Діяльність російського товариства пароплавства і торгівлі (1856-1920 рр.) на півдні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова

07.00.01 - історія України

УДК 94(477.7):656.611.2”1856/1920”(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ДІЯЛЬНІСТЬ Російського товариства пароплавства і торгівлі (1856-1920 рр.) на півдні України

Демідов Андрій Васильович

Одеса 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України Одеського державного економічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Хмарський Вадим Михайлович, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри історії України.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Лебеденко Олександр Михайлович, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, ректор, завідувач кафедри всесвітньої історії;

кандидат історичних наук, доцент Дружкова Ірина Сергіївна, Одеська державна академія холоду, доцент кафедри соціальних наук.

Захист відбудеться “28” вересня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.08 Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65082, м. Одеса, вул. Єлисаветинська, 12, ауд. 9).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24).

Автореферат розісланий “25” серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент Н.О. Петрова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

пароплавний кораблебудування товариство

Актуальність теми. В кінці ХVІІІ - в ХІХ ст. територія України, яка перебувала у складі Російської імперії увійшла до економічного, соціального, політичного та культурного трансформаційного процесу, за яким згодом закріпилося поняття «модернізація». Складовою цього процесу був інтенсивний розвиток транспортної системи взагалі і торгового флоту у Чорноморсько-Азовському басейні зокрема, який перетворився на універсальну складову комунікаційного засобу зв'язку з навколишнім світом і стимулював налагодження соціально-економічних та культурних зв'язків з найвіддаленішими країнами. Значною мірою це стало можливим завдяки комерціалізації пароплавної справи та створенню пароплавних акціонерних товариств. Проте, із утвердженням радянської влади в Україні, принципи вільного підприємництва були відкинуті і замінені на державне планування.

На сучасному етапі вітчизняний торговий флот перебуває у занепаді. Це змушує науковців та державних діячів шукати оптимальні моделі розбудови галузі. Сьогодні стає очевидним, що без звернення до минулого і переосмислення вітчизняного історичного досвіду такі моделі вибудувати неможливо. Тому великого значення набуває дослідження історії провідних пароплавних компаній другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

В дисертаційному дослідженні історія пароплавних підприємств розглядається на матеріалах Російського товариства пароплавства і торгівлі (далі РТПіТ). Розвиток РТПіТ в період промислового перевороту відображав складність і суперечливість соціально-економічних процесів, що протікали в період розбудови парового торгового флоту Російської імперії пореформеної доби.

Значення компанії в економічному житті країни привертало до себе увагу як сучасників, так і дослідників наступних поколінь. Однак, значення РТПіТ та основні етапи його розвитку на сьогоднішній день не отримали адекватної оцінки, що, в свою чергу, робить звернення до даної теми актуальним. Всебічне вивчення проблематики, пов'язаної з історією пароплавних акціонерних товариств, дозволяє проаналізувати накопичений попередниками досвід та з'ясувати зроблені в минулому прорахунки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане в рамках наукової теми «Історія української державності: теоретичний, історіографічний та джерелознавчий вимір», яка розробляється кафедрою історії України Одеського державного економічного університету (номер державної реєстрації 0108U011024).

Мета дисертаційної роботи - висвітлити процес становлення та розвитку РТПіТ і його вплив на пароплавну справу та приватне кораблебудування на півдні України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Реалізація визначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань дослідження:

- проаналізувати наукову розробленість проблеми в історіографії та визначити основні джерела з історії РТПіТ;

- охарактеризувати історичні, політичні та економічні передумови виникнення акціонерних пароплавних товариств у регіоні;

- відтворити процес організації та правового оформлення акціонерної справи в умовах формування модерного суспільства;

- висвітлити індивідуальний внесок директорів-розпорядників РТПіТ у розвиток компанії та торгового флоту регіону;

- проаналізувати господарську діяльність РТПіТ в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.;

- з'ясувати вплив РТПіТ на становлення пароплавної справи та торговельних операцій у Чорноморсько-Азовському басейні;

- проілюструвати зародження монополістичних об'єднань у галузі морських перевезень;

- розкрити військову значимість торгового флоту Російської імперії в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.;

- прослідкувати внесок РТПіТ у суднобудівну галузь промисловості;

- дослідити специфіку робітничого руху на підприємствах компанії.

Об'єктом дослідження є пароплавні акціонерні товариства Чорноморсько-Азовського басейну другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в контексті економічного та соціального розвитку краю.

Предметом дисертаційної роботи є причини виникнення, становлення і функціонування Російського товариства пароплавства і торгівлі.

Враховуючи зазначене, головна увага зосереджувалася на наступних параметрах предмета дослідження: передумови зародження, основні історичні віхи та динаміка розвитку компанії.

