Урбанізаційні процеси в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (1945–1970 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 94(477):364.122.5"1945/1970"

Спеціальність 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

УРБАНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР (1945 - 1970 РОКИ)

Гирич

Ярослав Миколайович

Київ

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник :кандидат історичних наук, доцент

ПИЖИК АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри новітньої історії України

Офіційні опоненти: доктор історичних наук

НІКОЛАЄЦЬ ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ,

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, старший науковий співробітник відділу національних меншин

кандидат історичних наук

ІВАНИЦЬКА ЛІЛІЯ ВАСИЛІВНА,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри української історії та етнополітики

Захист відбудеться 17 травня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 13 квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Божко О.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (350 позицій, 39 с.) та 13 додатків (31 с.). Загальний обсяг роботи становить 263 с.

Вступ. Актуальність теми дослідження. Сучасна Україна є індустріальною державою з переважно міським способом життя На різних етапах вітчизняної історії роль міст у житті країни змінювалася. Значною мірою розвиток українських міст ґрунтується на матеріальній та демографічній базі, що склалася ще за радянської доби, яка позначилася динамічними урбанізаційними процесами.

Урбанізаційні процеси вивчають економісти, демографи, географи, культурологи, соціологи, філософи, історики. Історичний напрямок досліджень урбанізації передбачає, серед інших аспектів, вивчення впливу держави на урбанізаційні процеси, зокрема: реалізацію житлових програм, управління планомірним розвитком міст, регулювання міграційних процесів та планове розміщення продуктивних сил, стирання істотної різниці між містом і селом.

Один із найважчих та визначальних періодів в історії міст України випав на роки після завершення Другої світової війни. Економічний розвиток України у цей час характеризувався відбудовою та подальшим розширенням виробничої бази народного господарства, черговою хвилею індустріалізації, створенням нових промислових галузей. Зміни торкнулися багатьох сфер людської діяльності, що в свою чергу призвело до утвердження нового типу міського життя. Під впливом науково-технічного прогресу посилилися урбаністичні тенденції. Відбувалося перетворення українського соціуму на об'єднання міських жителів. Починаючи з середини 1960-х рр. в Українській РСР кількість міських жителів переважає чисельність сільського населення.

Актуальність дисертаційного дослідження обумовлена значним впливом урбанізації на життєдіяльність сучасного українського суспільства, необхідністю створення комплексного історичного дослідження державного регулювання урбанізаційних процесів в УРСР у повоєнні десятиліття та тенденціями розвитку історичної науки щодо поглиблення вивчення тем з історичної демографії, регіоналістики, історії соціуму. Вивчення динаміки урбанізаційних процесів та їх регулювання державою, як важливої складової історії України в 1945 - 1970 рр., є незаперечним і назрілим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідної держбюджетної теми "Історія української державності нової та новітньої доби" (номер державної реєстрації 06БФ046-01), яка включена до тематичного плану історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єктом дослідження є урбанізаційні процеси 1945 - 1970 рр. в УРСР у контексті соціальних та економічних змін.

Предметом дослідження є державне регулювання урбанізаційних процесів, ідейні основи, форми, методи та наслідки діяльності партійно-державних органів влади спрямовані на регулювання містобудівної політики, житлового будівництва, розміщення продуктивних сил, міграцій населення.

Хронологічні рамки охоплюють період з 1945 по 1970-й роки. Нижня межа пояснюється завершенням війни, наслідки якої справили великий вплив на демографічну й житлово-комунальну сфери, та початком активної відбудови українських міст. За верхню межу дисертаційного дослідження взято 1970 р., час проведення другого повоєнного загального перепису населення, яким було зафіксовано факт перетворення УРСР на урбанізовану республіку.

Територіальні межі зумовлені тогочасними адміністративними кордонами УРСР, що з лютого 1954 р. включали Кримську область.

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати урбанізаційні процеси в УРСР впродовж 1945 - 1970 рр. у контексті партійно-державної політики щодо розвитку міських поселень республіки та регулювання міграцій населення.

Відповідно до поставленої мети вирішуються такі дослідницькі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки питання;

- визначити й систематизувати джерела з досліджуваної теми;

- дослідити основні напрями партійно-державної політики в галузі містобудування;

- показати реалізацію планів та програм радянського керівництва щодо розвитку міст і визначити їх вплив на урбанізаційні процеси;

- прослідкувати державне регулювання міграційного руху населення в Українській РСР;

- з'ясувати регіональні особливості урбанізаційних процесів в УРСР;

- дослідити динаміку урбанізаційних процесів за даними всесоюзних переписів населення 1959 та 1970 рр.

Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості, об'єктивності та системності. Для вирішення дослідницьких завдань використовувалися такі методи наукового пізнання, як проблемно-хронологічний, ретроспективний, порівняльно-історичний, статистичний, структурний, статистико-аналітичний та конкретного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена метою, предметом та завданнями дисертації. Вперше предметом історичного дослідження стало державне регулювання урбанізаційних процесів в УРСР упродовж 1945 - 1970 рр. Детальніше розглянуто містобудівну, демографічну та міграційну політику радянського партійно-державного керівництва. Висвітлено мало вивчені плани радянського партійно-державного керівництва по розвитку міст республіки. Акцентовано увагу на малодослідженому питанні реалізації політики раціонального розміщення трудових ресурсів. Встановлено регіональні особливості урбанізації, зокрема появу високоурбанізованих областей та початок формування міських агломерацій. По-новому досліджено міграційні процеси між сільською місцевістю та містами. Ширше розглянуто нормативно-правову базу, що регулювала політику планомірного розвитку українських міст.

Вперше залучено до наукового обігу низку архівних документів та статистичних матеріалів.

Практичне значення роботи визначається сформульованими в ній висновками, положеннями, теоретичними узагальненнями, їх науковою новизною. Здійснено систематизацію існуючих знань з досліджуваної теми. Результати дослідження можуть бути використані у ході подальшої розробки питань історії України другої половини ХХ ст., історичної демографії, урбаністики, також при написанні праць та викладанні нормативних і спеціальних курсів з історії українських міст. Матеріали, висновки та узагальнення дисертації можуть застосовуватися на сучасному етапі при виробленні державної політики щодо розвитку та забудови міст, міграцій населення тощо.

Наукова апробація роботи. Основні положення, проміжні результати та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені у вигляді доповідей і виступів на наукових конференціях, зокрема: ІІІ-VI Міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку" (Київ, 2005 - 2008 рр.), VI Буковинській Міжнародній історико-краєзнавчій конференції (Чернівці, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів "Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє" (Луцьк, 2008 р.), Міжнародній науковій конференції "Дні науки філософського факультету - 2008" (Київ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених "День науки історичного факультету" (Київ, 2008 р.); 61-62-х Міжнародних наукових конференціях вчених "Каразінські читання" (Харків, 2008 - 2009 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції "Постновітні реалії: виклики для України" (Київ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток етнокультури в умовах трансформаційних та глобалізаційних процесів" (Київ, 2008 р.), "Одеські читання. Актуальні проблеми історії, археології та етнології" (Одеса, 2009 р.), Волинській історико-краєзнавчій конференції (Житомир, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Видатні постаті науки, культури і освіти України" (Київ, 2008 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено у семи статтях, які опубліковані у виданнях, включених до переліку ВАК України. Загальний обсяг публікацій - 4 др. арк.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" проаналізовано стан наукової розробки проблеми та дається характеристика джерельної бази.

Історіографія. Наукові роботи з досліджуваної теми можна поділити на чотири основні групи: радянську, діаспорну, сучасні українські та російські дослідження.

У радянський період коло досліджуваних питань суттєво обмежувалося офіційними ідеологічними концепціями. Загальні праці з історії УРСР та комуністичної партії опосередковано висвітлюють політику партійно-державного керівництва в соціально-економічній сфері, роль міст і міського населення в житті суспільства Очерки истории Коммунистической партии Украины / [рук. авт. кол. Назаренко И.Д.] - К.: Госполитиздат УССР, 1961. - 655 с.; История Украинской ССР, в 10 т. / [гл. ред. Кондуфор Ю.] - К.: Наукова думка, 1985. - Т. 9-10. - 1985; Сторінки історії Компартії України: запитання і відповіді / [Варгатюк П.Л., Василенко В.К., Гордієнко Л.М. та ін.] - К.: Либідь, 1990. - 488 с. та ін..

Суттєву частину досліджень радянського періоду становлять праці присвячені соціально-економічній історії УРСР Розвиток народного господарства Української РСР в 1917 - 1967 роках: в 2 т. / [відп. ред. Вірник Д.Ф.] - Т. 2: Завершення будівництва соціалізму і перехід до комунізму (1938 - 1967) - К.: Наукова думка, 1967. - 499 с.; Історія народного господарства: у 3 т., 4 кн. / [гол. ред. Лукінов І.І.] - Т. 3. - Кн. 1-2 / [відп. ред. Дерев'янкін Т.І.] - К.: Наукова думка, 1985, 1987 та ін.. У загальних роботах розвиток міст аналізувався з позиції задоволення владою зростаючих потреб населення, демонструвалися соціальні переваги "радянського способу життя" над капіталістичним. Невід'ємною рисою цих праць стала демонстрація досягнень, зокрема, у житловому будівництві.

З 1970-х рр. посилилася зацікавленість істориків соціально-економічними проблемами міст та їх історичним минулим. Значний фактичний матеріал з історії відбудови та розвитку міст, містобудування, житлово-комунального господарства наводиться у 26-томній "Історії міст і сіл Української РСР"Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. / [гол. ред. Тронько П.Т.] - К.: Інститут історії АН УРСР - УРЕ, 1967 - 1974.. Видані у другій половині 1980-х - на початку 1990-х рр. енциклопедичні довідники "Київ", "Чернігівщина", "Полтавщина" та 3-х томник "Історія Києва" доповнюють цю фундаментальну працю Киев. Энциклопедический справочник / [под ред. Кудрицкого А.В.] - К.: УСЭ, 1985. - 760 с.; Чернігівщина. Енциклопедичний довідник / [за ред. Кудрицького А.В.] - К.: УРЕ, 1990. - 1008 с.; Полтавщина. Енциклопедичний довідник / [за ред. Кудрицького А. В.] - К.: УРЕ, 1992. - 1024 с.; Історія Києва: в 3 т., 4 кн. / [гол. ред. Кондуфор Ю.] - К.: Наукова думка, 1985 - 1986. - Т. 3. - Кн. 1-2: Київ соціалістичний..

