Роль механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства у розгортанні наукових досліджень в галузі залізничного транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Всебічне вивчення та освоєння наукової спадщини минулого є одним з основних завдань для сучасних дослідників історії науки. Відсутність знань з історії науки і техніки у науковців та інженерно-технічних спеціалістів унеможливлює використання набутого досвіду, що значною мірою обмежує їхню творчу діяльність.

У другій пол. ХІХ ст. основними центрами досліджень в галузі технічного розвитку були науково-технічні товариства (НТТ). З'ясування значення конкретного внеску, зробленого членами того чи іншого наукового товариства до загального розвитку науково-технічного прогресу, сприяє виробленню більш глибокого і всебічного уявлення про його сучасний стан.

Одним з таких науково-технічних осередків в Російські імперії у другій пол. ХІХ ст. стало Російське технічне товариство, відкрите 1866 р. Згодом воно розширилось, створивши свої Відділення на всій території Російської імперії. На Україні також діяло декілька Відділень, одним з яких було Київське відділення Російського технічного товариства (КВ РТТ). На початковому етапі свого існування пріоритетним напрямком його наукової діяльності була цукрово-бурякова промисловість. Пізніше сфера наукових інтересів Відділення поширилась майже на всі сфери народного господарства Південно-Західного краю. Одним з напрямків його діяльності були дослідження в галузі залізничного транспорту, які проводились в рамках діяльності Механіко-будівного відділу. Наукові розробки Механіко-будівного відділу КВ РТТ (МБВ КВ РТТ) стали основою для подальшого розвитку залізничної науки, тому вивчення наукової спадщини членів цього Відділу має велике пізнавальне та наукове значення. МБВ КВ РТТ має тривалу історію, оскільки діяв майже тридцять років (1888-1915 рр.). З'ясування ролі МБВ КВ РТТ в розвитку техніки залізничного транспорту у другій половині ХІХ ст. уможливлює визначення етапів подальшого розвитку транспортної науки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є здійснення на основі комплексного вивчення архівних та друкованих джерел науково-історичного аналізу діяльності Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства: становлення та функціонування Відділу в контексті висвітлення питань розвитку залізничного транспорту в Україні кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Для реалізації мети визначено такі завдання:

– встановити ступінь дослідження проблеми в історіографії, проаналізувати стан і характер джерельної бази;

– проаналізувати історичні обставини, які зумовили потребу виникнення МБВ КВ РТТ;

– здійснити всебічний аналіз діяльності МБВ КВ РТТ;

– виокремити періоди діяльності Механіко-будівного відділу;

– проаналізувати публікації членів Відділу, що стосуються конкретних питань розвитку техніки залізничного транспорту (колія та колійне господарство, рухомий склад залізниць, економіка залізничного транспорту, управління процесами перевезень);

– здійснити аналіз напрямків наукових досліджень членів МБВ КВ РТТ в царині залізничного транспорту, виділити та узагальнити пріоритетні напрямки діяльності Відділу;

– визначити роль і місце наукової спадщини невідомих та маловідомих інженерів, членів МБВ КВ РТТ у контексті розвитку технічної науки означеного періоду;

– дати комплексну оцінку МБВ КВ РТТ та показати значення його у збереженні традицій розвитку національної технічної думки та розвитку техніки залізничного транспорту.

1. Історіографія проблеми та джерельна база дослідження

З'ясовано стан наукової розробки проблеми в літературі та розглянуто джерельну базу дослідження.

В історичній науці дореволюційного періоду робіт, що аналізують науково-практичну діяльність Київського відділення Російського технічного товариства та діяльність його відділів, зокрема Механіко-будівного, майже не було. Основна література з цієї тематики головним чином складається з ювілейних видань, присвячених круглим датам у житті Київського Товариства.
В цих оглядах зібраний достатньо об'ємний фактичний матеріал щодо основних напрямів діяльності КВ РТТ. Серед них «Звіт про двадцятип'ятирічну діяльність Київського відділення Імператорського російського технічного товариства (1871-1896)» (1896). В ньому зібраний важливий фактичний матеріал та вперше зроблена спроба виявити напрямки діяльності Механіко-будівного відділу КВ РТТ.