Хронологічні рамки дослідження включають час від середини ХІХ - до початку 20-х рр. XX ст. Вони зумовлені тим, що у вказаний період відбувається перехід до нових типів ведення господарювання у галузі морських перевезень. Окреслені рамки дозволяють простежити причини зародження та основні етапи розвитку РТПіТ. Вибір нижньої хронологічної межі визначений тим, що в середині XIX ст. починається нова епоха історії судноплавства в Чорноморсько-Азовському басейні. Після Східної війни державні пароплавні підприємства поступилися місцем акціонерним пароплавним товариствам, серед яких найбільшим стало РТПіТ. Верхня хронологічна межа дослідження обумовлена новою соціально-економічною та політичною ситуацією і обмежена 1920 р., коли зі становленням радянської влади в Україні відбулась націоналізація торгового флоту. РТПіТ припиняє свою діяльність в Чорноморсько-Азовському басейні, а весь флот компанії, який не встиг вийти за територіальні води, оголошується загальнонаціональною неподільною власністю УСРР.

Територіальні межі дослідження охоплюють Південну Україну, а також басейн Чорного і Азовського морів, хоча діяльність Російського товариства пароплавства і торгівлі, через специфіку роботи пароплавних компаній, розповсюджувалась зокрема на басейн Волги та Середземномор'я.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є принципи історизму та об'єктивності. У дослідженні автор спирається на об'єктивно-критичний підхід до джерел, системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ в їх розвитку і взаємозв'язку, об'єктивність і неупередженість, яка передбачає намагання уникнути будь-якої ідеологічної заангажованості.

В основу пропонованого дисертаційного дослідження покладено принцип комплексного підходу до вивчення соціально-економічних явищ з використанням кількісних методів у аналізі історичних фактів. Дотримання вказаних принципів та використання значної кількості статистичних даних дає можливість для об'єктивного відтворення історичної панорами та сприяє синтезу різноманітних аспектів історико-економічного аналізу діяльності компанії в регіоні.

Завдання розглянути внесок РТПіТ в розвиток різних напрямів діяльності торгового флоту обумовило вибір тематичного принципу побудови дослідження. Предмет та завдання дослідження обумовили використання у роботі проблемно-хронологічного, системно-структурного, порівняльного та статистичного методів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- вперше в історіографії зроблено спробу вивчити становлення приватного акціонування в пароплавній справі Чорноморсько-Азовського басейну на прикладі діяльності РТПіТ - монополіста ринку пароплавних перевезень середини ХІХ - початку ХХ ст.;

- на основі вивчення історичної літератури та джерел здійснена реконструкція основних ліній пароплавного сполучення у регіоні в зазначений період;

- доведено та обґрунтовано геополітичне та військово-стратегічне значення як торгового флоту в цілому, так і РТПіТ зокрема;

- вирішено проблему впливу конкурентної боротьби на розвиток галузі;

- по-новому осмислено місце і роль РТПіТ в історії системи морських та річкових перевезень Південної України;

- введено в науковий обіг і опрацьовано за єдиною системою значне коло раніше неопублікованих архівних документів та інших джерел.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і матеріали можуть бути рекомендовані при розробці моделі розбудови сучасного торгового флоту, при написанні відповідних розділів узагальнюючих праць з соціально-економічної та військової історії України другої половини ХІХ - початку ХХ ст., при підготовці у вищих навчальних закладах лекційних курсів та спецкурсів з історії регіону, при проведенні уроків краєзнавчого характеру у середніх школах, в науково-дослідній і експозиційній роботі музеїв України (Музею морського флоту України (Одеса) та Музею суднобудування і флоту (Миколаїв).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи обговорювалися на кафедрі історії України Одеського державного економічного університету, а також їх було викладено у низці доповідей на всеукраїнських та міжнародних конференціях. Зокрема, на щорічній науково-методичній конференції «Могилянські читання - 2007» (Миколаїв, 29 жовтня - 4 листопада 2007 р.); науково-практичній конференції «Людина в історії та культурі. Станківські читання - 2009» (Миколаїв, 19-22 лютого 2009 р.); ІІІ науковій конференції молодих вчених «Проблеми підвищення господарювання на макро- і мезоекономічному рівні» (Одеса, 27-28 березня 2008 р.); ІV Всеукраїнській конференції молодих вчених «Україна в умовах світової кризи: шляхи рішення проблеми» (Одеса, 25-26 березня 2009 р.); 26 Міжнародній науково-практичній конференції «Культура народов Причерноморья с древнейших времен до наших дней» (Сімферополь, 26-27 листопада 2008 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 90-ій річниці утворення м. Первомайськ «Регіональні дослідження в Україні: досягнення і проблеми» (Первомайськ, 14-15 травня 2009 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічних трансформацій у міжнародному середовищі» (Тернопіль, 23 квітня 2010 р.).

Публікації. Результати дослідження відображені в 12 наукових працях, з яких шість опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та шість - у збірниках статей і матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Мета, завдання та поставлена проблематика дослідження визначили структуру дисертації. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, 17 додатків та списку використаних джерел, який включає 735 позицій. Загальний обсяг дисертації 288 сторінок, основного тексту - 193 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, окреслено хронологічні межі, визначено методологію, методи та структуру дослідження, з'ясовано наукову новизну, практичне значення, викладено інформацію про апробацію одержаних результатів та публікацій.

