Міжнародні зв'язки громадських об’єднань України

З огляду на інтерпретацію СРСР як "бази світової революції", важливою складовою політики більшовиків було використання громадських форм організації соціально-економічної рееміграції та політичної імміграції із капіталістичних держав. За рахунок фінансово-організаційного потенціалу реемігрантських товариств планувалося створення високопродуктивних зразкових господарств, які слугували б для місцевого населення переконливим доказом переваг колективного ведення сільського господарства. У свою чергу діяльність громадських об'єднань серед політичної імміграції мала на меті сприяння індоктринації у суспільній свідомості ідей пролетарського інтернаціоналізму, залучення недержавних джерел фінансування для обслуговування функціонерів зарубіжних секцій Комінтерну. З огляду на гіпертрофовану демонстративну складову, обмеженість фінансових ресурсів та насторожене ставлення режиму до найбільш чисельної групи потенційних політемігрантів в УСРР - вихідців із Західної України - означена складова діяльності громадських організацій УСРР виявила свою невисоку ефективність.

Таким чином, після встановлення комуністичного режиму можливості для здійснення міжнародних зв'язків об'єднань української громадськості різко звузились. Це стало наслідком загальної пригніченості дійсно громадської ініціативи та партійно-державного курсу на утилізацію потенціалу усіх без винятку громадських інституцій задля реалізації комплексу внутрішньо- та зовнішньополітичних пріоритетів більшовиків. Транскордонні контакти громадськості УСРР допускалися і навіть заохочувалися лише настільки, наскільки вони відповідали цим пріоритетам. Відтак, попри активну участь представників українських організацій у низці міжнародних громадських центрів, вона жорстко регламентувалася партійно-державним апаратом різних рівнів та узгоджувалась із курсом Комінтерну на "світову революцію". Спроби виходу за визначені режимом межі призводили до репресій проти активних учасників міжнародної діяльності громадських організацій. В умовах становлення найбільш одіозної форми радянського тоталітаризму - сталінізму - зовнішні контакти організованої громадськості були визнані недостатньо контрольованими та поступово згорнуті.

Виходячи з отриманих результатів, дисертант сформулював низку практичних рекомендацій, спрямованих на подолання стереотипного сприйняття зовнішнього світу, яке було сформоване у тоталітарну добу, а відтак створення підґрунтя для повноцінної інтеграції української держави та громадських інституцій до європейських та міжнародних структур.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Статті у фахових виданнях:

1. Крамар О.С. Міжнародні контакти української кооперації в умовах становлення тоталітарного режиму (20-і роки ХХ століття) // Українознавство. - К.: Науково-дослідний інститут Українознавства, 2008. - № 4. -- С.161-164.

2. Крамар О.С. Міжнародні зв'язки громадських об'єднань України у радянській історіографії // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - К.: ФПУ, 2008.- № 4. - С.46-51.

3. Крамар О.С. Проблеми налагодження міжнародних контактів організованого студентства України в умовах становлення тоталітаризму (20-і роки ХХ століття) // Гілея: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич - К., 2009. - Випуск 18. - С.111-120.

4. Крамар О.С. Формування світоглядних стереотипів як складова міжнародної діяльності громадських об'єднань України (1922-1930 роки) // Українознавство. - К.: Науково-дослідний інститут українознавства, 2009. - № 1. - С.109-113.

5. Крамар О.С. Проблеми створення та діяльності Всеукраїнського товариства культурного зв'язку із закордоном: друга половина 20-х - початок 30-х років ХХ століття. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. - К.: Міленіум, 2009. - №2. - С.95-100.

6. Крамар О.С. Громадські об'єднання есперантистів України у контексті міжнародної політики комуністичного режиму (20-і роки ХХ століття) // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Крымский научный центр Национальной академии наук Украины, 2009. - № 151. -- С.119-123.

7. Крамар О.С. Товариства технічної допомоги та рееміграція зарубіжної української громадськості у політиці комуністичного режиму (1921-1925 рр.) // Гілея: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич - К., 2009. - Випуск 20. - С.70-79.