Проблема урбанізації відображена у працях радянських демографів та економістів Г. Лаппо, Ю. Пивоварова, Б. Хорева, І. СіговаПивоваров Ю.Л. Урбанизация и расселение / Пивоваров Ю.Л. - М.: Статистика, 1975. - 128 с.; Лаппо Г.М. Развитие городских агломераций в СССР / Лаппо Г.М. - М.: Наука, 1978. - 152 с.; Хорев Б.С. Урбанизация и демографические процессы / Хорев Б.С. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 231 с.; Сигов И.И. Урбанизация и развитие городов в СССР / Сигов И.И. - Ленинград: Наука, 1985. - 256 с.. Автори аналізують урбанізаційні процеси в загальносоюзному масштабі, подають їх через призму розвитку радянської економічної науки. Натомість, у працях Е. Лібанової, В. Жученко та В. Стешенко висвітлюються особливості демографічних процесів в УРСР: структура та динаміка населення, міське розселення, виникнення системи агломерацій Демографическое развитие Украинской ССР (1959 - 1970) / [Жученко В., Стешенко В.] - К.: Наукова думка, 1977. - 220 с.; Лібанова Е.М. Особливості сучасних демографічних процесів в УРСР / Лібанова Е.М. - К.: Знання, 1984. - 47 с..

Отже, урбанізаційні процеси на території союзних республік, у тому числі УРСР, розглядалися в роботах радянських дослідників побіжно.

Історія України повоєнного часу знайшла відображення у роботах дослідників з української діаспори. У працях В. Кубійовича проаналізовано демографічні реалії УРСР 1950 - 1960-х рр.: міське населення, рух населення, його національний склад Кубійович В. Національний склад населення УРСР за переписом 1970 р. / Кубійович Володимир - Мюнхен, 1971. - 19 с.; Кубійович В. Українська діяспора в СРСР у світлі переписів населення / Кубійович Володимир - Мюнхен, 1979. - 73 с..

Американський вчений українського походження Д. Соловей показав нерівноправність перебування України в складі СРСР, називав політику союзного центру "колоніальною", "направленою на денаціоналізацію", вказував на максимальне гальмування радянською владою зростання українських містСоловей Д. Політика ЦК КПСС у плянуванні розвитку промисловости та промислових кадрів на Україні / Соловей Дмитро - Нью-Йорк: Пролог, 1960. - 108 с.; Соловей Д. Заселення міст України колонізаторами / Соловей Дмитро - Детройт, 1964. - 21 с..

Канадський дослідник Б. Кравченко простежив вплив соціально-політичних змін в УРСР на розвиток національної свідомості українців, його залежність від урбанізації та міграцій населення Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні в ХХ ст. / Кравченко Б. - К.: Основи, 1997. - 423 с..

Новий етап у вивченні урбанізаційних процесів настав наприкінці 1980-х рр., коли розпочалося переосмислення вітчизняної історії. Після відновлення незалежної України історики звільнилися від ідеологічних та цензурних обмежень, відкрилися можливості розвитку не лише для офіційної політичної історії, а й цілої низки недосліджених проблем.

Важливим напрямом сучасних досліджень стало вивчення трансформації суспільства в умовах радянського ладу. Праці сучасних українських науковців розкривають теоретичні основи урбанізаційних процесів, регіональні особливості явища. Так, історики В. Баран та В. Даниленко одними з перших звернулися до вивчення історії України 50 - 60-х рр. минулого століттяБаран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 - 1985 рр. / Баран В.К. - Львів: МП Свобода, 1992. - 123 с.; Баран В. Україна 1950 - 1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи / Баран В. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 1996. - 448 с.; Україна крізь віки / [заг. ред. Смолія В.А.] - Т. 13: Україна в умовах системної кризи / [Баран В.К., Даниленко В.М.] - К.: Альтернативи, 1999. - 304 с.. Зокрема, вони розглядали трансформації суспільства в умовах командно-адміністративної системи влади, досліджували існування житлового питання та діяльність партійно-державного керівництва по його вирішенню. Окремі аспекти урбанізаційних процесів висвітлювалися у дослідженнях присвячених політичній та соціально-економічній історії УРСР Україна: друга половина ХХ століття: Нариси історії / [Панченко П.П., Плющ М.Р., Шевченко Л.А. та ін.] - К.: Либідь, 1997. - 352 c..