У першому розділі «Історіографія діяльності Російського товариства пароплавства і торгівлі та історичні джерела його вивчення» проведено аналіз наукової розробки теми в історичній літературі, розкривається ступінь дослідженості проблеми, наведено огляд опублікованих і архівних джерел. Наявний історіографічний матеріал умовно поділено на три етапи: перший - праці авторів середини ХІХ - початку ХХ ст., другий - роботи вчених радянської доби, третій - дослідження проблеми на сучасному етапі.

У першому підрозділі першого розділу «Вивчення діяльності Товариства у період його функціонування» висвітлено початкові спроби дослідників дати оцінку історії РТПіТ. Література була поділена на дві тематичні групи.

Перша група представлена узагальнюючими роботами з історії торгового флоту. До цієї групи увійшли праці таких вчених, як К.А. Скальковський, М.В. Познер, Ю.В. Руммель, Ю.Д. Філіппов, П.Х. Спаський, М.О. Шавров та ін. В роботах Ю.Д. Філіппова, Ю.В. Руммеля висвітлено основні етапи історії торгового флоту та продемонстровано його зв'язок з геополітичними інтересами Російської імперії. К.А. Скальковський одним з перших розглянув внесок компанії в соціально-економічний розвиток регіону, продемонструвавши цим значення компанії.

Другу групу складають спеціалізовані дослідження з історії РТПіТ, які представлені працями А.О. Скальковського, С.І. Іловайського, І.Ю. Гессена, Ф.К. Фонтона та ін. Особливо вирізняються роботи директорів-розпорядників РТПіТ М.Ф. Фан-дер-Фліта, М.А. Аркаса, М.О. Новосельського, в яких міститься аналіз господарчої діяльності підприємства.

У цілому, дореволюційний період характеризується появою узагальнюючих праць з історії торгового флоту та окремих моментів діяльності РТПіТ. Однак, слід зауважити, що більшість цих досліджень носили описовий характер.

У другому підрозділі першого розділу «РТПіТ у доробку радянської історіографії» аналізується стан розробки наукової теми в 20-80 рр. ХХ ст. У цей час в історіографії майже відсутні спеціальні дослідження з історії становлення та розвитку акціонерних пароплавних товариств. Наукову літературу радянської доби було умовно поділено на дві тематичні групи: перша - праці з вивчення окремих аспектів соціально-економічного розвитку країни та регіону, друга - дослідження, присвячені вивченню торгівельного флоту.

У роботах першої групи про історію РТПіТ відомості наведено фрагментарно, проте в них наявна важлива для вивчення проблеми інформація. Серед них виділяються монографії М.П. Берковича, П.І. Лященка, І.О. Гуржія, А.С. Ніфонтова, Л.Г. Мельника та ін. В роботі Я.І. Лівшина розглянуто проблему формування монополістичних об'єднань в Російській імперії, звернено увагу на монополізацію РТПіТ ринку перевезень. Л.Г. Мельник детально дослідив особливості та специфіку технічного перевороту у сфері транспортних перевезень у ХІХ столітті.

Серед досліджень другої групи виділяються роботи І.К. Сєргєєва, В.К. Яцунського, П.Д. Бєлоконя, В.Г. Бакаєва, М.А. Залєського, А.П. Шевирєва та ін. В більшості з цих публікацій головна увага зосереджена на історії робітничого руху. Особливо вирізняються роботи Ю.П. Коновалова, в яких розглядається історія заснування та результати комерційної діяльності акціонерних пароплавних компаній Чорноморсько-Азовського басейну в другій половині ХІХ ст.

Таким чином, радянська історіографія створила здебільшого негативний образ компанії. Чи не єдиним позитивним аспектом, що відзначали дослідники, була участь робітників РТПіТ в революційному русі.

У третьому підрозділі першого розділу «Компанія як об'єкт дослідження в сучасній історичній науці» розглянуто доробок вітчизняних та закордонних дослідників історії торгового флоту. Наукову літературу з історії РТПіТ поділено на дві тематичні групи.

Першу групу - роботи краєзнавчого характеру, в яких розкриваються певні аспекти діяльності компанії в різних містах Чорноморсько-Азовського басейну, - репрезентують публікації К.Б. Алтабаєвої, І.А. Анцупова, Ю.І. Тутушкіна.

Другу складають публікації з історії торгового флоту регіону взагалі та певних моментів діяльності правління компанії зокрема. Серед них виділяються публікації О.В. Олійникова, А.А. Щипцова, В.С. Єфремова, Д.П. Дмитрієва та ін. Важливе значення мають і роботи О.Б. Шляхова, в яких зроблена одна з перших спроб переосмислити взаємини робітників та роботодавців.

Отже, вітчизняними та зарубіжними дослідниками були проаналізовані окремі аспекти історії торгового судноплавства в Чорноморсько-Азовському басейні, але узагальнюючого та систематизуючого дослідження проблеми так і не було здійснено.

У четвертому підрозділі першого розділу «Джерельна база дослідження» проаналізовано історичні джерела з історії РТПіТ. Переважну більшість складають неопубліковані матеріали, що зберігаються у фондах різноманітних архівосховищ.

