Актуальність теми: Доробок східнослов'янських друкарів Івана Федорова та Петра Мстиславця, насамперед Івана Федорова, причетного до запровадження книгодрукування в Україні, був і залишається у полі найбільших зацікавлень істориків книги та широкого інтелектуального загалу. Однак без введення у науковий обіг нових відомостей такі дослідження набувають компілятивного характеру, а внаслідок незбереженості документальних джерел актуалізується пошук інших способів отримання нових відомостей з історії видавничої діяльності І. Федорова та П. Мстиславця. З цією метою здійснено історико-книгознавче дослідження водяних знаків їхніх спільних та окремих видань, насамперед великоформатних, для введення у науковий обіг відомостей історії друкування видань, почерговості публікації їх частин, історії закупівлі паперу, виявлення невідомих раніше варіантів друку та паперу, атрибуції вставних аркушів, самостійних естампних гравюр, сучасних виданням оправ тощо.

Зв'язок дослідження із науковими програмами, планами, темами: Обрана тема розроблялася в рамках наукової роботи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі - НБУВ), а саме "Книжкові та рукописні пам'ятки: історико-культурні дослідження бібліотечних зібрань, колекцій та рідкісних видань" (2002-2006 рр., № державної реєстрації 0107U000510, № теми 4.1.02-06), "Унікальні книжкові та рукописні фонди: науковий опис, державна реєстрація" (2007-2009 рр., № державної реєстрації 0107U000172, № теми 4.3.07-09) та "Створення системи сучасних науково-інформаційних ресурсів на рукописні фонди, рідкісні видання та книжкові колекції" (2010-2012 рр., № державної реєстрації 0110U002019, № теми 4.3.10-12).

Мета дисертації: провести комплексний аналіз водяних знаків видань І. Федорова та П. Мстиславця та ввести у науковий обіг нові відомості історико-книгознавчого характеру.

Досягнення мети дослідження передбачало розв'язання таких завдань:

з'ясувати ступінь дослідженості тематики у вітчизняній та зарубіжній історіографії та здійснити аналіз джерельної бази дослідження;

довести актуальність дослідження водяних знаків стародруків для історії книги, бібліографії, історії гравюри;

відпрацювати методику історико-книгознавчого дослідження філіграней та застосувати її для аналізу видань І. Федорова та П. Мстиславця;

визначити сюжети, типи, види, варіанти водяних знаків, здійснити їх порівняльний аналіз, узагальнити відомості щодо походження різних видів використаного паперу;

встановити динаміку зміни паперу видань в цілому та їх окремих частин, послідовність друкування складових книги; проаналізувати папір ілюстрацій, варіантів друку тощо;

порівняти кількісні і відсоткові параметри представлення філіграней в різних виданнях, виявити спільні риси динаміки зміни паперу, спільні та подібні знаки на папері різних видань;

з'ясувати склад та особливості водяних знаків різних примірників кожного із видань із метою виявлення їх спільних та відмінних особливостей;

застосувати аналіз водяних знаків для встановлення часу друкування вставних аркушів, атрибуції варіантів, естампних гравюр, сучасних виданням оправ;

сформулювати та проаналізувати потенційні можливості історико-книгознавчого аналізу філіграней стародруків на прикладі видань І. Федорова та П. Мстиславця та деяких пізніших кириличних стародруків.

Об'єкт дослідження складають примірники великоформатних видань східнослов'янських друкарів Івана Федорова та Петра Мстиславця, надруковані спільно та окремо, - Апостола (Москва, 1564), Євангелія учительного (Заблудів, 1569), Апостола (Львів, 1574), Євангелія (Вільнюс, 1575), Псалтиря (Вільнюс, 1576), Біблії (Острог, 1581).

Предметом дослідження є історико-книгознавчий аналіз водяних знаків репрезентативної вибірки примірників вказаних видань І. Федорова та П. Мстиславця.

