Соціальна політика першого уряду Е. Блера (1997-2001 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

УДК 304.4 (410) «1997/2001» (043)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Соціальна політика першого уряду Е. Блера (1997-2001 рр.)

07.00.02 - всесвітня історія

Жукова Олена Олександрівна

Чернівці 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, Поп Юрій Іванович, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, завідувач кафедри всесвітньої історії

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, Яковенко Наталія Леонідівна, Інститут міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби

кандидат історичних наук, Щигельська Галина Остапівна, Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя, старший викладач кафедри українознавства та філософії.

Захист відбудеться «___» ______ 20___ р. о ___ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)

Автореферат розісланий “_____” ________________ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.М.Скорейко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На рубежі ХХ - ХХІ ст. всеохоплююча глобалізація змінила соціальну структуру провідних країн світу, змусивши політичні еліти шукати нові шляхи подолання старих соціальних проблем. Об'єднане Королівство опинилося у самому епіцентрі змін, адже у 1997 році до влади прийшов лейбористський кабінет Т. Блера. З того часу реформування соціальної сфери, з врахуванням впливу процесів глобалізації, стало головною особливістю внутрішньої політики Великої Британії. Україна також втягнута у «глобальний» світ, і, з кожним роком, все більше відчуває його вплив на своє внутрішнє життя, а, отже, використання досвіду Великої Британії на теренах нашої держави може бути корисним. Не дивлячись на різницю в рівні життя обидві країни мають багато спільного у структурі системи соціального забезпечення. Мешканці Об'єднаного Королівства, так само як і українці, користуються послугами державної медицини, котра хронічно страждає від нестачі фінансування, малої кількості лікарів та молодшого медичного персоналу. Британці отримують державні пенсії, які не задовольняють повністю їх потреб, чим нагадують українських пенсіонерів. Високий рівень безробіття в країні зумовлений занепадом старих промислових центрів та необхідністю перекваліфікації робітників на людей інтелектуальної праці. Уряд Блера визнав ці проблеми як одні з першочергових і проводив активну політику щодо їх подолання, яка мала вагомі позитивні результати. За таких умов, теоретичні та практичні доробки у рамках лейбористської ідеології могли б посісти відповідне місце у шкалі цінностей українських істориків, політологів і соціологів. Проте, вітчизняні дослідники у наукових монографіях та статтях торкаються лише деяких аспектів внутрішнього життя країни: питань освіти, регулювання ринку праці тощо. Комплексного дослідження соціальної політики Великої Британії в сучасній українській історіографії немає, що робить дане дослідження виправданим та актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема даної дисертації відповідає науковій програмі і планам, розробленим на кафедрі всесвітньої історії Вінницького державного педагогічного університету: «Історія людства від найдавніших часів до сьогодення», ВАК: 07.00.02; УДК: 94 (4+73) „19” (075.8).

Об'єктом дослідження є соціальна політика першого уряду Е. Блера як складова внутрішньої політики Великої Британії новітнього часу.

Предмет дослідження - це реформаторська діяльність лейбористської партії та прем'єр-міністра Е. Блера в соціальній сфері у 1997-2001 рр.

Мета даної дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу соціальної політики британських лейбористів у період з 1997-2001 рр. встановити її роль та місце у внутрішньополітичному житті країни.

Відповідно до поставленої мети в дисертації визначені наступні завдання:

- проаналізувати вітчизняну та зарубіжну історіографію з даної теми; дати відповідну оцінку досягненням і виявити недоліки у історіографічних дослідженнях з даної теми;

- розглянути неолейбористську ідеологію «третього шляху» та вплив її принципів на соціальну політику уряду Т. Блера;

- дослідити і дати оцінку основним напрямам соціальної політики першого лейбористського кабінету Т. Блера, визначити їх відповідність заявленим позиціям соціальної програми;

- розглянути характерні проблеми та труднощі у проведенні реформ у сфері зайнятості, охорони здоров'я, освіти, пенсійної системи, подолання проблеми дитячої бідності;

- визначити досягнення та недоліки проведених реформ, їх результати.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період перебування при владі першого лейбористського уряду Е. Блера. Його початковим рубежем є 1997 рік, коли лейбористська партія завоювала парламентську більшість у Палаті громад і з тріумфом прийшла до влади після 17-річної перерви. Верхня межа визначена 2001 роком - датою завершення перебування при владі першого кабінету Е. Блера.

Методи дисертаційного дослідження було підібрано відповідно до мети і завдань дисертації. Складність, багатовимірність проблеми зумовили застосування системи методів, прийомів, що забезпечують цілісний підхід до вивчення історії соціальної політики Великої Британії. Це, зокрема, принцип історизму, об'єктивності та системності, а також загальнонаукові та історичні методи наукового пізнання.

Пріоритетне місце в аналізі об'єкту дослідження посів системний метод. Він дозволив розглянути соціальну політику лейбористської партії Великої Британії (ЛПВ) у системі глобальних світових змін і концепції «третього шляху», прослідкувати причинно-наслідкові зв'язки та закономірності розвитку соціально-економічних реформ уряду Блера.

Синхронний та діахронний методи дозволили простежити еволюцію соціальних ідей лейбористів, шлях впровадження їх в життя, етапи реалізації реформ.

Використання в роботі порівняльного методу дало змогу співставити однотипні явища у різні роки, їх практичне втілення з метою виявлення спільних та відмінних рис, виділити причини та умови підвищення ефективності організації діяльності уряду у соціальній сфері.

