Науково-дослідні установи і організації Криму у системі відносин: влада – економіка – довкілля (1861–1917 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Науково-дослідні установи і організації Криму у системі відносин: влада - економіка - довкілля (1861-1917 рр.)

07.00.01 - історія України

Аджиєва Лєнара Сейдаметівна

Запоріжжя 2011

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На початку ХХІ ст. перед Україною постали такі нагальні завдання, як забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки і особливо її аграрного сектору інноваційного розвитку соціального, економічного потенціалу регіонів. Досвід європейських держав свідчить про виняткову роль наукового знання у досягненні економічного прогресу і процвітання. У свою чергу, система наукових досліджень у незалежній державі потребує ґрунтовної модернізації, в тому числі у справі пошуку механізмів ретрансляції своїх результатів до реального сектору економіки. При розв'язанні цього складного завдання є особливо важливим використання вітчизняного історичного досвіду. В другій половині ХІХ ст., в так званий “посткріпацький” період, у Російській державі, до складу якої входив Крим, відбулося стрімке утвердження науки в якості визначного фактору розвитку суспільних сфер. Соціально-економічні зміни активно впливали на розвиток прогресивних тенденцій у громадському житті і сприяли формуванню системи наукового дослідництва країни. У відповідності до цього складалася певна система дослідницьких установ. Був набутий прогресивний досвід діяльності науково-виробничих комплексів, де напряму відбувалася передача науково-дослідної роботи до господарств і виробництв. Такий підхід забезпечив випереджаючі темпи соціально-економічного розвитку кримського регіону.

Звернення до теми регіональних особливостей розвитку науково-дослідних установ пов'язано із завданнями історії регіоналізму. Напрацювання цього наукового напрямку має велике значення в контексті вивчення історії “малої Батьківщини” і накопичення суми фактів і знань, що стають надбанням “великої науки”. Вивчення життєвого шляху, наукового доробку багатьох науковців випливає з завдань соціальної історії, біографістики. Нині в українській історичній науці розвивається новий напрям - вивчення повсякденного життя звичайної людини, соціальної групи, зокрема, суспільних настроїв, поведінки, ментальності, побуту. Відбувається узагальнення знань різноманітних аспектів людської діяльності за певних історичних умов, закономірний процес антропологізації історії, спрямований на її повноцінне відтворення, розуміння місця і призначення людини у світі, шляхів примноження інтелекту, збереження культурних традицій, сприяння духовному розвитку та гуманізації соціуму. Отже, є важливим вивчення доробку науковців і дослідників-аматорів науково-дослідних установ і організацій Криму у системі відносин: влада - економіка - довкілля 1861-1917 рр. Інтерес до проблеми пояснюється і необхідністю розгортання краєзнавчого руху в сучасній Україні. Природознавчі установи, що зароджувалися в досліджувані роки в Криму, об'єднували вчених, аматорів, інтелігенцію, займалися вивченням природних ресурсів, рослинного і тваринного світу, археології, історії, етнографії, популяризували наукові знання серед широкого наукового загалу. Отже, дане дослідження має науковий, світоглядний і практичний вимір.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою частиною науково-дослідницьких тем кафедри історії та правознавства, методики викладання та державного управління Інституту філології, історії та мистецтв “Методологічні та загальнотеоретичні історико-філософські дослідження при підготовці вчителів в умовах полікультурного регіону” (номер держреєстрації 0105U009165) (реалізовувалася у 2006-2009 рр.) та кафедри історії і правознавства Євпаторійського інституту соціальних наук “Проблемні аспекти викладання регіональної історії в навчальних закладах” (номер держреєстрації 0110U006908) (реалізовувалася у 2009-2011 рр.) Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). Особистий внесок авторки полягає у розробці методичних рекомендацій щодо вивчення історії Криму другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного висвітлення й узагальнення внеску науково-дослідних установ і організацій у соціально-економічний розвиток Криму 1861-1917 рр. Виходячи з поставленої мети, сформульовано такі дослідницькі завдання:

– проаналізувати наукову літературу за темою дисертації, виявити, вивчити та класифікувати наявні джерела;

– провести комплексний аналіз соціально-економічної ситуації в Криму та виявити чинники, що сприяли інтенсифікації науково-дослідної роботи в означений хронологічний період;

– з'ясувати загальні тенденції розвитку світової сільськогосподарської науково-дослідної справи та природознавства;

– розкрити внесок спеціалізованих наукових установ (Нікітського ботанічного саду, науково-освітнього центру “Магарач”) у забезпечення розвитку таких провідних галузей економіки, як виноградарство, садівництво, виноробство, а також модернізацію паркового господарства;

– визначити роль природничо-наукових товариств та аматорських досліджень у розв'язанні проблем агроекології та розгортанні природоохоронної діяльності;

– систематизувати науковий доробок вчених і дослідників-аматорів: відтворити етапи дослідної роботи; з'ясувати фактори, що впливали на формування наукових напрямків та удосконалення фаховості; визначити ступінь новизни наукових ідей тощо;

– узагальнити та ввести до наукового обігу малоз'ясовані і невідомі факти біографій та діяльності науковців, що жили і працювали в Криму у 1861-1917 рр.

Об'єкт дослідження - науково-дослідна інфраструктура (спеціалізовані установи; громадські організації й товариства) як складова соціально-економічної сфери Криму.

Предмет дослідження - історичні особливості розвитку, напрямки діяльності науково-дослідних установ і організацій Криму у системі відносин: влада - економіка - довкілля 1864-1917 рр., внесок вчених і дослідників-аматорів у соціально-економічний розвиток півострова, вітчизняну і світову науку.

Хронологічні рамки охоплюють період з 1861 по 1917 рр. Вибір нижньої межі дослідження зумовлений скасуванням кріпацтва у Російській імперії і на цій основі початком розвитку модернізаційних тенденцій в економіці, які реанімували суспільний інтерес до вивчення природних багатств. Верхня межа пов'язана з більшовицьким переворотом 1917 р., який започаткував згортання досягнень Столипінської аграрної реформи, в умовах якої відбулося пожвавлення розвитку науково-дослідної справи, що надало сільському господарству шансу стати провідним у світі.