Джерельною базою дисертації стали примірники шести видань І. Федорова та П. Мстиславця із 14 збірок Києва, Львова, Москви, Харкова та Острога, серед яких Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (Київ), Російська державна бібліотека (Москва), Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та ін. Проаналізовано 12 примірників московського Апостола (? 1600 водяних знаків), 14 примірників заблудівського Євангелія (? 2800 водяних знаків), 32 примірники львівського Апостола (? 4450 знаків), 25 примірників вільнюського Євангелія (? 5200 знаків), 9 примірників вільнюського Псалтиря (? 1100 знаків), 65 примірників острозької Біблії (? 20400 знаків). Зафіксовано більше 35 тисяч водяних знаків, графічно відтворено 186 зображень філіграней. Додатково залучено окремі примірники "вільнюських аркушів" 1595 р., заблудівського Псалтиря 1570 р., острозьких Нового Завіту 1580 р. та "Книжиці" Тимофія Михайловича 1581 р., а також з метою загального аналізу паперу, порівняння знаків, атрибуції вставних аркушів ХVІ - початку ХVІІ ст. досліджено ще 78 примірників інших видань Острога, Вільнюса та Москви.

Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на засадах історизму, об'єктивності та системності, в ній використано загальнонаукові методи - аналітичний, синтетичний, класифікації, логічний та ретроспективний, а також історичні - історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, статистичний. Залучені методи низки спеціальних історичних дисциплін - джерелознавчий, історико-книгознавчий, паперозначний, бібліографічний, шрифтовий тощо. Основна увага приділялася філігранологічному методу аналізу паперу та історико-книгознавчим методам дослідження стародруків для встановлення за їх допомогою автентичності примірників видань, ймовірного часу та місця її друкування, специфічних особливостей друку, виявлення варіантів.

Хронологічні межі дослідження: проаналізовано видання І. Федорова та П. Мстиславця, надруковані впродовж 1564-1581 рр., відтак основне дослідження охоплює 60-80-і рр. ХVІ ст. Оскільки залучалися інші видання, зокрема, "вільнюські аркуші" 1595 р., подеколи для порівняння використано анонімні безвихідні видання, а також пізніші московські, вільнюські, острозькі друки, це розширює його хронологічні межі до 50-х рр. ХVІ - початку ХVІІ ст.

Територіальні рамки дослідження охоплюють території Російської держави (Москва), Великого князівства Литовського (Заблудів, Вільнюс) та Королівства польського (Львів, Острог), відповідно до сучасних державних кордонів - Російської Федерації, України, Польщі, Литви та Білорусі.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що:

уперше здійснено спробу дослідити цілісний комплекс водяних знаків всіх великоформатних видань І. Федорова та П. Мстиславця, що потребувало вироблення та практичного запровадження історико-книгознавчої методики дослідження філіграней стародрукованих пам'яток;

встановлено сукупність водяних знаків у примірниках кожного із видань, послідовність друкування частин видань, внесено суттєві уточнення у розробки попередніх дослідників; виявлено раніше не відзначені у публікаціях водяні знаки;

введено у науковий обіг інформацію про варіанти паперу видань Євангелія 1575 р. та Біблії 1581 р., а також про використання для друку масивів якісного паперу без сюжетних філіграней;

завдяки аналізу філіграней різних примірників виявлено невідомі раніше варіанти друку окремих аркушів московського Апостола, вільнюських Євангелія та Псалтиря 1576 р.;

внаслідок дослідження вставних фронтиспісних гравюр у примірниках острозької Біблії висловлено припущення про тиражування цих гравюр з видань П. Мстиславця, вірогідно, в Острозі у 90-х рр. ХVІ ст., що гітотетично можуть вважатися первістками вітчизняної естампної гравюри;

відпрацьовано уніфіковану методику дослідження комплексу філіграней, придатну для аналізу не тільки видань І. Федорова та П. Мстиславця, а й інших стародрукованих пам'яток з метою історико-книгознавчого використання набутої інформації.

Практичне значення дисертації. Напрацьована методика історико-книгознавчого дослідження водяних знаків пропонується до використання фахівцям, що працюють зі стародрукованими виданнями, і наразі застосовується під час роботи з масивами стародруків у НБУВ. Проведений комплексний аналіз водяних знаків видань І. Федорова та П. Мстиславця надає відомості щодо видавничої діяльності друкарів, історії закупівлі паперу для їх видань, варіантів використання паперу, особливостей редагування та передруку тексту, і цей матеріал може бути використаний у історико-книгознавчих дослідженнях. Виявлення варіантів друку, інших особливостей організації видань, чистих аркушів служить доповненням бібліографічних каталогів і покажчиків. Окремі зауваження стосовно походження різних видів паперу, варіантів водяних знаків, використання сюжетних філіграней для позначення видів паперу, зокрема книжного, відомості про якість різних видів паперу, його розміри, походження, факти побутування масивів паперу без філіграней надають цінний джерельний матеріал для філігранології та історії паперу. Запропоновані історико-книгознавчі методи вивчення водяних знаків можуть бути результативно використані при дослідженні естапних гравюр та оправ стародруків.