Специфіка об'єкту даного дисертаційного дослідження вимагає застосування міждисциплінарного підходу. З групи загальнонаукових методів, які входять до арсеналу історії, політології, соціології та економіки, автор використала також структурно-функціональний аналіз, який достатньо адаптований для розгляду даної проблеми.

Використання всіх вищезазначених методів було спрямоване на максимально об'єктивне і ґрунтовне дослідження проблематики, що розглядається у роботі.

Наукова новизна дисертаційного дослідження визначається тим, що вперше у вітчизняній історіографії показано формування і реалізацію пріоритетних напрямків соціальної програми першого уряду Т. Блера.

В роботі вперше запропоновано періодизацію діяльності уряду у 1997-2001 роках за хронологічно-проблемним методом.

У науковий обіг введено значну кількість джерельного та історіографічного матеріалу з історії соціальної політики Об'єднаного Королівства, що підсилює наукову новизну та значимість дисертаційного дослідження.

Питання, що розглядаються в даній дисертації у вітчизняній історичній науці, вивчалися переважно в контексті інших тем, тому джерела не мають усталеної класифікації. У зв'язку з цим дисертант зробила спробу класифікувати джерельну базу дослідження за критеріями цільового призначення та походженням.

Новим є визначення місця й ролі соціальних реформ лейбористів у внутрішній політиці Великої Британії новітнього часу. У даній роботі подано комплексний виклад сутності соціальної програми лейбористів.

Здобувач проаналізувала діяльність першого уряду Т. Блера (1997-2001 рр.) у сфері боротьби з безробіттям, дитячою бідністю, освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення. Раніше в комплексі ці питання в українській історіографії не розглядалися.

Новизна полягає в аналізі механізму здійснення соціальної політики «новими лейбористами», технологій і причин таких дій у соціальній сфері.

Таким чином, дане дослідження заповнює пробіл у вивченні соціального реформаторства лейбористів та історії внутрішньої політики Великої Британії новітнього часу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці індивідуальних і колективних монографій з проблем політичної та соціальної історії Великої Британії кінця ХХ - початку ХХІ століття. Також вони можуть бути використані у навчальному процесі у вищій школі під час читання лекцій та практичних занять з новітньої історії Великої Британії, під час підготовки і написання дипломних і курсових робіт; розробки спецкурсів і спецсемінарів з партійно-політичної та соціально-політичної історії Великої Британії кінця ХХ - початку ХХІ століття; історії британського лейборизму. Результати даного дисертаційного дослідження можуть бути корисними у практиці державних інститутів України, діяльності політичних партій, які прагнуть соціального реформування у нашій країні, створення соціально орієнтованої держави.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення, результати та висновки дисертації обговорені на: П'ятій Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченій 90-річчю Української революції 1917-1920 рр. «Шевченківська весна» (Київ, 1-4 березня 2007 року); Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво», (Луцьк, 17-18 травня 2007 року), на якій автор отримала грамоту за «Кращу аспірантську доповідь»; 61-й Конференції молодих вчених «Каразінські читання» (історичні науки), (Харків, 25 квітня 2008 р.).

Дисертація пройшла обговорення на кафедрі нової та новітньої історії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 8 наукових працях (3,2 друк. арк.), 7 з них опубліковано у фахових виданнях затверджених ВАК України (2,9 друк. арк.)

Структура дисертації обумовлена метою та завданням дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 211 сторінок, у тому числі основного тексту 175 сторінок, список використаних джерел - 25 сторінок (258 найменувань).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, об'єкт і предмет наукового пошуку, хронологічні межі, сформульовано мету і завдання, наукову новизну і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію результатів дослідження та структуру дисертації.

У першому розділі дисертації «Соціальна політика Великої Британії у наукових документах і джерелах» висвітлено історіографію проблеми та документальну базу роботи.

У підрозділі 1.1 «Історіографія проблеми» внесок дослідників у вивчення соціальної політики Великої Британії поділено на три групи: українська британістика, російські дослідження, праці зарубіжних та британських науковців.

Українську історіографію проблеми соціальної політики Великої Британії також можна умовно виділити на три групи. Отож, до першої групи історіографічних праць входять дослідження теорії соціальної політики. Їх авторами є О.Л. Іванова, П. Шевчук та Т. Семигіна. У своїх монографіях вони розглядають основні моделі соціального захисту, передумови та чинники формування соціальної політики, як особливої сфери внутрішньополітичного життя країни, джерела фінансування соціальних програм тощо. До другої групи відносяться роботи, в яких соціальна політика Великої Британії розглядається в контексті загальної історії країни або її зовнішньої політики. Дана плеяда вчених представлена працями В.А. Горбика, С.В. Толстова, Н.Л. Яковенко, В.Н. Соколова та А.С. Соколова. Третя група історіографічних праць представлена дослідженнями окремих аспектів соціальної політики. Це, зокрема, дослідження О. Левченко, А.А. Сбруєвої, Ю. Тарана, М.В. Туленкова та Г.І. Крутінь.

