Застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах кінця ХХ – початку ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет оборони України

20.02.22 - Військова історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Тема:

Застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ століття

Фещенко Андрій Леонідович

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті оборони України, Міністерство оборони України.

Науковий керівник:

доктор історичних наук, доцент Сидоров Сергій Вікторович, Національний університет оборони України, професор кафедри воєнної історії

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Гуржій Олександр Іванович, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник;

кандидат історичних наук Карпов Віктор Васильович, Національний військово-історичний музей України, генеральний директор.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету оборони України (03049, Київ-49, Повітрофлотський проспект, 28).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Грицюк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно із оцінками різних дослідників після закінчення Другої світової війни у світі відбулося близько 400 локальних війн та збройних конфліктів різної інтенсивності. В них набули подальшого розвитку форми і способи збройної боротьби, а також засоби її ведення. Найсуттєвіші зміни сталися у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку XXI ст., характерною ознакою яких стало поширення сфери збройної боротьби із застосуванням великої кількості нового озброєння, яке дозволяло людині максимально дистанціюватися від безпосереднього зіткнення із противником. Одним з таких засобів стали безпілотні літальні апарати (БПЛА), які під час воєнних конфліктів довели свою здатність значно ефективніше, ніж пілотовані літаки, вести повітряну розвідку та виконувати інші завдання бойового забезпечення, завдаючи ударів по противнику.

Можливість успішного вирішення різноманітних завдань за допомогою БПЛА продемонстровано під час воєнних конфліктів на Близькому Сході (1982-2008), Балканах (1999), в Афганістані (2001-2008) та на Кавказі (1994-2008). По суті ці конфлікти стали першою перевіркою БПЛА як одного з найперспективніших засобів збройної боротьби.

Безпілотні літальні апарати були менш вибагливі до зовнішніх умов експлуатації та обслуговування, ніж пілотовані літаки, значно дешевші і, найголовніше, не загрожували життю людини. Відчути переваги БПЛА в умовах бойової обстановки змогли ті країни, військові контингенти яких брали участь у локальних війнах та збройних конфліктах. Їх досвід застосування БПЛА став підґрунтям для зростання можливостей національних збройних сил і активного розвитку безпілотної авіації. В результаті, протягом двох десятиріч кількість країн, які використовували БПЛА, збільшилась у 20 разів, а кількість безпілотних апаратів - у 40 разів.

Оскільки Збройні Сили України (далі - ЗС України) перебувають на етапі реформування, а українські військові підрозділи виконують завдання у складі миротворчих сил у багатьох регіонах світу, стає зрозумілим, що досвід застосування БПЛА у воєнних конфліктах набуває для України особливого значення. Актуальність вивчення й аналізу досвіду застосування БПЛА провідними країнами світу у локальних війнах та збройних конфліктах обумовлена, крім того, планами Міністерства оборони України щодо вибору та прийняття на озброєння нових сучасних безпілотних авіаційних комплексів. За відсутності власного бойового досвіду застосування БПЛА тільки ретельне вивчення іноземного досвіду дозволить без помилок сформувати концепцію розвитку та застосування безпілотної авіації в Україні.

Враховуючи викладене, дисертант визначив наукове завдання роботи, яке полягає у вивченні досвіду застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст., розкритті змін у тактиці дій БПЛА, виявленні тенденцій, характерних рис та особливостей у їх застосуванні та розробленні рекомендацій для використання набутого досвіду в сучасних умовах будівництва ЗС України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами і планами. Робота виконана відповідно до планів наукової і науково-технічної діяльності Міністерства оборони України в рамках науково-дослідних робіт шифр “Альтаір” (реєстра-ційний номер №09100-003), де автор особисто виконав розділ 2 “Форми, способи та тактичні прийоми бойових дій БПЛА”; шифр “Форпост” (реєстраційний номер №08100-010), де автор особисто виконав підрозділ 2.2 “Тенденції бойового застосування БПЛА”; шифр “Нагляд” (реєстраційний номер №09100-002), де автор особисто виконав розділ 1 “Аналіз тактико-технічних характеристик та можливостей БПЛА іноземних армій”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення досвіду застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку XXI ст. і визначення можливих напрямів його використання в ході розвитку та бойової підготовки ЗС України.

Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких завдань дослідження:

проаналізувати стан наукового розроблення теми, охарактеризувати дже-рельну базу дослідження, визначити методи та основні напрями дослідження;

систематизувати досвід застосування БПЛА;

з'ясувати основні фактори та розкрити їх вплив на застосування БПЛА;

виявити та дослідити завдання БПЛА, характерні риси та особливості їх застосування;

виявити та описати основні тактичні прийоми, форми та способи застосування БПЛА;

визначити тенденції застосування та розвитку БПЛА, розробити практичні рекомендації та сформулювати вимоги до БПЛА для ЗС України.

Об'єктом дослідження є воєнні конфлікти кінця ХХ - початку XXI ст.

Предметом дослідження є застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку XXI ст.

Методи дослідження. Автор застосував загальнонаукові та спеціальні методи історичного дослідження, серед них найважливіші аналіз, синтез, історичний і логічний методи. Використання наявної методології воєнно- історичного дослідження дозволило висвітлити визначені дисертантом завдання.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1982 по 2008 роки, протягом якого відбулися локальні війни та збройні конфлікти на Близькому Сході (1982-2008), на Балканах (1999), в Афганістані (2001-2008) та на Кавказі (1994-2008).

Вибір нижньої межі обумовлено першим масовим застосуванням ізраїльських БПЛА в ході операції “Мир Галілеї” у 1982 році. Верхня межа обумовлена активним використанням БПЛА в ході операцій на Близькому Сході та в Афганістані.



Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше запропоновано та обґрунтовано періодизацію застосування БПЛА за характером завдань, які на них покладалися - від розвідки на першому етапі до вирішення завдань бойового забезпечення та завдання ударів по наземним цілям на другому та третьому етапах відповідно;

встановлено диференційний підхід до застосування конкретних типів БПЛА під час виконання визначених завдань залежно від їх значимості, ресурсних витрат, умов обстановки та тактико-технічних характеристик і можливостей безпілотних ЛА;

розкрито та проаналізовано форми застосування БПЛА - спеціальний бойовий політ, авіаційний удар, комплексний політ; способи дій БПЛА - послідовний пуск двох БПЛА та “вільне полювання”; тактичні прийоми - пошук цілі у заданому секторі (зоні) та баражування у заданому районі в різних умовах та ТВД;

встановлено тенденцію поступового перекладання на БПЛА функцій, можливостей та тактичних прийомів дій пілотованої авіації;

набуло подальшого розвитку - висвітлення досвіду сучасних воєнних конфліктів, оцінювання результатів розвитку озброєння та військової техніки;

розкриття механізму впливу основних груп факторів (умови ведення збройної боротьби, науково-технічний прогрес та воєнно-економічний чинник) на застосування та розвиток БПЛА;

переосмислення ролі БПЛА у воєнних конфліктах;

удосконалено - бібліографічні бази даних за темою дослідження;

вимоги до сучасних БПЛА для ЗС України за досвідом бойового застосування БПЛА іноземних армій.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в роботі матеріали, теоретичні висновки та узагальнення наблизять досвід бойового застосування БПЛА до вітчизняних дослідників, сприятимуть розширенню кругозору, розвитку творчого мислення військових фахівців.

Фактологічний матеріал, теоретичні положення, висновки за темою дисертаційного дослідження доцільно використовувати:

- під час вивчення досвіду воєнних конфліктів в Іраку в 1990-1991 та у 2003-2008 роках, в Афганістані у 2001-2008 роках, на Балканах у 1999 році, на Кавказі у 1994-2008 роках, в арабо-ізраїльському конфлікті з 1982 по 2008 рік;

- під час вивчення досвіду бойового застосування БПЛА країнами-учасницями конфліктів;

- під час організації та проведення заходів бойової підготовки підрозділів безпілотної авіації ЗС України;

- під час розроблення статутних документів бойової підготовки ЗС України;

- під час розроблення навчальних посібників з історії локальних війн та збройних конфліктів ХХ та ХХІ ст., виконання науково-дослідних робіт із широкого кола питань воєнно-історичної науки.

Окремі матеріали дослідження знайшли практичне використання у навчальному процесі в Національному університеті оборони України при викладанні дисциплін “Історія війн та воєнного мистецтва”, “Розвідка та іноземні армії” та “Організація оперативної розвідки”.

Автор за результатами дослідження запропонував низку рекомендацій щодо найбільш ефективних та доцільних для ЗС України БПЛА, їх характеристик та можливостей, що має спростити процедуру вибору БПЛА для безпілотної авіації ЗС України та надати допомогу українській промисловості в розробленні та створенні національного БПЛА.

Крім того, автор запропонував переглянути ставлення військового керівництва до ролі БПЛА в сучасних війнах та війнах майбутнього.

Особистий внесок здобувача. Усі одержані результати дослідження та їх публікації у наукових фахових виданнях виконані автором особисто. У співавторстві опубліковано статті: “Досвід застосування розвідувальних і розвідувально-ударних БПЛА в Афганістані”, де дисертант особисто узагальнив та проаналізував досвід застосування розвідувально-ударних БПЛА в Афганістані; “Тактика застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах”, де автор особисто описав нові форми, способи та тактичні прийоми застосування БПЛА. У виконаному у співавторстві навчальному посібнику “Особливості розвитку воєнного мистецтва у війнах у Афганістані в 2001 р. та Іраку в 2003 р.” автор особисто розкрив особливості застосування БПЛА під час операцій “Свобода Іраку” в Іраку та “Непохитна свобода” в Афганістані.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано в доповідях дисертанта на наукових семінарах та засіданнях кафедри воєнної історії Національного університету оборони України. Про основні положення дослідження доповідалося на науково-технічній конференції “Створення та модернізація озброєння і військової техніки МО України в сучасних умовах” (вересень 2007 р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки” (червень 2008 р.); науково-технічній конференції “Створення та модернізація озброєння і військової техніки МО України в сучасних умовах” (вересень 2008 р.); науково-практичній конференції “Історичні аспекти розвитку взаємовідносин України та її Збройних Сил з НАТО” (листопад 2008 р.); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки” (червень 2009 р.); науково-технічній конференції “Створення та модернізація озброєння і військової техніки в сучасних умовах” (вересень 2010 р.); під час міжнародного круглого столу “Можливості оборонно-промислового комплексу України щодо переозброєння Збройних Сил України згідно стандартів НАТО” (листопад 2007 р.).

Публікації. Основні положення дослідження відображені у 18 наукових публікаціях: 9 статтях у наукових фахових виданнях (2 з них у співавторстві), 8 матеріалах конференцій та круглого столу (1 з них у співавторстві), 1 навчальному посібнику (у співавторстві) для слухачів Національного університету оборони України.

Структура дисертації визначається метою та завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків, списку використаних джерел (19 с., 193 найменування) і додатків (20 с., 13 додатків). Обсяг основного тексту становить 182 с., повний обсяг - 221 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано наукове завдання, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, окреслено його хронологічні межі та методологічну основу. Розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, висвітлено особистий внесок дисертанта та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” з'ясовано стан наукового опрацювання теми, проаналізовано джерельну базу та визначено основні методи дослідження.

Аналіз історіографії показав, що тематика безпілотної авіації не залишилася поза увагою військових істориків, але процес застосування БПЛА у воєнних конфліктах висвітлено недостатньо. Праці дослідників мають переважно прикладний характер. Практично немає спеціальних праць, присвячених узагальненню бойового досвіду БПЛА, виявленню фактів та подій, які вплинули на зміни в тактиці дій безпілотної авіації та визначили напрями подальшого розвитку і застосування БПЛА.