Особистий внесок здобувача: Дисертаційне дослідження, автореферат та наукові статті, у яких викладено основні положення та висновки дослідження, виконані дисертанткою самостійно і належать їй одноосібно.

Апробація результатів дослідження: Основні положення дисертації апробовані на міжнародних наукових конференціях "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (Київ, 2004), "Книга и мировая цивилизация" (Москва, 2004), "Слов'янство і національно-культурні процеси ХХІ ст." (Київ, 2006), "Роль бібліотек у формуванні науково-інформаційного простору України" (Київ, 2006), "Інтранет/екстранет ресурси в наукових бібліотеках" (Київ, 2007); "Рукописна та стародрукована книга" (Львів, 2008); "Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів" (Київ, 2008); "Історія, сучасність, майбутнє" (Київ, 2009), "Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань" (Київ, 2009), "Язык, книга и традиционная культура позднего русского средневековья в жизни своего времени, в науке, музейной и библиотечной работе ХХІ в." (Москва, 2009); "Еволюція структури і функцій бібліотекознавства під впливом сучасних інформаційних технологій" (Київ, 2010); "Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника: Історія і сучасність" (Львів, 2010), а також "Федоровских чтениях" (Москва, 2007, 2009), читаннях, присвячених пам'яті князя В.К. Острозького (Острог, 2009, 2010, 2011) та ін.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 12 одноосібних публікаціях, із них 7 - у виданнях, що входять до переліку наукових видань, затвердженого ВАК України.

Структура дисертації: Дисертація є рукописом обсягом 190 сторінок, що складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (571 позиція), 6 додатків та переліку скорочень. Загальний обсяг дисертації складає 320 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано його мету і завдання, окреслено джерела та методологічну базу дисертації, визначено об'єкт та предмет, розкрито наукову новизну дослідження, теоретичну цінність та можливість практичного запровадження, форми апробації результатів. Розкрито зміст понять "філіграні" та "водяні знаки", вказано на використання термінів в якості синонімів.

У першому розділі "Історіографія, джерельна база та методичні засади дослідження" розглянуто ступінь вивченості теми, викладено основні методичні положення дослідження та окреслено коло використаних у роботі джерел, серед яких насамперед комплекси водяних знаків 180 примірників московських, заблудівських, львівських, вільнюських та острозьких видань І. Федорова та П. Мстиславця зі збірок бібліотек, музеїв та архівів Києва, Москви, Львова, Харкова та Острога, що містять більше 35 тисяч водяних знаків.

Філіграні видань І. Федорова розглянуті у декількох спеціальних публікаціях О.Я. Мацюка, крім того, філігранологічний компонент дослідження є обов'язковою складовою найсуттєвіших історико-книгознавчих досліджень доробку І. Федорова, насамперед Є.Л. Немировського, Я.Д. Ісаєвича, Я.П. Запаска, І.П. Крип'якевича та ін. Видавнича діяльність П. Мстиславця досліджена значно гірше, це ж стосується і філіграней його видань. Аналіз публікацій попередників свідчить про більшу увагу до паперу московського та львівського Апостолів та заблудівського Євангелія учительного І. Федорова, значно менше досліджені філіграні острозької Біблії 1581 р. Папір вільнюських видань П. Мстиславця 1575 р. майже не потрапляв у поле зору дослідників, лише частково їх водяні знаки опубліковані в альбомах. У працях дослідників автором виявлено ряд неточностей, неправильних назв водяних знаків, хибних висновків щодо закупівлі паперу різних видань тощо. Проаналізовано альбоми водяних знаків, в яких зафіксовано певні філіграні аналізованих видань - насамперед К.І. Тромоніна, М.П. Лихачова, Е. Лауцявічюса, О.Я. Мацюка. До історіографії залучено окремі публікації з дослідження філіграней, серед них О.Н. Кічиної, В.П. Мякішева, досвід яких можна екстраполювати на дослідження видань І. Федорова та П. Мстиславця.