На теренах колишнього СРСР центром дослідження історії Великої Британії, як, зокрема, й інших західноєвропейських країн, залишається Росія. У Москві розташовані провідні академічні установи, що займаються вивченням соціально-економічних проблем країн Західної Європи. Наукові бібліотеки Москви містять величезну джерельну базу. Тому не дивно, що праці російських істориків посідають одне з чільних місць у історіографії досліджуваної теми. неолейбористський соціальний реформа зайнятість

Перша група історіографічних праць, що присвячена теорії соціальної політики, представлена статтями І.А. Григорьєвої та В.Н. Ярської. Також цінною працею є «Соціальна політика. Тлумачний словник» під загальною редакцією професора Н.А. Волгіна. В ній кожному поняттю або визначенню присвячено окрему статтю, яка повною мірою роз'яснює суть питання. До другої групи можна віднести праці Є.В. Ананьєвої, О.А. Громико, Н.М. Капітонової, М.М. Міліна, Г.С. Остапенко, С.П. Перегудова. Праці А.Н. Байкової, В.Ф.Сорокіної, Н Говорової присвячені питанням соціальної політики, механізмам реалізації соціальних програм лейбористів та аналізу результатів їх діяльності складають третю групу історіографічних джерел.

До цієї групи також відноситься дисертація на здобуття ступеня кандидата історичних наук, що була написана Л.А. Буньковою. Проте головна увага в даному дослідженні присвячена процесу підготовки та розробки концепції соціального реформізму «нових лейбористів» у 1994-1997 рр. Детально висвітлено процес підготовки партії до виборів 1997 року, трансформацію статуту партії та обрання нового лідера, яким став Т. Блер. Однак питанням реалізації намічених програм у 1997-2001 роках присвячено мало уваги. Період перебування при владі першого уряду Блера вміщено у останній найменший розділ дисертації, в той час коли чотири підготовчі роки розглядаються у двох попередніх розділах. У роботі відсутній детальний аналіз різних сфер соціальної політики. Коротко і описово розглянуто реформу в системі освіти та охорони здоров'я. Незначна увага приділена питанням безробіття та зайнятості. А заходи у сфері боротьби з дитячою бідністю взагалі не розглядаються. Тому можна зазначити, що дана дисертація і праця Л.А. Брунькової за змістом значно відрізняються.

Щодо зарубіжної історіографії проблеми, то у Об'єднаному Королівстві існує ціла плеяда дослідників і теоретиків проблем соціальної політики та соціальної роботи. Серед них можна виділити М. Пейна, У. Лоренца, П. Спікера, Д. П'єтерса, Т.Ганслі. Їх праці стосуються аналізу соціальної політики як комплексного явища та методології дослідження даної дисципліни та утворюють першу групу історіографічних джерел.

Друга група представлена історичними працями загального характеру та біографіями. Книги «Розвиток британської політики - 6» та «Розвиток британської політики - 7» стосуються діяльності лейбористського уряду Е. Блера у 1997-2001 роках. Питання соціальної політики вміщені в них окремим розділом. Велика кількість фактичного матеріалу та порівняльних таблиць дозволяє провести аналіз соціальних реформ. Книга Б. Кокселла та Л. Робіна «Сучасна британська політика» містить історичний опис заходів у внутрішній і зовнішній політиці урядів Великої Британії з 1945-го до 2001року. Не менш цікавим є біографічне дослідження Д. Рентоула «Тоні Блер».

До третьої групи історіографічних праць відносяться фундаментальні дослідження безпосередньо пов'язані з соціальною діяльністю першого уряду Блера. Це, зокрема, монографія «Розвиток британської соціальної політики - 2», книга Алана Дікона «Обговорюючи пенсії: особистий інтерес, громадянство та загальне благо», колективна монографія за загальною редакцією Девіда Сміта «Соціальний захист, зайнятість та бідність».

Таким чином, історіографію соціальної політики першого уряду Е. Блера можна умовно поділити на три групи, які розкривають всі сторони дослідження даного питання. В українській історіографії існує велика кількість праць, присвячених теорії соціальної політики, загальні дослідження з історії Великої Британії, проте немає комплексного дослідження соціальної політики зазначеного періоду. Цю прогалину частково заповнюють монографії, які розглядають внутрішню політику лейбористів, зокрема, реформу в системі освіти, у сфері зайнятості та працевлаштування тощо. Основна увага російських істориків була прикута до питань історії британського лейборизму та концепції «третього шляху». Хоча в історіографії РФ присутнє дисертаційне дослідження соціальної політики лейбористів, проте зміст і джерельна база даної дисертації та праці Л.А. Бунькової значно відрізняються. Зарубіжні дослідники у своїх працях найбільш повно розкрили реформи у соціальній сфері, їх наслідки та перспективи розвитку. Не останнє місце в британській історіографії посідали питання концепції «третього шляху» та розробки теорії соціальної політики.

Підрозділ 1.2 «Джерельна база дослідження» охоплює широке коло документів. Під час роботи з джерелами, автор, для зручності використання й характеристики джерельної бази, зробила спробу їх класифікації за критеріями цільового призначення та походженням:

1) документи уряду й парламенту Великої Британії;

2) офіційні видання уряду Великої Британії та державних установ і організацій;

3) статистичні дані з економічного, політичного та соціального розвитку сполученого королівства;

4) документи політичних партій;

5) промови, інтерв'ю та публікації політичних лідерів і державних діячів;

6) дані опитувань суспільної думки;

7) матеріали в засобах масової інформації;

Офіційні матеріали британського уряду та парламенту дають необхідний фактичний матеріал, тексти нормативних актів тощо. Це так звані «Білі книги» та «Зелені книги» (свою назву вони отримали за кольором обкладинки). Вони містять проекти законів, плани розвитку та реформування системи соціального захисту, освіти, охорони здоров'я. Це зокрема, Білі книги «НСОЗ: сучасна та надійна», «НСОЗ. План інвестицій та реформ». До другої групи джерел можна віднести доповіді Державного Казначейства «Зменшення бідності та розширення можливостей», «Модернізація британської системи соціальних допомог та оподаткування», «Зменшення дитячої бідності». Третю групу становлять статистичні збірники «Велика Британія 2000», «Велика Британія 2001», «Об'єднане Королівство 2002», «Об'єднане Королівство 2003», які публікуються раз на рік і містять повну і вичерпну інформацію про всі сторони внутрішньополітичного життя Великої Британії протягом зазначеного року.