Територіальні рамки визначаються Південним берегом Криму, який у 1861-1917 рр. перебував в особливому становищі у Російській імперії, простягнувся вздовж Кримських гір на 213 км, охоплював Ялтинський і частково Феодосійський (до м. Судак) повіти Таврійської губернії. За сучасним адміністративно-територіальним поділом України ця територія знаходиться у складі Севастопольського, Ялтинського, Алуштинського, Судакського районів Автономної Республіки Крим.

Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові принципи історизму, об'єктивності, пізнання, системності та комплексності, багатофакторності, всебічності і спеціальні методи - порівняльно-історичний, ретроспективний, проблемно-хронологічний, описовий, логічно-аналітичний, персоналізації, періодизації, які дали можливість відтворити цілісну картину функціонування науково-дослідної інфраструктури Криму другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Для більш ґрунтовного вивчення даної теми також залучено методологічний інструментарій інших наук, зокрема, бібліографічний, аналітико-синтетичний, статистичний та методи джерелознавчого і архівознавчого аналізу, що дало змогу вивчити існуючу літературу з досліджуваної проблеми, дослідити комплекс джерел, а також систематизувати і опрацювати отриману інформацію, зробити висновки.

Наукова новизна одержаних результатів визначається однією з перших у вітчизняній історіографії, наукознавстві, історії науки спробою комплексного розгляду розвитку науково-дослідного комплексу Криму 1861-1917 рр. у контексті геостратегічних пріоритетів, тенденцій, поступу світової науки, соціально-економічних умов, що склалися на півострові і Російській державі. У роботі у загальноісторичному контексті показано науково-дослідну справу як багатовимірний соціальний феномен та з'ясоване її прикладне значення: науковий дослідний установа Крим

– вперше встановлено, що в другій половині ХІХ ст. у Криму за безпосередньої участі держави сформувався і успішно функціонував науково-виробничий комплекс, який сприяв розв'язанню низки соціально-економічних завдань;

– вперше з'ясований внесок науково-дослідних установ і організацій Криму у вітчизняну науку і практику 1861-1917 рр.;

– вперше комплексно відображено еволюцію політичних пріоритетів діючої державної влади стосовно Півдня України і, зокрема, Криму у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.;

– вперше доведено, що розвиток науково-дослідної справи 1861-1917 рр. у Криму мав цілісний характер, власну специфіку і особливості, пов'язані, передусім, із такими рамковими подіями, як скасування кріпацтва і згортання досягнень Столипінської аграрної реформи;

– дістало подальшого розвитку уявлення про фундаментальні дослідження 1861-1917 рр. в багатьох наукових напрямках діяльності Нікітського ботанічного саду (селекції, агрономії, вірусології), науково-освітнього центру “Магарач” (біохімії, біотехнології), Природничо-історичного музею Таврійського губернського земства (паразитології, біоекології, фітоекології), Кримсько-Кавказького гірського клубу, Кримського товариства природодослідників і аматорів природи, Кримської водної розвідувальної партії (біоекології, гідроекології, геоекології);

– доопрацьовано бібліографію наукових праць вчених, пов'язаних із Кримом другої половини ХІХ - початку ХХ ст.; дістав подальшого розвитку напрям української біографістики з відтворення діяльності видатних вітчизняних науковців та дослідників-аматорів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати роботи можуть бути використані при написанні соціальних і узагальнюючих праць з історії України, історії Криму, історії науки, наукознавства, краєзнавчих видань, довідкової літератури, при викладанні програмних навчальних курсів у вищих та середніх навчальних закладах, створенні біографічних видань.

Положення і висновки, а також введені до наукового обігу документи і матеріали можуть використовуватися науковцями в подальшій розробці теми і спектра проблем, пов'язаного з історичними особливостями розвитку науково-дослідної справи.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці наукової проблеми й самостійному комплексному її вирішенні. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, результатом власних досліджень авторки.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на: VII міжнародному симпозіумі з проблем аграрної історії (Черкаси, 2008); II міжнародній науково-практичній конференції “Историко-культурное наследие Причерноморья: изучение и использование в образовании и туризме” (Ялта, 2008); міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2008); міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Виховання, освіта, психологія, право: історичний аспект” (Євпаторія, 2009); міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Виховання, освіта, менеджмент, філософія, право: історичний аспект” (Євпаторія, 2010); Других всеукраїнських драгоманівських читаннях молодих істориків (Київ, 2008); ХХІІ всеукраїнській науковій конференції “Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження” (Вінниця, 2009); науково-практичній конференції РВНЗ “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) “IX тиждень науки” “Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики” (Ялта, 2007); науково-практичній конференції РВНЗ “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) “XІІ тиждень науки” “Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики” (Ялта, 2010); I міжвузівській науково-теоретичній конференції “Социально-политические и культурные проблемы современности” (Сімферополь, 2008); міжвузівській науково-практичній конференції “Методичні аспекти розвитку історично-правової освіти на сучасному етапі” (Євпаторія, 2010); міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Формування та розвиток майбутнього фахівця: соціально-педагогічний ракурс” (Євпаторія, 2010).

Публікації. За матеріалами дослідження, представлених у дисертації, опубліковано 18 наукових праць, серед яких 8 статей у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 10 - у збірниках матеріалів наукових конференцій. Усі публікації одноосібні.

Структура дисертації зумовлена проблематикою дослідження, його метою і основними завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, 11 підрозділів, висновків, 4 додатків (32 сторінки), списку використаних джерел та літератури (606 позицій). Загальний обсяг дисертації - 279 сторінок, з них основного тексту 173 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність, показано зв'язок роботи з науковою темою; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет; обґрунтовано методи, хронологічні та територіальні межі; висвітлено наукову новизну, практичне значення; включено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження, наукові публікації дисертантки і структуру дисертації.

У першому розділі “Історіографія, джерельна база та методологія дослідження” аналізується стан наукової розробки теми: здійснено історіографічний аналіз праць за темою дисертації, подано характеристику джерел і методів, використаних у процесі дослідження.

У підрозділі 1.1 “Історіографія проблеми” проаналізовані опубліковані праці з проблеми діяльності науково-дослідних установ і організацій Криму у системі відносин: влада - економіка - довкілля 1861-1917 рр. Аналіз ідеологічних настанов та інтелектуальних парадигм опублікованих праць дає підстави умовно поділити історіографію за трьома системними блоками, які в свою чергу містять аналіз дореволюційної, радянської і сучасної літератури.

