Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Спеціальність 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Пам'ятки мемуарної літератури як джерело до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни

Петрій Ігор Ярославович

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Щодра Ольга Михайлівна, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Крупський Іван Васильович, професор кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка

кандидат історичних наук, доцент Великочий Володимир Степанович, Директор Інституту туризму і менеджменту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Захист відбудеться 25 травня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська,1, ауд. 337)

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 24 квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор історичних наук, професор Сухий О. М.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перша світова війна належить до вузлових проблем світової історії. Вона стала першим глобальним військовим конфліктом і, завершивши “довге” ХІХ століття, значною мірою визначила основні вектори подальшого розвитку людства. Для історії України цей період є важливим із кількох причин. Перша світова війна та спричинене нею революційне зрушення підсумували національний розвиток українців, який відбувався протягом ХІХ ст. Саме в цей період найбільш голосно прозвучали вимоги самостійності України та заклики до її об'єднання. На життя мешканців західноукраїнських земель війна значно вплинула ще й з огляду на те, що означені території стали театром воєнних дій або ж прифронтовою зоною. Лінія фронту між арміями центральних держав і Російської імперії протягом Першої світової війни пролягала переважно територією Волині, Східної Галичини та Північної Буковини. Попри те, що Перша світова війна мала значний вплив на українське суспільство, її вивченню тривалий час не приділяли належної уваги. Недостатньо дослідженою залишається джерельна база історії Першої світової війни, зокрема і мемуарні пам'ятки з цього періоду. Тому представлене дослідження присвячено саме цьому виду історичних джерел.

Мемуарні пам'ятки часто містять унікальну інформацію, відсутню в інших джерелах, а також краще за офіційну документацію дозволяють сформувати уявлення про загальну атмосферу історичного періоду, настрої, переконання, поведінку та мислення тогочасних людей. Такі джерела зазвичай є суб'єктивними, однак верифікація поданої в них інформації і дослідження причин суб'єктивізму також дозволяють отримати додаткові відомості до історії досліджуваного періоду.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація підготована в рамках науково-дослідної програми “Розвиток спеціальних історичних дисциплін в Україні: теорія та практика” (номер державної реєстрації 0105U004941), яка виконується на кафедрі давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об'єктом дослідження є пам'ятки мемуарної літератури як особливий вид джерел до історії Першої світової війни на території Східної Галичини.

Предметом дослідження обрано щоденники та спогади сучасників і свідків подій, що відбувались у Східній Галичині під час Першої світової війни; їхній тематичний зміст, особливість та достовірність вміщеної в них інформації, її важливість у порівнянні з уже відомими фактами і даними інших джерел.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період із кінця липня 1914 до кінця жовтня 1918 рр., коли Австро-Угорщина була учасником військових дій у Першій світовій війні.

Географічні межі дослідження охоплюють 52 повіти, які за формальним поділом Королівства Галіції і Лодомерії, що був чинним на 1914 р., належали до Східної Галичини. На сьогодні ці території входять до складу Львівської та Івано-Франківської областей, центральної і південної частини Тернопільської, а також частково до Підкарпатського воєводства Польщі.

Мета і завдання дисертації. Метою дослідження є комплексне вивчення мемуарних пам'яток як особливого виду джерел до історії Східної Галичини 1914-1918 рр. Для реалізації поставленої мети передбачено розв'язання наступних завдань:

- виявлення комплексу мемуарних джерел до історії Східної Галичини 1914-1918 рр., класифікація цих джерел за тематичною та хронологічною ознакою, визначення їхньої репрезентативності та достовірності;

- реконструкція історичної епохи, в контексті якої створювалися мемуарні джерела;

- визначення мотивів, які могли спонукати авторів до написання щоденників чи спогадів;

- реконструкція та верифікація подій, що згадуються в мемуарних пам'ятках;

- визначення специфіки мемуарних джерел у висвітленні подій Першої світової війни у Східній Галичині.

Методи дослідження. При джерелознавчому аналізі мемуарних пам'яток було використано загальні методи історичних досліджень, які враховують специфіку цього виду джерел. Серед них - порівняльний метод, який вимагав верифікації інформації мемуарних пам'яток та співставлення її з інформацією інших видів джерел. У дисертації також використано принцип історизму, методи аналізу і синтезу, метод узагальнення та хронологічно-проблемний метод. Особливу увагу звернено на метод джерелознавчої критики, зокрема на з'ясування спонукальних мотивів авторів мемуарів, принципу відбору ними історичних фактів та їх оцінки. Для розчитання тексту рукописних неопублікованих джерел було використано методологію, притаманну дослідженням із неографії та графології.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- вперше в українській історіографії зроблено спробу реконструкції комплексу мемуарних джерел до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни та його цілісного дослідження;

- залучено до наукового обігу та прокоментовано низку неопублікованих джерел, що дозволяють розширити уявлення про історію повсякденності досліджуваного періоду;

- проаналізовано інформацію, подану в мемуарних джерелах, здійснено спробу верифікувати подану в них інформацію та пояснити причини виявлених неузгодженостей.