Найбільше з них міститься у фондах Державного архіву Одеської області: Головна контора Російського товариства пароплавства і торгівлі (Ф. 278.), Управління Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора (Ф. 1.). Зберігаються неопубліковані матеріали і у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Києві: Південне районне охоронне відділення Одеси (Ф. 268.), Помічник начальника жандармського управління Одеси в Одеському порту (Ф. 339.), Одеське жандармське управління (Ф. 385.) та Одеське охоронне відділення (Ф. 386.).

Низка важливих історичних джерел наявна в архівосховищах Російської Федерації. Серед них слід виділити фонди Російського державного історичного архіву: Російське товариство пароплавства і торгівлі (Ф. 107.), Відділ торгового мореплавства і торгових портів МТіП (Ф. 95.). Важливими для вивчення історії компанії також є фонди Російського державного архіву військово-морського флоту: Управління головного командуючого Чорноморським флотом і портів Чорного моря (Ф. 243.) та Канцелярія морського міністерства (Ф. 410.).

В дисертації використані і інші неопубліковані матеріали з архівосховищ Санкт-Петербургу, Києва, Севастополя, Херсона, Миколаєва, Ізмаїла та Одеси.

У джерелознавчому огляді застосовано традиційний поділ писемних джерел на актові та наративні. До групи актових джерел належать законодавчі акти другої половини ХІХ - початку ХХ ст., в яких розміщено значний пласт інформації з історії компанії. До цієї ж групи належать джерела, які відображають стосунки правління РТПіТ з державними установами. Серед них на особливу увагу заслуговують матеріали морського міністерства. До актових джерел належать і матеріали місцевих органів влади. Важливим джерелом з історії компанії є звіти морського відомства, які публікувалися у 50-60-ті роки ХІХ ст.

Важливе значення при вивченні історії РТПіТ мають опубліковані статистичні матеріали, а саме огляди зовнішньої торгівлі Російської імперії, звіти Одеського комітету торгівлі і мануфактур та ін.

Значний масив інформації зберігається і в документах, підготовлених безпосередньо адміністрацією РТПіТ. Серед них виділяються статути компанії, статути службовцям, циркуляри, путівники та звіти РТПіТ.

Наступна група - наративні джерела - представлена різноманітними щоденниками, статтями в регіональних періодичних виданнях, листуванням та спогадами державних чиновників і представників адміністрації РТПіТ. До цієї групи джерел віднесено мемуарну літературу і спогади Д.А. Мілютіна, С.Ю. Вітте, В.З. Акимова та А.М. Крилова. На особливу увагу заслуговують щоденники М.Ф. Фан-дер-Фліта.

Вивчення різноманітних джерел надало можливість простежити багатовекторну діяльність РТПіТ на півдні України.

У другому розділі - «Організаційна структура Російського товариства пароплавства і торгівлі та основні віхи його історії» - охарактеризовано передумови виникнення компанії, визначено роль директорів-розпорядників у налагодженні діяльності РТПіТ. Розділ складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі другого розділу «Історичні передумови виникнення приватних пароплавних компаній на півдні України» проаналізовано та розглянуто історію перших пароплавних підприємств регіону. З початком модернізації промисловості та сільського господарства міста Чорноморсько-Азовського басейну стають головними центрами торгівельних операцій. Зростає роль зовнішньої торгівлі, яка набуває важливого значення для економіки регіону. Така ситуація змусила уряд звернути увагу на систему морських сполучень.

З ініціативи новоросійського і бессарабського генерал-губернатора засновано «Акціонерне товариство Чорноморського пароплавства», «Новоросійська пароплавна комісія», «Експедиція постійних пароплавних сполучень», а згодом і «Одеська пароплавна експедиція», які фактично стали першими у регіоні пароплавними підприємствами під прапором Російської імперії. Через постійне втручання державних урядовців та відсутність досвіду компанії розвивались повільно та не відповідала потребам регіону.

У другому підрозділі другого розділу «Утворення РТПіТ і формування його організаційної структури» висвітлюється історія заснування компанії. Поразка Російської імперії у Східній війні змусила уряд звернути увагу на торговий флот.

Заснування великої концесії спонукало уряд до підписання особливих законодавчих актів - статутів. Перший статут РТПіТ було укладено 1856 р. Він чітко визначав напрями діяльності компанії та організаційну структуру. З укладанням нових статутів, права компанії поступово обмежувались, а права держави збільшувались. Через надання дотацій та привілеїв, уряду вдалося встановити тотальний контроль над пароплавним підприємством.

У третьому підрозділі другого розділу «Діяльність директорів-розпорядників 1856-1920 рр.» проаналізовано значення персонального аспекту в історії акціонерної компанії. Зокрема, встановлюється внесок кожного з директорів-розпорядників у розвиток комерційної справи. Наголошується, що частина керівників мали зв'язки у вищих ешелонах влади, що сприяло швидкому розвитку РТПіТ.

Для аналізу результатів діяльності компанії виводиться коефіцієнт успішності компанії за часи управління справами різних директорів-розпорядників - К_у. Цей метод ґрунтується на статистичній обробці числових даних і демонструє рівень прибутковості РТПіТ у період керівництва справами кожного з директорів. Використання вказаного методу дозволяє розробити нову періодизацію історії компанії.

