Участь громадських організацій Чехословаччини у суспільно-політичному житті держави в 1918-1938 рр.

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 94:323.2 (437) „1918/1938”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ДЕРЖАВИ В 1918-1938 рр.

Спеціальність 07.00.02 - всесвітня історія

Ворон Олена Петрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор Постоловський Руслан Михайлович Рівненський державний гуманітарний університет, ректор.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Віднянський Степан Васильович Інститут історії України НАН України завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин;

кандидат історичних наук Оровець Іван Іванович Кам'янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка, старший викладач кафедри всесвітньої історії

Захист відбудеться «14» вересня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.123.01 у Київському славістичному університеті (01025, м. Київ, пров. Рильський, 10).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського славістичного університету (03150, м. Київ, вул. А. Барбюса, 9).

Автореферат розісланий «12» серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Скрипка П. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Виникнення в 1918 р. самостійної Чехословацької держави - важливий і прогресивний крок в історичному розвитку чеського та словацького народів. Чехословаччина зуміла у 20- 30-х рр. ХХ ст. стати однією з країн, що мали найрозвиненішу демократію в довоєнній Європі.

Чехословацька республіка з перших років свого існування характеризувалася високою активністю громадян у творенні її суспільно-політичного життя. Вона відіграла значну роль як у процесі виникнення та становлення самостійної Чехословаччини, так і у зміцненні підвалин її державності.

Громадська активність населення країни реалізувалася, зокрема в діяльності різноманітних об'єднань - спілок, товариств, організацій, - що становили невід'ємну й органічну складову всього суспільно-політичного організму країни. Цей своєрідний феномен був пов'язаний з традиціями й досвідом у політичній царині, успадкованими від часів Австро-Угорщини і більше не мав прецедентів у подальшій історії як чеської, так і словацької державностей.

Утворення та активна діяльність різноманітних громадських об'єднань, що виявилися одним із важливих інструментів формування політичної свідомості населення, а відтак, впливу на суспільно-політичне життя Чехословаччини, сприяли розбудові громадянського суспільства, зокрема зростанню політичної культури чехословацького соціуму.

Тому, аналіз становлення громадських організацій Чехословаччини впродовж 1918-1938 рр., їхня різноманітна діяльність - це те, що нині потребує докладного дослідження з метою врахування цього досвіду у процесі становлення громадянського суспільства в Україні.

Актуальність дослідження посилюється також відсутністю праць, присвячених комплексному аналізу участі громадських організацій першої Чехословацької республіки в суспільно-політичному житті держави у вітчизняній історичній науці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної теми кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету «Всесвітня історія в контексті сучасної цивілізації». Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Рівненського державного гуманітарного університету, протокол № 8 від 25 лютого 2005 р., а уточнена 31 серпня 2009 р. (протокол № 1).

Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного аналізу участі громадських організацій Чехословаччини у суспільно-політичному житті країни в 1918-1938 рр.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- проаналізувати стан розробки проблеми в історіографії та її джерельну базу;

- дослідити витоки, процес формування та динаміку розвитку громадських організацій у Чехословаччині;

- проаналізувати становлення та сутність законодавчої бази функціонування громадських утворень республіки;

- з'ясувати основні вектори діяльності ліберально орієнтованих жіночих об'єднань Чехословаччини та механізми її практичної реалізації;

- розкрити специфіку роботи католицьких жіночих спілок, зокрема її практичні вияви в громадському житті;

- визначити місце фізкультурних організацій у спектрі громадських утворень країни й особливості їх впливу на суспільно-політичне життя Чехословаччини;

- виявити спрямованість та значення діяльності організацій єврейського населення республіки;

- дослідити вплив функціонування німецьких громадських утворень на реалії суспільно-політичного життя країни.

Об'єктом дослідження є суспільно-політичне життя Чехословаччини в 1918-1938 рр.

Предметом дослідження виступають основні напрями діяльності громадських організацій першої Чехословацької республіки та механізми їхнього впливу на суспільно-політичне життя держави.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1918-1938 рр. Нижня межа обумовлена тим, що 1918 р. ознаменував собою утворення Чехословацької республіки. Верхньою хронологічною межею дослідження є 1938 р., коли з припиненням існування першої Чехословацької республіки (ЧСР) відбувається згортання масштабного громадського життя, а, відповідно, й активності громадських організацій у суспільно-політичній сфері.

Територіальні межі дослідження обмежуються чеськими (Чехія, Моравія, Сілезія) та словацькими землями, що входили до першої ЧСР У дисертації свідомо упущена територія Підкарпатської Русі, оскільки роль громадських організацій цього часу в суспільно-політичному житті Чехословаччини ґрунтовно досліджено іншими авторами, зокрема І. Ліхтеєм та С. Віднянським..

Методологічну основу дисертації складають як загальнонаукові, так і спеціальні історичні методи.

Досягнення принципу об'єктивності реалізується в дослідженні шляхом використання комплексу документів та масиву наукової літератури, а також урахування різних точок зору науковців на ту чи іншу проблему дисертаційного дослідження.

Системно-структурний метод дав можливість визначити основні напрями дослідження. Зіставити особливості участі у суспільно-політичному житті чеських, словацьких організацій та організацій національних меншин, а також визначити спільне та відмінне у їх діяльності та розвитку дозволив порівняльно-історичний метод.

