Актуальність дослідження. У сучасну добу перед вітчизняною історичною наукою відкрилося безліч можливостей у вивченні проблематики, яку тривалий час уважали неактуальною. Одним із перспективних напрямків є дослідження матеріально-побутових аспектів минулого, без яких неможливе ефективне відтворення цілісної картини розвитку суспільства. Саме потреби та інтереси людей посідають ключове місце в історичному процесі, а одним з головних завдань держави є забезпечення громадянам належних умов існування.

Найважливішим критерієм оцінки ефективності соціально-економічної політики влади є рівень життя населення. По мірі звільнення республіки від німецьких окупантів та у зв'язку з прийняттям державної програми відбудови й економічного розвитку, обґрунтованої повоєнними п'ятирічними планами, пріоритетним стало завдання відновлення важкої промисловості. Правляча комуністична партія вважала, що важка промисловість забезпечить економічне підґрунтя гонки озброєнь, розпочатої відразу по закінченні Другої світової війни. Ось чому туди спрямовувалося до 80% усіх капіталовкладень і практично весь наявний потенціал робочої сили. Перебуваючи в епіцентрі складних відбудовчих процесів, робітники й службовці важкої індустрії на своїх плечах винесли основний тягар відновлення промислового комплексу республіки. Ця обставина зумовлює особливу увагу до вивчення умов життя саме цієї категорії трудящих.

Історична реконструкція минулого лише на ґрунті державницьких, ідеологічних, суспільно-політичних, соціально-економічних критеріїв є далеко не вичерпною. У той же час, дотепер не існує ґрунтовних досліджень, які б вивчали умови життя робітників і службовців важкої індустрії УРСР у 1944-1956 рр. Радянська історіографія висвітлювала переважно загальнодержавні здобутки та успіхи, проблеми розвитку економіки, питання політичного життя, акцентувала увагу на трудовому подвигу громадян тощо. Водночас люди з їхніми щоденними потребами перебували поза увагою. Однак без комплексного аналізу основних чинників, які впливали на повоєнне життя, неможливо об'єктивно відобразити післявоєнну повсякденність трудящих. Ці обставини також зумовили актуальність теми дисертаційної роботи. Зважаючи на зазначені чинники, об'єктивне, неупереджене та цілісне вивчення проблеми матеріально-побутових умов життя працівників важкої промисловості у 1944-1956 рр. має важливе наукове та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження органічно поєднується із загальною проблематикою наукових робіт кафедри історії України Державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” та є складовою частиною комплексної теми "Соціально-економічні проблеми розвитку України (кінець ХІХ-ХХ ст.) ”, реєстраційний номер № 0110U000393.

Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу джерел дослідити особливості матеріально-побутових умов життя працівників важкої промисловості України в 1944-1956 рр.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– проаналізувати ступінь наукової розробки теми та встановити повноту її джерельного забезпечення;

– висвітлити рівень житлового забезпечення працівників важкої промисловості УРСР та комунально-побутового обслуговування;

– проаналізувати умови праці на підприємствах важкої індустрії України;

– охарактеризувати медичне обслуговування робітників і службовців важкої промисловості;

– установити фактичний рівень доходів і споживання основних товарів та послуг працівниками важкої промисловості республіки;

– визначити рівень матеріального забезпечення дозвілля трудящих.

Об'єктом дослідження є повсякденне життя трудящих важкої індустрії УРСР у 1944-1956 рр.

Предметом дослідження є матеріально-побутові умови життя працівників важкої промисловості УРСР у 1944-1956 рр.

Хронологічні межі дисертації охоплюють 1944-1956 рр. Це пов'язано із завершенням у 1944 р. звільнення території УРСР від окупантів. Верхня хронологічна межа зумовлена проведеним у 1956 р. ХХ з'їздом КПРС, коли розпочався новий етап розвитку країни, пов'язаний із процесом десталінізації.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію УРСР відповідно до адміністративно-територіального поділу в досліджуваний період. Акцентовано увагу на регіонах України, де було зосереджено більшість підприємств важкої промисловості, зокрема, Донбасі, Києві, Харківщині тощо.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дисертантом уперше у вітчизняній історичній науці виділено проблему матеріально-побутових умов життя працівників важкої індустрії УРСР у самостійний об'єкт наукового розгляду. Автором уперше було:

– розширено джерельну базу дослідження матеріально-побутових умов життя трудящих у 1944-1956 рр.;

– залучено до наукового обігу значну кількість нових даних та невідомих науковому загалу архівних матеріалів;

– комплексно досліджено повоєнні житлово-побутові умови трудящих;

– висвітлено умови праці на підприємствах важкої промисловості;

– охарактеризовано охорону здоров'я робітників і службовців протягом 1944-1956 рр.;

– усебічно розглянуто динаміку зростання матеріального добробуту трудящих важкої промисловості УРСР протягом 1944-1956 рр.;

радянський український рівень житловий

– визначено кількісні та якісні показники рівня споживання основних товарів та послуг;

– встановлено взаємозв'язок матеріальних можливостей працівників важкої промисловості з організацією та проведенням дозвілля.

Практичне значення результатів дисертації полягає в можливості використання її матеріалів і висновків у курсі "Історія України ХХ століття” та спецкурсах з історії для гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів. Основні концептуальні положення праці становитимуть науковий інтерес для подальших міждисциплінарних досліджень.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці наукової проблеми й самостійному її вирішенні, що дозволяє всебічно й більш глибоко розглянути матеріально-побутові умови життя працівників важкої промисловості України у перші повоєнні роки. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно.