Серед сучасної української історіографії виділяється дослідження Л.В. КовпакКовпак Л.П. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині ХХ ст. (1945 - 2000 рр.) / Ковпак Л.П. - К.: Інститут історії України НАНУ, 2003. - 250 с.. Авторка вивчала соціально-побутові умови життя населення України, зокрема розвиток житлово-комунального господарства й транспорту, проблеми побутового обслуговування населення українських міст.

У кандидатській дисертації І. Суботіної було визначено основні тенденції формування соціально-демографічної та етнодемографічної структури населення України, особливості міграційних процесів, витоки демографічної кризи Суботіна І.В. Соціально-демографічні процеси в Україні у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. (за даними загальних переписів населення 1959 - 2001 рр.) : Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка - Чернігів, 2008..

На основі залучення матеріалів радянських переписів населення В. Романцов проаналізував стан збереження представниками найбільших народів України їхньої рідної мови, звернувши увагу на питання русифікації жителів міських поселеньРоманцов В. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності (ХХ - початок ХХІ століття) / Романцов В.О. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2008. - 184 с..

Я. Верменич систематизувала підходи щодо вивчення розвитку міських поселень в історичній регіоналістиці Верменич Я.В. Територіальна організація в Україні як наукова проблема: регіонально-історичний та політико-адміністративний виміри / Верменич Я.В. - К.: Інститут історії НАН України, 2008. - 160 с..

Невід'ємною частиною робіт присвячених урбанізаційній тематиці є праці сучасних економістів та демографів. Дослідження Б. Посацького розкривають зв'язок загальнокультурних і урбанізаційних процесів та їх безпосередній вплив на формування архітектурного образу сучасного міста Посацький Б.С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ - ХХІ ст.) / Посацький Б.С. - Львів: Львівська політехніка, 2007. - 208 с.. Праці Т. Заставецького є прикладом розробки географами загальних і конкретних питань урбаністики та розглядають формування систем розселення у радянську добуЗаставецький Т.Б. Система міських поселень агропромислового регіону в умовах трансформації суспільства / Заставецький Т.Б. - Тернопіль: ред.-вид. відділ ТНПУ, 2005. - 160 c.. У монографіях І. Салія проаналізовано перебіг урбанізаційних процесів в Україні у другій половині ХХ ст. з позицій сучасного муніципального управлінняСалій І.М. Урбанізація в Україні: соціальний та управлінський аспекти / Салій І.М. - К.: Наукова думка, 2005. - 304 с.; Салій І. Українські міста: питання власності і муніципального управління / Салій І. - К.: ТОВ ЕксОб, 2001. - 416 с..

Роботи сучасних російських вчених представлені дослідженнями історичного явища "радянської урбанізації" Исупов В.А. Урбанизация или псевдоурбанизация? (Динамика численности городского населения Сибири в ХХ веке) / Исупов В.А. // Городская культура Сибири. - 1997. - С. 32-40.; Результаты урбанизации в России к концу ХХ века / [Лаппо Г.М., Полян П.М.] // Мир России. - 1999. - № 4. - С. 35-46.; Город и село: особенности интеграции в советский и постсоветский периоды / [Никифоров Л.В., Кузнецова Т.Е.] // Журнал исследований социальной политики. - 2007 - Т. 5. - № 2. - С. 179-200. та ін.. Через призму категорій етнічної історії, В. Кабузан безпосередньо розглянув міське населення УкраїниКабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века - 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса / Кабузан В.М. - М.: Наука, 2006. - 658 с..

Таким чином, можна констатувати недостатній рівень розробленості теми та відсутність узагальнюючої роботи, в якій би вивчалися урбанізаційні процеси в Україні впродовж 1945 - 1970 рр.

Джерельна база дослідження ґрунтується на аналізові різноманітних за своїм походженням, формою та змістом матеріалів, основу яких становлять архівні джерела, опубліковані документи, законодавчі акти та статистичні відомості, матеріали періодики.

Дисертаційне дослідження базується на матеріалах, які зберігаються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України: Ради Міністрів УРСР (Ф. 2), Державної планової комісії УРСР (Ф. 337), Центрального статистичного управління УРСР (Ф. 582), Державного комітету УРСР у справах будівництва (Ф. 4906), республіканських міністерств: міського і сільського будівництва (Ф. 4487), комунального господарства (Ф. 26), побутового обслуговування населення (Ф. 5199), що містять інформацію про значне збільшення житлового будівництва упродовж 1957 - 1965 рр., об'єми та якість будівництва, впровадження типових проектів.

Політика партійно-державних органів спрямована на розвиток міст та регулювання міграцій населення представлена фондом ЦК КПУ (Ф. 1) у Центральному державному архіві громадських об'єднань України. Це доповідні записки, звіти, інформації з питань організації будівництва; листи до ЦК КПРС, доповідні записки відділів ЦК КПУ, Держплану УРСР, інформації обкомів КПУ з питань адміністративно-територіальних перетворень, створення нових областей, районів, районів у містах, розукрупнення районів, переведення міст з районного до обласного підпорядкування, перейменування районів, населених пунктів, стан та перспективи цивільного та житлового-кооперативного будівництва у республіці.