Неофіційні документи, віднесені до четвертої, п'ятої, шостої та сьомої груп, також становлять цінну джерельну базу, оскільки перебіг процесу реформування соціальної політики за часів прем'єрства Т. Блера часто залежав не лише від об'єктивних економічних і політичних чинників, а й від суб'єктивної волі державних діячів та політичних лідерів. У цьому контексті показовими є передвиборчі маніфести «Нові Лейбористи. Тому що Британія заслуговує на краще» (1997 р.), «Амбіції для Британії» (2001 р.), а також програмні памфлети Т. Блера «Нова Британія - моє бачення молодої країни» (1997 р.) та «Третій шлях. Нова політика для нового століття» (1998), спільна заява Т. Блера та Г. Шрьодера «Европа: Третій шлях». Надзвичайно цінними для вивчення соціальної політики Великої Британії є доповіді сера Уїльяма Беверіджа, фактичного засновника її соціальної системи: «Повна зайнятість у вільному суспільстві» та «Соціальне страхування та допоміжні служби». Серед теоретиків, що мали вплив на становлення британського «нового лейборизму» та популяризацію пов'язаного з ним поняття «третього шляху», провідну роль відігравав Е. Гідденс, автор таких монографій як «Третій шлях. Оновлення соціал-демократії» та «Третій шлях і його критика». Його розглядали як одного з найвпливовіших радників прем'єр-міністра Т. Блера у питаннях внутрішньої політики.

Також необхідно зауважити на необхідності вивчення тогочасної преси Великої Британії. Зазначені документи є цілком доступними і відкритими для дослідників, тому нами були використані публікації, вміщені у економічному щотижневику “The Economist”, офіційному виданні британських профспілок “Labour Research”, газетах “The Financial Times”, “The Guardian”.

Особливостями джерельної бази дослідження соціальної політики Великої Британії є ускладнений доступ до першоджерел, їх віддаленість у просторі, брак перекладів. Однак, не дивлячись на ці труднощі, наявний стан речей дозволяє здійснити комплексне дослідження з даної теми. Відповідно до складеної класифікації, всі використані у дисертації джерела поділяються на сім груп, які в комплексі розкривають різні грані соціальної політики лейбористів. Зокрема, Білі та Зелені книги урядів Великої Британії, документи Канцелярії ЇЇ Величності, містять цінну статистичну, політичну та економічну інформацію. А публіцистичні статті британських авторитетних газет та журналів - оцінку дій уряду, реакцію суспільства на проведені ним реформи. Така різноплановість джерел дозволяє найбільш повно розкрити передумови, зміст та наслідки соціального реформування лейбористів.

Отож, наявність різнопланової історіографії та широка джерельна база на основі методів історії та політології дозволили здійснити комплексне дослідження соціальної політики лейбористів.

У другому розділі «Категоріальний апарат дослідження» розкрито теоретичне підґрунтя дослідження: термінологію та концепцію «третього шляху».

У підрозділі 2.1 «Визначення основних понять» відзначається, що термінологія дослідження має свою специфіку. Враховуючи, що сфери соціальної політики мають свої національні особливості в кожній державі, Комісія Європейських громад у 1993 році постановила, що в різних країнах поняття «соціальна політика» має не однаковий зміст. Тому, під час дослідження структури соціального захисту Великої Британії, ми спиралися на визначення створене саме для реалій внутрішньої політики Об'єднаного Королівства. Отож, соціальна політика Великої Британії - це перш за все діяльність держави по наданню соціального захисту для населення. У британській соціально-політичній системі він включає в себе не лише систему соціального забезпечення (соціальні допомоги і пільги для населення), але й систему освіти і охорони здоров'я. Наступною особливістю британської системи соціального забезпечення є її зосередженість на наданні допомоги у критичні моменти життя та широке застосування принципу оцінки нужденності.

Підрозділ 2.2 «Концепція «третього шляху» як теоретична основа соціальної політики лейбористів» розкриває ідеологічну платформу реформування системи соціального захисту, освіти, охорони здоров'я, що проводилася лейбористами у 1997-2001 роках. Оновлення доктрини внутрішнього розвитку країни і зміна моделі соціальної політики відбулася на основі концепції «третього шляху». Концепція, що була взята на озброєння лейбористами, полягала у одночасному «відновленні» таких понять як суспільне благо і соціальна рівність у поєднанні з індивідуалізмом та комунітаризмом; перегляді концепції соціальної допомоги; запровадженні ринкових механізмів і приватного менеджменту у соціальну сферу; розумінні зайнятості як головного обов'язку працездатного населення; визнанні важливості соціального і людського капіталу; формуванні вміння жити у глобальному світі. *

У третьому розділі дисертації «Політика зайнятості та система соціального захисту населення» висвітлено процес боротьби з безробіттям та реформи у сфері соціального захисту Об'єднаного Королівства.