Вирішення дослідницьких завдань досягалося також за допомогою історико-генетичного та ретроспективного методів, зокрема вони використовувалися для з'ясування витоків формування законодавчої бази першої ЧСР.

Методи систематизації та узагальнення дозволили визначити конкретні результати дисертаційного дослідження.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше у вітчизняній історіографії предметом спеціального історичного аналізу стала участь громадських організацій Чехословаччини в її суспільно-політичному житті впродовж 1918-1938 рр.

Комплексний аналіз участі громадських організацій першої Чехословацької республіки в суспільно-політичній царині країни дозволив сформулювати низку положень, які містять наукову новизну:

- акцентовано на тому, що формування громадських об'єднань Чехословаччини було зумовлене як специфікою минулого політичного життя на чеських землях у складі Австро-Угорщини, так і комплексом ліберальних законодавчих актів, ухвалених упродовж 1920-х рр.;

- набуло подальшого розвитку положення про те, що значна частина громадських організацій Чехословаччини 1918-1938 рр. перебувала під впливом окремих політичних партій;

- доведено, що за першої Чехословацької республіки мав місце феномен яскравого вияву ліберальних демократичних прагнень жінок, який, зокрема, реалізувався у виникненні чисельних жіночих організацій. Їхня діяльність була різноаспектною, масштабною та результативною;

- акцентовано на особливості функціонування більшості фізкультурних організацій, що здійснили значний вплив не лише на зміцнення фізичного здоров'я населення та розвитку спорту, а й на політичне життя країни, оскільки більшість із них стали опорою її державності;

- вивчення діяльності громадських організацій єврейської національної меншини Чехословаччини показало, що вона була не тільки вагомою складовою всього її суспільно-політичного життя, а й яскравим виявом реалізації його демократичних засад;

- поглиблено твердження, що німецька національна меншина відзначалася високим рівнем консолідації, тобто значним представництвом у різноманітних громадських утвореннях, через які відбувалося інституціональне оформлення її інтересів. Хоча в її середовищі були вияви як лояльного, так і критично-негативістського ставлення до Чехословацької держави, але на початку 1930-х рр. чітко визначилася тенденція радикалізації судето-німецької проблеми в антидержавному дусі.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів визначається формулюванням і розв'язанням комплексу проблем, без яких неможливе ґрунтовне осмислення особливостей участі громадських організацій Чехословаччини в суспільно-політичному житті держави. Дисертація може слугувати теоретичною базою для подальших, більш масштабних наукових розвідок, що стосуватимуться участі окремих соціальних груп населення в суспільно-політичному житті Чехословаччини 1918-1938 рр.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що фактичний матеріал, основні положення та висновки роботи можуть бути використані при подальшому вивченні проблеми, написанні узагальнюючих наукових праць, а також у навчальному процесі при розробці та викладанні загальноісторичних та спеціальних вузівських курсів.

Апробація результатів дослідження. Результати наукового дослідження знайшли своє відображення в публікаціях та виступах дисертантки на щорічних звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів і студентів Рівненського державного гуманітарного університету (2004-2009 рр.); на І-й Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (м. Рівне, 10-11 травня 2006 р.); І-й науково-практичній конференції «Слов'янські народи в історичному процесі: генезис проблеми» (м. Рівне, 5 грудня 2006 р.); ІІ-й регіональній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів, здобувачів, магістрантів «Історія очима молодих дослідників» (м. Рівне, 13 грудня 2006 р.); ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (м. Рівне, 17-18 травня 2007 р.); ІІ-й науково-практичній конференції «Слов'янські народи в історичному процесі: генезис проблеми» (м. Рівне, 5 грудня 2008 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлені в 11 наукових статтях, 5 із яких - у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації і послідовність викладення матеріалу зумовлені логікою дослідження проблеми, яку, у свою чергу, визначають мета і завдання дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (375 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, показано її зв'язок з науковими програмами, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, окреслено його хронологічні рамки та територіальні межі, сформульовано наукову новизну одержаних результатів, практичне значення роботи, вказано форми апробації результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - «Історіографія та джерела дослідження» - проаналізовано стан розробки проблеми в зарубіжній та вітчизняній історіографії, а також подано характеристику джерельної бази дослідження.

У першому підрозділі - «Стан наукової розробки проблеми» - здійснено аналіз історіографічної бази дисертаційного дослідження. З метою ідентифікації ступеня вивчення означених у дисертації питань історіографічний огляд проведено на засадах проблемно-хронологічного підходу.

У чехословацькій історичній науці перші праці, присвячені витокам та динаміці розвитку громадських організацій у Чехословаччині, зокрема правовому аспекту, датовані роками існування Чехословацької республіки. З-поміж них варто виокремити праці В. Дусіла «Чехословацьке цивільне право» і В. Дусіла та Ю. Клімента «Спілки, об'єднання та політичні партії відповідно до Чехословацького права», де простежено зв'язок чехословацьких законів з австро-угорським законодавством, їх трансформацію впродовж існування Чехословацької республіки.

Активний процес студіювання чехословацькими істориками цілісної історії Чехословаччини міжвоєнної доби розпочався в кінці 80-х рр. ХХ ст., а вже в середині 90-х рр. того ж століття чеська історіографія підійшла до більш детального її вивчення. Яскравим прикладом цього є дослідження Й. Ганзала, Й. Гарної, В. Достала, Є. Драшарової, М. Йогна, З. Карніка, А. Клімека, П. Марека, Й. Охманової, Й. Пирхалової та Й. Томса, котрі, аналізуючи законодавчу базу Чехословаччини 1918- 1938 рр., більшою чи меншою мірою наголошують на її винятковому значенні для функціонування значної кількості громадських організацій, що були дієвим інструментом впливу на суспільно-політичне життя першої Чехословацької республіки.

