Джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 930.2 (477.6) «1861/1914»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Джерела з історії іноземного інвестування промисловості донбасу (1861-1914 рр.)

07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та

спеціальні історичні дисципліни

Дібас Оксана Андріївна

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політології та правознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Михальський Ігор Сергійович, завідувач кафедри політології та правознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор Світленко Сергій Іванович, професор кафедри історії України Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

доктор історичних наук, професор Довжук Ігор Володимирович, завідувач кафедри архівознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

Захист відбудеться “1” червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.02 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, корп.2, ауд.32.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий “30” травня 2011 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Крапівін

законодавчий діловодний інвестування промисловість

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність дослідження. ХХІ ст. - період становлення нових економічних процесів, формування транснаціональних та транскордонних форм економічних взаємовідносин, участь у яких передбачає наявність розробленого внутрішнього законодавства, суспільної думки, державного розуміння. З огляду на реалізацію цих завдань, пов'язаних із визначенням пріоритетності національних інтересів та їх реалізації в системі міжнародних відносин, постає проблема функціонування іноземних інвестиційних корпорацій на території Донбасу. Отже, необхідним є звернення до історичної спадщини та використання цього досвіду в умовах сьогодення, чому значною мірою сприятиме повнота й всебічне вивчення джерельної бази: законодавчої бази Російської імперії, діловодної документації й статистичних матеріалів промислових підприємств та акціонерних товариств із залученням іноземних капіталів, які діяли на території Донбасу (1861-1914 рр.) .

Джерельна база історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) складна за структурою, представлена актовими, діловодними та статистичними матеріалами. Дослідження цих матеріалів сприятиме введенню в науковий обіг незнаних до цього часу історичних джерел, аналізу відображеної в них інформації, що становить науковий інтерес та свідчить про актуальність і практичну значимість теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напряму наукових досліджень кафедри історії України історичного факультету Луганського національного університету імені Тараса Шевченка “Соціально-економічні проблеми розвитку України (кінець ХІХ - ХХ ст.)”, державний реєстраційний номер 0110U000393.

Об'єктом дисертаційного дослідження є джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.). Вибір обумовлено тим, що вони репрезентують розробку проблеми функціонування іноземних інвестиційних проектів на території Донбасу на державному рівні.

Предметом дослідження є форми й напрями відображення процесу іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.), визначення змістовного насичення виявленого матеріалу та його значення в дослідженні історії іноземного інвестування промисловості Донбасу.

Хронологічні межі охоплюють період 1861-1914 років. Нижня часова межа пов'язана з відміною кріпосного права, що стало поштовхом для розвитку нових економічних відносин у промисловості. Вибір верхньої часової межі обумовлений початком Першої світової війни і змінами в характері виробництва, пов'язаними з цими подіями. Саме в період (1861-1914 рр.) Донбас стає одним з найрозвиненіших індустріальних районів Російської імперії та відбувається найбільше проникнення іноземних інвестицій на територію регіону.

Географічні межі - Донбас, який є одним з найважливіших промислових регіонів України. За адміністративно-територіальним поділом того часу це - Слов'яносербський, Маріупольський, частина Олександрійського та Бахмутський повіти Катеринославської губернії, частково Ізюмський повіт Харківської губернії та частина Таганрозького округу Області Війська Донського Російської імперії. За сучасним адміністративно - територіальним поділом - Донецька і Луганська області України та частина Ростовської області Російської Федерації.

Метою дисертаційного дослідження є аналіз характерних рис законодавчої бази Російської імперії, діловодної документації та статистичних матеріалів промислових підприємств і акціонерних товариств із залученням іноземних інвестицій як історичних джерел, розкриття наукової значимості виявлених у ході дослідження матеріалів для вивчення історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.).

Для реалізації мети поставлено такі завдання:

- проаналізувати стан дослідження проблеми, простежити розвиток та еволюцію в підходах у вивченні джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) на різних історіографічних етапах та узагальнити науковий досвід вивчення цього виду джерел;

- виявити матеріали з історії іноземного інвестування промисловості, які містяться в законодавчій базі Російської імперії, запропонувати їх класифікацію, охарактеризувати значення та гносеологічну цінність і потенціал для дослідження історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.);

- проаналізувати діловодну документацію промислових підприємств і акціонерних товариств із залученням іноземного капіталу, які діяли на території Донбасу, виділити основні етапи розвитку та характерні риси; охарактеризувати значення та гносеологічну цінність і потенціал для дослідження історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.);

- виявити матеріали з історії іноземного інвестування промисловості, які містяться в статистичних довідникових виданнях, охарактеризувати гносеологічну цінність виявлених матеріалів для вивчення історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.);

- ввести до наукового обігу джерела, які до цього часу не використовувалися при розгляді означеної проблематики.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній з урахуванням сучасних досягнень історичної науки вперше у вітчизняній історіографії було проведено комплексний аналіз джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) а саме: 1) запропоновано класифікацію джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.), в основу якої покладено як формальні, так і змістовні критерії; 2) надано історико-джерелознавчу характеристику джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.): законодавчої бази Російської імперії, діловодної документації та статистичних матеріалів промислових підприємств, акціонерних товариств; 3) виявлено, систематизовано й досліджено комплекс джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.), здійснено їх класифікацію; 4) до наукового обігу введено значний масив до цього часу невикористаних джерел, насамперед “Зібрання узаконень правлячого при уряді Сенату”, а саме: статути акціонерних товариств та зміни до них, зафіксовані на сторінках зібрання.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання основних положень і висновків у навчальному процесі при викладанні курсів джерелознавства, проведенні занять зі спецкурсів із проблем джерелознавства, економічної історії, історичного краєзнавства.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці наукової проблеми й самостійному комплексному її вирішенні, що дає змогу виявити та охарактеризувати особливості джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) як історичних джерел, їхню гносеологічну цінність та місце в джерельній базі досліджень з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу.