Розвиток багатьох галузей економіки радянської України розкривають документи Центрального державного науково-технічного архіву України. Із фондів республіканських науково-дослідних і проектних інститутів Укрмістобудпроект (Р-1), цивільного сільського будівництва (Р-98), містобудування (Р-100) залучено інформацію про створення та впровадження типової забудови, планомірний розвиток міських територій та інфраструктури, розробку генеральних планів їх розвитку.

Документальна база місцевих архівів допомогла детальніше дослідити урбанізаційні процеси, встановити їх регіональну специфіку, виявити додаткову інформацію про виконання рішень союзних, республіканських та обласних керівних організацій та установ з питань міського розвитку, контролю над рухом населення тощо.

Значний масив інформації перебуває у державних архівах Києва та Київської області. Зокрема, у документах фонду Виконавчого комітету Київської обласної ради (Р-880) містяться відомості про стан міських поселень регіону, значна частина яких була складовою київської агломерації. Проблеми життєдіяльності столиці радянської України, мегаполісу та центру агломерації висвітлюють матеріали фондів виконкому Київської міськради (Р-1) та планової комісії міста (Р-11). Ґрунтуючись на документах згаданих фондів вдалося встановити пріоритетний характер розвитку Києва впродовж 1945 - 1970 рр.

Архівні матеріали фондів Чернігівського обласного комітету КП України (П-470), Виконавчого комітету Чернігівської обласної ради (Р-5036) та Статистичного управління Чернігівської області (Ф. 5226) допомогли виявити особливості розвитку міст у низькоурбанізованому регіоні УРСР.

Для вивчення впливу держави на урбанізаційні процеси використовувалися матеріали з'їздів, пленумів, конференцій, нарад і звітів партійних та державних органів, статистичні матеріали, збірники нормативно-правових актів Директивы ХХ съезда КПСС по шестому пятилетнему плану развития народного хозяйства СССР на 1956 - 1960 годы - М.: Госполитиздат, 1956. - 80 с.; КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК (1898 - 1971): в 10 т. / [за ред. Федосєєва П.М., Черненка К.У.] - М.: Політвидав України, 1981. - Т. 7-10.; Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам / [Сост. Черненко К.У., Смиртюков М.С.] - М.: Госполитиздат, 1968 - 1970. - Т. 3-8. та ін.. Наведені у цих виданнях матеріали дозволяють з'ясувати ставлення влади до багатьох питань розвитку міського життя.

Надзвичайно важливим джерелом для дослідження урбанізації в Українській РСР стали опубліковані підсумки Всесоюзних переписів населення 1959 та 1970 років Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. / [отв. за выпуск Орехов К.А.] - Украинская ССР. - М.: Госстатиздат, 1963. - 210 с.; Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 г. / [отв. за выпуск Орехов К.А.] - Т. І.-VII. - М.: Статистика, 1972 - 1974.. Вони дають можливість проаналізувати особливості урбанізаційних процесів, проміжні результати й регіональну специфіку, стан розселення населення УРСР, кількісне зростання чисельності жителів українських міст, зміни структури поселенської моделі республіки, динаміку етнічного та соціального складу.

Окрему групу джерел становлять періодичні видання 1945 - 1970 рр., в яких міститься характеристика економічної, соціально-побутової сфери як республіки в цілому, так і окремих областей та населених пунктів. У дисертації використані матеріали тогочасних періодичних видань, зокрема центральних республіканських газет і журналів - "Комуніст України", "Міське господарство", "Правда України", "Радянська Україна", "Робітнича газета", "Сільські вісті" та інші.

Отже, вивчення та використання зазначених архівних та опублікованих матеріалів дає змогу реалізувати поставлені дослідницькі завдання.

Розділ 2 "Партійно-державна політика в галузі містобудування" присвячений висвітленню головних засад діяльності партійно-державних органів, спрямованої на забезпечення планомірного розвитку міських поселень та її впливу на перебіг урбанізаційних процесів у республіці.

Урбанізаційні процеси активно відбувалися в УРСР у роки довоєнних п'ятирічок, заклавши основи поселенської структури, що базувалась на розміщенні продуктивних сил. Процес динамічного зростання міського населення перервала війна, що завдала країні важких демографічних та економічних втрат.

Питання відбудови та подальшого розвитку міст республіки перебували у віданні урядових (наркомат, а з березня 1946 р. міністерство будівництва УРСР, міністерство комунального господарства УРСР) та партійних (відділ будівництва та міського господарства ЦК КПУ) структур. До визначення політики в галузі містобудування залучалися науково-дослідні інституції АН УРСР та профільних установ - Київпроект, Діпроцивільбуд та Академія будівництва і архітектури УРСР. Складанням нових генеральних планів, схем планування займався Державний інститут проектування міст УРСР, проектні майстерні управління головних архітекторів міст та відділів у справах архітектури обласних рад депутатів трудящих тощо. Вадою "соціалістичного планування" стала надмірна централізованість та, як наслідок, його неспроможність врахування місцевих специфічних умов.