Перший блок - це роботи з історії Росії, України, Півдня України, в яких у загальному аспекті зачіпався предмет дослідження. Історіографічний процес 1860-1870-х років значною мірою залежав від загальної суспільно-політичної обстановки в Російській державі, передусім, пов'язаної намаганням самодержавної влади модернізувати економіку, піднести міжнародний авторитет країни. Систематичного характеру історіографічні і природознавчі студії почали набувати після такої значної події, як відміна кріпосного права. В історіографії сформувалися дві ідеологічні групи, які репрезентували інтереси дворянства та лібералів і неонародників. Відповідно, перші у своїх працях перебільшували значення відміни кріпацтва, а інші піддавали нищівній критиці результати господарської діяльності великих і дрібних товаровиробників, закликаючи уряд до продовження реформ. Перші дослідження з загальних проблем реконструкції економіки, сільського господарства і окремих його галузей у Криму належали відомим фахівцям дореволюційної доби А. Скальковському, В. Ковалевському, М. Балласу, М. НеручевуСкальковский А. А. Опыт статистического описания Новороссийского края. В 2 ч. / А. А. Скальковский. - Одесса : Тип. Л. Нитче, 1850-1853; Производительные силы России / [под ред. В. И. Ковалевского]. - СПб. : типографии : А. Леиферта, Исидора Гольдберга, “Экономическая”, 1896. - ІІІ, VIII, 1237 с.; Баллас М. Историко-статистический очерк виноделия в России (Кавказ и Крым) / М. Баллас. - СПб. : Типография Товарищества “Общественная польза”, 1877. - XVІII, 143 с.; Неручев М. Ввоз в Россию иностранных вин и положение их на рынке, сравнительно с русскими / М. Неручев. - Симферополь : Типография Спиро, 1901. - 19 с.. З утвердженням більшовизму, історикам було заборонено досліджувати проблеми, пов'язані з класовим ворогом, тобто царизмом. Основна увага була прикута до революції 1917 р., вибудовувалися схеми, які мали пояснювати закономірність народження нового ладу. Про державні самодержавні інститути та їх соціально-економічні ініціативи історики хоч і писали, але писали, як про чужі. Відповідно, радянською історичною наукою період другої половини ХІХ ст. у Російській державі розглядався як наслідок агонії самодержавного ладу. В результаті цього у 1958 р. з'явилася наукова парадигма “революційної ситуації”, в основу якої були покладені висновки комісії радянських істориків на чолі з М. Нєчкіною, в яких “доводилось”, що в Росії розвиток капіталізму призвів до економічної кризи, невдоволення селянства, а отже, до широкого селянського руху. У 1950-1970-х роках були опубліковані роботи, в яких у загальноукраїнському контексті розглядалася система аграрних відносин, що склалася у Таврійській губернії після реформи 1861 р., вперше зроблено спробу скласти аграрну історію Півдня України Иванов Л. Распределение землевладения на Украине накануне революции 1905-1907 гг. / Л. Иванов // Исторические записки. - 1957. - Т. 60. - С. 176-214; Теплицький В. П. Реформа 1861 р. і аграрні відносини на Україні (60-90-ті рр. ХІХ ст.) / В. П. Теплицький. - К. : Видавництво Академії наук Української РСР, 1959. - 307 с.. Загальноісторичне тло соціально-економічного розвитку Криму, а також деякі методологічні аспекти дослідження історії України в імперську добу вивчені в роботах сучасних істориків О. Реєнта, В. Шандри Реєнт О. П. Україна в імперську добу (ХІХ - початок ХХ ст.) / О. П. Реєнт / Інститут історії України НАН України. - К., 2003. - 340 с.; Шандра В. С. Інститут генерал-губернаторства в Україні ХІХ - початку ХХ ст. : структура, функції, архіви канцелярій : автореф. на здобуття наук. ступеня докт. іст. наук : 07.00.06 “Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” / В. С. Шандра. - К., 2002. - 39 с.. Праці Я. Бойка, А. Лохматової, П. Панченка, В. Шмарчук, Ю. Славова, Г. Турченко, А. Гуза Бойко Я. В. Заселение Южной Украины. 1860-1890 гг. / Я. В. Бойко. - Черкассы : “Сіяч”, 1993. - 256 с.; Лохматова А. І. Катеринославське земство : соціальний склад, бюджет та практична діяльність : дис. … кандидата іст. наук : спец. 07.00.02 / Алла Іванівна Лохматова. - Запоріжжя, 1994. - 294 с.; Панченко П. Аграрна історія України : Навч. посібник для студентів і викладачів с.-г. закладів освіти ІІІ - IV рівнів акредитації / П. Панченко, В. Шмарчук, Ю. Славов. - К. : Просвіта, 1996. - 405 с.; Гуз А. М. Культурно-освітня діяльність земських установ в Україні (1864-1914) : дис. … доктора іст. наук : спец. 07.00.01 / Анатолій Михайлович Гуз. - К., 1997. - 205 с.; Турченко Г. Ф. Південноукраїнський регіон у контексті формування модерної української нації (ХІХ - перша чверть ХХ ст.) : Навчальний посібник / Г. Ф. Турченко. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2008. - 342 с. присвячені окремим аспектам становлення аграрної науки в Україні, проблемам інтеграції Таврійського регіону в загальноросійський ринок, соціальній політиці земств.

