуральним податком. Окрім того, починаючи з зими 1941-1942 рр., в аграрній політиці нацистів утвердився принцип „тотального вилучення”. У дослідженні зазначено, що нацистські господарські органи застосовували найрізноманітніші форми примусу сільського населення до праці на користь рейху: залякування, арешт, штрафи (як індивідуальні, так і колективні), відбирання присадибних ділянок та худоби, птиці, одягу, заручництво, депортацію до Німеччини, фізичні покарання і навіть розстріл.

Встановлено, що з перших днів окупації змінилося налагоджене життя мешканців міста. Дисертантка зазначає, що великі заводи, роботу яких вдалося відновити, перейшли під безпосереднє німецьке управління. Колишні невеликі державні підприємства передавалися в оренду підприємцям, які могли відновити їхню діяльність. Варто вказати, що німці дозволяли виробляти деякі з товарів, яких не вистачало для повсякденного користування, силами промислових артілей і кооперативів, заохочували розвиток дрібного промислу. Свідченням цьому є значна кількість виданих патентів на право ведення кустарного виробництва і щоквартальні декларації про прибуток кустарно-ремісничого промислу. Однак необхідно зазначити, що виробничі потужності цих підприємств були незначні, тому вони лише частково задовольняли потреби місцевого населення.

Досліджуючи соціокультурний аспект, який є одним із головних чинників людського буття, оскільки безпосередньо впливає на формування ціннісних установок, світоглядної переорієнтації особистості та суспільної свідомості, автор відзначає, що в умовах окупації соціально-культурна сфера: релігія, медицина, дозвілля, освіта, побут тощо, - зазнала відчутних змін, однак продовжувала бути вагомою складовою повсякденного життя пересічного українця.

Зокрема, оскільки релігія традиційно була однією з важливих складових буття українців, окупаційна влада здійснювала досить гнучку церковну політику, активно використовуючи церкву для потреб своєї пропаганди. Відкриття церков, вільна відправа релігійних обрядів впливали на ставлення цивільного населення до окупаційної влади. Що стосується політики німецької влади в галузі медичного забезпечення, то для значної частини населення було запроваджено платне лікування, згідно із затвердженими райуправами розцінками. У такий спосіб німецька влада фактично позбавила населення медичного обслуговування, що зумовило поширення інфекційних захворювань, високу дитячу смертність.

З'ясовано, що зі встановленням окупаційного режиму відбулися зміни і в освітньому процесі, який перебував під пильним контролем окупаційної влади. Потреба військового часу вимагала підготовки спеціалістів ряду професій, здебільшого технічного, медичного та сільськогосподарського профілю, тому в досліджуваному регіоні існував ряд середніх та вищих навчальних закладів. З'ясовано, що окупація внесла свої корективи і в культурне дозвілля українців. Відбулися зміни і в діяльності самих культурних закладів, які розраховані були переважно на обслуговування потреб німецьких солдат і офіцерів, тому втрачали національне обличчя.

У дисертації міститься зріз настроїв, які панували під час гітлерівської окупації на теренах центральних областей України, визначено основні чинники, які сприяли дезорієнтації суспільства та негативно впливали на морально-психологічний стан населення, проаналізовано ставлення населення до партизанського та підпільного руху. На основі свідчень очевидців тих подій реконструйовано виразний образ ворога, що сформувався під впливом тогочасної дійсності в свідомості українців, що проживали на окупованій території окресленого в дисертації регіону. Закцентовано увагу на тому, що ставлення місцевого населення до „нового порядку”, особливо на початку окупації, було неоднозначним. Воно пройшло певну еволюцію, залежно від політики, яку проводили нацисти, і різнилося залежно від соціальної, етнічної, вікової приналежності громадян, місця проживання, а також коливалося під впливом воєнних, політичних та економічних чинників.

У результаті проведеного наукового дослідження автор виносить на захист такі положення і висновки:

1. Аналіз стану наукової розробки теми засвідчив, що вона досі не була предметом спеціального наукового вивчення. Залучена до роботи джерельна база є достатньо репрезентивною для досягнення поставленої мети та вирішення дослідницьких завдань.