Підрозділ 3.1 «Питання зайнятості та безробіття як частина соціальної політики ЛПВ та шляхи її вирішення» присвячено заходам неолейбористського уряду щодо реформування ринку праці.

В епоху глобалізації економіки відбувається зникнення робітничого класу у класичному марксистському розумінні, що несе за собою зміни у структурі зайнятості, а, тому вимагає радикально нових заходів щодо подолання безробіття. У зв'язку з цим, ядром соціальної політики неолейбористів стало створення чесного та гнучкого ринку праці; збільшення кількості зайнятого населення за рахунок освітніх та професійних програм, активної участі у цьому процесі державних центрів зайнятості. Усі ці принципи були покладені в основу урядової стратегії «Благополуччя за працю» («Welfare-to-Work»), в яку входили: цикл програм «Нова справа», «ONE» та «зони працевлаштування».

Програми циклу «Нова справа» базувалися на обов'язку кожного британця знайти собі оплачувану роботу та відмовитись від допомоги по безробіттю. В основу програм було покладено тісну співпрацю між державою та підприємцями. Кабінет Міністрів створив умови, за яких роботодавцям було вигідно брати на роботу безробітних, а також молодь, яка не має достатньої кваліфікації чи досвіду.

Уряд Е. Блера враховував необхідність створення висококваліфікованої робочої сили та надав велике значення професійній перепідготовці. Він створив програму «Сучасне Учнівство», що дозволяла людям підвищити освітній рівень чи отримати певну професію не вступаючи до вищих навчальних закладів. З метою уніфікації профнавчання по всій країні були розроблені «Національні стандарти професійної кваліфікації» (для Англії та Уельсу) та «Шотландські стандарти професійної кваліфікації». Також уряд запровадив Національну нагороду з професійного навчання - щорічне змагання, яке виявляє і нагороджує компанії, що проводять найкращі та найефективніші тренінги для своїх співробітників.

Таким чином, уряд знизив рівень безробіття в країні з майже 3-х млн. чол. на початку 90-х років до 1,6 млн. чол. станом на 2000 рік, і реалізував задекларовану після перемоги на виборах програму боротьби з безробіттям.

Підрозділ 3.2 «Реформа пенсійної системи Великої Британії» вміщає аналіз соціальної політики уряду Е. Блера у сфері пенсійного забезпечення. Накопичувальна і солідарна пенсійні системи країни потребували реформування. У зв'язку з цим, урядом було проведено наступні кроки: індексація державної пенсії за цінами з урахуванням інфляції; запровадження у 1999 р. Гарантії Мінімального Доходу (ГМД); відміна додаткової державної пенсії і заміна її другою державною пенсією (ДДП); запровадження дешевих пайових пенсій для тих, хто не бере участь у інших приватних пенсійних схемах.

У результаті проведених реформ населення Великої Британії отримало дві фіксовані державні пенсії (базову та ДДП). Зменшення соціального розриву між заможними і малозабезпеченими пенсіонерами стало можливим завдяки ГМД, а запровадження пайових пенсій заохочувало людей з низькими доходами заощаджувати «кошти на старість» у пайових фондах. Таким чином, накопичувальна система поширювалася на якомога більшу частину населення країни задля економії бюджетних коштів і зменшення податкового навантаження на працююче населення Великої Британії.

Підрозділ 3.3 «Діяльність першого уряду Т. Блера у сфері підтримки сім'ї та боротьби з дитячою бідністю» розглядає заходи лейбористського уряду, спрямовані на зменшення рівня дитячої бідності в країні, як передумову до зменшення категорії «соціально відчужених», подолання «пасток бідності та безробіття». Так як кожен з компонентів урядової програми подолання дитячої бідності відноситься до різних сфер соціальної політики, цей аспект системи соціального захисту є доказом того, що ефективність соціальних реформ залежить від одночасного системного реформування кожного з компонентів окремо і системи, в цілому. Отож порівнюючи дані на 2002 рік з ситуацією, яку успадкував уряд в 1997 році можна відмітити: значний ріст реальних універсальних соціальних допомог; запровадження податкового кредиту для батьків, що мають дітей (за виключенням сімей з високими доходами), які майже подвоюються протягом першого року життя дитини; відчутне збільшення податкових кредитів для працюючих малозабезпечених сімей; і ріст допомог на молодших дітей у безробітних сім'ях, які отримують допомогу по бідності. Також відбулося покращення стану охорони здоров'я та освіти з одночасним зменшенням рівня підліткової вагітності та злочинності серед неповнолітніх.

Четвертий розділ дисертації «Політика лейбористів у сфері освіти і охорони здоров'я» висвітлює заходи лейбористського уряду у реформуванні системи освіти та охорони здоров'я.

Підрозділ 4.1 «Заходи першого уряду Е. Блера у сфері реформування системи освіти» містить аналіз освітньої реформи першого уряду Е. Блера. Одним з перших заходів лейбористів було значне збільшення фінансування і введення Національних освітніх стандартів. На потреби цього соціального сектора уряд направив 19 млрд. ф. ст. додаткових інвестицій. Також було зменшено наповнюваність класів у молодшій школі, покращено рівень викладання у загальноосвітніх державних школах. Були започатковані нові види шкіл: школи спеціалістів, школи-маяки. Їх головною метою стало впровадження передових технологій у освіту. Крім того, було проголошено відміну так званого «відбору за здібностями», хоча це нововведення мало і негативний результат: одночасно була скасована схема «Дотаційних місць», яка дозволяла обдарованим дітям з бідних сімей навчатися у елітних приватних школах. Проте, діти з бідних міських кварталів не залишилися поза увагою уряду. Для них був введений «План дій для міських районів» і «Висока якість освіти у містах». Щодо розвитку освіти в регіонах, то уряд запровадив програму «Зон освітньої дії». Політика нових лейбористів щодо «гнучкості і різноманітності» в сфері освіти проявилася в тому, що на 2002 рік у Британії існувало 13 різних типів шкіл.