Безперечний науковий інтерес викликає колективна праця чеських вчених М. Лаштьовки, Б Лаштьовкової, Т. Ратая, Й. Ратайової та Й. Тршікача «Празькі спілки. Енциклопедія спілок на території Праги з ХVІІІ-ХХ ст.», на думку яких саме в період першої Чехословацької республіки відбувається поляризація та політизація всього громадянського сектора.

Значимий внесок у розробку означеної проблеми зробили також М. Догналова в монографії «Антропологія громадянського суспільства» та Я. Янак у дослідженні «Моравія у народному і політичному русі ХІХ ст.». У названих працях на основі значного фактичного матеріалу автори наголошують, зокрема, на винятковій ролі громадської активності у процесі створення і формування самостійної Чехословацької держави.

Проблемі сокольського руху як явища та його ідеологічному змісту присвячені дослідження М. Ваіца, І. Вратіславського, З. Козакової, Й. Клусачека Й. Новітнього та М. Урбанека. Зокрема, останній акцентує увагу на функціонуванні «Сокола» у міжвоєнний період - час, коли ця організація була, за його твердженням, не лише провідним спортивним утворенням, але й суб'єктом культурно-політичного життя практично в усіх чеських землях.

Аналізуючи праці, присвячені місцю і ролі чехословацьких жіночих організацій у суспільно-політичному житті ЧСР, варто виділити доробок Л. Віттліхової, Г. Гавелкової, Г. Гашковцової, П. Горскої, Б. Соукупової та Й. Шіклової. Вагомим монотематичним дослідженням проблеми участі жінок у суспільному житті є збірник «Жінка в історії Праги». Неможливо обійти увагою також працю Я. Бурешової «Трансформації суспільного становища чеських жінок у першій половині ХХ ст.», у якій прослідкована зміна становища чеських жінок у суспільстві з кінця ХІХ ст. до початку Другої світової війни.

Проблемі розвитку організацій національних меншин у міжвоєнній Чехословаччині та їх участі в розбудові суспільно-політичного життя країни, присвячені праці С. Кашпаркової, Т. Кубічка, Л. Ненічки, М. Сладковскі, а також М. Цегрової. Серед наукових студій різного рівня вирізняється колективна праця чеських істориків Ї. Кршестяна, А. Блодігової, Ї. Бубеніка «Єврейські спілки в чеських землях у 1918-1948 рр.». У ній акцентується на розвитку політичної активності єврейського населення країни в контексті його взаємовідносин із чехами та словаками.

Свідченням зацікавленості чеських та словацьких науковців проблемою місця та ролі німців у суспільно-політичному житті чеських земель є праці Й. Балцарової, К. Гаяна, Й. Дрозда, В. Зіммерманна, В. Келлера, С. Кнопкової, П. Кунчікової, В. Курала, В. Павлічка та Д. Схаллнера, які відзначаються новими підходами до висвітлення означеної проблеми.

Російська історична наука послідовно і системно вивчає суспільно-політичний розвиток першої Чехословацької республіки. Зокрема, у монографії Е. Фірсова «Еволюція парламентської системи в Чехословаччині в 1920-ті рр.» досліджується формування і функціонування інститутів політичної влади в Чехословаччині та участь в них провідних партій країни, під впливом яких перебувало чимало громадських організацій. Окремим проблемам історії першої ЧСР присвячені роботи О. Айрапетова, О. Малевича, О. Серапіонової, К. Шевченка.

Вагомий внесок у вивчення різних аспектів історії Чехословаччини 1918-1938 рр. зробили вітчизняні історики, зокрема Ю. Бисага, С. Віднянський, К. Іващенко, М. Кірсенко, Й. Кобаль, М. Кріль, І. Ліхтей, І. Мацлай, С. Мотрук, Б. Ринажевський, М. Токар, В. Худанич І. Шніцер та В. Яровий. Хоча окремі з вищевказаних робіт присвячені проблемам розвитку Закарпаття у складі першої ЧСР, для нас вони становлять безперечний інтерес. Проблеми життя міжвоєнної української еміграції в цій країні ґрунтовно розкриті в публікаціях і дисертаційному дослідженні київського славіста С. Віднянського. Значний інтерес для висвітлення зовнішньої політики новоствореної Чехословаччини становлять студії М. Кірсенка. Чільне місце у вітчизняній історіографії Чехословаччини посідає науковий доробок Р. Постоловського. Він, зокрема, присвячений дослідженню становлення та розвитку демократичних засад в Чехословаччині.

Таким чином, проведений аналіз стану наукової розробки проблеми дисертаційного дослідження дає підстави констатувати, що, попри серйозні здобутки у зарубіжній та вітчизняній історіографії, означений дисертанткою комплекс питань так і не став предметом спеціального комплексного наукового дослідження. громадський чехословацький політичний

У другому підрозділі - «Джерельна база дослідження» - здійснено аналіз джерел, що стосуються суспільно-політичної діяльності громадських організацій Чехословаччини досліджуваного періоду.