Практичне значення. Результати дослідження дисертаційного дослідження можуть бути використані у лекційних курсах з історії України; при написанні наукових праць з історії Першої світової війни та Східної Галичини; при дослідженні мемуарних джерел до історії України інших періодів; при підготовці нормативних та спеціальних курсів для студентів історичних та інших гуманітарних факультетів у вищих навчальних закладах, а також у практичній роботі при описанні й систематизації архівних джерел мемуарного характеру.

Наукова апробація. Основні положення роботи викладено в доповідях на міжнародних конференціях “Львів: місто - суспільство - культура” (Львів, травень 2006 р.), “Maіe regiony w wielkiej polityce Czech, Polski, Sіowacji i Ukrainy w XIX i XX wieku” (Жешув, листопад 2006 р.), а також на звітних конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (2006, 2007, 2008, 2009). Результати дослідження висвітлено в чотирьох публікаціях, надрукованих у фахових виданнях.

Структура дисертації зумовлена тематично-хронологічним принципом, відповідає встановленій меті та поставленим завданням дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (354 позиції) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації - 222 сторінки, із них 151 сторінка основного тексту.

2. Основний зміст дисертації

мемуарний історія галичина війна

У першому розділі “Історіографія та джерела” охарактеризовано стан наукової розробки проблеми та джерельну базу дослідження.

Бібліографію українських мемуарних пам'яток до історії Першої світової війни та Української революції ще 1925 р. уклав Іван Калинович, однак він розглядав лише опубліковані на той час джерела. Останніми роками, після тривалого періоду відсутності активних наукових пошуків у цьому напрямку, з'явилася низка досліджень, присвячених мемуарним пам'яткам як джерелам до історії суміжних із розглядуваним періодів. Це, зокрема, дисертаційні дослідження М. Денисюк, В. Іващенко, Ю. Каліберди та А. Малика. Відбувається подальше впровадження до наукового обігу раніше неопублікованих пам'яток мемуарної літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., у тому числі і до історії Першої світової війни: у 2006 р. видано щоденник письменника Івана Бажанського, де охоплено події 1914-1917 рр. на Буковині, у 2007 р. перевидано опубліковані 1916 р. спогади Андрія Чайковського, а в Польщі за останні п'ять років перевидано спогади Бертольда Мервіна про польські Легіони, видано щоденники військових Яна Ленара й Генрика Томзи, а також щоденник мешканки Львова Зофії Романовічувни.

Слід зазначити, що як у дослідженнях з історії бойових дій на території Східної Галичини, так і в працях з історії побуту краю періоду війни мемуарні джерела не використовували достатньо активно. По-перше, це було пов'язано з тим, що комплекс мемуаристики впроваджувався в науковий обіг поступово, і саме збільшення кількості виданих мемуарних пам'яток зумовило посилення уваги науковців до цього виду джерел; по-друге, дослідники традиційно надавали перевагу іншим видам джерел, перш за все, офіційній документації, використовуючи мемуарну літературу за залишковим принципом.

Від початку 1990-х рр. процес видання мемуарних джерел періоду Першої світової війни став більш інтенсивним. Частіше почали друкуватись і наукові матеріали, присвячені окремим мемуарним пам'яткам, хоча, як правило, вони з'являлися в контексті археографічної діяльності і супроводжували оригінальний текст опублікованого джерела. До таких матеріалів можна зарахувати вступну статтю Ганни Імбс, упорядниці щоденника Гелени Яблонської, та передмову Станіслава Стемпєня до перекладного видання щоденника Яна Віта. Поодиноким прикладом дослідження, присвяченого окремому мемуарному джерелу, можна вважати статтю Едварда Пєтрашека про щоденник Ілкі Кюніґль-Еренбурґ, у якому описано повсякденне життя Перемишля 1914-1915 рр. Більш інтенсивним стало і використання мемуарних джерел при підготовці наукових праць про історію Першої світової війни. Яскравим прикладом дослідження, яке значною мірою базується на мемуарних пам'ятках, є монографія Юліуша Батора. У ній автор використав мемуари як військових, що були причетними до військових дій на території Східної Галичини (спогади М. фон Ауффенберґа, Ф. Конрада фон Гьотцендорфа, А. Брусілова, щоденник А. Красіцького), так і цивільних мешканців регіону (щоденник Г. Яблонської, спогади Б. Януша). Серед дослідників історії Українських січових стрільців комплекс мемуарних пам'яток чи не найповніше використав Микола Лазарович.