Апробація результатів дослідження здійснювалася в ході обговорення змісту дисертації на засіданнях кафедри політології та правознавства ЛНУ імені Тараса Шевченка, секції “Джерелознавство” на Днях науки (м. Луганськ, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Перший крок у науку” (м. Луганськ, 2009 р.), 62-й Міжнародній науковій конференції молодих учених “Каразинські читання” (м. Харків, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Білі плями в історії України” (м. Луганськ, 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Людина у структурах повсякдення в історії України” (м. Луганськ, 2009 р.), Міжнародної науково-практичної конференції Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин, пам'яті професора Г.Л. Бондаревського (м. Луганськ, 2010 р.)

Публікації. Розроблені положення та висновки дисертаційного дослідження відображено в 11 публікаціях (2,9 умовних видавничих аркушів), з яких 6 статей надруковані у виданнях, визначених ВАК України фаховими з історичних наук, та 5 тез наукових конференцій.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків (всього - 189 стор.), приміток (28 стор.), списку використаних джерел та літератури (66 стор., 679 назв), трьох додатків (23 стор.). Загальний обсяг дисертації становить 307 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі, мету та основні завдання, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, подано апробацію одержаних результатів та відомості про структуру й обсяг роботи.

У першому розділі - “Стан наукової розробки проблеми, джерельна база та методика дослідження” - проаналізовано історіографію проблеми, охарактеризовано джерельну базу, висвітлено принципи та методологічні засади дисертаційної роботи.

Історіографічний комплекс представлено працями: 1) із загального джерелознавства, теоретичні висновки і методичні розробки яких становлять основу дослідження джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.); 2) твори, предметом дослідження яких виступали окремі види джерел з історії іноземного інвестування: актові документи, діловодна документація промислових підприємств та акціонерних товариств із залученням іноземних інвестицій, їх природа та методи дослідження інформативного потенціалу; 3) загальні історичні праці, у ході написання яких використовувалися джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.).

У розвитку кожної історіографічної групи можна виділити етапи, які відображають загальні напрямки еволюції історичної наукової думки та зміни методологічних парадигм: 1) дореволюційний період (1861-1917 рр.); 2) радянський період (1917 - 1980-і рр.); 3) сучасний період, який охоплює початок 90-х рр. ХХ ст. та сьогодення.

Аналіз праць, які формують першу історіографічну групу, засвідчив, що в їх рамках поряд з розробкою фундаментальних теоретичних основ джерелознавства, обґрунтуванням методики наукової роботи з джерелами значна увага приділялася актовим, діловодним, статистичним джерелам та принципами роботи з ними. Це, насамперед, дослідження радянських науковців В. Стрельського, М. Варшавчика, І. Ковальченка Стрельский В.И. Источниковедение истории. Период империализма. Конец XIX в. - 1917 / В. Стрельский. - М.: Соцэкгиз, 1962. - 603 с.; Варшавчик М.А. Историко-партийное источниковедение: Теория. Методология. Методика / М.А. Варшавчик. - К.: Вища школа, 1984. - 319 с.; Варшавчик М.А. Источниковедение истории КПСС / М.А. Варшавчик. - М.: Высшая школа, 1973. - 359 с.; Источниковедение истории СССР: [учеб. для ист. фак-тов] / И Д.Ковальченко. 2-е изд., перераб и доп. - М.: Высшая школа, 1981. - 496 с.. Незважаючи на те, що об'єктом наукових інтересів виступав комплекс джерел, у рамках цих досліджень містяться базові теоретико-методологічні розробки, які набули подальшого вдосконалення в працях джерелознавців. Було сформовано погляд на актові, діловодні, статистичні джерела як багатопланові та комплексні джерела, що є загальновизнаним як серед українських Історичне джерелознавство: [підруч. для студентів істори. спец. ВНЗ] / Я.С. Калакура, І.Н. Войцехівська, Б.І. Корольов, С.Ф. Павленко, М.І. Палієнко. - К.: Либідь, 2002. - 488 с.; Воронов В.І. Джерелознавство історії України / В.І. Воронов. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 2003. - 336 с., так і російських науковців Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: [учеб. пособие для гум. спец.] / И.Н. Данилевский, В.В. Кабанов, О.М. Медушевская, М.Ф. Румянцева. - М.: Российский государственный гуманитарный университет, 1998. - 702 с.; Голиков А.Г. Источниковедение отечественной истории: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / А.Г. Голиков, Т.А. Круглова. - М.: РОССПЭН, 2000. - 440 с..

В окрему підгрупу виділено дослідження, присвячені проблемам використання кількісної методики, що обумовлювалось існуючим поглядом на них як на масове джерело. У цьому значну роль відіграли роботи І. Ковальченка Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования / И.Д.Ковальченко. - М.: Наука, 1987.-439 с.; Ковальченко И.Д. Современные методы изучения исторических источников с использованием ЭВМ: [учебное пособие] / И.Д. Ковальченко, Л.И. Бородкин. - М.: МГУ, 1987. - 85 с., які розвивали теорію математичних методів в історичному джерелознавчому дослідженні. У пострадянський період розвитку історіографічного комплексу кількісна методика плідно застосовувалася в праці А. Голікова Голиков А. Г. Источниковедческие проблемы отражения в периодической прессе монополизации российской промышленности: дис. д-ра ист. Наук: 07.00.09 / А.Г. Голиков. - М., 1991. - 348 с.