Основу джерельної бази роботи склали опубліковані документи періоду існування першої ЧСР, праці та мемуари тих політиків, громадських діячів, котрі були безпосередніми учасниками досліджуваних подій, програми окремих громадських організацій, чехословацькі періодичні видання 1918-1938 рр., а також статистичні збірники.

На особливу уваги заслуговують офіційні документи. Зокрема, законодавчі акти ЧСР і розпорядження уряду, вміщені у «Збірнику законів та розпоряджень Чехословацької республіки» за період з 1919 по 1938 рр. та в «Збірнику цивільного чехословацького права». Вони містять основні правові норми, що регулювали громадське життя Чехословаччини 1918-1938 рр. Вартісний матеріал містять також збірники документів «Чехословацька історія держави і права у документах» та «Документи про конституційний розвиток Чехословаччини (1918-1945 рр.)». Інформацію, що дозволяє простежити характер та напрями діяльності провідної чехословацької фізкультурної організації «Сокіл», знаходимо у виданні «Документи про завдання «Сокола» в період боротьби за характер республіки у 1918-1920 рр.».

Значний інтерес для нашого дослідження становили праці та мемуари тих чехословацьких політиків та громадських діячів, котрі були безпосередніми учасниками досліджуваних нами подій. Так, записи-спогади А. Козакової «Чого ми досягли. Десять років роботи Товариства вузівських освічених жінок у Чехословацькій республіці» дозволяють простежити еволюцію поглядів, а також досягнень ліберально орієнтованих жінок першої ЧСР у напрямі утвердження гендерної рівності в різних сферах суспільно-політичного життя країни. Відомій постаті, одній із яскравих представниць ліберально орієнтованого чехословацького жіноцтва, присвячена робота «Книга життя. Діяльність та особистість Ф. Пламінкової 1875-1942 рр.». Значення вищезгаданих праць для належної реалізації завдань дослідження полягає насамперед у тому, що їх авторки були не просто представницями тієї епохи, а й активними учасницями суспільно-політичного життя країни. Утім, незважаючи на певний суб'єктивізм, їхні праці багаті фактологічно, а тому є незамінним джерелом для вивчення тогочасних політичних подій.

Важливим джерелом для написання дисертації стали також програми окремих громадських організацій, наприклад «Програма Прогресивної організації жінок Моравії», на основі якої було простежено її головні завдання, серед яких фігурувала й вимога реалізації права жінок на рівноцінний доступ до участі в політичній сфері країни.

Багатий фактографічний матеріал із теми наукового дослідження міститься в опрацьованих нами матеріалах чехословацької періодики за 1918-1938 рр., яка, всупереч певній тенденційності подачі інформації окремими виданнями, все ж відображає ставлення певних груп населення до процесів, що відбувалися в чехословацькому суспільстві. Це, зокрема, такі періодичні видання, як «Наша доба», «Демократичний центр», «Національна ідея», «Правник», «Правовий огляд», «Чехословацьке самоврядування», «Чеський народ», «Вісник МВС». У контексті досліджуваної теми значущою також є низка публікацій з періодичних видань окремих громадських організацій, що діяли в період першої ЧСР. До них належать такі часописи, як «Моравська жінка», «Християнська жінка», «Католицька жінка», «Чехословацька жінка», «Жіноча газета», «Стяг. Сокольська варта». Інформаційно насичений матеріал щодо суспільно-політичного розвитку єврейської спільноти Чехословацької республіки міститься на сторінках її періодичних видань, зокрема «Розвитку» та «Єврейських відомостей».

Наступний комплекс джерел дисертаційного дослідження становлять статистичні збірники та довідникові матеріали. При визначенні динаміки розвитку громадських організацій нами використовувалися статистичні дані з «Щорічника Чехословацької республіки», «Статистичного щорічника ЧСР», «Статистичного довідника ЧСР», «Чехословацької статистики», «Статистичного огляду ЧСР» і «Чесько-єврейського календаря».

Отже, здійснений аналіз джерельної бази дослідження дозволяє констатувати, що вона достатньо репрезентована і є такою, що уможливлює реалізацію його завдань.

У другому розділі - «Інституціоналізація громадських об'єднань Чехословацької республіки» - розглядається процес формування громадських організацій у Чехословаччині та розвиток їхньої діяльності у правовому аспекті.

У першому підрозділі - «Витоки, формування та динаміка розвитку громадських організацій у Чехословаччині» - зазначено, що визначальною особливістю чехословацького суспільства в 1920-1930-ті рр. був високий кількісний показник різноорієнтованих як у культурно-національному, так і в політико-державному руслі громадських об'єднань, значна кількість котрих своїм корінням сягала другої половини ХІХ ст. До таких можна віднести, зокрема, студентські об'єднання, фізкультурні організації («Сокіл», «Орел», «Німецьку спортивну організацію»), різноманітні католицькі об'єднання, а також низку об'єднань національних меншин.

Процес формування громадських організацій ЧСР був зумовлений як специфікою політичного життя на чеських землях у складі Австро-Угорщини (у кінці ХІХ ст. там було зосереджено приблизно 40% об'єднань із загальної кількості в імперії), так і тим, що уможливлювала її законодавча база. Позначився на ньому й багатонаціональний склад населення країни.

Попри те, що після 1922 р. виникнення нових громадських організацій дещо призупинилося, упродовж 1925-1931 рр. їхня кількість знову почала зростати. Так, на 1926 р. лише у Словаччині діяло приблизно 8 000 нових об'єднань.