Одним з найбільш повних досліджень діяльності Механіко-будівного відділу дореволюційного періоду можна назвати «Нарис діяльності Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства за минуле сорокаріччя» (1911), написаний видатним інженером А.А. Абрагамсоном. Йому вдалося зібрати велику кількість фактичного матеріалу щодо створення та організації роботи Відділу.

Для багатобічного дослідження ролі МБВ КВ РТТ у розвитку вітчизняного залізничного транспорту необхідно з'ясувати конкретно-історичні обставини розвитку галузі у дореволюційної Росії. З цією метою необхідно звернути увагу на фундаментальні науково-практичні праці, написані в той період. До них відноситься робота І.С. Бліоха (1878), О.О. Головачова (1881) та багатотомник О.І. Чупрова «Залізничне господарство» (1875-1878). В них висвітлюється історія розвитку цієї галузі господарства. Питання будівництва та розвитку Південно-Західної залізниці у другій половині ХІХ ст. розглядаються в роботах П.М. Андрєєва (1906).

Розглянувши історіографію часів Російської імперії, можна відзначити, що література, присвячена діяльності Київського відділення Російського технічного товариства та його Відділів, незначна і не дозволяє повно висвітлити його історію. Дослідження в галузі історії залізничного транспорту були більш активними та позначені певною фундаментальністю.

Першою спробою дати узагальнений історичний нарис становлення, етапів розвитку та діяльності науково-технічних товариств з перших етапів їх існування стало видання «Науково-технічні товариства СРСР» (1968), підготовлене цілою низкою авторів. Значна роль в роботі щодо узагальнення історичного матеріалу з діяльності такого надзвичайного явища в історії науки як Російське технічне товариство, належить дослідженням М.Г. Філіппова. Серед них помітним здобутком для історії технічної науки стала його монографія «Науково-технічні товариства Росії (1866-1917 рр.)» (1976). В монографії на високому професійному рівні дано широкий огляд діяльності науково-технічних товариств Росії другої половини ХІХ - поч. ХХ століття. Діяльності РТТ та його Київського відділення присвячено ряд узагальнюючих статей, авторами яких були П. Гнип, В. Галайба, Т.П. Демченко.

Для нашого дослідження є цікавим ряд робіт, присвячених історії розвиткув галузі. В першу чергу це праці загальнотехнічного характеру, які побачили світ у 30-60-ті роки ХХ століття. Так, дуже вагомим здобутком в аналізі історії залізничного транспорту часів Російської імперії, є роботи Віргінського В.С. Важливим джерелом інформації про стан науково-технічної думки у другій половині ХІХ ст. виступає колективна монографія «Нариси історії техніки в Росії (1861-1917)» під редакцією І.І. Артоболевського та А.А. Благонравова. Один з розділів книги присвячений розвитку залізничного транспорту. З нього ми можемо отримати дані про етапи розвитку залізничної мережі та паровозобудування. Найважливішою для нас є інформація про основні напрямки інженерної думки в цій галузі. Багатобічний фактичний матеріал з різних аспектів розвитку залізничної техніки другої половини ХІХ ст. міститься роботі «Історія залізничного транспорту Росії (1836-1917). Т. 1». В книзі відображені економічні чинники виникнення залізниць, викладена історія їх становлення та розвитку в період з 1836 по 1917 роки.

Досліджуючи наукову діяльність в галузі залізничної науки, неможливо не розглянути основні віхи життя видатних постатей, які власне, були творцями цієї науки. Завдяки їхній самовідданій праці стала можливою поява такого феноменального явища в історії наукової думки, як Київське відділення Російського технічного товариства та Механіко-будівний відділ. В першу чергу до осіб, які доклали зусиль до створення Відділу треба віднести постать О.П. Бородіна. В літературі радянського періоду деякі дані про життя та творчість О.П. Бородіна можна зустріти у роботах В.С. Віргінського та Л. Гумілевського. Більш докладні дані про життєвий та творчий шлях видатного інженера-залізничника можна знайти у роботі В.Романова та Ф. Ткаченко «О.П. Бородін» (1949). Аналіз наукової діяльності О.П. Бородіна міститься в статті В. Сологуба.

В збірці статей «Вчені та винахідники залізничного транспорту» (1956) представлені досить змістовні матеріали, присвячені життю та діяльності інженерів залізничного транспорту серед яких імена О.П. Бородіна, А.А. Холодецького, С.Д. Карейши та інших членів Механіко-будівного відділу; його автори дають докладний аналіз наукової спадщини видатних вчених.