Друга історіографічна група представлена працями, предметом дослідження яких були окремі види джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861 р. - початок ХХ ст.): актові документи, діловодна документація промислових підприємств і акціонерних товариств із залученням іноземних інвестицій, їхня природа та методи дослідження інформативного потенціалу й статистичних матеріалів. У рамках досліджень цієї групи - теоретичне обґрунтування специфіки актових, діловодних та статистичних джерел. Наявні методологічні та практичні розробки. Здебільшого, це - дослідження радянських науковців М. Лачаєва, С. Воронкової, Т. Гріко, Н. АбрамовоїЛачаева М.Ю. Источниковедческие проблемы изучения иностранного капитала в России (на примере английского капитала в меднорудной промышленности Урала и Сибири в начале ХХ в.). - дис. канд. ист. наук: 07.00.09 / Лачаева М.Ю. - М., 1977. - 34 с.; Грико Т.И. Промышленная статистика предпринимательских организаций российской буржуазии (конец ХІХ в. - 1914 г.): дис. канд. ист. наук: 07.00.09 / Грико Т.И. - М., 1980. - С. 76.; Воронкова С.В. Массовые источники по истории промышленности России конца ХIХ - начала ХХ вв.: дис. д-ра ист. наук: 07.00.09 / Воронкова С.В. - М., 1993. - С. 81; Абрамова Н.Г. Источниковедческие проблемы изучения германских капиталов в дореволюционной России: дис. канд. ист. наук: 07.00.09 / Абрамова Н.Г. - М., 1983. - С. 85.. Спільні риси цих досліджень такі: 1) розробка принципів класифікації актових, діловодних та статистичних джерел та надання загальної характеристики цих джерел; 2) поступове вдосконалення методики й техніки дослідження цих джерел.

До третьої групи належать загальні історичні праці, під час написання яких використовувалися джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.). Це свідчення сучасників подій В. Зива, А. Зака, та Б. Брандта, В. Іславіна, І.Левіна, Л. Ляндау, Ф. ФертнераЗив В.С. Иностранные капиталы в русской горнозаводской промышленности / Зив Вениамин Семенович. - Пг.: Тип. ред. периодических изданий Министерства финансов, 1917. - 117 с.; Зак А.Н. Немцы и немецкие капиталы в русской промышленности / Зак А. Н. - Санкт-Петербург: тип. Л.Я. Ганзбурга; 1914. - 86 с.; Брандт Б.Ф. Иностранные капиталы. Их влияние на экономическое развитие страны. Ч.1-4 / Брандт Борис Филиппович. Ч.2. Иностранный капитал в России. Металлургическая и каменноугольная промышленность, 1899. - СПб.: тип. В.Ф. Киршбаума, 1898-1901. - 213 с.; Иславин В.И. Обзор каменноугольной и железоделательной промышленности Донецкого кряжа / [Соч.] Иславин В.И. (чл. Сов. министра гос. имуществ). - Санкт-Петербург: тип. и хромолит. А. Траншеля, 1875. - 87 с.; Левин И.И. Германские капиталы в России / Левин И.И. - СПб.: тип. Ред. период. изд. М-ва ф-в, 1914. - 114 с.; Ляндау Л.Г. Иностранный капитал в дореволюционной России и в СССР / Ляндау Л.Г. - М.-Л.: Гос. изд-во, 1925. - 96 с.; Фертнер Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность / Фертнер Ф. Р. - Спб., 1909. - 189 с.. Вивченню промислового розвитку Півдня Російської імперії та Донецького кам'яновугільного басейну присвячено праці українських дослідниківЩербініна О.В. Іноземні капітали у вугільній та металургійній промисловості Донбасу і Придніпровя (1861-1914 рр.) / Щербініна О.В. - Донецьк: “Юго-Восток, Лтд”, 2003. - 215 с.; Довжук І.В. Промисловість Наддніпрянської України наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття / Довжук І.В. - Вип. ІІ. - К.: Ґенеза, 2001. - 235 с.; Шандра І.О. З'їзди гірничопромисловців Півдня Росії в системі державних та громадських установ (1874-1918 рр.) : дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. - Луганськ, 2007. - 301 с.; Михненко А.М. Історія Донецького басейну другої половини ХІХ - пер. пол. ХХ ст. / Михненко А.М. - Київ - Донецьк: Юго-Восток, 2003. - 420 с.; Макогон Ю.В Иностранные инвестиции в промышленность Донбасса / Ю.В. Макогон, Р.А. Баклагина, Р.И. Овчинников. - Донецк: Донбасс, 1993. - 213 с.; Ляшенко В.Г. История предпринимательства. Вып.1: Очерки частного предпринимательства в Донбассе (1861-1917). - Донецк: ДОУ, 1994. - 116 с., які на основі комплексного аналізу архівних матеріалів і матеріалів статистичних досліджень розглядають процес становлення регіону як потужного промислово-економічного комплексу.

Таким чином, аналіз історіографічного комплексу з теми дослідження засвідчив наявність значного масиву праць, присвячених вивченню актових, діловодних та статистичних джерел та відсутність джерелознавчих досліджень джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.).