Схожа тенденція спостерігається і в історіографії більшості країн, які брали участь у Першій світовій війні. Після відносного затишшя 1950-1970-х рр., коли для військової історії та мемуаристики більш актуальною стала тема Другої світової війни, там також активізувалася публікація нових мемуарних джерел до історії згаданого періоду, а близько половини від загальної кількості пам'яток мемуарної літератури, виданих у Канаді та Австралії, побачили світ саме протягом останніх трьох десятиліть. Таким чином, тема Першої світової війни і відображення її подій у мемуарних пам'ятках ще не вичерпана і має вагоме значення не лише для української, а й для зарубіжної історіографії.

Джерела. Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять мемуарні пам'ятки - щоденники та спогади. Серед неопублікованих джерел використано матеріали таких архівних і бібліотечних фондів: 147 (Центральний Талергофський комітет у Львові), 309 (Наукове товариство ім. Шевченка, м. Львів), 353 (Легіон Українських Січових Стрільців), 694 (Колекція документів до історії перебування російських військ на території Галичини в період Першої світової війни), 735 (Володимир Шухевич), 771 (Володимир Йосипович Левицький), 779 (Редакція газети “Діло”, м. Львів) Центрального державного історичного архіву України, м. Львів; 5 (Оссолінські), 9 (Окремі надходження), 174 (Франц Дудек) відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника; а також відділів рукописів Національної бібліотеки у Варшаві та Національного закладу ім. Оссолінських у Вроцлаві. У цих фондах зберігаються неопубліковані джерела до історії військових дій у Східній Галичині - спогади Е. Гогенауера де Карленца, В. Мар'янського, Т. Розвадовського та Ю. Сітка, щоденники В. Левицького та В. Стефанишина; а також до історії цивільного середовища регіону - спогади В. Баліцького, С. Бєньковського, Б. Бляйєра, Г. Кальварийського, В. Русоцького, А. Сєвінського, щоденники М. Вольської, І. Калитовського, А. Копистянського, Ю. Старкеля та В. Шухевича, автобіографічну повість Т. Старуха.

Публікація мемуарних джерел до історії Першої світової війни розпочалася ще у воєнний час і продовжується досі. Серед комплексу опублікованих пам'яток, у яких ідеться про бойові дії на території Східної Галичини, виокремимо спогади М. фон Ауффенберґа, А. Брусілова, А. Дєнікіна, Е. Ґіацинтова, О. Кобця, М. Галущинського, С. Шухевича та Я. Віта, щоденники Б. Рої та Г. Томзи, а також збірник “За волю України”, до якого увійшла низка спогадів малих форм про історію Легіону УСС. До найбільш важливих пам'яток до історії повсякденного життя можна віднести спогади Ю. Бялині Холодецького, Б. Януша, А. Чайковського, Д. Дорошенка, І. Блажкевич і С. Ан-ського (С. Раппопорта), щоденники З. Романовічувни, І. Кюніґль-Еренбурґ та Г. Яблонської, матеріали “Талергофського альманаху”, в якому вміщено відомості про репресії мешканців Східної Галичини. Можна стверджувати, що комплекс опублікованих джерел є численним і репрезентативним, однак у той же час у фондах низки архівних і бібліотечних установ зберігається велика кількість неопублікованих і маловідомих пам'яток, які чекають на джерелознавче дослідження, археографічне опрацювання та впровадження в науковий обіг.

Другий розділ - “Висвітлення історії бойових дій у мемуарній літературі” - присвячено аналізу мемуарів, які містять інформацію до історії фронтових подій Першої світової війни на території Східної Галичини.

Комплекс мемуарних пам'яток до історії бойових дій у Східній Галичині містить відомості про основні події цього часу в регіоні, але більшість пам'яток розповідають про події першого етапу війни. Найбільш інформативними джерелами до історії Галицької битви серпня-вересня 1914 р. є спогади представників російського генералітету - А. Брусілова та А. Дєнікіна, а також мемуари Ф. Крайслера, А. Розвадовського та В. Мар'янського. Серед пам'яток, які розповідають про Карпатську кампанію 1914-1915 рр., виокремимо джерела, створені учасниками бойових дій у складі Легіону УСС та польських Легіонів, а також щоденник Володимира Левицького. Багато уваги в мемуарних пам'ятках приділено облозі Перемишля російськими військами, а найбільш репрезентативними з цих джерел ми можемо назвати спогади Я. Віта, Б. Вольфґанґа та Я. Ленара, а також щоденник невстановленого автора, опублікований 1985 р.