8. Крамар О.С. Проблеми створення та діяльності закордонних представництв української кооперації у 20-х роках ХХ ст. // Гілея: Збірник наукових праць / Гол. ред. В.М. Вашкевич - К., 2009. - Випуск 22. - С.59-69.

Тези виступів на конференціях:

9. Крамар О.С. Міжнародні зв'язки громадськості міжвоєнної України у контексті більшовицької концепції "світової революції" // Шевченківська весна. Історія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. - Випуск.VI: У 2-х част. - Ч.2. Праці аспірантів та студентів: у 2-х т. - Т.1. -К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2008. - C.204-207.

10. Крамар О.С. Громадські об'єднання міжвоєнної України у зовнішній політиці більшовицького режиму: проблеми історіографії // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії: матеріали Других всеукраїнських драгоманівських читань молодих істориків, Київ, 14 березня 2008 р. / НПУ імені М.П. Драгоманова. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - С.249-252.

11. Крамар О.С. Інформаційна складова у міжнародній діяльності громадських об'єднань України // Материалы межвузовской научно-практической конференции "Роль международной информации в международных отношениях", Симферополь, 15 мая 2009 г. - Симферополь, 2009. - С.111-114.

АНОТАЦІЇ

Крамар О.С. Міжнародні зв'язки громадських об'єднань України (20-ті - початок 30-х років ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2010.

У дисертації висвітлюються міжнародні аспекти діяльності громадських об'єднань УСРР у 20-х - на початку 30-х років ХХ століття. Базуючись на концептуальних здобутках новітньої історіографії та використовуючи широке коло різнопланових джерел, з'ясовано мету, форми, методи та основні проблеми здійснення зовнішніх контактів громадських організацій. Визначено особливості міжнародної активності української кооперації, Червоного Хреста, Всеукраїнського товариства культурного зв'язку із закордоном (ВУТКЗ), Центрального бюро пролетарського студентства при Всеукраїнській раді профспілок (ЦБ Пролетстуду), місцевих осередків Спілки есперантистів радянських країн (СЕРК), спортивних товариств в умовах становлення тоталітарного режиму. Проаналізовано історичний досвід залучення громадських об'єднань до організаційного забезпечення соціально-економічної імміграції до радянської України та обслуговування політичної еміграції із зарубіжних, переважно сусідніх, країн.

Ключові слова: міжнародні зв'язки громадських об'єднань, комуністичний режим, зовнішня політика, пропаганда, формування світоглядних стереотипів, спортивні організації, есперантисти, Центральне бюро пролетарського студентства, Всеукраїнське товариство культурних зв'язків із закордоном.

Крамар А.С. Международные связи общественных объединений Украины (20-е - начало 30-х годов ХХ века) - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова. - Киев, 2010.

В диссертации освещаются международные аспекты деятельности общественных объединений УССР в 20-х - начале 30-х годов ХХ века. Базируясь на концептуальных достижениях новейшей историографии вопроса и используя широкий круг разноплановых источников, выяснена цель, формы, методы и основные проблемы осуществления внешних контактов общественных организаций. Определены особенности международной активности украинской кооперации, Красного Креста, Всеукраинского общества культурной связи с заграницей (ВУОКС), Центрального бюро пролетарского студенчества при Всеукраинском совете профсоюзов (ЦБ Пролетстуд), местных ячеек Союза эсперантистов советских стран (СЕРК), спортивных обществ, в условиях становления тоталитарного коммунистического режима.

Негативным образом на внешние связи украинских кооперативных центров и республиканского общества Красного Креста влияли необходимость их систематического согласования с внешнеполитическими приоритетами правящей большевистской партии, курсом Коминтерну, а также попытки опосредствовать их контакты общесоюзными структурами. Зарубежные связи украинского спортивного движения рассматривались с точки зрения возможной радикализации западноевропейских рабочих, их вовлечения в политическую борьбу под руководством Коминтерна и сателлитных ему организаций.