Джерельна база дослідження складається з 4 груп джерел: 1) актові документи; 2) діловодні документи; 3) статистичні джерела; 4) матеріали періодичної преси. Перша група представлена нормативною законодавчою базою Російської імперії, насамперед Зводом законів Російської імперії за період з 1856-1914 рр., Зібранням узаконень правлячого при уряді Сенату (1881-1914 рр.), циркулярами відповідних міністерств та комітетів, міжнародними договорами, торгівельними конвенціями та угодами про сприянняПостановления о правах наиболее благоприятных в торговых договорах, заключенных Россией с иностранными государствами в 1901 году и позднее. - Пг.: тип. В.Ф. Киршбаума, 1915. - 66 с.; Сборник договоров России с другими государствами 1856-1917 г. - М.: Госполитиздат, 1952. - 464 с.Собрание узаконений и распоряжений Правительства, издаваемое при Правительствующем Сенате. - СПб.: тип. Правительствующего Сената, 1885.. До цієї групи віднесені й публічно-правові акти: договори купчих, оренди, купівлі-продажу. Друга група - діловодна документація промислових підприємств із залученням іноземних інвестицій, які діяли на території Донецького кам'яновугільного басейну: комерційною кореспонденцією, звітною документацією, документами аналітичного обліку; документами з особового складу, матеріалами промислової статистики. У рамках дисертації було використано комплекс документів, який зберігається в Державному архіві Луганської області (ДАЛО) ДАЛО Ф.2, Ф.4, Ф.7, Ф.10, Ф.11, Ф.13, Ф.14, Ф.15, Ф.16, Ф.18, Ф.19, Ф.20, Ф.21, Ф.23, , Державному архіві Донецької області (ДАДО) ДАДО Ф.2, Ф.3, Ф.6, Ф.27, Ф.28, Ф.29, Ф.43, Ф.58, Ф.70, Ф.73, Ф.119, Ф.120, Ф.133, Ф.150, Ф.151, Ф.152, Ф.167, Ф.170, Ф.179, Державному архіві Ростовської області (ДАРО) ДАРО Ф.32, Ф.301,Ф.559, Ф.563, Ф.664, Ф.678, , Державному архіві Російської Федерації (м. Москва) (ДАРФ) ДАРФ Ф.604, Ф.730, Ф.7743, Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург) (РДІА) РДІА Ф.22, Ф.20, Ф.37.

Третю групу представляють матеріали статистичних досліджень, про загальну динаміку розвитку країни, тієї чи іншої галузі виробництва Сборник статистических сведений о горнозаводской промышленности России. Составленное по официальным данным за 1886. - СПб.: тип. Евдокимова, 1888-1914 гг.; Указатель фабрик и заводов окраин России: Царства Польского, Кавказа, Сибири и среднеазиатских владений: материалы для фабрич.-заводской статистики / сост. Орлов Петр Александрович. - СПб.: Тип. В. Киршбаума, 1895. Всероссийский сборник. Т.1. Фабрики и заводы, 1909. - 308 с.; Материалы для статистики топлива в России. - СПб.: типолитография Минкова, 1906. - 63 с.. Для дослідження були використані видання, які вийшли в період 1861-1914 рр.

Четверта група джерел складається з матеріалів періодичних видань (1861-1914 рр.): “Вісник фінансів, промисловості і торгівлі”, “Торгівельно-промислова газета”, “Щорічник Міністерства Фінансів”, журнал “Промисловість і торгівля”. Використання видань періодичної преси забезпечило розуміння процесів та настроїв у суспільстві в 1861-1914 рр., бо вони містять інформацію про функціонування підприємств із залученням іноземних інвестицій на території Донбасу, висвітлюють суттєві зміни, які відбувалися в організації процесу виробництва в регіоні.

П'яту групу джерел становлять мемуари. Серед них виділяються спогади С.Ю. Вітте Витте С.Ю. Воспоминания. - М.: Международные отношения, 1969. - Т. 2. - 315 с. і В.Н. Коковцева Коковцев В.Н. Из моего пришлого. Воспоминания из моего пришлого. Воспоминания 1903-1919 гг. - Т. 1. - Париж: Издание журнала иллюстрированная Россия. 1933. - 168 с., які дають уявлення про основні напрямки торговельно-промислової політики в 90-х рр. - на початку ХХ ст., а також про ставлення уряду й окремих його членів до проблеми промислового розвитку країни, місце в ньому іноземних капіталів. Певний інтерес становлять спогади представників промислової буржуазії регіону А. Ауєрбаха Ауєрбах А.А. Воспоминания о начале развития каменноугольной промышленности в России // Русская старина. - 1909. - Т. 138. - №6; Т. 140. - №12., І. Уманського Уманский И.Л. Начало угольной промышленности в Донбассе // Горнозаводской листок. - 1913. - №27. про умови розвитку вугільної промисловості в перші пореформені десятиліття.

Таким чином, аналіз джерельної бази засвідчив, що вона є достатньою для реалізації поставлених у дисертації завдань. Джерельний комплекс представлено різними видами джерел, використання яких є основою комплексного дослідження джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.).

Методологічну основу становлять принципи об'єктивності, історизму, системності, комплексності. З урахуванням теоретико-методологічних розробок попередників, мети дисертаційного дослідження для аналізу джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) було використано систему загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція, системний, структурно-функціональний), міждисциплінарних (групування, контент-аналіз), загальноісторичних (проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-типологічний) та джерелознавчих (критичний, евристичний) методів.

У другому розділі - “Актові документи як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.)” - проаналізовано актові документи, до складу яких віднесено законодавчі акти, міжнародні та приватноправові договори, які фіксували загальні умови функціонування іноземного капіталу на території Російської імперії й Донецького кам'яновугільного басейну. Представлено класифікацію цього виду джерел, яка виконує декілька функцій: сприяє розумінню специфіки функціонування законодавчої бази та її елементів у певних суспільно-політичних умовах, видових і змістових граней цього виду джерел; є теоретичним обґрунтуванням вибору законодавчої бази Російської імперії (1861-1914 рр.) як об'єкта дисертаційного дослідження.