Про Горлицьку операцію армій центральних держав, Брусиловський наступ та Липневий наступ російських військ 1917 р. інформації виявлено менше. Зважаючи на такий нерівномірний хронологічний і тематичний розподіл мемуарних джерел, які містять інформацію про військові події розглядуваного періоду, та їх незначну кількість, констатуємо необхідність подальшої евристичної роботи в архівних та бібліотечних зібраннях України та інших країн.

Існує велика кількість щоденників та спогадів до історії УСС, що ілюструють увесь бойовий шлях Легіону аж до літа 1917 р., проте серед них переважають спогади малих форм, створені для публікації у 1920-1930-х рр. Найбільш інформативними є спогади М. Галущинського, С. Шухевича та фронтовий щоденник В. Стефанишина, які стосуються осені 1914 - весни 1915 рр. Також відносно багато мемуарних джерел створено учасниками бойових дій у складі польських Легіонів, але слід зауважити, що ці військові підрозділи перебували на території Східної Галичини нетривалий час. Із мемуарних пам'яток авторства легіоністів найінформативнішими є щоденники Б. Рої та Г. Томзи.

Серед залучених джерел кількісно переважають щоденники та спогади військових австро-угорської армії. Деякі з розглянутих джерел, особливо створені представниками командного складу, які були причетні до розробки та керування військовими операціями, мають велику інформативну цінність - передусім ідеться про спогади А. Брусілова, А. Дєнікіна, Е. Ґіацинтова, М. Галущинського, Я. Віта, Т. Розвадовського та щоденник Б. Рої. Як правило, джерела такого типу розповідають про хід бойових дій, підготовку військових операцій, загальну ситуацію та взаємовідносини у військових частинах, дають оцінку діям супротивника, тощо. Фронтові щоденники є порівняно малоінформативними, але вони краще за інші джерела розкривають деталі повсякденного життя учасників бойових дій та дозволяють відтворити загальну атмосферу, яка панувала у військових частинах австро-угорської та російської армій.

Використання названого комплексу джерел дозволяє отримати додаткову інформацію про підготовку та проведення військових операцій на території Східної Галичини, ґрунтовно доповнити відомості про повсякденне життя військових, їхні настрої та ставлення до подій, і на цій підставі скласти враження про суб'єктивні фактори, які могли вплинути на перебіг бойових операцій. З огляду на інформативну цінність і важливість для вивчення історії Першої світової війни варто було б опублікувати спогади Т. Розвадовського, а з україномовних джерел - щоденник В. Левицького, який заслуговує на впровадження в науковий обіг перш за все з огляду на особу його автора, добре знаного в науковому світі Львова та Галичини першої половини ХХ ст., і щоденник Володимира Стефанишина, який є досить інформативним і містить важливі відомості з історії Легіону УСС.

У третьому розділі “Відображення щоденного життя мешканців Східної Галичини в пам'ятках мемуаристики” досліджено інформацію про побут цивільного населення Східної Галичини воєнного часу, вміщену у пам'ятках мемуарної літератури.

Порівняно з матеріалами до історії воєнних дій, комплекс мемуарних джерел до історії цивільного середовища Східної Галичини містить значно більше інформації і достатньо добре висвітлює історію повсякденного життя. Він охоплює великий спектр питань, інформацію про які неможливо знайти у тогочасній пресі чи офіційній документації. Перш за все, це сприйняття мешканцями регіону тих суспільно-політичних процесів, які відбувалися у зазначений період, а також дій російської та австро-угорської адміністрацій. Часто автори (як і їхні сучасники) не могли відкрито показати своє ставлення до влади з остраху перед репресіями, і дізнатися про їхні справжні відчуття можна лише завдяки мемуарним пам'яткам. Особливо цінними під цим кутом зору є пам'ятки, які створювалися без розрахунку на опублікування, а тому інформація, подана в них, є максимально наближеною до об'єктивної і не спотворена з кон'юнктурних міркувань. Ідеться, передусім, про щоденники Я. Пєньонжека-Одровонжа, В. Русоцького, Ю. Старкеля, В. Шухевича та Г. Яблонської. Більшість із названих пам'яток на сьогодні є неопублікованими, тож вони заслуговують на публікацію і ретельне дослідження.