Другий історіографічний блок праць визначений як локально-історичні та регіональні розвідки. В дореволюційні роки великий науковий інтерес до історії Криму був з боку природодослідників, статистиків, істориків, економістівМарков Е. Л. Очерки Крыма. Картины крымской жизни, истории и природы / Е. Л. Марков. - СПб., М. : Издание товарищества М. О. Вольф. - 1902. - 520, IV с.; Памятная книжка Таврической губернии. Сборник статистических сведений по Таврической губернии. Т. ІХ / [Сост. Статистическим бюро Таврического губернского земства под ред. К. А. Вернера]. - Симферополь : Издание Таврической губернской земской управы, Типография газеты “Крым”, 1889.; Маркевич А. И. Освобождение крестьян Таврической губернии (по архивным материалам) / А. И. Маркевич // Известия Таврической ученой архивной комиссии. - 1912. - №47. - С. 1-65; Сытин В. Очерк экономического положения виноградарства и виноделия на Южном берегу Крыма / В. Сытин // Вестник виноделия. - 1914. - №7-8. - С. 404-408.. У 1920-ті роки в радянській історіографії з ініціативи М. Грушевського було дещо реанімовано науковий інтерес до вивчення історії регіонів. З'явилися роботи, виконані в історико-економічному жанріУсов С. А. Историко-экономические очерки Крыма. Прошлое и настоящее сельского хозяйства / С. А. Усов. - Симферополь, 1925. - 319 с.; Кущенко Г. А. Сельское хозяйство / Г. А. Кущенко. - Симферополь : Крымгосиздат, 1926. - 37 с., у яких подано статистичні дані, які стосувалися загальних тенденцій розвитку сільського господарства Криму. Вже у 1930-ті роки інтерес до регіональної історії був мінімальний, оскільки суперечив культивованому ідеологічному постулату формування єдиної спільності “радянський народ”. Офіційна історична наука, яка тоталітарними методами була підпорядкована інтересам правлячого режиму, змушена була зображувати самодержавний режим як класового ворога Лапицкая С. Завоевание и колонизация Крыма царизмом / С. Лапицкая // Исторический журнал. - 1937. - № 7. - С. 41-53.. В 1940-х роках науковий інтерес до історії Криму практично згас в силу намагання офіційної влади надати Криму виняткового статусу, і появи бажання упереджено на основі міфів відтворити історію кримського суспільства. В 1950-ті роки у зв'язку з реалізацією політичного проекту, який увінчався входженням Криму до складу України, регіон знову потрапив до поля зору офіційної історіографії Надинский П. Н. Очерки по истории Крыма. В 3 частях / П. Н. Надинский. - Симферополь : Крымиздат, 1951. - Ч. 1. - 232 с.. В 1970-ті роки були підготовлені дисертаційні дослідження С. Секиринського Секиринский С. А. Сельское хозяйство и крестьянство Крыма и Северной Таврии в конце XVIII - начале XX в. (1783-1917 гг.) : автореф. на соиск. науч. степени докт. ист. наук : спец. 07.00.02 “История СССР” / С. А. Секиринский. - Львов, 1974. - 34 с., який характеризуючи сільське господарство Криму і приділяючи значну увагу становищу кримського села, помилково зазначав, що наукова діяльність Нікітського ботанічного саду в досліджувані роки занепадала, а на зміну їй приходила навчальна робота; В. ПотєхінаПотехин В. Е. Никитский ботанический сад в развитии сельского хозяйства юга России (1812 - 1861 гг.) : дисс. … кандидата ист. наук : спец. 07.00.02 / Василий Евгеньевич Потехин. - М., 1978. - 168 с., який показав місце і роль Нікітського ботанічного саду у розвитку сільського господарства Півдня України у 1812-1861 рр. Зі здобуттям Україною незалежності та набуттям Кримом статусу автономії, реанімувався науковий інтерес до проблем місця і ролі півострова у світовій геополітиці, етнополітиці. В цьому плані визначаються дисертація П. Марциновського, робота колективу авторів на чолі із М. ПанчукомМарциновский П. Н. Крым в международной торговле (1856 - 1914 гг.) : дисс. … кандидата ист. наук : 07.00.01 / Павел Николаевич Марциновский. - Симферополь, 1997. - 256 с.; Крим в етнополітичному вимірі / М. Панчук (керівник), Г. Бекірова, В. Ганкевич, О. Галенко, Т. Горбань та ін. // [За ред. І. Ф. Кураса (голова), М. І. Панчука, В. О. Котигоренка, В. А. Войналовича, О. І. Галенка]. - К. : Світогляд, 2005. - 533 с.. Праці дослідників присвячені певним фрагментам політичних і соціально-економічних відносин у регіоні, історичного краєзнавства та історії регіоналізмуГанкевич В. Ю. Административное устройство, этнический и численный состав / В. Ю. Ганкевич // Крым сквозь тысячелетия. - Симферополь : ЛИРа, 2004. - С. 347-357; Непомнящий А. А. Розвиток історичного краєзнавства в Криму в другій половині ХІХ - початку ХХ століть : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата іст. наук : 07.00.02 “Історія України” / А. А. Непомнящий. - Дніпропетровськ, 1994. - 21 с.. Російська історіографія представлена працями з історії Криму, з соціальних умов розвитку півостроваВодарский Я. Е. Население Крыма в конце XVIII - конце XX веков : Численность, размещение, этнический состав / Я. Е. Водарский, О. И. Елисеева, В. М. Кабузан. - М. : ИРИ РАН, 2003. - 158 с..