Окремі аспекти досліджуваної нами теми, знайшли відображення в дисертаційних дослідженнях вітчизняних істориків науки і техніки. Серед них дисертаційне дослідження В.М. Шатаєва (1999). В роботі з'ясовано місце вченого в системі залізничних організацій України, його роль у загальному розвитку залізничної думки. Зроблене цілісне дослідження становлення формування наукової та інженерної особистості О.П. Бородіна та його внеску у інженерну науку. Дисертаційне дослідження О.О. Пилипчук (2006) присвячене історії Київського відділення РТТ. Автором у повній мірі розкрито процес становлення та функціонування організації як особливої форми організації науки, висвітлено його викладацько-просвітницьку роботу, вказано основні напрямки досліджень вчених-інженерів. Один з підрозділів дослідження присвячений Механіко-будівному відділу, в якому автор відмітив, що пріоритетними напрямками його діяльності були актуальні питання залізничного транспорту, теоретичної та прикладної механіки та технічного облаштування м. Києва.

Дисертаційне дослідження В.В. Обухвського (2008) присвячене науковій діяльності одного з відомих інженерів шляхів сполучення Артура Адольфовича Абрагамсона (1854-1924 рр.). В роботі висвітлено внесок А.А. Абрагамсона в розвиток транспорту, комунального господарства, а також в організацію процесів діяльності залізничного транспорту. Для нашого дослідження особливу цінність представляє інформація про діяльність А.А. Абрагамсона в складі МБВ КВ РТТ.

Проведений аналіз літератури дозволив нам виділити декілька груп історіографічних джерел: дослідження в галузі історії науково-технічних товариств; дослідження в галузі історії розвитку залізничного транспорту; дослідження в галузі історії науки і техніки залізничного транспорту; біографічна література.

До першої групи можна віднести матеріали, отримані з архіву та друковані документи. Вони дозволили відтворити історію МБВ КВ РТТ. Друга група - наукові праці членів Відділу, опубліковані в журналі «Інженер», які дозволили простежити розвиток наукової думки видатних інженерів. До третьої групи можна віднести роботи членів Відділу, які вийшли окремими виданнями.

2. Передумови виникнення Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства

Розглянуто соціально-економічні умови, в яких відбувалось створення та діяльність Відділу.

З'ясовано економічні та соціальні умови розвитку залізничної мережі на Півдні Російської імперії у другій половині ХІХ ст.

Розглянуто внесок представників світової та вітчизняної технічної науки у розвиток верхньої будови колії, системи сигналізації, централізації і блокування та рухомого складу.

Висвітлено основні етапи створення, історію, структуру та організаційні форми діяльності КВ РТТ. На перших порах свого існування КВ РТТ було вузькогалузевою організацією і займалось лише проблемами цукрового виробництва. Але згодом воно було розширене, включивши в себе відділи з інших напрямків інженерної діяльності

3. Створення та діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства

На широкому архівному матеріалі автором докладно висвітлено історію створення та діяльності МБВ КВ РТТ, розглянуто його структуру, організаційний устрій та форми діяльності.

У повній мірі відображений момент утворення та початковий етап діяльності МБВ КВ РТТ. Задовго до створення Механіко-будівного відділу, КВ РТТ спеціалізувалось на цукровій галузі промисловості. Але з часом до складу Відділення стали приєднуватись спеціалісти і з інших інженерних напрямків. У 1878 р. було створено Товариство Південно-Західних залізниць з Управлінням у Києві. Головою ПЗЗ було призначено відомого інженера О.П. Бородіна. Разом із ним до Києва прибула група видатних інженерів-залізничників, які, в свою чергу, були членами РТТ.