Апробація дослідження. Основні положення дисертації виголошені автором у формі повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання вітчизняної, світової історії та історії науки: пошуки, роздуми, знахідки” (Луганськ, 24-25 квітня 2008 р.), Регіональній науковій конференції студентів та молодих учених "Голодомори ХХ століття та їх прояв на Луганщині" (Луганськ, 26 травня 2008 р.), ІІ Міжнародній науковій конференції "Актуальні питання вітчизняної, світової історії та історії науки: пошуки, роздуми, знахідки” (Луганськ, 29 квітня 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Внесок молодих учених в розвиток науки регіону" (Луганськ, 10 травня 2009 р.), на ІІ Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Білі плями" в історії України у контексті світового розвитку” (Луганськ,20 травня 2009 р.), Міжнародній науковій конференції "Молодіжний рух в Україні у ХХ ст. ” (Луганськ, 16 жовтня 2009 р.), Міжнародній науковій конференції "Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації" (Київ, 27 квітня 2010 р.), Міжнародній науковій конференції "Великая Отечественная война в пространстве исторической памяти российского общества” (Ростов-на-Дону, 28-29 квітня 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Історія повсякденності: теорія і практика” (Переяслав-Хмельницький, 14-15 травня 2010 р.); на засіданнях кафедри історії України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основний зміст, узагальнення та висновки дисертаційної роботи висвітлено в 14 друкованих працях, серед яких сім статей автора, розміщених у вітчизняних та зарубіжних фахових виданнях загальним обсягом 6,5 друк. арк.

Структура роботи зумовлена метою, завданнями дослідження та логікою розкриття теми. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (323 бібліографічні позиції) та додатків.

Загальний обсяг роботи складає 216 сторінок, з яких 182 сторінки - основна частина, 31 сторінка - список використаних джерел та літератури, 2 сторінки - додатки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, висвітлено актуальність, наукову новизну та практичне значення, окреслено мету й завдання, визначено хронологічні межі.

У першому розділі "Історіографія, джерельна база та основи методології дослідження" подано стан наукової розробки теми, охарактеризовано джерела та методологічну базу дисертації.

Історіографію питання поділено на два великих періоди: радянської доби та пострадянських часів. Усередині першого періоду виокремлено декілька груп. По-перше, це роботи, що з'явилися протягом 1944-1956 рр., тобто написані безпосередніми очевидцями та учасниками повоєнних відбудовних процесів, серед яких виділяються дослідження Б. Брагінського та А. Вікентьєва Брагинский Б.И. Расширенное социалистическое воспроизводство в послевоенный период / Б.И. Брагинский, А.И. Викентьев // Вопр. экономики. - 1948. - № 3. - С. 16-23. , Я. Жуковського Жуковський Я.М. Піднесення матеріального і культурного рівня життя народу в новій п'ятирічці / Я.М. Жуковський. - К., 1947. - 152 с. , Н. Мончадської Мончадская Н. Забота местных советов о благосостоянии трудящихся / Н. Мончадская. - М., 1953. - 64 с. . Економічні аспекти повоєнної повсякденності дослідили К. Коваленко⁴ Коваленко К.І. Зростання матеріального добробуту і культурно-технічного рівня працівників вугільної промисловості в післявоєнний період (на матеріалах Донбасу) / К.І. Коваленко. - К., 1953. - 120 с. , М. Ліфанов Лифанов М. Борьба за укрепление социалистического быта / М. Лифанов. - М., 1956. - 128 с. , А. Гусаков Гусаков А.Д. Новое снижение цен - дальнейшее укрепление советского рубля / А.Д. Гусаков // Сов. финансы. - 1950. - № 3. - С. 7-13. , Г. Кирилов Кирилов Л.С. Снижение цен - свидетельство экономической мощи СССР / Л.С. Кирилов // Сов. финансы. - 1950. - № 3. - С. 13-20.

⁸ Козлов Г.А. Преимущества советской денежной системы и денежной реформы / Г.А. Козлов // Партийная жизнь. - 1947. - № 24. - С. 27-36. , Г. Козлов⁹ Москвин В. Снижение розничных цен и подъем благосостояния советского народа / В. Москвин // Большевик. - 1949. - № 6. - С. 36-47. , В. Москвін¹⁰ Історія робітничого класу Української РСР: у 2 т. - К., 1967. - Т. 2. - 508 с. , висвітливши, головним чином, "стрімке зростання" матеріального рівня населення внаслідок проведення фінансової реформи, зниження цін тощо.

Другу групу робіт радянського періоду складають загальні дослідження історії робітничого класу. Заслуговують на увагу двотомні узагальнюючі праці "Історія робітничого класу Української РСР”¹¹ История рабочих Донбасса: в 2 т. - К., 1981. - Т. 2. - 430 с. , "История рабочих Донбасса”¹² Романцов В.О. Робітничий клас УРСР (1946-1970) / В.О. Романцов. - К., 1972. - 220 с. та дослідження В. Романцова¹³ История советского рабочего класса: в 6 т. - Т. 4. - Рабочий класс СССР в годы упрочения и развития социалистического общества (1945-1960 гг.). - М., 1987. - 520 с. . Цей напрямок в історіографії продовжила шеститомна "История советского рабочего класса”¹⁴ Бромлей Н. Уровень жизни в СССР (1950-1965 гг.) / Н. Бромлей // Вопр. истории. - 1966. - № 7. - С. 3-18. . У них висвітлено питання кількісного та якісного зростання українського робітництва, його трудової активності, однак повсякденне життя робітників предметом системного розгляду не було.