Необхідно відмітити, що значна кількість новостворених громадських організацій, котрі відігравали важливу роль у суспільно-політичному житті першої республіки, перебувала під впливом окремих політичних партій або належала до їх сфери впливу. У цілому для першої ЧСР характерним було перманентне виникнення, зближення, об'єднання, але водночас і деструкція громадських утворень.

Свого піднесення суспільно-політичне життя Чехословаччини досягло в 1938 р., коли діяло 9 115 громадських об'єднань, кількість яких, порівняно з 1919 р., була майже вдвічі більшою. У 1938 р., тобто після Мюнхенської угоди, відбувається поступове обмеження громадського життя.

У другому підрозділі - «Становлення законодавчої бази функціонування громадських утворень республіки» - з'ясовано, що розвиток громадських організацій був пов'язаний із традиціями й досвідом її населення у політичній царині, успадкованими від Австро-Угорщини. Так, юридичні норми, що довгий час регулювали громадське життя Чехословаччини, були запозичені із законодавства Австро-Угорщини. Це, зокрема, були Закони «Про право на об'єднання» № 134/1867 і «Про право на зібрання» № 135/1867, дотримання яких згодом гарантувала Конституція ЧСР 1920 р.

Упродовж 20-х років ХХ ст. відбувається активне творення власне чехословацької законодавчої бази, яка регулювала діяльність складових її політичної системи. Саме на 1920-ті рр. припадає ухвала низки таких законодавчих актів До них можна віднести, зокрема, Цивільний кодекс, Закон «Про охорону республіки» № 50/1923, різноманітні циркуляри та укази МВС.

Таким чином, з утворенням першої ЧСР була розроблена законодавча база щодо функціонування організацій громадян, покликаних здійснювати низку функцій з реалізації політичної влади.

У третьому розділі - «Вплив жіночих та фізкультурних організацій на суспільно-політичне життя Чехословаччини 1918- 1938 рр.» - розкрито специфіку діяльності жіночих об'єднань, а також визначено місце фізкультурних організацій у спектрі громадських утворень країни.

У першому підрозділі - «Основні вектори діяльності ліберально орієнтованих жіночих об'єднань Чехословаччини» - акцентується, що період існування першої Чехословацької республіки відзначився феноменом вияву ліберальних демократичних прагнень жінок. Однією з ознак розвитку суспільно-політичної діяльності жінок Чехословацької республіки було виникнення їхніх численних організацій.

Ліберально орієнтовані жіночі об'єднання Чехословаччини були представлені передусім Жіночою народною радою та Земською організацією Прогресивних моравських жінок, основний вектор діяльності яких був спрямований на утвердження реальної економічної та політичної рівноправності жінок у суспільстві. Ці організації ініціювали та підтримували різноманітні заходи, спрямовані на забезпечення миру у світі, розвиток громадської небайдужості жінок. Проводилися ними також акції допомоги матеріально незабезпеченим сім'ям.

Важливою складовою діяльності ліберально орієнтованих жіночих організацій була також співпраця із законодавчими органами та інститутами виконавчої влади, зокрема подання ними референцій та пропозицій до відповідних законопроектів.

Відтак можна констатувати, що доба першої Чехословацької республіки характеризувалася масштабною, різноаспектною та доволі результативною діяльністю жіночих організацій, які становили реальну силу в тогочасному суспільно-політичному житті країни.

У другому підрозділі - «Католицькі жіночі спілки як компонент суспільно-політичного життя першої Чехословацької республіки» - зазначено, що час існування першої Чехословацької республіки був періодом, коли діяльність різноманітних жіночих організацій, зокрема католицьких, набула нових якісних характеристик. Після проголошення самостійної Чехословацької республіки в 1918 р. намітилося значне пожвавлення жіночого католицького руху, зокрема активізація жіночих спілок. Найпотужнішими утвореннями такого роду були Жіноча католицька організація, яка в 1918-1938 рр. належала до найчисленніших світових об'єднань, Союз чехословацьких католицьких жінок і дівчат Чехії, а також Союз чехословацьких католицьких жінок і дівчат Моравії, Сілезії та Глучинська.

Визначальною рисою консервативних за своїм характером католицьких жіночих спілок було те, що хоча більшість з них формально відмежовувалася від політичної діяльності, тим не менше вони були тісно зв'язані з політичними партіями. Так, з усіх політичних утворень країни найбільшу кількість жінок, асоційованих у католицьких спілках, мала Чехословацька народна партія. Завдяки добре організованій пропагандистській діяльності католицьких жіночих спілок саме вона змогла посісти одне з провідних місць у політичному житті міжвоєнної Чехословаччини.

Таким чином, католицькі жіночі організації, що перебували в орбіті діяльності певних політичних сил країни, були невід'ємною складовою суспільно-політичного життя Чехословаччини міжвоєнного періоду.

У третьому підрозділі - «Місце фізкультурних організацій у спектрі громадських утворень країни» - відмічено, що серед фізкультурних організацій, вплив яких невпинно зростав упродовж 1920-1930-х рр., слід назвати Чехословацьку сокольську організацію, котра, спираючись на давні традиції, об'єднувала не тільки значну частину представників середнього стану, а й прогресивно орієнтовану інтелігенцію. Основу цієї організації творили так звані земські сокольські організації, які на кінець 1929 р. асоціювали 629 126 членів. Варто зазначити, що хоча ядро цієї організації складали чехи, величезний вплив на її розвиток зробили також представники інших національностей, що проживали у межах новоствореної Чехословацької держави. Специфіка сокольських організацій полягала в тому, що їх діяльність відповідала передусім національним інтересам, зокрема реалізації завдань утвердження незалежної держави. Саме тому їхні члени не стільки переймалися проблемами розвитку спорту, скільки питаннями політичного характеру.