Саме вони сприяли розвитку залізничного напрямку роботи КВ РТТ. Тому в керівництва Київського відділення РТТ виникла ідея офіційно розширити межі його діяльності. Можливість офіційно відкрити Відділи КВ РТТ отримало з прийняттям нової інструкції РТТ. Для найповнішого досягнення поставлених завдань Київському відділенню надавалась можливість відкриття відділів: Цукрового, Фотографічного та Механіко-будівного. Така реорганізація відбулась через те, що у 60-ті роки ХІХ ст. в Південно-Західному регіоні сформувався прошарок технічної інтелігенції, яка, набувши відповідного статусу та досвіду, прагнула до створення науково-технічної організації, що мала відігравати роль центру з науково-технічних досліджень. Організаторами і провідними діячами Механіко-будівного відділу стали: І.І. Бернер, О.П. Бородін, Л.М. Леві, С.Д. Карейша, М.С. Філоненко, А.А. Холодецький, А.А. Абрагамсон. Друкованими органами МБВ КВ РТТ були «Записки Київського відділення Російського технічного товариства та журнал «Інженер».

Перше засідання неодмінних членів Механіко-будівного відділу відбулося 1 квітня 1888 року. Цю дату можна вважати офіційною датою виникнення Відділу. Першим Головою Відділу став відомий інженер І.І. Бернер. Організаційно діяльність Механіко-будівного відділу складалась із проведення технічних бесід, зібрань неодмінних членів, участі членів Відділу в роботі різноманітних комісій, надання консультацій з технічних питань, участі у роботах з облаштування комунального господарства Києва та інших міст України. Фундатором останнього напрямку діяльності Відділу був А.А. Абрагамсон.

До форм науково-просвітницької діяльності Механіко-будівного відділу відносилась участь у роботі науково-технічних виставок та музеїв, будівництві власного будинку товариства, влаштуванні Курсів кочегарів. Важливим аспектом діяльності Механіко-будівного відділу була участь в роботі технічних дорадчих з'їздів представників російських залізниць.

Під час розгляду організаційної діяльності відділу було встановлено, що Механіко-будівний відділ проіснував майже тридцять років: з 1888 по 1915 роки. Його діяльність можна розділити на три періоди. І - Період неофіційної діяльності в складі КВ РТТ у вигляді загальнотехнічних бесід (1880-1888 рр.). ІІ - Період становлення, створення структури та формування видів діяльності Відділу. В цей період, головним напрямком наукової діяльності були дослідження в галузі залізничного транспорту (1888-1906 рр.). ІІІ - Період розширення наукових інтересів, характерний тим, що відбулось зміщення акцентів діяльності із залізничного напрямку в бік проблем комунального господарства, будівництва та електрики (1906-1915 рр.).

4. Наукова діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в галузі залізничного транспорту

Автором детально висвітлено науковий внесок членів Механіко-будівного відділу у розвиток досліджень в галузі залізничного транспорту.

Представлено аналіз наукових робіт членів Відділу, присвячених розв'язанню актуальних проблем в рамках даної галузі. Швидке зношення залізничної колії, злам рейок через низьку якість металу, змушували вітчизняних вчених зайнятись фундаментальними дослідженнями в цій галузі. Серед членів Механіко-будівного відділу найбільшу зацікавленість з даної проблематики виявляв А.А. Холодецький. Саме йому належить теорія вписування двохосних, трьохосних та n-осних екіпажів в криві. Розглядаючи процес деформації рейок, А.А. Холодецький дійшов висновків, що сталеві рейки зношуються по різному на прямому або кривому відрізку колії. Найбільше деформації піддається зовнішня рейка в кривій колії.

З розвитком рухомого складу, збільшенням його ваги, інтенсифікацією руху з'явилась потреба у покращанні стану колії. В Європі на Північній Америці проблема вирішувалась заміною легкої рейки на більш важку. А.А. Холодецький став одним з перших вітчизняних інженерів, який зрозумів значення застосування важких типів рейок як засобу покращення стану колії.

Наукова діяльність А.А. Холодецького дозволила наблизитись до вирішення питання про правильне визначення напруг в рейках при рухомому навантаженні. Він виявив види деформації рейок та вперше запропонував заходи забіганню їхньої руйнації. Його наукова спадщина вплинула на подальший розвиток залізничної галузі.

Забезпечення умов нормального утримання полотна та баластного шару також входило до кола інтересів членів МБВ КВ РТТ. Дослідник М. Анічков з'ясував причини погіршання стану полотна та запропонував ряд заходів, що дозволили утримувати полотно у належному стані. Оскільки в справі покращення полотна важливе місце належало шпалам, деякі з досліджень членів Механіко-будівного відділу (Л.М. Леві, М.В. Малишевського, М.О. Анічкова та А.І. Лебединського) присвячені саме дослідженню їх властивостей.