Третю групу досліджень цього періоду представляють публікації, присвячені окремим аспектам повсякдення, серед яких праці Н. Бромлея¹⁵ Комаров В.М. Доходы и потребление населения СССР / В.М. Комаров, У.Г. Чернявский. - М., 1973. - 239 с. , В. Комарова¹⁶ Римашевская Н.М. Семья, труд, доходы, потребление / Н.М. Римашевская. - М., 1977. - 240 с., Н. Римашевської. Спираючись на доступну на той час джерельну базу, автори намагалися найбільш повно охарактеризувати рівень життя трудящих. Попри те, що роботи цих авторів недостатньо об'єктивно висвітлили основні параметри рівня життя в повоєнні роки, вони ґрунтовно, спираючись на офіційні матеріали, охарактеризували тогочасний добробут. Окремо варто відзначити відомого дослідника повоєнної відбудови важкої індустрії України М. Хорошайлова, розвідки якого присвячені різним аспектам відбудови Донбасу¹⁷ Хорошайлов Н.Ф. Возрождение Всесоюзной кочегарки. Из истории восстановления Донбасса в 1946-1960 гг. / Н.Ф. Хорошайлов. - Донецк, 1974. - 152 с. . Однак достатньо інформативні роботи вченого перевантажені офіційними документами партійних та державних органів і майже не торкаються умов життя та побуту трудящих.

Здобуття Україною незалежності започаткувало другий період історіографії проблеми. Одними з перших спробували неупереджено розкрити складні сторінки історії епохи сталінізму сучасні українські дослідники Ю. Шаповал¹⁸ Шаповал Ю.И. Хрущев и Западная Украина // Свободная мысль. - 1996. - № 6. - С. 76-88.; Україна. ХХ століття: особи та події в контексті важкої історії. - К.: Ґенеза, 2001. - 560 с.

¹⁹ Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.) / В.М. Даниленко, В.К. Баран. - К., 1999. - 304 с.

²⁰ Кульчицький С.В. Довідник з історії України. - К., 1996. - 340 с.; Радянська паспортна система / С.В. Кульчицький, М.В. Котляр // Укр. іст. журн. - 1999. - № 3. - С. 33-43; № 4. - С. 3-14. та В. Даниленко²¹ Баран В.К. Україна після Сталіна. Нариси історії 1953-1985 рр. / В.К. Баран. - Л., 1992. - 250 с. . Значну наукову цінність для сучасного дослідника повсякденного життя народу становлять праці відомого вітчизняного історика С. Кульчицького. Його роботи торкаються багатьох "білих плям” історії України ХХ ст. і проливають світло на сутність сталінського тоталітаризму²² Литвин В.М. Україна у першому повоєнному десятилітті (1945-1955 рр.) / В.М. Литвин. - К., 2004. - 240 с. .

З'являються також перші узагальнюючі праці, присвячені процесам, які відбувалися в Україні в післявоєнні роки, зокрема публікації В. Барана²³ Політична історія України. ХХ століття: у 6 т. / І.Ф. Курас (гол. ред. ). - К., 2002-2003. - Т. 6: Від тоталітаризму до демократії (1945-2002). - К., 2003. - 696 с. і В. Литвина²⁴ Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х - середина 1950-х рр.): кол. моногр. у 3-х ч. / відп. ред.В.М. Даниленко. - К., 2010. . Спираючись на численні архівні документи, авторами проаналізовано розвиток суспільно-політичних відносин та економічних процесів в Україні. Найбільш ґрунтовними серед таких робіт є шеститомна "Політична історія України ХХ століття” та тритомна "Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940-х - середина 1950-х рр.) ”, в яких подані нові оцінки політичних подій та комплексно проаналізовано різноманітні аспекти післявоєнної повсякденності.

Від 1990-х років науковці розпочали вивчати таку малодосліджену тему, як повоєнний голод. Зокрема, у працях О. Веселової наведено численні факти голоду в робітничому середовищі, обстоюється думка про те, що голод торкнувся всіх категорій населення²⁵ Веселова О.М. Голод в Україні 1946-1947 років / О.М. Веселова: Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: причини і наслідки: матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 9-10 верес. 1993 р.). - К., 1995. - 230 с.; Українське суспільство в 1945-1953 рр.: ідеологізація по-сталінськи // Іст. журн. - 2005. - № 1. - С. 86-97.; Панченко П.П. Ще одна трагічна сторінка історії України. Голод 1946-1947 рр. / П.П. Панченко, О.М. Веселова // Укр. іст. журн. - 1995. - № 6. - С. 112-115.

²⁶ Калініченко В.В. Повоєнний голод в Україні (друга половина 40-х років XX ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07. 00. 01 "Історія України" / В.В. Калініченко. - Х., 2001. - 19 с. . Харківський учений В. Калініченко проаналізував причини голоду в УРСР, охарактеризував злочинні методи вилучення хліба, розкрив механізм застосування репресій проти населення, встановив найбільш постраждалі регіони²⁷ Замлинська О.В. Культурне життя в Україні у 1943-1953 рр.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07. 00. 01 "Історія України" / О.В. Замлинська. - К., 1995. - 21 с. .