Загальні питання та специфіка функціонування іноземних підприємств на території Російської імперії, здійснення торгівельної, промислової й кредитної діяльності іноземними громадянами й обіг капіталів були зафіксовані й регулювалися міжнародними договорами й трактатами, торгівельними конвенціями й додатковими протоколами до них. Росія протягом ХІХ ст. підписала велику кількість міжнародних договорів, які регулювали сферу торгівлі й економічні відносини з країнами Європи. Якщо брати за критерій змістову частину договорів, можна виокремити три групи договорів, а саме: 1) трактати, що передбачали систему організації торгівельних відносин; 2) договори, що регулювали процес акціонерного засновництва на міжнародній арені й функціонування міжнародного капіталу; 3) митні договори.

Міжнародні договори й конвенції прописували загальні положення та становище іноземних інвесторів на території імперії, систему підпорядкування місцевому праву й міжнародним нормам, а спільно з митними договорами робили внутрішній ринок Російської імперії більш відкритим для іноземних капіталів, завдяки чому сприяли промисловому розвитку Донецького кам'яновугільного басейну. Міжнародні договори, трактати та конвенції у сфері зовнішньоекономічної діяльності були спрямовані на досягнення найбільш ефективного використання інструменту митного контролю, регулювання товарообміну на території імперії, а також виконували функцію захисту ринку, стимулювали розвиток національної економіки країни в цілому, Донецького кам'яновугільного басейну, зокрема.

Конкретні питання правового забезпечення та організації процесу виробництва представниками іноземного капіталу простежено у ході дослідження внутрішньої законодавчої бази Російської імперії. Головними джерелами економічного законодавства Російської імперії були “Загальний устав російських залізних доріг”, “Торгівельний устав”, “Устав вексельний”, “Устав про промисловість”, “Гірничий устав”, “Устав про прямі податки”, “Устав кредитний”. Ці законодавчі акти-джерела входили до складу таких видань, як Повний звід законів та Звід законів, що були розроблені в ХІХ ст. Установлено, що в цих документах зафіксовано механізм діяльності та взаємодії з центральною й місцевою владою; система оподаткування та отримання пільг при організації підприємницької діяльності на території Донецького кам'яновугільного басейну. Гірничий, Торгівельний, Промисловий устави містять статті, що регламентують діяльність іноземних підданих у певних галузях економіки, у тому числі й іноземних власників на території Області Війська Донського.

До третьої групи джерел належить Зібрання узаконень уряду, котре відрізняється конкретикою положень, у яких відображалися зміни та стан суб'єктів підприємницької й господарської діяльності. Зібрання узаконень містить інформацію з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу в 1885-1914 рр. Цінність цього історичного джерела полягає в офіційному підході до формування документів, достовірність яких гарантувалася на державному рівні. За змістом опублікованих матеріалів виділено: 1) укази про порядок реєстрації та початок діяльності акціонерних товариств; 2) про вирішення економічних питань, які виникали в процесі роботи акціонерних товариств; 3) про нагляд за промисловими підприємствами з боку державних органів і формування їхніх допоміжних органів; 4) про регулювання на міжнародному рівні питань організації іноземного виробництва в Російській імперії.

Аналіз цих видів документів дозволив зазначити, що в статутах акціонерних товариств із залученням іноземних інвестицій наведені повні відомості про місце розташування, склад засновників, наявний основний капітал при організації товариства, перелік умов і повноважень акціонерів і правління товариства. Дослідження Зібрання дозволило отримати дані про порядок реєстрації й початок діяльності акціонерних товариств; про шляхи вирішення економічних питань, які виникали в процесі роботи акціонерного товариства; про нагляд за економічною діяльністю підприємств з боку уряду. На їх основі підраховано суму офіційних інвестиційних внесків зі сторони власників у їхні підприємства.

Окрім документів, які виникли з ініціативи держави, велику кількість становлять документи, складені на вимогу приватних осіб. Ці документи представлені в приватноправових актах, що закріплювали вільне волевиявлення громадян у різних питаннях. Приватноправові документи представлені: 1) повноваженнями-довіреностями; 2) кредитно-рекомендаційними листами; 3) договорами купівлі, оренди землі. Приватноправові документи доповнюють і конкретизують деталями більш загальні положення законодавчих актів щодо функціонування промислових підприємств, розкривають мережу комерційних зв'язків, обумовлюють суму капіталів, використаних на функціонування та розвиток підприємств.

Отже, у другому розділі проаналізовано актові документи, до яких віднесено міжнародні договори, трактати, Повний звід законів Російської імперії, Звід законів Російської імперії та Зібрання узаконень правлячого при Уряді Сенату, приватноправові документи. Установлено гносеологічну цінність цього виду джерел, їхній інформативний потенціал при вивченні процесу іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.).

У третьому розділі - “Діловодна документація як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.)” - проаналізовано діловодні документи акціонерних товариств: 1) комерційна кореспонденція; 2) звітна документація; 3) документи з особового складу.