водяний знак стародрук книга

Викладено напрацьовану автором методику дослідження водяних знаків, застосовану для історико-книгознавчого аналізу видань І. Федорова та П. Мстиславця, однак придатну і для дослідження інших стародрукованих пам'яток. Обґрунтовано засади аналізу водяних знаків, їх співставлення між собою, спосіб вирахування кількості філіграней у виданнях та їх відсотків, окреслено параметри опису та обмірів водяних знаків, аналізу вержерів та понтюзо, систему називання водяних знаків. Відсутність відомостей про тиражі видань І. Федорова та П. Мстиславця спонукала до вирахування їх приблизних співставних гіпотетичних тиражів, на основі яких встановлення необхідних запасів паперу для їх публікації та коштів для його закупівлі.

У другому розділі "Історико-книгознавчий аналіз паперу московських та заблудівських видань І. Федорова та П. Мстиславця 60-х рр. ХVІ ст." досліджувалися водяні знаки спільних видань І. Федорова та П. Мстиславця - московського Апостола 1564 р. та заблудівського Євангелія учительного 1569 р. У результаті комплексного аналізу водяних знаків 12 примірників московського Апостола 1564 р. встановлено, що переважна більшість філіграней паперу цього видання має французьке походження (окрім знаку Голова блазня). Такий папір був розповсюджений у Росії, однак не був поширений на території Білорусі, України та Литви, відтак більше жодного разу не використаний у виданнях І. Федорова та П. Мстиславця. Для друкування видання використано папір семи сюжетів - Голова блазня, Рука або Рукавичка, Сфера, Кораблик, Розетка (Квітка), Кувшин (Глечик) і Одноріг. Встановлено надходження паперу до друкарні невеликими партіями та спростовано загальноприйняту тезу про закупівлю однієї великої партії паперу для друкування Апостола ще до початку роботи. Виявлено більшу кількість видозмін філіграней порівняно із зафіксованими у роботах попередників, зокрема, у найповніших публікаціях О.Я. Мацюка, вперше введено в обіг знак Одноріг. В результаті встановлення почерговості друкування частин видання відзначено окреме походження паперу із філігранню Голова блазня. Шляхом аналізу відмінності знаків у одних і тих же зошитах різних примірників Апостола 1564 р. виявлено невідомі раніше варіанти друку на парі аркушів 107/110. Фронтальне обстеження філіграней примірників московського Апостола дозволило виявити вставні аркуші із інших видань, зокрема, львівського Апостола 1574 р. та вільнюського Апостола 1592 р. Узагальнено відомості про тогочасні спроби виробництва у Росії власного паперу, а також зафіксовано інформацію про папір рідкісного примірника Часовника 1565 р.

Дослідження водяних знаків примірників заблудівського Євангелія учительного 1569 р. показало різну кількість і динаміку зміни паперу у різних примірниках, що дозволило висловити припущення про закупівлю паперу для його друкування у вигляді однієї великої партії з різних папірень ще до початку роботи. Подібної картини не надає жодне інше із досліджуваних видань І. Федорова та П. Мстиславця. У примірниках видання зафіксовано папір 11 сюжетів, а саме Гоздава, Єліта, Три корони, Літера S, Свєнчиц, Підкова з хрестом, Башти, Топор, Ведмідь, Новіна, Козел; вказано на переважно польське походження паперу. Встановлено, що видавці розраховували насамперед на використання паперу із філігранями Гоздава та Єліта, які можна класифікувати як базові для видання знаки. Визначено окреме походження паперу зі знаком Ведмідь, який закуповувався окремо після закінчення роботи над основним текстом для друкування початкових й кінцевих аркушів. Висловлено припущення, що один із примірників Євангелія учительного 1569 р. зі збірки Наукової бібліотеки ЛНУ (Львів), що має інакше співвідношення знаків, зібраний із аркушів "видавничого браку", а відтак вказує на погану придатність для друку паперу зі знаками Новіна та Підкова і вилучення його з тиражу на етапі брошурування примірників. Виокремлено групу філіграней, помилково долучених до масиву паперу цього видання у роботах попередників, зокрема О.Я. Мацюка, і які до цього часу відтворюються у публікаціях серед водяних знаків заблудівського Євангелія 1569 р., а насправді містяться на папері аркушів вільнюського видання Євангелія учительного друкарні Мамоничів 1595 р.