Вагомий внесок у дослідження суспільно-політичних, соціально-економічних та культурних процесів зробили О. Замлинська²⁸ Кононенко В.В. Суспільно-політичні настрої та моральний стан населення України в повоєнний період (1945-1953 рр.): дис. … канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Кононенко Валерій Васильович. - К., 2004. - 231 с. та В. Кононенко²⁹ Добров П.В. Деятельность КП Украины по подготовке и воспитанию кадров рабочего класса в годы четвертой пятилетки (1946-1950 гг.). (На материалах Донецкой и Луганской областей).: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. ист. наук: спец. 07. 00. 01 "История Украины" / П.В. Добров. - Донецк., 1973. - 19 с.; Шахтарі України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.): монографія. - Донецьк: Норд-Прес, 2009. - 200 с. . Фактичний матеріал робіт цих науковців дає можливість об'єктивно проаналізувати культурні процеси в республіці, суспільно-політичні настрої та моральний стан трудящих у повоєнний період. Цікавими є також ґрунтовні праці П. Доброва³⁰ Алфьоров М.А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.): монографія / М.А. Алфьоров. - Донецьк, 2008. - 192 с.; Місце зовнішніх міграцій населення в Донбас у відновленні і формуванні його трудових ресурсів у 1943-1951 рр. // Схід. - 2005. - № 4 (70). - С. 57-61. , М. Алфьорова³¹ Болбат Т.В. Участь населення Західної та Центральної України в економічному і національно-культурному розвитку Донбасу (1939-1970-і рр.) / Т.В. Болбат // Схід. - 2004. - № 1 (59). - С. 35-38. , Т. Болбат³² Кондратенко Л.В. Здобутки і прорахунки відбудови промисловості України (1946-1950) / Л.В. Кондратенко // Сторінки воєнної історії України: зб. наук. пр. - К., 1999. - Вип. 3. -
С. 142-152. , Л. Кондратенка³³ Ковпак Л.В. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині ХХ століття. (1945-2000) / Л.В. Ковпак. - К., 2003. - 231 с. , Л. Ковпак³⁴ Хойнацька Л.М. Відновлення машинобудівної індустрії України та його соціальні наслідки (1943-1950 рр.) / Л.М. Хойнацька. - К., 2003. - 232 с. . Авторами висвітлено міграційні процеси на теренах Донбасу, участь українців Західної України у відновленні підприємств Донбасу, проаналізовано характер відновлення промисловості УРСР. У роботі О. Хойнацької на основі широкого залучення архівних матеріалів досліджено темпи відбудови машинобудівного комплексу, охарактеризовано умови життя та праці трудящих у 1943-1950 рр.

Серед дисертаційних робіт виділяється праця М. Лободи³⁵ Лобода М.К. Використання трудових ресурсів у відбудові важкої промисловості України (1943-1950): дис. … канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Лобода Марина Костянтинівна. - К., 2007. - 234 с. . Авторка проаналізувала трудову мобілізацію і систему оргнаборів, здійснила спробу висвітлити умови праці та побуту, наголосивши, що попри масштабність відновлювальних робіт суттєвого покращення рівня життя трудящих не відбулося. Відродженню житлово-комунального господарства України присвячено роботу В. Дудник³⁶ Дудник В.М. Відбудова міського господарства України у 1943-1950 рр.: дис. … канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Дудник Валентина Михайлівна. - К., 2004. - 265 с. . Її праця стала одним з перших комплексних досліджень соціально-економічного розвитку міст України в 1940-і рр. Значний інтерес для дослідника післявоєнної повсякденності становить робота О. Ісайкіної Ісайкіна О.Д. Побут і дозвілля міського населення України у повоєнний період (1945-1955 рр.): дис. … канд. іст. наук: 07. 00. 01 / Ісайкіна Олена Дмитрівна. - К., 2004. - 274 с. . На основі широкої джерельної бази вона охарактеризувала побут і дозвілля міського населення України в 1945-1955 рр., наголосивши, що важкі матеріально-побутові умови мешканців міст не змогли суттєво вплинути на емоційне піднесення населення після перемоги в минулій війні, яке виснажливою працею прагнуло якнайшвидше подолати наслідки війни й налагодити мирне життя.

Окрему групу робіт складають дослідження російських науковців. Проведені на загальносоюзних матеріалах, ці роботи відбивають загальні тенденції життя та побуту населення. На новій джерельній базі ґрунтуються праці О. Зубкової Зубкова Е.Ю. Послевоенное советское общество: политика и повседневность 1945-1953 гг. / Е.Ю. Зубкова. - М., 1999. - 230 с. , фокусуючись на суспільних настроях, відображаючи ставлення населення до влади, житлової та продовольчої проблем. Дослідженню матеріально-побутових аспектів повсякденного життя робітництва присвячено публікації Б. Казанцева. Учений проаналізував рівень життя і структуру доходів сімей працівників важкої промисловості, висвітлив основні витрати робітничих родин, охарактеризував якість харчування, стан повоєнної торгівлі, а також "тіньовий сектор” ринку Казанцев Б.Н. Рост реальной заработной платы и доходов рабочих промышленности СССР в 1951-1958 гг. / Б.Н. Казанцев // История СССР. - 1966. - № 3. - С. 25-34; "Неизвестная" статистика уровня рабочего класса (1952-1970) // Социол. исследования. - 1993. - № 4. - С. 3-14.; Продовольственный рынок в жизни горожан (50-60-е годы) // Социол. исследования. - 1994. - № 4. - С. 3-13; "Частник" в сфере бытового обслуживания // Социол. исследования. - 1994. - № 4. - С. 50-57. .

Отже, якщо за радянських часів повоєнний період досліджували однобічно, подекуди оминаючи можливість об'єктивного висвітлення матеріально-побутових умов життя працівників важкої індустрії, то за роки української незалежності у вивченні проблем повоєнної повсякденності відбулися радикальні зміни. Водночас, попри значну кількість праць, присвячених повоєнному періоду, робіт, які безпосередньо відображають умови життя трудящих важкої індустрії, поки що не існує.