Одним з найбільш складних видів роботи служби колії була боротьба зі сніговими заносами. До вирішення цих проблем зверталися С.Д. Карейша та С. Лазарев-Станіщєв.

Як бачимо, представлена тематика у статтях і виступах членів Механічно-будівного відділу була досить різноманітна і охоплювала усі найголовніші і найважливіші питання утримання колії та колійного господарства.

В складі МБВ КВ РТТ системи сигналізації та блокування колії досліджували С.А. Штольцман та С.Д. Карейша. С.Д. Карейша в своїх роботах довів, що централізація управління стрілками і сигналами слугує в значній мірі забезпеченню безпеки руху. Він вважав, що таким чином можна досягти повного запобігання зіткнень рухомого складу. С. Д. Карейша крім власне новаторських досліджень велику увагу приділяв ознайомленню вітчизняних інженерів з досягненнями світової інженерної думки в галузі сигналізації. Цій тематиці він присвятив низку цікавих публікацій.

С.О. Штольцман в статті «Централізація стрілок та сигналів за системою Сайкса» (1892) довів необхідність впровадження централізації системи сигналів для ефективного керування коліями на залізниці.

Розглянувши роботу Відділу у даному напрямі, можна стверджувати, що в українській залізничній науці ідея впровадження сигналізації на залізницях Південно-Західного регіону та використання в даній галузі передового досвіду іноземних вчених та винахідників належить інженерам саме МБВ КВ РТТ.

Одним з напрямків досліджень в даній галузі було введення системи подвійного розширення пари (компаунд). В Київському відділенні РТТ розробкою цих питань займався О.П. Бородін та його учень Л.М. Леві. Ними були проведені глибокі наукові дослідження щодо застосування системи компаунд до паровозних машин. Іспити, проведені на Південно-Західній залізниці довели, що економія палива складала 15-20 %. Цікавою є низка доповідей Л.М. Леві, О.П. Бородіна, І.І. Бернера та С.О. Печковського, зроблених на засіданнях МБВ КВ РТТ, які стосувались результатів експериментальних досліджень в галузі прикладної механіки.

Питання методів підвищення ефективності роботи служби рухомого підіймались і О.П. Бородіним. Займаючи керівні посади на Південно-Західних залізницях, він накопив безцінний досвід управлінської діяльності, який передав в своїх роботах. Серед них - «Служба рухомого складу на Південно-Західних залізницях в період десятиріччя 1880-1888» (1893). Вона підводить підсумки тій величезній роботі, яку він провів під час свого керування Південно-Західними залізницями.

Наприкінці ХІХ - поч. ХХ ст. на вітчизняних залізницях дуже гостро постала проблема затримок вантажів на станціях. Вирішенню згаданої проблеми присвятили свої дослідження А.К. Краузе, С.О. Печковський, С. Філоненко. А.К. Краузе та І. Хижняков в своїх статтях доводили економічну доцільність зниження залізничних тарифів.

Таким чином, організація перевезень і управління на транспорті була досить актуальним в стратегічному плані напрямком діяльності Відділу, який цілісно завершує висвітлення повної картини науково-технічної діяльності Механіко-будівного відділу.

На основі аналізу доповідей, зроблених на засіданнях з'їзду, показаний внесок Механіко-будівного відділу у роботу технічних дорадчих з'їдів представників російських залізниць.

Доводиться, що МБВ КВ РТТ вдалося зібрати найкращих представників залізничної наукової думки, які на той час працювали на українських залізницях. Тому він став потужною науково-дослідною базою, де проходили апробацію результати експериментальних досліджень, що згодом ставали підґрунтям для серйозних наукових робіт. МБВ КВ РТТ був першим і довгий час єдиними на Україні осередком з науково-технічних досліджень в галузі розвитку техніки залізничного транспорту у другій половині ХІХ ст.

Висновки

історичний механічний науковий технічний

У дисертації міститься теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, яке проявляється у розкритті феномену Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства (1888-1915 рр.). Це завдання вдалося розв'язати завдяки використанню системного підходу, сучасних методів дослідження, теоретичного осмислення процесів розвитку науки, які продемонстрували нагальну потребу висвітлення розвитку вітчизняного залізничного транспорту членами МБВ КВ РТТ, розгляді його в контексті суспільно-політичного і культурного життя України, а також загальносвітового науково-технічного процесу. Виявлення феномену МБВ КВ РТТ дозволило вписати цю самобутню наукову корпорацію в історію не лише української, а й світової науки. Системний аналіз функціонування МБВ КВ РТТ дав можливість комплексно підійти до дослідження цієї актуальної теми, розкритої попередніми дослідниками лише частково.