У третьому розділі "Порівняльний книгознавчий аналіз водяних знаків львівських видань І. Федорова та вільнюських видань П. Мстиславця середини 70-х рр. ХVІ ст." проаналізовано водяні знаки львівського Апостола 1574 р. друку І. Федорова та вільнюського Євангелія 1575 р. друку П. Мстиславця. Вивчення 32 примірників Апостола, що є первістком книгодрукування в Україні, показало, що це видання демонструє найбільшу однорідність паперу порівняно із усіма іншими виданнями першодрукарів. Це, вірогідно, свідчить про те, що закупівлею паперу і технічними моментами друкування видання безпосередньо опікувався особисто І. Федоров. У складі видання виявлено папір із філігранями Лодзя, Підкова, Єліта, Свєнчиц, Абданк, Топор, а також три випадкові знаки - Кабан, Гоздава та Ястжембєц, що трапилися по одному разу в різних примірниках і не зафіксовані попередніми дослідниками.

Комплексний аналіз походження всіх видів паперу, у тому числі з випадковими філігранями, вказує на більш вірогідне придбання продукції польських папірень, розташованих поблизу Кракова, на відміну від поширеної думки стосовно можливої закупівлі І. Федоровим паперу із підльвівських папірень, зокрема, розташованих у Буську та Лівчицях. Динаміка зміни знаків показала кількаразові зміни різних партій паперу. Висловлено припущення, що кінцеві аркуші із післямовою друкувалися разом із початковими наприкінці роботи, однак ще до остаточного завершення друкування основного тексту. Співставлення водяних знаків Апостола 1574 р. та Букваря 1574 р. свідчить про вірогідне завершення роботи над Букварем раніше від Апостола.

Вивчення паперу 25 примірників Євангелія 1575 р.П. Мстиславця виявило примірники, надруковані на папері з філігранями та без них, що можна класифікувати як два варіанти паперу видання. У примірниках із філігранями зафіксовано водяні знаки сюжетів Труби, Топор під короною, Свєнчиц, Підкова з хрестом, Єліта у лінійному картуші, Кабан, Ястжембєц, Риба, Абданк у лінійному картуші із завитками, Абданк у колі із зображенням митри, Єліта велика в орнаментальному картуші, Літера S під короною, Голова блазня, Топор без картуша, Остоя, Лодзя, Два хрести та Вершник. Примірники Євангелія 1575 р. із сюжетними філігранями синхронно відображають заміну однієї партії паперу іншою. Поява в них рідкіских та випадкових філіграней фіксується у тих самих зошитах. Значна кількість встановлених водяних знаків свідчить, що папір для друкування Євангелія 1575 р. закуповувався кількома окремими партіями, придбаними через посередника. Використовувався папір місцевого, але, здебільшого, малопольського (підкраківського) походження, що вказує на міжнародний характер у той час посередницької торгівлі папером. Більш ніж третину паперу складають аркуші з філігранню Труби, також використано велику кількість паперу із філігранню Топор; обидва види можна вважати базовими, тобто такими, на використання яких найбільше розраховували видавці. Це свідчить про замовлення або виготовлення паперу цих видів спеціально для друкування Євангелія 1575 р.

Виявлено примірники Євангелія 1575 р., надруковані на папері без сюжетних філіграней. Використання такого паперу можемо класифікувати як унікальне явище у книговидавничій практиці останніх десятиліть ХVІ ст. Оскільки не було виявлено друкарських відмінностей у наборі між двома групами примірників, варто вважати їх надрукованими одночасно. Разом з тим виявлені відмінності червоного друку дозволяють класифікувати їх як два видавничі варіанти, співставні із використанням паперу з водяними знаками та без них, що не відзначалося в бібліографії.

Встановлено окремі подробиці послідовності друкування частин Євангелія 1575 р., зокрема, друкування вступних частин до усіх чотирьох євангельських текстів наприкінці роботи. Це свідчить, що робота над текстом видання тривала одночасно із його друкуванням, що вказує на причетність П. Мстиславця і до видавничої, і до редакційної діяльності. Вивчення філіграней підкріпило попередні висновки щодо пізнішого тиражування фронтиспісних ілюстрацій із зображеннями апостолів з деяких примірників у якості самостійних естампних гравюр.