Для комерційної кореспонденції характерна наявність різнопланової інформації в одному документі, зокрема: характеристика виробничої діяльності підприємства, інформація про чисельність, склад і стан робочих, наявні контракти із покупцями, постачальниками, контрагентами; організацію взаємовідносин із державними установами. Дослідження ділового листування як історичного джерела допомогло отримати матеріали про витрати на утримання цілого комплексу підприємств, їх регіональних відділень, охарактеризувати інвестиційну діяльність за весь поточний період діяльності підприємства, а також простежити географію економічних зв'язків, рентабельність того чи іншого підприємства або галузі виробництва в часі й просторі. Проаналізовано 1317 листів, виявлених у матеріалах фондів промислових підприємств, що дозволяє констатувати: їх змістова складова змінювалася під впливом внутрішньої соціально-економічної ситуації на території країни.

Суттєвим недоліком дослідження ділового листування як історичного джерела є фрагментарність їх представлення в хронологічному плані. За допомогою дослідження цієї групи джерел можна робити висновки про географію торгівельно-економічних зв'язків промислових підприємств, обсяги реалізованої продукції та цінову політику підприємств.

Важливе наукове значення мають документи бухгалтерської звітності під час вивчення питань економічної історії, особливостей економічного розвитку країни, окремого регіону чи галузі виробництва. Звіти, виявлені в ході дослідження, мають дві форми: економічна звітність за певний період і звіти акціонерам, у яких підбивалися підсумки про результати діяльності товариства. Звітна документація не є однорідною за своєю природою, має складну структуру, вміщує документи аналітичного та синтетичного обліку. Економічна (фінансова) звітність представлена документами аналітичного й синтетичного обліку. Вивчення документів аналітичного обліку дало змогу детально розглянути діяльність акціонерних товариств, виявити періоди найбільшої інвестиційної активності, констатувати наявність попиту.

Загальними рисами для звітів усіх груп є те, що в них підводилися підсумки діяльності акціонерних товариств, виробничої діяльності заводського управління й адміністрації за певний звітний період. Звіти як історичне джерело інформують про інвестиційні внески в промисловість регіону. У ході їхнього аналізу було виявлено, що за період 1885-1913 рр. інвестиційні внески в розбудову регіону склали близько 100 млн. крб., близько 5 % від цієї суми було вкладено в розвиток інфраструктури регіону. Звіти мають велике значення під час вивчення історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1885-1913 рр.), бо містять важливі дані про конкретні витрати кожного підприємства, яке діяло або було зареєстрованим на території регіону. Обмеженість матеріалів і вибіркова представленість фондів підприємств, зумовлена подіями Великої Вітчизняної війни й частковою втратою фондів, не дають змоги використовувати фінансові звіти як окреме самостійне джерело з проблематики, але дозволяють досліджувати певні етапи в розвитку того чи іншого підприємства.

Документи з особового складу відрізняються характером представленої документації. У них знаходяться документи про кадровий склад працівників підприємств, виплату заробітної плати, вирішення проблем охорони праці та техніки безпеки.

Діловодні документи, виявлені в фондах промислових товариств із залученням іноземних інвестицій, містять важливу інформацію про особливості іноземного інвестування. Дослідження діловодних документів як історичних джерел дало змогу отримати матеріали про витрати на утримання цілого комплексу підприємств, їх регіональних відділень, простежити інвестиційну діяльність за весь поточний період діяльності, географію економічних зв'язків, рентабельність того чи іншого підприємства або галузі виробництва в часі й просторі.

У четвертому розділі - “Статистичні видання як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.)” - досліджено статистичні матеріали, які мають велике значення для вивчення історичних процесів. Вони охоплюють досить різноманітні за змістом і формою носії інформації, отриманих у результаті масових оглядів, описів, переписів, запровадження стандартизованого обліку та звітності.

Проведення комплексного дослідження довідково-статистичних джерел як історичних джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) вимагало поєднання загально-аналітичного та конкретно-аналітичного підходу до їх вивчення. Це дозволило зробити обґрунтовані висновки щодо історико-джерелознавчої характеристики цих видань, а саме про: 1) умови виникнення й особливості функціонування; 2) характер та видові особливості як історичного джерела; 3) джерельно-інформативні можливості.

Статистичні матеріали, які характеризують промислову активність іноземних інвесторів, можна систематизувати за ініціатором публікації: розроблені з державної ініціативи або підготовлені представницькими органами російської буржуазії.

Статистика промислового виробництва була розподілена між різноманітними організаціями й закладами: Центральним статистичним комітетом, Гірничим департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством торгівлі й промисловості, монополістичними об'єднаннями, підприємницькими організаціями російської буржуазії. Довідково-статистичні видання, що виходили за державної ініціативи, представлені “Переліком фабрик і заводів”, “Списком фабрик і заводів”, “Покажчиком акціонерних підприємств, що діяли в Росії”, “Збірником відомостей…”, “Акціонерно-пайовими підприємствами Росії”. Їх виняткова цінність зумовлена тим, що за збором інформації про діяльність підприємств і товариств здійснювався державний контроль, а також повнотою збереження видань, яка обумовлена масовістю тиражу.

Довідково-статистичні видання досліджуваного періоду є цінним джерелом під час вивчення процесу іноземного інвестування промисловості Донбасу, бо в них, окрім переліку акціонерних товариств і підприємств, які наведені з урахуванням територіального та галузевого принципів, містяться матеріали про суму акціонерного капіталу, потужність наявного обладнання, кількість робочих. Головним недоліком цих видань є те, що вони ґрунтувалися на матеріалах, представлених власниками чи керівниками підприємств, які не завжди були зацікавлені в наданні достовірної інформації. Статистичний облік, який проводився з ініціативи держави, мав на меті інформувати всіх суб'єктів господарювання, як підприємців, так і державу, про економічний клімат у країні. Це мало сприяти прийняттю оптимальних рішень, які б у подальшому стимулювали промисловий розвиток.