Численними були Робітничі фізкультурні чехословацькі товариства, що на кінець 1928 р. асоціювали приблизно 109 085 членів, більшість з яких була вихідцями із середовища промислових робітників та селянства. Помітне місце серед фізкультурних організацій першої ЧСР займав також «Орел», який на 1929 р. нараховував 103 301 особу.

У цілому характерною особливістю більшості фізкультурних організацій було те, що їхні представники дієво впливали не лише на розвиток спорту, а й на політичне життя новоствореної Чехословацької держави.

Таким чином, фізкультурні організації першої ЧСР займали чільне місце в системі громадських утворень країни. Вони в переважній своїй більшості стали опорою її державності.

У четвертому розділі - «Особливості впливу громадських об'єднань окремих національних меншин на суспільно-політичне життя Чехословаччини» - акцентується увага на спрямованості, ролі та значенні діяльності єврейських та німецьких організацій у суспільно-політичному житті першої ЧСР.

У першому підрозділі - «Спрямованість діяльності організацій єврейського населення» - з'ясовано, що домінуючими в Чехословацькій республіці лишалися рухи чесько орієнтованих євреїв-асимілянтів та сіоністів. Вплив німецько орієнтованих асимілянтів із єврейського середовища перманентно слабнув. Становище ортодоксальних євреїв у чеських землях не зміцнилося і в 1930-х рр., коли їх частина почала дистанціюватися від суспільно-політичного життя й зосереджуватися на власному духовно-культурному житті.

Для прихильників чесько-єврейської асиміляції характерним було те, що вони ніколи не орієнтувалися на якусь одну з політичних партій, а діяли зазвичай у широкому політичному спектрі. Чесько-єврейський рух прагнув реалізації не лише національно-культурної ідентичності, але й налагодження як міжєврейських відносин, так і гармонійних стосунків з іншими народами в межах Чехословаччини. Сіоністський рух у Чехословаччині орієнтувався на визнання євреїв національною меншиною, відродження їхньої національної самосвідомості, досягнення належного представництва єврейської меншини у владі. Варто зазначити, що в чеських землях сіонізм являв собою важливу складову його світового руху.

Виявлено, що єврейські об'єднання творили важливу складову життя цього етносу в чеських землях ще з другої половини ХІХ ст., що сприяло їх подальшому розвитку в 1918-1938 рр. Загалом наприкінці існування першої Чехословацької республіки в чеських землях нараховувалося 136 власне єврейських організацій. Серед них як найчисленніші вирізнялися благодійні та гуманітарні спілки, студентські об'єднання, фізкультурні організації, академічні об'єднання, молодіжні організації. До того ж євреї були задіяні не лише в єврейських об'єднаннях, а й у багатьох чеських, німецьких та національно індиферентних чи інтернаціональних організаціях, які мали значний вплив на суспільно-політичне життя Чехословацької держави.

Таким чином, різновекторна громадська діяльність євреїв досягла в період першої Чехословацької республіки значних масштабів. Утім, варто зазначити, що в середовищі єврейської національної меншини водночас мали місце вияви незадоволення місцем та роллю євреїв у суспільно-політичному житті країни.

У другому підрозділі - «Роль німецьких громадських утворень у суспільно-політичному житті країни» - показано, що особливістю суспільно-політичного життя міжвоєнної Чехословаччини була наявність значної кількості громадських об'єднань німецької національної меншини, на діяльності яких позначилася складність чесько-німецьких відносин.

Рисою, властивою німецькій національній меншині першої ЧСР, був високий рівень її представництва в різноманітних громадських утвореннях. Важливу роль у суспільно-політичному житті судетських німців у чеських землях виконували їхні неполітичні «надпартійні» організації, які були численнішими за політичні партії. У своїй діяльності вони робили акцент на необхідності досягнення міцнішої власної національної консолідації, застосуванні узгоджених засобів для досягнення національних прагнень німців у Чехословаччині. Через ці організації в країні реалізовувалося інституціональне оформлення інтересів німецької національної меншини.

Варто зазначити, що спектр діяльності громадських організацій етнічних німців був широким. Саме це уможливило їхній вплив на різні верстви німецького населення.

Серед громадських організацій, вплив яких зростав упродовж 1920-1930-х рр., слід назвати перш за все фізкультурні організації, більшість з яких були націоналістично зорієнтованими. Зокрема, до найвпливовіших із них можна віднести «Німецьку спортивну організацію», чисельність якої в 1930-ті рр. досягла 120 000, та організацію «Volkssport», кількість членів якої з 5 000 у 1919 р. зросла до 40 000 у 1932 р.

У середовищі німецької національної меншини перманентно відбувалося коливання між опозиційністю щодо Чехословацької держави та її принциповим неприйняттям. Однак водночас мала місце співпраця чеської та частини німецької демократично орієнтованої інтелігенції. Утім, на початку 1930-х рр. відбувається процес, який характеризується радикалізацією судето-німецької спільноти в антидержавному щодо Чехословаччини дусі.