Третю частину використаних праць склали роботи, де розглядався соціально-історичний контекст діяльності науково-дослідних установ. Передусім, слід виокремити ті, у яких визначалося загальне тло розвитку природознавства і аграрної науки: роботи В. Докучаєва і В. МорачевськогоДокучаев В. В. Русский чернозём. Отчёт Императорскому Вольному экономическому обществу / В. В. Докучаев. - СПб. : ИВЭО, 1883. - ІV, 376 c.; Агрономическая помощь в России / Департамент Земледелия ; [под ред. В. В. Морачевского]. - Петроград : Тип. В. Ф. Киршбаума, 1914. - 607, 35 с.. В радянський період (1920-ті роки) з'явилися праці в жанрі історії сільськогосподарської науки і історії науки в ціломуДояренко А. Г. Роль опытного дела в системе государственного строительства / А. Г. Дояренко. - М., 1926. - Т. I. - 345 с.; Недокучаев Н. К. История сельскохозяйственного опытного дела / Н. К. Недокучаев // Опытное дело в полеводстве. Теория и практика. - М. : Государственное издательство, 1929. - С. 3-41.; в період НЕПу - дослідження економістівБатюк І. Сільськогосподарська кооперація на Україні / І. Батюк. - Харків, 1925. - 68 с., які розглядали наукові основи зародження різних форм кооперування. В повоєнні роки інтерес до громадських об'єднань, за виключенням деяких працьБлюмфельд О. А. Из истории Московского общества сельского хозяйства / О. А. Блюмфельд // Материалы по истории земледелия СССР / АН СССР. Ин-т истории. - М., 1952. - С. 617-630., традиційно залишався в науковому плані незатребуваним в силу зрозумілих ідеологічних постулатів. У працяхСоболева Е. Ф. Организация науки в пореформенной России / Е. Ф. Соболева. - Л. : “Наука”, 1983. - 262 с. 1980-х - на початку 1990-х років розглядалися особливості організаційних засад науки пореформеного часу, діяльність природничо-наукових товариств, наукових установ через призму становлення громадських інститутів, аналізувалося урядове законодавство, яке регламентувало їх роботу. Окремо слід виділити методологічні засади дослідження проблем історії сільськогосподарської науки й історії науки, відображені в роботах сучасних українських дослідників: В. Вергунова, О. Сайка, Ю. Павленка, С. Рудої, С. Хорошевої, Ю. Храмова, А. МоскаленкаВергунов В. А. Розвиток сільського господарства Полтавщини в період скасування кріпацтва / В. А. Вергунов, Н. П. Коваленко, О. В. Сайко / [За ред. В. А. Вергунова]. - К., 1998. - 143 с.; Наукові товариства - феномен просвітництва і культури // Природознавство в Україні до початку ХХ ст. в історичному, культурному та освітньому контекстах / Ю. В. Павленко, С. П. Руда, С. А. Хорошева, Ю. О. Храмов. - К. : Видав. дім “Академперіодика”, 2001. - С. 374-391; Популяризація науки в Україні : історія і сучасність / [під ред. А. З. Москаленка, О. Ф. Коновця]. - К. : Хрещатик, 1992. - 240 с.. Проблемам місця і ролі історії науки у вітчизняному наукознавстві, просвітницькій функції природничо-наукових товариств присвятили свої роботи О. Коновець, Л. Яресько, З. Зайцева, В. ОнопрієнкоІсторія науки та освіти в Україні : (Найдавніші часи - перша третина ХХ ст.) : Навч. посібник з українознавства /О. Я. Пилипчук, О. Ф. Коновець, Л. П. Яресько. - К. : ТОВ “Міжнародна фін. агенція”, 1998. - 80 с.; Зайцева З. І. Український науковий рух : інституціональні аспекти розвитку (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) : Монографія / З. І. Зайцева. - К. : КНЕУ, 2006. - 368 с.; Онопрієнко В. Українське наукове товариство. 1907-1921 роки / В. Онопрієнко, О. Реєнт, Т. Щербань. - К., 1998. - 243 с.. Прикладне значення науково-природничих товариств та наукового доробку окремих дослідників розглядали в своїх роботах В. Савчук, К. Черненко, Н. Чайка Савчук В. С. Естественнонаучные общества юга Российской империи : вторая половина ХІХ - начало ХХ в. / В. С. Савчук. - Днепропетровск : Изд-во ДГУ, 1994. - 232 с.; Черненко К. О. Становлення і розвиток природознавчих досліджень в Криму (кінець XVIII - початок XX століття) : дис. … кандидата іст. наук : спец. 07.00.07 / Карина Олексіївна Черненко. - К., 1998. - 209 с.; Чайка Н. Г. Становлення та розвиток наукових установ при сільськогосподарських товариствах Правобережної України (друга половина XIX - початок XX ст.) : дис. ... кандидата іст. наук : спец. 07.00.07 / Наталія Григорівна Чайка. - К., 2005. - 227 с.. Низка праць розкриває історію розвитку природоохоронної і заповідної справ, роль окремих вчених, дослідників природи, аматорів.У роботах російських дослідників визначені загальні тенденції становлення науково-дослідної справи у Російській імперії Елина О. Ю. От царских садов до советских полей : история сельскохозяйственных опытных учреждений XVIII - 20-е годы ХХ в. : в 2 Т. / О. Ю. Елина ; Российская Академия Наук ; Институт естествознания и техники им. С. И. Вавилова. - М. : Эгмонт Россия Лтд, 2008..

Історіографічний аналіз теми дослідження показав, що існуючі роботи недостатньо глибоко, фрагментарно розкривають основні аспекти історичних особливостей розвитку науково-дослідних установ Криму.

У підрозділі 1.2 “Джерельна база дослідження” репрезентований широкий комплекс матеріалів, різноманітних за своєю формою, змістом та походженням носіїв історичної інформації. За формальними ознаками їх можна поділити на опубліковані і неопубліковані.

Перша група представлена такими видами: документальні (законодавчі і нормативно-правові акти, матеріали діловодства державних установ і громадських організацій), статистичні матеріали, наукові публікації вчених і дослідників-аматорів Криму другої половини ХІХ - початку ХХ ст., періодичні видання. У царському законодавстві зазначеного періоду мали місце: основні закони, надзвичайні закони, укази, маніфести, положення, рескрипти, правила та деякі інші. Матеріали у вигляді постанов губернських і повітових земств, оглядів, інспекторських звітів, нарисів, які готувалися державними чиновниками за спеціальним замовленням відповідних державних органів сприяли формуванню цілісної наукової картини розвитку науково-дослідної справи, окремих наукових напрямків, галузей сільського господарства. Історичний аспект діяльності науково-дослідних установ у тій чи іншій мірі висвітлювався у колективних збірках, присвячених їх ювілейним датам, звітах про роботу тощо. Значну частину джерел, що стосуються розвитку галузей сільського господарства, соціальної інфраструктури, складали публікації статистичних органів. Ці огляди містять важливу інформацію щодо з'ясування розвитку окремих галузей сільського господарства, виявлення ролі регіону в загальноросійському продовольчому ринку. Важливим сегментом джерельного комплексу є наукові публікації вчених і дослідників-аматорів Криму другої половини ХІХ - початку ХХ ст., зокрема, наукові видання, збірки праць науково-дослідницьких осередків (більш 270 праць), в яких висвітлилися загальні пріоритети їх дослідної роботи. В них міститься вагомий інформаційний матеріал, який дав змогу поетапно простежити розвиток окремих галузей науки, виділити і проаналізувати дослідження вчених. Широко використаний матеріал періодичних видань: газет - “Крым”, “Крымский вестник”, “Крымский курьер”, “Новости Юга”, “Русская Ривьера”, “Южная почта”, “Южно-русская сельскохозяйственная газета”, “Южные ведомости”, “Ялта” і журналів - “Вестник виноделия”, “Вестник садоводства, плодоводства и огородничества”, “Крымский вестник садоводства и виноделия”, “Плодоводство”, - дав змогу “вжитись” в епоху, більш чітко уявити логіку перебігу подій.