Величезна увага лейбористів до післяобов'язкової освіти пояснюється їх прихильністю до ідеї «освіти протягом всього життя». Для студентів з низьким рівнем доходів було встановлено «Допомогу по обслуговуванню навчання». Проте, одночасно, уряд прийняв рекомендацію комітету Дірінга і збільшив плату за навчання в університетах до 1 тис. ф. ст. на рік.

З іншого боку, чітко проглядається тенденція прихильності уряду до неоліберальної концепції розвитку державного сектору: 1) проведено часткову приватизацію системи шкільної освіти (школи з низьким рівнем освітніх результатів передавалися менеджерам приватних компаній); 2) відбулося активне залучення приватного капіталу у будівництво, ремонт і реставрацію шкіл по всій країні завдяки програмі «Приватна фінансова ініціатива».

Високі освітні результати багато в чому залежать від якості викладання. Враховуючи, що професія вчителя у Британії є низькооплачуваною, лейбористи підвищили зарплатні педагогам, ввели «плату за результатами» навчання», а також посаду «найкращих вчителів». Слід відмітити, що «плата за результатами» є одним з найбільш суперечливих нововведень уряду в галузі освіти, що отримала шалений спротив профспілок.

В цілому соціальні реформи лейбористів у сфері освіти є одними з найбільш послідовних і вдалих з огляду на результати, які вони принесли.

Підрозділ 4.2 «Реформа системи охорони здоров'я як один з аспектів соціальної політики лейбористського уряду» розкриває заходи уряду у царині охорони здоров'я. Розв'язання різнопланових та складних проблем системи охорони здоров'я уряд вбачав у простих рішеннях. По-перше, - це збільшення фінансування Національної Служби Охорони Здоров'я (НСОЗ), як з державних так і з приватних джерел. По-друге, лейбористський уряд провів реформу діяльності лікарів загальної практики, замінивши їх фонди на групи та трасти охорони здоров'я. Також Т. Блер і його міністри розробили детальний 10-річний план розвитку НСОЗ. Ще одним нововведенням було запровадження контрольно-ревізійних установ, що встановили чіткі принципи роботи НСОЗ і регулярно перевіряли виконання своїх приписів. Це, зокрема, Національний Інститут Високої якості у клініках (NICE); Національна структура з надання медичних послуг (NSFs) та Комісія щодо питань покращення системи охорони здоров'я (CHI).

В цілому політика уряду лейбористів щодо системи охорони здоров'я була продуманою і цілісною Інтерактивні програмі «НСОЗ на прямому зв'язку» та «НСОЗ - он-лайн» зменшили «листи очікування» прийому лікаря. Завдяки програмі «Приватна фінансова ініціатива» уряд зміг модернізувати технічну базу лікарень, провести їх реконструкцію.

Загалом уряд Т. Блера активно намагався розв'язати проблеми НСОЗ, що існували на кінець 90-х років ХХ ст. Проте реформи у даній сфері в період з 1997- по 2001 рік лише розпочалися і отримали своє продовження у подальшому.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у комплексному вивченні соціальної політики першого уряду Е. Блера, її місця і ролі у внутрішній політиці Великої Британії у новітній час.

Висновки

У вітчизняній історіографії соціальна політика Великої Британії вивчалася переважно в контексті інших тем, тому вона не мала визначеної періодизації. У зв'язку з цим, дисертантка зробила спробу виділити етапи реформування соціальної сфери Об'єднаного Королівства: 1) травень 1997 - середина 1998 рр. - це час аналізу фінансового стану країни та анонсування майбутніх соціальних реформ; 2) середина 1998 - 1999 рр. - період запровадження пілотних проектів і перших соціальних перетворень; 3) 2000 - травень 2001 рр. - етап активного здійснення намічених урядом планів і час, коли проявилися перші вагомі позитивні результати реформ.

Реформу системи соціального забезпечення, освіти і охорони здоров'я Т. Блер розпочав на новій ідеологічній платформі, що базувалася на принципах концепції «третього шляху». Ця програма внутрішньополітичного розвитку поєднувала найкращі здобутки неолібералізму та соціал-демократії.

Турбота про зменшення рівня безробіття стала одним з головних пріоритетів уряду Т. Блера, тому що: 1) високопрофесійна робоча сила надавала конкурентну перевагу Великій Британії на світовому ринку; 2) зайнятість зменшувала соціальну напругу; 3) в умовах інформаційного суспільства інтелект робітника ставав продуктивною виробничою силою.

Лейбористи розробили ряд проектів, які були спрямовані на зменшення рівня безробіття: концепція «Благополуччя за працю», цикл програм «Нова справа», «ONE», «зони працевлаштування». В результаті вжитих заходів були працевлаштовані 200 тис. чол. у віці від 18 до 24 років. В цілому кількість безробітних знизилася на осінь 2000 року до 1 млн. чол. , що є найкращим показником з 1975 року.