Велика частка виявлених джерел до історії розглянутого періоду стосується періоду російської окупації, що, скоріше за все, було пов'язано з тривожними очікуваннями перед початком окупації, новими враженнями авторів, та викликаною ними потребою літературного самовираження. Автори джерел зазвичай виступали при цьому з позицій австро-угорського патріотизму, натомість їхнє ставлення до подій часу окупації і російської присутності в цілому було прохолодним, хоч були і винятки. До прикладу, Я. Пєньонжек-Одровонж і Б. Кшиштофович часто критикували дії австро-угорської адміністрації, а С. Ґрабський і Г. Кальварийський були серед тих, хто покинув Східну Галичину влітку 1915 р. разом із російськими військами. Крім того, низка мемуарних пам'яток належить галицьким москвофілам, але більшість із них - це спогади малих форм, створені з метою публікації в “Талергофському Альманаху” у 1920-х рр. Єдиним прикладом виявленого джерела, яке належить перу москвофіла і фіксувало поточні події, є щоденник Адріана Копистянського.

Деякі джерела містять неточну інформацію, що може бути наслідком забування авторами точного перебігу подій чи використання ними неперевірених відомостей. Іноді у мемуарних джерелах до історії згаданого періоду можна зустріти й упередженість авторів, викликану суб'єктивним сприйняттям подій, особистими симпатіями чи антипатіями. Можна відзначити деякі закономірності у викривленому поданні інформації, що притаманні розглядуваним джерелам: так, опублікованим джерелам, які вийшли друком в Австро-Угорщині під час війни, притаманне перебільшення негативних явищ, пов'язаних із Російською імперією та росіянами, натомість негатив, який стосувався Австро-Угорщини чи австро-угорських підданих, замовчується; джерела, які вийшли друком в СРСР, характеризуються критикою відносин, які панували в Російській імперії, та тих діячів, які після Першої світової війни не підтримали радянську владу; пам'ятки, створені підданими Російської імперії або ж галицькими москвофілами, негативно змальовують австро-угорську адміністрацію та проавстрійськи налаштованих мешканців Східної Галичини; тощо. Втім, суб'єктивізм і хибне тлумачення подій є характерними рисами мемуарних пам'яток у цілому, і за умови критичного аналізу їхнього змісту та співставлення інформації з іншими джерелами це не повинно становити значної перешкоди у відтворенні загальної історичної картини.

Найбільш інформативні джерела до історії побуту Східної Галичини часу Першої світової війни стосуються історії Львова. Це, передусім, щоденники Я. Пєньонжека-Одровонжа, З. Романовічувни, В. Русоцького, Ю. Старкеля і В. Шухевича, спогади Ю. Бялині Холодецького, Г. Кальварийського, С. Россовського та Б. Януша. Два дуже презентабельні опубліковані щоденники - І. Кюніґль-Еренбурґ та Г. Яблонської - розповідають про події у Перемишлі часу облоги і недовготривалої російської присутності. Інші міста представлені в комплексі мемуарних пам'яток досить епізодично: спогадами А. Чайковського і В. Баліцького (Самбір), щоденником І. Калитовського (Стрий), спогадами А. Сєвінського (Бучач) тощо.

Авторами більшості виявлених пам'яток були галицькі українці та поляки. Дуже незначною є частка джерел, авторами яких були галицькі євреї. Можливо, це пояснюється тим, що більшість єврейських пам'яток просто не збереглася до наших часів. Польськомовні джерела містять інформацію переважно до історії міст Східної Галичини, а автори україномовних пам'яток, окрім неї, подають ґрунтовну інформацію і про події у сільській місцевості. Крім того, польськомовні пам'ятки кількісно дещо переважають серед мемуарів, які створювалися безпосередньо під час Першої світової війни. У відображенні подій повсякденного життя краю польсько- та українськомовні джерела мають багато спільних рис. Принципові відмінності між ними стосуються політичних питань і були зумовлені різними державотворчими прагненнями поляків і українців Галичини.

Мемуарні джерела є надзвичайно цінними для дослідження вузьких аспектів історії побуту періоду Першої світової війни - зокрема, продовольчої та санітарної ситуації в регіоні. Оскільки ці аспекти були дуже важливими з точки зору пересічного мешканця, то й інформація, присвячена їм, подається у мемуарних пам'ятках достатньо розгорнуто. Низку подій, яка не висвітлювалась у сучасній пресі, і докладних відомостей про які бракує у виявленій офіційній документації, можна відслідкувати передусім завдяки щоденниковим та мемуарним записам їхніх свідків та учасників. Це, зокрема, єврейський погром, що відбувся у Львові 27 вересня 1914 р., арешт російською жандармерією низки українських громадських діячів проти ночі 18 лютого 1915 р., студентська демонстрація, що відбулась у Львові 2 лютого 1918 р., та її розгін. Отже, використання пам'яток мемуарної літератури є доцільним для вивчення історії Східної Галичини періоду Першої світової війни, особливо у тих аспектах, які стосуються побуту регіону, повсякденного життя та світогляду його мешканців.