Основу джерельної бази роботи складають архівні та опубліковані документальні матеріали.

Архівні документи структурно розділено на кілька груп. По-перше, це документи державних та партійних органів. Серед них виділяються протоколи, доповідні записки, постанови центральних і місцевих партійних та державних органів. У дисертації використані матеріали Центрального державного архіву громадських об'єднань України (ЦДАГО України), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУ України), Державного архіву Луганської області (ДАЛО), Державного архіву Донецької області (ДАДО) і Державного архіву Київської області (ДАКО). Зокрема, винятковою інформативною насиченістю відзначаються матеріали Центрального Комітету комуністичної партії України (Ф.1) ЦДАГО України. Ці документи суттєво допомогли дослідженню житлово-комунальних проблем, надали можливість проаналізувати рівень добробуту українського робітництва. Опрацьовані документи дозволили також установити реальні умови праці, рівень виробничого травматизму, охарактеризувати основні заходи влади щодо попередження нещасних випадків, стан оздоровлення працівників важкої індустрії у досліджувані роки.

До дисертаційної роботи залучено матеріали фонду Ради Міністрів УРСР (Ф.2), Міністерства комунального господарства УРСР (Ф.26), Центрального Статистичного управління УРСР (Ф.582), Міністерства міського будівництва УРСР (Ф.4487) ЦДАВОВУ України. Тут зібрані численні постанови, розпорядження, накази, доповідні записки, в яких містяться відомості про повсякденне життя в 1944-1956 рр. Багато різнопланової інформації, яка відсутня в центральних архівах, міститься в обласних архівних установах. Автором використано матеріали Державного архіву Донецької області (Ф. Р-2794 - виконком Донецької обласної Ради), Державного архіву Київської області (Ф. П-5 - Київський обласний комітет КП (б) У). Окрім цього, корисними для дослідження матеріально-побутових умов життя трудящих виявилися матеріали Державного архіву Луганської області. Здобувачем залучено документи Ворошиловградського міського комітету КП (б) У (Ф. П-5) й обласного комітету КП (б) У (Ф. П-179).

Другу групу архівних матеріалів складають документи профспілкових організацій УРСР. Інформативно насиченими є документи Української республіканської ради профспілок (Ф.2605), матеріали Донецької обласної ради профспілок (Ф. Р-920), Донецького обласного комітету профспілок працівників вугільної промисловості УРСР (Ф. Р-2865). Вони містять відомості про умови життя та побуту трудящих, стан охорони праці, заходи промислової санітарії тощо.

Третю групу архівних матеріалів складають документи поточного діловодства підприємств важкої промисловості, культурних установ. У дослідженні використано документи підприємств Луганської області, які зберігаються в ДАЛО (Ф. Р-1 - Ворошиловградський паровозобудівний завод ім. Жовтневої революції, Ф. Р-11 - Лутугинський завод прокатних валків). Цінними для реконструкції повсякденного життя виявилися матеріали обласної контори "Головкінопрокат" (Ф. Р-2686) і Ворошиловградського обласного російського драматичного театру (Ф. Р-2587).

Основну групу друкованих джерел становлять статистичні та документальні збірники, історичні, соціологічні, економічні праці дослідників, політичних діячів, учених та ін. Автором опрацьовано масив статистичних матеріалів, які зосереджено у збірниках, що видавалися ЦСУ СРСР Народное хозяйство СССР: стат. сб. - М., 1956. - 262 с.; Народное хозяйство СССР / под ред. проф. С.Н. Прокопович. - М., 1952. - 397 с.; Народное хозяйство Донецкой области: стат. сб. - Донецк, 1981. - 224 с. . Значний документальний матеріал залучено зі збірників документів радянських державних і партійних органів, опублікованих українськими Шаповал Ю.І. ЧК - ГПУ - НКВД в Україні: особи, факти, документи / Ю.І. Шаповал., В.І. Пристайко, В.А. Золотарьов. - К., 1997. - 608 с. й російськими вченими Аппарат ЦК КПСС и культура. 1953-1957 гг.: Документы. - М., 2001. - 808 с.; Политбюро ЦК ВКП (б) и Совет Министров. 1945-1953 гг.: сб. док. - М., 2002. - 656 с.; Зубкова Е.Ю. Советская жизнь. 1945-1953 гг.: сб. док. / Е.Ю. Зубкова, Л.П. Кошелева, Г.А. Кузнецова. - М., 2003. - 730 с. та з інформаційних довідників із серії "Сторінки історії обласних партійних організацій”⁴³ Очерки истории Донецкой областной партийной организации. - Донецк, 1978. - 502 с.; Очерки истории Харьковской областной партийной организации. - Харьков, 1980. - 527 с. . Ці досить змістовні видання базуються, головним чином, на архівних матеріалах та документах керівних партійних органів.

Значний інтерес становить мемуарна література. У роботі використано мемуари О. Довженка Довженко О.П. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник: кіноповісті / О.П. Довженко. - К., 1995. - 575 с. , М. Хрущова Хрущев Н.С. Воспоминания. Избранные фрагменты / Н.С. Хрущев. - М., 2007. - 512 с. , П. Шелеста Петро Шелест: "Справжній суд історії ще попереду”. Спогади, щоденники, документи, матеріали / упоряд.: В. Баран та ін. - К., 2003. - 808 с. , які були очевидцями та безпосередніми учасниками відновлення УРСР.