Виходячи з однотипності й повторюваності інформації, характерної для такого виду джерела, як преса, існування певної уніфікації її змісту, досліджено центральні загальнодержавні видання: “Вісник Міністерства фінансів, промисловості та торгівлі”, “Торговельно-промислова газета”, “Промисловість і торгівля”, які видавалися значним тиражем, широко розповсюджувалися, мали сталу репутацію та значний вплив у політичних і громадських колах Російської імперії, слугували для реалізації поставлених завдань.

Поряд із довідково-інформаційними виданнями про промислові підприємства державних закладів на початку ХХ ст. з'явилися й довідники представницьких органів буржуазії. Серед них - “Фабрично-заводські підприємства Російської імперії”. Це видання було ініційоване Радою З'їзду представників промисловості й торгівлі на основі спеціального анкетування підприємств. Важливою особливістю видання є наявність відомостей про підприємства гірничо-видобувної промисловості. Крім того, довідник за 1914 р. - єдине видання цього типу, у якому зафіксовано інформацію про кожне підприємство періоду передвоєнного підйому.

Статистика підприємницьких організацій буржуазії обслуговувала потреби промислових об'єднань і самих представницьких організацій в їхній боротьбі за економічні й соціальні інтереси. Ця мета значною мірою обумовлювала характер публікацій, які поєднували відомості з промислової й акціонерної статистики: наявність значної кількості даних технічного характеру, відомостей про динаміку виробництва.

Довідково-статистичні видання, розроблені в означений період, сприяють дослідженню процесу іноземного інвестування промисловості Донбасу, бо в них, окрім переліку акціонерних товариств і підприємств, котрі наведені з урахуванням територіального та галузевого принципів, містяться матеріали про суми акціонерного капіталу, про потужності наявного обладнання, кількість робочих на підприємствах.

ВИСНОВКИ

У висновках установлено, що джерельна база історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) складна за своєю структурою й представлена законодавчою базою Російської імперії, діловодними й статистичними матеріалами, матеріалами періодичної преси. Така документальна база дозволяє проаналізувати як історію іноземного інвестування промисловості Донбасу, так і основні показники інвестиційної діяльності, що знайшли відображення в комплексі джерел.

Проведений аналіз історіографічного комплексу засвідчив, по-перше, існування цілого переліку наукових праць, які висвітлюють різноманітні аспекти дослідження джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу; по-друге, значний інтерес до вивчення історії економічного, промислового розвитку Російської імперії в 1861-1914 рр. і - як його складової частини - економічного розвитку Донецького кам'яновугільного басейну; по-третє, фрагментарність використання в наукових дослідженнях комплексу джерел з історії іноземного інвестування, а саме: законодавчої бази Російської імперії, діловодних матеріалів промислових акціонерних підприємств із залученням іноземних інвестицій, довідкових, статистичних матеріалів і періодичної преси.

У актових документах, до яких віднесено міжнародні трактати й конвенції, окреслювалися загальні положення й становище іноземних інвесторів на території Російської імперії, висвітлювалася система підпорядкування місцевому праву та міжнародним нормам.

Більш конкретні питання правового забезпечення й організації процесу виробництва представниками іноземного капіталу можна простежити під час аналізу внутрішньої законодавчої бази Російської імперії, представленої в Повному зводі законів, Зводі законів та Зібранні узаконень правлячого при Уряді Сенату.

На основі свідчень Зібрання узаконень можна підрахувати суму офіційних інвестиційних внесків з боку власників підприємств, що їм належали, і співвіднести їх із відсотком внесків у регіоні загалом. У зібранні узаконень відображено такі аспекти діяльності акціонерних товариств, котрі зумовили зростання кількості документації: зміни умов діяльності або окремих параграфів уставу; збільшення або зменшення капіталу; зміна назви; додатковий випуск акцій та облігацій. На основі дослідження Зібрання узаконень простежено основні віхи з історії розвитку акціонерних товариств із залученням іноземних інвестицій.

У процесі дослідження діловодної документації було виокремлено три групи документів: комерційна кореспонденція, звітна документація, документи аналітичного обліку.

Під час аналізу документів комерційної кореспонденції за їх формою було з'ясовано, що 80 % матеріалів складають листи, у яких висвітлюється комерційна сторона процесу інвестування. Вони репрезентовані угодами з цінними паперами, циркулярами та векселями.

Значну частину комерційної документації складало листування, що стосувалося укладання різноманітних угод із цінними паперами (акціями, облігаціями), проведення біржових операцій, а також листування щодо розрахунків дебіторів і кредиторів. До складу комерційного листування входили й документи, які окреслювали повноваження: довіреності, гарантійні, кредитно-рекомендаційні листи (акредитиви), договори стосовно купівлі або оренди землі (купчі), тобто комерційна документація.

Важливість звітів проявляється в підсумовуючій формі документів, їх направленості на інвесторів, які мали повноваження перевіряти достовірність наданої інформації, у регіональному характері й у відсутності відриву від самого виробництва. Дослідження їх як історичних джерел дає змогу отримати матеріали про витрати на загальне утримання цілого комплексу підприємств, їх регіональних відділень, простежити інвестиційну діяльність за весь поточний період, а також перевірити цю інформацію, порівнюючи її з даними інших джерел.