Друга група джерел - архівні матеріали - репрезентована матеріалами діловодства державних установ і громадських організацій, які регулювали діяльність науково-дослідних, громадських установ: циркулярами, річними звітами Департаменту землеробства, оглядами урядових заходів, постановами, доповідями, стенограмами засідань, правилами, інформацією, записками, офіційним листуванням тощо. Цінним джерелом стали статистичні матеріали, що давали змогу вивчати динаміку змін у економіці, а також листи, доклади, наукові звіти, які дозволили зрозуміти сутність діяльності науковців і аматорів. Певна інформація, що стосується економіки Криму, його місця в господарському комплексі Російської держави, міститься у матеріалах фондів (8 справ) Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ф. КМФ №2, ф. КМФ №4, Канцелярія Київського, Подільського і Волинського генерал-губернаторств (ф. 442), Київський округ шляхів сполучення (ф. 692), Управління піклування Київського навчального округу (ф. 707), Фамільний фонд Галагана (ф. 1475), Анциферов - професор Харківського університету (ф. 2019), Морозов - професор Харківського університету (ф. 2041). Переважно це листування різних посадових осіб, присвячене різноманітним питанням суспільного життя, які прямо або опосередковано стосувалися розвитку виноградарства, садівництва, тютюнництва й переведення їх на капіталістичні рейки розвитку; статистичні матеріали, які дозволили визначити темпи розвитку окремих галузей сільського господарства Таврійської губернії.

Опрацьовані матеріали фондів Державного архіву в Автономній Республіці Крим (61 справа) (Таврійське губернське правління (ф. 27), Таврійський губернський статистичний комітет (ф. 39), Таврійське губернське присутствіє по земським і міським справам (ф. 42), Сімферопольська повітова земська управа (ф. 62), Кримська водна розвідувальна партія (ф. 88), Сімферопольський відділ Імператорського російського товариства садівництва (ф. 125), Салгірська губернська практична школа садівництва, городництва і виноградарства в казенному маєтку “Салгірка” Управління державного майна Таврійської і Катеринославської губерній (ф. 155), Таврійський і Катеринославський комітет виноградарства й виноробства Управління землеробства і державного майна Таврійської і Катеринославської губерній (ф. 156), Х. Стевен (ф. 199), Ялтинська міська управа (ф. 522), Ялтинське відділення Кримсько-Кавказького гірського клубу (ф. 661), Таврійське губернське акцизне правління Головного управління акцизними зборами (ф. 211), Ялтинська повітова дослідна земська тютюнова плантація Ялтинської повітової земської управи (ф. 673) дозволили провести наукову реконструкцію діяльності навчальних закладів при спеціалізованих науково-дослідних установах, окремих природничо-наукових товариств, з'ясувати місце і роль Криму в господарському комплексі Російської імперії; дослідити інформацію про зародження досліджень у справі організації природоохоронної діяльності та розв'язання низки екологічних проблем; проаналізувати загальні тенденції розвитку сільського господарства, соціальної сфери Криму; розкрити роль земств в організації продовольчого забезпечення, природоохоронних заходів, їх участі в діяльності науково-дослідних і освітніх установ; виявити основні напрямки розвитку водного господарства Криму; відтворити організаційну будову низки науково-природничих товариств, деякі етапи дослідної роботи окремих дослідників і аматорів.

Реалізації дослідницьких завдань сприяли матеріали, відкладені у 45 справах фонду 1 (Дореволюційний) Архіву Нікітського ботанічного саду - Національного Наукового Центру, що дозволили в цілому відтворити діяльність Нікітського ботанічного саду, його організаційну будову, науковий потенціал, з'ясувати напрямки наукової діяльності, визначити результативність дослідницької роботи, реконструювати біографічні дані керівників, вчених і співробітників установи.

Названа джерельна база дозволяє успішно досягти поставленої мети і завдань дослідження, ввести у науковий обіг багато неопублікованих і маловідомих фактів, які з'ясовують різні аспекти історії наукових досліджень у сільському господарстві, природоохоронній, природозаповідній справі, вирішенні злободенних питань життя населення Криму 1861-1917 рр.

У підрозділі 1.3. “Методологія дослідження” описані основні методи, що були використані при дослідженні. У процесі вивчення місця і ролі науково-дослідних установ і організацій у соціально-економічному розвитку Криму, на основі опрацьованих літературних, періодичних і архівних джерел, зібрано та аналітично узагальнено конкретний фактологічний матеріал відповідно до методологічних принципів, загальних для всіх галузей гуманітарних наук. Принципи історизму, об'єктивності пізнання, системності та комплексності, багатофакторності та методи порівняльно-історичний, періодизації, ретроспективний, проблемно-хронологічний, описовий, персоналізації, логічно-аналітичний, стадіально-регіональний і типологізації були застосовані з урахуванням специфіки об'єкта, предмета, мети та завдань дисертації. Комплексне застосування зазначених принципів і методів дослідження дало змогу вберегтися від суб'єктивних суджень, у повній мірі опрацювати накопичений матеріал для отримання правдивих результатів, об'єктивно висвітлити значення теоретичних і практичних набутків науково-дослідних установ і організацій для соціально-економічного розвитку Криму, вітчизняної і світової науки.

У другому розділі “Історичні аспекти формування науково-дослідної інфраструктури Криму” розглянуто комплекс об'єктивних і суб'єктивних чинників, які впливали на формування науково-дослідної інфраструктури Криму.