Швидке старіння населення Об'єднаного Королівства та недостатні фінансові зиски від накопичувальних пенсійних фондів, змусили лейбористів переглянути пенсійну систему Великої Британії. Було запропоновано такі заходи:

1) введення другої державної пенсії (ДДП);

2) запровадження дешевих пайових пенсій;

3) індексація державної пенсії за цінами з урахуванням інфляції;

4) запровадження Гарантію мінімального доходу (ГМД).

Таким чином, рівень державної пенсії було підвищено до прожиткового мінімуму. Відбулося зниження податного навантаження на працюючих шляхом розширення участі населення у накопичувальних програмах.

Найбільш комплексною системою реформ у сфері соціальної політики уряду були заходи щодо подолання проблеми дитячої бідності і підтримки сім'ї. У сфері освіти створено програму «Впевнений страт» для дітей від 0-3 років; збільшено кількість дитсадків для малят віком від 3-х до 4-х років, і зменшено кількість учнів у класах початкової школи. Програма «Нова справа для одиноких батьків» стимулювала їх йти на оплачувану роботу. Серед фінансово-економічних ініціатив слід відмітити введення Податкового кредиту для працюючих сімей, збільшення суми Дитячої соціальної допомоги та Дитячий податковий кредит. А у сфері охорони здоров'я уряд розгорнув широкомасштабну кампанію щодо зменшення підліткової вагітності.

Для нових лейбористів питання реформування освіти було ключем до розв'язання 3-х глибинних проблем британського суспільства: створення висококваліфікованої робочої сили, реалізації принципу «освіта протягом всього життя»; подолання «соціальної відчуженості». В цілому лейбористи виконали свої передвиборчі обіцянки щодо освітньої реформи: 1) вони значно збільшили фінансування освіти (19 млрд. ф. ст. додаткових інвестицій); 2) введено чіткі стандарти навчання; 3) створено нові види шкіл; 4) для дітей з бідних міських кварталів був введений «План дій для міських районів» і «Висока якість освіти у містах»; 5) програма «Зон освітньої дії» для розвитку регіонів; 6) підвищена заробітна платня педагогам, введена «плата за результатами» навчання, а також посада так званих «найкращих вчителів».

Головна увага лейбористів у сфері охорони здоров'я була пов'язана, в першу чергу, з питаннями збільшення фінансування і запровадження контролю за якістю послуг. Було створено Групи і Трасти охорони здоров'я. Вперше від часів свого заснування НСОЗ почала звертати увагу не лише на лікування захворювань, але й на їх попередження. Для покращення рівня медичного обслуговування і його уніфікації лейбористи створили ряд контрольно-ревізійних установ. Це, зокрема, Національний Інститут Високої якості у клініках (NICE), Національна структура з надання медичних послуг (NSFs) та Комісія щодо питань покращення системи охорони здоров'я (CHI).

Загалом уряд Т. Блера активно намагався розв'язати проблеми, що існували на кінець 90-х років ХХ ст. у системі соціального забезпечення. Проте, система освіти, охорони здоров'я, питання боротьби з дитячою бідністю не відноситься до сфер, в яких зміни на краще можна провести швидко і результат буде очевидним через короткий проміжок часу. За час перебування при владі першого кабінету Блера уряд започаткував значні зміни, які отримали свій розвиток у подальшому.

Отож, лейбористський уряд наріжним каменем своєї внутрішньої політики визначив реформування соціальної сфери і досяг значних результатів. Зменшення рівня безробіття та дитячої бідності, підвищення рівня пенсій, збільшення фінансування освіти і охорони здоров'я з одночасним посиленням контролю за якістю послуг, стали причинами того, що уряд Блера був переобраний на другий строк. Перемога лейбористів на виборах 2001 року стала одним з найкращих доказів успішності лейбористської політики в соціальній сфері. Головним підсумком своєї діяльності лейбористи вважали створення «держави загального добробуту» шляхом розвитку пріоритетних напрямків соціальної політики і значного зменшення кількості «соціально відчужених».

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових наукових виданнях

1) Жукова О.О. Соціальна політика першого уряду Ентоні Блера (1997-2001 рр.) в контексті концепції «Третього шляху» / Олена Олександрівна Жукова // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету : Історичні науки : зб. наук. праць - Т.14 : На пошану академіка І.С. Винокура. - Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2005. - С. 435-440;

2) Жукова О.О. Економічна стратегія фінансування соціальних програм уряду Е. Блера протягом 1997-2001 років / Олена Олександрівна Жукова // Наукові праці Кам'янець - Подільського держаного університету : Історичні науки : зб. наукових праць. - Т. 16 : На пошану професора А.О. Копилова. - Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2006. - С. 350-355;

3) Жукова О. Проблема зайнятості та безробіття у Великобританії (1997-2001 рр.) та шляхи її вирішення / Олена Жукова // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету / редкол. : А.І. Черній [та ін.]. - Вип. 9. - Рівне : Рівненьский державний гуманітарний університет, 2006. - С. 217-221;

4) Жукова О. Система охорони здоров'я у Великобританії як один з аспектів соціальної політики лейбористського уряду у 1997-2001 рр. / Олена Жукова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського : Серія: історія : зб. наук. праць / за заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вип. 10.- Вінниця, 2006. - С. 325-328;

5) Жукова О. Проблеми пенсійного забезпечення у системі соціальної політики Великої Британії у 1997-2001 / Олена Жукова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського : Серія: історія : зб. наук. праць / за заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вип. 12. - Вінниця, 2007. - С 272-277;

6) Жукова О. Освітня реформа першого уряду Е.Блера / Олена Жукова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського: Серія: історія : зб. наук. праць / за заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вип. 13. - Вінниця, 2008. - С. 318-322;

7) Жукова О. Російська історіографія проблеми соціальної політики першого уряду Е. Блера (1997-2001 рр.) / Олена Жукова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського: Серія: історія : зб. наук. праць / за заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вип. 15. - Вінниця, 2009. - С. 314-316.