Висновки

У висновках узагальнено результати дослідження:

1. Комплекс мемуарних джерел до історії Східної Галичини часу Першої світової війни є досить широким і тематично різноманітним. До нього входять щоденники, спогади та автобіографії. Публікація джерел цього типу розпочалася ще під час війни і триває досі. Більшість із опублікованих пам'яток було впроваджено в науковий обіг до Другої світової війни, а саме спогади С. Ан-ського (С. Раппопорта), А. Бека, А. Брусілова, Ю. Бялині Холодецького, Ю. Ватулєвіча, М. Галущинського, Д. Дорошенка, І. Кюніґль-Еренбурґ, В. Маковського, С. Пжилуського, С. Федака, А. Чайковського, Б. Януша, щоденник Б. Рої, збірник спогадів і матеріалів “Талергофський альманах”. Від початку 1990-х рр. спостерігається новий етап зростання інтересу до мемуарних пам'яток цього періоду. У цей час опубліковано низку джерел, зокрема щоденники І. Блажкевич, Я. Ленара, З. Романовічувни, Г. Томзи та Г. Яблонської.

2. Існує комплекс інформативних і репрезентативних, але досі не опублікованих джерел, які зберігаються в архівних та бібліотечних установах України та Польщі. До них належать щоденники В. Шухевича, В. Левицького, В. Стефанишина та Ю. Старкеля, спогади Т. Розвадовського, Б. Бляйєра та А. Сєвінського. Ці джерела заслуговують на підготовку до публікації з огляду на унікальність вміщеної в них інформації та її пізнавальну цінність.

У представленій роботі зроблено одну з перших спроб комплексного дослідження опублікованих та неопублікованих мемуарів як джерела до історії регіону періоду Першої світової війни, зокрема, проаналізовано їхню тематику, встановлено розходження і світоглядні позиції авторів, що визначали ступінь їхньої поінформованості та цінність поданої ними інформації.

3. Більшість авторів розглянутих мемуарних пам'яток належала до освічених верств населення, тому можна ствердити, що процес створення мемуарних джерел на час Першої світової війни не був масовим. З цієї ж причини більшість мемуарних джерел розповідають про події, які відбувалися у містах Східної Галичини (головно найбільших - Львові та Перемишлі), і цим же фактором можна пояснити наявність великої кількості щоденників та спогадів до історії Легіону Українських Січових Стрільців та Польських Легіонів у складі австро-угорської армії, оскільки частка інтелігенції у цих добровольчих формуваннях була порівняно великою. Серед авторів виявлених джерел переважають піддані Австро-Угорської імперії, за національністю - галицькі українці та поляки, однак авторами низки пам'яток були піддані Російської імперії, переважно військові (А. Брусілов, А. Дєнікін, Е. Ґіацинтов, К. Попов, Ф. Степун, О. Кобець). Серед джерел, які описують цивільне середовище Східної Галичини очима мешканців Російської імперії, слід виокремити спогади Д. Дорошенка, С. Ан-ського та Л. Войтоловского. За тематичним змістом комплекс мемуарів доцільно поділити на пам'ятки, що висвітлюють більшою мірою фронтові події на теренах Східної Галичини, і пам'ятки, присвячені опису повсякденного життя регіону. Однак слід відзначити, що інформація, наведена в мемуарах, часто є амбівалентною і містить різнопланові відомості.

4. Значна, порівняно з останніми передвоєнними роками, кількість мемуарних джерел, які створювалися від початку війни, дозволяє стверджувати, що основним мотивом для їх написання був факт початку воєнних дій і особливо російської окупації Східної Галичини, яка викликала у мешканців регіону нові враження і потребу описати їх. Цим можна пояснити нерівномірний хронологічний розподіл вміщеної у мемуарних джерелах інформації, більшість із якої стосується першого року війни. Ця інформація дає змогу дізнатися, яким чином воєнні дії та окупація Східної Галичини позначилася на житті її мешканців, які зміни були для них найбільш відчутними, що саме вражало їх найбільше, як цивільне населення ставилося до цих змін, до російської присутності взагалі, і які фактори впливали на їхній світогляд.

5. Комплекс мемуарних пам'яток до історії фронтових подій часів Першої світової війни є кількісно великим, але не надто інформативним. Найвищу інформативність мають джерела, створені представниками командного складу, які були причетні до розробки та керування військовими операціями (спогади А. Брусілова, А. Дєнікіна, Е. Ґіацинтова, М. Галущинського, Я. Віта, Т. Розвадовського та щоденник Б. Рої). Фронтові щоденники дозволяють отримати інформацію про фронтовий побут та повсякденне життя військових, і таким чином визначити суб'єктивні фактори, які могли вплинути на перебіг бойових операцій.