У третьому розділі «Внесок компанії в розвиток пароплавства і торгівлі на півдні України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.» розкривається місце і роль компанії у соціально-економічному житті регіону. Він складається з чотирьох підрозділів.

У першому підрозділі третього розділу «Боротьба за монополію на ринку морських перевезень в Чорноморсько-Азовському басейні» проведено аналіз розгортання конкурентної боротьби між окремими пароплавними товариствами, простежено процес створення монополістичних об'єднань. Відзначено, що після Східної війни РТПіТ стає монополістом ринку морських перевезень Чорноморсько-Азовського басейну. Для утримання власних позицій РТПіТ встановлювало демпінгові ціни на перевезення. Подібні заходи змушували конкурентів укладати угоди, які регулювали рух вантажів та пасажирів найважливішими морськими шляхами.

РТПіТ вдалося захистити свої позиції на ринку перевезень, витіснити неконкурентоздатні компанії, які стримували розвиток галузі та отримати надприбутки. Однак, в той же час це призводить до підвищення вартості тарифів, що справило негативний вплив на соціально-економічний розвиток регіону.

У другому підрозділі третього розділу «Формування ліній пароплавного сполучення» висвітлюється історія налагоджування ліній морських та річкових сполучень. Засновуючи діяльність ліній пароплавного сполучення, РТПіТ наштовхнулося на суттєві перепони, які гальмували розширення справ компанії, однак поступово їх вирішує, фактично демонструючи на власному прикладі перспективи та можливості регіону.

Діяльність компанії сприяла налагодженню регулярного морського сполучення міст Південної України з містами Османської імперії, Єгипту, Італії, Великої Британії, Франції, Китаю, Індії та ін., а також формуванню внутрішнього ринку морських перевезень. Значна частина вантажів перевозилась річками в Дніпровському, Південнобузькому і Дністровському басейнах.

У третьому підрозділі третього розділу «Внесок РТПіТ в розвиток торгівлі та пасажирських перевезень у Чорноморсько-Азовському басейні» проаналізовано процес розвитку економіки в регіоні та продемонстровано динаміку розвитку морських вантажоперевезень. Висвітлено перешкоди, які існували при налагодженні торгівельної діяльності РТПіТ. Доводиться залежність обсягів зернових перевезень середини 1880-х - 1890-х рр. від світової аграрної кризи.

Діяльність компанії на ринку морських перевезень сприяла просуванню продукції вітчизняного виробництва на закордонних ринках. Значним внеском дирекції РТПіТ у розвиток економіки була реклама товарів завдяки плавучим виставкам.

Потрібно відзначити, що налагодження термінових ліній сприяло розвитку системи пасажирських перевезень у регіоні. Аналіз ліній пасажирських перевезень дозволяє виділити два основних напрями - внутрішні та закордонні. Компанія своєю діяльністю сприяла формуванню системи перевезень вантажів у регіоні та поліпшила рівень розвитку торгівельних операцій.

У четвертому розділі «Військово-політичний, промисловий та соціальний аспект у житті Російського товариства пароплавства і торгівлі» проаналізовано військово-політичний аспект діяльності РТПіТ, внесок компанії в розвиток судноремонтних операцій в Одесі та Севастополі. Розділ складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі четвертого розділу «Військово-політичне значення РТПіТ» встановлено геополітичне та стратегічне значення компанії. Після поразки в Східній війні РТПіТ мало стати основною базою для створення у разі потреби військового флоту. РТПіТ з часу свого заснування забезпечувало безпеку південних кордонів та захищало інтереси країни в басейнах Чорного та Середземного морів. У період російсько-турецької війни 1877-1878 рр. пароплави компанії сприяли блокаді військово-морських сил Османської імперії. Ідея перетворення морських комерційних пароплавів у допоміжний крейсерський флот цілком виправдала себе і в наступних війнах.

Аналіз роботи дирекції компанії доводить, що співпраця з морським міністерством та виконання військових замовлень відбувалася протягом всього існування РТПіТ.

У другому підрозділі четвертого розділу «Роль Одеського та Севастопольського адміралтейств у розвитку кораблебудівної та судноремонтної справи» проаналізовано налагодження судноремонтних операцій на півдні України.

Постійне розширення транспортних операцій та матеріально-технічної бази вимагало від правління РТПіТ створення власних судноремонтних підприємств. Базами для судноремонтних заводів було обрано Одесу та Севастополь.

Аналіз роботи адміралтейств РТПіТ свідчить, що з початку 1870-х рр. підприємства в Севастополі та Одесі перетворюються на ремонтну базу Чорноморського флоту. Головним замовником заводу поступово стає морське відомство. Із передачею Лазаревського адміралтейства РТПіТ морському відомству розпочинається вдосконалення виробничих потужностей в Одесі.

Одеське адміралтейство РТПіТ у довоєнний час виконувало переважно замовлення приватних власників та діяло з високою ефективністю, задовольняючи потреби вітчизняного торгового флоту. Верфі та майстерні РТПіТ стали базою для формування судноремонтної та суднобудівної справи в радянській Україні.