Важливу групу джерел складають матеріали тогочасної періодики. Вони представлені газетами: "Правда”, "Ворошиловградская правда”, "Молодь України”, "Голос України”. Отримана фактична інформація стала суттєвим доповненням панорами повсякденного життя трудящих важкої промисловості в 1944-1956 рр.

Проведений архівний пошук дозволяє стверджувати, що в архівних установах України сконцентровано значний за обсягом і ступенем інформативності масив документів, який дозволяє всебічно проаналізувати матеріально-побутові умови життя працівників важкої промисловості УРСР в 1944-1956 рр. Джерельна база є достатньою для створення повноцінного дослідження повсякденного життя українського робітництва зазначеного періоду. Аналіз джерел дає підстави вважати, що перспективним напрямом вивчення проблеми є поглиблення дослідження умов життя українського робітництва. Усього при написанні дисертації було використано документи 30 фондів 5 центральних та обласних державних архівів.

Методологічна основа дисертації ґрунтується на принципах науковості, системності, історизму та об'єктивності. Для аналізу й систематизації джерел з теми дослідження автором задіяно конкретно-пошуковий метод. Проблемно-хронологічний метод дозволив розподілити тему на окремі проблеми та дослідити їх. Для виокремлення характерних рис життя суспільства в довоєнний і повоєнний час було застосовано порівняльний метод. Для виявлення причин та наслідків процесів, що відбувалися в робітничому середовищі, дисертантом застосовано статистично-аналітичний метод. Залучення різноманітних способів наукового пошуку дало можливість проаналізувати архівні матеріали, статистичну інформацію та опубліковані праці й з'ясувати основні складові матеріально-побутових умов життя працівників важкої промисловості України в 1944-1956 рр.

У другому розділі "Умови життя та праці трудящих важкої промисловості УРСР у 1944-1956 рр. ” висвітлено основні складові повоєнних умов життя та праці трудящих важкої промисловості України.

У першому підрозділі - "Житлово-побутові умови" - висвітлено стан житлового забезпечення працівників важкої промисловості УРСР та рівень їхнього комунально-побутового обслуговування.

Розбудова житлово-комунального господарства УРСР проходила в досить складних умовах. Під час Великої Вітчизняної війни було знищено половину житлового фонду республіки. Відновлювальні процеси супроводжувалися збільшенням населення промислових регіонів України, що, у свою чергу, суттєво загострювало житлово-побутову проблему. За рахунок керованих зовнішніх міграцій та реевакуації колишніх робітників і службовців підприємства важкої промисловості вдалося наповнити необхідними трудовими ресурсами. Однак питання забезпечення працюючих житлом вирішити було вкрай важко. Брак вільного житла змушував владу вживати такі непопулярні заходи, як ущільнення. Чимало працівників отримували житло, площа якого не відповідала санітарно-гігієнічним стандартам. Під житло використовували напівзруйновані будівлі, підвали, горища, сараї та кухні. Робітничі родини роками перебували в черзі на отримання житлової площі, адже темпи будівництва нового житла не відповідали потребам. Низькою була і якість відновленого житла. Головна інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю УРСР 1946 р. виявила, що 78% усіх прийнятих до експлуатації будівель мали оцінку "задовільно” й жодна споруда не отримала оцінки "відмінно”. Зняти напругу в житловому питанні вдалося переважно за рахунок будівництва робітничих гуртожитків, але щільність проживання в них була надзвичайно високою. У середньому на одного робітника припадало 4-5 кв. м житлової площі, що не відповідало санітарній нормі, яка становила 9 кв. м. Вирішення житлового питання ускладнювалося порушеннями відповідальних за надання житла посадових осіб. На 1 червня 1947 р. загальна сума крадіжок та розтрат у цій сфері становила понад 3,2 млн. крб. У 1950-і рр. масштаб зловживань дещо зменшився, однак органам внутрішніх справ не вдалося повністю викорінити такі злочини. Повільно вирішувалися питання надання відомчого житла. Адміністрації промислових підприємств задовольняли щороку не більше 10% заяв працівників, які потребували покращення житлових умов. Незважаючи на те, що на кінець досліджуваного періоду всі трудящі важкої промисловості мали певне житло, кожна третя робітнича родина перебувала в черзі на покращення житлових умов.

Повоєнні роки характеризуються низьким рівнем побутового обслуговування. Фактичний рівень водопостачання населення був удвічі нижче норми. Наприклад, добова потужність новозбудованого Одеського водогону була 100 л на одного мешканця міста при санітарній нормі в 180 л. Ще гіршою була ситуація в Горлівці, Макіївці, Маріуполі. Там цей показник не перевищував 50 л, що не могло задовольнити навіть мінімальних потреб городян. Найбільш катастрофічна ситуація з водопостачанням була в Харкові, де 45% води витрачалося на потреби численних машинобудівних підприємств, через що середньодобова подача води подекуди не перевищувала 10 л на одного харківського робітника. Однак попри високу зношеність водогонів владі вдалося налагодити водопостачання, хоча й у недостатніх обсягах. Покращенню побутових умов трудящих сприяла розпочата в повоєнні роки газифікація осель. 1947 р. було введено в експлуатацію газопровід Дашава - Київ, але на 1956 р. газифікованими були лише західні регіони й столиця УРСР, переважна більшість робітничих родин використовувало в побуті вугілля і керосин. Тривалий час не вдавалося відновити роботу комунальних лазень та пралень. Будівництво нових комунально-побутових підприємств велося повільно, а відновлені працювали зі значними перебоями. Складною була ситуація у сфері комунального транспорту. Загальна зношеність трамвайно-тролейбусних парків та інфраструктури негативно впливали на його роботу, що викликало обурення населення, хоча тогочасна вартість проїзду 20 коп. робила цей вид транспорту доступним для всіх категорій працюючих.