У підрозділі 2.1 “Політичні та соціально-економічні передумови формування науково-дослідного комплексу півострова” з'ясовано місце і роль Криму в геополітичних пріоритетах Російської держави, а також проведена наукова реконструкція соціально-економічного становища регіону. Встановлено, що на рубежі 1850-1860-х років відбулися зміни в державній політиці щодо Криму. Влада почала втілювати в життя особливу концепцію розвитку регіону, завдяки якій він одночасно ставав торговельною і військовою базою, місцем ухвалення політичних рішень, зоною взірцево-показового сільського господарства та відпочинку. Завдання полягали також і в тому, аби перетворити Південний берег Криму в потужного постачальника фруктів, іншої сільськогосподарської продукції, вин на ринки Росії і світу. Півострів ставав привабливим для прикладання праці науковцями. Підтверджено, що затребуваність науки обумовлювалася потребами розвитку сільського господарства, розбудови транспортної мережі, туристичної інфраструктури тощо.

У підрозділі 2.2 “Особливості організації науково-дослідних інституцій” показані ті зміни, що відбувалися в науково-дослідній інфраструктурі Криму під впливом загальних тенденцій розвитку світової науки, а також відповідно до тих соціально-економічних проблем, що поставали в регіоні. З'ясовано, що на рубежі 1850-1860-х років у Криму функціонувала низка спеціалізованих науково-дослідних установ, природничо-наукових товариств, які займалися прикладними науковими розробками, просвітництвом, природоохоронною діяльністю тощо. Виявлені економічні, суспільні, світоглядні фактори, які спонукали подальший розвиток науково-дослідної справи і налагодження тісного контакту науки і практики. Встановлено, що науково-дослідні установи і організації удосконалювали свою організаційну будову, напрямки роботи, враховуючи досвід діяльності аналогічних установ, що функціонували на теренах Російської держави. Виокремленні завдання, які поставали перед сільськогосподарською наукою (її галузями), природоохоронною справою за умов утвердження капіталістичних форм господарювання.

Показана участь у процесі формування науково-дослідної інфраструктури органів державної влади, земств. Урядова концепція, яка передбачала перетворення ботанічних садів у центри науково-дослідних робіт і просвітництва була успішно реалізована у Криму. Губернські і повітові органи були зацікавлені, аби проходило об'єднання представників кількох споріднених галузей виробництва, державних органів і громадськості. Впродовж 1869-1880-х рр. справі науково-освітнього супроводження сільського господарства підпорядковувало свою роботу товариство виноробів і садівників Ялтинського повіту. Крім того, товариство активно лобіювало розширення обсягів продажу вина і фруктів, організовувало виставки з тим, аби сприяти нарощуванню прибутковості підприємств тощо. З'ясовано, що сприятливі умови для діяльності підприємств у значній мірі залежали від участі держави, а також те, що вони функціонували на членські внески і пожертвування.

З'ясовано, що система охорони пам'яток природи, заповідної справи, що складалася в другій половині ХІХ ст. у Криму, базувалася на засадах європейського і вітчизняного теоретичного природознавства. В 1910 р. очолюваним С. Мокржецьким Кримським товариством природодослідників і аматорів природи було започатковано новий науковий напрям - соціальну екологію, завдання якої полягало в дослідженні умов і закономірностей взаємодії суспільства і природи. Здійснено спробу систематизації напрямків роботи наукових установ і організацій, аналізу кількісного і якісного кадрового складу. Підтверджено, що Кримське товариство природодослідників і аматорів природи було одним із перших громадських установ регіону, де об'єднували свої творчі зусилля науковці-теоретики, вчителі, діячі просвіт і культури, екологи, фахівці з агрономії, приватні підприємці, урядовці тощо.

У Криму створювалися також вузькогалузеві товариства, які сприяли розвитку садівництва, виноградарства, тютюнництва тощо. Сімферопольський відділ Російського товариства садівників проводив велику роботу в селекції, боротьбі зі шкідниками, ініціював створення першого на Півдні України розплідника “Салгірка”. Відтворена участь державних органів і суспільного сектору у розгортанні досліджень геологічного, гідрологічного устрою і складу ґрунтів, стану флори і фауни Криму. З'ясована організаційна структура діяльності науково-дослідницьких товариств, музеїв, що працювали у цьому напрямку.

У третьому розділі “Спеціалізовані науково-дослідні установи в контексті економічної модернізаії” авторкою показаний внесок спеціалізованих наукових установ - Нікітського ботанічного саду, науково-освітнього центру “Магарач” - у забезпечення розвитку виноградарства, садівництва, модернізації паркового господарства і виноробної галузі.

У підрозділі 3.1 “Проблеми розвитку садівництва і паркового господарства в теоретичній спадщині і дослідницькій практиці” розкритий внесок кримських науковців у розв'язання практичних проблем розвитку провідних галузей сільського господарства. Вперше з'ясовано, що на середину ХІХ ст. у Криму успішно діяли фахові наукові школи. В Нікітському ботанічному саду було організовано низку робіт з фізіології, селекції, захисту від шкідників. Тут започатковали нову галузь - декоративне садівництво. Вчені саду досягли успіхів у напрямку забезпечення умов для переведення садівництва на промислову основу. В результаті налагодження тісного зв'язку науки і практики вдалося відродити громадський інтерес до садівництва. Протягом 1870-1890-х років у Криму суттєво зросла загальна площа садів, відбулося їх укрупнення. Якщо в 1875-1893 рр. до центральних районів Росії Крим щорічно поставляв півмільйона свіжих фруктів, то в 1913 р. цей показник досягнув трьох мільйонів.

У підрозділі 3.2 “Наукове забезпечення розвитку виноградарської галузі” з'ясовано основні напрямки наукових досліджень у галузі енохімії, селекції, епідеміології та встановлено їх значення для підвищення продуктивності галузі. Підраховано, що науковці Нікітського ботанічного саду підготували близько 200 праць, присвячених поліпшенню продуктивності виноградних лоз. В цій галузі працювала ціла когорта вчених: А. Сербуленко, М. Цабель, О. Саломон, О. Базаров, М. Орленко, А. Фролов-Багрєєв. Авторкою систематизовано основні напрямки наукових досліджень. У дисертації на конкретних прикладах продемонстровано внесок науки у боротьбу з філоксерою, підтверджено, що напрацювання вчених у цій справі набули світового визнання. Встановлено, що науково-практична консолідація сприяла тому, що протягом 1878-1893 рр. обсяги вивозу лише залізницею винограду з Криму зросли в 36 разів і досягли 200 тис. пудів.