Нерозробленість історією науки деяких важливих питань, пов'язаних з виявленням феномену МБВ КВ РТТ, зокрема його внеску в розвиток залізничного транспорту, змусила дисертанта здійснити певну корекцію історико-наукового дослідження, надавши йому не лише конкретного, а й теоретичного спрямування. Використання нового концептуального підходу, залучення до наукового обігу нових джерельних матеріалів та наукових фактів сприяло показові цього унікального явища, заповненню прогалини в історії як даного Відділу, так і розвитку технічної науки, зокрема, залізничного транспорту.

Отже, системний аналіз МБВ КВ РТТ дає підстави стверджувати:

1. Заснування та функціонування МБВ КВ РТТ стало закономірним наслідком як розвитку капіталістичних відносин та науково-технічного прогресу, що відбувалися в Україні в останній чверті ХІХ - поч. ХХ ст., так і розвитку залізничного транспорту, який вимагав організації наукового осередку в Україні, з метою організації наукових досліджень в царині залізничного транспорту. Дослідження історії організаційної та видавничої діяльності МБВ КВ РТТ, аналіз організаційних засад його функціонування, видавничої діяльності (структури, програми та правил видання журналу «Інженер»), забезпечили публікацію не тільки наукових досліджень, але й критичних оглядів зарубіжних досягнень в галузі залізничного транспорту. Це дає підставу для висновку про важливе значення такої структури як МБВ КВ РТТ для розвитку технічної думки і, особливо, залізничного транспорту означеного часу. У цьому осередку згуртувалися найкращі представники вітчизняної технічної думки означеного періоду.

2. До універсалізму змусив МБВ КВ РТТ тогочасний стан вітчизняної техніки залізничного транспорту. В Україні, зокрема у Києві, якийсь час ще не було потреби (не було й відповідної матеріальної бази) мати спеціальну корпорацію дослідників-інженерів, яка б займалася питаннями механіки залізничного транспорту. Усвідомлення своєї особливої ролі, притаманне МБВ КВ РТТ як науковому органу, керувало його діями, диктувало актуальні починання. Журнал «Інженер», завдяки злагодженій і цілеспрямованій творчій діяльності редакційного комітету, залученню до видання представників різних технічних і залізничних напрямків інфраструктури залізничного транспорту (особливо з рухомого складу залізниць), відігравав стимулюючу і координуючу роль у розвитку механіко-будівної думки в Україні досліджуваного періоду. Базуючись на українському терені, Відділ акумулював у собі творчі технічні сили усієї України, був незалежною трибуною інженерів-залізничників та науковців різних технічних напрямків і поколінь.

3. Зміст журналу «Інженер» КВ РТТ (статті, дослідження, архівні матеріали, бібліографічні матеріали, наукова хроніка) - це одна цілісна панорама розвитку залізничного транспорту, що відтворює колізії життя науковців та інженерів у їх механіко-будівному прояві, піднімає на поверхню унікальні вітчизняні пласти будівництва техніки залізничного транспорту (паровози, вагони, різні механічні конструкції, навантажувально-розвантажувальні машини, техніку для будівництва залізниць, мостів та тунелів тощо), виявляє функціональні та концептуальні підвалини розвитку залізничної науки, актуалізує насущні проблеми теперішнього залізничного транспорту і таким чином творить унікальний пам'ятник техніці залізничного транспорту, а також її творцям.