У другому підрозділі - "Умови праці на підприємствах важкої індустрії" - проаналізовано умови перебування трудящих на виробництві у 1944-1956 рр.

Швидка розбудова важкої промисловості УРСР супроводжувалася підвищенням виробничих планів. Форсування виробництва на тлі недостатньої уваги до нормалізації умов та охорони праці призводили до зростання виробничого травматизму. Охорона праці перебувала на низькому рівні, подекуди роботі інспекторів з охорони праці перешкоджало керівництво промислових підприємств. На деяких вугільних підприємствах ігнорувалися заборони експлуатації гірничих лав. Високий рівень виробничого травматизму не завжди фіксувався належним чином. За період 1947-1949 рр. на підприємствах рудно-видобувної галузі порівняно з 1944-1946 рр. показники інвалідності робітників зросли у 2,6 рази. 1949 р. на вугільних підприємствах УРСР було зафіксовано найвищі за всі повоєнні роки показники травматизму. Основними причинами цього були людський чинник і халатність відповідальних за техніку безпеки осіб. У 1950-і рр. ситуацію вдалося дещо виправити. Було налагоджено ефективну роботу інспекторів охорони праці, розширено штат і збільшено фінансування профілактичних заходів. Це дало можливість знизити загальний коефіцієнт травматизму на 25-30%, однак на 1956 р. цей показник усе ще залишався достатньо високим.

У третьому підрозділі - "Стан охорони здоров'я" розглянуто основні заходи та проаналізовано результати діяльності влади щодо охорони здоров'я трудящих важкої промисловості УРСР у 1944-1956 рр.

У досліджуваний період відбувалося швидке відновлення довоєнної мережі медичних закладів, однак якість медичного обслуговування була на низькому рівні. Не вистачало спеціалізованих лікувальних закладів для хворих на силікоз та туберкульоз. Санітарно-епідеміологічні заходи потребували більшого матеріально-технічного забезпечення. У той же час поступово вдалося розширити й укомплектувати кадрами довоєнну мережу медично-лікувальних установ та відновити роботу санаторно-курортних закладів. Ці заходи дали можливість на початку 1950-х рр. налагодити кваліфіковане медичне обслуговування працівників важкої промисловості.

Отже, на кінець досліджуваного періоду практично кожну родину працівників важкої промисловості вдалося забезпечити житлом, хоча й не завжди якісним. Поступово налагодилося побутове обслуговування, покращилися умови праці та охорона здоров'я трудящих. Водночас, чимало нагальних проблем житлово-комунального господарства залишилися нерозв'язаними.

У третьому розділі "Рівень добробуту працівників важкої індустрії в 1944-1956 рр. ” - висвітлено рівень життя, матеріальне становище, рівень доходів та споживання трудящих важкої промисловості, стан дозвілля.

У першому підрозділі - "Матеріальне становище" - автором проаналізовано матеріальну складову повсякденного життя трудящих. З'ясовано, що у досліджувані роки заробітна плата забезпечувала 75-80% усіх споживаних товарів та послуг і складала основу сімейного бюджету. Порівняно з іншими галузями народного господарства, працівники важкої промисловості отримували більші доходи. На підприємствах машинобудівного комплексу, наприклад, середній заробіток у 1950 році складав близько 1000 крб. на місяць, тоді як вугледобувна галузь мала дещо вищий рівень оплати праці, де за умови виконання плану гірник отримував 1100-1200 крб. на місяць. Ці показники були на 25-30% вищими за середньостатистичні у народному господарстві. Однак протягом 1944-1956 рр., унаслідок поганої організації праці, численних простоїв та аварій частка працівників, які виконували виробничий план, не перевищувала половини. На кінець досліджуваного періоду лише 13% зайнятих у важкій індустрії мали високий рівень доходів, а 87% - середній та нижчий за середній рівень доходів. Невисока заробітна плата переважної більшості українських працівників важкої промисловості була недостатньою для повноцінного життя.

У другому підрозділі - "Рівень споживання основних товарів та послуг” - встановлено кількісні та якісні показники споживання продуктів харчування, промислових товарів та послуг у досліджувані роки.

У дисертації доведено, що на рівень життя трудящих важкої індустрії в 1944-1956 рр. позитивно впливали зниження цін на харчі та промислові товари, однак заощадження від таких акцій не перевищували 5-10% річного доходу робітничої родини. Утім, в умовах матеріальних нестатків і високих цін на основні продукти харчування зниження цін виправдало себе й дещо поліпшило тогочасний рівень життя трудящих. Середньостатистичний український працівник важкої промисловості міг задовольнити потребу в овочах. У той же час високі ціни на м'ясо та молоко зумовили низький рівень споживання цих продуктів. Певним чином на рівень споживання трудящих впливала наявність присадибних ділянок та городів, з яких надходило до 30% продуктів, утім їх мали лише 20-30% працівників. Загалом, підсобне господарство та колгоспний ринок були основними джерелами надходжень харчів до робітничого столу.