У третьому підрозділі четвертого розділу «Становище робітників та робітничий рух на підприємствах і пароплавах Товариства» проаналізовано вирішення адміністрацією РТПіТ соціальних питань та розкрито причини страйкових виступів на пароплавах і заводах компанії.

Із початком політизації робітничого руху виступи працівників адміралтейств та матросів РТПіТ активізуються. В цілому, досить часто керівники компанії вирішували конфліктні ситуації без звернення до поліції, ідучи на поступки робітникам. Однак, інколи для заспокоєння робітників використовували допомогу державних правоохоронних органів.

Звертається увага на максималізм вимог страйкарів, їх небажання рахуватися з фінансовими можливостями компанії, намаганням повністю поставити під свій контроль питання найму на судна, відсторонивши від цього адміністрацію. Охарактеризовано і агітаційно-пропагандистську та організаційну роботу представників різних політичних угруповань серед команд та робітників РТПіТ. Однак, в цілому доводиться, що адміністрація компанії намагалася у випадку конфліктних ситуацій з робітниками та матросами максимально зняти соціальну напругу і задовольнити соціальні вимоги.

Висновки

У висновках, враховуючи основну мету і завдання дослідження, узагальнено результати дисертації, які зводяться до наступних положень:

1. У другій чверті ХІХ ст. у соціально-економічному житті Південної України відбуваються суттєві зрушення, пов'язані з початком модернізації економіки Російської імперії. Становлення ринкових відносин у виробничій сфері активізувало розвиток зовнішньої торгівлі та викликало відкриття перших пароплавних компаній. Проте їх рухомий склад був нездатним забезпечити потреби регіону у перевезенні вантажів та пасажирів, а втручання з боку держави та їх незначна капіталізація призводили до неефективної діяльності.

2. Результати Паризької мирної угоди змусили уряд Російської імперії розпочати розбудову потужного торгового флоту. Паралельно з геополітичними та стратегічними інтересами керівництво країни переслідувало і економічні інтереси. В такій ситуації у 1856 р. було прийняте рішення про створення РТПіТ. З перших днів свого існування компанія розпочинає виконувати як військову, так і комерційну функцію, що пояснюється залученням приватних капіталів для розбудови РТПіТ.

3. Створення впливової пароплавної компанії вимагало від уряду підписання особливих документів - статутів. Цей різновид угод закладав основні організаційні принципи компанії та визначав напрями співпраці між державними інстанціями та адміністрацією РТПіТ. Статути компанії зазнавали постійних редакцій. Із підписанням кожного нового статуту можливості державного контролю над компанією розширювалися. Напрями і регулярність роботи ліній пароплавного сполучення зазвичай визначалися не комерційними інтересами, а геополітичними завданнями.

4. Аналіз параграфів статутів дозволяє визначити, що відповідальність за комерційні успіхи та провали компанії, покладалась на директорів-розпорядників. Застосований в роботі метод щорічного поетапного дослідження, направлений на визначення коефіцієнту успішності РТПіТ за роки керівництва справами того чи іншого директора-розпорядника (К_у) свідчить, що ефективність роботи Товариства та дивіденди акціонерів безпосередньо залежали як від об'єктивних, так і від суб'єктивних факторів. За допомогою цієї методики можна визначити директорів-розпорядників, комерційна діяльність яких була найбільш ефективною, а саме М.М. Чіхачева, М.Ф. Фан-дер-Фліта та І.Е. Жірара.

5. У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. РТПіТ було складовою частиною транспортної системи Чорноморсько-Азовського басейну. Лінії пароплавного сполучення, розроблені компанією, зв'язали між собою міста чорноморського узбережжя та сприяли економічному розвитку регіону. РТПіТ стало провідним вітчизняним пароплавним підприємством.

6. Отримання від держави субсидій у вигляді помильної плати дозволило монополізувати ринок перевезень та витіснити неконкурентоспроможні пароплавні фірми. Така стратегія розвитку спонукала до створення могутніх конкурентоспроможних пароплавств, що сприяло становленню галузі та налагодженню безпеки перевезень.

7. З часу підписання Паризької мирної угоди РТПіТ стає альтернативою Чорноморського флоту. Захист берегів регіону став невід'ємною частиною діяльності РТПіТ. Пароплави компанії брали участь у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., російсько-японській та Першій світовій війнах. Матроси та капітани стали кадровою основою військово-морського флоту. Крім надання пароплавів у розпорядження морського відомства, компанія здійснювала перевезення до театру бойових дій військових вантажів, солдат та офіцерів.

8. Розширення матеріально-технічної бази змусило дирекцію РТПіТ заснувати власні судноремонтні підприємства. Були збудовані заводи в Одесі та Севастополі. Лазаревське адміралтейство РТПіТ стає центральним судноремонтним підприємством регіону. Після російсько-турецької війни 1877-1878 рр. адміралтейства РТПіТ переорієнтовуються на виконання військових замовлень. З передачею Лазаревського адміралтейства у власність морського відомства правління РТПіТ модернізує адміралтейство в Одесі, яке зосереджується на судноремонтних операціях для торгового флоту. Після закінчення громадянської війни Одеське та Лазаревське адміралтейства продовжували працювати і стали основою судноремонтної галузі радянської України.