2. Агресивний інформаційно-психологічний вплив на широкі маси населення, який реалізовувався за допомогою різноманітних пропагандистських технологій, був невід'ємною складовою теорії і практики німецького нацизму. Для реалізації цієї концепції нацистами було створено потужній розгалужений апарат, що використав у своїх цілях всю сукупність засобів масової інформації. Під час підготовки до війни проводилося вивчення менталітету, психології та ідеології майбутнього ворога, з'ясовувалися його слабкі місця, використання яких могло привести до його деморалізації; збирався, виготовлявся і розповсюджувався різноманітний пропагандистський матеріал, радіопередачі, художні й документальні фільми, інша продукція ідеологічного характеру, призначена для розповсюдження серед населення окупованих районів Радянської України.

3. Визначено, що основними завданнями нацистської пропаганди проти СРСР були: розколоти єдність народів СРСР, розгорнути серед радянських громадян антикомуністичну пропаганду і переконати населення у визвольній місії німецької армії, яка веде боротьбу зі сталінським режимом.

4. Основними методами німецької психологічної війни були агітація й пропаганда засобами періодичних видань, радіо- й кіномережі, друкованої продукції та образотворчого мистецтва. В своїй роботі органи нацистської пропаганди використовували різноманітні прийоми, спрямовані на деморалізацію населення. Завдяки цілеспрямованим зусиллями пропагандистського апарату, окупаційній владі вдалося переконати значну частину населення в непереможності німецької армії, в бажанні німців відродити українську культуру, освіту, в прагненні ліквідувати колгоспний лад і надати селянам землю для індивідуального землекористування, в можливості отримати гідну освіту і професію, долучитись до світової культури завдяки перебуванню в Німеччині. Незважаючи на те, що нацистська пропаганда була досить ефективною, вона не враховувала, а інколи й навмисно ігнорувала особливості менталітету і духовного життя українського населення.

5. Радянська пропаганда до початку Великої Вітчизняної війни виявилася непідготовленою дати належну відсіч нацистській пропагандистській машині. Одна з головних причин цієї тимчасової неспроможності полягала в непослідовній зовнішній політиці сталінського керівництва, яка проводилася в другій половині 1930-х рр. Щоб протистояти нацистській пропагандистській машині в її наступальній діяльності, нейтралізувати її вплив на населення центральних областей України, виникла необхідність термінової перебудови змісту, форм і методів радянської ідеології. Через спеціальні випуски газет для окупованих територій, листівок і брошур, пропагандистів у складі партизанських загонів і підпільних організацій потрібна інформація про події на фронті і в світі ставала надбанням населення на окупованих вермахтом землях Центральної України.

6. Аналіз спогадів свідків тих подій допоміг адекватно відтворити погляди і настрої звичайних людей, їх ставлення до трансформацій, які змінювали життя мешканців Центральної України під час окупації 1941_1944 рр., розкрити характерні риси та особливості перебігу повсякденного життя населення в роки окупації та вплив цих процесів на його морально-психологічний стан. Зазначимо, що в цілому більшість населення регіону була лояльно налаштована до радянської влади, змирившись із політичним устроєм, який склався напередодні війни, вважаючи його якщо і несправедливим, то легітимним. Разом із тим, ставлення переважної частини населення регіону до ворога у 1941 р. можна назвати вичікувально-пасивним. Цьому сприяли такі негативні морально-психологічні фактори, які впливали на суспільну свідомість: деморалізація населення внаслідок катастрофічних поразок Червоної армії у перший період війни, що позбавляло надій на швидке повернення радянських військ; дезертирство; інформаційний вакуум, який вдало використовувала нацистська пропаганда; невдала радянська пропаганда на початку війни; зростання недовіри до сталінського режиму, спричинене провалом евакуації цивільного населення, внаслідок якої на окупованій території залишалася напризволяще значна частина населення; повне ігнорування сталінським керівництвом інтересів населення, що залишалося на окупованій території, яскраво виражене „політикою випаленої землі”. На настрої населення впливало і певне „загравання” німецької окупаційної адміністрації на початку війни з місцевим населенням: відносно толерантне поводження вермахту з місцевим населенням на початку окупації, звільнення з полону червоноармійців-українців, дозвіл на відкриття церков, освітня політика, дозвіл на видання україномовної преси, перепоховання жертв терору НКВС, обіцянки проведення аграрної реформи тощо.