Публікації, що додатково відображають результати дослідження

1) Жукова О. проблеми та перспективи вищої освіти у Великобританії в контексті політики зайнятості / Олена Жукова // Вісник інституту історії. Етнології і права : зб. наук. праць. - Вип. 5 - Вінниця, 2007. - С. 73-76

Анотація

Жукова О. О. Соціальна політика першого уряду Е. Блера (1997-2001рр.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02. - всесвітня історія. - Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2011

Дисертація присвячена дослідженню соціальної політики Великої Британії у 1997-2001 роках. У роботі розкрито концепцію «третього шляху» як основу соціального реформаторства лейбористів, а також шляхи її реалізації різних сферах суспільного життя. Проаналізовано процес реформування системи охорони здоров'я, освіти, боротьби з безробіттям та дитячою бідністю у Сполученому Королівстві. На основі проведеного дослідження виділено характерні особливості соціальної політики неолейбористів, які полягали у збільшенні фінансування даних галузей, залученні приватного капіталу для побудови та реконструкції лікарень та шкіл (програма Приватної фінансової ініціативи), впровадженні чітких стандарті щодо якості надання послуг у системі охорони здоров'я та освіти. Завдяки професійним діям уряду Е. Блера відбулося значне скорочення рівня безробіття; запроваджено нові форми зайнятості та досягнуто значних успіхів у підвищенні рівня життя дітей з малозабезпечених сімей. У дисертації також розміщено періодизацію політики лейбористів у сфері соціальної політики, проаналізовано досягнення і прорахунки першого уряду Е. Блера у соціальній політиці.

Ключові слова: соціальна політика Великої Британії, «третій шлях», система соціального захисту населення, соціально відчужені.

Resume

Zhykova O.O. Social politics of T. Blair's first government (1997-2001). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in history in speciality 07.00.02. - World History. - Chernivtsi Y. Fedkovych National University. - Chernivtsi, 2011.

The research work focuses on the social politics of Great Britain in 1997-2001. The concept of “the third way” is viewed as the basis of the social reforms introduced by the Labour party. The author has defined the main means of implementation of this concept. The work presents analysis of the reforms in the spheres of public health, education, fight against unemployment and children's poverty in the UK. As a result of the research the following characteristic features of the new labourists' social politics were determined: increase in financing of the spheres mentioned above, involvement of private funds in building and reconstructing of hospitals and schools (Private Funding Initiative program), introduction of clear quality standards of service in public health and education. The professional approach of T. Blair's government has resulted in considerable reduction of unemployment rates, introduction of new forms of employment, successful rise of living standards of children from impoverished families. The thesis includes a periodization of the labourists' social politics, and analysis of the achievements and failures of T. Blair's government in the social sphere.

Key words: welfare system, “the third way”, social security, social exclusion

Аннотация

Жукова Е.А. Социальная политика первого правительства Е. Блера (1997-2001 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. - всемирная история. - Черновицкий национальный университет им. Ю. Федьковича. - Черновцы, 2011.

Данная диссертация является комплексным исследованием социальной политики первого лейбористского кабинета Т. Блера.

Основой источниковедческой базы диссертации послужило значительное количество опубликованных источников. Однако, анализ исследования дает основание утверждать, что данная тема в украинской историографии изучена недостаточно.

В диссертации отмечается, что в качестве идеологической платформы социальных реформ лейбористов выступает концепция «третьего пути». Она являет собой попытку объединить идеалы рыночной конкуренции и социальной справедливости путем увеличения роли общественности в государственных делах и бизнесс-интересах корпораций. Развитие «человеческого капитала», принцип «обучение на протяжении всей жизни» и работа, как главная обязанность каждого гражданина - стали одними из ключевых идей данной концепции.

Выяснено, что главными объектами социального реформаторства новых лейбористов выступали проблемы в сфере здравоохранения, образования, пенсионной реформы, борьбы с безработицей и детской бедностью. На основе проведенного исследования были выделены характерные особенности социальной политики лейбористов в этих областях. Они заключались в значительном увеличении финансирования как из государственных средств, так и в результате привлечения частного капитала(например, для строительства и реконструкции больниц и школ по программе Частной финансовой инициативы). Одновременно происходило внедрение чётких стандартов качества по оказанию услуг в системе здравоохранения и образования, создавалася ряд контрольно-ревизионных учреждений. Благодаря профессиональным действиям правительства в сфере профессиональной переквалификации рабочих произошло значительное сокращение уровня безработицы, были внедрены новые формы занятости. Большие успехи достигнуты в повышении уровня жизни детей из малообеспеченных семей.

В работе на основании анализа историографии проблемы, а также изучения опубликованных источников были выделены основные периоды социального реформаторства первого правительства Т. Блера. В итоге сделан вывод, что социальная политика первого правительства Т. Блера имела значительно больше позитивных последствий, чем негативных. Социальные реформы увеличили популярность партии среди населения Великобритании и принесли победу на выборах 2001 года.

Ключевые слова: социальная политика Великобритании, «третий путь», система социальной защиты населения, социально отверженные.

Размещено на Allbest.ru

...