Розвиток вітчизняної науки і техніки в 1951-1991 рр. (на матеріалах журналу "Наука і суспільство")

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

07.00.07 - Історія науки і техніки

вітчизняний наука журнальний публіцистика радянський

Розвиток вітчизняної науки і техніки в 1951-1991 рр. (На матеріалах журналу «Наука і суспільство»)

Логвинюк Тетяна Василівна

Переяслав-Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії та культури України Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, дійсний член НАПН України

Коцур Віктор Петрович,

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», завідувач кафедри історії та культури України.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Курок Олександр Іванович,

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, ректор; кандидат історичних наук

Нікітчин Олександр Миколайович,

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», доцент кафедри фізико-технічних дисциплін.

Захист відбудеться «4» липня 2011р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 в Державному вищому навчальному закладі «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» за адресою: 08401, вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл., конференц-зал ім. В. О. Сухомлинського.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» за адресою: 08401, вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл.

Автореферат розісланий «2» червня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент О.Ф. Глоба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найхарактернішою рисою нашого технологізованого часу є переосмислення минулого. У зв'язку із цим історію можна вважати своєрідним силовим полем суспільної свідомості. Перед науковцями постало важливе завдання правдиво відтворити історію розвитку науки і техніки, культури, повернути до історичної пам'яті народу маловідомі і невідомі імена українських учених. І сьогодні актуальними залишаються слова, сказані в 1706 р. Теофаном Прокоповичем, і наведені в підручнику з риторики: «Чи не прохає помічі у красномовстві наша Батьківщина, коли стільки її славних учеників пішло зовсім у забуття?».1

Щомісячний науково-популярний журнал «Наука і суспільство» в цьому контексті виступає важливим джерелом вивчення історії вітчизняної науки і техніки 1950 - 1980-х рр., її місця і ролі в світовому вимірі та системі гуманістичних цінностей людства.

Уведення до наукового обігу журнальної публіцистики радянської доби про видатних учених, конструкторів, винахідників розкриває шлях до антропологізації («олюднення») історії науки і техніки, має не лише теоретичне і прикладне, а й пізнавально-виховне значення для нинішнього покоління молодих дослідників, а життєвий подвиг учених минулих десятиліть є яскравим прикладом самовідданого служіння народу, традиції якого потребують наслідування сучасним науковим товариством.

Актуальність дослідження полягає і в тому, що видання «Наука і суспільство» містить важливу інформацію про розгортання у вітчизняному науковому просторі двох хвиль науково-технічної революції - 1950 - 1960-х рр. та останньої чверті ХХ ст.,2 адже саме на 1966 - 1970 рр. припадає найбільше відкриттів у вітчизняних хіміко-технічних науках, механіці й автоматиці, науці про Землю, дослідженнях космосу; на 1961 - 1965 рр. - у ядерній фізиці і фізиці плазми, твердого тіла й оптики 3 тощо. Навіть підчас війни 1941 - 1945 рр. фінансування науки в СРСР зросло на 30%, а після неї - у 3 - 4 рази.4

Водночас сьогодні на наукові дослідження в Україні виділяється 0,3 - 0,4% валового національного продукту (ВНП)5, тоді як Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» зобов'язує державу фінансувати цю галузь у розмірі не менше 1,7% ВНП. 6 Для порівняння, на розвиток науки в Китаї припадає 2% ВНП, у США - більше як 3%. 7 Уся історія нашої незалежної держави свідчить про те, що науково-освітня галузь, починаючи з 1991 р., була позбавлена статусу надважливої, такої, що має забезпечувати суверенітет країни. Бажання зекономити на науці та освіті яскраво контрастує з планами в цій сфері розвинених держав (США, Японії, Росії), які, навпаки, збільшують видатки на наукові дослідження, остерігаючись втратити передові позиції у створенні принципово нових продуктів і технологій.

Отже, журнал «Наука і суспільство» концентрує важливий досвід розвитку пріоритетних напрямів науки і техніки 1950 - 1980-х рр., який заслуговує на вивчення під кутом зору подолання відставання в сучасному науково-технічному комплексі України. Досвід минулого має спонукати владу до роздумів про роль і значення науки в суспільстві, сприяти налагодженню конструктивного публічного діалогу платників податків і народних обранців у піднесенні статусу вченого, збільшення видатків на науку і освіту.

Окрім того, у вищій законодавчій владі мають бути представлені високопрофесійна інтелігенція, учені, насамперед ті, хто уособлює інтелект нації, хто має розробляти і впроваджувати в соціально-економічну сферу ідеологію прогресу.8

Актуальність дослідження теми обумовлена й тим, що в сучасній вітчизняній історіографії не підготовлено праць, у яких би подавався аналіз журнальної публіцистики щомісячника «Наука і суспільство» з погляду висвітлення в ній пріоритетних напрямів розвитку вітчизняної науки і техніки 1950 - 1980-х рр.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена в рамках науково-дослідної теми «Соціально-політичне життя України ХХ століття» кафедри історії і культури України Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (протокол № 5 від 13 грудня 2004 р.) та є складовою виконання університетської теми «Історія природознавства Київщини: біографії і події. XVIII - XX ст.» (номер державної реєстрації 0107U002971).

Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні та кількісно-якісному аналізі великого комплексу публіцистичних матеріалів журналу

«Наука і суспільство» про розвиток вітчизняної науки і техніки в 1950 -1980-х рр., розкритті ролі щомісячника в популяризації науково-технічних досягнень, залученні широкого читацького загалу до винахідницької, раціоналізаторської та просвітницької роботи.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- проаналізувати стан та ступінь дослідження проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії, визначити рівень та повноту її джерельного забезпечення на основі міждисциплінарного підходу, кількісно-якісного та системного аналізу;

- виявити і ввести в науковий обіг документи центральних архівосховищ, матеріали журнальної публіцистики, що відбивають різні аспекти роботи редакції видання « Наука і суспільство» в досліджуваний період;

- визначити історико-теоретичні підходи до вивчення феномену журнальної публіцистики радянської доби, розкрити її роль як соціально-культурного явища тоталітарного суспільства;

- розкрити основні етапи становлення і розвитку щомісячника «Наука і суспільство», особливості відображення науково-технічної проблематики в журнальній публіцистиці 1950 - 1980-х рр.;

- дати кількісно-якісну характеристику журнальних матеріалів про роль науки у створенні нової техніки і технології, розвитку народного господарства;

- установити інформаційно-джерельну цінність публікацій щомісячника з космічної тематики, відкриття і застосування радіозв'язку, розробки сучасних технологій електрозварювання;

- з'ясувати роль журналу «Наука і суспільство» в популяризації науково-технічних знань, форми і методи взаємодії редколегії з рухом раціоналізаторів, винахідників, технічним аматорством.

Об'єктом дослідження виступає журнальна публіцистика щомісячника «Наука і суспільство», у якій відбилися найважливіші етапи розвитку вітчизняної науки і техніки 1950 - 1980-х рр. Для характеристики об'єкта дослідження використовувалися архівні документи, а з метою з'ясування повноти і достовірності відображення в журналі пріоритетних напрямів у розвитку науки і техніки долучалися публікації з історії України, науки і техніки, журналістики, сучасні фахові видання.

Предметом дослідження є основні етапи становлення і розвитку журналу «Наука і суспільство», особливості відображення ним науково-технічної проблематики радянської доби, висвітлення ролі науки у створенні нової техніки і технології в освоєнні космосу, у радіозв'язку, електрозварюванні, їх застосування в народному господарстві, а також форми і методи популяризації періодичним виданням здобутків вітчизняної науки і техніки.

Хронологічні межі роботи охоплюють весь радянський період діяльності редколегії журналу «Наука і суспільство»: з 1951 р. - часу заснування видання - до розпаду СРСР і здобуття Україною державної незалежності в 1991 р.

Географічні межі дослідження окреслюються територією УРСР 1950 - 1980-х рр.

Методологічні засади дисертаційного дослідження базуються на загальнонаукових принципах історизму, об'єктивності та наступності. У роботі комплексно використано методи джерелознавчого аналізу й синтезу, класифікації, контент-аналізу, а також проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистично-аналітичний та інші методи дослідження. Автор послуговувався принципами цілісності і системності, висвітлюючи розвиток науки і техніки за матеріалами журналу в суперечливій взаємодії природної та соціоантропокультурної (людської, суспільної) складових, внутрішнього світу вченого та зовнішніх впливів, а також з погляду гуманізації вітчизняної наукової думки, у центрі якої є людина-творець, суб'єкт розвитку суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного й об'єктивного висвітлення в історичній науці.

У дисертаційній роботі на основі комплексного використання історичних джерел, насамперед, архівних документів, журнальної публіцистики, залучення широкого кола наукової літератури відтворена цілісна картина розвитку вітчизняної науки і техніки на тлі двох науково-технічних революцій (НТР): 1950 - 1960-х рр. та останньої чверті ХХ ст.

Уперше досліджується значення видання «Наука і суспільство» як джерела вивчення науково-технічного розвитку радянської доби, розкривається інформаційна цінність журнальної публіцистики для з'ясування результатів НТР в УРСР, народногосподарського ефекту впровадження наукових відкриттів у виробництво.

У роботі проаналізовано досвід редколегії науково-популярного щомісячника, який до цієї пори не вивчався, стосовно налагодження взаємодії науки і виробництва, популяризації досягнень вітчизняних наукових установ, конструкторських бюро, лабораторій, навчально-наукових підрозділів провідних університетів республіки, виявлення і поширення новаторства, винахідницьких, раціоналізаторських ідей і розробок у народному господарстві.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наведені в дисертації відомості, зроблені висновки і рекомендації сприятимуть розширенню джерельної бази досліджень. Пізнавальний матеріал наведених фактів може бути використаний в навчально-виховному процесі у вищих та середніх навчальних закладах, при написанні монографій, статей, розробці навчальних та навчально-методичних посібників, створенні спецкурсів, підготовці лекцій з історії України, науки і техніки. Відомості про наукові школи, видатних учених можуть використовуватися при укладанні енциклопедій, біографічних довідників про відомих людей України тощо.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації наукові результати та висновки отримані автором особисто. Наукові статті у фахових виданнях є одноосібними.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на конференціях: «Український науково-інтелектуальний простір: реалії та перспективи розвитку» (м. Переяслав-Хмельницький, квітень 2009 р.), «Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття» (м. Переяслав-Хмельницький, грудень 2009 р.), «Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття» (м. Переяслав-Хмельницький, грудень 2010 р.), «Історія освіти, науки і техніки в Україні» (м. Київ, травень 2009 р.), «Актуальні проблеми професійної підготовки студентів ВНЗ» (м. Переяслав-Хмельницький, травень 2009 р.).

Положення дисертації та її результати обговорювалися на засіданнях кафедри історії та культури України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», методологічних семінарах університету у 2008 - 2010 рр.