7. Певні сподівання населення на покращення життя не справдилися, оскільки економічна і соціальна політика, розроблена німецьким керівництвом щодо окупованих радянських територій, носила характер тотального пограбування захоплених земель. Окупаційна політика не гарантувала людям жодних прав, влада не намагалася поліпшити умови життя населення, вирішити проблему забезпечення його хоч самими необхідними предметами першої необхідності та надання елементарної медичної допомоги. Серед найбільш гострих проблем окупаційного повсякдення виступали гостра нестача продовольства, яка в містах набула катастрофічного розмаху, відсутність житла, нестача одягу і взуття, повна неможливість отримати якісну освіту, постійна загроза фізичних репресій тощо. Морально-психологічний стан населення визначався також невдоволенням кріпацькою залежністю від місця роботи, відсутністю будь-яких можливостей для соціальної мобільності, непосильними податками, якими обкладалось населення, низьким рівнем доходів. Негативне значення мало також те, що населення швидко зрозуміло, що окупаційна політика була спрямована на його повну культурну деградацію. Від початку 1942 р. простежуються швидкі зміни ставлення населення регіону до окупаційного режиму. До 1943 р. серед різних верств населення окупованих центральних областей України сформувалося відверто негативне ставлення до німецької влади. Загальне невдоволення сприяло зростанню ворожості українців до загарбників, спонукало їх переходити до різних форм пасивного й активного опору.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях автора

Ставлення селян України до приходу німецько-фашистських військ та окупаційного режиму // Український селянин: Зб. наук. праць. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького, 2006. - Вип. 10. С. 171-173.

Зміни настроїв українського населення щодо економічної співпраці з окупаційною владою на початковому етапі Великої Вітчизняної війни (літо 1941 - весна 1942 рр.) // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 11. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 193-203.

Настрої українського селянства в початковий період Великої Вітчизняної війни (1941_1942 рр.) // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 74. Вип. 61. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2007. - С. 53-56.

Соціальна поведінка населення України в роки окупації (1941_1944 рр.): витоки ментальності // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 76. - Вип. 63. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2007. - С. 36- 39.

Система загальної трудової повинності населення Центральної України в роки німецько-фашистської окупації (1941_1944 рр.) // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 83. - Вип. 70. Історичні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2008. - С. 40-44.

Повсякденне життя селян під час окупації 1941_1944 р. (на матеріалах Центрального регіону України) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В.Гнатюка. - Вип. 2. - С. 173-176.

Вплив нацистської пропаганди на населення окупованої України // Матеріали 2-ої Всеукраїнської наукової конференції „Друга світова війна і доля народів України”, м. Київ, 30-31 жовтня 2006 р. / Відп. ред. В.Р. Нахманович. - К.: Зовнішторгвидав, 2007. - С. 58-65.

Повсякденне життя селян Центрального регіону України в умовах окупації // Дослідницьким полем війни, без ідеологічних окопів... - Вип. 2: Матеріали науково-теоретичного семінару „Нацистська окупація України (1941-1944 рр.): проблеми та перспективи дослідження”, 18 квітня 2008 року, проведеного на виконання грантової програми, наданої Канадським інститутом українських студій / За наук. ред. В. Масненка, Ю. Присяжнюка. Черкаси: „Вертикаль”, ПП Кандич С.Г., 2009. - С. 59-65.

АНОТАЦІЇ

Яшан О.О. Морально-психологічний стан населення України в умовах окупації (1941-1944 рр.) (на матеріалах центральних областей України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

Автор дослідила морально-психологічний стан цивільного населення центральних областей України в умовах окупації 1941_1944 рр. Визначено роль та місце психологічної війни у завойовницькій стратегії керівників III Рейху. Розкрито агітаційно-пропагандистську діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення регіону в 1941-1944 рр. З'ясовано ступінь ефективності агітаційно-пропагандистських зусиль німецької окупаційної влади. Зосереджено увагу довкола повсякденного життя населення. Проаналізовано настрої та особливості зміни свідомості населення окупованих територій у ході війни, ставлення населення Центральної України до окупаційної влади.