У підрозділі 3.3 “Наукові основи модернізації кримського виноробства ” відтворений і узагальнений внесок науковців у створення прогресивної технології виробництва вин, модернізації потенціалу галузі. В цій царині працювали Ф. Гаске, А. Сербуленко, М. Цабель, О. Саломон, О. Базаров. Вчені розробили технологію виробництва, зберігання вин, способи їх вигідної реалізації, вивчали зарубіжний досвід. В досліджувані роки в Криму було досягнуто значних успіхів у виробництві червоних вин. Виноробна галузь поступово утверджувалася на провідних позиціях на загальноімперському і світовому продовольчих ринках, посилювала свою конкурентоспроможність. На основі доступних статистичних даних підраховано, що протягом 1870-1890-х років обсяги виробництва вин зросли з 1 до 1,3 млн. цебер, що складало 8 % загальноросійського виробництва.

У підрозділі 3.4 “Напрацювання вчених у тютюнництві, шовківництві, ефіроолійній справі” авторка стверджує, що в досліджувані роки завдяки тісній співпраці науки і практики вдалося відродити тютюнницьку галузь, значно розширити потенціал шовківництва, започаткувати ефіроолійну справу. По зазначених галузевих напрямках проводили дослідження О. Базаров, Є. Вульф, В. Євко, Д. Івановський, Ф. Калайда, М. Кузнєцов, І. Левентон, В. Любименко, С. Мокржецький, М. Монтеверде, А. Паламарчук, І. Сербінов, М. Ховренко, В. Ходасевич.

Четвертий розділ “Роль природничо-наукових товариств та аматорських досліджень в соціально-економічному розвитку Південного берега Криму” репрезентує ту частину дослідження, у якій розглянуто прикладне значення наукових знань, що продукувалися в громадському секторі.

У підрозділі 4.1 “Місце і роль наукових знань у розв'язанні агроекономічних проблем” на основі опублікованих джерел відтворено внесок окремих дослідників-аматорів, природничо-наукових товариств у розв'язання проблем, пов'язаних з інтенсифікацією рослинництва і садівництва, наданню агрономічної допомоги населенню. Наприкінці ХІХ ст. у Криму на базі Природничо-історичного музею Таврійського губернського земства розвивалася сільськогосподарська ентомологія. Наукова ентомологічна школа на чолі із С. Мокржецьким сприяла значному покращенню стану садів, полів, виноградників Криму, що неодноразово відмічали іноземні фахівці. Ентомолог розвернув широку консультативну роботу щодо боротьби зі шкідниками. Розроблені вченим агротехнічні, агроекологічні прийоми одержали масове застосування і мали помітний вплив на підвищення врожайності в Таврійській та інших губерніях країни. Співробітник музею О. Яната підготував близько 60 наукових статей з проблематики збереження екологічного стану сільгоспугідь. Кримська водна розвідувальна партія проводила метеорологічні дослідження, розробляла способи впорядкування дощових стоків, попередження зсувів ґрунтів тощо. Кримський відділ Російського товариства бджільництва розробив низку рекомендацій по висіву пристосованих до місцевого клімату і медоносних рослин з тим, аби стимулювати розвиток галузі.

У підрозділі 4.2 “Науковий аспект природоохоронної діяльності” встановлено, що на початку ХХ ст. Крим став найбільш вивченим в природничому плані регіоном Російської держави. Завдяки діяльності науковців і дослідників-аматорів був започаткований широкий громадський природоохоронний рух. Кримська водна розвідувальна партія проводила метеорологічні дослідження, розробляла способи впорядкування дощових стоків, попередження зсувів ґрунтів тощо. Співробітники товариства природодослідників і аматорів природи розробляли рекомендації щодо збереження рослинності гір; Кримсько-Кавказького гірського клубу - започаткували спелеологічні, геоекологічні (розробка питання екосистем), гідрологічні (вивчення походження і властивостей підземних вод) дослідження. Науковцями Природничо-історичного музею були розпочаті розвідки акваторії Чорного і Азовського морів з метою встановлення меж і принципів рибальства, вивчався екологічний стан прибережної зони, фауна і флора тощо. Таким чином, у Криму у 1861-1917 рр. вчені і дослідники-аматори науково-дослідних установ і організацій використовували доступні форми і методи роботи, які запобігали поширенню епідемій, стихійних лих, хвороб; проводили наукові дослідження з метою підвищення продуктивності фруктів, овочів, зернових культур; сприяли екологічному, агроекологічному вивченню регіону, розробляли принципи охорони природи тощо.

Основні результати дисертаційного дослідження

У результаті проведеного дослідження розвитку та діяльності науково-дослідних установ і організацій Криму у системі відносин: влада - економіка - довкілля у 1861-1917 рр., на захист виносяться наступні тези:

1. Аналіз наукової літератури за темою дисертації показав, що наявні дослідження недостатньо повно відтворюють тенденції та етапи розвитку вітчизняної дослідницької справи, сільського господарства, природоохоронної, туристичної діяльності у Криму у 1861-1917 рр. Відсутність узагальнюючого дослідження з даної проблеми, недостатня кількість історіографічних робіт на перший план ставить джерельну базу як основу для вивчення поставленої наукової проблеми. Частково джерела з нашої проблематики вже вивчалися, проте матеріали більшості з них, зосереджених в архівах і бібліотеках Криму, ще не вводилися в науковий обіг. Особливо це стосується опублікованих наукових праць вчених і дослідників-аматорів наукових установ півострова. Наявні історіографічна та джерельна бази в цілому є достатніми для комплексного дослідження заявленої наукової проблеми.

2. Розвиток науково-дослідної справи Криму другої половини ХІХ - початку ХХ ст. мав цілісний характер, власну специфіку і особливості, пов'язані з такими рамковим подіями, як скасування кріпацтва і згортання досягнень Столипінської аграрної реформи. Зі скасуванням кріпацтва у Російській державі почали формуватися капіталістичні відносини, які реанімували суспільний інтерес до вивчення природних багатств. Внаслідок згортання досягнень Столипінської аграрної реформи, в умовах якої відбулося пожвавлення розвитку науково-дослідної справи, дещо змінилися пріоритети наукових досліджень.