Публікації. За темою дисертації в наукових виданнях опубліковано 12 праць, у тому числі 7 у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків. Повний обсяг дисертації становить 205 сторінок, із них 175 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, розкрито зв'язок із науковими програмами, мету, сформульовано основні завдання дослідження, його хронологічні межі, визначено методологічну основу і наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію.

У розділі І «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» проаналізовано джерельну базу дисертаційної теми, ступінь її висвітлення в науковій літературі, визначено теоретико-методологічні засади наукової роботи.

Історіографія розвитку вітчизняної науки і техніки в умовах науково-технічних революцій 1950 - 1960-х рр. та останньої чверті ХХ ст. пройшла у своєму розвитку ряд етапів, які відрізняються масштабами і глибиною постановки проблеми, її теоретичного вирішення. Окрім того, на різних історіографічних етапах розробка проблем історії науки і техніки залежала від багатьох факторів, зокрема, наявності кадрів у вказаній галузі, впливу, як зазначав В.І. Вернадський, соціальних умов на зміст і напрям розвитку науки, оволодіння вченими методологією наукового пізнання, накопичення дослідницького матеріалу, рівня теоретичного осмислення проблеми. Можна погодитися з думкою В.І. Вернадського про те, що розвиток демократії в суспільстві сприяє науковим успіхам, нагромадженню наукових знань, водночас вирішальними залишаються внутрішні закономірності розвитку самої науки. Підтвердженням цього є приклади з вітчизняної історії науки, коли в умовах тоталітарного суспільства належно профінансована наука мала визначні успіхи у фундаментальних і прикладних дослідженнях. Саме тому під кутом зору інформаційної повноти журнальної публіцистики про розвиток вітчизняної науки і техніки, достовірності відображення науково-технічних зрушень у народному господарстві слід виділити історіографічні етапи: 1950 - 1960-ті рр. і 1970 - 1980-ті рр., які відповідають двом хвилям науково-технічної революції в УРСР. У 1950 - 1960-ті роки провідними темами журналу «Наука і суспільство» були дослідження в галузі електроенергетики, передавання енергії на великі відстані, створення і діяльність обчислювальних центрів (ОЦ), розроблення теорії швидкодійних ЕОМ, дослідження фізики атомного ядра, технічної оптики, лінійних прискорювачів електронів і протонів, створення нових сортів озимої і ярої пшениці, фундаментальні дослідження з генетики. Помітні успіхи відзначалися в біохімії нервової системи і м'язів, у дослідженні структури і функції білків.

Природнича і фізико-математична тематика домінувала в 1970 - 1980-ті рр. На чільному місці були публіцистичні матеріали про автоматизовані системи управління, проектування й обробку даних; створення інтелектуальних інформаційних технологій і систем; зондування суші і морської поверхні Землі з аерокосмічних носіїв; створення покоління нових генераторів, реакторів і прискорювачів, призначених як для наукових цілей, так і для використання в народному господарстві; дослідження космічних об'єктів і міжзоряного простору, створення каталогів зірок і різних джерел випромінювання; сучасні геохімічні критерії пошуку корисних копалин, кольорових і дорогоцінних металів; синтез нових неорганічних матеріалів; розроблення методів керування процесами передачі генетичної інформації; із механіки і матеріалознавства; фізики твердого тіла, низьких температур, радіофізики, напівпровідників, керованого термоядерного синтезу тощо;

Водночас під кутом зору впливу на зміст журнальної публіцистики політичних, ідеологічних чинників слід виділити три історіографічні етапи. Перший охоплює початок - середину 1950-х рр., коли на зміст журналу «Наука і суспільство», як і на всю партійно-радянську пресу, мав визначальний вплив сталінський короткий курс «Історії ВКП(б)». Після виходу цієї «настільної книги» комуністів і безпартійних учені, журналісти, робітничо-селянські кореспонденти навіть у матеріалах, присвячених науково-технічній тематиці, тиражували загальні офіційні оцінки розвитку науки в УРСР, а всі надбання вчених адресувалися правлячій комуністичній партії. Наступний етап охоплює другу половину 1950-х - 1980-ті рр. У цей період зміст науково-популярного журналу зазнає трансформації, зумовлених насамперед змінами в політичному керівництві держави. Після сталінського терору прийшла хрущовська «відлига», а згодом - брежнєвські часи «застою». Виступи вчених, журналістів, раціоналізаторів і новаторів виробництва домінували в журнальній публіцистиці, значно розширилося коло науково-технічних тем, які розглядалися на сторінках щомісячника «Наука і суспільство», покращився художньо-естетичний вигляд журналу, збільшився його тираж. Водночас у 1970-ті рр. посилився наступ тоталітарного режиму на розвиток національної науки, освіти, культури. Кількість книжок, що видавалася наприкінці 1970-х рр. українською мовою, знизилася до рівня середини 1920-х рр. - переддня «українізації», переважна більшість періодичних видань, які читали в УРСР, надходила з Радянської Росії. Слід сказати, що й журнал «Наука і суспільство» також став видаватися двома мовами - українською та російською.

У республіці було запущено маховик цілеспрямованих переслідувань інакодумців: заарештовано В. Чорновола, І. Геля, М. Осадчого, І. Світличного, Є. Сверстюка, В. Стуса та інших9 представників української інтелігенції. Усе це позначилося на загальному науково-теоретичному рівні журналу «Наука і суспільство», який підпадав під політико-ідеологічний контроль радянської цензури. Технократичний, відірваний від життя підхід до розв'язання нагальних завдань науково-технічного розвитку, тяжіння до адміністрування, недооцінка загальнолюдських, гуманних цінностей і насаджування партійними організаціями доктрини «загострення ідеологічної боротьби» породжували невір'я, нігілізм, втрату ідейних переконань, зниження ефективності наукової роботи вчених, конструкторів, винахідників. Усе це відбувалося на тлі зниження з 1961 р. по 1985 р. майже у 2 рази рентабельності підприємств, несприйняття економікою нововведень, досягнень науки і технічного прогресу.10

Якісно новий, третій етап у журнальній публіцистиці розпочався з проголошенням незалежної України (1991 р.), коли як історики, так і журналісти зреклися марксистсько-ленінської методології, а читачам був запропонований широкий спектр публікацій

Отже, в дослідженні запропоновано двовимірну періодизацію журнальної публіцистики радянської доби: за змістовою науковою компонентою, яка формувалася під впливом розвитку НТР, та за факторами зовнішнього впливу (ідеологічного, політичного) на відбір і зміст публікацій у науково-популярному щомісячнику.

Історичні дослідження, які так чи інакше дотичні до обраної теми, можна умовно поділити на декілька груп.

Першу групу складають узагальнюючі праці з історії радянського суспільства та історії УРСР - як радянської доби, так і сучасні. Ці видання характеризують вплив політичного режиму, правлячої комуністичної партії, цензури, інших факторів тоталітарного суспільства як на розвиток науки і техніки в цілому, так і відображення її реального становища в тогочасній журнальній публіцистиці.

Другу групу становлять колективні праці, монографії,12 статті, дисертаційні роботи, присвячені розвитку вітчизняної науки і техніки, у яких побіжно розглядається преса як джерело вивчення діяльності наукових установ, лабораторій, кафедр, наукових шкіл, результати досліджень у різних галузях знань.

Спеціально ролі відомчих журналів у розвитку вітчизняної науки і техніки були присвячені дисертаційні дослідження В.О. Остафійчука та О.В. Євменчук

Третя група наукових розвідок розкриває місце і роль газетної і журнальної публіцистики в історичних дослідженнях, має певне науково-пізнавальне та методологічне значення для виконання поставлених у дисертації завдань, озброює фахівця-історика сучасними методами опрацювання масових джерел.

Не дивлячись на те, що деякі із названих робіт вийшли в радянську добу, вони залишаються актуальними й сьогодні - під кутом зору аналізу масових джерел, у т. ч. й журнальної публіцистики, в аспекті кількісно-якісних, математико-статистичних методів обробки періодики, а також важливі для з'ясування методологічних парадигм, якими керувалися радянські вчені, журналісти в підготовці науково-публіцистичних матеріалів для журналу «Наука і суспільство».

Оскільки робота має комплексний і міждисциплінарний характер, історіографічному аналізу підлягали праці, які відбивають основні етапи становлення і розвитку української радянської преси, ідеологічні завдання, які виконували видання в рамках партійних директив, способи і методи взаємодії з широким читацьким загалом, що дає змогу глибше зрозуміти особливості відображення журнальною публіцистикою розвитку вітчизняної науки і техніки.

Саме тому ця категорія літератури з історії журналістики утворює самостійну, четверту групу наукових публікацій

П'яту, найчисельнішу групу літературних джерел, становлять статті, нариси, інтерв'ю, кореспонденції, повідомлення вчених, конструкторів, журналістів, робітничо-селянських кореспондентів, новаторів і раціоналізаторів виробництва, уміщені в журналі «Наука і суспільство» в 1951 - 1991 рр. У дисертаційному дослідженні вперше введено в науковий обіг 232 публіцистичних матеріали, присвячені розвитку науки і техніки в УРСР, упровадженню її досягнень у народне господарство. Це, насамперед, публікації М.П. Барабашова, П.А. Власюка, С.К. Всехсвятського, Л.С. Галкіна, Ш.Г. Горделадзе, В. Гаврилова, О.В. Палладіна, Б.Є. Патона, Є.І. Лейначука, Г.І. Гладишева, В.П. Філатова та ін. Отже, здійснений історіографічний аналіз свідчить про те, що історична наука володіє величезним арсеналом ідей, концепцій, оцінок, досліджень, які за методологічним, фактографічним рівнем авторських узагальнень дають змогу виконати самостійне наукове дослідження, а саме: у кількісно-якісних, інформаційних вимірах визначити джерельну, цінність журнальної публіцистики для з'ясування рівня розвитку вітчизняної науки і техніки в досліджуваний період, ролі журналу в донесенні науково-технічних знань широкому читацькому загалу та залучення його до участі в русі новаторів і раціоналізаторів виробництва.

Основна журнальна інформація про розвиток науки і техніки сконцентрована, насамперед, у колекціях періодичних видань, зібраних у фондах НБУ ім. В.І. Вернадського, у документах центральних державних архівів, зокрема, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО України). Дослідницею виявлено і проаналізовано біля 500 комплектів журналу «Наука і суспільство».

Особливої уваги заслуговують документи фондів ЦДАГО України. Зокрема, у них ідеться про затвердження видавництва журналу, його тираж, кількість аркушів, плани роботи, а саме: дослідження вітчизняної науки і техніки, друкування лекцій, рецензій на книги, брошури тощо. У фонді містяться важливі відомості про діяльність журналу «Наука і суспільство» та його кореспондентів на місцях, а також роботу Цензурної Комісії. Збереглися звіти органів періодичного друку, реєстр журналу, затверджений зміст журналу на рік та ін.

Важливу інформацію почерпнуто з архівних фондів редакції журналу, де містяться дані про діяльність журналу в різний час, зберігається частина рукописів статей про політичне, економічне, культурне становище в Україні, листи, що надходили від кореспондентів і читачів з місць, їх враження, сценарії вікторин, які проводилися для читачів редакцією та ін.

Отже, вивчення і використання джерел та літератури на сучасній літературознавчій базі дало змогу розкрити поставлені в дисертації завдання, уникнути однобічної оцінки журнальної публіцистики у висвітленні розвитку вітчизняної науки і техніки в 1950 - 1980-х рр. і її ролі в популяризації досягнень науково-технічного прогресу на теренах України.

У розділі ІІ «Основні етапи становлення і розвитку щомісячника «Наука і суспільство», особливості відображення науково-технічної проблематики в журнальній публіцистиці радянської доби» йдеться про 40-річний шлях творчої роботи редколегії видання на тлі двох НТР, соціально-економічних, політичних змін у радянській державі.

Передісторія сучасного щотижневика «Наука і суспільство» сягає

1923 р., коли 16 серпня в м. Харкові державним видавництвом «Червоний шлях» було започатковано «популярно-науковий і громадський» журнал «Знаття», який з 1924 р. став називатися «Знання». У 1951 р. за рішенням ЦК ВКП(б) йому було дано назву «Наука і життя». А в 1965 р., з метою аби не копіювати московський журнал «Наука и жизнь», український журнал став називатися «Наука і суспільство». Він був друкованим органом Товариства для поширення політичних і наукових знань Української РСР.

Основні етапи становлення і розвитку журналу «Наука і суспільство» та відображення ним науково-технічної тематики збігаються в часі з двома НТР: 1950 - 1960-х рр. та останньої чверті ХХ ст., що визначили пріоритетні напрями змісту видання. Особливості відображення журнальною публіцистикою розвитку вітчизняної науки і техніки зумовлені політичними та ідеологічним змінами в радянському суспільстві. Діяльність журналу в першій половині 1950-х рр. проходила в жорстких рамках сталінської політичної цензури, у другій половині 1950-х - середині 1960-х рр. - хрущовської «відлиги» та «лібералізації» в УРСР за часів П. Шелеста, у другій половині 1960-х рр. - середині 1980-х рр. - брежнєвського «застою» та відродження рецидивів культу особи, у другій половині - кінці 1980-х рр. - горбачовської «перебудови» і пошуків моделі демократичного, з «людським обличчям» соціалізму. На всіх етапах в умовах панування комуністичної ідеології журнал видавався під пильним контролем радянської цензури, у висвітленні науково-технічної проблематики він мав дотримуватися принципів партійності, класовості та інтернаціоналізму. Змінювався з роками склад редакційної колегії щомісячника, але залишалася сталою комуністична парадигма журнальної публіцистики.

У розділі досліджується динаміка тиражу журналу «Наука і суспільство», представлена графіками за 1951 - 1966 рр., 1967 - 1976 рр. та 1977 - 1988 рр. Кількісно-якісний аналіз, проведений нами, показує, що після певних спадів тираж щомісячника збільшувався в умовах «лібералізації» 1960-х рр. та «демократизації» другої половини 1980-х рр. Але впродовж другої половини 1950-х - середини 1970-х рр. залишалася стабільною ціна журналу (30 коп.), а в другій половини 1960 - 1980-х рр. його обсяг (9,4 - 9,9 др. арк.).

Отже, заснування і діяльність журналу «Наука і суспільство» визначалися партійними документами, а його зміст залежав від політичних змін у країні, викликів НТР та проявів ідеологічного протистояння, змагання двох протилежних світових систем, боротьби з релігією за утвердження радянського способу життя.

У розділі ІІІ «Висвітлення періодичним виданням ролі науки у створенні нової техніки і технології, розвитку народного господарства» досліджується вся сукупність напрямів змісту журнальної публіцистики про стан вітчизняної науки і техніки на тлі науково-технічних революцій другої половини - кінця ХХ ст., «холодної війни» 1940-х - початку 1980-х рр., наростання соціально-економічних кризових явищ у 1970 - 1980-х рр. До найголовніших тем журнальної публіцистики належали: ядерна фізика, інформаційні технології, освоєння космосу, пошук корисних копалин, синтез неорганічних матеріалів, генна інженерія, нові сорти хліба, технічних культур, радіозв'язок, відкриття в медицині тощо. Найактивнішими авторами науково-популярного журналу серед учених були академіки Б.Є. Патон, І.К. Білодід, П.Г. Костюк, В.М. Глушков, Я.С. Митропольський, М.В. Пасічник, В.П. Комісаренко, К.М. Ситник, О.О. Галкін, професори О.З. Жмудський, С.С. Лаврик, М.К. Фуркало, М.С. Погорєлов та ін.

Щороку редакція одержувала в середньому 1200 листів від читачів, за цими листами формувалася тематика видання. У відповідь - лише за 1982 - 1986 рр. було опубліковано понад 250 статей і бесід академіків і членів-кореспондентів АН УРСР, докторів і кандидатів наук з актуальних питань, поставлених читачами.

У дисертаційному дослідженні проведено кількісно-якісний аналіз журнальних публікацій про розвиток вітчизняної науки і техніки за авторською приналежністю та відображено найважливіші індикатори в діаграмах. Проведені нами підрахунки показують, що, наприклад, у 1961 р. в журнальній публіцистиці домінували автори з науковими ступенями і вченими званнями, аспіранти, викладачі вищих навчальних закладів. За ними слідували інженери, конструктори, винахідники, і замикали коло журналісти, письменники.

У 1971 р. при стабільно великій частці авторів-учених, на друге місце вийшли журналісти, а інженерно-технічний персонал, винахідники посіли третю сходинку публіцистичного рейтингу. Така ситуація пояснюється, на наш погляд, посиленням кризових явищ в економіці, несприйняттям виробництвом у радянських умовах господарювання досягнень НТР, коли найкращі вітчизняні винаходи лягали «під сукно» керівництва, а зневірені новатори втрачали інтерес до науково-популярного видання.

Отже, журнал «Наука і суспільство» є справжнім літописом науково-технічної ери, її проявів на теренах Радянської України, він відбиває пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, сприяє більш глибокому розумінню науково-технічної ментальності соціалістичної епохи.

У розділі IV «Відображення в журналі «Наука і суспільство» досягнень вітчизняної науки і техніки в пізнанні космосу, відкритті і застосуванні радіозв'язку, розробці сучасних технологій електрозварювання» аналізуються напрями змісту журнальної публіцистики, які домінували з року в рік на сторінках науково-популярного видання.

За даними контент-аналізу, проведеного автором, площа журнальної публіцистики про космічну тематику в 1961 р., порівняно з 1971 р., була більшою в 1,9 разу, а дослідження в галузі електрозварювання і радіозв'язку переважали в 1,5 разу.

Журнал містить великий комплекс публікацій про значення робіт Ю.В. Кондратюка і Ф.А. Цандера для теорії міжпланетних польотів, внесок Г.А. Шайна, В.А. Амбрацумяна, М.П. Барабашова, Г.А. Тихова в розвиток радянської астрономії, відкриття О.С. Поповим вітчизняного радіо, успіхи М.Г. Слав'янова, В.П. Нікітіна, О.О. Алексєєва, Є.О. Патона, Б.Є. Патона, М.М. Бернадоса в застосуванні електрозварювання у військовому і цивільному виробництві.

У розділі розкриваються форми і методи роботи журналу «Наука і суспільство» з популяризації вітчизняної науки і техніки: проведення редакцією виїзних засідань у трудових колективах УРСР для обговорення річних планів роботи, змісту щомісячника; започаткування конкурсів серед винахідників і раціоналізаторів виробництва, створення «Клубу цікавих справ», листування з читачами, введення спеціальних рубрик, а яких вчені, інженери, конструктори давали відповіді на листи читачів тощо.

Отже, теми космосу, зв'язку, електрозварювання домінували в науково-популярному виданні, що пояснюється насамперед їх військовим (в умовах «холодної війни») та народногосподарським значенням упродовж двох етапів НТР. Журнальна публіцистика є важливим джерелом вивчення здобутків вітчизняних учених у галузях, які визначали науково-технічний прогрес минулого століття та обороноздатність і безпеку країни.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження, що виносяться на захист.

Аналіз стану наукової розробки проблеми засвідчив, що вона ще не була предметом спеціального вивчення, а використана в дисертаційній роботі джерельна база є репрезентативною та достовірною, що дає змогу в повному обсязі дослідити обрану тему.

У дослідженні на основі сучасної методологічної бази, модернізаційного підходу виявлені постійні зміни, які відбувалися в структурі і напрямах науки і техніки під впливом НТР 1950-х - 1960-х рр. та останньої чверті ХХ ст., а також у змісті, формах і способах відображення журналом «Наука і суспільство» проявів науково-технічного прогресу в УРСР.

У своєму становленні і розвитку журнал «Наука і суспільство» пройшов ряд етапів, які відрізняються масштабами і глибиною поставлених завдань. Вони залежали від багатьох факторів, зокрема, наявності професійних журналістських кадрів, обсягів фінансування, впливу політичних та ідеологічних чинників. Видання було соціально-культурним феноменом тоталітарного суспільства, на формування його тематики, змісту публікацій впливали партійні директиви, політична цензура, ідеологічна пропаганда радянської доби. Робота журналу базувалася, насамперед, на принципах партійності, класовості та інтернаціоналізму, а тому ми прагнули реконструювати «зовнішнє оточення», яке впливало на розвиток видання, а джерела і літературу минулої історичної епохи аналізували з урахуванням інтелектуального і духовного середовища, у якому вони існували, враховуючи менталітет епохи, її політичні симпатії та антипатії в оцінках людей та історичних явищ.

У дисертаційному дослідженні доведено, що за змістом відображення науково-технічної проблематики слід виділити два етапи діяльності журналу «Наука і суспільство»: 1950 - 1960-ті рр. і 1970 - 1980-ті рр., які відповідають двом хвилям НТР на теренах УРСР; водночас за політичними, ідеологічними відтінками журнальної публіцистики доцільно виділити три періоди: 1951 - середина 1950- х рр., коли журнал працював в умовах сталінської цензури, друга половина 1950-х рр. - 1980-ті рр., коли розгортання роботи редколегії проходило в складних морально-політичних, міжнародних умовах «холодної війни», партійної монополії в рамках видозміненої тоталітарної держави, переслідування дисидентського руху, і сучасний період, з 1991 р., який претендує на спеціальне дослідження.