У Висновках викладено найважливіші наукові результати дослідження, які полягають у наступному:

- період існування першої Чехословацької республіки - час, на який припадає пік громадської активності та динамічного творення громадських об'єднань, що становили невід'ємну й органічну складову суспільно-політичного організму країни;

- визначальною особливістю чехословацького суспільства був високий кількісний показник різноорієнтованих як у культурно-національному, так і в політико-державному руслі громадських організацій, що в свою чергу вказує на плюралістичний характер чехословацької демократії. Значна кількість новостворених організацій, що відігравали важливу роль у суспільно-політичному житті першої республіки, перебувала під впливом окремих політичних партій або належала до їх сфер впливу. У цілому для Чехословаччини періоду першої республіки характерним було перманентне виникнення, зближення, об'єднання, але водночас і деструкція громадських утворень;

- формування громадських об'єднань Чехословаччини було зумовлене як специфікою минулого політичного життя на чеських землях у складі Австро-Угорщини, так і комплексом ліберальних законодавчих актів, ухвалених упродовж 1920-х рр.;

- перша ЧСР базувалася на демократичних засадах, що дозволило активно долучитися до суспільно-політичного життя й жінкам, основний вектор діяльності об'єднань яких був спрямований на утвердження їхньої реальної економічної та політичної рівноправності. Чехословацька держава досліджуваного нами періоду відзначилася феноменом вияву ліберальних демократичних прагнень жінок. Власне доба першої ЧСР характеризувалась масштабною, різноаспектною та результативною діяльністю жіночих організацій, які становили реальну силу в тогочасному суспільно-політичному житті країни. Це відбувалося всупереч тому, що заповзятливість жінок все ж таки не знаходила однозначної підтримки в чехословацькому суспільстві. Значення діяльності цих організацій полягає не лише у їх визначальній ролі в отриманні жінками виборчого права, а й у сприянні поступовій зміні соціальних стандартів мислення і ставлення щодо жінок;

- чільне місце в системі громадських утворень країни займали фізкультурні організації, характерною особливістю більшості з яких було те, що їх представники впливали не лише на розвиток спорту, а й на політичне життя новоствореної Чехословацької держави, зокрема ставали опорою її державності;

- аналіз проблеми участі громадських організацій національних меншин у суспільно-політичному житті країни дозволяє говорити про те, що в умовах чехословацької демократії було створено відносно сприятливі умови для розвитку суспільного життя всіх громадян, незалежно від їхньої етнічної приналежності. Свідченням цього було, зокрема, представництво німців та євреїв у владі та наявність цілої низки їхніх громадських організацій. Особливістю функціонування єврейських організацій періоду першої ЧСР було те, що воно відбувалося за латентного антисемітизму серед чехів та німців у чеських землях, який після 1933 року трансформувався у відкриту ворожість до євреїв. Тенденція до співпраці окремих єврейських течій як між собою, так і з чеськими організаціями, не реалізувалася;

- значна кількість громадських організацій німецької національної меншини, яка впродовж усього періоду існування першої ЧСР характеризувалася політичною енергійністю, була зумовлена як низкою пріоритетних завдань регіонального значення, зокрема відокремленням Судетської області від Чехословацької республіки, так і належним представництвом німців у місцевому самоврядуванні. Однак попри те, що в середовищі німецької національної меншини перманентно відбувалися коливання між опозиційністю щодо Чехословацької держави та її принциповим неприйняттям, мала місце співпраця чеської та німецької демократично орієнтованої інтелігенції.

Отже, Чехословацькій республіці впродовж її існування була притаманна висока суспільно-політична активність її громадян, що знайшла вияв у створенні та результативній діяльності значної кількості різноманітних громадських організацій. Саме вони стали невід'ємним компонентом її суспільно-політичного життя.

Водночас окремі питання, що лише частково були висвітлені в даному дослідженні, можуть мати подальше більш детальне вивчення. До них, зокрема слід віднести проблему участі громадських утворень русинів, поляків та угорців у суспільно-політичному житті Чехословацької республіки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Ворон О. Чехословацький робітничий революційний рух у період підйому ( 1919-1923 рр.) / О. Ворон // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2006. - Вип. 7. - С. 158-165.

2. Ворон О. Єврейські об'єднання у контексті політичного життя першої Чехословацької республіки / О. Ворон // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2006. - Вип. 9. - С. 162-169.

3. Ворон О. Регулювання діяльності громадських організацій та спілок у чехословацькому законодавстві міжвоєнного періоду / О. Ворон // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2006. - Вип. 10. - С. 128-134.

4. Ворон О. Політична організованість жінок у міжвоєнній Чехословаччині (1918-1938 рр.) / О. Ворон // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2007. - Вип. 11. - С. 137-141.

5. Ворон О. Сокольський рух у період існування Чехословацької республіки / О. Ворон // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2008. - Вип. 12. - С. 164-168.

Статті та виступи на конференціях:

6. Ворон О. Польська та німецька нацменшини у внутрішньополітичному житті міжвоєнної Чехословаччини / О. Ворон // Слов'янські народи в історичному процесі: генезис проблеми: збірник матеріалів І науково-практичної міжвузівської конференції. - Рівне: РДГУ, 2006. - С. 99-103.

7. Ворон О. Динаміка розвитку спілкової активності у І ЧСР / О. Ворон, Р. Постоловський // Наука, освіта, суспільство очима молодих: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців. - Рівне, 2006. - С. 176-179.