Используя международные контакты украинских эсперантистов, большевистское руководство стремилось убедить зарубежную аудиторию в подлинности популяризируемых официальной пропагандой достижений первого в мире "государства пролетариата". С другой стороны, тиражирование отобранных идеологической цензурой свидетельств иностранных корреспондентов, которые в искривленной форме отображали зарубежные реалии, давали богатый материал для обоснования внутренней и внешней политики коммунистического режима в общественном мнении советской Украины.

Только угроза окончательной дискредитации большевистского режима в среде зарубежного украинства открыла возможности для запоздалого создания в конце 1928 года отдельного Всеукраинского общества культурной связи (ВУОКС). Однако, оно оказалось ограниченным в своих неопосредствованных контактах территорией Западной Украины.

В условиях зависимости студенческого движения советской Украины от партийных структур, возможности налаживания международных контактов с организациями украинского студенчества за рубежом были ограничены инспирированными Коминтерном немногочисленным, однако ориентированным на СССР, идеологически замкнутым Деловым объединением прогрессивного студенчества (ДОПС).

Основными задачами деятельности общественных объединений в контексте иммиграции в советскую Украину были: индоктринация в общественном сознании идей пролетарского интернационализма, оправдание внутренне и внешнеполитического курса правящей партии, привлечение негосударственных источников финансирования для обслуживания функционеров зарубежных секций Коминтерна. Особенно болезненной была проблема политической эмиграции из Западной Украины, к представителям которой коммунистическое руководство относилось с недоверием.

Сделан вывод, что возможности для осуществления внешних контактов общественных объединений Украины, после установления коммунистического режима, резко сузились. Это стало следствием общей подавленности общественной инициативы и партийно-государственного курса на утилизацию потенциала всех без исключения общественных институтов с целью реализации комплекса собственных внутренне и внешнеполитических приоритетов. Трансграничные контакты украинской общественности допускались и даже поощрялись только в той мере, в какой они отвечали этим приоритетам. Несмотря на активное участие представителей украинских организаций в ряде международных общественных центров, оно жестко регламентировалось партийно-государственных аппаратом разных уровней, согласовывалось с курсом Коминтерна на "мировую революцию". Попытки выхода за определенные режимом пределы приводили к репрессиям, направленным против активных участников международной деятельности общественных объединений.

Ключевые слова: международные связи общественных объединений, коммунистический режим, внешняя политика, пропаганда, формирование мировоззренческих стереотипов, спортивные организации, эсперантисты, Центральное бюро пролетарского студенчества, Всеукраинское общество культурных связей с заграницей.

Kramar O.S. The International connections of public associations of Ukraine (the 20th - the beginning of the 30th of the ХХ century) - Manuscript.

The thesis on obtaining the Candidate's degree on historical sciences, specialty 07.00.01 - History of Ukraine. - National M.P.Dragomanov Pedagogical University.- Kyiv, 2010.

In the dissertation the international aspects of activity of public associations of Ukraine in the 20th - at the beginning of the 30th of the ХХ century are described. Being based on the conceptual achievements of the newest historiography of the problem and using the wide circle of the various sources a purpose, forms, methods and basic problems of realization of external contacts of public organizations are found out. The features of the international activity of the Ukrainian cooperation, Red Cross, Allukrainian society of cultural connection with foreign countries (АUSCC), Central bureau of proletarian students of Ukrainian advice of trade unions (CB of Proletstud), local cells of Union of Esperantists of soviet countries (UESC), sporting societies, in the conditions of becoming of the totalitarian communist party mode have been analyzed. Historical experience of bringing the public associations to the organization of socio-economic immigration to soviet Ukraine and the maintenance of political emigration from foreign, mainly nearby, countries have been critically analyzed.

Key words: international connections of public associations, communist mode, foreign policy, propaganda, forming of world view stereotypes, sporting organizations, esperantists, Central bureau of proletarian student, Allukrainian society of cultural connections with foreign countries.

Размещено на Allbest.ru