9. РТПіТ стало найжиттєздатнішим пароплавним підприємством регіону з часу зародження парового флоту. Його історія нараховує понад шістдесят років. Дирекції компанії вдалося поєднати виконання геополітичних та військових цілей з інтересами акціонерів. Адміністрація РТПіТ забезпечувала виплати дивідендів за акціями навіть в роки революційних подій та війн. Правлінню вдалося мінімізувати соціальну напругу на підприємстві та знайти спільну мову з працівниками. Однак, з приходом до влади більшовиків відбувається націоналізація торгового флоту, яка і припинила функціонування РТПіТ в Чорноморсько-Азовському басейні. Пароплави компанії, які залишились в портах регіону, стали базою для створення торгового флоту радянської України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Демідов А.В. Виникнення та основні етапи розвитку пароплавних компаній Чорноморського басейну в другій чверті ХІХ ст. / А.В. Демідов // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 96. - Вип. 83. - Історичні науки. - Миколаїв : Видавництво МДГУ імені П. Могили, 2008. - С. 153-156.

2. Демідов А.В. Висвітлення діяльності «Русского общества пароходства и торговли» на сторінках журналу «Русское Судоходство» / А.В. Демідов // Науковий вісник / Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2008. - № 8 (64). - С. 170-177.

3. Демідов А.В. Участь М.А. Аркаса в створенні Російського товариства пароплавства і торгівлі / А.В. Демідов // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 83. - Вип. 70. - Історичні науки. - Миколаїв : Видавництво МДГУ імені П. Могили, 2008. - С. 15-18.

4. Демідов А.В. Відродження та розвиток торгівельного пароплавства в Чорноморському басейні після Східної (Кримської) війни: військово-політичний аспект / А.В. Демідов // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2009. - № 163. - С. 76-78.

5. Демідов А.В. Основні підходи до вивчення історії акціонерних пароплавних компаній в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / А.В. Демідов // Регіональні дослідження в Україні: досягнення і проблеми : збірка матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 90-ій річниці утворення м. Первомайськ. - Первомайськ, 2009. - С. 20-22.

6. Демідов А.В. Розвиток торгівельного флоту Південної України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.: історія вивчення в радянський період / А.В. Демідов // Науковий вісник / Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - 2009. - № 7 (85). - С. 185-197.

7. Демідов А.В. Використання методики «коефіцієнт успішності» при вивченні історії акціонерних пароплавних товариств другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (на матеріалах звітів Російського товариства пароплавства і торгівлі) / А.В. Демідов // Інтелігенція і влада : громадсько-політ. наук. збір. Вип. 20 / М-во освіти і науки України ; Одес. нац. політех. ун-т. ; [редкол. : Г.І. Гончарук (гол. ред.) та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2010. - С. 27-33.

8. Демідов А.В. Внесок М.М. Чіхачева у розвиток акціонерної пароплавної справи другої половини ХІХ ст. / А.В. Демідов // Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив. - К., 2010. - Ч. 3. - С. 22-24.

9. Демідов А.В. Внесок Російського товариства пароплавства і торгівлі у розвиток системи річкових перевезень Чорноморсько-Азовського басейну / А.В. Демідов // Україна наукова. - Сімферополь, 2010. - С. 27-29.

10. Демідов А.В. Основні етапи націоналізації акціонерних пароплавних компаній Чорноморсько-Азовського басейну в період становлення радянської влади / А.В. Демідов // Збірник наукових праць І науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу КІРУЕ. - Первомайськ : ПФ КІРУЕ, 2010. - С. 124-127.

11. Демідов А.В. Розвиток ліній пароплавного сполучення в Чорноморсько-Азовському басейні у третій чверті ХІХ ст. / А.В. Демідов // Актуальні проблеми соціально-економічних трансформацій у міжнародному середовищі : матеріали науково-практичної конференції, м. Тернопіль, 23 квітня 2010 р. - Тернопіль : ТКІ, 2010. - С. 22-23.

12. Демідов А.В. Робітники та моряки Російського товариства пароплавства і торгівлі в революційному русі 1905-1907 рр. / А.В. Демідов // Генерація наукових ідей: соціально-економічні, суспільно-політичні, гуманітарні, історичні, культурологічні та правові аспекти досліджень проблем сучасного українського суспільства. - Вип. 1. - Первомайськ : ПФ КІРУЕ, 2011. - С. 164-171.

АНОТАЦІЯ

Демідов А.В. Діяльність Російського товариства пароплавства і торгівлі (1856-1920 рр.) на півдні України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса, 2011.

У дисертації вперше комплексно досліджується історія Російського товариства пароплавства і торгівлі (РТПіТ) в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. На основі залучення джерел та наукової літератури встановлено, що РТПіТ завдяки державній системі дотацій та успішній діяльності директорів-розпорядників в зазначений період перетворюється на вітчизняного монополіста на ринку морських перевезень і відіграє суттєву роль в соціально-економічному житті регіону. Виявлено вплив компанії на формування системи морських та річкових сполучень в Чорноморсько-Азовському басейні. Висвітлено і військово-політичний аспект діяльності РТПіТ. Аналізується судноремонтна і суднобудівна діяльність компанії. Відтворюється робітничий рух на пароплавах і елінгах РТПіТ.