З'ясовано, що першим серед українських дослідників звернув увагу на важливість вивчення досвіду застосування БПЛА у воєнних конфліктах С. Мосов. Його праці “Досвід і проблемні питання застосування сил і засобів повітряної та космічної розвідки багатонаціональних сил в операції “Буря в пустелі” проти Іраку” та “Досвід і проблемні питання застосування сил і засобів повітряної та космічної розвідки ОЗС НАТО в операції “Союзницька сила” проти Югославії” у 2001 та 2002 роках стали першою спробою проаналізувати бойовий досвід безпілотної авіації. У працях достатньо повно висвітлені питання стосовно завдань, які виконували БПЛА, їх ролі в загальній системі повітряної розвідки. Водночас праці стосуються конкретних конфліктів і не дозволяють оцінити об'єктивні зміни, які відбувалися в безпілотній авіації під впливом бойового досвіду.

Найдетальніше розкрито питання застосування БПЛА у воєнних конфліктах у монографіях Л. Артюшина, С. Мосова, В. П'ясковського, В. Толубка “Аерокосмічна розвідка в локальних війнах сучасності: досвід, проблемні питання і тенденції” та О. Гуржія, С. Мосова, В. Макарова, В. Корнієнка “Локальні війни та збройні конфлікти другої половини ХХ століття (історико-філософський аспект)”. У монографіях уперше в українській історіографії розглянуто особливості застосування БПЛА на певному етапі історії. Заслуговує на увагу проведений авторами аналіз зміни функцій та завдань БПЛА, на підставі чого зроблені висновки про перспективи розвитку безпілотної авіації. Вперше розглянуто проблемні питання і тенденції використання БПЛА у воєнних конфліктах. Проте в працях не проведено узагальнення бойового досвіду, а найголовніше, що висвітлений досвід не став базою для розроблення рекомендацій в інтересах ЗС України.

Досвіду застосування БПЛА в локальних війнах і збройних конфліктах значну увагу приділяли російські вчені А. Алєксєєв, А. Афінов, Г. Васильєв, В. Владимиров, А. Краснов, В. Палагін, А. Путілін, В. Сліпченко, зосереджуючись на можливостях та характеристиках конкретних типів БПЛА, а також завданнях, які покладалися на БПЛА в різні етапи конфліктів.

Так, наприклад, А. Алексєєв у праці “Аналіз бойового застосування авіації США під час операції “Рішуча сила” розглянув результати бойового застосування авіації США, в тому числі безпілотних ЛА, в ході воєнного конфлікту на Балканах. На підставі досвіду застосування БПЛА автор розкрив плани США щодо модернізації існуючих та створення нових безпілотних ЛА. Проте в праці розглянуто тільки Балканську кризу, що не дозволяє простежити всі тенденції розвитку БПЛА у хронологічний період дослідження.

Досвід застосування БПЛА вивчали і закордонні військові історики. Ближче всього до розкриття обраної теми дослідження підійшли дослідники Рой Брайбрук та Ієн Кемп. У своїх роботах “Безпілотні і неозброєні” та “Управління БПЛА під час війни” вони спробували проаналізувати окремі форми та способи застосування БПЛА у бойових діях, що відбувалися під час конфліктів в зоні Перської затоки та Афганістану. Однак автори не ставили перед собою конкретних завдань щодо виявлення тенденцій і закономірностей застосування БПЛА, їх праці мають більш спеціалізований характер.

Таким чином, у наукових дослідженнях не було узагальнено та проаналізовано досвід застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст., що обумовило необхідність дослідження цього напрямку.

Дисертаційне дослідження підготовлено на основі широкого комплексу різнопланових джерел. Основним джерелом інформації є воєнно-історичні праці, серед яких книги, присвячені історії воєнних конфліктів, дисертаційні дослідження розвитку форм і способів збройної боротьби та публікації воєнно-історичного характеру. І хоча серед книг та публікацій немає спеціалізованих праць, в яких узагальнено бойовий досвід БПЛА і на підставі цього досліджено процес їх розвитку, ці праці містять багато фактичного матеріалу, необхідного для проведення воєнно-історичного дослідження бойового застосування БПЛА.

У дисертаційних працях, присвячених питанням розвитку форм і способів збройної боротьби в кінці ХХ - початку ХХІ ст., дослідники вивчали конкретні події під час локальних війн та збройних конфліктів, що дозволило використовувати деякі результати досліджень.

Наведена інформація у журнальних публікаціях з воєнно-історичної тематики створила необхідну емпіричну базу для нашого дослідження.

Важливим джерелом вивчення досвіду застосування БПЛА стали публікації в періодичних виданнях “Наука і оборона” та “Зарубежное военное обозрение”, які спеціалізуються на проблемах воєнного мистецтва, розвитку озброєння та військової техніки. Автори аналізують участь БПЛА у воєнних конфліктах, висвітлюють їх можливості та характеристики. І хоча публікацій було чимало, в них недостатньо системного аналізу питань застосування БПЛА. Наведена в публікаціях інформація часто має рекламний характер, тому потребує порівняння з іншими джерелами.

До наукового обігу введено також документи науково-дослідних орга-нізацій - Державного науково-дослідного інституту авіації та Державного науково-випробувального центру ЗС України, які займалися проблематикою БПЛА. Документи містять цінну інформацію щодо конкретних типів БПЛА, насичені багатим довідковим матеріалом, але вони не носять історичного характеру і призначені переважно для фахівців технічних галузей наук.

У дослідженні використовувались матеріали, розміщені на таких спеціалізованих інформаційних сайтах всесвітньої мережі INTERNET, як: www.defense-ua.com, www.arms-tass.su, www.lenta.ru, www.avia.ru, www.uav.ru. Істотною перевагою цих джерел було те, що вони оперативно висвітлювали інформацію про застосування БПЛА в районах конфліктів. В той же час факти не завжди було систематизовано і тільки після їх підтвердження з інших джерел та узагальнення й аналізу можна було отримати цінні висновки.

Інформація з тематики БПЛА, що містилася в різноманітних джерелах, створила достатню базу згідно із метою та завданнями, які були визначені дисертантом, що дозволило комплексно дослідити визначену тему.

Методологічною основою дисертаційної роботи став комплекс загальнонаукових принципів, загальнонаукових і спеціальних методів дослідження.

На основі застосування історичного методу автор послідовно і досить детально відтворив розвиток воєнних подій, які пов'язані із використанням БПЛА в районах конфліктів. Логічний метод дозволив об'єднати й узагальнити вже виявлені історичні факти щодо дій БПЛА, розкрити їх значимість і на цій основі зробити висновки щодо результатів застосування БПЛА в ході бойових дій, передбачити напрямки розвитку БПЛА.

Аналіз застосовувався на всіх етапах дослідження. У процесі опису фактів застосування БПЛА завдяки аналізу виявлено три форми та три способи бойових дій БПЛА, встановлено диференційний підхід до використання конкретних типів БПЛА для виконання визначених завдань. Завдяки синтезу встановлено послідовність змін завдань, які покладалися на БПЛА.

Серед інших методів, застосованих у дослідженні, вагомим є метод статистики. На основі історичних джерел, наукових і аналітичних праць автор встановив конкретні історичні факти, виражені такими кількісними показниками, як склад безпілотної авіації під час кожного конфлікту, кількість бойових застосувань БПЛА, кількість втрат та інші відомості на конкретний час або за деякий проміжок часу. Загалом вибрані методи дослідження дозволили вирішити поставлене наукове завдання.

У другому розділі “Фактори, які впливали на застосування БПЛА” доведено, що застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. та їх розвиток у зазначений період відбувалися під впливом трьох основних груп факторів: умов ведення збройної боротьби, науково-технічного прогресу та воєнно-економічного чинника.

Зазначено, що воєнні конфлікти кінця ХХ - початку ХХІ ст. характеризувалися складними фізико-географічними умовами ведення бойових дій, які впливали на застосування БПЛА: тактичними властивостями місцевості, умовами виконання завдань, експлуатацією в різних кліматичних умовах. Складний рельєф, міські умови, кліматичні та метеорологічні умови гірсько-пустельної місцевості районів конфліктів істотно зменшували можливість застосування наземної розвідки та пілотованої розвідувальної авіації. В той же час вплив цих умов на БПЛА був значно меншим, що обумовило пріоритетність їх застосування. Особливості фізико-географічних умов районів конфліктів висунули додаткові вимоги до БПЛА: складний рельєф та міські умови змусили активізувати роботи щодо створення низькошвидкісних БПЛА тривалого перебування у повітрі та малогабаритних БПЛА з можливістю запуску з руки; складні кліматичні та погодні умови, різкі зміни температурного режиму сприяли вдосконаленню бортового обладнання; необхідність виконання польотів над великими територіями без орієнтирів змусила обладнати БПЛА додатковою системою навігації.

Встановлено, що під час воєнних конфліктів відбулися суттєві зміни характеру збройної боротьби. Протистояння чисельних армій замінили локальні війни з обмеженим використанням важкої бойової техніки, відсутністю чіткої лінії фронту. Бойові дії почали вестися невеликими мобільними підрозділами, як правило, за здобуття опорних пунктів, якими ставали певні військові об'єкти та населені пункти.

Значно зросла роль вогневого ураження, проблема підвищення ефективності якого безпосередньо залежала від інформаційного забезпечення ударно-вогневих засобів даними щодо координат об'єктів у реальному масштабі часу. Відтак набула особливого значення проблема досягнення інформаційної переваги над противником, вирішенням якої стало створення розвідувальних систем різного базування і призначення. Від конфлікту до конфлікту в забезпеченні розвідувальними даними на перший план почали виходити БПЛА, які більш результативніше, ніж пілотовані літаки, могли вирішувати поставлені завдання.

Використання в ході воєнних конфліктів значних сил авіації доказало її вирішальний вплив на загальний процес збройної боротьби. Починаючи з 1999 року (від конфлікту на Балканах) основні координати бойових дій поступово переносяться в повітряно-космічний простір, який і став новим театром війни, на якому домінувала лише одна сторона, здатна вести безконтактні бойові дії. Людина поступово витісняється з поля бою. Ті види озброєння і військової техніки, які передбачали і створювали небезпеку для життя людини в управлінні та застосуванні ними, замінюються роботами. Те ж стосується і літальних апаратів - активізувалися роботи щодо створення і застосування літальних апаратів без пілотів на борту (БПЛА), які поступово почали витісняти пілотовану авіацію.

Поява нової елементної бази, розвиток оптико-електронної та електронно-обчислювальної техніки дозволили забезпечити створення малогабаритних, міцних і надійних, економічних і енергоємних систем, які становили основу БПЛА. Поява нової розвідувальної апаратури, створення радіоліній для передачі даних в масштабі реального часу, винахід способів стиснення даних сприяли збільшенню можливостей БПЛА і забезпечували їх розвиток.

Встановлено, що починаючи з 1999 року позитивно впливав на застосування та розвиток БПЛА економічний фактор. По-перше, це відбулося через значне зростання вартості пілотованих літаків. Так, вартість літаків п'ятого покоління типу європейського винищувача Rafale перевищила $60 млн., а американські винищувачі F-117 та F-22A Raptor коштували вже $110 млн. та $177 млн. відповідно. По-друге, у 2-3 рази збільшилися витрати на бойову підготовку льотчиків. По-третє, на 30-40% зросли витрати на експлуатацію бойових літаків у мирний та воєнний час.

Аналіз впливу визначених дисертантом факторів на розвідувальні БПЛА порівняно з їх впливом на інші сили та засоби, зокрема наземну розвідку та розвідувальну авіацію, виявив значні переваги БПЛА - невибагливість до фізико-географічних умов, відносна дешевизна та простота в експлуатації, що обумовило їх стрімкий розвиток і активне застосування.

У третьому розділі “Застосування БПЛА у воєнних конфліктах під час виконання розвідувальних завдань” узагальнено та проаналізовано досвід застосування розвідувальних БПЛА під час воєнних конфліктів на Близькому Сході, на Балканах, в Афганістані та на Кавказі. З'ясовано, що розвідка залишалася основним завданням БПЛА у воєнних конфліктах.

Відмічено, що від конфлікту до конфлікту обсяг розвідувальних завдань, покладених на БПЛА, постійно збільшувався. Серед нових завдань - контроль за завданням ударів по противнику, стеження за ходом оперативного розгортання військ, перевірка ступеня маскування своїх військ. Встановлено, що тенденція до збільшення кількості розвідувальних завдань остаточно сформувалась після війни в Іраку 1991 року, коли БПЛА обладнали апаратурою дистанційного керування та оснастили високоефективними системами зв'язку і передачі даних. Автор дійшов висновку, що розвідувальні завдання, які могли виконувати безпілотні ЛА, почали визначатися їх ТТХ, бортовим радіоелектронним та розвідувальним обладнанням. Через те починаючи з 1999 року (від конфлікту на Балканах) БПЛА застосовують диференційно залежно від поставлених завдань та можливостей ЛА, що привело до розподілу БПЛА на три основних класи: тактичні, оперативно-тактичні та стратегічні.

Після воєнного конфлікту в Іраку 1991 року зросла роль, кількість та різноманітність БПЛА порівняно з пілотованою розвідувальною авіацією. Безпілотні літальні апарати в бойовій обстановці стали більш результативно та оперативно, ніж пілотовані літаки-розвідники, вирішувати завдання без ризику для особового складу. Так, у 2005 році з 28 тис. годин, які налітали ВПС Ізраїлю, виконуючи бойові завдання, 65% належали БПЛА. Встановлено, що оцінюючи бойовий потенціал, військові фахівці Ізраїлю порівнювали один БПЛА з трьома звичайними літаками-розвідниками.

Ефективність виконання завдань за допомогою БПЛА зумовила активізацію робіт щодо створення нових різноманітних за характеристиками та можливостями безпілотних ЛА. І тому з 2001 року у воєнних конфліктах відмічено паралельне застосування великої кількості різновидів безпілотних апаратів, від міні-БПЛА вагою декілька кілограмів до стратегічних БПЛА вагою близько 15 тонн. У той же час, велика кількість типів БПЛА створювала труднощі в їх експлуатації та логістичній підтримці, через те що кожен тип вирізнявся унікальним обладнанням та особливостями обслуговування, що призводило до великих фінансових і матеріальних витрат. Встановлено, що для спрощення експлуатації БПЛА в бойових умовах виникла необхідність уніфікувати окреме обладнання і зробити його загальним для певних типів БПЛА. Одними з перших принцип уніфікації основних елементів запропонували у 2001 році американці - для управління БПЛА Shadow та Hunter почали використовувати єдину станцію управління. В Ізраїлі в цей же період було вперше реалізовано модульний підхід до конструкції БПЛА.

Встановлено, що для підвищення ефективності використання розвідувальних БПЛА необхідно мати їх на озброєнні в кожному виді збройних сил. З 2006 року в ізраїльській армії вперше застосували БПЛА в інтересах усіх структурних підрозділів та частин від бригади до взводу всередині одного виду - сухопутних сил.

Із 2001 року (від конфлікту в Афганістані) суттєвих змін зазнала тактика дій розвідувальних БПЛА: від збору даних про військові об'єкти, пошуку нових об'єктів ураження та оцінювання результатів ракетно-бомбових ударів - до пошуку угруповань терористів та їх лідерів; від встановленої кількості літако-вильотів на добу для ведення розвідки заданого об'єкту - до безперервного стеження за об'єктом удару і його знищення.

Відповідно до хронології збройних конфліктів визначено три етапи періодизації розвитку БПЛА залежно від характеру розвідувальних завдань та відтворено поетапну зміну завдань, які покладалися на БПЛА під час ведення бойових дій.

На першому етапі (1982-1991) основними завданнями, вирішуваними за допомогою БПЛА, були такі: виявлення цілей; оцінювання результатів повітряних ударів; проведення спільних операцій з пілотованими літаками і наземними частинами. Крім того, БПЛА використовували для відстеження пересувань людей і техніки у прикордонних районах. Перелік цих завдань сформувався в основному із досвіду збройних сил Ізраїлю, які почали активно використовувати БПЛА саме з 1982 року.

Завдання, які покладалися на безпілотну авіацію на другому етапі (1991-2001) змінилися. Так, під час збройного конфлікту в Іраку 1991 року завдання розвідки були різними залежно від етапів операцій, розподілялися між БПЛА різних типів та з різними тактико-технічними можливостями. Розвідувальну інформацію з БПЛА почали передавати на наземні пункти управління в реальному масштабі часу, що суттєво підвищило оперативність розвідки. У 1999 році на Балканах розвідувальні БПЛА ввели до складу розвідувально-ударних систем.

На третьому етапі ( із 2001 року) під час операцій в Афганістані та Іраку розвідувальні БПЛА почали використовувати проти партизанських дій в умовах міста.

У четвертому розділі “Досвід застосування БПЛА під час виконання ударних завдань та завдань бойового забезпечення” розкрито поетапні зміни і трансформацію завдань бойового забезпечення, описано поступове перетворення розвідувальних БПЛА в розвідувально-ударні. Встановлено, що до 1982 року безпілотна авіація виконувала переважно, окрім розвідувальних завдань, функції повітряних мішеней. Повітряні мішені імітували бойові літаки і дозволяли, як наслідок, проводити по них тренування засобів ППО. В операції “Мир Галілеї” у 1982 році БПЛА-мішені вперше були використані щоб імітувати повітряні цілі не для тренування власних сил ППО, а для виявлення засобів ППО противника. В результаті за допомогою спеціально створених БПЛА-приманок Mastiff і Scout, обладнаних відбивачами радіочастотного випромінювання для імітації ударних літаків, вдалося практично повністю нейтралізувати систему ППО арабських країн.

Поступово на безпілотну авіацію почали перекладатися інші завдання, властиві раніше лише пілотованій авіації. Серед них завдання бойового забезпечення: виявлення та дезорієнтування ЗРК противника; радіоелектронна протидія; радіоперехоплення; пошук та виявлення мін; ретрансляція сигналів. Успішне виконання цих завдань стимулювало збільшення кількості завдань для БПЛА. І тому розпочалися роботи із створення БПЛА тилової підтримки, БПЛА евакуації поранених з поля бою та БПЛА-заправників.

З'ясовано, що досвід взаємодії розвідувальних БПЛА і ударних засобів показав важливість проблеми максимального скорочення часу на доведення інформації до ударних засобів. Головною проблемою була втрата часу ударними літаками на пошук цілей, які вже були до цього виявлені за допомогою БПЛА. Вихід було запропоновано у 1982 році, коли ізраїльські БПЛА застосовували лазерні цілевказівники. З того часу БПЛА після виявлення та ідентифікації цілі, у разі визначення цієї цілі для ураження, підсвічував її лазером, по якому ракети з лазерною системою наведення наводилися на ціль з ударних літаків. Екіпаж літака вже не втрачав час на пошук, ідентифікацію та супроводження цілі, а зосереджувався тільки на застосуванні озброєння.

Відмічено, що під час бойових дій в Косово у 1998-1999 роках, коли БПЛА доводилося діяти по мобільних об'єктах, розвідувальна інформація від БПЛА надходила до ударних літаків із запізненням і координати об'єктів вже не відповідали їх дійсному місцезнаходженню, що призводило до марного вильоту бойової авіації або витрат боєприпасів. Один із способів вирішення цієї проблеми - забезпечити прямий зв'язок між БПЛА у повітрі та конкретним літаком, призначеним для завдання ракетно-бомбового удару, - було реалізовано на Балканах завдяки включенню БПЛА в єдину систему обміну даними на базі повітряних командних пунктів (КП), які стали основою розвідувально-ударних систем. Інформація від БПЛА надходила на КП, який приймав рішення про застосування озброєння. У 2003 році під час операцій в Іраку успішно застосовано спосіб передачі координат об'єкта з БПЛА безпосередньо на ударний літак.

Встановлено, що переломною подією в історії безпілотної авіації стало використання БПЛА як носія засобів ураження. У ході дослідження з'ясовано, що перше бойове застосування розвідувально-ударного БПЛА Predator, озброєного двома протитанковими ракетами Hellfire, відбулося в Афганістані у жовтні 2001 року.

Поява розвідувально-ударного БПЛА спричинила зміни в тактиці бойового застосування безпілотної авіації, яка почала суміщати тактику пілотованої розвідувальної та бомбардувальної авіації. На зміну “спеціальному бойовому польоту” прийшла нова форма бойових дій БПЛА - “авіаційний удар”. Відмічено появу нового для БПЛА способу застосування - “вільне полювання”, нових тактичних прийомів - пошук цілі у заданому секторі (зоні) та баражування в заданому районі.

Узагальнення досвіду застосування БПЛА у складі розвідувально-удар-них систем та виконання завдань із завдання ударів по наземним цілях дозволило виявити ряд тенденцій застосування та розвитку безпілотної авіації: інтеграція БПЛА і засобів ураження; застосування БПЛА як засобів ураження; зростання кількості та різноманітності БПЛА для виконання ударних завдань; розширення ударних можливостей БПЛА і створення ударного БПЛА великої кратності застосування.

безпілотний літальний воєнний конфлікт



ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота є першим у вітчизняній історичній науці комплексним дослідженням, у якому вирішено наукове завдання, що полягає у вивченні досвіду застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст., розкритті змін у тактиці дій БПЛА, виявленні тенденцій, характерних рис та особливостей у їх застосуванні та розробленні рекомендацій щодо використання набутого досвіду в сучасних умовах будівництва ЗС України.

Аналіз історіографії показав, що активне й успішне застосування безпілот-них літальних апаратів у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. та їх динамічний розвиток у зазначений період привернули увагу українських та іноземних дослідників. Історіографія застосування БПЛА розширена автором за рахунок введення в науковий обіг значної кількості іноземних спеціальних періодичних видань. Встановлено, що переважна більшість дослідників головну увагу приділяли ролі та місцю БПЛА під час ведення бойових дій, визначенню завдань, які на них покладалися, аналізу льотно-технічних характеристик. Практично немає наукових праць, які б дозволили на основі фактичних матеріалів відслідкувати об'єктивну картину розвитку БПЛА і реально оцінити їх зростаючу роль у бойових діях. Воєнні історики ще не узагальнили досвід воєнних конфліктів щодо використання в них БПЛА, визначення змін у тактиці їх застосування. Це стосується як української та російської шкіл військової історії, так і воєнно-історичної науки країн Заходу.

Автор опрацював чималу різноманітну джерельну базу, що створила основу наукового дослідження. В науковий обіг введено документи науково-дослідних організацій, які займалися проблематикою розроблення БПЛА, та праці закордонних дослідників.

Виявлено, що застосування БПЛА у воєнних конфліктах відбувалося під впливом трьох основних груп факторів: особливостей умов ведення збройної боротьби, науково-технічного прогресу та воєнно-економічних чинників. На застосування БПЛА найсуттєвіше впливали зміни характеру збройної боротьби, які сталися в зазначений період, та складні фізико-географічні умови районів ведення бойових дій. Складний рельєф, кліматичні та метеорологічні умови районів конфліктів, переміщення бойових дій на міські вулиці істотно зменшували, а іноді робили неможливим застосування наземної розвідки та пілотованої розвідувальної авіації. Однак на БПЛА ці умови впливали значно менше, що обумовило пріоритетність їх застосування. Крім того, особливості фізико-географічних умов висунули додаткові вимоги безпосередньо до БПЛА, що призвело до відповідних змін їх характеристик та можливостей.

Під час конфліктів змінився характер збройної боротьби. Пріоритетними у війнах стали дії розвідувально-ударних систем, в яких засоби ураження, як правило, не вступали у безпосередній контакт із противником. Це підвищило вимоги до точності, оперативності та безперервності надходження розвідувальних даних. Головним театром воєнних конфліктів став повітряно-космічний простір, а людина все більше почала дистанціюватися від поля бою. В цей новий формат збройної боротьби якнайкраще вписувалися БПЛА.

Доводиться, що БПЛА почали активно використовуватися з початку 80-х років ХХ ст., на певному етапі розвитку науки і техніки, коли в них були втілені найсучасніші наукові досягнення і найновіші технології. Розвиток двигунів на реактивній тязі, поява нової елементної бази електронного обладнання, систем дистанційного та автоматичного керування, розвиток оптико-електронної та електронно-обчислювальної техніки забезпечили можливість створення малогабаритних міцних і надійних, економічних і енергоємних систем, які стали основою БПЛА і започаткували концепцію перспективності ЛА без пілота на борту.

Доцільність більш активного застосування БПЛА підтвердив воєнно-економічний фактор. Значне збільшення вартості сучасних бойових літаків, зростання витрат на підготовку льотчиків, на експлуатацію літаків, компенсація збитків, які завдавалися природі та населенню - все це почало негативно впливати на економіку держав і все більше примушувало звертати увагу на БПЛА, які більш економічні, ніж пілотовані літаки.

Встановлено, що за період від арабо-ізраїльського конфлікту 1982 року до антитерористичної операції в Афганістані 2008 року в безпілотній авіації відбулися істотні кількісні та якісні зміни. Кількість типів безпілотних апаратів, які застосовувалися у конфліктах, збільшилась в 20 разів. Зростання кількості нових типів БПЛА супроводжувалося збільшенням та трансформацією завдань, які на них покладалися, а збільшення кількості завдань логічно взаємопов'язано зі змінами льотно-технічних характеристик та можливостей БПЛА, які відбувалися паралельно. В результаті БПЛА почали поділятися на класи: стратегічні, оперативно-тактичні та тактичні. Визначено три етапи, протягом яких відбувався розвиток та трансформація завдань БПЛА.

З'ясовано, що на першому етапі (1982-1991) для безпілотної авіації були притаманні два основних завдання: розвідка та імітація повітряних цілей. З 1982 року від операції “Мир Галілеї” під час арабо-ізраїльського конфлікту БПЛА почали виконувати лазерне супроводження цілі, що істотно скоротило час на реагування ударних засобів. У 1991 році під час конфлікту в Іраку БПЛА обладнали спеціально розробленою для пошуку мін апаратурою, яка дозволяла виявляти та ідентифікувати міни. Завдяки створенню розвідувального обладнання на різних фізичних принципах, БПЛА, окрім фотографічної та телевізійної розвідки, почали вести тепловізійну, радіо-, радіотехнічну та інші види повітряної розвідки.

На другому етапі (1991-2001) перенасичення обсягів розвідувальної інформації різного характеру примусило застосовувати БПЛА як ретранслятори сигналів. Для скорочення часу на доведення інформації про об'єкти до ударних сил БПЛА включили в єдину розвідувально-ударну систему, в якій вони виконували розвідувальні функції.

Третій етап в історії застосування безпілотної авіації (з 2001 року) характеризується початком активного використання БПЛА як носія засобів ураження. Через активізацію в зазначений період терористичної діяльності і виникнення у зв'язку з цим необхідності боротьби з новими загрозами БПЛА почали вирішувати малі за тактичним значенням, але складні за технічним виконанням проблеми - радіоперехоплення телефонних дзвінків та їх придушення, створення мобільних систем сотового зв'язку.

Встановлено, що під час воєнних конфліктів відбулися зміни тактики застосування БПЛА, яка наблизилася до тактики пілотованої авіації. У розвитку форм бойового застосування БПЛА стався перехід від спеціального бойового польоту, який практикувався для розвідки під час проведення операцій класичного типу на першому та другому етапах, до застосування нової для БПЛА, але типової для пілотованої авіації форми - авіаційного удару, характерного для антитерористичних операцій третього етапу. Розвиток форм застосування БПЛА зумовив появу на третьому етапі нової форми - комплексного польоту. В перспективі слід очікувати появу ще однієї форми бойових дій БПЛА - повітряного бою.

Виявлено зміни у способах застосування БПЛА - використання замість пусків поодиноких БПЛА (на першому етапі) послідовного запуску паралельними маршрутами двох БПЛА (на другому етапі), а надалі, з оснащенням БПЛА засобами ураження (на третьому етапі) - “вільне полювання”. Доведено, що тактичні прийоми застосування БПЛА також зазнали суттєвих змін. Безпілотні літальні апарати взяли на озброєння такі типові прийоми дій пілотованої авіації, як пошук цілі у заданому секторі (зоні) та баражування в заданому районі.

Найсуттєвіші зміни виявлені в етапах бойового польоту БПЛА. До кінця 90-х років політ на повітряну розвідку БПЛА складався з таких основних етапів: “політ до об'єкту розвідки - розвідка об'єкта - передача розвідувальних даних - повернення”, а на початку ХХI ст. етапів стало значно більше: “політ у район розвідки - пошук об'єкта - виявлення і розпізнання об'єкта - передача розвідувальних даних - супроводження - знищення (у разі необхідності) - пошук нового об'єкта - повернення”. З'ясовано, що зміни в етапах бойового польоту відбулися за рахунок набуття безпілотними ЛА нових можливостей з пошуку та знищення цілей.

Протягом кожного з визначених етапів розвитку встановлені характерні риси та особливості застосування БПЛА. Загальними характерними рисами усього періоду стали: активне ведення розвідки за допомогою БПЛА задовго до початку виникнення конфлікту; прерогатива розвідувальних даних, які добували безпілотні ЛА, перед традиційною кількісною перевагою в силах і засобах над противником.

Залежно від конкретної обстановки, сил противника, природно-географічних умов районів конфліктів та завдань головними особливостями застосування БПЛА були такі: на першому етапі - одночасне використання в операціях БПЛА різного призначення (розвідувальних, хибних цілей); комплексне застосування БПЛА разом з іншими силами і засобами розвідки (повітряної, космічної, наземної, морської і спеціальної); на другому етапі - застосування БПЛА у складі розвідувально-ударних систем; диференційний підхід до застосування конкретних типів БПЛА під час виконання визначених завдань; на третьому етапі - обмеження ударних можливостей БПЛА характеристиками озброєння; поступовий перехід від загального озброєння БПЛА до спеціалізованого під конкретні цілі.

Визначено тенденції застосування та розвитку БПЛА: збільшення обсягу завдань, покладених на БПЛА; багатоцільове використання БПЛА; комплексне застосування БПЛА разом з іншими силами і засобами різних видів воєнної розвідки; цілодобове ведення повітряної розвідки за допомогою БПЛА в будь-яких погодних умовах; інтеграція БПЛА і засобів ураження; застосування БПЛА як носіїв засобів ураження; включення БПЛА до єдиної системи управління повітряним рухом; використання БПЛА в інтересах всіх ланок управління.