У складі вільнюського Псалтиря зафіксовано папір із філігранями Кабан, Остоя, Підкова з хрестом, Єліта, Свєнчиц, Топор без картуша, Топор у картуші під короною, Ястжембєц зі значним переважанням паперу з Кабаном. Встановлено близькість паперу вільнюських Євангелія 1575 р. та Псалтиря 1576 р., однак у Псалтирі не виявлено паперу без сюжетних філіграней, а також переважаючого у Євангелії паперу зі знаком Труби. Зафіксовано варіантність набору аркуша 190 у різних примірниках, на що спочатку вказали різні водяні знаки цих примірників. Розглянуто папір рідкісного примірника вільнюського Часовника 1574-1576 р., де зафіксовано водяний знак Кабан, що переважає, як і у виданні Псалтиря, а також знаки Свєнчиц, Єліта та Гоздава.

У четвертому розділі "Аналіз філіграней острозької Біблії 1581 р. та водяні знаки "вільнюських аркушів" близько 1595 р." проаналізовано сукупність водяних знаків 65 примірників острозької Біблії 1581 р. зі збірок Києва, Львова, Москви, Харкова, Острога. Встановлено, що примірники підрозділяються за ознаками паперу на два окремі варіанти із подібними між собою сукупностями водяних знаків, однак відмінними від примірників іншого варіанту. До умовно названого першим варіанту паперу належать примірники із філігранями Ястжембєц під короною, Топор у картуші під короною, Ястжембєц під митрою, Новіна, Леварт, Козел під короною, Юноша більший під короною, Підкова з хрестом без картуша, Лебідь під короною, Топор маленький без обрамлення, Топор у картуші навкіс, Орел. Примірники острозької Біблії другого варіанту містять водяні знаки Підкова з хрестом без картуша, Топор під півмісяцем, Юноша менший під митрою, Абданк, Новіна, Козел менший без корони, Гербурт, Лебідь без корони, Орел, Леварт, Свєнчиц, Єліта, Гоздава, Кабан, Остоя.

До першого варіанту паперу належить приблизно п'ята частина всіх примірників (13), до другого - три чверті тиражу, у 4 примірників (6%) різні частини належать до різних варіантів. Аналіз паперу кожної із частин Біблії, тобто аркушів кожної із шести пагінацій, свідчить, що у межах одного примірника різні частини можуть належати до різних варіантів, а також у складі варіанту, що переважає, є вкраплення (іноді усього кілька аркушів) іншого варіанту. Зокрема, усі примірники першого варіанту містять вкраплення паперу другого варіанту.

В обох виділених варіантах є переважаючий, тобто базовий папір, а також одиничні види водяних знаків. Серед них уперше введено в науковий обіг рідкісний для цього видання водяний знак Кабан. Примірники обох груп синхронно демонструють майже однакове кількісне співвідношення знаків і подібність посторінкового розміщення паперу з однаковими філігранями, що свідчить про закупівлю або надходження паперу до друкарні окремими партіями. В обох групах є знаки, що переважають, - Ястжембєц під короною (40%) для першого варіанту; Підкова маленька з хрестом без обрамлення (50%) та Топор під півмісяцем (32%) - для другого. Варто вказати на подібність переважаючих знаків обох варіантів. Зокрема, знак Підкова з хрестом можна назвати знаком Ястжембєц без обрамлення, якщо вважати, що підкова обернута кінцями вверх. Можливо, тут ми маємо справу із використанням для друку обох варіантів продукції однієї папірні, однак відмінної якості.

Проаналізовано окремі відомості стосовно водяних знаків інших острозьких видань, надрукованих за участю І. Федорова - Букваря та Азбуки 1578 р., Нового Завіту із Псалтирем 1580 р., "Книжки собранія вещей нужнейших" Т. Михайловича 1580 р. та "Хронології" А. Римші 1581 р., а також пізніших острозьких видань 80-90-х рр. ХVІ ст.

Проведено аналіз водяних знаків дотичного до видання острозької Біблії 1581 р. друкованого фрагменту Старого Завіту, виявленого у складі кількох її примірників і відомого дослідникам під назвою "віленських (або вільнюських) аркушів". Фрагмент складається із 48 аркушів (аркуші із 133 по 180), відповідних до тексту аркушів третього рахунку острозької Біблії. Вперше введено у науковий обіг комплекс водяних знаків трьох рідкісних примірників "вільнюських аркушів", на папері яких зафіксовано водяні знаки Єліта, Топор під півмісяцем, Абданк, Леварт, Любич. Встановлено факт використання неякісного паперу без сюжетних водяних знаків при друкуванні кінцевої частини "вільнюських аркушів" (арк.163-180). Висловлено припущення про друкування цих аркушів у меншій кількості через наявність у деяких неповних примірниках острозької Біблії 1581 р. автентичних аркушів острозького друку. Підтверджено правильність датування цього фрагменту попередніми дослідниками приблизно 1595 р. На основі встановлення походження паперу примірників, збережених документів та відомостей стосовно побутування окремих примірників острозької Біблії, в складі якої вони представлені, висловлено гіпотезу про вірогідне люблінське друкування "вільнюських аркушів", які, таким чином, гіпотетично можна називати й "люблінськими". Аналіз паперу двох примірників острозької Біблії 1581 р., у складі яких вміщено "вільнюські аркуші", показав, що, відповідно до запропонованої класифікації обидва належать до змішаних варіантів паперу, - в них представлено переважно водяні знаки другого варіанту, однак долучено частину аркушів зі знаками першого варіанту.

У п'ятому розділі "Метод філігранологічного аналізу і його застосування в історико-книгознавчих дослідженнях стародруків другої половини ХVІ - початку ХVІІ ст." здійснено спробу узагальнити потенційні можливості дослідження водяних знаків стародруків для отримання історико-книгознавчих результатів. Зазначено цінність стародрукованих пам'яток для філігранологічних досліджень, оскільки вони надають можливість вивчення апріорі автентичної підборки паперу, близького за часом виготовлення та територією побутування, а здебільшого і за місцем виробництва. Комплекс водяних знаків якомога більшої кількості примірників одного видання слугує унікальним джерелом дослідження близьких за часом виготовлення масивів водяних знаків однієї папірні. За водяними знаками примірників одного видання можна прослідкувати динаміку деформації металевої сітки філіграні.

Доведено широкий спектр потенційних можливостей використання філігранологічного методу для історико-книгознавчих досліджень кириличних стародруків. Традиційно методика аналізу філіграней використовується при атрибуції дефектних примірників видань або ж видань без вихідних відомостей, здебільшого з метою встановлення часу, а іноді й місця друкування.

Дослідження водяних знаків кириличних видань надає матеріал для історії закупівлі паперу та встановлення його походження, однак повноцінному застосуванню такої методики перешкоджає відсутність чіткої локалізації походження багатьох видів паперу. Не вичерпані можливості співставного визначення походження різних видів паперу, зокрема, використаних в стародруках, у тому числі із врахуванням випадкових водяних знаків у примірниках, що також мають походити з тієї ж території. Історико-книгознавче дослідження філіграней надає можливість встановлення фактів з історії друкування книги, в тому числі почерговості друкування окремих її частин, ілюстрацій тощо.

Філігранознавчі методики є плідними для виявлення варіантів друку. Для цього було запропоновано до використання термінологічне поняття філіграней-маркерів, що вказують на відмінності між двома примірниками і дозволяють атрибутувати варіанти друку. Аналіз філіграней примірників, особливо неповних, без вихідних відомостей, затосовується для встановлення їх автентичності, а також для розрізнення примірників схожих між собою видань, практика друкування яких була поширеною у ХVІ - ХVІІ ст. Філігранологічний аналіз доволяє виявити вставні аркуші з іншого видання, що важливо при атрибуції аркушів подібних видань у складі одного примірника. В цей спосіб вдалося виявити невідомі аркуші вільнюського друку 30-х р. ХVІІ ст.; уточнити історію вставних гравюр різця П. Мстиславця та П. Беринди в складі двох примірників острозьких Біблій 1581 р., аргументувати можливість тиражування фронтиспісних гравюр різця П. Мстиславця в Острозі. Аналіз паперу форзацних аркушів декількох примірників видань дозволив поставити питання про можливість виявлення первісних "правидавничих" оправ, близьких за часом та місцем виготовлення до видавничих осередків.

Дисертаційне дослідження включає 6 додатків. Серед них Додаток А містить бібліографічний опис усіх видань І. Федорова та П. Мстиславця, Додаток Б містить зображення водяних знаків аналізованих видань, Додаток В - перелік водяних знаків у складі кожного із видань, Додаток Г - загальний перелік водяних знаків у всіх виданнях, Додатки Д та Е включають таблиці поаркушної фіксації водяних знаків та групування їх за видами філіграней для кожного примірника.

Основні положення та висновки