6. Комплекс мемуарних джерел до історії цивільного середовища Східної Галичини дає можливість реконструювати повсякденне життя цивільних мешканців. Він охоплює великий спектр питань, інформацію про які неможливо знайти у тогочасній пресі чи офіційній документації - сприйняття мешканцями регіону тих суспільно-політичних процесів, які відбувалися у зазначений період, дій російської та австро-угорської адміністрацій, продовольчої та санітарної ситуації в регіоні. У мемуарних пам'ятках можна віднайти інформацію, яка не висвітлювалася або замовчувалась у тогочасній пресі, і недостатньо повно відображена в офіційній документації. Йдеться, передусім, про ставлення авторів джерел до поточних подій, головно дій військового командування та цивільної адміністрації, а також про деталі побуту, які можуть видаватися незначними з точки зору загального погляду на епоху. У пам'ятках, що створювалися без мети опублікування (щоденники В. Шухевича, В. Русоцького, Ю. Старкеля, Я. Пєньонжека-Одровонжа та Г. Яблонської), не було потреби спотворювати інформацію з кон'юнктурних міркувань, а тому можна вважати її максимально наближеною до об'єктивної.

У цілому ж комплекс мемуарних пам'яток відіграє дуже важливу, а подекуди й виняткову роль при вивченні подій Першої світової війни у Галичині. Вони дозволяють реконструювати важливі моменти історії військових дій у регіоні і містять особливо цінну інформацію до вивчення історії повсякденного життя мешканців краю у воєнні роки.

Основні положення дисертації висвітлено в наступних публікаціях

1. Петрій І. Облога та здобуття Перемишля російськими військами у 1914-1915 рр. (За матеріалами преси та спогадами сучасників) / Ігор Петрій // Наукові зошити історичного факультету. Львівський національний університет імені Івана Франка. Збірник наукових праць. - Львів, 2006. - Вип. 8. - Частина 1. - С. 213-222.

2. Петрій І. Матеріали до історії російської окупації Східної Галичини 1914-1915 рр. у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові / Ігор Петрій // Pamiкtnik VIII Ogуlnopolskiego Zjazdu Studentуw Archiwistyki (Archiwista w њwiecie џrуdeі historycznych) : Lublin, 28-29 kwietnia 2005 roku / [pod red. J. Јosowskiego]. - Lublin, 2007. - S. 37-40.

3. Петрій І. Щоденник Володимира Шухевича як джерело до історії російської окупації Львова 1914-1915 років / Ігор Петрій // Львів : місто - суспільство - культура : Збірник наукових праць / за ред. О. Аркуші й М. Мудрого. - Львів, 2007. - Т. 6 : Львів-Краків : діалог міст в історичній ретроспективі. - (Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск 2007). - С. 464-479.

4. Петрій І. Репресії австро-угорської адміністрації проти населення східної Галичини на початку першої світової війни / Ігор Петрій // Z dziejуw regionуw Europy Њrodkowo-Wschodniej w XIX i XX w. / pod redakci№ M. Stolarczyka, J. Kuzickiego, P. Graty. - Rzeszуw : Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2008. - S. 97-101.

Анотація

Петрій І. Я. Пам'ятки мемуарної літератури як джерело до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

У дисертації досліджено комплекс мемуарних пам'яток до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни. Проаналізовано інформацію, яка стосується військових дій та повсякденного життя регіону. Встановлено, що авторами більшої частини джерел були цивільні мешканці Східної Галичини, українці і поляки, а також австро-угорські та російські військові. Досліджено процес створення та публікації мемуарних творів, з'ясовано ступінь їхньої репрезентативності, роль авторів джерел в описаних подіях, проаналізовано інформацію мемуарних пам'яток та здійснено спробу її верифікації. В дисертації показано роль мемуарної літератури для дослідження основних військових операцій на території Східної Галичини - Галицької битви, облоги Перемишля, Карпатської та Горлицької операцій, Брусиловського прориву, а також історії повсякденного життя регіону, ставлення місцевого населення до дій російської та австро-угорської адміністрації, політичної та соціально-економічної ситуації у Східній Галичині. Розглянуто можливі спонукальні причини створення пам'яток мемуарної літератури та роль суб'єктивного чинника у відтворенні інформації авторами джерел.

Ключові слова: Перша світова війна, Східна Галичина, мемуарна література, щоденники, спогади.