Протягом досліджуваних років спостерігалася диспропорція споживання основних продуктів харчування та непродовольчих товарів, відповідно 65% та 35% на користь перших. Інститутом харчування АМН СРСР у 1956 р. було розраховано добову фізіологічну норму калорійності продуктів, яка складала 3053 калорії. Однак фактичний рівень споживання продуктів харчування працівниками важкої індустрії у 1956 р. не перевищував 2689 калорій на добу, тобто переважна більшість трудящих не мали повноцінного харчування. Отже, у повоєнні роки близько 80% трудящих, зазвичай, малокваліфікованих з низьким та середнім рівнем доходів проживали за межею бідності.

У третьому підрозділі - "Соціокультурні аспекти робітничого побуту” дисертантом охарактеризовано взаємозв'язок матеріальних можливостей трудящих з організацією та проведенням дозвілля.

Відмічено, що важкі матеріально-побутові умови ускладнювалися неповноцінним відпочинком. За умов 42-годинного робочого тижня тогочасне дозвілля обмежувалося лише одним вихідним днем, у який вирішувалася низка побутових проблем. Влада, намагаючись контролювати сферу дозвілля та якнайшвидше залучити робітника до колективу, зробити його частиною системи, на противагу сімейним святам, створювала численні професійні свята, практикувала комсомольські весілля, колективні проводи до армії та інші заходи. Однак трудящі знаходили час щоб переглянути фільм у кінотеатрі, частина працівників займалися спортом або відвідували спортивні змагання чи концерти художньої самодіяльності, відпочивали в численних парках і скверах. Але брак вільного часу та низький матеріальний рівень трудящих не давали жодної можливості урізноманітнити та розширити власне дозвілля.

Отже, незважаючи на повільність зростання заробітної плати й рівня споживання основних товарів та послуг, протягом 1944-1956 рр. владі вдалося поліпшити добробут трудящих та підвищити загальний рівень життя.

У висновках дисертантом узагальнено результати проведеного дослідження.

1. Під час аналізу стану наукової розробки теми виявлено, що проблема матеріально-побутових умов життя працівників важкої промисловості в 1944-1956 рр., незважаючи на значну кількість праць, присвячених повоєнному періоду, не стала предметом окремого наукового розгляду. Проведений автором аналіз та узагальнення джерел дали можливість комплексно висвітлити проблему.

2. Форсоване відродження важкої індустрії супроводжувалося суттєвим збільшенням чисельності працівників. На цьому тлі низькі темпи відновлення житлового фонду та низька якість робіт украй загострили житлову проблему. Фінансування житлово-комунальної сфери відбувалося за залишковим принципом, що зумовило повільність вирішення житлово-побутових проблем. Як результат, переважна більшість трудящих мешкали в побутово необлаштованих та непридатних приміщеннях. Потужності міських водогонів були недостатніми, рівень подачі води був у 1,5-2 рази нижче за норму. Попри відновлення роботи комунальних пралень та лазень їхнє функціонування було на незадовільному рівні. Загальна зношеність трамвайно-тролейбусного парку спричиняла нерегулярну роботу комунального транспорту. На кінець досліджуваних років довоєнний житловий фонд було відбудовано, а кожна родина працівників важкої промисловості була забезпечена житлом, хоч і не завжди якісним.

3. На тлі нарощування виробництва продукції важкої індустрії не виділялося достатніх ресурсів на організацію ефективної охорони праці та техніки безпеки. Стабільно високими були показники виробничого травматизму. Утім, наприкінці досліджуваних років завдяки збільшенню асигнувань на охорону праці та запровадженню жорсткого контролю за дотриманням правил техніки безпеки вдалося знизити загальний рівень травматизму трудящих та організувати більш безпечні умови праці.

4. У найкоротші терміни вдалося відновити довоєнний рівень охорони здоров'я, незважаючи на те, що внаслідок війни було зруйновано близько половини медичних установ. Попри дефіцит кваліфікованих працівників і нестачу сучасного обладнання, започатковані владою в 1950-і рр. щорічні медичні огляди, налагодження роботи санаторно-курортних закладів, збільшення кількості лікарів сприяли поступовому підвищенню якості медичного обслуговування працівників важкої промисловості.

5. Матеріальне становище переважної більшості робітників і службовців важкої промисловості УРСР було незадовільним. Більшість трудящих перебувало в умовах бідності. Водночас акції зі зниження цін та щорічне підвищення заробітної плати в 1950-і рр. сприяли поступовому зростанню рівня доходів трудящих на 3-5% щороку.

6. Протягом 1944-1956-х рр. спостерігався низький рівень споживання продуктів харчування, промислових товарів та послуг трудящими. Через матеріальні нестатки близько половини робітничих родин витрачали до 70% доходів сімейного бюджету на їжу, що є свідченням їхнього знаходження за межею бідності. Недостатній рівень споживання продуктів харчування і промислових товарів був зумовлений низькими заробітками, високими цінами та дефіцитом продукції. На кінець досліджуваних років ці проблеми подолати не вдалося.

7. Через брак вільного часу український працівник важкої промисловості не мав повноцінного відпочинку. Один вихідний на тиждень суттєво обмежував дозвілля, яке проходило переважно вдома за вирішенням численних побутових питань. Водночас, трудящі знаходили можливість, щоб відвідати спортивні змагання, переглянути кінофільм або відпочити в парку.

На думку дисертанта, подальше дослідження означеної проблеми дозволить збагатити та суттєво конкретизувати деякі аспекти повсякденного життя українців у складні повоєнні роки. Вивчення ефективного досвіду повоєнної розбудови промислового потенціалу сприятиме також виробленню нестандартних рішень щодо розв'язання низки сучасних соціально-економічних проблем України.

Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження