Українсько-бразильське співробітництво: становлення та розвиток (1991-2004 рр.)

Успішно розвивається співробітництво між науково-дослідними та освітніми закладами України та бразильського штату Парана, уряд якого затвердив 27 квітня 2001 року Програму міжнародного науково-технічного співробітництва штату з Україною. У листопаді 2001 року був розпочатий проект «Пересадка кісткового мозку постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи», що має на меті стажування українських лікарів на спеціалізованих курсах у Центрі пересадки кісткового мозку при Федеральному університеті Парани та надання бразильськими лікарями методологічної та фахової допомоги Київському Центру пересадки кісткового мозку.

З Бразилією можлива співпраця в сфері аквакультури та проведення спільних наукових досліджень. Привабливим виглядає співробітництво науково-дослідних та проектно-конструкторських установ двох країн в дослідженні та опрацюванні методів раціонального використання морських живих ресурсів, розробці і впровадженні проектів з будівництва інфраструктури рибного господарства.

Незважаючи на існування взаємної зацікавленості сторін, розбудові двосторонньої взаємодії в науковій сфері заважає інертність та неоперативність реагування української сторони на ініціативи та пропозиції партнерів у Бразилії, внаслідок чого втрачаються унікальні шанси проведення спільних досліджень, результати яких мали б, за оцінкою експертів, світове значення.

Хоча сьогодні ще не можна однозначно стверджувати, що Україна належить до пріоритетних зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних партнерів Бразилії, все ж протягом 2003-2004 рр. намітилася тенденція підвищеної уваги її керівництва до науково-технологічного співробітництва з нашою державою, як з важливою складовою центрально-східноєвропейського напрямку бразильської зовнішньої політики.

У підрозділі 4.2 «Українсько-бразильське партнерство в царині культури та освіти» висвітлюються стан та перспективи українсько-бразильського співробітництва в галузі освіти та культури. На початку ХХІ ст. співробітництво у сфері культури та освіти полягало в забезпеченні участі делегацій України в роботі міжнародних конференцій та наукових форумів, налагодженні контактів між науково-дослідними установами двох країн, між українськими і бразильськими вченими та спеціалістами, організації культурних обмінів, сприянні інноваційній діяльності.

У 1996 році візит делегації Київського національного університету до Бразилії і підписання Угоди про науково-технічне співробітництво з Фундацією «Університет м. Бразиліа» створили сприятливу базу для розвитку відносин, як між зазначеними вищими навчальними закладами, так і загалом між освітянами двох країн. Проведені переговори і зустрічі продемонстрували зацікавленість бразильської сторони у налагодженні контактів з Україною в галузі науки, освіти і культури, створенні дієвого механізму взаємообміну інформацією, досвідом і кадрами.

У 2001 році був розпочатий проект «Етнокультурні та психолінгвістичні особливості багатомовного/багатодіалектного середовища та перспективи їх розвитку» спрямований на здійснення наукового обміну і співробітництва в освітній і культурній сферах між штатом Парана і Україною.

Активізуються контакти між Україною та Бразилією в галузі культурного обміну - у 1996 році бразильська балерина Рената Пінейро да Коста брала участь у ІІ Міжнародному конкурсі пам'яті С. Лифаря, у Бразилії майже кожен рік відбуваються гастролі фольклорного ансамблю «Донбас», встановлено робочі контакти між оргкомітетом міжнародного кінофестивалю «Молодість» з кінематографічним осередком при федерації промисловості та торгівлі штату Мінас-Жераїс щодо участі бразильських митців у фестивалях, у вересні 1999 та 2000 року у Бразилії перебував на гастролях колектив Національної опери України. З метою сприяння взаємозбагаченню культур і традицій народів двох країн у 2002-2003 роках були проведені «Дні культури України у Бразилії» та «Дні культури Бразилії в Україні».

На сьогодні Федеративна Республіка Бразилія розглядається як один з перспективних партнерів України в галузі туризму в Латинській Америці. Правову основу двостороннього співробітництва становить угода про співробітництво в галузі туризму між Кабінетом Міністрів України та урядом Федеративної Республіки Бразилія, що була підписана 28 квітня 1999 року.