Комуністична партія намагалася здійснювати контроль за зростанням міст, шляхом ухвалення нормативних актів, директив та постанов партійних з'їздів, пленумів, конференцій, рішень планувальних органів, проектних організацій та науково-дослідних установ щодо питань тогочасного та майбутнього розвитку міських поселень України.

Політика радянської влади в галузі містобудування у другій половині 1950-х років відзначалася зміною ставлення держави до проблеми розвитку міст та житлового будівництва в цілому. Після прийняття рішень про значне розширення житлового будівництва у 1956 - 1957 рр., в життя було впроваджено нововведення, які мали вирішити житлову проблему та вивести містобудівництво на новий рівень. Основною вимогою стало "здешевлення будівництва", переважно шляхом упровадження типових проектів, тому питання розвитку соціальної та транспортної інфраструктури, реконструкції наявного житлового фонду, побутових зручностей мешканців міст стали другорядними.

За допомогою упровадження генеральних планів міст та адміністративних обмежень, держава намагалася регулювати розвиток міських поселень.

У розділі 3 "Державне регулювання міграційних процесів" досліджено умови, причини та політику держави щодо міграційного руху населення УРСР.

У ході дослідження було встановлено, що впродовж 1945 - 1970 рр. внаслідок екстенсивного розвитку продуктивних сил та активній містобудівній і житлобудівній політиці партійно-державного керівництва, з'явилися умови, що сприяли прискоренню темпів урбанізації в Україні. Прямим наслідком став значний міграційний рух, спрямований у міста, зростання абсолютної та відносної чисельності міського населення, поява нових міст внаслідок бурхливої житлобудівної діяльності та адміністративно-територіальних перетворень, формування нової міської культури.

З'ясовано, що в середині ХХ століття в Україні відбувається відбудова та подальший розвиток виробничої бази народного господарства, нова хвиля індустріалізації й активні урбанізаційні процеси.

Основними напрямами міграційної політики радянської держави стали організація вирішення проблеми браку трудових ресурсів шляхом примусового чи добровільного переселення, намагання поставити під контроль міграційний, рух перемішування населення з метою гальмування процесу консолідації національних сил.

Одним із джерел зростання міського населення стали трудові міграції, що тривалий час носили організований та примусовий характер. Упродовж 1950-х років в Українській РСР внаслідок діяльності органів системи виконавчої влади, що опікувались питаннями проведення організованих наборів робітників, активно відбувалися планові переміщення робочої сили для праці на промислових підприємствах Української РСР та деяких інших союзних республік, зокрема, РРФСР та Казахської РСР. Впродовж десятиріччя шляхом організованих наборів вдалось залучити до роботи на підприємствах УРСР близько 1,5 млн. осіб. Пом'якшення паспортного контролю та створення системи надання підприємствами безоплатного житла своїм працівникам сприяли зростанню рівня урбанізованості Української РСР. урбанізація населення демографічний міграційний

Міграційний рух в УРСР впродовж 1960-х рр. відбувався також добровільно. На розгортання масштабних міграцій сільських жителів у міста вплинуло часткове зняття адміністративних обмежень та "кадровий голод" української промисловості. Наслідком цього стало помітне скорочення чисельності осіб, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Зазначена тенденція носила загрозливий характер для демографічного розвитку села, тож спроби її подолання здійснювалися партійно-державним керівництвом з огляду на ідеологічну тезу про ліквідацію істотних відмінностей між містом і селом. Діяльність владних органів призводила до вимивання робочих рук з сільського господарства та стрімкого збільшення за рахунок цих контингентів числа міських жителів.

Розділ 4 "Динаміка урбанізаційних процесів в УРСР за даними загальнодержавних переписів населення" присвячений аналізові результатів урбанізаційних процесів в Українській РСР за переписами 1959 та 1970 рр.

У повоєнний час, відбулися зміни, які стали визначальними для демографічної та урбаністичної складової життя республіки. Досліджуваний період характеризувався завершенням формування суспільства міського типу в Україні. Це виявилося у перетворенні УРСР на урбанізовану республіку, появі двох міст з населенням понад один мільйон жителів (Київ, Харків), формуванні міських агломерацій навколо найбільших міст.

Розвиток мережі міст відбувався за рахунок міграційного руху, заснування нових міст орієнтованих на виробничі потужності великих підприємств, які відігравали містоутворюючу роль. Важливим джерелом збільшення кількості міст, і відповідно, міських мешканців, стали нові критерії для визначення міських поселень затверджені у 1956 р. У 1946 р. в УРСР було 258 міст, у 1959 р. - 332, у 1970 р. - 385.

Загальнодержавні переписи населення зафіксували значне зростання як чисельності міського населення. За даними Всесоюзних переписів ще в 1939-му питома вага міського населення в УРСР складала 33,6%, у 1959 р. - 45,8%, а в 1970 р. - 55,6%. Так, між 1959 - 1970 рр. число жителів міст УРСР збільшилося на 6,5 млн. осіб.