8. Ворон О. Німецькі масові організації та їхня роль у суспільно-політичному житті міжвоєнної Чехословаччини / О. Ворон // Наука, освіта, суспільство очима молодих: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців. - Рівне, 2007. - С. 153-156.

9. Ворон О. Формування та суспільно-політична діяльність жіночих католицьких організацій при Чехословацькій народній партії у І ЧСР (1918-1938 рр.) / О. Ворон // Історія очима молодих дослідників: ІІ регіональна наукова конференція молодих вчених, аспірантів, здобувачів, магістрантів: збірник наукових праць. - Рівне: РДГУ, 2007. - Вип. 2. - С. 144-150.

10. Ворон О. Громадські організації у міжвоєнній Чехословаччині / О. Ворон // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих дослідників, аспірантів, здобувачів, магістрантів: Інститут історії України НАНУ, РДГУ. - Рівне: РДГУ, 2008. - С. 121-126.

11. Ворон О. Роль і місце чехословацьких жінок у суспільно-політичному житті міжвоєнної Чехословаччини (1918-1938 рр.) / О. Ворон / Слов'янські народи в історичному процесі: генезис проблеми: збірник матеріалів ІІ науково-практичної міжвузівської конференції. - Рівне: РДГУ, 2008. - С. 103-114.

АНОТАЦІЯ

Ворон Олена Петрівна. Участь громадських організацій Чехословаччини у суспільно-політичному житті держави в 1918- 1938 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. Київський славістичний університет. - Київ, 2010.

У дисертації представлено результати комплексного історичного дослідження участі громадських організацій Чехословаччини у суспільно-політичному житті держави в 1918-1938 рр. У роботі проаналізовано процес формування громадських організацій першої Чехословацької республіки. Зокрема, відзначено, що в цей період громадські організації були важливим інструментом впливу на суспільно-політичне життя країни.

Зосереджено увагу на суспільно-політичній діяльності жіночих та фізкультурних організацій. Підкреслено їх значимість у системі громадських об'єднань Чехословаччини. Окрема увага приділена аналізу участі національних меншин у суспільно-політичних процесах та визначенню пріоритетних напрямів діяльності їхніх громадських утворень.

Ключові слова: Чехословацька республіка, громадські організації, суспільно-політичне життя, суспільно-політична діяльність, національні меншини, жіночі організації, фізкультурні організації.

АННОТАЦИЯ

Ворон Елена Петровна. Участие общественных организаций Чехословакии в общественно-политической жизни государства в 1918-1938 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. Киевский славистический университет. - Киев, 2010.

В диссертации представлены результаты комплексного исторического исследования участия общественных организаций Чехословакии в общественно-политической жизни государства в 1918 - 1938 гг. В работе проанализирован процесс формирования общественных организаций первой Чехословацкой республики. В частности, указано, что в этот период общественные организации были веским инструментом влияния на общественно-политическую жизнь страны.

Внимание сосредоточено на общественно-политической деятельности женских и спортивных организаций. Подчеркивается их значительность в системе общественных объединений первой Чехословацкой республики. Особое внимание уделяется анализу участия национальных меньшинств в общественно-политических процессах, а также определению приоритетных направлений деятельности их общественных образований.

Ключевые слова: Чехословацкая республика, общественные организации, общественно-политическая жизнь, общественно-политическая деятельность, национальные меньшинства, женские организации, спортивные организации.

ANNOTATION

Voron Olena Petrivna. The contribution of Czechoslovakian public organizations info the social and political life of the state in 1918-1938. - A manuscript.

The dissertation for a degree of candidate of historical sciences in World History, listed 07.00.02. Kyiv Slavonic University. - Kyiv, 2010.

The thesis comes as a complex historical study of the Czechoslovakian public organizations' involvement in the social and political life of the state in 1918-1938. The dissertation considers the process of how the public organizations merged in the Czechoslovakian Republic and studies their further developments with regard to the law regulations of the time.

It also points out that being an instrument of influence the public organizations had dramatic influence on the social and political scene at the time of the 1^st Czechoslovakian republic. The consideration is given to the basic forms of social and political activities of amateur sports' organizations. The study examines the importance of the such organizations for the system of public unions of the 1^st Czechoslovakian Republic where with it's highly organized public life the deficiency of them would have been hardly probable.

The dissertation also looks into the specific aspects of social and political activities of women organizations. It analyzes the legal status of women in the social and political spheres. The paper examines the evolution of women position in the social and political life and defines the reasons and mechanisms of changes in the political rights and standing of women. Along with this it defines the key forms of the involvement into the social and political life of the state. It is pointed out that the time of the 1^st Czechoslovakian republic was known for the phenomenon of liberal and democratic women ambitions of women. What was also observed is the great extent of association for women with different kinds of organizations and clubs that entered the new phase with the establishment of the Czechoslovakian Republic.

Apart from it the study focuses on the analysis of ethnic minorities contribution to the social and political processes of the 1^st Czechoslovakian republic as well as it determines the principal policies of these organizations. It also points out that the specific characteristic of the social and political scene of the 1^st Czechoslovakian republic was abundance of different ethnic minorities' organizations the activities of which reflected the complexity of their relations with the Czechs, differences of their political and national views observed at the time in the Czech society.

Key words: Czechoslovakian republic, public organizations, social and political life, social and political activities, ethnic minorities, women organizations, sport societies.

Размещено на Allbest.ru

...