Висновки

Аналіз наявної літератури в українській історичній науці та вивчення архівних матеріалів дозволяють зробити висновок про актуальність вирішення проблем, що розглядаються у дисертації. Розв'язання питань зовнішньополітичних стратегій на рівні двох держав сприяє не лише їх економічному піднесенню, а й доповнює комплекс досліджень зовнішньої політики України у перші роки незалежності.

Виходячи з аналізу проблематики дослідження, на основі аналізу джерел автором пропонується умовний поділ на два періоди: 1) 1991-1999 рр. - етап закладання нормативно-правової бази; 2) 2000-2004 рр. - період активізації зовнішньополітичних відносин, спроби втілення у життя домовленостей, досягнутих у попередньому періоді.

Доведено, що основними напрямками співробітництва між Україною та Бразилією наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. стали: машинобудування, хімічна промисловість, електроніка, освоєння космосу, фармакологія, освіта, наука, культура, туризм. Формами реалізації співпраці у цих галузях були: торгівля, спільні проекти, залучення провідних фахівців до спільних досліджень, обмін в галузі освіти та культури.

Аналіз архівних матеріалів Міністерства зовнішніх справ України дозволив зробити висновки, що за 1991-2004 роки нашою країною безумовно було досягнуто вагомого політичного «прориву» на латиноамериканському напрямку.

Сучасні українсько-бразильські зовнішньополітичні відносини будуються на широкій договірній базі, всеосяжній системі взаємних стосунків. За ці роки було підписано різнопланові міжурядові та міжвідомчі угоди, встановлено зв'язки між окремими регіонами двох країн, які започаткували розвиток міжрегіонального співробітництва як важливої складової міждержавних відносин.

У період, що розглядається, економічне співробітництво України та Бразилії залежало від стану політичних відносин між державами. Інтенсивність політичних контактів на вищому рівні та на рівні окремих міністерств безпосередньо впливала на розвиток економічної співпраці в різних сферах.

На початку ХХІ ст. найбільш перспективними напрямами розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Бразилією у галузевому розрізі були визначені: гірничорудна промисловість та чорна металургія, енергетика та нафтогазова, хімічна, авіакосмічна та авіаційна промисловість, телекомунікаційний сектор, агропромисловий комплекс та харчова промисловість.

Слід зазначити, що в окреслений період економічні відносини між обома країнами мали тенденцію до зростання, хоча залишалася високою сировинна складова як українського, так і бразильського експорту. Однак наочним підтвердженням позитивної тенденції відходу від домінування у взаємній торгівлі декількох базових позицій було зменшення питомої ваги традиційних товарів у структурі товарообігу.

На основі наявних джерел було встановлено, що українська діаспора Бразилії відігравала важливу роль у побудові відносин між двома державами, приділяючи найбільшу увагу зміцненню взаємовигідних контактів в торгово-економічній сфері.

Виявлено, що одними з найважливіших та найбільш перспективних галузей науково-технічної співпраці України та Бразилії сьогодні є космічна та енергетична. Основним проектом українсько-бразильського співробітництва в космічній сфері є створення спільного підприємства з реалізації запусків космічних апаратів з космодрому Алкантара за допомогою українського ракетоносія «Циклон 4».

Аналіз архівних матеріалів дає змогу зробити висновок, що основною причиною, яка стримувала розвиток науково-технічних зв'язків між Україною та Бразилією в період, що розглядається, була відсутність фінансування для організації обміну делегаціями з метою імплементації положень підписаної угоди про науково-технічне співробітництво. До кола перешкод, які заважають поглибленню торгово-економічного співробітництва між державами можна віднести недосконалість договірно-правової бази. Перш за все відсутні угоди про співробітництво у митній та фінансових сферах, у сфері торгового морського судноплавства, про захист інтелектуальної власності, про сприяння та взаємний захист інвестицій тощо. Крім того, головною перешкодою для розвитку торгівельних відносин між Україною та Бразилією є практична відсутність договірних і практичних зв'язків між українськими та бразильськими банками.