За напрямами змісту, відображення науково-технічної тематики в журнальній публіцистиці превалюють природничі, фізико-математичні, сільськогосподарські, медико-психологічні, технічні науки. Найбільша питома вага науково-публіцистичних матеріалів, що належали таким категоріям авторів, як науковці, інженерно-технічні працівники, журналісти, письменники. Серед дослідників, праці яких найчастіше знаходили резонанс у пресі, - академіки Б.Є. Патон, І.К. Білодід, П.Г. Костюк, В.М. Глушков, Я.С. Митропольський, М.В. Пасічник, В.П. Комісаренко, К.М. Ситник, професори О.З. Жмудський, С.С. Лаврик, М.К. Фуркало, М.С. Погорєлов та багато інших.

Науково-публіцистичні виступи цих авторів пробивали «залізну завісу» тоталітарного суспільства. Вони озброюють сучасних дослідників науки і техніки цікавими фактичними даними, важливими думками, оцінками, науковими прогнозами, які дають змогу з'ясувати стан і проблеми розвитку вітчизняної науки в радянську добу. До наукового обігу автором дослідження введено декілька сотень науково-публіцистичних виступів відомих учених, конструкторів, винахідників, які розкривають важливі напрями вітчизняного науково-технічного прогресу.

Кількісно-якісний аналіз діяльності журналу «Наука і суспільство» показав, що впродовж десятиліть це видання мало стабільну ціну (30 коп. за примірник), майже стабільний обсяг (9,4 - 9,9 др. арк.), але найчастіше змінювався його тираж: від 21 тис. примірників на початку 1950-х рр. до 49,1 тис. у середині 1960-х рр., від 67, 2 тис. - у середині 1970-х рр. до 50,6 у кінці 1980-х рр. Помітно вирізняється характерна тенденція збільшення тиражу журналу після певних спадів, в умовах демократизації суспільства - короткотривалої хрущовської «відлиги» та горбачовської «перебудови». Журнальна публіцистика урізноманітнюється в цей час як за змістом, жанром, так і за колом авторів, яке все більше розширювалося за рахунок винахідників, раціоналізаторів, передовиків виробництва.

У комплексі з опублікованими і неопублікованими архівними документами журнальна публіцистика є важливим історичним джерелом вивчення розвитку вітчизняної науки і техніки в 1950 - 1980-х рр., яке дає змогу краще зрозуміти ментальність радянської епохи, чіткіше розкрити стан, пріоритетні напрями науково-технічного пошуку, забезпеченість його кадровим потенціалом, з'ясувати умови життя і праці вчених, пересічних людей соціалістичної епохи.

Водночас журнальна публіцистика відображувала розвиток вітчизняної науки і техніки під кутом зору традиційної методології однолінійного прогресу, протистояння природи і науки, тоді як наприкінці ХХ ст. глобальна екологічна криза продемонструвала сумнівність ідеології прогресу як сенсу історії. Відбувався перехід від «одновимірної» інтерпретації історії науки і техніки до «багатовимірних», але вони залишалися непоміченими в журнальній публіцистиці радянської доби.

Публіцистику журналу «Наука і суспільство» слід розглядати як наративне джерело - посередник між подіями і явищами науково-технічного життя і вченим, журналістом, робітничо-селянським кореспондентом, на змісті якого відбилися авторські суб'єктивні інтереси і стереотипи епохи.

Журнал «Наука і суспільство» - це літопис не лише науково-технічного прогресу в УРСР, а й проблем його розвитку, велика скарбниця досвіду взаємодії друкованого видання з багатотисячною аудиторією вчених, аспірантів, студентів, інженерно-технічних працівників, робітничо-селянських кореспондентів, яка збагачує сучасників знаннями про форми і методи роботи редколегії із залучення читачів до руху раціоналізаторів, винахідників на виробництві, аматорської науково-технічної творчості та популяризації досягнень вітчизняної науки і техніки.

ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Логвинюк Т. В. Епохальні відкриття О.С. Попова на сторінках журналу «Наука і суспільство» (1951-1960 рр.) / Т. В. Логвинюк // Гілея (науковий вісник): зб. наук. праць. - К., 2010. - Вип. 32. - С. 130 - 137.

Логвинюк Т. В. Політ першої людини в космос на сторінках журналу «Наука і суспільство» та іноземної преси / Т. В. Логвинюк // Гілея (науковий вісник): зб. наук. праць. - К., 2011. - Вип. 43. - № 1 - С. 193 - 197.

Логвинюк Т. В. Журнал «Наука і суспільство» - джерело вивчення розвитку науки про космос в 1950-1960 рр. / Т. В. Логвинюк // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст./[ред.кол.: Коцур В.П. (гол.ред.), Орлик В.М. та ін.]. - Переяслав-Хмельницький, 2010. - Вип. 24. - С. 251-258.

Логвинюк Т. В. Журнал «Наука і суспільство»: час становлення і розвитку / Т. В. Логвинюк // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст./[гол.ред. В. Коцур]. - Переяслав-Хмельницький; Корсунь-Шевченківський, 2009. - Вип. 22. - С. 279-283.

Логвинюк Т. В. Провідна науково-технічна тематика журналу «Наука і суспільство» в 1951 - 1971 рр. / Т. В. Логвинюк // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. /[гол.ред. В. Коцур]. - Переяслав-Хмельницький; Корсунь-Шевченківський, 2009. - Вип. 23. - С. 239-243.