Доведено, що морально-психологічний стан населення центральних областей України не відзначався стабільністю і змінювався протягом окупації залежно від конкретних чинників.

Ключові слова: морально-психологічний стан, окупаційний режим, цивільне населення, психологічна війна, пропаганда, повсякденне життя, Центральна Україна.

Яшан О.А. Морально-психологическое состояние населения Украины в условиях оккупации (1941_1944 гг.) (на материалах центральных областей Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. - Черкассы, 2010.

На основе использования широкой базы источников исследовано морально-психологическое состояние населения центральных областей Украины в условиях оккупации (1941_1944 гг.). Установлено, что гитлеровское руководство ставило пропагандистско-психологическую войну по ее значению и потенциальной эффективности в один ряд с вооруженной, экономической и дипломатической борьбой. В соответствии с главной внешнеполитической установкой на завоевание „жизненного пространства” на Востоке, центральное место в нацистской пропаганде занимала психологическая подготовка войны против Советского Союза. В частности, предусматривалась интенсивная психологическая обработка населения Украины методами агитации и пропаганды.

Определенно, что основными заданиями подрывной пропаганды против СССР были: расколоть единство народов СССР, развернуть среди советских граждан антикоммунистическую пропаганду и убедить население в освободительной миссии немецкой армии, которая ведет борьбу с большевистским режимом И. Сталина. В период оккупации центральных областей Украины пропагандистский аппарат захватчиков с целью идеологического воздействия на местное население использовал различные формы, методы и приемы своей работы.

Установлено, что нацистская пропаганда добилась на захваченных территориях определенных успехов. Отчасти этому способствовала непродуманная, репрессивная политика сталинского режима, проводившаяся здесь в 1920-30-е гг. Часть местных жителей в таких условиях поддалась на провокационные действия оккупационного режима, потеряв веру в возможность победы над сильным врагом.

Особое внимание в исследовании уделяется повседневной жизни населения региона. Установлено, что актуальными были жилищная проблема, отсутствие каких-либо возможностей для социальной мобильности, разруха, нехватка элементарных продуктов первой необходимости для нормального существования, обязательная всеобщая трудовая мобилизация и т.п. Население было лишено возможности в получении качественного образования, медицинской помощи, разнообразного культурного досуга, т.е. материально-бытовая повседневность не только не обеспечивала хоть более-менее приемлемых условий жизни, но и часто угрожала самому существованию украинцев.

Анализируя настроения населения, установлено, что они отличались в зависимости от социальной, этнической, вековой принадлежности граждан, места проживания, прошли определенную эволюцию в зависимости от политики, которую проводили нацисты, а также колебались под воздействием военных, политических и экономических факторов. Общее недовольство оккупантами привело к усилению враждебности украинцев к захватчикам, побуждало их переходить к все более активному сопротивлению чужестранцам.

На основе результатов исследования автор пришла к выводу, что морально-психологическое состояние населения центральных областей Украины было нестабильным и в зависимости от конкретных факторов изменялось на протяжении всего периода оккупации.

Ключевые слова: морально-психологическое состояние, оккупационный режим; гражданское население, психологическая война, пропаганда, повседневная жизнь, Центральная Украина.

Yashan O.O. Moral and psychological Ukrainian's population state in occupation conditions (1941-1944) according to the materials of Ukrainian central regions). - Manuscript.

Dissertation for getting Scientific Degree of Historical Studies Candidate on the Speciality 07.00.01 - The history of Ukraine. - Cherkassy National University Khmelnytsky. - Cherkassy, 2010.

The author investigates moral and psychological state of Ukrainian central region's civil population in occupation condition 1941-1944. The role and the place of psychological war in aggressive stratage of the Third Reich rulers were defined. The agitation and propagandist activity of the german occupation authority among local region's people in 1941-1944 was exposed. The degree of effectiveness of german occupation authority's agitation and propagandist effort is denoted. The shifts in the frame of mind among occupation territory's population during the war, Central Ukraine population's attitude to occupation authority were analysed.

It was proved that moral and psychological state of central Ukrainian region's population was not stable and was changeable during occupation depending on definite facts.

Key words: moral and psychological state, occupational regime, civil population, psychological war, propaganda, everyday life, Central Ukraine.

Размещено на Allbest.ur