Урбанізація в республіці змінила територіальне розселення. Незважаючи на заплановані темпи, спостерігалася нерівномірність урбанізованості різних областей. Три чверті приросту міського населення України припадали на Донецько-Придніпровський економічний район. Індустріальні центри гіпертрофовано розросталися, призвівши до концентрації міського населення переважно у південних та східних областях УРСР. На початку 1970 р. у містах Донецької області проживало 87,4% населення регіону, Луганської - 82,5%, Дніпропетровської - 76,2%, найнижчим цей показник був у Тернопільській та Вінницькій областях, де частка жителів міст становила 23,3% і 25,4% населення відповідно.

У Висновках сформульовані основні результаті дослідження, які виносяться на захист:

· Аналіз історіографії досліджуваної теми дозволяє констатувати фактичну відсутність фахових історичних досліджень, та робіт узагальнюючого характеру, що розкривають вплив державного регулювання на урбанізаційні процеси в Українській РСР в 1945 - 1970 рр.;

· Джерельна база дисертаційного дослідження є достатньою для вирішення поставлених завдань, її складають архівні документи, опубліковані матеріали - збірники документів, періодична преса, оприлюднені статистичні дані;

· Виявлено, що основними напрямами державної політики щодо розвитку міст були: планомірний та контрольований розвиток міських поселень, активне цивільне житлове будівництво, стимулювання зростання промислових та адміністративних центрів, спорудження нових міст переважно монофункціонального характеру;

· Доведено, що впродовж 1950 - 1960-х рр. проблема розвитку міст користувалася значною увагою з боку партійно-державного керівництва. За допомогою упровадження генеральних планів та адміністративних обмежень, держава намагалися встановити чіткий контроль над розвитком міських поселень, але зростання міст залишалося стихійним явищем, за темпами якого не встигали радянські плани. Наслідком цього стала перезавантаженість міської інфраструктури, проблеми комунального господарства та невирішене житлове питання;

· Прослідковано, що наслідком діяльності держави, став значний міграційний рух у міста. Регулювання міграційних процесів залишалося одним з ключових напрямів державної політики щодо міст у 50-х та 60-х рр. ХХ ст. Часткове зняття адміністративних обмежень щодо свободи пересування знизили можливості держави по контролю за міграціями;

· З'ясовано, що досліджуваний період характеризувався завершенням формування суспільства міського типу в Україні, що мало свої регіональні особливості та відмінності. Зокрема, кількість урбанізованих регіонів в УРСР між 1959 - 1970 рр. зросла з 6 до 9 (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кримська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська області), що було пов'язано із концентрацією промислового виробництва у зазначених областях; з'явилися два міста з населенням понад мільйон мешканців - Київ та Харків, розпочалося формування міських агломерацій навколо найбільших міст;

· Досліджено динаміку урбанізаційних процесів за даними загальних переписів населення 1959 та 1970 рр. Встановлено, що появі нових міст навколо сировинних та виробничих баз промисловості сприяв екстенсивний характер її розвитку, для чого поставала нагальна потреба у спорудженні нових міських поселень та у збільшенні кількості зайнятих осіб для новозбудованих підприємств.

У Додатках містяться цифрові дані, що детально ілюструють розвиток міст УРСР впродовж 1945 - 1970 рр.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ, ВМІЩЕНИХ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Вплив містобудівної політики на урбанізацію в УРСР (друга половина 50-х - початок 60-х років ХХ століття) / Гирич Я.М. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2007. -№ 90. - С. 72-76.

2. Міста радянської України 50-60-х років ХХ століття як історичне явище / Гирич Я.М. // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 26. - К.: УНІСЕРВ, 2008. - С. 144-150.

3. Організовані набори робітників та урбанізація в УРСР в 1950-х роках / Гирич Я.М. // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Чернівці, Рута, 2008. - Вип. 376-377. - Ч. 1. - С. 168-173.

4. Урбанізація як складова розвитку міст УРСР в 1950-х - на початку 1960-х років / Гирич Я.М. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2008. -№ 94. - С. 16-19.

5. Міграційний рух сільських жителів у міста та його вплив на урбанізацію в УРСР впродовж 1960-х рр. / Гирич Я.М. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. - Харків, 2009. - № 12. - С. 179-185.

6. Урбанізація на Чернігівщині в 1950 - 1960-х рр. / Гирич Я.М. // Сіверянський літопис. - Чернігів, 2009. - № 2-3 (86-87). - С. 75-84.

7. Урбанізація в Україні за даними Всесоюзного перепису населення 15 січня 1959 року / Гирич Я.М. // Грані. - Дніпропетровськ, 2009. - № 5 (67), вересень-жовтень 2009 р. - С. 19-24.

Публікації, які додатково відображають результати дисертаційного дослідження:

8. Урбанізація в Україні та Волинській області у 60-х рр. ХХ ст. / Гирич Я.М. // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів "Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє"(16-17 квітня 2008 року): у 2 т. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Т. 1. - С. 116-117.

9. Міські поселення Житомирщини в середині ХХ століття / Гирич Я.М. // Матеріали Волинської історико-краєзнавчої конференції (Житомир, 21-22 листопада 2008 р.). - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 31-34.