Ключові слова: Російське товариство пароплавства і торгівлі, акціонерна компанія, Чорноморсько-Азовський басейн, південь України, монополія.

АННОТАЦИЯ

Демидов А.В. Деятельность Русского общества пароходства и торговли (1856-1920 гг.) на юге Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию истории становления и развития Русского общества пароходства и торговли (РОПиТ) во второй половине XIX - начале ХХ вв. На основе широкого круга источников исследуются причины основания компании и основные этапы ее развития.

Установлено, что РОПиТ, благодаря государственной системе дотаций и успешной деятельности директоров-распорядителей, в указанный период превращается в отечественного монополиста на рынке морских перевозок и играет существенную роль в социально-экономической жизни региона. Появление РОПиТ на рынке морских перевозок оживило отечественное судоходство и способствовало дальнейшему налаживанию акционерного пароходного дела путем вытеснения неконкурентоспособных обществ.

На основе привлечения различных источников и анализа научной литературы выявлено влияние компании на формирование системы морских и речных сообщений в Черноморско-Азовском бассейне. Раскрывается вклад РОПиТ в налаживание роботы линий пароходного сообщения. Интенсивная работа регулярных линий способствовала расширению пассажирских и грузовых перевозок. Особое внимание уделено организации компанией речных перевозок. Демонстрируется уникальный опыт работы РОПиТ на Днестре, Южном Буге, Днепре.

В результате проведенного исследования удалось установить связь между учреждением РОПиТ и военно-политическими интересами Российской империи. Основание компании способствовало обеспечению морской безопасности городов юга Украины. В диссертации аргументирован вывод о том, что пароходы РОПиТ, после подписания Парижского мирного договора и до восстановления Черноморского флота, стали своеобразной альтернативой военно-морских сил Российской империи в Черноморско-Азовском бассейне. Судна компании принимали активное участие в боевых действиях во время русско-турецкой, русско-японской и Первой мировой войн. Капитаны и матросы РОПиТ служили квалифицированным резервом военно-морских сил региона.

В диссертации анализируется судоремонтная и судостроительная деятельность компании. Отмечается, что администрации РОПиТ удалось создать мощные судостроительные и судоремонтные комплексы в Севастополе и Одессе, которые обеспечивали как потребности самой компании, так и Черноморского флота. Судостроительный завод в Севастополе ориентировался, прежде всего, на выполнение военных заказов. Судоремонтный завод в Одессе больше ориентировался на заказы коммерческого флота и после передачи Лазаревского адмиралтейства морскому ведомству стал базой судоремонтных операций торгового флота.

В работе исследованы и вопросы, связанные с рабочим движением на пароходах и эллингах РОПиТ. Администрация компании максимально пыталась урегулировать спорные вопросы и часто при их разрешении шла на компромиссы. Однако, с политизацией рабочего движения, количество таких компромиссов уменьшалось, что подталкивало руководство РОПиТ к привлечению полиции.

Национализация транспортной системы Черноморско-Азовского бассейна привела к монополизации рынка морских перевозок государством. Имущество РОПиТ перешло в руки Главного управления водного транспорта. Компания прекратила свою деятельность в Черноморско-Азовском бассейне.

Оценивая в целом социально-экономическое развитие юга Украины во второй половине ХІХ - начале ХХ вв., есть все основания утверждать, что РОПиТ сыграло заметную роль в истории Украины. Компания своей деятельностью способствовала обеспечению морской безопасности и экономического развития региона, связав его с основными рынками сбыта и поставок промышленной продукции.

Ключевые слова: Русское общество пароходства и торговли, акционерная компания, Черноморско-Азовский бассейн, юг Украины, монополия.

SUMMARY

Demidov A.V. Activity of Russian Steam Navigation and Trading Company (1856-1920) in the south of Ukraine. - The Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Historical Sciences degree on specialty 07.00.01 - history of Ukraine. - Odessa I.I. Mechnikov National University. - Odessa, 2011.

The history of Russian Steam Navigation and Trading Company (ROPiT) (in the second half of XIX - the beginning of XX century) is firstly investigated. On the basis of attraction sources and of the scientific literature it is established that ROPiT thanks to the state system of grants and successful activity of managing directors during the mentioned period turns to a domestic monopolist of the market of sea transportations and carries out an essential role in social and economic life of region. Influence of the company on formation of system of sea and river messages in the Black Sea and Azov basin is revealed. The author reflects military-political aspect of activity ROPiT. Contribution ROPiT to maintenance of sea safety of south Ukraine cities is shown. Ship-repair and ship-building activity of the company is analyzed. The questions connected with nationalization of transport system of the Black Sea and Azov basin are considered.

Key words: Russian Steam Navigation and Trading Company, joint-stock company, the Black Sea and Azov basin, the South of Ukraine, monopoly.

Размещено на Allbest.ru

...