Логвинюк Т. В. Становлення і розвиток електрозварювання в УРСР та його відображення в журналі «Наука і суспільство» (1950-1960 рр.) / Т. В. Логвинюк // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 6. /[ред.кол.: Андрусишин Б.І. та ін.]. -К., Історичні науки. 2010. - Вип. 6. - С. 150-156.

АНОТАЦІЯ

Логвинюк Т.В. Розвиток вітчизняної науки і техніки в 1951 - 1991 рр. (на матеріалах журналу «Наука і суспільство»). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». - Переяслав-Хмельницький, 2011.

У дисертації проаналізовано й узагальнено журнальну публіцистику щомісячника «Наука і суспільство», з питань розвитку вітчизняної науки і техніки в 1950 - 1980-х рр.; здійснено аналіз існуючих в історіографії методологічних підходів, теоретичних парадигм щодо проблеми відображення в періодичній пресі актуальних проблем науково-технічного прогресу радянського часу; визначено періодизацію діяльності журналу з погляду зміни змісту і напрямів науково-технічної тематики під впливом науково-технічних революцій, переформатування ідеологічних акцентів та політичної кон'юнктури тоталітарної держави; вивчено і введено в науковий обіг раніше не відомі науково-публіцистичні виступи радянських учених, інженерів-конструкторів, винахідників, раціоналізаторів виробництва.

У дисертації докладно вивчаються форми і методи роботи журналу «Наука і суспільство» з читачами, шляхи залучення їх до активного обговорення актуальних питань розвитку науки і техніки.

Ключові слова: наука і техніка, журнальна публіцистика, космос, радіозв'язок, електрозварювання, контент-аналіз, науково-технічна революція.

АННОТАЦИЯ

Логвинюк Т.В. Развитие отечественной науки и техники в 1951 - 1991 гг. (по материалам журнала «Наука и общество»). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. - ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды». - Переяслав-Хмельницкий, 2011.

В диссертации проанализирована и обобщена журнальная публицистика ежемесячника «Наука и общество», касающаяся вопросов развития отечественной науки и техники в 1950 - 1980-х гг.; проведен анализ существующих в историографии методологических подходов и теоретических парадигм по проблеме отражения в периодической печати актуальных проблем научно-технического прогресса советского времени; предложена периодизация деятельности журнала с точки зрения изменения содержания и направлений научно-технической тематики под влиянием научно-технических революций, переформатирования идеологических акцентов и политической конъюнктуры тоталитарного государства; изучены и введены в научный оборот ранее неизвестные научно-публицистические выступления советских ученых, инженеров-конструкторов, изобретателей, рационализаторов производства.

Определены и отмечены самые активные авторы журнала «Наука и общество» из научной среды: академики И.К. Белодед, П.Г. Костюк, В.М. Глушков, М.В. Пасечник, В.П. Комисаренко, профессора А.З. Жмудский, С.С. Лаврик, М.К. Фуркало, М.С. Погорелов и др. Научно-популярное издание содержит большой комплекс публикаций о теории межпланетных полетов, вкладе Г.А.Шайна, В.А. Амбрацумяна, М.П. Барабашова, Г.А. Тихова в развитие советской астрономии, об открытии А.С. Поповым отечественного радио, успехах М.Г. Славянова, В.П. Никитина, А.А. Алексеева, Е.А. Патона, Б.Е. Патона, Н.Н. Бернадоса в применении электросварки в военном и гражданском производстве, о развитии теории и практическом применении ультракоротких радиоволн советскими учеными Н.А. Бонч-Бруевичем, Б.А. Введенским, А.Л. Минцом, Г.В. Брауде, В.А. Смирновым, С. Новаковским и др.

В диссертационном исследовании предложена переодизация журнальной публицистики в двух измерениях. Первое - базируется на учёте изменения содержания журнала под влиянием двух этапов научно-технической революции 1950 - 1960-х гг. и последней четверти ХХ в. Другим измерением периодизации является влияние на формирование тематики журнальной публицистики, а также ее содержание внешних факторов, а именно: партийного руководства, цензуры, политической конъюнктуры, а также идеологической борьбы двух мировых систем - социализма и капитализма.

В диссертации подробно изучаются формы и методы работы журнала «Наука и общество» с читателями, пути привлечения их к активному обсуждению актуальных вопросов развития науки и техники.

Ключевые слова: наука и техника, журнальная публицистика, космос, радиосвязь, электросварка, контент-анализ, научно-техническая революция.

ANNOTATION

Logvuniuk T.V. Development of science and technology of our country in 1951 - 1991. (On the materials of the magazine "Science and Society". - Manuscript.

Candidate's dissertation in specialty 07.00.07 - history of science and technology. - SIHE "Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University". - Pereyaslav- Khmelnytsky, 2011.

The dissertation is devoted to the analysis and generalization of the monthly magazine "Science and Society" journalism about the development of science and technology of our country in 1951 - 1991; the analysis of existing in the historiography methodological approaches, theoretical paradigms concerning the the problem of representation of actual scientific-technical progress problems of the Soviet period in periodical press; the definition of periodization of the magazine work from the point of view of changes of its content and directions of scientific themes under the influence of scientific-technical revolution, reforming of ideological accents and political situation of the totalitarian state; the research and introduction into scientific use of earlier unknown scientific articles of Soviet scientists, design engineers, inventors, rationalizers of production.

The forms and methods of work of the magazine "Science and Society" with its readers, their participation in active discussion of actual problems of scientific and technical development are investigated in the dissertation.

Key words: science and technology, magazine journalism, outer space, radio communication, electric welding, content analysis, scientific-technical revolution.

Размещено на Allbest.ru