4. Поява у 1888 р. МБВ КВ РТТ стала подією, з якою більшість дослідників історії залізничного транспорту пов'язують початок нового етапу його активного розвитку. Заснування й існування Відділу було викликане необхідністю задоволення потреб науки, техніки, суспільства. Технічний журнал «Інженер» КВ РТТ став засобом, що уможливив спілкування учасників процесу розвитку техніки залізничного транспорту, організовуючи їх відносини у площині спільних інтересів. МБВ КВ РТТ був каналом поширення відомостей про технічне середовище, труднощі і творчі наукові здобутки його розвитку. Завдяки толерантній позиції МБВ КВ РТТ акцептував у своїй програмі і теоретико-практичній діяльності як надбання традиційних класичних технічних, технологічних напрямків та економіки, так і пошуки вчених нової генерації, яка була представлена іменами тих, хто був активним співробітником цієї структури. Це були відомі у різних галузях технічних знань учені, громадські діячі, звичайні інженери залізничного транспорту: А.А. Абрагамсон, І.І. Бернер, О.П. Бородін, С.Д. Карейша, Ф.С. Косецький, Л.М. Леві, М.М. Печковський, М.Г. Погребинський, М.С. Філоненко, М.В. Фролов, А.А. Холодецький, А.Ф. Термен та ін. Збагачення науково-технічної думки останньої чверті ХІХ - поч. ХХ ст. відбувалося насамперед шляхом численних публікацій нових статей науково-технічного спрямування, які засвідчували потенційну спроможність вітчизняного залізничного транспорту. Із Відділом активно співпрацювали наукові і громадські установи, об'єднання різних територіальних масштабів та різних профільних орієнтацій. Розвиткові та успішній діяльності МБВ КВ РТТ активно сприяла самовіддана організаційна й творча робота головних керманичів Відділу - Олександра Бородіна, Людвига Леві, Сергія Карейші, Артура Абрагамсона та Антона Холодецького.

5. Діяльність МБВ КВ РТТ хронологічно можна розділити на три періоди: а) період неофіційної діяльності у складі КВ РТТ у вигляді загально-технічних зібрань та бесід (1880-1888 рр.); б) період становлення, створення структури та формування напрямків діяльності в галузі залізничного транспорту (1888-1906 рр.); в) період розгортання наукових досліджень, розширення наукових інтересів, зміщення акцентів діяльності із залізничного напрямку в бік проблем комунального господарства та будівництва (1906-1915 рр.). Організаційна діяльність Відділу складалася з проведення загальних зборів, щомісячних засідань, науково-технічних бесід, консультацій з технічних питань, участі у роботі дорадчих з'їздів інженерів служби колії, рухомого склади і тяги поїздів, в організації промислових виставок та музеїв. Члени Відділу здійснювали важливу освітянську і популяризаторську роботу. В основному членами Відділу були інженери, зайняті роботою на залізницях, які й обумовили більш практичний напрям діяльності Відділу.

6. Визначення основоположних концептуальних засад функціонування МБВ КВ РТТ, що стали його творчими підвалинами, дозволило по-новому осягнути складний шлях його зародження, виникнення і творчих звершень. Вивчення О.П. Бородіним майже усіх аспектів розвитку техніки рухомого складу допомогло йому осягнути творчі глибини вітчизняних вчених і давало ключ до створення наукового осередку світового значення. Однією із складових комунікаційного процесу зорганізованого МБВ КВ РТТ є соціально-психологічне формування почуття причетності у авторів та учасників процесу розвитку техніки залізничного транспорту до задоволення політичних, економічних та наукових потреб життя суспільства. Постійний ретельний контроль за матеріалами, які друкувалися, спричинив те, що журнал «Інженер» КВ РТТ протягом 1888-1915 рр. був виключно науковим органом і не відображав розвитку боротьби тогочасних політичних сил та ідей в Україні. Це забезпечило йому тривале існування.

7. Домінуючою внутрішньою формою подачі змісту у журнальних текстах є пояснення факту, явища, події, ситуації, проблеми шляхом опису, інтерпретації, аргументації, причинно-наслідкової вмотивованості у викладі результатів дослідження. Зміст журнальних публікацій розгортався навколо магістральних шляхів розвитку техніки залізничного транспорту. Особливу роль у цьому плані відіграли статті й розробки: А.А. Холодецького «Про вплив рухомого навантаження на служу рейок»; Л.М. Леві «Про досліди проф. Гольнера щодо виявлення коефіцієнта корисної дії парового котла» та «Результати дослідів впливу обшивки паровозних котлів на витрати палива»; С.Д. Карейші «Про заходи щодо попередження примерзання жорстких тяг до стрілок, що приводяться в рух з центральних постів»; О.П. Бородіна. «Про парове опалення пасажирських вагонів на Пенсільванській залізниці за зворотною системою» та ін. Значна частина опублікованих матеріалів, апробованих в журналах «Інженер», «Записках Київського відділення Російського технічного товариства цукрової промисловості», «Железнодорожное дело» та інших стали основою для майбутніх монографічних видань, визначали напрями творчих пошуків, що свідчить про вагомий внесок Відділу в розвиток науки і техніки.