Аннотация

Петрий И. Я. Памятки мемуарной литературы как источник по истории Восточной Галиции периода Первой мировой войны. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

В диссертации исследован комплекс мемуарных памяток, посвященных истории Восточной Галиции периода Первой мировой войны. Проанализировано информацию, касающуюся истории военных действий и повседневной жизни региона. Установлено, что авторами большей части источников были гражданские жители Восточной Галиции, украинцы и поляки, а также австро-венгерские и российские военные. Исследовано процесс создания и публикации мемуарных произведений, выяснено степень их репрезентативности, роль авторов источников в описываемых событиях, проанализировано информацию мемуарных памяток и сделано попытку её верификации. В диссертации раскрыта роль мемуарной литературы для исследования основных военных операций на территории Восточной Галиции - Галицкой битвы, осады Перемышля, Карпатской и Горлицкой операций, Брусиловского прорыва, а также повседневной жизни региона, отношения местного населения к действиям российской и австро-венгерской администраций, политической и экономической ситуации в Восточной Галиции. Рассмотрены возможные причины создания памяток мемуарной литературы и роль субъективного фактора в воссоздании информации авторами источников.

Ключевые слова: Первая мировая война, Восточная Галиция, мемуарная литература, дневники, воспоминания.

Annotation

Petriy I. Y. Memoir literature as a source of Eastern Galicia history during World War I. - Manuscript.

The dissertation for a candidate degree in history by speciality 07.00.06 - Historiography, source studies and special historical disciplines. - Ivan Franko National University of L'viv. - L'viv, 2010.

The dissertation deals with a set of memoirs for the history of Eastern Galicia during the First World War. The information relating to the history of war and everyday life in the region is reviewed. It is found that civilians in Eastern Galicia, Ukrainians and Poles, were the authors of most part of the sources as well as the Austro-Hungarian and Russian military personnel. The process of creating and publishing memoirs is researched, the extent of their representation and the role of sponsors of sources in the described events are ascertained, the memoir information is analyzed, and an attempt to verify it has been made. This dissertation uncovers the role of memoir literature in studying the major military operations in the territory of Eastern Galicia - Battle of Galicia, the siege of Przemysl, the Carpathian and Gorlice operations, Brusilov Offensive, as well as everyday life in the region, the treatment of the local population to the actions of the Russian and Austro-Hungarian administration, the political and economic situation in Eastern Galicia. The possible reasons of creating the memoir literature and the role of the subjective factor in the reconstruction of historical sources by the authors are considered.

The memoir literature often contains unique information that is absent in other sources, and can form an idea about the general atmosphere of the historical period, mood, beliefs, behavior and thinking of people at that time, better than the official documentation. Typically these sources are subjective, but the verification of their information and researching the causes of subjectivity also provide an additional knowledge about the history of the investigated period. It should be noted that memoir sources were not used sufficiently active when studying the history of military operations on the territory of Eastern Galicia and the history of life in the region. The archives and libraries of Ukraine and Poland keep a lot of informative and representative sources, which have not yet been published: for example, diaries of V. Levytskyi, V. Shukhevych, V. Stefanyshyn and J. Starkel. and the memoirs of B. Blajer, T. Rozwadowski and A. Siewinski. These sources should be prepared for publication because of the uniqueness and cognitive value of their information. The set of memoir sources for the history of wartime events of World War I is large, but not very informative. The most valuable of them are the memoirs of the generals and elder officers of both sides (memoirs of A. Brusilov, A. Denikin, M. Galushchynskyi, E. Giatsyntov, T. Rozwadowski, J. Vit, a diary of B. Roja). The front diaries provide information about front-line life and everyday life of the military personnel, and researching of them can help with determining of subjective factors that could have influence on the course of military operations.

The set of memoir sources for the history of civil environment of Galicia enables the reconstruction of civilians' everyday life. It covers a wide range of issues, information about which is almost absent in the media or official documents: the perception of public and political processes by the region residents, the actions of Russian and Austro-Hungarian administration, food and health situation in the region. The sources, which were created without a purpose of publication (diaries of Ja. Pieniazek-Odrowaz, V. Russocki, V. Shukhevych, J. Starkel and H. Jablonska) hold the information, which can be considered as close to objective, because there was no need to distort it on the conjunctural needs.

In general, the set of memoir sources plays a very important and sometimes crucial role in studying of the First World War events in Galicia. They allow reconstructing the important moments in military operations history in the region and contain valuable information to the history of everyday life of the inhabitants of the region during the war.

Key words: World War I, Eastern Galicia, memoir literature, diaries, memoirs.

Размещено на Allbest.ru