10. Демографічна політика та розвиток міських поселень УРСР (60-ті рр. ХХ ст.) / Гирич Я.М. // Шевченківські дні - 2009. Історія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. - К.: ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2009. - С. 25-27.



АНОТАЦІЯ

Гирич Я.М. Урбанізаційні процеси в Українській РСР (1945 - 1970 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. - історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертації комплексно досліджено хід урбанізаційних процесів в УРСР впродовж 1945 - 1970 рр. На основі системного аналізу джерельної бази та наукової літератури з'ясовано державну політику щодо розвитку міст республіки, регулювання руху та розміщення населення. Окрім того було вирішено низку наукових завдань, до найсуттєвіших з яких відносяться: аналіз регіональних особливостей урбанізаційних процесів, прослідковано вплив урбанізації на життя мешканців українських міст і сіл, досліджено динаміку демографічного, соціально-економічного та культурно-духовного розвитку республіки в контексті урбанізації. Окремо досліджено міграційну складову урбанізаційних процесів. Особливу увагу приділено наслідкам та результатам явища у 1945 - 1970 рр.

Ключові слова: урбанізація, Українська РСР (1945 - 1970), міста України, міграції, оргнабори, переписи населення, генеральний план, агломерація, міське середовище.



АННОТАЦИЯ

Гирич Я.Н. Урбанизационные процессы в Украинской ССР (1945 - 1970 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - история Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

В диссертации комплексно исследован ход урбанизационных процессов в УССР на протяжении 1945 - 1970 гг. На основе системного анализа базы источников и научной литературы выяснены особенности государственной политики по отношению к развитию городов республики, регулирования движения и размещения населения. Кроме того, удалось решить целую группу научных заданий, к главным из которых относятся: анализ региональных особенностей урбанизационных процессов, прослежено влияние урбанизации на жизнь украинских городов и сел, исследована динамика демографического, социально-экономического и культурно-духовного развития республики в контексте урбанизации. Отдельно исследована миграционная составляющая урбанизационных процессов. Особое внимание уделено последствиям и результатам явления в 1945 - 1970 гг.

Хронологические рамки исследования охватывают период начиная с 1945 г., когда окончилась Вторая мировая война, началось активное восстановление городской инфраструктуры и усилились миграционные тенденции. Верхней хронологической чертой служит 1970 г., ознаменовавшийся проведением второй послевоенной переписи населения, которой был зафиксирован факт превращения УССР на урбанизированную республику.

Особое внимание уделено анализу политики партийно-государственного руководства страны по отношению к городским поселениям республики, в частности, рассмотрены идейные основы, формы и методы реализации вышеуказанной политики. В первое послевоенное десятилетие главной задачей в градостроительстве служило восстановление разрушенных Второй мировой войной городских поселений, их коммунального хозяйства, бытовой и транспортной инфраструктуры, возобновление жилищного фонда. Политика государства изменилась после принятия целой группы решений о дальнейшем развитии жилищного строительства в 1956 - 1957 гг. Основным требованием стало удешевление строительства, в первую очередь путем внедрения типовых проектов.

Установлена главенствующая роль внешних миграций в возрастании численности городского населения УССР в послевоенный период. Активное миграционное движение по направлению село-город возникло вследствие экстенсивного развития продуктивных сил, активной жилищно-строительной и градостроительной политики государства и частичной отмены административных ограничений по движению сельского населения. Важным источником увеличения количества горожан были трудовые миграции. Неотъемлемой частью которых стали организованные наборы рабочих в сельской местности для выполнения сезонных и постоянных работ на предприятиях УССР, РСФСР и Казахской ССР.

Указано, что исследованный период характеризовался завершением формирования общества городского типа в Украине. Это, в первую очередь, проявилось в превращении УССР в урбанизированную республику, появлению двух городов с население которых превышало один миллион жителей (Киев и Харьков), формированию агломераций вокруг крупных городов.

Ключевые слова: урбанизация, Украинская ССР (1945 - 1970), города Украины, миграции, оргнаборы, переписи населения, городская агломерация, генеральный план, городская среда.



ANNOTATION

Gyrych Ia.M. Urban process in the Ukrainian SSR (1945 - 1970). - Manuscript.

The dissertation for a Candidate of science in history, speciality 07.00.01. - history of Ukraine. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2010.

The dissertation includes complex research of urbanization in the Ukrainian SSR during 1945 - 1970. Basing on system analysis of source base and scientific literature ascertain state policy among city development in republic, official management of inhabitants' movement and location. Besides, a lot of scientific aims were determined, among them: analysis of regional peculiarities of urbanization; followed an influence of urban processes upon dwellers of Ukrainian cities and villages: dynamics of demographic, social and economic, cultural and spiritual development researched. Migratory component of urbanization searched separately. Special attention for consequences and results of its phenomena during 1945 - 1970 was spared.

Key words: urbanization, the Ukrainian SSR (1945 - 1970), Ukrainian cities, migrations, organized recruitments, censuses, metropolitan agglomeration, master plan, city surroundings.

Размещено на Allbest.ru

...