Установлено, що статистика промислового виробництва була розпорошена між різноманітними організаціями й закладами: між Центральним статистичним комітетом, Гірничим департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством торгівлі й промисловості, монополістичними об'єднаннями, підприємницькими організаціями російської буржуазії. Серед довідково-статистичних видань, що видавалися з державної ініціативи, названо такі: “Перелік фабрик і заводів”, “Список фабрик і заводів”, “Покажчик діючих в Росії акціонерних товариств”, “Збірник відомостей…”, “Акціонерно-пайові підприємства Росії”.

Довідково-статистичні видання, розроблені в означений період, сприяють дослідженню процесу іноземного інвестування промисловості Донбасу, бо в них, окрім переліку акціонерних товариств і підприємств, котрі наведені з урахуванням територіального та галузевого принципів, містяться матеріали про суми акціонерного капіталу, про потужності наявного обладнання, кількість робочих на підприємствах. Головним недоліком цих джерел є їхня суб'єктивність, адже укладалися вони зі слів власників чи керівників підприємств, які не завжди були зацікавлені в наданні достовірної інформації.

Джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.), а саме: актові, діловодні, статистичні та матеріали періодичної преси, по-перше, цілісні джерела з власною структурою та формою; по-друге, наявна певна ієрархія різних за походженням та формою джерел. Розгляд матеріалів джерел дозволив провести їх систематизацію, виявити взаємозв'язок між формою та змістом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (кінець ХІХ - початок ХХ ст.): історіографія проблеми / О.А. Дібас // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип.18. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 38-45.

2. “Зібрання узаконень і розпоряджень уряду, яке видавалося при правлячому Сенаті” як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1885-1914 рр.) / О.А. Дібас // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип.20. Частина 2.- Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2008. - С.42-48.

3. Звіти, як джерело історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1885-1913 рр.) / О.А. Дібас // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип.22. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - С. 96-101.

4. Джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.): археографія питання / О.А. Дібас // Гілея: Науковий вісник. Вип. 37. - Київ, 2010. - С. 187-192.

5. Комерційна кореспонденція промислових підприємств як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) / О.А. Дібас // Нові сторінки історії Донбасу Збірник статей. Кн. 19. - Донецьк, ДонНУ, 2010. - С.244-253

6. Класифікація джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) / О.А. Дібас // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 19. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2010. - С. 324 - 328.

7. “Зібрання узаконень і розпоряджень уряду, які видавалися при Правлячому Сенаті” як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1903-1913 рр.) / О.А. Дібас // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 62-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В.Н. Каразіна, 24 квітня 2009 р.). - Харків : Видавництво ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - С.102-103.

8. Ділове листування як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1885-1913 рр.) / О.А. Дібас // Друга всеукраїнська наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Білі плями” в історії України у контексті світового розвитку». - Луганськ, 20 травня 2009 р. - С.31-32.

9. Звіти, як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр) / О.А. Дібас // Всеукраїнська науково-практична конференція “Перший крок у науку”. Т.12. - Луганськ: Поліграфресурс, 2009. - С.8-11.

10. Законодавча база Російської імперії як джерело з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) / О.А. Дібас // Всеукраїнська наукова конференція “Людина в структурах повсякдення в історії України”, Луганськ, 26 листопада 2009 р. - С.23 - 25.

11. “Устав гірничий” як джерело з історії іноземного інвестування Півдня Росії (1861-1914 рр.) / О.А. Дібас // Всесвітня історія та актуальні проблеми міжнародних відносин. Міжнародна науково-практична конференція. - Луганськ 7-8 квітня 2010 р. - С. 133-139.

АНОТАЦІЯ

Дібас О.А. “Джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.)”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Донецький національний університет, Донецьк, 2011.

У дисертації зроблено одну з перших спроб комплексного аналізу джерел з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.) як історичних джерел та їх змістовного насичення для вивчення історії розвитку Донецького кам'яновугільного басейну (1861-1914 рр.). У першому розділі розглянуто історіографію проблеми, визначено особливості джерельної бази та теоретико-методологічні засади дослідження. У другому розділі розкрито характерні риси законодавчої бази Російської імперії (1861-1914 рр.) відповідно до запропонованої класифікації. Запропоновано систематизацію матеріалів законодавчої бази за джерелом надходження інформації, змістом. У третьому розділі розкрито характерні риси діловодної документації промислових підприємств із залученням іноземних інвестицій, які діяли на території Донецького кам'яновугільного басейну. У четвертому розділі висвітлено характерні риси статистичних матеріалів та періодичної преси, досліджено інформативний потенціал матеріалів. Установлено, що джерела з історії іноземного інвестування промисловості Донбасу (1861-1914 рр.): актові документи, діловодні, статистичні та матеріали періодичної преси можуть бути використані для дослідження різних аспектів розвитку Донбасу, однак вони вимагають критичного аналізу широкого кола джерел. Введено до наукового обігу історичні джерела, які раніше не використовувалися.

Ключові слова: джерело, історичне джерелознавство, актові документи, діловодні джерела, матеріали періодичної преси, статистичні матеріали, промисловий розвиток.

АННОТАЦИЯ

Дибас О.А. «Источники по истории иностранного инвестирования промышленности Донбаса (1861-1914 рр.)». - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию источников по истории иностранного инвестирования промышленности Донбасса (1861-1914 гг.). В первом разделе рассмотрена историография проблемы, определены особенности комплекса источников, использование которых определялось целью и задачами исследования. Источниковедческая база диссертации представлена разными видами источников: актовыми, делопроизводственными документами, материалами статистических и периодических изданий, использование которых стало основой комплексного исследования источников по истории иностранного инвестирования промышленности Донбасса (1861-1914 гг.). Сделан вывод о необходимости применения общенаучных, междисциплинарных и источниковедческих методов.