Під час аналізу було виявлено, що в період 1991-2004 років передумовою розвитку співробітництва двох країн в галузі освіти була співпраця на рівні вищих навчальних закладів в рамках угод про взаєморозуміння, підписаних між відповідними закладами України та Бразилії. Були започатковані контакти в галузі культурного обміну та туризму.

Практичні рекомендації

Удосконалення договірно-правової бази торгово-економічного та науково-технічного співробітництва, перш за все підписання Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій; повноцінне включення спеціалізованих науково-дослідних інституцій з латиноамериканської проблематики у систему вироблення державної політики України по відношенню до Бразилії; інтенсифікація діяльності спеціальної державної установи по сприянню просування експортної продукції України на нові ринки; проведення спеціалізованих виставок промисловості України у Бразилії; налагодження прямих зв'язків між українськими та бразильськими кредитними та фінансовими установами; відкриття в Бразилії торгово-економічної місії з метою підвищення ефективності торгово-економічного співробітництва між країнами та інші.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ройтман А.Б. Украина и Бразилия: Реализация совместных проектов: монография / А.Б. Ройтман, И.А.Лазневая. - Днепропетровск: ДНУ, 2007. - 328 с. (Особистий внесок здобувача полягає у пошуку та обробці першоджерел, підготовці окремих розділів монографії)

Статті у фахових виданнях

2. Лазнева І.О. Україна-Бразилія: становлення і розвиток зовнішньополітичної взаємодії / І.О. Лазнева // Гуманітарний журнал. - 2005. - № 3(27). - С. 116-121

3. Лазнева І.О. Ґенеза договірно-правових засад політичного співробітництва України та Бразилії / І.О. Лазнева // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2007. - №1. - С.38-45

4. Лазнева І.О. Розвиток науково-технічного співробітництва України та Бразилії на межі ХХ-ХХІ ст./ І.О. Лазнева, М.В. Дєдков // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ. - 2008. - №2. - С.151-158 (Особистий внесок здобувача полягає у пошуку та обробці першоджерел)

5. Лазнева І.О. Україна-Бразилія: співпраця в економічній сфері на межі ХХ-ХХІ ст. / І.О. Лазнева // Вісник Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. - 2008. - №3. - С. 247-252

6. Лазнева І.О. Українсько-бразильське співробітництво в галузі освіти, науки та культури на межі ХХ-ХХІ ст. / І.О. Лазнева // Гуманітарний журнал. - 2008. - № 3-4. - С. 37-41

7. Лазнева І. Україна-Бразилія: співпраця в науково-освітній та медичній галузях на межі ХХ-ХХІ століть / І. Лазнева // Схід. - 2009. - №8(99). - С. 44-48

Тези доповідей на наукових конференціях

8. Лазнева І.О. 2003 р.: Нова сторінка українсько-бразильських відносин / І.О. Лазнева // Тиждень науки. Тези доповідей науково-технічної конференції, Запоріжжя, 17-22 квітня 2006 р. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. - Т.2. - С.154-155

9. Лазнева І.О. Чотири хвилі української імміграції до Бразилії / І.О. Лазнева // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки-2006». - Т. 20. - Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С.43-45

10. Лазнева І.О. Сприяння української діаспори Бразилії в становленні дипломатичних інституцій України /І.О. Лазнева // Тиждень науки. Збірник тез доповідей щорічної науково-технічної конференції серед студентів, викладачів, науковців, молодих учених і аспірантів, 23-28 квітня 2007 р. - Т. 2. - Запоріжжя, 2007. - С.167-168

11. Лазнева І.О. Українсько-бразильське співробітництво в міжнародних організаціях у 90-х роках ХХ ст. /І.О. Лазнева, М.В. Дєдков // Проблеми та перспективи економічного розвитку і міжнародної інтеграції: збірник наукових праць наукової конференції молодих вчених та студентів. - Харків: ХНУ, 2007. - С.128-131 (Особистий внесок здобувача полягає у пошуку та обробці першоджерел)

Анотація