Головна тенденція полягає в поступовому перекладанні на безпілотну авіацію функцій пілотованої авіації.

Основними тенденціями розвитку БПЛА є такі: зростання кількості БПЛА та їх різноманітності для виконання ударних завдань і завдань бойового забезпечення; розширення ударних можливостей БПЛА і створення ударного БПЛА великої кратності застосування; створення БПЛА тилової підтримки; мініатюризація та “інтелектуалізація” БПЛА; підвищення виживаності; уніфікація обладнання.

Виходячи з отриманих результатів дослідження, дисертант рекомендує:

основним завданням безпілотної авіації України у майбутньому вважати участь у розвідувальному забезпеченні миротворчих та антитерористичних операцій;

приймаючи на озброєння ЗС України новий БПЛА, врахувати, що найбільш витребуваним є БПЛА оперативно-тактичного рівня злітною вагою близько 200 кг, тривалістю польоту до 5 год., можливістю ведення розвідки з малих і середніх висот (100-5000 м) на глибину до 300 км;

у складі ЗС України доцільно мати три види БПЛА: оперативно-тактичний з радіусом дії до 300 км; тактичний з радіусом дії 20-50 км; для спецоперацій з радіусом дії 5-10 км;

ініціювати внесення змін до основних статутних документів ЗС України, які регламентують бойову підготовку та застосування БПЛА, з урахуванням зміни форм, способів і тактичних прийомів бойових дій БПЛА, виявлених в результаті дослідження.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мосов С.П. Досвід застосування розвідувальних і розвідувально-ударних БПЛА в Афганістані / С.П. Мосов, А.Л. Фещенко, С.І. Хорошилова // Труди академії. - 2007. - №75. - С. 93-98.

2. Фещенко А.Л. Досвід застосування розвідувальних і розвідувально-ударних БПЛА в Іраку / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2007. - №76. - С. 118-126.

3. Фещенко А.Л. Досвід застосування розвідувальних БПЛА на Балканах / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2007. - №78. - С. 220-227.

4. Фещенко А.Л. Історіографія досвіду застосування БПЛА у збройних конфліктах / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2008. - №82. - С. 74-79.

5. Фещенко А.Л. Вплив досягнень науково-технічного прогресу на розвиток безпілотних авіаційних комплексів / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2008. - №86. - С. 77-81.

6. Фещенко А.Л. Напрями використання світового досвіду застосування безпілотних літальних апаратів в інтересах Збройних Сил України / А.Л. Фещенко // Труди академії. - 2008. - №90. - С. 89-91.

7. Фещенко А.Л. Економічна доцільність застосування та розвитку БПЛА / А. Л. Фещенко // Труди університету. - 2009. - №2 (92). - С. 156-160.

8. Фещенко А.Л. Розвиток безпілотних літальних апаратів за досвідом їх застосування у військових операціях Ізраїлю / А.Л. Фещенко // Воєнна історія. - 2009. - №5-6. - С. 59-62.

9. Сидоров С.В. Тактика застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах / С.В. Сидоров, А.Л. Фещенко // Труди університету. - 2010. - №6 (99). - С. 298-300.

10. Фещенко А.Л. Досвід застосування БПЛА у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. / А.Л. Фещенко // Матеріали 7 науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки МО України в сучасних умовах”], (Феодосія, 20-21 вересня, 2007 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. - Феодосія : МО України, ДНВЦ ЗС України, 2007. - С. 26-27.

11. Кравчук І.С. Досвід застосування безпілотних авіаційних комплексів у воєнних конфліктах. Формування вимог до перспективного БПЛА / І.С. Кравчук, А.Л. Фещенко // Матеріали науково-практичної конференції [“Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки”], (Київ, 19-20 червня, 2008 р.) / Міністерство оборони України, Національний авіаційний університет, Державний науково-дослідний інститут авіації. - К.: МО України, НАУ, ДНДІА, 2008. - С. 45.

12. Фещенко А.Л. Вплив сучасних досягнень науково-технічного прогресу на розвиток безпілотних авіаційних комплексів / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки МО України в сучасних умовах”], (Феодосія,4-5 вересня, 2008 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. - Феодосія : МО України, ДНВЦ ЗС України, 2008. - С. 91-92.

13. Фещенко А.Л. Вивчення досвіду переходу до безконтактних бойових дій у збройних конфліктах кінця ХХ - початку ХХІ ст. як одна з проблем воєнної історії / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-практичної конференції [“Історичні аспекти розвитку взаємовідносин України та її Збройних Сил з НАТО”], (Київ, 6 листопада, 2008 р.) / Міністерство оборони України, Національний університет оборони України. - К. : НАОУ, 2008, - С. 32-33.

14. Фещенко А.Л. Тенденції у застосуванні БПЛА у воєнних конфліктах / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-практичної конференції [“Актуальні проблеми розвитку авіаційної техніки” в тезах доповіді”], (Київ, 18-19 червня, 2009 р.) / Міністерство оборони України, Національний авіаційний університет, Державний науково-дослідний інститут авіації. - К. : МО України, НАУ, ДНДІА, 2008. - С. 113.

15. Фещенко А Л. Досвід застосування БПЛА у військових операціях Ізраїлю / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки в сучасних умовах”], (Феодосія, 10 вересня, 2009 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. - Феодосія : МО України, ДНВЦ ЗС України, 2009. - С. 81-82.

16. Фещенко А.Л. Досвід застосування розвідувально-ударних БПЛА в сучасних воєнних конфліктах / А.Л. Фещенко // Матеріали науково-технічної конференції [“Створення та модернізація озброєння і військової техніки в сучасних умовах”], (Феодосія, 2-3 вересня, 2010 р.) / Міністерство оборони України, Державний науково-випробувальний центр Збройних сил України. - Феодосія: МО України, ДНВЦ ЗС України, 2010. - С. 105-106.

...