8. Упродовж 27 років МБВ КВ РТТ, об'єднуючи навколо себе наукові сили - науковців та інженерів-залізничників, виконував функцію науково-дослідницького осередку в Україні. Завдяки проведенню грунтовних досліджень вітчизняними залізничниками-механіками, з урахуванням досягнень західноєвропейських та американських вчених і публікації своїх результатів досліджень на сторінках журналу «Інженер», МБВ КВ РТТ став суттєвим фактором і водночас засобом відображення розвитку техніки залізничного транспорту. І взагалі, аналіз діяльності цього Відділу підтверджує його важливість як носія інформації про загальні тенденції розвитку рухомого складу залізничного транспорту в Україні у вказаний проміжок часу. МБВ КВ РТТ є таким загально-технічним джерелом, яке здатне збагатити історичне відтворення функціонування залізничного транспорту, виявити різноаспектні відмінності тієї епохи, простежити за входженням нових наукових пріоритетів у теорію і практику залізничного транспорту. Видання журналу «Інженер» виступило активним пропагандистом й ілюстрантом наукового, прикладного, освітнього і суспільно значущого характеру розвитку техніки залізничного транспорту.

9. Використання матеріалів МБВ КВ РТТ є неодмінною умовою відтворення процесу розвитку техніки залізничного транспорту в Україні в усій їх повноті й багатогранності; публікації Відділу становлять цінну фактологічну базу для створення фундаментальної історії залізничного транспорту, зокрема його механіко-будівного аспекту, в Україні; для аналізу наукової спадщини та світогляду видатних вчених та інженерів-залізничників А. Абрагамсона, О.П. Бородіна, С.Д. Карейші, М.Л. Леві та ін. та з метою вивчення багатьох аспектів минулого техніки залізничного транспорту в Україні. Апробований у дисертації комплексний історико-джерелознавчий підхід до вивчення МБВ КВ РТТ як фрагменту конкретної дійсності при одночасному науково-інформаційному аналізі публікацій журналу Відділу, може бути використаний при дослідженні усіх сучасних органів науково-технічної періодики.

Все вищезазначене дозволяє вести мову про феномен МБВ КВ РТТ як явище видатне й цілком самобутнє. Він посів своє особливе місце у вітчизняній історіографії розвитку техніки і залізничного транспорту останньої чверті ХІХ - початку ХХ століть. Роль Відділу у розгортанні наукових досліджень в царині техніки залізничного транспорту особлива. Основними напрямками цих досліджень були: а) рухомий склад залізниць, б) колія і колійне господарство; сигналізація, централізація, блокування та зв'язок; в) економіка залізничного транспорту та управління процесами перевезень.

Література

1. Грицюта О.О. Діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства у 1888 р. / О.О. Грицюта // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 29. - С. 65-72.

2. Грицюта О.О. Причини створення та початковий етап діяльності Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства / О.О. Грицюта // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 30. - С. 58-64.

3. Грицюта О.О. Діяльність Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства в складі технічних дорадчих з'їздів інженерів служби тяги та рухомого складу / О.О. Грицюта // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць. - К., 2008. - Вип. 36. - С. 121-123.

4. Грицюта О.О. Становлення та розвиток залізничної мережі на Україні у другій половині ХІХ ст. / О.О. Грицюта // Науковий вісник : зб. наук. праць. - Одеса, 2009. - № 7 (85). - С. 32-44.

5. Грицюта О.О. Внесок А.А. Холодецького в розвиток досліджень в галузі залізничної колії / О.О. Грицюта // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць. - К., 2009. - Вип. 37. - С. 81-88.

6. Грицюта О.О. Висвітлення членами Механіко-будівного відділу Київського відділення Російського технічного товариства / О.О. Грицюта // Матеріали ХІІ Всеукр. конф. молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів, 20 травня 2007 р. - К., 2007. -- С. 78-80.

Размещено на Allbest.ru